Зробити пожертву
Укр / Eng
31.01.19

До вашої уваги – дайджест про ситуацію із дотриманням прав ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за грудень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за грудень:

  •  У грудні було запущено нову базу даних ВПО. Працівники повідомили про виникнення деяких питань, пов’язаних із технічними проблемами та відсутністю навчання щодо роботи нової системи.
  • Цього місяця моніторинг та звітність відображають сезонні питання, такі як свята та похолодання. Особливе занепокоєння викликають умови на контрольнопропускних пунктах, де може бракувати
    пунктів обігріву для людей, які чекають, або де іноді не пропускають людей вчасно, змушуючи їх шукати нічліг.
  • Воєнний стан завершився 26 грудня. У зв’язку з воєнним станом не спостерігалося жодних нових тенденцій, хоча на контрольно-пропускних пунктах посилилися деякі перевірки, а до НКУУТ не було допущено трьох іноземців.

Дайджест доступний українською та англійською мовами.

Натисніть на зображення, щоб збільшити.

[boc_img_gallery columns=”2″ image_ids=”7343,7344″]

30.01.19

Перевірка документів є однією з основних складників служби прикордонних підрозділів, що здійснюють пропуск осіб та транспортних засобів через лінію зіткнення. Оскільки якісне та швидке проведення процедур контролю може зробити перетин лінії зіткнення для звичайних громадян комфортним, а для правопорушників неподоланним заслоном, перевірка документів набуває особливо важливого значення.

Про це БФ «Право на захист» розповідає Ігор Заруднєв, помічник начальника Краматорського прикордонного загону.

«Виконуючи завдання у складі Об’єднаних сил, прикордонниками Краматорського загону протягом 2018 року в контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Майорське» та «Мар’їнка» виявлено 292 підроблених та 185 недійсних документів, – вказав Ігор Заруднєв. – Протягом січня цього року таких документів виявлено було 12 та 8 відповідно».

У пошуку підробок прикордонникам допомагає практичний досвід роботи з різними документами, адже щоденно лінію зіткнення перетинає понад 30 тисяч громадян. Крім того, «зеленим беретам» в пригоді стають сучасні технічні засоби для перевірки документів, які дозволяють побачити невидимі для неозброєного ока елементи захисту.

«Наразі на тимчасово окупованій території України представниками самопроголошених органів влади налагоджено схеми підроблення документів громадян України. Насамперед це стосується вклеювання до паспорта громадянина України вікових фотокарток під час досягнення 25- і 45-річного віку, – розповів Ігор Заруднєв. – Такі маніпуляції з українськими документами постійно виявляються прикордонниками на паспортному контролі. Також не поодинокі випадки підроблення нотаріальних документів та реєстраційних талонів на автомобілі. Щоразу порушники вдаються до все нових і нових винаходів для фальсифікації документів, проте прикордонники теж постійно вдосконалюють свою професійну майстерність по виявленню підробок, що унеможливлює неправомірний перетин лінії розмежування».[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”7136,7168″]

30.01.19

Олексій Істомін, Монітор Слов’янського регіонального офісу БФ «Право на захист», приєднується до кампанії #Історії_моніторів.  Він працює на КПВВ двічі на тиждень, тому історій, з цим пов’язаних, накопичилося чимало. Олексій розповідає:

“Найчастіше складнощі з перетином виникають у людей похилого віку. Це й не дивно: скільки б не намагалися поліпшити умови перебування людей на КПВВ, а хвилювання і вік беруть своє. Багато хто боїться залишитися без пенсій, збираються похапцем, забувають оформити перепустку, а іноді і документи.

Якось я допомагав жінці 80 років. Вона прямувала з боку непідконтрольної території на підконтрольну. Метою її подорожі, як нескладно здогадатися, було отримання пенсії. Вона подолала значний відрізок шляху, а на КПВВ раптом виявилося, що її перепустка більше не дійсна. Жінка була в розпачі, втомилася і перехвилювалася, тому відчула слабкість. Знадобилася моя допомога.

Я провів її в намет медиків, щоб привести до тями, вислухав всі її побоювання щодо втрати пенсії. Коли жінці полегшало, пояснив їй: проблему ми вирішимо за допомогою Координаційної групи. І швидше за все, їй вдасться перетнути КПВВ в той же день. Так і вийшло: за допомогою фахівців КГ ми склали заяву на оформлення нової перепустки. До того як перепустку було оформлено, довелося почекати всього 3 години. Гадаю, ці години очікування здавалися для неї нестерпно довгими. Але в той же день вона успішно вирішила всі пенсійні питання.

Мені шкода, що пенсіонери змушені жити в страху і  поневіряннях через те, що гарантовано їм законом. Наша місія – допомагати і вирішувати складні ситуації на всіх етапах, з чим ми успішно справляємося. Будь ласка, звертайтесь”.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

29.01.19

Голові Центральної виборчої комісії Сліпачук Т.В.

Шановна Тетяно Володимирівно!

Від імені громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій України, висловлюємо Вам свою повагу та вітаємо позицію Центральної виборчої комісії щодо спрощення доступу громадян України до участі в виборах.

Високо цінуючи зусилля Центральної виборчої комісії, спрямовані на захист та забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, просимо Вас розглянути можливість лібералізації процедури тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси на загальнодержавних виборах (у разі необхідності звернувшись до Верховної Ради України з пропозиціями комплексних законодавчих змін), зокрема:

1. Забезпечити можливість подання заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси через онлайн-кабінет виборця на сайті Державного реєстру виборців.

2. Розробити механізм, який дозволить уникнути необхідності повторного подання заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси, за бажанням виборця (через онлайн-кабінет, через відповідну позначку в заяві тощо) в разі призначення повторного голосування.

3. Дозволити мобільним категоріям громадян не надавати до заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси документи, що обґрунтовують необхідність зміни місця голосування. Наразі ця норма майже безперешкодно працює для виборців, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму.

4. Забезпечити можливість брати участь в загальнодержавних виборах громадянам України, які не мають зареєстрованого місця проживання, зокрема:
– тим громадянам України, які вибули з Реєстру виборців (наприклад, студенти, які виписались з гуртожитків та не змогли повернути попередню реєстрацію місця проживання);
– дітям з числа внутрішньо переміщених осіб, які досягли 18 років, але при отриманні паспорту громадянина України не змогли зареєструвати місце проживання ані за адресою покинутої домівки, ані за місцем фактичного проживання.

Враховуючи вразливе становище громадян України, що постраждали внаслідок російської агресії, а також необхідність підвищення рівня участі громадян у виборах, просимо Вас у найближчий час внести необхідні зміни до нормативно-правових актів та забезпечити можливість безперешкодного доступу до голосування громадян України на виборах 31 березня 2019 року.

З повагою,

Тетяна Дурнєва, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Альона Луньова, ГО “Центр інформації про права людини”

Олександр Галкін, ГО БФ “Право на Захист”

Валерія Вершиніна, Програма “Радник з питань ВПО”, Stabilization Support Services

Олександра Дворецька, БФ “Восток SOS”

Валерія Поклонська, ГО “Донбас СОС”

Таміла Ташева, ГО “Крим СОС”

28.01.19

Cьогодні, 28 січня, на «нульовому» блок-пості біля КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік 1951 р. н. Смерть настала орієнтовно о 14:10. Про це повідомляють Михайло Алфімов і Оксана Понаморева, монітори Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист». Разом із дружиною та сином пенсіонер прямував з боку контрольованої Урядом України території, пройшов перевірку і чекав, поки процедуру пройдуть рідні.

Причина смерті не відома.

БФ «Право на захист» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.

25.01.19

Кілька місяців тому до моніторів Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Наталії Шевченко та Дмитра Саєнко звернулася родина переселенців, яка у липні 2018 р. перемістилася з м. Залізне, розташованого поблизу лінії зіткнення, до м. Торецьк.

З’ясувалося, що родина неодноразово зверталася до УСЗН із заявою про призначення адресної допомоги, але отримувала тільки відмову.

«Спочатку ми спробували розв’язати питання безпосередньо з працівниками УСЗН, але вони наполягали, якщо ВПО перемістилися одного населеного пункту, розташованого поблизу лінії зіткнення, в інший населений пункт також на лінії зіткнення, то необхідно надати акт зруйнованого/пошкодженого житла і тільки тоді щомісячна адресна допомога буде призначена, – розповіла Наталя Шевченко. – Все ще намагаючись довести працівникам УСЗН їхню помилку, ми навіть провели круглий стіл, до якого залучили як представників УСЗН м. Торецьк, так і представників правозахисних організацій, що опікуються правами ВПО, але все було марно».

Тож до справи взялися юристи БФ «Право на захист». Проаналізувавши практику УСЗН в інших містах та районах поблизу лінії зіткнення, юристи з’ясували, що там ВПО в призначенні адресної допомоги не відмовляють. Незабаром юрист  БФ « Право на захист» Євген Федоріновсклав скаргу на УСЗН м. Торецьк до Департаменту соціального захисту. Він вказав, що самого факту переміщення з лінії зіткнення до населеного пункту достатньо для призначення адресної грошової допомоги, а додаткове надання акту про обстеження технічного стану будинку, для доведення непридатності до проживання в цьому житлі, не є необхідним. Саме тому Управлінням праці та соціального захисту було незаконно відмовлено у призначенні адресної допомоги ВПО.

Відправивши скаргу, родина з нетерпінням чекала відповіді, бо ці гроші дуже потрібні були на покриття витрат на проживання.

Аж ось у січні 2019 р. Жінка отримала СМС з повідомленням про виплату щомісячної адресної допомоги за півроку: з липня по грудень 2018 р.

«Історія з відмовою ВПО у виплаті адресної допомоги не є поодиноким випадком, – вказав Володимир Орєхов, керівник Слов’янського офісу БФ «Право на захист». – Сподіваємося, що прийняте УСЗН рішення щодо виплати адресної допомоги позитивно вплине на всі подальші рішення в аналогічних питаннях. – Також позитивним моментом є те, що питання вдалося вирішити у досудовому порядку, а тому набагато швидше родина ВПО отримала довгоочікувану допомогу».

25.01.19

Монітор Слов’янського регіонального офісу БФ «Право на захист» Олеся Данцева приєднується до кампанії #Історії_моніторів: 

“Минулого тижня в наметі МНС я зустріла молодого чоловіка. Він був сумний і, як і більшість тих, хто потрапили в складну ситуацію, розгублений. З його розповіді стало відомо, що родом він з Донецька, а зараз проживає в Костянтинівці. Довгий час він взагалі не перетинав КПВВ, тому не оновлював документи. Однак, нещастя спіткало несподівано. Того ж дня, як його повідомили про смерть в родині, він вирушив до Донецька на похорон. Та через проблеми з перепусткою він не зміг перетнути КПВВ. І наразі залишався в очікуванні, наодинці з проблемою, занурений в тяжкі думки. Втішати його було марно, але я могла надати йому реальну допомогу.

Запропонувала звернутися до Координаційного Центру, для того щоб фахівці посприяли екстреному перетину. Разом ми спланували наші дії. З непідконтрольної території був надісланий скан свідоцтва про смерть, і відразу ж працівники Координаційного Центру взялися вирішувати питання з паперами.

Вони зреагували дуже оперативно, і всього три години потому молодий чоловік отримав всі необхідні дозволи та  пройшов контроль. Сподіваюся, його мандрівка додому була вдалою, дуже співчуваю його втраті.

Велике людське спасибі тим, хто не залишається байдужим. Саме людський фактор є вирішальним в таких непередбачуваних обставинах. Найчастіше ми обмежені часом в рішенні проблем, але людяне ставлення і чіткі злагоджені дії обов’язково допомагають подолати складнощі”.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

24.01.19

Олександр Михайлович живе у прифронтовій Авдіївці. У лютому 2017 на неконтрольованій Урядом України території померла його мама. Жінка не отримувала пенсію від серпня 2014 року і за станом здоров’я не могла виїхати на контрольовану Урядом України територію для поновлення виплат.

Чоловік розповідає: «Після смерті матері я звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини на суму невиплаченої пенсії. В листопаді 2017 року нотаріус видав мені свідоцтво про право власності за законом. Тоді ж я звернувся до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) для отримання пенсії на підставі цього свідоцтва».

Однак представники УПФУ, посилаючись на ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосували трирічний термін для звернення і виплатили пенсію померлої лише частково.

Олександр Михайлович обурився і звернувся до суду. Донецький окружний адміністративний суд 29 серпня 2018 року визнав дії УПФУ протиправними та зобов’язав виплатити чоловіку всю суму неотриманої пенсії померлої матері. У своєму рішенні суд вказав, що в таких спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме ст. 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Адже саме вона регулює правовідносини, що виникли після смерті пенсіонера і після визнання певної суми недоотриманої пенсії спадщиною. Рішення суду УПФУ виконало.

8 січня 2019 року, майже через два роки від початку боротьби за свої права, Олександр Михайлович отримав невиплачену після смерті матері пенсію.

23.01.19

Дмитро Саєнко, монітор Слов’янського регіонального офісу БФ «Право на захист» :

«Часто працюю на КПВВ. За півтора роки роботи в команді БФ «Право на захист» маю вже кілька цікавих історій. Розповім, мабуть, випадок, як вдалося допомогти чоловікові з Бахмута.

Він не міг знайти роботу вдома, вирішив ризикнути, виїхавши в Москву на заробітки. За місцевими законами, іноземний громадянин може перебувати в РФ не довше 90 днів протягом півроку. Якщо термін перебування закінчився, йому потрібно покинути Росію і виїхати до України.

Сусіди на новому місці проживання знали, в якій ситуації знаходиться чоловік, про його фактично нелегальне становище, та повідомили про нього правоохоронним органам. Оскільки чоловік не мав необхідних паперів, його затримали, а після – депортували з країни через Ростов. Тож, він опинився на неконтрольованої урядом України території, в Горлівці.

Ось в цьому і полягала основна складність. На КПВВ йому повідомили, що для вирішення питання з перепусткою необхідно буде чекати 10 днів. Дві ночі чоловік провів на Горлівському вокзалі. Знаходився в невіданні, був розгублений, а потім знову прийшов на КПВВ, де ми і познайомилися з ним.

Вдома на нього чекала мама, дружина і брат. Не від хорошого життя він подався на чужину, а тепер не міг потрапити додому. Я співчував йому по-людськи. І мені спало на думку: його брат міг би привезти на КПВВ необхідні документи, що спростило б оформлення перепустки. Рішення проблеми виявилося таким простим! Я зв’язався з братом, той приїхав, передав все необхідне. І замість 10-денного очікування, залишалося чекати лише 5 годин до бажаної зустрічі з близькими.

Радий, що вдалося скоординувати дії на шляху до вирішення проблеми. Хотілося б побажати всім гідного майбутнього і бути корисним на своїй батьківщині».[/vc_column_text]

[/vc_column_text]