Зробити пожертву
Укр / Eng
31.12.15

У Новомосковську відбувся майстер-клас з пластилінового живопису. Захід являв собою сімейні посиденьки, де діти і батьки, місцеві жителі і переселенці спілкувалися і займалися творчістю.

Вечір розпочався з того, що представники ініціативної групи переселенців організували гру-знайомство і запропонували всім присутнім розповісти про себе. Коли початок було покладено, учасники приступили до творчого процесу. Діти отримали набори пластиліну і дощеки-основи. Ведучий майстер-класу розповів дітлахам про техніку створення картин з пластиліну, а також показав кілька художніх прийомів. Отримавши необхідні знання, учасники взялися створювати свої шедеври.

«У кожній людині живе художник. Даючи своєму внутрішньому творцю роботу і простір для фантазії, ми не тільки приємно проводимо час, але і вирішуємо важливі психологічні проблеми, – говорить Сергій Чаговець, керівник регіонального офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні» у Дніпропетровській області, – Сьогоднішня сесія арт-терапії показала, наскільки це ефективний спосіб боротьби зі стресом – учасники йшли додому відпочившими і розслабленими».

Поки діти трудилися над картинами, батьки майстрували рамочки для їхніх творів. У підсумку спільними сімейними зусиллями були створені завершені твори мистецтва, які будуть радувати око і нагадувати про приємно проведений час. Завершився вечір спільним чаюванням і солодким столом. Учасники спілкувалися, ділилися враженнями, обмінювалися контактами. За їхніми словами, цей вечір приніс усім найсвітліші емоції.

Відзначимо, що захід був ініційований активістами громади внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Новомосковську, і підтримано проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві з ВБФ «Право на захист» та за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

30.12.15

Біловодський район територіально розташований близько до місць, де проводилися бойові дії. Тут проживає понад 24 тисяч місцевих жителів, а також більш ніж 40 тисяч переселенців. У районі був випадок підриву на міні і потенційна загроза для мирного населення залишається високою.

Тому в Біловодську пройшов тренінг з мінної безпеки для вчителів місцевих шкіл та соціальних працівників, серед яких були і переселенці.

«Люди не завжди усвідомлюють, яку небезпеку сьогодні можуть представляти міни і снаряди. Найстрашніше, що в групі ризику знаходяться діти. Інформування про небезпеку – це те, що може запобігти біді і врятувати чиєсь життя», – говорить Олена Грекова, консультант зі суспільно-політичних питань регіонального офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні» в Луганській області.

Кожен учасник заходу отримав роздаткові матеріали, які допоможуть проводити роз’яснювальну роботу на місцях, адже всі, хто прийшли на тренінг, проводитимуть у школах заходи щодо інформування про мінної небезпеки.

«Працювати з дорослими можна через дітей. Ми в школі своїм учням розповімо про загрозу, пояснимо, якими мають бути дії, якою поведінка, а вони все це вже перекажуть батькам», – розповідає вчитель Біловодської загальноосвітньої школи Наталя Кірєєва.

Відзначимо, що захід був ініційований активістами громади внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Біловодському районі, і підтриманий проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві з ВБФ «Право на захист» і при підтримки Агентства ООН у справах біженців.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3100,3099,3098,3097,3096″]

29.12.15

В Артемівську Донецької області пройшов фестиваль ігор для підлітків, в якому взяли участь десять команд усіх середніх спеціальних і вищих учбових закладів міста.

У перший день фестивалю студенти музичного і медичного училища, залізничного коледжу та індустріального технікуму, а також школярі грали в ” Мафію” і ” Дженгу”. У змаганнях брали участь хлопці у віці від 10 до 17 років, а також викладачі.

У командах, які були сформовані за допомогою жеребкування, студенти познайомилися, розповівши, звідки вони і чим займаються, написали свої імена на бейджиках.

Під час проведення фестивалю було помітно, як поступово молодь розкріпачувалася, активно включалася в обговорення. У спонтанно об’єднаних колективах з’явилися нові лідери. Через півгодини після початку фестивалю самі учасники запропонували удосконалити процес, стали об’єднуватися у великі колективи для проведення масового туру в ” Мафію”. Захоплююче проходили змагання в ” Дженгу”, де студенти показали себе справжніми конструкторами: рекордсменом гри (вежа в 27 поверхів!) стала звідна команда індустріального технікуму і музичного училища.

Другий день фестивалю був присвячений іграм в ” Монополію” і ” Твистер” і також викликав захват у хлопців, які прийшли на захід.

Представники команд запитували, чи можна їм бути присутнім на наступному турі, хоч би глядачами, адже вони дуже хочуть отримати досвід організації різних ігор для того, щоб залучати своїх однолітків.

“Це настільки класно, що нам не хотілося розходитися! Ми отримали набори ігор у подарунок і вже домовилися, що після сесії проводитимемо змагання в гуртожитку”, – поділився планами студент залізничного коледжу Микола Донцов.

Захід був ініційований активістами общини внутрішньо переміщених осіб, що мешкають в Артемівську, і підтримано проектом “Адвокация і правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні”, який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві зі ВБФ “Право на захист” і за підтримки Агентства ООН у справах біженців.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3089,3088,3087,3086,3085,3084″]

28.12.15

У майстер-класі по вишивці хрестиком “Стібок до стібка” прийняли участь переселенки, що мешкають у Костянтинівці і Костянтинівському районі Донецької області, а також місцеві мешканки.

Спочатку зайняття учасниці познайомилося одна з одною, обговорили цілі, з якими вони прийшли на уроки рукоділля. Майстрині Ірина Чебанова і Олена Рогатинская розповіли про історію і техніку вишивки хрестиком. Також ведучі майстер-класу показали деякі прийоми, які допомагають уникнути поширених помилок і заощадити матеріали.

Учасниці майстер-класу відразу ж порозумілися і спільні теми для розмови – діти і онуки, кулінарні рецепти і квітникарство. Одна з учасниць заходу, місцева мешканка, запросила усіх учасників до себе додому у гості. Крім того, вона запропонувала одній з переселенок переїхати до неї: таким чином, самотня місцева мешканка набуде подруги і помічниці по господарству, а переселенка – житло і підтримку.

Після майстер-класу усі обмінялися контактами і домовилися зустрітися через тиждень. Прийшовши на другу зустріч, жінки почали обговорювати за чаюванням свої успіхи і новини, а також розглядати готові роботи.

За словами учасниць, вишивання хрестиком принесло багато позитивних емоцій і вражень, тому вони збираються організувати ще декілька майстер-класів. Серед запропонованих тем – квітникарство, бисероплетение, а також вишивка гладінню.

Захід був ініційований активістами общини внутрішньо переміщених осіб, що мешкають в Константиновке, і підтримано проектом “Адвокация і правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні”, який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві зі ВБФ “Право на захист” і за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”1033,1034,1035,1036,1037,1038″]

25.12.15

В Одесі пройшла інтелектуальна вікторина для школярів. У заході, який проходив в Одеській академії зв’язку, взяли участь діти у віці від 9 до 15 років – корінні одесити і нові жителі Південної Пальміри.

Дітлахи швидко познайомилися і порозумілися. Коли ж почалася вікторина, учасники з азартом і захватом відповідали на питання з різних галузей знань : науки і техніки, математики, фізики, біології.

За підсумками вікторини переможці, а також усі учасники отримали цінні призи. Після інтелектуальних ігор хлопці пригощалися чаєм і солодощами.
“Стільки емоцій від сьогоднішньої вікторини – не передати словами! Які у нас ерудовані діти, гордимося ними! Після гри у наших дітей залишилися самі кращі емоційні переживання”, – поділилася враженнями мама одного з учасників вікторини.

Захід був ініційований активістами общини внутрішньо переміщених осіб, що мешкають в Одесі, і підтримано Академією зв’язку та проектом “Адвокация і правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні”, який реалізується Данською радою у справах біженців у партнерстві зі ВБФ “Право на захист” і за підтримки Агенції ООН у справах біженців.

[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”1027,1028,1029,1030″]

24.12.15

Сьогодні, 24 грудня, в управлінні Державної міграційної служби України (ГМСУ) у Харківській області за сприяння Ресурсного центру допомоги вимушеним переселенцям відбулася зустріч співробітників управління з неурядовими організаціями, які надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.

На зустрічі були присутніми :

Гузь В’ячеслав, начальник обласного управління ДМСУ.

Цвірінь Олена, заступник начальника обласного управління ДМСУ.

Панцирь Інга, головний фахівець обласного управління ДМСУ.

Кікнадзе Гага, прес-секретар обласного управління ДМСУ.

Любов Бутенко, ВБФ “Право на захист”.

Катерина Бабич, ВБФ “Право на захист”.

Анастасія Бондаренко, радник Мінсоцполитики у Харківській області.

Аліса Веневцева, “Станція Харків”.

Всеволод Борисенко, Норвезька рада у справах біженців.

Марія Шуталева, Харківська правозахисна Група.

ВО “Українські рубежі”

ГО “Чугуївська правозахисна група”.

На зустрічі обговорювалося питання про відмову органами міграційної служби у Харківській області приймати від внутрішньо переміщених осіб заяви на відновлення втрачених документів без надання ними довідки ВПО.

Інга Панцырь, головний фахівець обласного управління ДМСУ, пояснила, що існують рекомендації Департаменту ДМС про дії у подібних ситуаціях. Так, вимоги органів міграційної служби представити додаткові документи є неправомірними.

Також під час зустрічі обговорювалися інші важливі питання, що стосуються роботи органів міграційної служби в Харківській області з внутрішньо переміщеними особами.

Так, було отримано роз’яснення стосовно того, що для підтвердження місця свого проживання (у разі втрати документів) внутрішньо переміщеній особі необхідно надати адресну картку (попередня назва “Форма А”). Але у разі, якщо така картка знаходиться на неконтрольованій території, не висувається вимога про її надання, оскільки існують інші способи підтвердження проживання, наприклад, запит до Державного реєстру виборців. Якщо ж встановити місце проживання неможливо (наприклад, людина не була внесена в реєстр виборців або мова йде про неповнолітню особу), органи міграційної служби видають паспорт, але не ставлять у ньому штамп про реєстрацію місця проживання.

В ході зустрічі учасниками було прийнято рішення про проведення круглого столу із залученням неурядових організацій та інших об’єднань, що працюють з ВПО, а також за участю активних ВПО і обговорення усіх складних питань, що стосуються взаємодії між неурядовими організаціями і держорганами.
[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”1020,1021″]

22.12.15

Нестандартний підхід до вивчення англійської мови припав до душі переселенцям в Івано-Франківську. Щоб залучити до цієї гарної справи якомога більше зацікавлених людей, вони організували клуб вивчення англійської за допомогою караоке. Зараз уроки відвідують як переселенці, так і місцеві жителі.

Для кожного заняття викладач вибирає відомі пісні різних жанрів. Як правило, це знайомі мелодії, які часто можна впізнати з перших нот. У той же час, за словами учасників, в тексти цих пісень вони раніше не вслухалися і найчастіше знають тільки приспів.

На початку уроку учасники клубу слухають фрагменти пісень, щоб зрозуміти, з якими творами вони матимуть справу на цей раз. Потім вони приймаються за читання та переклад текстів.

Викладач допомагає з перекладом складних фраз, а також розповідає історію створення цих творів, бо часто буває необхідно розглянути контекст, в якому була написана пісня, щоб зрозуміти її справжній сенс. Після досконального вивчення текстів, учасники клубу закріплюють матеріал, виконуючи пісні на караоке.

«Такий метод набагато цікавіший, ніж вивчення мови по книгах, – вважає Олександр Фомічов, керівник регіонального офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні» в Івано-Франківській області. – Нам вдалося організувати клуб, в якому учасники не тільки вчать англійську, але й відпочивають душею і знаходять нових друзів».

Ініціаторами цього свята виступили активісти з числа внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Івано-Франківську, їхня ідея була підтримана проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві з ВБФ «Право на захист» і за підтримки Агентства ООН у справах біженців.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”996,997,998,999,1000,1001″]

21.12.15

У запорізькому релігійному центрі «Реховот» відкрила свої двері секція настільного тенісу для дітей-переселенців. Тепер хлопці зможуть тренуватися в будь-який час, адже стіл для пінг-понгу встановили в ігровій кімнаті.

«У дощову погоду діти все більше часу проводять в приміщенні, де їм не вистачає рухливих ігор, – зазначила керівник регіонального офісу проекту« Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні »в Запорізькій області Вікторія Саломатина, – Тепер хлопці зможуть проводити більше часу разом , адже в ігровій кімнаті створені всі умови для гри в настільний теніс. Я впевнена, що завдяки такому подарунку вони знайдуть нових друзів. Хлопці зможуть грати не тільки один з одним, але і з місцевими дітьми і навіть зі своїми батьками. Ми раді, що змогли влаштувати для всіх жителів колективного центру таке свято! ».

Відкриття секції настільного тенісу було ініційовано активістами ВПЛ, що живуть в колективному центрі «Реховот». Їхнє прагнення отримало підтримку ВБФ «Право на захист» і Данської ради у справах біженців, згідно з проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні».

«Дуже раді, що у нас з’явилася можливість грати в пінг-понг з нашими дітьми. Тепер вони зможуть розвиватися фізично, проводити час разом. Це саме те, що потрібно », – поділилася враженнями мешканка колективного центру Тетяна. – Коли настане весна – ми зможемо виносити стіл на вулицю і грати на свіжому повітрі.

Хлопці із захопленням поставилися до появи тенісного столу і відразу ж прийнялися демонструвати свої вміння. Гравці раділи успіхам, а вболівальники їх заохочували. За словами організаторів, юні тенісисти, які тільки роблять перші кроки в цьому виді спорту, зможуть відвідувати секцію і відточувати свої навички, а для тих хлопців, які вже добре володіють ракеткою, співробітники центру і батьки мають намір організовувати аматорські турніри, на які запрошуються всі бажаючі.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”992,991,990,989,988,987″]

21.12.15
«В державі зараз немає розуміння того, чи буде відбуватися компенсація за втрачене майно» – Олена Виноградова
За час проведення антитерористичної операції на Сході України від бойових дій постраждали сотні тисяч громадян. У більшості випадків люди просто позбулися житла внаслідок обстрілів або влучання снарядів. Українські та міжнародні моніторингові місії фіксували тяжкі наслідки обстрілів житлових кварталів у містах та майже повне руйнування таких населених пунктів, як Спартак, Піски, Широкине.  Чи є шанси у переселенців з Донбасу  отримати компенсацію за втрачене майно? Про це говорила Олена Виноградова, експерт з адвокації ВБФ «Право на захист».

Громадськість у питаннях відшкодування збитків за втрачене майно вже розробила кілька законопроектів, але ці законодавчі ініціативи поки що не отримують підтримки держави і існують лише у вигляді зареєстрованих законопроектів. В державному бюджеті банально немає грошей, щоб відшкодувати такі кошти внутрішньо переміщеним особам і тим, хто досі проживає на тимчасово окупованих територіях. І по-друге, немає чіткого розуміння, хто це має робити – Україна чи Росія як держава-агресор.

Ольга Бабчук: Є надія отримати компенсацію за втрачене майно.

Олена Виноградова: У держави нема розуміння, як це буде відбуватися і, чи буде відбуватися взагалі. Є декілька законопроектів від громадськості щодо  компенсації втраченого майна внутрішньо переміщеним особам і тим, хто залишився і проживає на території проведення АТО. Ці законопроекти не отримують підтримку держави.

Ольга Бабчук: Чому це відбувається? Немає грошей, чи компенсацію повинна виплатити Росія?

Олена Виноградова: У державному бюджеті звичайно не вистачає грошей. Також нема розуміння, чи повинна це робити Україна, чи Росія, як держава агресор.

Василь Шандро: А механізми вже є?

Олена Виноградова: Міжнародний досвід існує. Кожна країна, яка стикалась чи зі стихійним лихом, чи з подібними до наших ситуацій, проходила такий шлях і виплачувала компенсацію. Практика і механізми у світі  є і вони можуть бути застосовані в Україні. Є навіть декілька ініціатив від місцевих рад, наприклад, Славянськ, робив документування і опис пошкоджень. Але далі цих ініціатив нічого  не рухається тому, що немає на центральному рівні ні розуміння, ні механізму того, як це має відбуватися.

Ольга Бабчук: Немає органу, який би цим займався?

Олена Виноградова: Зараз створено агентство по відновленню Донбасу.

Василь Шандро: По суті, ми не знаємо про свої втрати.

Олена Виноградова: Ми це постійно моніторимо. Є в системі організацій ООН, які працюють в Україні, наприклад, Shelter cluster і вони спробували зробити таку оцінку. Але вона використовується організаціямиООН і не використовується органами влади України. Щодо Донбасу, то ми дійсно не знаємо цих втрат.

Ольга Бабчук: Агенство по відновлення Донбасу не включено у цей процес?

Олена Виноградова: Створення агентства затяглося. Попри призначення його голови і працівників, воно не працює повноцінно.

Василь Шандро: Ми не знаємо збитків від війни?

Олена Виноградова: Так. Але конфлікт ще триває і тому не можна чітко сказати, скільки ми втратили. Хоча на звільнених територіях така робота не ведеться.

Ольга Бабчук: Ніхто не дає гарантій, що люди отримають цю компенсацію.

Олена Виноградова: Це справа стратегічного судочинства щодо вироблення стратегії захисту прав у Європейському суді.

Ольга Бабчук: Є вже якісь прецеденти у Європейському суді?

Олена Виноградова: У Європейському суді такі справи ще не розглянуті.

Слухати інтерв’ю

“Громадське радіо”

20.12.15

Посібник розроблений для правознавців, що працюють у сфері міграції та безгромадянства. Посібник націлений на введення системного підходу до вирішення складних ситуацій. Величезна кількість ідентичних, повторюваних справ, пов’язаних з порушенням прав людини, являє собою складне завдання для правозахисників. Окрім вирішення індивідуальних питань, правознавцям також необхідно розробити стратегії для вирішення справ з порушення прав людини шляхом зміни системи в цілому.

Посібник містить найбільш поширені випадки, пов’язані з питаннями надання притулку, міграції та безгромадянства, які є дієвими для застосування у стра- тегічному судочинстві. Мета розробників полягає у застосуванні посібника для вирішення судових справ щодо найбільш поширених випадків порушення прав людини у межах цільової сфери.

Посібник містить інформацію щодо найбільш розповсюджених проблем, з якими стикаються мігранти та особи без громадянства. У кожному розділі викладені основні проблеми, з якими стикаються мігранти, а також посилання на міжнародні юридичні документи. Посібник також містить посилання, що є обов’язковими для ознайомлення, по кожній темі, а також витяги з передо- вих практик Європейського та інших судів. Ми закликаємо використовувати відповідні європейські та міжнародні судові практики під час провадження у справах, що стосуються системних проблем.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]