Зробити пожертву
Укр / Eng
29.09.18

До вашої уваги – дайджест про ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за вересень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за вересень:

● 4 вересня Верховний Суд Верховний суд виніс зразкове рішення у справі про припинення виплати пенсії переселенцю, бенефіціару БФ «Право на захист». Зразкове рішення, винесене Верховним Судом, має спростити процедуру судового розгляду відновлення пенсій. Спрощення процедури вже доведено 12 позитивними рішеннями.

● Реконструкція КПВВ «Мар’їнка» та «Станиця Луганська» призвела до поліпшення умов очікування та до збільшення пропускної спроможності КПВВ «Станиця Луганська». Але інфраструктурні та інші вдосконалення потрібні на всіх пунктах пропуску.

Дайджест доступний українською та англійською мовами.[/vc_column_text][vc_single_image image=”3613″][vc_single_image image=”3611″]

[/vc_column_text]

29.09.18

До вашої уваги – дайджест про ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за вересень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за вересень:

● 4 вересня Верховний Суд Верховний суд виніс зразкове рішення у справі про припинення виплати пенсії переселенцю, бенефіціару БФ «Право на захист». Зразкове рішення, винесене Верховним Судом, має спростити процедуру судового розгляду відновлення пенсій. Спрощення процедури вже доведено 12 позитивними рішеннями.

● Реконструкція КПВВ «Мар’їнка» та «Станиця Луганська» призвела до поліпшення умов очікування та до збільшення пропускної спроможності КПВВ «Станиця Луганська». Але інфраструктурні та інші вдосконалення потрібні на всіх пунктах пропуску.

Дайджест доступний українською та англійською мовами.[/vc_column_text][vc_single_image image=”3613″][vc_single_image image=”3611″]

[/vc_column_text]

25.09.18

Цивільне населення потерпає від наслідків конфлікту на Сході України. Ті, хто наважився стати переселенцями, на мирній території стикаються з проблемами початку нового життя. Щодня вони вирішують нелегкі завдання: пошук житла, роботи, влаштування дітей у школи й садочки. Та значно більше в цій ситуації страждають особи, які втратили або ніколи не мали документів. Вони не можуть орендувати житло, влаштуватися на роботу, отримати соціальні виплати.

Роми часто є серед таких груп населення, і проблема відсутності паспорта громадянина України є доволі розповсюдженою серед них. От і пані Наталя, яка належить до ромської етнічної групи, вже 27 років не має паспорта громадянина України, бо не було підтвердження її громадянства. Ще за часів Радянського Союзу вона втратила основний документ і досі не змогла отримати новий.

«Більшість опитаних ромів зневірилася, втратила надію, що може змінити своє становище. Тому люди не звертаються до державних органів по допомогу», – розповідає Руслан Беретелі, регіональний юрисконсульт БФ «Право на захист», який працював зі справою пані Наталі. «Найбільшу недовіру роми виказують до лікарів, представників поліції, сільських рад та до працівників служб соціального захисту. Хоча з цими людьми вони зустрічаються найчастіше», – продовжує він.

Із проханням допомогти пані Наталі до БФ «Право на захист» звернулася начальниця Мар’їнського районного відділу Державної міграційної служби. Після вивчення документів, спеціалісти благодійного фонду подали  до установ та організацій запити, на основі яких склали заяву про встановлення факту проживання жінки на території України станом на 1991 рік. Пані Наталю в суді представляв Леонід Серафимович, адвокат БФ «Право на захист».

Після отримання рішення суду, очікування довідки про приналежність до громадянства України, виготовлення паспорта, – після більш ніж року роботи – держава прийняла ще одного громадянина. Важко передати всю радість пані Наталі, яка, тільки-но отримавши паспорт, вже почала планувати своє життя. «А раніше, без паспорта, я навіть не могла купити квиток на поїзд!», – крізь сльози радості каже жінка.

24.09.18

Держава Україна створила юридичну колізію, яка дозволяє регіональним управлінням соцзахисту не виконувати судові рішення та порушувати конституційні права громадян, лишаючи переселенців гарантованих пенсійних виплат.

Таку думку висловила в інтерв’ю MRPL.CITY правовий аналітик БФ «Право на захист» Анастасія Одінцова, коментуючи ситуацію з перевірками переселенців у Маріуполі.

Нагадаємо, нещодавно Маріупольська Служба Новин на телеканалі МТБ розповідала, що біля Департаменту соціального захисту населення у Маріуполі зібрався натовп переселенців. Люди були вкрай обурені тим, що соціальні інспектори продовжують перевіряти їх за фактичним місцем перебування та заздалегідь про свій візит не попереджають. Не заставши людину вдома, органи соцзабезпечення погрожують позбавити таку особу пенсії та інших соціальних виплат.

Правовий аналітик Анастасія Одінцова пояснила, що створена юридична колізія полягає у тому, що Київський апеляційний адміністративний суд своїм рішенням від 4 липня 2018 року скасував деякі пункти 365 Постанови Кабміну, які зобов’язують проводити перевірки внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем перебування, але не скасував акти перевірок переселенців вдома. Тобто, аби переселенець і надалі отримував пенсію, інспектор соціальної служби повинен перевірити житлово-побутові умови ВПО та скласти акт – саме так зазначається в роз’ясненнях Мінсоцполітики, які було надіслано в усі управління соцзахисту. Однак Анастасія Одінцова розповіла про те, що в різних регіонах роз’яснення Мінсоцполітики тлумачать кому як заманеться.

«Зараз, на жаль, склалася така практика, що на місцях роз’яснення Мінсоцполітики щодо проведення перевірок переселенців трактується неоднозначно. В деяких регіонах інспектори взагалі не виходять на перевірки, в інших – інспектори управління соцзабезпечення домовляються по телефону із переселенцями, аби вони прийшли, написали заяву та домовились про дату та час перевірки», – повідомила Анастасія Одінцова.

Наразі в регіонах масово фіксуються випадки, коли переселенців примушують проходити  додаткові перевірки після кожного перетину лінії розмежування. Як бути тим людям, які вимушені їздити на непідконтрольну територію, наприклад, щоби провідати родича-інваліда або за інших невідкладних обставин. Що тоді відбувається? Людина перетнула лінію розмежування та автоматично попала в списки програми «Аркан», далі ці списки потрапляють до Пенсійного фонду та органи соцзабезпечення можуть тимчасово зупинити виплати. Цій людині повідомляють, що їй необхідно в короткий термін з’явитися за місцем реєстрації. Але це, каже правовий аналітик, незаконно, такі дії суперечать нормам законодавства.

«Слід нагадати, що, згідно із законодавчими нормами, особа має можливість перебувати на непідконтрольній території 60, а в деяких випадках 90 днів, і лише якщо цей термін перебільшено, після скасування довідки переселенця, виплати можуть бути припинені. Однак на практиці вже саме перетин лінії розмежування є приводом для припинення соціальних виплат, у тому числі пенсій», – роз’яснює Анастасія Одінцова.

Вона наголошує, що автоматичне призупинення виплат у таких випадках – це  неприпустиме порушення прав переселенців з боку Пенсійного фонду. Згідно з законом, переселенці мають проходити фізичну ідентифікацію один раз на півроку, але на практиці виходить, що після кожного виїзду на непідконтрольну територію. Якщо переселенець не пройшов повторну перевірку, йому призупиняють виплати. Щоби відновити пенсію, необхідно звернутися із заявою і чекати, поки інспектори прийдуть, аби перевірити умови фактичного проживання. Іноді таку перевірку можна чекати декілька тижнів, а час спливає – і виплата пенсії відкладається на наступний місяць. Так, з одного боку, держава економить бюджетні кошти Пенсійного фонду, а з іншого – накопичує пенсійні борги переселенців. І коли люди отримають гарантовані Конституцією виплати – невідомо. Бо у квітні Кабінет Міністрів прийняв Постанову №335, яким припиняються виплати заборгованостей по пенсіях переселенцям до появи окремого порядку. Наприклад, якщо вам перестали платити пенсію в травні, документи на відновлення ви подали в червні, а фактичне відновлення виплат відбулося в липні, то свою пенсію за травень і червень ви не отримаєте. Адже окремого порядку отримання заборгованості, за словами правового аналітика, досі не існує і коли він з’явиться – невідомо.

Читайте також: Переселенцы с инвалидностью из Донбасса смогут стать на квартирный учет

Слід зазначити, що створена юридична колізія призвела до того, що з квітня по червень 2018 року майже 100 тисяч переселенців втратили пенсії через невиправдані обмеження. Про це 19 вересня під час брифінгу в Києві заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер, представляючи Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні.

Фіона Фрейзер також відмітила, що ООН вітає рішення Верховного Суду від 4 вересня, згідно з яким, практика відмови відділеннями Пенсійного фонду сплачувати пенсії тимчасово переміщеним особам визнана незаконною. При цьому Фрейзер підкреслила, що в ООН вважають – необхідно змінити всю процедуру виплати пенсій.

«Право на пенсію не може бути пов’язано з реєстрацією як ВПО», – зазначила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Правовий аналітик Анастасія Одінцова вважає, що управління соцзабезпечення на місцях повинні вимагати від Мінсоцполітики додаткових роз’яснень щодо перевірок – чи потрібно їх взагалі проводити. Вона нагадала, що персональна пенсія – це не соціальна допомога держави, а власність пенсіонера, гарантована йому ст. 46 Конституції України. Законодавство також чітко визначає випадки, при яких можливо припинення пенсій і у цьому переліку не існує ніяких списків СБУ чи перевірок за місцем проживання, тому тут, безумовно, є порушення конституційних прав. А щодо невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду з приводу незаконності перевірок, то, за її думкою, Пенсійний фонд належить до виконавчої влади і тому зобов’язаний виконувати рішення судової влади. Адже у тих випадках, коли рішення суду не виконується, законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки НФ на підтримку демократії NED.

MRPL.CITY

21.09.18

До вашої уваги – дайджест про ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за серпень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за серпень:

  • 2-7 вересня «Станиця Луганська», контрольно-пропускний пункт в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовану Урядом України територію (НКУУТ), був закритий для проведення реконструкції.
  • Внутрішні блокпости прибрали з с.Тепле Станично-Луганського району Луганської області, що покращило свободу пересування в районі.
    Дайджест доступний українською та англійською мовами.

[/vc_column_text][vc_single_image image=”3558″][vc_single_image image=”3559″]

[/vc_column_text]

21.09.18

До вашої уваги – дайджест про ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за серпень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за серпень:

  • 2-7 вересня «Станиця Луганська», контрольно-пропускний пункт в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовану Урядом України територію (НКУУТ), був закритий для проведення реконструкції.
  • Внутрішні блокпости прибрали з с.Тепле Станично-Луганського району Луганської області, що покращило свободу пересування в районі.
    Дайджест доступний українською та англійською мовами.

[/vc_column_text][vc_single_image image=”3558″][vc_single_image image=”3559″]

[/vc_column_text]

21.09.18

19 вересня співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист»: Анастасія Шляхтіна, адвокат, і Наталія Петрусенко, монітор, на запрошення Гуманітарного штабу «Проліска – Щастя» виступили на тренінгу «Школа професійного скаржника». У заході взяли участь внутрішньо переміщені особи (ВПО), волонтери, представники державних установ.

Cлухачам тренінгу запропоновали тему «Алгоритм звернення до державних установ при виникненні спірних питань в рамках чинного законодавства». В її межах розглянули види звернень громадян, вимоги до них, терміни та інші норми Закону України «Про звернення громадян». Особливу увагу приділили саме термінам, в які мають розглядатися звернення, а також мові викладення вимог в скаргах, клопотаннях, заявах, відповідно до цього Закону.

Детально розглянули й питання форми звернень – усній та письмовій; порядок звернення – особиста подача документів чи поштове направлення з обов’язковим додаванням копій документів, підтверджуючих обставини, викладені у зверненні. Крім того, обговорили практичні аспекти написання запитів на публічну інформацію в межах Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Окрім заявленої теми тренінгу, учасники заходу зацікавилися напрямами роботи БФ «Право на захист» із правової підтримки ВПО. Тож додатково розглянути питання пенсійних спорів, а всі охочі отримали практичні поради, як діяти в разі безпідставного припинення виплати пенсії.

20.09.18

19 вересня в межах засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулися слухання щодо соцзахисту людей похилого віку (зокрема, із числа переселенців).

«Ми сподіваємося, інформацію, яку ми подали до комітету, врахують, а головне – виконають рекомендації, бо пенсіонери, а тим більше пенсіонери-внутрішньо переміщені особи є однією із найбільш незахищених категорій наших громадян», — говорить Анастасія Одінцова, правовий аналітик БФ «Право на захист».

Нагальні проблеми внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із числа пенсіонерів можна розділити на три групи:

  1. Пенсійне забезпечення.
  2. Погашення заборгованості із пенсійних виплат.
  3. Пересування осіб похилого віку та переміщення товарів через лінію зіткнення, транспортне сполучення.

За словами представників громадських організацій, що брали участь у засіданні, станом на червень 2018 року в органах Пенсійного фонду обліковано 510 тис. ВПО-отримувачів пенсії. Згідно з результатами соціологічного опитування ВПО, проведеного ГО «Український інститут соціальних досліджень імені О. Яременка», майже половина родин опитаних ВПО (47,8 %) у сімейних бюджетах розраховує на пенсії. Більша їхня частка мешкає на Донбасі та в Східних областях, найменша — на Заході та в м. Києві. У той самий час, наприкінці липня 2018 року зафіксовані затримки пенсійних виплат для всіх громадян України. Однак затримка пенсійних виплат для пенсіонерів із числа ВПО спостерігалася ще з травня 2018 року, а припинення чи скасування пенсійних виплат для ВПО є систематичним явищем.

Водночас, відповідно до даних моніторингового звіту БФ «Право на захист», найчастіше лінію зіткнення змушені перетинати саме особи похилого віку (понад 50 %). Це пов’язано з вимогами українського законодавства щодо отримання пенсій та соціальних виплат особами, які мають реєстрацію місця проживання на неконтрольованих Урядом України територіях (НКУУТ).

Згідно з даними цього звіту, 80,6 % опитаних людей похилого віку вказали на проблему великих черг, у яких вони змушені стояти під час перетину адміністративного кордону тимчасово окупованої території АР Крим та/або лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей. Про окрему пільгову чергу багато пенсіонерів не знають, і не всі дотримуються порядку.

З огляду на зазначену проблематику, коаліція семи громадських організацій подала на розгляд рекомендації, які допомогли би розв’язати проблеми пенсіонерів-ВПО. Наприклад, Кабміну рекомендували забезпечити формування нових наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для визначення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням положень Конвенції Міжнародної організації праці № 117; збільшити кількість КПВВ для перетину лінії зіткнення та розташувати їх у безпечних місцях, забезпечити наявність укриття та автобусних зупинок, роботу медичних працівників тощо. Із повним переліком рекомендацій можна ознайомитися в прикріпленому матеріалі.

19.09.18

Велика палата Верховного суду України поставила крапку в питанні, яке хвилювало сотні тисяч пенсіонерів із числа переселенців: чи мають право чиновники припиняти виплату пенсій, якщо переселенець за фактом не живе на підконтрольній території Україні. Згідно з рішенням української Феміди, позбавити пенсіонера виплат, навіть якщо він повернувся жити в окупацію, працівники Пенсійного фонду не можуть. Що буде означати рішення Верховного суду для простих українців і чи доведеться державі шукати додаткові кошти для виплат пенсій, розбирався “Апостроф”.

Зразкове рішення

Фабула судової тяжби наступна: чиновники бахмутського управління Пенсійного фонду в квітні минулого року призупинили виплату пенсії позивачу-переселенцю на підставі так званих “списків СБУ”. Нібито Служба безпеки повідомила в Пенсійний фонд, що позивач перетнув лінію розмежування, повернувся жити на окуповану територію, а значить, ніякий він не переселенець і отримувати пенсію не має права. Така опція дійсно передбачена постановою Кабміну №365 від 8.06.2016.

У січні 2018 року позивач звернувся до Донецького окружного адмінсуду, щоб оскаржити рішення Пенсійного фонду. Там вирішили відразу передати справу до Верховного суду, щоб її розглянули як зразкову, адже в Донецькому окружному адмінсуді на той момент накопичилося 226 подібних справ. У травні колегія суддів Касаційного адміністративного суду винесла рішення – позбавлення переселенця пенсії не є законним.

Аргументи Верховного суду були залізними. По-перше, сам статус внутрішньо переміщеної особи не може звужувати обсяг конституційних прав громадянина України, а навпаки – дає йому додаткові права: доступ до житла, спеціальних адресних держпрограм, правової допомоги. По-друге, питання пенсійного забезпечення регулюються виключно законами України (так записано в Конституції), а не підзаконними актами Кабміну. А в законі “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нічого не сказано про те, що виплати можна призупинити через “проведення верифікації за списками СБУ”. Нарешті, згідно з конституційними принципами, держава зобов’язана гарантувати право на виплату пенсії незалежно від того, де проживає громадянин.

Однак чиновників Пенсійного фонду не влаштувало таке рішення, і вони подали апеляційну скаргу у Велику палату Верховного суду. Перегляд справи закінчився на початку вересня, але постанова залишилася без змін.

Закон вище постанов

А тепер – що це означатиме на практиці. Стаття 49 закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” передбачає лише кілька “залізних” випадків зупинки виплат: якщо пенсію призначили на підставі недостовірних документів, якщо пенсію не забирали шість місяців або якщо пенсіонер помер. До 2009 року виплати могли скасувати, якщо пенсіонер виїжджав жити за кордон, але потім Конституційний суд визнав, що ця норма суперечить головному закону країни.

Таким чином, припинення виплати пенсії переселенцям з будь-якої причини, яка не передбачена законом, наприклад, на підставі якихось списків або постанов Кабміну, є незаконною, і суди мають подібні позови пенсіонерів задовольняти“, – пояснює “Апострофу” старший стратегічний юрист благодійного фонду “Право на захист” Олег Тарасенко.

Щоправда, та обставина, що пенсіонери з числа переселенців стануть вигравати в судах справи, ще не означає, що місцеві органи Пенсійного фонду відмовляться від практики “напівзаконного” призупинення виплат. Розрахунок очевидний: далеко не кожен пенсіонер піде в суд. Якщо піде – пенсія повернеться, а якщо ні…

Одним із очікуваних ефектів зразкового рішення є те, що органи державної влади повинні про нього дізнатися і усунути системні порушення у своїй роботі. Але поки що, на жаль, порушень стає тільки більше“, – додає Тарасенко.

Втім, за словами координатора організації “Донбас-SOS” Ольги Гвоздьової, Кабміну все ж доведеться переглянути свій підхід до пенсійного забезпечення переселенців. Так, влітку цього року Київський апеляційний адміністративний суд скасував норму урядової постанови №365, яка прив’язувала виплату пенсії до перевірки місця фактичного проживання переселенця.

“Після цієї апеляції було вже близько 3,5 тисяч позовів щодо пенсій від переселенців. Уявіть собі, яке це навантаження на судову систему, – зазначає Гвоздьова. – Уже накопичилася така критична маса судових позовів – виграшних для переселенців і програшних для держави, що Мінсоцполітики та Пенсійний фонд повинні замислитися над новою системою. І Мінсоцполітики, за нашою інформацією, вже прописує новий проект”.

Що зміниться

Але навіть якщо убрати за дужки теорію, що державі невигідно годувати людей з територій, звідки не йдуть відрахування до бюджету, логіку Кабміну зрозуміти можна: органів української влади в ОРДЛО немає, відповідно, як дізнатися, живий пенсіонер або помер, щоб на законних підставах припинити виплати йому? Адже для цього і потрібно було відзначатися в органах соцзахисту.

“Наприклад, якщо людина вмирає на підконтрольній території, то ми про це відразу дізнаємося, органи Пенсійного фонду інформуються органами РАГСу – і припиняється виплата пенсії. А якщо людина на непідконтрольній території померла, то як про це дізнатися?” – засмучувався в інтерв’ю “Апострофу” міністр соціальної політики Андрій Рева.

Правозахисники запевняють, що процедура вже існує і влада її успішно практикує.

Усі соцвиплати переселенцям проводяться через картки “Ощадбанку”. І в “Ощадбанку” раз на шість місяців людина проходить ідентифікацію, підтверджуючи своїм обличчям і документами, що вона жива. Цю процедуру якраз і придумали для тих людей, які виїжджають, щоб за них не забирали пенсію родичі, щоб не було “мертвих душ”. Ця процедура вирішує всі проблеми, і її цілком достатньо“, – говорить “Апострофу” голова Всеукраїнської асоціації переселенців Катерина Брюханова.

Правда, ідентифікація в “Ощадбанку” також має ознаки дискримінації, адже звичайні пенсіонери, які переселенцями не є, таких перевірок не повинні проходити.

Припустимо, у воєнний час без ідентифікації дійсно не обійтися. Але навіщо обмежуватися лише одним рівнем перевірки, коли можна придумати їх кілька? Так, за даними агентства ООН у справах біженців, влітку 2016 року 1,2 мільйона осіб з окупованих територій отримували пенсії в Україні, а за два роки, завдяки “ефективній” роботи Мінсоцполітики, кількість пенсіонерів зі статусом ВПО, що справно отримують виплати, скоротилася до 477 тисяч. Очевидно, що зразкове рішення Верховного суду стане каталізатором зростання виплат, які раніше не зовсім законно були припинені.

Адже у людей з’явиться впевненість у прогнозованості результатів: Верховний суд сказав своє слово, значить, місцеві суди в аналогічних справах будуть виносити позитивні рішення. Плюс скоротяться терміни розгляду справ і складність їх розгляду, адже, як правило, такі справи розглядаються без виклику сторін, а значить, людині не потрібно буде їздити до суду“, – резюмував Олег Тарасенко.

Але чи вистачить в уряду грошей заплатити пенсіонерам за всіма позовами, які прогнозовано зваляться на суди? Вистачить! Якщо їх не платити.

Це зразкова справа. І якщо хтось у цій справі подасть до суду, то вона буде застосовуватися, але… Позиція і політика в наступному: на окупованих територіях Україна не має фізичної можливості доставляти пенсію та соціальну допомогу. Це нереально. І будь-яке рішення будь-якого Верховного суду не пояснює, як українській владі це робити“, – заявив “Апострофу” віце-прем’єр Павло Розенко.

Артур Гор

19.09.18

БФ «Право на захист» –  благодійний фонд, що діє в партнерстві з HIAS, глобальною організацією для надання допомоги біженцям. «Право на захист» зосереджує діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам, особам, які потребують міжнародного захисту, особам без громадянства, особам з підвищеним ризиком безгромадянства та особам без документів. «Право на захист» є виконавчим партнером УВКБ ООН і здійснює програми надання прямої правової допомоги по всій Україні і сприяє змінам в національній правовій базі, приведенню її у відповідність до міжнародних стандартів в галузі прав людини.  Команда «Право на захист» складається з понад 100 співробітників у більш ніж 10 містах України, в тому числі на територіях, прилеглих до зони конфлікту на Сході України.

Проект «Адвокація, захист і правова допомога внутрішньо переміщеним особам» спрямований на захист і підтримку прав внутрішньо переміщених осіб і постраждалого від  конфлікту населення на національному, місцевому та індивідуальному рівнях. В рамках цього проекту протягом 2018 року «Право на захист» здійснюватиме моніторинг захисту і підтримку ініціатив місцевих громад, адвокацію щодо  вдосконалення правових норм і  політик, а також надавати безкоштовну правову допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО) в  регіонах України (Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Львівській та Київській областях).

«Право на захист» шукає кандидата для заповнення вакансії юриста Служби юридичної допомоги ВПО в Донецькій області (м. Бахмут).

Обов’язки та завдання:  під безпосереднім керівництвом адвоката, що очолює місцеву команду Служби юридичної допомоги ВПО, а також під загальним керівництвом Координатора Служби співробітник повинен:

  • проводити роз’яснювальну роботу серед ВПО і постраждалих від конфлікту громад, здійснювати прийом запитів щодо  правових консультацій та правової допомоги в офісі, за допомогою телефону, електронних засобів зв’язку, шляхом відвідування громад, мобільних індивідуальних і групових консультативних сесій;
  • забезпечувати консультування, оцінку та ведення справ осіб, сімей і груп осіб;
  • здійснювати оцінку випадків щодо необхідності надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також потреб клієнта, які виходять за межі повноважень Служби;
  • розглядати й аналізувати випадки, пропонувати стратегії вирішення справ, в тому числі з метою виявлення матеріалів для стратегічних судових процесів, які будуть реалізовуватись за підтримки Групи стратегічних судових справ;
  • готувати проекти звернень, запитів, скарг, листів і / або позовів, інших матеріалів, необхідних для представлення інтересів особи і органах влади, судах, забезпечувати підготовку супровідної документації;
  • проводити правові дослідження, розробляти проекти меморандумів і стратегій правового реагування на системні або окремі юридичні проблеми, з якими стикаються ВПО та постраждалі від конфлікту особи;
  • перенаправляти клієнтів, в тому числі з юридичними питаннями, які виходять за межі компетенції Служби юридичної допомоги ВПО, до відповідних постачальників послуг;
  • підтримувати контакти з клієнтами та іншими організаціями у відповідній сфері для подальшої діяльності з надання допомоги щодо зареєстрованих запитів і випадків, визначати поточні потреби клієнтів і збирати відгуки про якість послуг, що надаються;
  • сприяти подальшому здійсненню заходів з питань, що не можуть бути вирішеними невідкладно, за допомогою контактів з відповідними органами поштою, телефоном, листуванням та шляхом проведення особистих зустрічей;
  • виявляти, аналізувати випадки порушення прав, системних правових проблем, з якими стикаються ВПО, прогалини в національному законодавстві; обмінюватися інформацією в рамках Служби правової допомоги ВПО, пропонувати засоби правового захисту;
  • забезпечувати ведення повної, ретельної, точної документації в належному порядку відповідно до правових норм, правил етики, зберігаючи конфіденційність клієнта;
  • забезпечувати точність, змістовність і своєчасність статистичних та аналітичних звітів, проектів, графіків та інших відповідних робочих документів;
  • проводити презентації та тренінги;
  • брати участь у заходах з моніторингу та профілювання, організованих і / або в яких бере участь «Право на захист»; виконувати інші обов’язки у разі потреби.

Професійні вимоги:

  • вища освіта в галузі права або міжнародного права;
  • ввічливість і дипломатичність;
  • виконання обов’язків, керуючись гендерною чутливістю та нульовою терпимістю щодо сексуальних домагань;
  • практичний досвід надання правової допомоги в індивідуальних справах;
  • вільне володіння українською та російською мовами, вміння спілкуватися англійською мовою буде перевагою;
  • досвід роботи з внутрішньо переміщеними і/або вразливими групами і громадами буде перевагою;
  • знання комп’ютерних програм (MS Word, Excel, PowerPoint);
  • досвід роботи на аналогічних посадах в гуманітарному контексті буде перевагою;
  • уміння працювати самостійно з дотриманням визначених термінів;
  • уміння працювати в тісній співпраці з членами команди;
  • хороші аналітичні здібності і увага до деталей;
  • прагнення до командної роботи;
  • самомотивація;
  • гнучкість.

Ми пропонуємо:

«Право на захист» пропонує успішному кандидату тримісячний контракт з можливістю продовження, що залежить від подальшого  фінансування і особистих результатів роботи.

Процес заявлення:

Відправити резюме та мотиваційний лист на адресу resumes@r2p.org.ua. Відповіді направлятимуться тільки особам, які будуть відібрані для інтерв’ю. Будь ласка, не телефонуйте додатково.

Заявки приймаються до  28 вересня  2018 року. Якщо відповідні кандидати будуть визначені достроково, «Право на захист» залишає за собою право завершити процес до  цього терміну.