Зробити пожертву
Укр / Eng
29.01.17
29.01.17
29.01.17
29.01.17

Представники правозахисних організацій пропонують Кабінету Міністрів України спростити процедури отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

26.01.17

До юристів Дніпровського офісу БФ «Право на захист» звернулася переселенка, якій чиновники УСЗН у м. Кривий Ріг відмовили у виплаті адресної допомоги.

З’ясувалося, що у квітні 2014 року Валентина Сергіївна* придбала квартиру у м. Донецьк. Але на той час у зв’язку з нестабільним становищем у місті робота нотаріальних контор була призупинена і документально закінчити переоформлення нерухомості було неможливо. Лише у липні 2016 року на підконтрольній уряду України території Валентина Сергіївна змогла оформити угоду купівлі-продажу зазначеної нерухомості.

Із  жовтня 2014 року жінка була взята на облік як ВПО, а у вересні 2016 року Валентина Сергіївна подала заяву про призначення щомісячної адресної грошової допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Проте виплати не були призначені та виплачені, а Валентину Сергіївну було повідомлено про відмову у призначенні адресної допомоги з посиланням на виявлення під час верифікації даних інформації про придбання нею у 2016 році житла на непідконтрольній Україні території. Чиновники УСЗН зазначили, що це дало підставу констатувати наявність грошових коштів, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Під час розгляду справи захисник відповідача юрист БФ «Право на захист» В’ячеслав Стасюк вказав на те, що Валентина Сергіївна не має майна розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, а твердження про наявність на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб не підтверджено будь-якими доказами.

Взявши за основу доводи юриста, суд прийшов до висновку про безпідставну відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги ВПО та зобов’язав УСЗН Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг  призначити переселенці виплату щомісячної адресної допомоги.

*ім’я переселенки було змінене

19.01.17

21 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про Вищу раду правосуддя”[1], в прикінцевих і перехідних положеннях якого містяться важливі для всіх внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) та правозахисних організацій зміни. З дати набрання чинності вказаним законом, тобто з 5 січня 2017 року, всі ВПО, а також особи, які подали заяву на отримання довідки ВПО, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Що це означає для понад 1,5 млн переселенців проаналізувала команда БФ “Право на захист”.

Що таке безоплатна правова допомога?

Це юридична допомога, яка повністю (або в певних випадках) частково надається за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Безоплатна правова допомога включає надання таких юридичних послуг:

  • надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру;
  • складення процесуальних документів;
  • здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • забезпечення захисту особи від обвинувачення (кримінальні справи);
  • надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Різниця між первинною і вторинною безоплатною правовою допомогою

1

 

 

 

 

На яку БВПД мають право ВПО і у яких випадках?

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Куди має звернутися ВПО для отримання БВПД?

До Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Центр з БВПД), який працює на території відповідного населеного пункту, де особа проживає фактично (адреса реєстрації місця проживання зазначена в паспорті не має значення).*

————————

*Адреси центрів з БВПД розміщені за посиланням: http://legalaid.gov.ua/ua/local-centres

Саме Центр з БВПД приймає рішення про надання особі БВПД або про відмову в її наданні чи про припинення її надання. Центр з БВП також забезпечує складення процесуальних документів для заявників, забезпечує здійснення представництва інтересів заявників в судах, органах влади, перед іншими особами, а також видає доручення для підтвердження повноважень адвоката для здійснення такого представництва.

Який порядок звернення за отриманням БВПД?

Повнолітня дієздатна особа за власним бажанням звертається до Центру з БВПД або до управління юстиції за місцем свого проживання і до звернення додає довідку ВПО або підтвердження того, що особа звернулася до управління соцзахисту за отриманням довідки ВПО.

Для представництва інтересів дитини-ВПО до Центру з БВПД або управління юстиції мають звернутись її законні представники (батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують функції опікунів і піклувальників).

Якщо БВПД потрібна недієздатній або обмежено дієздатній особі, то звернутися від її імені повинен опікун або піклувальник цієї особи.

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протягом 10 днів з дня звернення Центр БВПД приймає рішення про надання правової допомоги особі або про відмову в її наданні і письмово повідомляє про це особу, а також суд, орган влади, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.

Після прийняття рішення про надання БВПД Центр призначає особі адвоката, який власне надає особі правову допомогу. Під час призначення адвоката враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ, у яких адвокат бере участь.

Повноваження цього адвоката підтверджуються дорученням Центру з БВПД.

Чому ВПО можуть відмовити в наданні БВПД?

Якщо особа не має підстав для отримання БВПД, тобто:

1) особа не є ВПО і не подала в орган соцзахисту заяву про отримання довідки ВПО і не належить до іншої уразливої категорії населення, визначеної статтею 14 Закону України “Про правову допомогу”;

2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою отримання БВПД;

3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

4) особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;

5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за отриманням БВПД.

В такому разі Центр з БВПД приймає рішення про відмову в наданні БВПД і надсилає копію цього рішення особі з одночасним роз’ясненням порядку оскарження такого рішення (до суду) та у випадку використання особою всіх національних засобів правового захисту – порядок звернення до міжнародних судових установ чи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Що таке припинення надання БВПД?

Особі припиняють надавати БВПД, якщо:

1) особа перестала бути ВПО, або перестала належати до будь-якої уразливої категорії населення, визначеної статтею 14 Закону України “Про правову допомогу”;

2) встановлено факт подання особою неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) особа користується захистом іншого захисника (захисників) у справі;

4) особа використала всі національні засоби правового захисту в справі;

5) відбулося повне виконання адвокатом чи Центром з БВПД своїх зобов’язань перед заявником.

Якщо для отримання БВПД особа подала неправдиві відомості чи фальшиві документи і надання БВПД їй припинено, то така особа буде зобов’язана відшкодувати державі вартість фактичних витрат на надання такої БВПД.

Чи можна замінити адвоката, який надає особі БВПД?

Так, можна, але лише у разі:

1) хвороби адвоката;

2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;

3) недотримання ним порядку надання БВПД;

4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.

Проте! під час заміни одного адвоката іншим забезпечується безперервність надання БВПД.

——

[1] http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19/print1452600717758334, опубліковано у газеті “Голос України” від 04.01.2017 — № 1

19.01.17

Майже рік тому, а саме 17 лютого 2016 року, у Парламенті України відбулися парламентські слухання на тему: “Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території у зоні проведення антитерористичної операції”.

Присутність народних обранців на слуханнях була кричущо низькою. Більше ж засмучувала відсутність на заході перших осіб Уряду: делеговані були лише заступники міністрів юстиції і соціальної політики, які постали перед заповненим вщент внутрішньо переміщеними особами та правозахисниками залом Верховної Ради.

Тоді у сесійній залі Парламенту мали місце дуже емоційні і зворушливі виступи людей, які пережили всі жахи переміщення, та тих, хто спеціально приїхав на захід з так званої “сірої зони”.

За результатами слухань 31 березня 2016 року Верховна Рада України віддала більшість (229) голосів за затвердження Рекомендацій цих парламентських слухань.

Серед інших, текст затвердженого документу містив такі доручення для Кабінету Міністрів України:

  • розробити та затвердити державну програму, що включатиме положення щодо:
  • самозабезпечення та самозайнятості осіб, які проживають на території Донецької та Луганської областей;
  • профілактики, діагностики та лікування інфекційних захворювань, зокрема вірусних гепатитів, хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД, у районі проведення антитерористичної операції;
  • стратегії державної інформаційної політики щодо громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій українською владою території в районі проведення антитерористичної операції;
  • підтримки та національно-патріотичного виховання дітей і молоді, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій українською владою території в районі проведення антитерористичної операції;
  • освітньо-гуманітарної політики щодо тимчасово окупованої території та тимчасово неконтрольованої українською владою території в районі проведення антитерористичної операції;
  • забезпечити створення умов та фінансову підтримку подальшого запровадження дистанційної освіти для дітей, які проживають на контрольованій території в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово неконтрольованій українською владою території;
  • забезпечити спрощення процедури отримання паспорта дітям, які проживають на тимчасово неконтрольованій українською владою території, скорочення строку оформлення та видачі такого документа тощо.

Досить тривалий час Урядом ігнорувалися вищезазначені Рекомендації.

Так, наприклад, 06 липня 2016 року відбулося розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин щодо заслуховування інформації представників Кабінету Міністрів України про стан реалізації Рекомендації. На розширеному засіданні Уряд представляли заступники міністрів соціальної політики та з питань тимчасово окупованих територій і ВПО. За результатами їхнього звітування та після виступів правозахисників, наприкінці засідання Голова Комітету резюмував, що роботу Уряду щодо виконання зазначених рекомендацій не можна визнати задовільною та закликав провести спеціальне засідання РНБО, присвячене захисту прав і свобод ВПО та громадян, які залишилися на тимчасово неконтрольованій території України.[1]

Але, нарешті, 11 січня 2017 р. розпорядженням Уряду № 8-р було затверджено План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – План заходів), який вперше за всю історію збройного конфлікту на Сході України визначив чіткий (хоч і не всеосяжний) план діяльності Уряду щодо інтеграції українського населення, яке змушено проживає в умовах ізоляції від своєї держави, назад.

План заходів – це невеличкий за обсягом документ у вигляді таблички, яким визначено 14 цілей, на досягнення яких він спрямований, 17 завдань, поставлених Урядом для реалізації вказаних цілей, 35 заходів, за допомогою яких планується досягнути визначені цілі, а також строки і виконавці відповідних заходів.
Виконавцями плану визначені міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, а також Донецька та Луганська облдержадміністрації. Ці органи мають щоквартально звітувати Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (далі – МінТОТ) про виконання заходів Плану. МінТОТ, в свою чергу, повинен щороку до 1 квітня подавати в Кабмін зведений звіт про стан виконання Плану заходів

Оскільки сам План стосується роботи з жителями тимчасово непідконтрольних територій і активності, передбачені ним, можуть кваліфікуватися різними суб’єктами по-різному, у пункті 2 розпорядження визначено, що органи влади повинні виконувати завдання Плану заходів з дотриманням вимог законодавства щодо протидії фінансуванню тероризму та недопущення дій, спрямованих на зміну кордонів чи територіальної цілісності України; а також запобігати та не допускати будь-яких дій, спрямованих на легітимізацію незаконних збройних формувань чи терористичних організацій, що перебувають на тимчасово непідконтрольних територіях, або дій, які можуть бути розцінені як пряме або непряме налагодження контактів з представниками таких незаконних збройних формувань чи терористичних організацій.

Із вказаного випливає, що під час виконання заходів Плану, органи влади можуть взаємодіяти лише з цивільним населенням, яке не змогло покинути тимчасово непідконтрольні території і залишилося проживати там.

Отже, основою для реалізації деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово непідконтрольних територій Уряд визначив досягнення таких 14 цілей:
  1. Посилення протидії корупції та тіньовій економічній діяльності;
  2. Розвиток внутрішнього ринку, підвищення ефективності його функціонування та вдосконалення механізму державного регулювання;
  3. Створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, зниження тиску на бізнес з боку контролюючих органів;
  4. Забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян на основі впровадження європейських стандартів соціального захисту, підвищення якості соціальних послуг;
  5. Удосконалення системи надання адміністративних (управлінських) і соціальних послуг споживачам таких послуг;
  6. Поліпшення соціального захисту дітей, утвердження духовно і фізично здорової, матеріально забезпеченої та соціально благополучної сім’ї;
  7. Недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності;
  8. Реалізація державної мовної політики на основі норм національного та міжнародного права, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин;
  9. Створення належних умов для нарощення освітнього потенціалу України, забезпечення рівного доступу громадян до здобуття якісної освіти незалежно від місця проживання, майнового стану та фінансових можливостей;
  10. Сприяння культурному розвитку громадян України, створення умов для реалізації творчого потенціалу людини та суспільства, забезпечення рівних можливостей для всіх громадян України у задоволенні культурно-духовних потреб;
  11. Відновлення повноцінного діалогу між представниками різних соціальних та етнічних груп, культур та релігійних конфесій. Забезпечення створення умов для формування толерантного суспільства, гарантування свободи совісті та віросповідання;
  12. Забезпечення свободи засобів масової інформації та безперешкодного доступу до публічної інформації, створення умов для розвитку інформаційних технологій та інформаційного суспільства, широкої інтеграції і доступу громадян до світового інформаційного простору;
  13. Ефективне виконання державних цільових програм лікування найбільш поширених небезпечних для здоров’я і життя людини захворювань;
  14. Удосконалення державної політики у сфері фізичної культури і спорту, сприяння популяризації та поширенню здорового способу життя, організації змістовного дозвілля.

Якщо проаналізувати завдання і заходи Плану, отримаємо таку картину.

Отже, перша ціль щодо боротьби з корупцією і тіньовою економікою фактично стосується посилення роботи українських контрольно-пропускних пунктів в’їзду – виїзду (далі –КПВВ), які працюють на лінії зіткнення, зокрема заплановано проведення навчання з антикорупційного законодавства серед військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, обладнання КПВВ системами відеоконтролю, а також покращення самих процедур перетину лінії зіткнення на КПВВ.

 

Щодо вдосконалення державного регулювання внутрішнього ринку, то тут мова йде про врегулювання особливостей господарської діяльності на неконтрольованій території, а також налагодження роботи необхідної кількості логістичних центрів поблизу КПВВ, в яких дуже часто роблять покупки українські громадяни, які були змушені залишитися на непідконтрольних територіях.

Досягнення цілі зі створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, зниження тиску на бізнес з боку контролюючих органів полягає в створенні на рівні нормативних актів можливості для підприємців, які залишилися на непідконтрольних територіях, подавати податкову і бухгалтерську звітність в Україні, що має забезпечити додаткові надходження в український бюджет та бюджет Пенсійного фонду України, а також стане підґрунтям для опрацювання можливості виплати пенсій громадянам України, які залишаються на непідконтрольних територіях.

Впровадження європейських стандартів соціального захисту, підвищення якості соціальних послуг полягатиме в наданні громадянам з непідконтрольних територій цілого переліку послуг на підконтрольній території, зокрема: психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних соціальних послуг, послуг з працевлаштування; а також сприяння доставки гуманітарних вантажів на непідконтрольні території з боку підконтрольної частини території України.

Серед іншого, однією з цілей Плану заходів є удосконалення системи надання адміністративних послуг громадянам, тобто мається на увазі можливість утворення поблизу КПВВ центрів надання адміністративних послуг (чи їхніх відділень), де громадяни з непідконтрольних територій змогли би отримати свідоцтво про народження дитини, зареєструвати шлюб, отримати паспорт громадянина України.

Щодо захисту прав дітей, то цей напрям включає і проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо захисту дітей від участі у воєнних діях і збройних конфліктах, заохочення до просвітницької роботи серед дітей, їхніх батьків, інших законних представників; і сприяння переміщенню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з неконтрольованої території; і возз’єднання роз’єднаних внаслідок конфлікту сімей; і здійснення патронату над дітьми, які у зв’язку зі збройним конфліктом перебувають у складних життєвих обставинах.

Також Уряд планує працювати у напряму недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати працівникам ПАТ “Укрзалізниця”, “НЕК “Укренерго” та інших підприємств, які забезпечують функціонування контрольованих об’єктів цих підприємств, що розташовані на неконтрольованій території.

Реалізація державної мовної політики полягатиме у дотриманні принципів незалежності і самостійності ЗМІ, які виходять державною та іншими мовами (в тому числі російською), а також сприянні виданню і розповсюдженню аудіо- та аудіовізуальних творів, друкованих видань різними мовами.

Важливе місце у Плані заходів посідає питання освіти. Так, Уряд запланував створити на рівні нормативних актів умови для отримання українських документів про освіту дітьми з непідконтрольних територій, а також відповідне методичне забезпечення дистанційного навчання таких дітей.

Приділено увагу також сфері культури. Серед заходів – проведення культурно-мистецьких заходів із залученням громадян з неконтрольованої території, зокрема виставок, презентацій, концертів, вистав, циркових вистав тощо (за умови дотримання вимог безпеки), а також розповсюдження книг, аудіо- та кінотворів українських авторів на непідконтрольні території.

Також планується залучати українців з непідконтрольних територій до спортивних змагань, матчів, спартакіад.

Окрім того, на органи влади покладено обов’язок здійснення так званої “народної дипломатії” для підтримки постійного діалогу безпосередньо між різними групами громадян, що проживають по різні боки лінії зіткнення, що включатиме серед іншого і розповсюдження соціальної реклами, відеороликів, спрямованих на формування толерантного суспільства; і взаємодія з професійними спілками підприємств, працівники яких забезпечують функціонування контрольованих об’єктів таких підприємств, що розташовані на неконтрольованій території; і залучення молоді та жінок до громадянського руху через програми, що сприятимуть їхній ролі як миротворців; і організація діалогу між державою та релігійними організаціями щодо практичної реалізації принципів терпимості та толерантності тощо.

План заходів передбачає також забезпечення свободи ЗМІ шляхом встановлення радіостанцій, телевеж, передавачів для розповсюдження сигналу їхнього мовлення на неконтрольованій території; розповсюдження друкованих ЗМІ на КПВВ; забезпечення КПВВ доступом до високошвидкісного мобільного інтернету (3G) з оснащенням Wi-Fi-зон (точок).

Важливим елементом Плану заходів також є заплановані активності щодо навчання ЗМІ роботі з чутливими питаннями конфлікту та дотримання стандартів журналістської етики.

Увага Уряду також буде спрямована на зниження рівня захворюваності на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД серед громадян, недопущення їхнього розповсюдження. Сприяння отриманню особами, які проживають на неконтрольованій території, медичної та іншої допомоги, лікарських препаратів, ліків, медикаментів для лікування туберкульозу, цукрового діабету та ВІЛ-інфекції/СНІДу, з допомогою міжнародних гуманітарних організацій.

 

  Таким чином, практично весь План складається із завдань і заходів, які за своєю природою покликані налагодити діалог в українському суспільстві та мають на меті створення підґрунтя для успішної і швидкої реінтеграції жителів тимчасово непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей після закінчення антитерористичної операції в ту частину українського суспільства, яка проживає на підконтрольній території на засадах поінформованості, терпимості, толерантності і недискримінації.

——–

[1] https://www.facebook.com/kompravlud/posts/1233428680024980

18.01.17

11 січня 2017 року були затверджені зміни до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

А саме:

  1.  Зведені мобільні групи (наряди представників контрольних органів та служб, що здійснюють контроль території між БП першого та другого рубежів вздовж лінії зіткнення) відтепер замінені:
  • фіскальними нарядами (група співробітників Державної фіскальної служби, які здійснюють державний контроль на територіях поза межами визначених транспортних коридорів);
  • стаціонарними контрольними постами (СКП), які уявляють собою пункти поза межами визначених транспортних коридорів, на якому співробітниками ДФС здійснюється контроль щодо переміщення вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення.
  1.  До роботи СКП також можуть залучатися прикордонники.
  2.  Перелік таких СКП, кількість фіскальних нарядів затверджується керівником АТО, а їхня діяльність координується штабом АТО.
  3.  Переміщення вантажів через та вздовж лінії зіткнення на територіях поза визначеними дорожніми коридорами контролюватимуть виключно фіскальні наряди ДФС, СКП та прикордонні наряди ДПСУ.

НЕ ЗАЛУЧАЮТЬСЯ до контролювання сили СБУ, МВС, Нацполіції, Міноборони, військової служби правопорядку, військової прокуратури та інших відомств.

  1.  З метою оперативного вирішення завдань щодо виявлення, попередження та протидії порушень Порядку, лише за рішенням керівника АТО до здійснення контрольних заходів можуть залучатися представники всіх контрольних органів і служб, задіяних в районі проведення АТО.
  2.  Контроль за переміщенням вантажів на територіях поза визначеними дорожніми коридорами у разі потреби може здійснюватися спільними силами ДФС та ДПСУ.
  3.  До повноважень фіскальних кадрів відтепер НЕ НАЛЕЖИТЬ:
  • забезпечення підтримання прикордонного режиму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 № 38;
  • виконання функцій оборони, захисту та вогневої підтримки.
  1.  Фіскальні кадри отримали право вживати заходи для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму.
18.01.17

Родина К. змушена була залишити свій будинок у м. Мар’їнка і переміститися до міста Курахове Мар’їнського району Донецької області.

Облаштовуючи життя на новому місті, родина з двома маленькими дітьми зіткнулася з тим, що шестирічній Даринці* та чотирирічній Софійці* не були надані довідки про взяття на облік ВПО.

Батьки неодноразово зверталися до УСЗН Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької обл., але безрезультатно.

Тож наприкінці грудня родина К. звернулася за юридичною консультацією до Маріупольського офісу  БФ «Право на захист».

Після надання юристами допомоги у зборі документів, що підтверджують факт проживання на території з якої було здійснено переміщення, та складанні відповідної заяви до УСЗН, Даринка та Софійка були взяті на облік як ВПО та отримали відповідні довідки.

Як зазначив Сергій Галемський, юрист Маріупольського офісу  БФ «Право на захист», подібних історій у практиці дуже багато. Втім, юристи радять переселенцям відстоювати свої права. А коли їм відмовляють у наданні довідок ВПО чи призначенні виплат, вимагати письмової відмови з якою потім можна звернутися до суду.

*І’мя змінено.

17.01.17

https://youtu.be/DfTSmQ72OkAЗ 1 січня 2017 року студенти, які є внутрішньо переміщеними особами, зможуть отримувати соціальні стипендії

В ефірі Громадського радіо юрист БФ «Право на захист» Ксенія Карагяур розповідає про соціальні стипендії.

Вікторія Єрмолаєва: Хто і як може отримати ці стипендії?

Ксенія Карагяур: На сьогодні студенти вишів можуть отримувати академічну або соціальну стипендію. На відміну від попереднього року, цього року соціальну стипендію зможуть отримувати також внутрішньо переміщені особи. Академічну стипендію отримують ті студенти, які відповідно до їх рейтингу, до їхньої успішності мають право її отримувати. Соціальну стипендію отримують ті категорії студентів, які належать до груп осіб, визначених вразливими відповідно до законодавства. Отримання соціальної стипендії не залежить від успішності.

28 грудня урядом прийнято постанову, якою затверджено порядок використання коштів, передбачених в державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам вишів. Внутрішньо переміщені особи були включені до цього порядку.

Соціальну стипендію можуть отримувати студенти, які навчаються на денній формі навчання. Для заочників вона не передбачена. Її можуть отримувати студенти, які навчаються за кошти державного або місцевого бюджетів. Контрактники також не будуть отримувати соціальну стипендію. Це мають бути студенти, які не отримують академічних стипендій. Соціальну стипендію отримуватимуть студенти, які не перебувають на державному утриманні, але за виключенням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей у віці від 18 до 23 років, які лишилися без батьків на час навчання. Студенти, які перебувають в академічній відпустці, не отримуватимуть соціальну стипендію.

З 1 січня 2017 року її можна призначати і отримувати.

Відповідно до постанови студенти, які звернуться з 1 січня до березня цього року, отримуватимуть стипендію з січня. За загальним правилом така стипендія призначається у тому місяці, в якому було звернення. Студенти, які звертатимуться в квітні та в травні, будуть отримувати стипендію відповідно з квітня та травня. Тому зволікати не варто.

Тетяна Курманова: Який розмір соціальних стипендій?

Ксенія Карагяур: Він варіюється. Розмір встановлений цією ж постановою. Є три категорії: студенти ВИШів 1 — 2 рівнів акредитації (750 гривень), студенти вишів 3 — 4 рівнів акредитації (1 000 гривень) та студенти вишів будь-якого рівня акредитації, позбавлені батьківського піклування, є сиротами або у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків на час навчання (2 000).

Тетяна Курманова: Який розмір академічної стипендії?

Ксенія Карагяур: Цього року для студентів були передбачені нові розміри академічних стипендій. Ординарна академічна стипендія складає 1 100 гривень, якщо взяти студента, який навчається у виші 3 — 4 рівня акредитації. Є також можливість отримувати підвищену академічну стипендію.

Тетяна Курманова: Що потрібно зробити студенту, щоб отримати соціальну стипендію?

Ксенія Карагяур: Студенту потрібно звертатися до ВНЗ. Дізнатися про уповноважену особу можна в деканатах. Потрібно подати заяву про отримання соціальної стипендії. Форма цієї заяви довільна, але в ній має бути прізвище, ім’я та по батькові заявника, число, місяць, рік народження, зареєстроване та фактичне місце проживання. В такій заяві необхідно зазначити підставу для отримання соціальної стипендії. Підставою для ВПО є сам факт перебування їх на обліку. Треба надати копію довідки переселенця та зазначити те, що людина є переселенцем, в заяві. Окрім заяви, також подається копія паспортасвідоцтва про народження, довідка ВПО та копія ідентифікаційного коду та студентського квитка.

Головним розпорядником коштів є Міністерство соціальної політики. Після отримання пакету документів від студента ВНЗ передає копію особової справи органу соціального захисту за місцем розташування ВНЗ. Це управління протягом 5 днів вносить відомості до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Окрім цього, в управлінні соціального захисту кожного місяця до 10-го числа отримані заявки відправляють до обласних органів соціального захисту, які до 15 числа кожного місяця надсилають ці заявки до Міністерства соціальної політики, яке не пізніше, ніж за три робочі дні, надсилає відповідні кошти до обласних органів соціального захисту.

Заяву подають в одному екземплярі. Але ми радимо для себе лишити копію з реєстрацією. Стипендія передбачається на весь період навчання або до 23 років.

Ми рекомендуємо всім, хто подав документи і стикнувся зі складнощами, звертатися до юристів. Ви також можете звертатися до нашої організації.

Вікторія Єрмолаєва: До вас часто звертаються студенти?

Ксенія Карагяур: До нас студенти, які є ВПО, звертаються у достатній кількості. Переважно це стосується державної цільової підтримки, яка була передбачена відповідним законом у 2015 році. Ми проаналізували порядок. На жаль, багато можливостей, які передбачалися, недоступні. Наприклад, законом було передбачене безоплатне проживання ВПО у гуртожитках, порядком воно не передбачене. Передбачена тільки пільгова оплата, якщо особа не отримує щомісячну адресну допомогу, визначену постановою 505.