Зробити пожертву
Укр / Eng
30.05.17

Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» юрист Ігор Пашнєв та монітори Алла Гуцол і Наталя Петрусенко провели безоплатну групову правову консультацію для переселенців, які проживають у садових товариствах у Станічно-Луганському районі.

На групову консультацію прийшло близько 80 переселенців. Це обумовленно тим, що  Управління соцзахисту населення Станічно-Луганської РДА припинило виплату адресної грошової допомоги ВПО, мофтивуючи свої дії Листом Мінсоцполітики №5276 від 9 квітня 2015 року в якому зазначено, що: «сім’я, яка перемістилася у межах області, має у своєму володінні будинок на тереторії, де органи влади здійснюють свої повноваження, права на призначення допомоги не має».

Такі дії Управління соціального захисту Станічно-Луганської райдержадміністрації  призвели до того, що майже 2000 осіб не отримують виплати адресної допомоги.

Юрист  Ігор Пашнєв докладно розповів про законодавство, що регулює ці питання, пояснив процедурні особливості та відповів на запитання присутніх.

Учасників групової консультації цікавили такі питання:

– особливості взяття на облік внутрішньо переміщених осіб

– адресна грошова допомога

– перевірки фактичного місця проживання згідно 365 постанови КМУ

Мешканці садових товариств підписали колективне звернення до Голови Луганської облдержадміністрації – керівника обласної ВЦА Гарбуза Ю. Г. з проханням вжити відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина та посприяти відновленню виплат адресної грошової допомоги  переселенцям.

29.05.17

До юристів Слов’янського офісу БФ «Право на захист» звернувся  Олег*, колишній шахтар.

Він був змушений покинути своє житло у Донецьку та переїхав у с.Новоолександрівка Покровського району. На початок 2016 року чоловік мав необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак на подану у вересні 2016 року заяву про призначення пенсії ВПО отримав відмову від Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

За словами юриста Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Маргарити Оксаніченкоу своїй відмові УПФ посилалося на ненадання належних, з точки зору управління, довідок про пільговий характер роботи чоловіка, а саме довідку про трудовий стаж та довідку про заробітну плату. Не зважаючи на те, що Олегом були надані такі довідки, УПФ не прийняло їх до уваги, мотивуючи тим, що вони були видані в Донецьку у 2015 році, який на той час вже був тимчасово окупованою територією України.

Під час розгляду справи захисник відповідача адвокат Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Герман Петров спростовував доводи УПФ щодо недійсності довідок, виданих підприємством у Донецьку. Рішенням суду було скасовано рішення УПФ про відмову у призначенні  Олегу пенсії та зобов’язано Красноармійське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву переселенця про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за його заявою, з урахуванням тих самих довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

БФ «Право на захист» закликає переселенців та осіб, які постраждали від конфлікту на Сході, звертатися по безоплатну правову допомогу до юристів та відстоювати за свої права.

 

*ім’я переселенця було змінене

26.05.17

25 травня Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист», перезентувала роботу фонду учасникам навчального візиту для представників громадських організацій, які працюють з населенням, що постраждало внаслідок конфліктів у Вірменії, Грузії та Північному Кавказу.

Навчальний візит проходить у рамках проекту «Подолаємо наслідки війни разом», що реалізується з серпня 2016 до жовтня 2018 громадською організацією «Німецько-Російський Обмін» (DRA e.V.) разом з українською організацією «Країна вільних людей» і фінансується Міністерством закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

Олена Виноградова розказала про стан дотримання прав ВПО в Україні та адвокаційні зусилля БФ «Право на захист» у цій сфері.

26.05.17

Для переселенців, що мешкають у Дружківці, співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на Захист» провели групову юридичну консультацію.

Юрист БФ «Право на Захист» Наталія Аляб’єва зазначила, що більш за все ВПО хвилювало питання перетину лінії розмежування та часу  знаходження на контрольованій Урядом України території.

Тож переселенцям було роз’яснено, що часу, скільки людина повинна жити на підконтрольній території для того, щоб вважатися ВПО, немає.

На зустрічі також піднімалась велика кількість питань стосовно захисту інших прав ВПО, а саме фізичної ідентифікації в Ощадбанку, сімейних питань тощо.

Первинні консультації надавались одразу, а у випадках, які потребують більш детального вивчення чи вторинної допомоги, співпраця буде продовжена в індивідуальному порядку.

25.05.17

23 травня юридична команда БФ «Право на захист» у суді першої інстанції виграла судову справу щодо компенсації за зруйноване житло.

Валентина Петрівна* разом із важкохворим сином проживала у власному будинку в Ясинуватському районі Донецької області. Внаслідок обстрілів 16-19 січня 2015 року будинок та прилеглі господарські споруди були повністю зруйновані. У будинку знаходилось усе майно родини. Іншого житла у них немає. Тоді ж – 16 січня 2015 року – Валентина Петрівна та її син покинули зруйноване житло та переселилися у м. Покровськ, де до теперішнього часу орендують житло.

Юридична команда БФ «Право на захист» протягом 4 місяців проводила досудову підготовку до розгляду справи. За цей час юрист Маргарита Оксаніченко написала численні запити, звернення та інші документи. Розгляд судової справи тривав 7 місяців. У суді інтереси переселенки представляв адвокат Герман Петров.

Матеріалами справи підтверджено, що будинок переселенки був розташований у районі проведення антитерористичної операції, його було пошкоджено в період та внаслідок проведення АТО. Факт пошкодження будинку та висновок про те, що він непридатний для подальшої експлуатації, підтверджується відповідними актами.

Переселенка просила відшкодувати шкоду за кошти держави незалежно від її вини, що передбачено статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

23 травня 2017 року рішенням суду позовні вимоги переселенки було задоволено частково – у розмірі 826 тис. грн. Фактично суд призначив компенсацію безпосередньо за зруйноване житло, але не за майно, яке знаходилося всередині будинку. Ця сума має бути відшкодована за кошти державного бюджету. Якщо рішення суду не буде оскаржене, то воно вступить у законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Юристи підкреслюють, що справи про компенсацію за зруйноване житло є надзвичайно складними і, крім того, наразі не існує єдиного дієвого механізму виплати таких компенсацій. Тому кожне позитивне судове рішення по таких справах є дуже важливим. Адже відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

*Ім’я переселенки змінене із міркувань безпеки

25.05.17

Невдовзі після того, як новий Тимчасовий порядок перетину лінії зіткнення № 222-ог від 14.04.2017 відкрив громадянам можливість переміщення з тимчасово непідконтрольної території багатотоннажних транспортних засобів (вантажних автомобілів, автобусів тощо), до співробітників БФ «Право на захист» звернувся чоловік, в якого на непідконтрольній території залишились 2 таких транспортних засоби – 20-тонний автокран та 19-тонний самоскид.  Він захотів вивезти це майно на підконтрольну територію відповідно до нового порядку.

Ще у листопаді 2014 року Володимир* виїхав із Донецької області у Київ, де став на облік ВПО, і весь цей час він не міг вивезти ці два транспортні засоби – такої можливості просто не було передбачено Порядком.

12 травня у супроводі співробітників БФ «Право на захист» чоловік приїхав на КПВВ «Маріїнка», щоб дізнатися, як працює процедура на практиці. Виявилось, що представники Держприкордонслужби про новий Порядок знають, але ще ніхто не вивозив багатотоннажних транспортних засобів.

На КПВВ чоловік написав відповідну заяву, яку попередньо усно погодили представники фіскальної та Держприкордонслужби. Крім того, він з’їздив до Координаційного центру в  смт. Велика Новосілка, де також надали попередню згоду. Після цього чоловік вирушив на непідконтрольну територію, щоб забрати самоскид.

О 7 ранку 16 травня він на самоскиді прибув на «нульовий» блокпост, але далі його не пропустили. Довелося залишити транспортний засіб там і вирушити на КПВВ на автобусі. У пункті пропуску він повторно подав заяву, але її розгляд затягувався. О 10 ранку на КПВВ прибули співробітники БФ «Право на захист». Юрист Любов Лисенко звернулася до старшого цього прикордонного загону, який в свою чергу, знову зв’язався з Координаційним центром. Після цього Володимиру дозволили привезти самоскид з нульового блокпосту на КПВВ для огляду. Коли він привіз транспортний засіб на КПВВ, працівники фіскальної та Держприкордонслужби дуже ретельно оглянули самоскид. Врешті-решт, близько 14 години чоловіка на самоскиді пропустили на підконтрольну територію. Трохи згодом Володимир планує вивезти і автокран.

«Ми побачили, що Порядок працює і дійсно тепер можливо вивезти з непідконтрольної території важкі транспортні засоби, – зазначила Любов Лисенко, юрист БФ «Право на захист». –  Але процедура недосконала. Окрім того, що вона займає дуже багато часу і потребує багатьох погоджень, є ще й безпековий момент: чоловік був вимушений покинути самоскид на «нульовому» блокпості та поїхати писати повторну заяву, а в цей час міг початися обстріл та пошкодити власність переселенця. Крім того, новим Порядком не передбачено надання письмової відмови, немає журналу реєстрації заяв на перевезення важких транспортних засобів. У майбутньому це може призводити до складнощів, адже просто незрозуміло, як зафіксувати відмову у провезенні такого транспортного засобу і як її потім, у разі необхідності, можна оскаржити».

Тим не менш, правозахисники позитивно оцінюють це нововведення: переселенці нарешті зможуть вивезти із непідконтрольної території рухоме майно, чого не могли зробити протягом 3 років. Сподіваємося, що процедура отримання згоди на провезення таких транспортних засовів через КПВВ налагодиться і буде проходити швидше.

*Ім’я переселенця змінене із міркувань безпеки

25.05.17

Громадська організація “СМАРТ” 18 травня у м. Запоріжжя провела круглий стіл «Успішна адаптація переселенців: від чого залежить і як відбувається в Запоріжжі?». В ході обговорення адаптації ВПО до життя в нашому місті, учасники заходу не тільки змогли поділитися досвідом, а й певним чином скоординувати роботу.

Незважаючи на трирічний термін, протягом якого переселенці продовжують стикатися з проблемами, особливий акцент організаторами був зроблений на успішному досвіді життя ВПО в громаді Запоріжжя. Потреба в гуманітарному реагуванні й досі актуальна для нових її членів, але куди важливіше стає перехід на другу стадію допомоги цій категорії громадян – ранній розвиток.

Одна з таких ініціатив була представлена Nadiia Penkova, керівником проекту «ВПО: успіх VS статус» громадської організації “СМАРТ”. Проект здійснюється за підтримки програми «Посилення Потенціалів Груп внутрішньо переміщені особи» Право на Захист за фінансової підтримки National Endowment for Democracy. Проект передбачає інформування населення про успішні історії переселенців в Запоріжжі, які будуть відображати особливості проживання саме в нашому місті, багато в чому відрізняється від інших обласних центрів.

Як зазначає голова ГО “СМАРТ” Oksana Kovtun, основа історій – біографічні інтерв’ю з самим переміщеними особами, а також їх оточенням. Команда проекту вірить, що досягати успіх можна в різних сферах, не тільки в професійній, на якій часом робиться більший акцент, але і в особистому, сімейному житті, а різні стартові можливості не перепона на цьому шляху.

Позитивно оцінили ініціативу і приєдналися до обговорення, що ж таке успіх ВПО, як його досягти і чи може він бути в принципі, учасники круглого столу – представники органів влади, Запорізький міський центр зайнятості, а також громадські активісти та керівники провідних організацій по роботі з переселенцями – Роман Дубовський (Земляцтво ВПО «Самопоміч»), Natalya Openko (Крим_ SOS Запоріжжя), Юлия Кальницкая (Донбаська ініціатива “МІСТ”), Tatyana Sidorenko (Центр зайнятості Вільних людей Запоріжжя), Elena Volkova (Запорізький центр біженців), Валентина Трюхан і Елена Набокова (Благотворительный фонд «Улыбка ребенка»).

Серед них – Сергій Щеголь, юрист Запорізького відділення Право на Захист, який поділився досвідом відстоювання прав переселенців в місті Запоріжжя. Завдяки діяльності організації більшість справ закінчуються на користь ВПО, що також є одним з показників успіху, незважаючи на існуючі законодавчі перепони.

Успіх – справа суто особисте, і те, що для когось може здаватися незначною рутинною діяльністю, для інших – значне досягнення. Про такий досвід в своїй роботі повідала представниця Polska Akcja Humanitarna (PAH) в Україні Anastasia Golikova. За її словами, медіа-ринок України наповнений історіями про успішні ВПО, якщо за критерій брати процвітаючий бізнес або продуктивну роботу в громадському секторі. Але, таких історій одиниці (з 10% переселенців, які відкрили свою справу, успіху досягає 1%) вони масово тиражуються в ЗМІ. Куди менше уваги приділяється людям, які змогли, переселивши свої комплекси і проблеми, повернутися до звичного життя в Запоріжжі. Наприклад, переживши війну і змінивши повністю своє оточення, місто проживання, вони знайшли в собі сили прокидатися вранці, йти на роботу, і змінювати своє життя на краще в таких, здавалося б, звичних для нас діях.

На заході були присутні радники Міністерства соціальної політики з питань ВПО Anastacia Perepelitsa та Anna Dvorna. Анастасія не тільки розповіла про свій досвід як переселенки, але також підмітила цікаві моменти, які є важливими в темі успішної адаптації ВПО в громаді Запоріжжя. Так, останнім часом стала активно проявлятися проблема взаємодії переселенців з воїнами АТО, що, знову-таки, пов’язано зі існуючими стереотипами стосовно ВПО.

Анастасія, як і інші учасники круглого столу, висловили бажання про подальше проведення подібних інформаційних майданчиків щодо питань ВПО, але вже з більш активною участю всіх ланок в цьому ланцюжку, для досягнення більш ефективного результату інтеграції цієї групи населення в місцеву громаду.

24.05.17

У квітні 2017 року до Харківського офісу БФ «Право на захист» звернулась ВПО-інвалід 3 групи, яка проживає в одному із районних центрів Харківської області. Жінці ще в січні припинили виплати адресної допомоги у зв’язку з тим, що в неї у власності є квартира у Маріуполі.

Адвокат Оксана Желанова підготувала адміністративний позов про скасування рішення УСЗН та зобов’язання відповідача призначити та сплатити адресну допомогу з моменту її припинення.

Також за клопотанням адвоката суд своєю ухвалою надав позивачці відстрочення по сплаті судового збору – до моменту ухвалення рішення по справі. Оскільки м. Маріуполь включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого чинним Розпорядженням КМУ № 1275-р, 18 травня 2017 року районний суд Харківської області виніс постанову, якою позовні вимоги внутрішньо переміщеної особи було задоволено. Після набуття постановою законної сили позивачці буде виплачено щомісячну адресну допомогу за весь період.

22.05.17

Станом на 22 травня у черзі до центрального відділення Пенсійного фонду Маріуполя записані 490 переселенців. УПФУ може прийняти до 50 ВПО на день. Тому усі, хто записані до списку і хочуть зберегти своє місце у черзі, мають приходити на «перекличку» двічі на день – о 7 ранку та о 16:30 – щодня, навіть у вихідні. Виключення роблять тільки для тих, хто дуже погано себе почуває та не може приходити двічі на день через важкий стан здоров’я – такі переселенці можуть пройти «перекличку» за телефоном.

«Близько 70% ВПО у цій черзі не отримували жодних повідомлень, їм просто не прийшла пенсія за квітень-травень», – зазначила Віта Кулініч, монітор БФ «Право на захист», яка зараз знаходиться у центральному відділенні ПФУ.

Переселенці, які отримали повідомлення про блокування рахунку, вже були у відділенні Ощадбанку та розблокували свої картки.

Люди приходять до відділення ПФУ, щоб просто дізнатися, чому їм не прийшла пенсія і що робити для відновлення виплат. Правозахисники фіксують дуже низький рівень обізнаності переселенців про процедуру відновлення виплат. Працівники Пенсійного фонду пропонують заповнити стандартний бланк, але для цього треба відстояти чергу.

У вузьких коридорах центрального відділення Пенсійного фонду недостатньо місць для сидіння. Немає їх і перед входом у будівлю. Тож літні люди сидять, де прийдеться.

Супутньою проблемою великої черги є проблема ночівлі. Для багатьох знімати квартиру у Маріуполі – дорого. Деякі ВПО ночують у автомобілях, деякі – зупиняються у кімнаті відпочинку на залізничному вокзалі.

У самому відділенні Пенсійного Фонду зазначають, що причина таких великих черг у реорганізації та об’єднанні двох відділень ПФУ – центрального та Приморського – та скороченні кількості співробітників. Тепер ВПО, які зареєстровані у Приморському та Жовтневому районах, а також у м. Маріуполь, приходять до одного відділення, а обслуговує їх менша кількість співробітників ПФУ.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4907,4920,4921,4922″]

19.05.17

16 травня в Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбувся круглий стіл на тему: «Реалізація права на освіту як чинник внутрішнього переміщення з тимчасово окупованої та непідконтрольної територій України» за участі благодійних фондів «Право на захист», «Восток-SOS» та громадської організації «Крим-SOS». Під час заходу представники громадських організацій розповіли про проблеми у сфері освіти, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи і жителі окупованих і непідконтрольних територій.

«Держава має забезпечити рівні можливості для доступу до вищої освіти як для мешканців контрольованої території України, так і тимчасово неконтрольованої та окупованої. Складовими такого забезпечення мають бути інформаційні кампанії про порядок та умови вступу до ВНЗ молоді з окупованої та неконтрольованої території (національна та місцеві кампанії) та більш широке впровадження дистанційної освіти. Крім того, важливо забезпечити створення підготовчих курсів, зокрема з української мови та історії України для тих, хто не зміг скористатися дистанційною освітою, але йому потрібно опанувати відповідний матеріал для, того щоб на рівних пройти конкурс з іншими абітурієнтами», – переконана Жанна Лук’яненко, Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука також акцентував увагу на необхідності збереження викладацького і матеріально-технічного потенціалу вищих навчальних закладів, які зберегли вірність Україні і переїхали на територію, підконтрольну Уряду України.

Вікторія Савчук, координатор адвокаційного напрямку ГО «КримСОС», та Ірина Жданова, голова ГО «Фонд «Відкрита політика», розповіли про реалізацію права на освіту жителів тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь.

«Україна має максимально ефективно боротись за громадян і для громадян, що є інтелектуальним потенціалом та рушійною силою держави, має максимально виконувати позитивні зобов’язання, створити усі необхідні умови для найскорішої мирної деокупації Криму, зокрема через створення доступної, орієнтованої на людину системи здобуття освіти», – зазначила Вікторія Савчук.

Альона Луньова, координаторка правового напрямку БФ «Восток-SOS», свій виступ присвятила темі реалізації права на освіту жителів непідконтрольних територій Донбасу.

«Обмеження права пільгового вступу для мешканців непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей виключно переміщеними вишами є, на нашу думку, непропорційним. Так само, як і оцінювання здібностей абітурієнтів за критеріями знання української мови та історії України. Очевидно, якщо майже три роки на окупованій території ці предмети не викладалися, конкурувати у їх знанні з випускниками шкіл, які не зазнали війни, школярі з непідконтрольних територій не зможуть. А вивчати ці предмети з викладачем небезпечно в існуючих умовах. І саме це призводить до того, що їхні шанси вступити до будь-якого вишу за їх власним вибором, є невисокими. Тож варто говорити про те, щоб надавати пільги не тільки при вступі до переміщених вишів, але й надавати пільги при вступі до будь-якого іншого вишу в Україні», – зазначила Альона Луньова.

«Освітні проблеми, з якими до нас звертаються внутрішньо переміщені особи, це в основному проблеми студентів, які ще не досягли 18 років або тільки нещодавно досягли цього віку і які живуть на підконтрольній території без батьків. Тому у них виникає найбільше питань щодо того, як їм реалізувати свої права на освіту», – розповіла Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист».

Розповідаючи про проблеми студентів-ВПО, вона акцентувала увагу на постановах Кабінету Міністрів України від №1050 «Деякі питання стипендіального забезпечення» та №1045 «Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів», які вступають у протиріччя між собою, що призводить до різних практик призначення соціальних стипендій студентам-ВПО.

Крім того, Олена Виноградова розповіла про прогалини у Порядку та умовах надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, яким не передбачене безоплатне проживання в гуртожитках ВПО, які навчаються у вишах, незважаючи на наявність відповідного положення у Законі України «Про вищу освіту». Для ВПО передбачена лише пільгова оплата за проживання у гуртожитку і тільки за умови, якщо така ВПО не отримує щомісячну адресну допомогу. Правозахисниця закликала привести зазначений Порядок у відповідність із Законом України «Про вищу освіту».