Зробити пожертву
Укр / Eng
19.01.18

Чи пам’ятаєте ви, коли Президентом України було подано до Верховної ради проект Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях»? А ось правові експерти БФ «Право на захист» точно можуть сказати, що сталося це 05.10.2017р. Адже саме тоді вперше аналітичним відділом був зроблений аналіз тексту  й опису всіх основних недоліків, які необхідно змінити.

Згодом, коли текст був змінений редакцією профільного комітету, наші правові  експерти  спільно з представниками інших правозахисних організацій підготували аналіз цих змін і розпочали адвокаційну кампанію.  Звернення до спікера Верховної Ради А. Парубія,  голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Г. Немирі,  міжнародних неурядових організацій та голів усіх парламентських фракцій, а також чисельні інтерв’ю  та коментарі  для представників ЗМІ – ми писали, роз’яснювали, доводили, намагалися зробити все можливе, аби бути почутими.

На жаль, на деякий час адвокаційну кампанію довелося припинити, адже текст законопроекту, до якого продовжували вноситися зміни, не був доступний представникам правозахисних організацій.

Але не зважаючи на це під час зустрічей із представниками міжнародних організацій правові експерти БФ «Право на захист» продовжували  максимально докладно висвітлювати ті загрози, які несе в собі законопроект №7163. Ми все ще сподівалися бути почутими.

Аж ось, текст до другого читання був оприлюднений. Саме тоді з’ясувалося, що він суттєво відрізняється від тексту, підготовленого на засіданні профільного комітету з питань національної безпеки та оборони від 17.11.2017 р.

Сприйнявши це як новий виклик,  наші правові експерти оперативно підготували аналіз змін: «Законопроект 7163: загроза порушенню прав людини та роботі гуманітарних організацій. Що криється у законопроекті про реінтеграцію Донбасу?». І знову спільно з іншими правозахисними організаціями ми розпочали адвокаційну кампанію. І знову  було підготовлено звернення до Верховної Ради України, надано декілька  інтерв’ю представникам  ЗМІ,  проведено  прес- конференцію.  та підготовано інфографіку. Ми намагалися максимально широко поінформувати народних депутатів України,  міжнародні організації та громадськість про ризики, що містяться в зазначеному законопроекті.

Нам вдалося заручитися підтримкою народних депутатів і в перший день голосування законопроекту №7163 неймовірними зусиллями БФ «Право на захист» та інших правових організацій інфографіка була поширена в залі Верховної Ради й у кулуарах.

На жаль, учора, 18 січня, законопроект №7163, який може призвести до порушення прав і свобод людини не тільки в зоні конфлікту, а й по всій Україні, був прийнятий.

Але ми, БФ «Право на захист», не здаємося.

Ми маємо намір підготувати звернення до адміністрації Президента з проханням накласти вето на цей законопроект і відправити його на доопрацювання.

Ми й далі готові відстоювати права людини.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5855,5864,5865″]

18.01.18

Законопроект о Донбассе. Военный режим в мирное время.

Депутаты принимают сотни правок, а правозащитники заявляют о нарушении прав и свобод жителей Донбасса.

Дарина Толкач, координатор по адвокации БФ “Право на защиту” в студии Телеканала Донбасс рассказывает о рисках закона о реинтеграции.
https://youtu.be/HrGq8PlpTgk[boc_spacing height=”90px”]

18.01.18

https://youtu.be/DA3PNf4QIgMАнастасия Бонадаренко, правовой аналитик БФ “Право на защиту”,  в эфире Громадського радіо говорит о том, какие риски несет в себе закон о реинтеграции Донбасса

Десять общественных организаций подписали обращение к Верховной Раде. В нем активисты предупреждают парламентариев о том, что законопроект «Об особенностях государственной политики по обеспечению суверенитета на временно оккупированных территориях» или так называемый закон о реинтеграции Донбасса может привести к нарушению прав и свобод человека не только в зоне конфликта, но и по всей Украине. В чем же суть этих рисков?

Узнаем у правового аналитика благотворительного фонда «Право на защиту» Анастасии Бондаренко. Это одна из организаций-подписантов обращения к парламенту.

Елена Терещенко: Сегодня Верховная Рада продолжила рассматривать поправки к этому закону, и градус обсуждения повышается. Общественные организации заявили протест, говорят, что могут быть нарушены права человека. Почему вы считаете, что этот закон нарушает права человека не только на оккупированных территориях и в зоне проведения АТО, но и на всей территории Украины?

Анастасия Бондаренко: Общественные организации говорили, что данный законопроект имеет некоторые проблемы еще, когда он был предложен к первому чтению. Потом мы говорили о том, что следует дорабатывать некоторые положения данного законопроекта, когда он обсуждался на профильном комитете, и это было проигнорировано. Сейчас, когда текст подготовлен ко второму чтению, пошла волна обсуждения, внезапно все организации увидели, что у нас действительно есть какой-то спорный законопроект, который содержит много недоработанных норм, что могут привести к негативным последствиям.

Чтобы понять, почему этот законопроект нарушает права человека, нужно просто вдумчиво почитать те нормы, который он предлагает.

Начнем с того, что у нас понятие «серой зоны» и зоны проведения АТО в этом законопроекте исчезает. У нас появляются условно три зоны. Первая – это оккупированные территории, вторая – это зоны проведения мероприятий по обеспечению национальной безопасности и обороны, и зоны безопасности.

Начнем с того, что не во всех зонах четко определено, какой будет правовой режим, кто определяет границы этих зон. Поэтому, да – закон касается Донецкой и Луганской областей, но поскольку нет границ, мы не можем говорить, например, что Константиновка будет входить в одну зону, а Краматорск – в другую. Мы этого не знаем. И будет ли это только Донецкая и Луганская область, мы тоже не можем говорить.

Что касается зон безопасности, там уже подробно расписаны возможные ограничения прав и свобод человека. Там просто продублированы статьи про режим военного положения.

Елена Терещенко: Это зонирование и есть камень преткновения?

Анастасия Бондаренко: Не только.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.

18.01.18
18.01.18

Глава ООН Антониу Гутерриш очертил 12 главных направлений деятельности Организации на 2018 год. Обращаясь к членам Генеральной Ассамблеи, он напомнил, что за год его работы в должности Генерального секретаря человечество не продвинулось к миру. В то же время, по его словам, необходимо воспользоваться преимуществами глобализации и «четвертой промышленной революции».

В числе основных проблем, которыми предстоит заняться, – урегулирование конфликтов на Ближнем Востоке и «замороженных» конфликтов в Европе, разрешение проблемы беженцев в Мьянме и Бангладеш, а также денуклеаризация Корейского полуострова.

Антониу Гутерриш настоятельно призвал добиваться перехода на «зеленую» экономику и смягчения последствий изменения климата. Он напомнил о необходимости использовать преимущества таких процессов, как глобализация, миграция и стремительное развитие технологий. По его словам, это поможет покончить с углубляющимся неравенством. Борьба с терроризмом, защита прав человека тоже, считает Генсек, не уйдут из повестки дня ООН на 2018 год. Еще два направления деятельности ООН: укрепление миротворчества и партнерства с Африканским союзом.

«Бедность и неравенство или неравномерное распределение плодов глобализации – отнюдь не неизбежны, – заявил Антониу Гутерриш. – Тот факт, что восемь человек владеют такими же средствами, как беднейшая половина человечества, – не случайность. То, как функционирует глобальная экономика и международная торговля – это результат решений самого человека».

Он призвал страны выполнить свои обязательства в области финансирования развития, а также разработать механизмы, не позволяющие уклоняться от налогов, заниматься отмыванием денег и пресекающие незаконные потоки капитала. Гутерриш пообещал, что ООН окажет государствам поддержку в выполнении к 2030 году Целей устойчивого развития.

Одно из условий процветания человечества – борьба с изменением климата. Генсек предупредил, что несмотря на принятие Парижского соглашения, действий, которые предпринимают его участники – недостаточно. При этом, отметил он, сегодня существуют беспрецедентные возможности для того, чтобы построить безуглеродное будущее:«Как говорят, каменный век закончился не потому, что кончились камни. Так же для того чтобы закончилась эра ископаемого топлива, нельзя ждать, пока мы исчерпаем запасы угля и нефти. Тех, кто не видит преимуществ «зеленой экономики», ждет «серое» будущее».

Напомнив об огромных преимуществах, которые сулит «четвертая промышленная революция», Генеральный секретарь предупредил о ее потенциальной опасности: «Мы знаем, что технологии способны углублять неравенство. Внедрение искусственного интеллекта может создать нестабильность на рынках труда и в обществе в целом, генная инженерия вызывает серьезные этические вопросы, растет угроза кибербезопасности и вмешательство в частную жизнь». Гутерриш считает, что ООН и дальше будет служить площадкой для поисков решения этих проблем и путей наиболее эффективного использования плюсов современных технологий.

Касаясь ситуации на Корейском полуострове, Генеральный секретарь призвал активизировать дипломатические усилия, опираясь на появившиеся «проблески надежды». Это и слаженные действия Совета Безопасности в противостоянии ядерным испытаниям Пхеньяна, первый за восемь лет визит в Северную Корею заместителя Генсека по политическим вопросам, и открытие каналов коммуникации между двумя Кореями. Антониу Гутерриша также обнадеживает решение КНДР принять участие в Олимпийских играх в Пхенчхане.

Отметив рост числа конфликтов, глава ООН назвал ситуацию на Ближнем Востоке «гордиевым узлом», где переплелось множество проблем: это и конфликты в Сирии и Йемене, нестабильность в Ираке и, конечно, палестино-израильский вопрос. Генсека тревожат признаки «ослабления» поддержки палестино-израильского урегулирования на основе существования двух государств. Он подчеркнул, что альтернативы решению о двух государствах не существует.

Антониу Гутерриш призвал покончить с «параличом», который привел к «замораживанию» конфликтов в Европе. По его словам, страны континента обладают рычагами, необходимыми для преодоления этих проблем.

«Для урегулирования этих ситуаций необходимо противостоять опасной волне национализма и оживить работу соответствующих посреднических инициатив, включая Нормандский формат и Трехстороннюю контактную группу по восточной Украине, Минскую группу ОБСЕ по Нагорному Карабаху, Женевские международные дискуссии по Грузии и процесс «5+2» по Приднестровью», – подчеркнул глава ООН.

Особое место уделил в своем выступлении Генсек отчаянному положению мусульман-рохинджа из Мьянмы. Спасаясь от жестокости сил безопасности на севере штата Ракхайн, они бросили свои дома и двинулись в соседнюю Бангладеш. Глава ООН призвал немедленно оказать им помощь, а также найти справедливое решение ситуации, связанной с их гражданством и возвращением на родину, которое должно осуществляться исключительно на добровольной основе, при гарантии безопасности в уважении достоинства беженцев.

Не уйдет с повестки дня ООН в этом году и борьба с терроризмом, которую нужно вести «жестко, но с умом». Антониу Гутерриш призвал уделять внимания коренным причинам терроризма и избегать действий, которые будут подпитывать недовольство граждан и подталкивать их к экстремизму. Он напомнил, что в июне созовет саммит руководителей контртеррористических органов разных стран с целью укрепления многостороннего сотрудничества в это области.

Глава ООН также предупредил, что любые антитеррористические меры должны опираться на принципы уважения прав человека и верховенства закона.

Он также заявил о необходимости развеять миф о несовместимости суверенитета и защиты прав человека.«Реализация прав человека только служит укреплению государств, таким образом и закрепляя их суверенитет, – убежден Генеральный секретарь. – Наиболее эффективно права человека защищают там, где существуют ответственные институты. Ключевую роль также играет наличие активного гражданского общества и свободной прессы».

Генеральный секретарь отдельно коснулся необходимости во всех 12 областях добиваться соблюдения прав женщин и защищать их от насилия, в том числе сексуального.

Он подчеркнул, что решение всех перечисленных проблем требует времени, средств, сил, политического капитала и не только. Но он убежден, что каждый может внести свой вклад в построение процветающего и безопасного мира.

«Даже перед лицом потрясений и ненависти, мы должны утверждать ценности, закрепленные в Уставе Организации Объединенных Наций, – напомнил Антониу Гутерриш. – Но сделать это мы можем только сообща, ведь мы – это Объединенные Нации, единая человеческая семья».

Говоря о миграции, глава ООН вновь подчеркнул, что она является позитивным глобальным явлением, стимулирует экономический рост, способствует сокращению масштабов неравенства и помогает преодолевать демографические проблемы. Глава ООН призвал активизировать переговоры по разработке нового глобального договора по миграции и обеспечить каналы безопасной и законной мобильности людей.

Центр новостей ООН

17.01.18

Будинок Ігоря Ігоревича, одинокого 74-річного пенсіонера, що мешкає у м. Попасна, було збудовано у 1890 році. Маленький, але затишний, побудований ще його дідом, будинок простояв 124 роки. Тут Ігор Ігоревич провів все своє життя. Але у 2014 році чотири снаряди зруйнували оселю.

Весною 2017 року чоловікові допомогли відремонтувати дах, але втрачене майно відновити неможливо.

Маючи купу захворювань за віком, Ігор Ігоревич вимушений був спати на залишках залізного ліжка – скрученого дротами, погнутого вибуховою хвилею.

Тож коли у липні співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист»  привезли ліжко з матрацом, ковдру та постільну білизну, щастя чоловіка було безмежним.

Ліжко з матрацом та ковдру чоловік вже використовує. А постільна білизна ще ретельно складена і чекає, доки не буде наведений лад у будинку.

«Я все ж зроблю тут ремонт, тоді й застелю нову постільну білизну, що ви привезли. І спатиму, як король»,  – говорить Ігор Ігоревич співробітникам БФ «Право на захист» Нелі Заблоцькій-Сєнніковій та Дмитру Щербакову.

Зараз у будинку  опалюється одна кімната, двері завішені старим ганчір’ям, щоб не тягнуло холодом. Але Ігор Ігоревич сповнений надії, що вже влітку зможе пофарбувати свій старенький будинок, побілити, а то й наклеїти нові шпалери.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5846,5847″]

17.01.18

Невелике місто Мар’їнка,  розташоване у Донецькій області, щоденно опиняється під обстрілами. Сьогодні там дуже багато пошкоджених та зруйнованих будинків.  Але 7 000 мешканців не залишають рідне місто.

Більша частина населення, що  постійно живе у місті, це люди похилого віку, які потребують особливого або додаткового догляду.  І хоча на сьогодні різні гуманітарні та інші організації надають населенню продуктову допомогу, серед містян багато тих, хто іноді не в змозі приготувати собі першу (гарячу) страву через відсутність газу, електропостачання або необхідного посуду, і саме тому такі люди залишалися без належного харчування.

Щоб покращити харчування найбільш вразливих категорій мешканців  міста, декілька волонтерів вирішили згуртуватися і протягом 2017 року спільними силами раз на тиждень готували та роздавали безкоштовні комплексні обіди людям, у яких немає можливості приготувати гарячу, домашню їжу.

Але процес приготування та роздачі комплексних обідів ускладнювався через відсутність у волонтерів власного комплекту посуду для приготування їжі та меблів, необхідних для масового годування.

Під час моніторингу співробітники  БФ «Право на захист» з’ясували,  що за наявності посуду та меблів, волонтери в змозі нагодувати 150 осіб. Також волонтерська група, якій сприяє місцева влада, а продуктами харчування задля приготування їжі допомагають волонтери з інших міст та приватні підприємці міста, підтвердила свою готовність готувати їжу для мешканців Мар’їнки на регулярній основі один раз на тиждень впродовж 2018 року.

Завдяки допомозі БФ «Право на захист» у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, волонтерська група отримала необхідне обладнання. Тож тепер передані столи, стільці, посуд для приготування і видавання обідів допомагають реалізації ініціативи, що сприяє покращенню життєвого стану усіх мешканців міста, проте в більшій мірі – стану найбільш немічних, одиноких, соціально незахищених та тих, хто не має можливості готувати дома їжу самостійно.

«Малозабезпечені  та особи, які не мають посуду та плити для приготування їжі, можуть тепер поласувати гарячим обідом. До того ж під час видавання безкоштовних обідів люди спілкуються між собою, що є позитивним психологічним чинником, оскільки мешканці  Мар’їнки майже цілодобово перебувають у домах і підвалах через загрозу обстрілів, – підкреслила  Катерина Давидова, співробітник Маріупольського офісу БФ «Право на захист». – Також придбані меблі та посуд  можуть служити іншим потребам міста: наприклад, стільці можуть бути використані для перебування мешканців у бомбосховищах під час обстрілів».

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5841,5842″]

16.01.18

Погода та відсутність зв’язку – критичні виклики під час перетину КПВВ сьогодні. Саме ці проблеми зафіксували співробітники БФ “Право на захист”, які здійснюють регулярний моніторинг процесу перетину лінії зіткнення через діючі КПВВ.

Де зігритися на КПВВ?
Сьогодні на КПВВ холодно, по-справжньому зимно. Отже, головна порада подорожуючим через КПВВ – вдягатися якомога тепліше та з урахуванням практичних особливостей таких подорожей (відсутність місць для сидіння та жодних навісів від опадів біля українського “нульового” блок-поста, можливе тривале очікування поблизу місць здійснення перевірки документів). Нагадуємо, що обігритися можна на усіх українських КПВВ – у палатках Державної служби з надзвичайних ситуацій. Проте не на всіх КПВВ вони розміщені у доступі подорожуючих (це залежить від того, з якого боку особа наближається до КПВВ). У таких випадках зігритися та дістати безкоштовний гарячий чай можна в модулях  Première Urgence Internationale (на КПВВ “Майорське”, “Мар’їнка”, “Новотроїцьке”) та Міжнародного Комітету Червоного Хреста (на КПВВ “Станиця Луганська”).

Проте у палатках ДСНС на КПВВ “Новотроїцьке” та “Мар’їнка” спострерігається брак пакетиків чаю. На жаль, нинішнє забезпечення з боку держави є недостатнім, через що нерідко працівники купують чай до наметів за власні кошти. Тому БФ “Право на захист” звертається до усіх, хто має таку можливість, із проханням надати до наметів ДСНС на зазначених КПВВ допомогу у вигляді цукру, чаю або кави. 

У свою чергу, БФ “Право на захист” може надати додаткову інформацію для здійснення такої допомоги. Також в наметах ДСНС на КПВВ  “Новотроїцьке” повідомляють про брак пального, за допомогою якого працюють теплові пушки, що опалюють намети. Тож допомога у вигляді пального для цих наметів не буде зайвою.

 

КПВВ “Майорське”

Без жодного захисту та допомоги 

На превеликий жаль, зовсім без допомоги залишаються особи, які подорожують до/з українських КПВВ на громадському транспорті. Так, неподалік від КПВВ “Новтороїцьке”, перебуваючи на відстані витягнутої руки від “нульового” українського блок-посту, люди змушені чекати (іноді до 1 години) на автобус чи-то до операційного майданчика КПВВ, чи-то в напрямку до непідконтрольних територій, просто неба. Для сотень осіб, які щодня дістаються до КПВВ на громадському транспорті, ця точка їхнього маршруту – справжнє випробування. Бо саме тут приходить усвідомлення, що вони нікому не потрібні: за весь час існування перевалочного пункту на цьому місці не з’явилися ані лавочки для найбільш немічних, ані навіси від дощу та сонця на випадок непогоди, ані захисні споруди від вітру…

Тут є лише пластикові туалети, встановлені гуманітарною організацією, щоб люди не йшли справляти нужду до замінованих ділянок обабіч дороги.  Також тут немає жодної інформації про  те, до кого звертатися у разі критичних випадків, а також, куди може телефонувати особа, щоб дізнатися, чому довго немає автобусу та коли він нарешті з’явиться. Саме цей етап найчастіше є найбільш фізично виснажливим для подорожуючих через лінію зіткнення.
БФ “Право на захист” звертає увагу відповідних підрозділів державної та місцевої влади, а також гуманітарної спільноти, на невідкладну необхідність облаштувати місця очікування та обігріву громадян на зазначених ділянках.

Без зв’язку ще тяжче

Через пошкодження та подальше припинення із 12 січня 2017 року надання послуг зв’язку на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей єдиним оператором мобільного зв’язку перетинати КПВВ стало ще більш проблематично. Так, у разі настання критичного випадку особи, які подорожують з або до КПВВ, навіть не зможуть зв’язатися із екстреними службами та запросити своєчасну допомогу. Зазначимо, що на усіх українських КПВВ є сигнал мережі оператору мобільного зв’язку Vodafone Украина (є зв’язок у абонентів цього оператора). І тому в місцях, де пункти перетину лінії зіткнення з обох боків знаходяться недалеко один від одного (наприклад, як на КПВВ “Станиця Луганська”) люди з непідконтрольної території йдуть до українського КППВ, де намагаються зловити сигнал мережі Vodafone Украина. Проте на інших коридорах перетину лінії зіткнення, де т.з нульовий український блок-пост розташований на значній відстані від операційного майданчика КПВВ, подорожуючі ризикують залишитися без будь-кого зв’язку.

Зробити очікування тисяч людей біля КПВВ комфортнішим так просто!

Настання холодного сезону із притаманними йому опадами робить перетин КПВВ для більшості громадян, які обрали пішохідний коридор, надмірно складним. Довгий час очікування на холоді, посилений сильним вітром або мокрим снігом, може призвести до значного погіршення здоров’я подорожуючих, що особливо критично для осіб літнього віку. А саме літні люди обирають перетинати лінію зіткнення через КПВВ “як пішохід” через відносну дешевизну такого способу, хоча і значні незручності.

БФ “Право на захист” закликає відповідальні служби покращити місця очікування людей поблизу КПВВ спеціальним додатковим захистом, а саме оздобити дерев’яні навіси панелями з оргскла або занавісками з прозорого поліетилену, як це зроблено на КПВВ “Станиця Луганська”.

 

КПВВ “Станиця Луганська”

Таке додаткове оздоблення допоможе ухистити людей від вітру та опадів та зробить їхнє очікування більш комфортним. Виконання таких робіт не є дорогим, проте несе суттєве значення для населення, що перетинає лінію зіткнення через пішохідні коридори.

Команди БФ “Право на захист” продовжують здійснення моніторингу процесу перетину лінії зіткнення задля захисту прав подорожуючих та покращення гуманітарної ситуації на усіх діючих КПВВ. У разі виникнення складної ситуації під час перетину КПВВ громадяни можуть звертатися по інформаційну підтримку до БФ «Право на захист» за телефонами:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5807,5837,5838″]

16.01.18

ЗВЕРНЕННЯ

громадських організацій до Верховної Ради України

щодо проекту закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”

(реєстр. № 7163)

(у редакції до другого читання)

Громадські правозахисні та гуманітарні організації занепокоєні змістом окремих положень та процедурою розгляду проекту закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” (реєстр. 7163).

Проект закону 7163 був визначений Президентом України як невідкладний та прийнятий Верховною Радою у першому читанні на початку жовтня 2017 року. Відповідно до пояснювальної записки, законопроект має на меті створення нової правової основи для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії Російської Федерації на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону.

Погоджуючись із необхідністю прийняття закону, який би регулював питання реалізації  державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України, гарантування  та особливості реалізації прав та свобод осіб, що проживають там, необхідно зауважити, що, на жаль, цей надважливий для майбутнього країни документ приймається з численними порушеннями Регламенту Верховної Ради України, без розгляду альтернатив та публічного обговорення основних положень майбутнього закону, без залучення представників громадянського суспільства та народних депутатів України, що подавали численні правки до законопроекту, до такого обговорення.

Більш того, під час доопрацювання Комітетом Верховної Ради України з національної безпеки і оборони законопроекту до другого читання, його текст був суттєво змінений Робочою групою, до складу якої не були включені представники  громадських, гуманітарних та міжнародних організацій.  Наразі окремі  норми проекту закону викликають серйозні занепокоєння, оскільки – у разі їхнього прийняття – призведуть до значного погіршення ситуації з захистом прав і свобод людини не тільки в регіоні конфлікту, але й по всій території України.

Зокрема, звертаємо увагу на наступне:

Покладання Законом України відповідальності за  шкоду, заподіяну в  результаті конфлікту, виключно на Російську Федерацію суб’єкта міжнародного права – не потягне за собою жодних юридичних наслідків для Російської Федерації. Підміна понять про відповідальність може призвести до ситуації безкарності в Україні, блокування ініціатив з компенсації шкоди, заподіяної цивільному населенню та процесу реституції майна. Це не сприятиме процесу примирення та відновлення справедливості.

Проект передбачає, що забезпечення прав та свобод на окупованих територіях буде здійснюватись відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і  свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території”, до якого допускається внесення необхідних змін. Наразі, цей закон діє виключно відносно тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя. Проект не відповідає на питання про те, які саме зміни, до яких положень, по відношенню до якого кола осіб і коли будуть внесені до цього Закону. У зв’язку із цим виникають обґрунтовані побоювання, що питання забезпечення прав та свобод людини на тимчасово окупованих територіях в межах Донецької та Луганської областей так і залишаться неврегульованими. Таким чином, фактично Україна порушить позитивне зобов’язання докладати всіх зусиль для захисту своїх громадян на окупованій території.

Статтею 10 оновленого проекту закону військовим, представникам правоохоронних органів та іншим особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, планується надати дуже широке коло повноважень без будь-яких  механізмів контролю. Зокрема, мова йде про право застосовувати зброю, затримувати та доставляти осіб, перевіряти документи, проводити особистий догляд, огляд речей, проникати в житлові приміщення у невизначених у законопроекті «зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій». Очевидно, що положення цієї статті матимуть вагомий вплив на регулювання відносин між військовими та цивільним населенням та дотримання прав людини  в регіоні.

Проект закону суттєво обмежує свободу пересування цивільного населення з/до тимчасово окупованої території – через встановлення необхідності отримання ще одного додаткового дозволу на знаходження особи в районі здійснення заходів із забезпечення безпеки та  оборони, відсічі та стримування російської агресії, та зосереджує контроль за режимом перетину у віданні лише одного органу, що може привести до непропорційних обмежень, а також неврахування потреб цивільного населення та гуманітарних потреб.  Також ця норма може призвести до різкого зменшення кількості громадських організацій (особливо міжнародних), які працюють у зоні конфлікту та у так званій “сірій зоні” а відтак – обсягу гуманітарної допомоги та послуг, які наразі можуть отримувати її мешканці. .

Проект закону надає Президенту України численні повноваження, що не передбачені Конституцією України. Зокрема, серед іншого, право одноосібно без подальшого парламентського контролю вирішувати питання щодо застосування Збройних Сил України та інших військових формувань для стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У зв’язку з наведеними вище загрозами для реалізації прав і свобод людини, а також у зв’язку із численними порушеннями Регламенту при розгляді вкрай важливого законопроекту 7163,  який буде стосуватися мільйонів громадян України,

ЗАКЛИКАЄМО Верховну Раду України повернути законопроект 7163 головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання з метою проведення повноцінного процесу розгляду тексту законопроекту із залученням представників громадянського суспільства, правозахисних, гуманітарних організацій та агентств ООН.

Олександра Дворецька, БФ “Восток-SOS”

Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини

Ольга Гвоздьова, ГО “Донбас СОС”

Олександр Галкін, БФ “Право на Захист”

Тетяна Дурнєва, Громадський холдинг “Група впливу”

Ольга Веснянка, журналістка, правозахисниця

Валерій Новиков, Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Олеся Цибулько, БО “БФ допомоги батальйону “Донбас”

Едуард Ключко, ГО “Дніпропетровське обласне товариство німців “Відергебурт”; представник в м. Дніпро ГО “Африканська Рада в Україні”

Марія Ясеновська, Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Тетяна Кошель,  Благодійна організація  “Пліч -о- Пліч”, м. Бахмут Донецка область