Зробити пожертву
Укр / Eng
25.01.18

https://youtu.be/MrZQyGypZTAЛюбовь Бутенко, руководитель Харьковского офиса БФ “Право на защиту”, в студии  Телеканала ОТБ Харьков рассказывает о законопроекте №7163, который был проголосован Верховной Радой 18.01.2018, и который может привести к нарушению прав и свобод человека не только в зоне конфликта, но и по всей Украине.
[boc_spacing height=”90px”]

25.01.18

Вчора, 24 січня,  відбулася чергова зустріч робочої групи Міністерства соціальної політики України з питань розроблення нормативно-правових актів та методичної бази у сфері соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Робоча група працює над вдосконаленням Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, що затверджено відповідною постановою Уряду №268 від 5 квітня 2017 року.

“Перші пропозиції до проекту акта були надані експертами з неурядових організацій ще у січні 2017 року, –  повідомила Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ ”Право на захист”. – Але у квітні акт, який містить значні недоліки, було прийнято без урахування критичних зауважень громадськості. Як наслідок, за 2017 рік тільки 6 дітей отримали відповідний статус”.

Ксенія Карагяур також зауважила, що відповідно до 135 правила звичаєвого гуманітарного права діти,  постраждалі внаслідок збройних конфліктів, потребують особливої поваги та захисту. Про це свідчать і досвід інших країн, і практика Комітету ООН з прав дитини.

Представники Міністерства соціальної політики України вкотре пообіцяли розглянути пропозиції громадськості та завершити роботу над змінами в якомога стислі строки.

Наразі БФ “Право на захист” розглядає можливість звернення до суду щодо невідповідності Порядку Закону України “Про охорону дитинства”, зокрема статті 30-1 Закону.

24.01.18

ЗВЕРНЕННЯ
правозахисних організацій до Президента України
з приводу прийняття Верховною Радою України проекту закону   № 7163

Шановний Петре Олексійовичу!

18 січня 2018 року Верховна Рада України у другому читанні прийняла проект закону  “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” (№7163). Метою цього законопроекту було створення нової правової основи для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії Російської Федерації на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України.

Проте, філософію цього надважливого законопроекту, ініційованого Вами ще у жовтні 2017 року, при опрацюванні його у Комітеті Верховної Ради України з національної безпеки і оборони, було суттєво змінено. В результаті у проекті закону з’явилися норми, застосування яких призведе до значних порушень прав людини та негативно вплине на гуманітарну ситуацію у Донецькій та Луганській областях та погіршить зв’язок з громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях.

Зокрема, звертаємо Вашу увагу на те, що статтею 12 проекту закону у редакції до другого читання військовим, представникам правоохоронних органів та іншим особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, планується надати дуже широке коло повноважень без будь-яких механізмів контролю. Зокрема, мова йде про право застосовувати зброю та спецзасоби до осіб, які вчинили чи вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, які  залучені до виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, або дії, пов’язані із несанкціонованою спробою проникнути в район здійснення цих заходів.

До того ж, керуючись цим законом, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, органів держбезпеки, а також інші особи, залучені до заходів із забезпечення національної безпеки та оборони зможуть затримувати та доставляти осіб для подальшої перевірки, перевіряти документи, проводити особистий догляд, огляд речей, проникати в житлові приміщення, використовувати цивільний транспорт та засоби зв’язку  у невизначених законопроектом «зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій». Очевидно, що положення цієї статті матимуть вагомий вплив на відносини між військовими та цивільним населенням та дотримання прав людини  в регіоні. Особливо якщо брати до уваги те, що перебування в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони осіб, не залучених до проведення таких заходів, може тимчасово бути обмежено на період проведення таких заходів Командувачем об’єднаних сил. Це може призвести до різкого зменшення кількості громадських організацій  а також міжнародних міжурядових та неурядових організацій, які працюють у зоні конфлікту та у так званій “сірій зоні”, а відтак – до зменшення обсягу гуманітарної допомоги та послуг, які наразі можуть отримувати мешканці цих територій.

Крім того, невизначеними залишаються питання реалізації прав та свобод мешканців тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також питання, що стосуються наслідків одночасного проведення антитерористичної операції, що координується СБУ,  та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо у Донецькій та Луганській областях, які будуть проводитися під стратегічним керівництвом Генерального штабу.

Таким чином, визнаючи важливість та нагальність законопроекту 7163, що був прийнятий Верховною Радою України, просимо Вас звернути увагу на деякі норми, які можуть  негативно вплинути на громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також тих, хто проживає на підконтрольних Уряду територіях, погіршити гуманітарну ситуацію в регіоні та призвести до нової хвилі переселення громадян.  Як наслідок, той закон, який повинен закласти фундамент для вирішення в подальшому питань, пов’язаних із деокупацією території Донецької та Луганської областей та повернення їх під юрисдикцію України, створить додаткові складнощі тим, хто четвертий рік потерпає від російської збройної агресії

Звертаємося до Вас із проханням  повернути закон “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” до Верховної Ради зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями для відкриття процедури повторного розгляду закону у Верховній Раді України.

 

Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини

Олександра Дворецька, БФ “Восток-СОС”

Олександр Галкін, БФ “Право на захист”

Ольга Гвоздьова, ГО “Донбас СОС”

Денис Кобзін, Харківський інститут соціальних досліджень

Вадим Пивоваров, Асоціація УМДПЛ

Олександра Романцова, Центр Громадянських Свобод

24.01.18

Багатодітна родина В. мешкає у смт. Ольгінка Волноваського району поблизу лінії зіткнення. Опалення у орендованому будинку пічне, кран із водою знаходиться у дворі. Живе родина переважно за рахунок соціальних виплат та грошей, які отримує батько, підробляючи на маслобойні.

Грошей на проживання катастрофічно не вистачає: родина бере часто харчові продукти у борг, а щоб зігріти будинок взимку, збирає дрова.

Однією з проблем великої сім’ї є нестача спальних місць. Батьки сплять на підлозі на матраці, а ліжко, на якому спить старший син, зроблене батьком самостійно.

Співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист»  привезли родині двоярусне ліжко та два матраци. Але допомогу приймали тільки діти. Як виявилося, ситуація у родині погіршилася: у матері виявили туберкульоз і вона знаходилася на лікуванні у Маріуполі. Діти також пройшли обстеження і, на щастя, хворобу у них не виявлено.

Ми щиро бажаємо багатодітній матері скорішого одужання і сподіваємося, що нам вдалося хоча б трішки покращити життя трьох маленьких дітлахів.

Ми звертаємося до всіх небайдужих людей: якщо ви бажаєте підтримати цю багатодітну родину, за додатковою інформацією зверніться до БФ «Право на захист» за телефонами, вказаними нижче:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

23.01.18

У прифронтове місто Торецьк Донецької області переїхало майже 7,5 тисяч переселенців. За інформацією місцевої влади, в місті разом з прилеглими селищами наразі проживає майже 70 тисяч мешканців.

Але як ВПО, так і місцеві мешканці та громадські активісти часто скаржилися на брак актуальної інформації, зокрема, щодо способів захисту своїх прав, шляхів звернення до держорганів, можливостей отримання допомоги від гуманітарних організацій тощо.

Зрозуміло, що для місцевих мешканців дуже бажаною, а іноді й критично необхідною, є інформація про правозахисні організації, до яких можна звернутися у разі порушення прав, телефонів Урядової гарячої лінії, щоб залишити скаргу чи вирішити питання тощо. Для мешканців віддалених від Торецька та наближених до лінії зіткнення селищ (зокрема, Курдюмівка, Щербинівка, Новгородське, Залізне тощо) особливо актуальна інформація про благодійні фонди, правозахисні організації, програми з гуманітарної та медичної допомоги, адже своєчасне поширення інформації серед постраждалого населення сприяє більшій залученості місцевих мешканців до програм гуманітарної допомоги.

Під час моніторингу співробітники  Слов’янського офісу БФ «Право на захист» відвідали Торецьк, поспілкувалися з людьми та з’ясували,  що місцеві мешканці відчували брак подібної інформації, розміщеної у зручний для населення спосіб. Ускладнювали ситуацію непростий доступ місцевих мешканців до українських ЗМІ та інтернет-мережі. Представники селищних рад  також не сприяли поширенню корисної для громади інформації (наприклад, шляхом друку оголошень тощо).

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, встановив стаціонарні інформаційні стенди у місцях великого скупчення людей у Торецьку та населених пунктах  Торецької міської ради, зазначена проблема була ефективно вирішена.

«На стендах розміщена важлива інформація з контактами держустанов, благодійних фондів, НУО, які працюють у цих локаціях, контакти Урядової гарячої лінії, ДонОДА, МОЗ, МОН, інформація про місце та час найближчої видачі гуманітарної допомоги, перелік категорій, на яких спрямована допомога, необхідні документи тощо, а також оголошення про події у місті, що несуть культурно-просвітницький характер, – розповіла Наталія Шевченко, співробітник Слов’янського офісу БФ «Право на захист».  – Крім того, за допомоги співробітників БФ «Право на Захист» були підготовлені інформаційні матеріали про важливі для ВПО норми постанов КМУ та процедури».

Догляд за інформаційними стендами, оновлення та розклеювання оголошень взяла на себе ГО «Твоє нове місто», яка займається розвитком громадянського суспільства, розробляє освітні програми та розважальні заходи для мешканців міста та ВПО, втілює в реалізацію культурно-просвітницькі програми, проводить інформаційні кампанії.

«Відвідавши Торецьк після встановлення інформаційних стендів, ми впевнилися, що доступ місцевих мешканців до інформації та, завдяки своєчасному інформуванню, до гуманітарної допомоги  дійсно покращився,  – зазначила   Юлія Кубанова координатор з питань захисту БФ «Право на захист». – Наразі завдяки наявним контактам організацій місцеве  населення більш обізнане щодо способів захисту своїх прав та можливість звернутися по допомогу до відповідних державних органів або громадських організацій. До того ж відбувається активне поширення серед місцевих мешканців інформації про ініціативи, спрямовані на освіту, культурне дозвілля, що сприяє розвитку та згуртованості громади».

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5851,5882,5883″]

23.01.18

Ще у 2015 році старенький будинок самотнього пенсіонера Андрія Миколайовича*, як і багато сусідських помешкань, постраждав від вибухової хвилі та уламків снарядів. Тоді, боячись за своє життя, чоловік виїхав із села, а через та півтора року, коли ситуація стабілізувалася і вибухів не стало чутно, вирішив повернутися додому та відновити своє житло.

І хоча одна стіна будинку була повністю пошкоджена уламками, всі вікна повибивані, а дах взагалі був відсутній, Андрій Миколайович взявся за роботу. Завдяки допомозі гуманітарної організації, в будинку були встановлені нові пластикові вікна та повністю перекритий шифером дах. Залишалося тільки зробити у будинку косметичний ремонт,  але у чоловіка на це не було грошей.

Андрій Миколайович – колишній працівник МВС, але ні пенсію, ні  адресну допомогу він не отримує вже майже рік через те, що перевірка з УСЗН ніяк не може доїхати до села.

Щоб хоч якось вижити, чоловік займається підробітками: перекопує сусідські городи, допомагає викопувати картоплю, наносити сіна, покосити траву та інше.

Отримавши від співробітників Маріупольського офісу БФ «Право на захист»  будівельні матеріали (фарбу, цемент та шпаклівку) чоловік вже зробив частину ремонту: замазав тріщину у будинку (всередині та зовні) та дірки від уламків від снарядів, укоси на вікнах, сам зібрав піч, яка була зруйнована під час вибуху від воєнних, пофарбував вікна та підвіконня.

Сам Андрій Миколайович розповідає, що після проведення ремонту у будинку стало набагато тепліше, навіть під час зимових холодів.  Тепер у його планах продовжити ремонт та весною пофарбувати у будинку стелю й підлогу.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінено[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5860,5879″]

23.01.18

Сьогодні багато вже говорено про інтеграцію внутрішньо переміщених осіб  – розробляються та затверджуються урядові програми та плани заходів, спрямовані на створення умов для того, щоб переселенці «прижились» у нових громадах.

Але водночас державні органи створюють умови для «дезінтеграції» – і, насамперед, мова йде про пенсіонерів.

Деяким пенсіонерам з Донбасу вдалось особисто придбати житло на підконтрольній території, трохи більшій кількості – перебратися жити до дітей, які придбали житло в Маріуполі, Бердянську, Слов’янську та інших містах.

Ці люди, які здебільшого за останні роки в якості ВПО пройшли чимало кіл перевірок, заміни довідок, проставляння штампів та відміток, верифікацій, вирішили назавжди забути про свій «статус». Вони зареєстрували місце свого постійного проживання на підконтрольній території та відмовилися від  довідок ВПО.

Звертаючись до юристів, старенькі говорять: «Я більше не хочу бути переселенцем. Мені не потрібна оця адресна допомога. Я хочу отримувати свою чесно зароблену пенсію тут, де я мешкаю, як усі інші пенсіонери. Я хочу довести, що я – не людина другого сорту!».

«Колишні переселенці» звертаються до юристів тому, що їм, не зважаючи на «місцеву прописку», з серпня 2017 року припинили пенсійні виплати. Працівники управлінь Пенсійного фонду пояснюють, що у зв’язку із відсутністю паперової справи, колишнім ВПО можуть призначати та виплачувати пенсію тільки у тому разі, коли вони зареєструються як переселенці.

А, отже, будуть проходити верифікації, обслуговуватися лише в одному банку та піддаватись іншим обмеженням.

Кожному громадянину України на рівні Конституції і законів гарантовано право на отримання пенсії.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачений виключний перелік підстав, за яких пенсіонерові може бути припинено виплату пенсії. Крім того, цим же законом передбачено, що пенсія виплачується за місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.

Отже, після державної реєстрації свого місця проживання за новою  адресою на підконтрольній території, колишні переселенці набувають право на отримання пенсії за таким місцем проживання.

Таким чином, якщо Ви – «колишній переселенець» і Вам припинили виплату пенсії, для захисту порушених прав рекомендуємо керуватися наступним алгоритмом дій.

По-перше, зясувати причину припинення виплати пенсії у територіальному органі Пенсійного фонду України за місцем Вашого фактичного проживання (за новою пропискою).

Для цього до органу ПФУ надішліть цінним листом з повідомленням про вручення або особисто подайте у канцелярію/приймальню органу ПФУ (з отриманням відмітки про прийняття на другому примірнику) письмовий запит щодо роз’яснення причини припинення виплат.

По-друге, подати позовну заяву до суду.

Для того, щоб не заплутатися в процесуальних нормах, бажано звернутися за юридичною допомогою до правозахисників  та надати документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду. До таких документів належать:

  • паспорт;
  • картка фізичної особи-платника податків;
  • лист (відповідь) місцевого УСЗН про не перебування на обліку ВПО (за наявності);
  • пенсійне посвідчення;
  • документи, отримані за результатами вашого звернення від територіального органу Пенсійного фонду України;
  • виписка з банківського рахунку, на який Ви отримуєте пенсію (за можливості);
  • оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову (окрім пільгових категорій громадян, які звільнені від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

«За статистикою юристів БФ «Право на захист», загалом для переселенців судова практика складається  позитивно: на разі до нас  звернулося понад 80 осіб з такою проблемою, – зазначила  Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист». Наразі  на розгляді у судах знаходиться 50 справ, 25 з яких розглянуто судами першої інстанції, 3 – судами апеляційної інстанції. Усі без винятку рішення судів – на користь «колишніх переселенців».  Однак необхідно зважати на те, що не існує стовідсотково виграшних справ. Крім того, судовий розгляд в середньому може тривати від 3 до 7 місяців. Розуміння цих обставин та неухильне дотримання рекомендацій юриста суттєво підвищує шанси на успішне завершення справи».

Юридична команда БФ «Право на захист» не тільки проводить  юридичні консультації, але й забезпечує супроводження судових справ на всіх етапах, адже юридичну допомогу надають не тільки юристи, а й адвокати.

За консультацією можна звернутися  до офісів БФ «Право на захист» або за телефонами інформаційної лінії:

+38 (098) 597 64 72

+38 (099) 507 50 90

+38 (063) 496 80 88

22.01.18

Якщо у Донецькій та Луганській областях через великі черги періодично складно потрапити на прийом до управлінь соцзахисту та стати на облік ВПО, то у Бердянську Запорізької області черг не спостерігається, проте отримати довідку ВПО можна із затримкою у 2 місяці. Саме так місцевим управлінням соціального захисту населення тут організована робота з ВПО: з урахуванням власних побажань та нехтуванням прав і потреб переселенців.

В УСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради діє талона система, яка мала б впорядковувати звернення громадян до спеціалістів закладу та зробити прийом більш комфортним для відвідувачів, у тому числі ВПО. Дійсно, на отримання консультації або подовження адресної допомоги тут можливо взяти талон на прийом у той же день. Проте для отримання довідки ВПО та первинного оформлення адресної допомоги переселенцям доводиться чекати довго – понад місяць або навіть два. Виключення роблять лише для представників вразливих категорій ВПО: осіб з інвалідністю І та ІІ груп, вагітних жінок, осіб з дітьми до 3-х років, учасників бойових дій. Всім іншим переселенцям у Бердянську вдається потрапити на прийом день-у-день для видачі довідки ВПО лише у випадках, коли це необхідно для постановки  на облік у центр зайнятості.

Така ситуація спостерігається ще з останнього кварталу 2017 року. Зокрема, у листопаді видача талонів на прийом в УСЗН проводилася на січень-лютий 2018 року. У зв’язку з цим особи, які звернулися до УСЗН за довідкою про взяття на облік ВПО в листопаді 2017 року, змогли отримати її лише на початку 2018 року, що є прямим порушенням Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

У 2018 році ситуація, на жаль, не покращилася. Так, 11 січня видавалися талони на 20 березня, а 18 січня – на 18 лютого.

Тож, ВПО скаржаться, що така талонна система не зручна. А найважливішим є те, що зазначена практика позбавляє новоприбулих переселенців законної матеріальної підтримки з боку держави, адже адресна допомога призначається з дати звернення, яка штучно відтерміновується з незрозумілих причин. Годі й казати, якою доцільною є така грошова адресна допомога саме для тих, хто нещодавно перемістився та вже почав нести витрати на оренду житла, оскільки така допомога була передбачена законодавцями для покриття витрат ВПО на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Працівники УСЗН ніяк не коментують цю ситуацію. Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації у своїй відповіді на звернення БФ «Право на захист» зазначив, що направляв до УСЗН в м. Бердянську лист із нагадуванням норми законодавства України та взяття на контроль виконання фахівцям нормативно-правової бази ще в листопаді. Проте у січні Бердянський виконком у своїй відповіді на безпосереднє звернення БФ «Право на захист» не визнає порушень і не надає ані роз’яснень щодо ситуації зі значними затримками первинного прийому новоприбулих ВПО, ані інформації щодо намірів покращити ситуацію.

БФ «Право на захист» закликає УСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області припинити теперішню практику порушення прав ВПО та наголошує на необхідності вжити заходів щодо забезпечення своєчасного прийому ВПО, які звертаються до управління за отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та наступним поданням заяви на первинне оформлення адресної допомоги.

19.01.18

З неконтрольованої Урядом України території було евакуйовано 18 вищих навчальних закладів і наразі всі вони працюють в нових умовах.

Так, у жовтні 2014 року був тимчасово розміщений у Харкові Луганський національний аграрний університет (ЛНАУ) – один з найбільших університетів України.

Зараз  у ЛНАУ навчається 1 953 студенти та працює 124 викладачі, з них 1 680 студентів та 71 викладач мають статус внутрішньо переміщеної особи. Також є студенти, які протягом двох років вступили до навчального закладу за державною програмою «Освітній центр «Донбас-Україна», що спрямована на абітурієнтів з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Нажаль, багато труднощів  спіткали спільноту студентів та викладачів університету в умовах як їхнього особистого переміщення, так і переміщення університету до необлаштованої споруди у Харкові, що не в повній мірі відповідала потребам великого національного ВНЗ, адже не була облаштована необхідними меблями та  обладнанням, тому навчання в таких умовах не відповідало стандартам надання освітніх послуг.

Так, влітку викладачі та студенти за власні кошти перебудували кілька приміщень шляхом зведення перегородок. Внаслідок таких дій кількість аудиторій збільшилася на 7 учбових приміщень меншого розміру.

Але новостворені аудиторії не були обладнані учбовими дошками. За свідченням студентів нового набору, викладачі для пояснення матеріалу (математичних формул, складних схем та креслень) використовували зошити, блокноти і, навіть, картонні коробки. І це при тому, що у ЛНАУ здійснюється підготовка за  технічними спеціальностями, для яких особливо важливий високий рівень наочності викладання.

Під час моніторингу співробітники  Харківського офісу БФ «Право на захист» відвідали ЛНАУ та з’ясували,  що незадовільна якість навчання через необлаштованість навчальних аудиторій, низький рівень наочності викладання та навчання ускладнювали адаптацію студентів, а також провокували низький рівень засвоєння матеріалу, знижували мотивацію до навчання, викликали невпевненість у професійному рівні викладачів та, як наслідок, небажання отримувати освіту в українському ВНЗ.

Проте, завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, передав необхідне обладнання та техніку, студенти змогли  обладнати новостворені навчальні аудиторії ЛНАУ технічними засобами навчання.

«За словами викладачів, кількість звернень з боку студентів із скаргами на недостатній рівень наочності під час викладання значно зменшилася, -розповідає Любов Бутенко, керівник Харківського офісу БФ «Право на захист». – Отже, створення більш сприятливих для викладання та засвоєння інформації умов в аудиторіях ВНЗ призвело до  покращення якості навчання та зменшення кількості  випадків припинення навчання студентів за власним бажанням через незадовільні умови для та некомфортність процесу навчання  в закладі».

Магнітно-маркерні дошки та  фліп-чарти з супутнім обладнанням,  багатофункціональний пристрій для друку та сканування, картридж – наразі  студенти із задоволенням відвідують заняття у обладнаних аудиторіях.

«Наша організація вже не перший рік співпрацює із ЛНАУ, оскільки у студентів та викладачів вишу, більшість із яких – внутрішньо переміщені особам, є притаманні ВПО питання та виклики, – розповідає координатор з питань захисту БФ «Право на захист» Юлія Кубанова. – Минулого року ми регулярно проводили правові сесії для студентів та викладачів і тому змогли краще дізнатися про побут цього закладу-переселенця. Саме тому, коли БФ «Право на захист» почав реалізацію проектів на підтримку громад або спільнот ВПО, ми без вагань підтримали ідею від ініціативної групи із ЛНАУ. І зараз, лише зовсім нещодавно реалізувавши проект із оснащення навчальних аудиторій, вже бачимо позитивний ефект. Якісна вища освіта – запорука успішного майбутнього країни. І ми раді, що підтримавши цей проект, БФ «Право на захист» долучився до позитивних змін у державі».

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5868,5869,5870″]