Зробити пожертву
Укр / Eng
31.03.20

“Другий Чорнобиль”, “зона відчуження”, “пустеля” — саме так називають можливі наслідки екологічного лиха на Донбасі. І приголомшує те, що проблеми можуть захопити зненацька.

Дякуємо команді Рубрика, які підтримали ідею та ініціативу нашої колеги – правового аналітика БФ”Право на захист”  Анастасия Бондаренко – та підготували спільно з нею репортаж про те, чому Донбас є екологічною загрозою №1 в Україні.

31.03.20

25 березня Кабінет Міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України до 24 квітня та подовжив карантин на той самий період. Усе – для запобігання розповсюдженню коронавірусу.

Що це означає для нас із вами – у новій інфографіці БФ «Право на захист» за посиланням.

31.03.20

Пані Лариса – мешканка непідконтрольної уряду України території. Вона звернулася до курахівського офісу БФ «Право на захист» восени 2019 року із проблемою, яка останнім часом все частіше виникає у спадкоємців-переселенців. 

Жінка декілька років доглядала свою тітку. Та була прикута до ліжка ще до початку конфлікту на Донбасі і від серпня 2014 року жодного разу не отримувала пенсійні виплати, оскільки була у важкому стані. Пані Лариса була її єдиною близькою людиною, а з початком бойових дій ще і єдиною годувальницею, дбала про тітку як могла – оплачувала комунальні послуги, лікування, купувала їжу та інші необхідні для повноцінного життя засоби.

Ще за мирного життя тітка пані Лариси залишила заповіт, в якому заповідала все майно племінниці. Після смерті родички жінка звернулася до нотаріуса і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Вона скерувала це свідоцтво до Пенсійного фонду України (ПФУ), аби отримати успадковану пенсію у сумі понад 200 000 тисяч гривень, – отримала ж на 80 000 тисяч менше, та була дуже здивована, чому.

«У ПФУ обґрунтували це дуже типово, – розповідає юристка Алла Щербина. – Послалися на те, що нараховані суми пенсії виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Ми подали позов до суду».

Разом із клієнткою адвокати нашої організації пройшли першу інстанцію – суд став на бік позивачки. А суд другої інстанції затвердив рішення місцевого суду. Тож уже, здавалося, нічого не заважало отримати кошти – лишалося тільки приїхати та отримати кошти. Та тут нові перешкоди – в Україні запровадили карантин, тож в’їзд на підконтрольну уряду територію наразі неможливий. Щойно відкриються КПВВ, жінка зможе виїхати та отримати свої кошти.

А поки ми бажаємо всім здоров’я, будьте обережні. Дбайте про себе та своїх близьких!

31.03.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID19)» №3275.

Наші аналітики підготували огляд цього документу. Ми робитимемо окремі публікації із кожного важливого запитання і ділитимемося з вами. Сьогодні розглянемо аспекти допомоги вразливим групам населення в умовах карантину.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

  • Виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям подовжуються на час карантину без подання відповідних документів.
  • Перерахунок виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів здійснюватиметься після закінчення карантину.

Державна допомога сім’ям із дітьми

Строки звернення щодо призначення державної допомоги сім’ям з дітьми подовжуються на період карантину та один місяць після дати його завершення.

Виплата пенсії із інвалідності

У разі закінчення дії довідки про проходження медико-соціальної експертизи виплата пенсії із інвалідності буде подовжуватися на весь час карантину.

Пенсії, передбачені ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Зменшення обсягу пенсійних виплат забороняється. Після карантину має бути проведена індексація пенсій.

Державна соціальна допомога особам із інвалідністю з дитинства та дітям із інвалідністю.

  • У разі, якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю в період карантину пропустила строк переогляду, виплата державної соцдопомоги не зупиняється до закінчення карантину.
  • Зменшення обсягу виплат державної соціальної допомоги забороняється. Після карантину має бути проведена індексація виплат.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам із інвалідністю

  • Строки звернення по допомогу подовжуються на період карантину та на один місяць після дати його завершення.
  • У разі, якщо особа з інвалідністю пропустила строк переогляду в період карантину, виплата державної соцдопомоги не зупиняється до закінчення карантину.

Допомога із безробіття

  • Допомога із безробіття призначається з першого дня надання статусу безробітного.
  • Виплата допомоги може здійснюватися без особистого відвідування територіальних органів центрів зайнятості за умови підтвердження наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо).

Соціальні і пенсійні виплати внутрішньо переміщеним особам (ВПО)
На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його скасування:

  • Заборонені перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО при призначенні або відновлені соціальних виплат.
  • Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО приймають рішення про призначення (відновлення) або відмову в призначенні (відновленні) соціальних виплат без акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.
  • Всі соціальні виплати та пенсії, призначені до карантину, мають продовжувати виплачуватись на весь період карантину, та протягом 30 днів з дня його відміни (йдеться про пенсії, щомісячне довічне грошове утримання, довічні державні стипендії, усі види соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування).

Як це працюватиме насправді, побачимо після набуття законом чинності.

У разі порушень ваших прав звертайтеся за номерами «гарячої лінії» БФ «Право на захист»: на гарячу лінію: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

30.03.20

Верховний Суд вперше в історії підтвердив право на отримання пенсії мешканцю тимчасово окупованої території (ТОТ), який не є внутрішньо переміщеною особою (ВПО).

17 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду нарешті розглянув справу № 227/2158/17, яку супроводжували правозахисники БФ «Право на захист» ще з 2017 року.

Правові висновки, наведені в рішенні у справі, дають підстави називати його революційним в питаннях пенсійного забезпечення мешканців тимчасово окупованих територій. Дехто з них із літа 2014 року не отримував пенсійних виплат та через свій тяжкий стан здоров’я не мог їх відновити за механізмом, впровадженим українським урядом, тобто, здійснивши внутрішнє переміщення на підконтрольну уряду України територію (ПУТ).

Позивач Марія Михайлівна (ім’я змінено з міркувань безпеки), якій вже 83 років, пенсіонерка, має статус дитини війни. Стан її здоров’я є важким через хвороби та похилий вік.

З 1993 року Марія Михайлівна перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька. Пенсійні виплати вона отримувала за місцем свого фактичного проживання у м. Донецьку через місцеве відділення поштового зв’язку. Але після початку бойових дій на тимчасово окупованих територіях виплату пенсії було припинено у липні 2014 року. Як встановили юристи, нарахування пенсійних виплат також припинилося – з жовтня 2014 року.

Як відомо, ще влітку 2014 року уряд припинив всі бюджетні виплати на територіях, які вибули з-під його контролю та перебували під контролем незаконних збройних формувань в окремих районах Донецької та Луганської області.

НБУ своєю Постановою від 23.07.2014 р. № 436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24.07.2014 р. запровадив надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06.08.2014 р. № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» зобов’язав всі банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їхніми учасниками, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролювалася урядом.

07.11.2014 р. була прийнята Постанова КМУ № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», яка постфактум надала такому припиненню нормативне обґрунтування.

Водночас, уряд розробив такий механізм виплати пенсій особам, що проживали та продовжують проживати на ТОТ, згідно з яким єдиною можливістю їх отримання є переміщення і постійне (переважне) проживання на підконтрольній уряду України території. Але для пенсіонерів, які не можуть через стан здоров’я переїхати з місць свого проживання на ПУТ, держава не розробила жодного механізму поновлення пенсійних виплат. Отже, після початку збройного конфлікту позивач у нашій справі, як і інші громадяни України, що через суттєві проблеми зі здоров’ям залишилися проживати на ТОТ, була позбавлена можливості отримувати свою пенсію.

У 2016 році Кабінет Міністрів України запровадив низку жорстких обмежень: постійне проживання отримувачів коштів на підконтрольних територіях (з відповідними перевірками органами соцзахисту), можливість отримання їх виключно на рахунок в «Ощадбанку», фізична ідентифікація у відділеннях «Ощадбанку» тощо. Ці обмеження були запроваджені постановами № 365 від 08.06.2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», № 637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановами № 167 від 14.03.2016 р., № 365 від 08.06.2016 р. тощо).

Національні і міжнародні правозахисні організації, ООН, Рада Європи засудили ці обмеження, згодом частина їх була скасована в судах (зокрема, щодо необхідності проходити регулярні перевірки для отримання пенсії).

Однак і через майже 6 років зі втрати Україною контролю над частиною території, влада не запропонувала механізмів отримання соціальних виплат і пенсій без здійснення внутрішнього переміщення. Влада навіть після оновлення не почула закликів представників громадянського суспільства, а парламент відхилив розроблені законопроєкти.

За підсумками 2016 року Пенсійний Фонд України (ПФУ) відзвітував про «економію коштів Пенсійного фонду на суму 13,5 млрд грн. Ця економія – кошти, які внаслідок спільних дій органів Фонду та правоохоронців не потрапили у вигляді безпідставних пенсійних виплат до терористів з так званих «ДНР/ЛНР». Водночас Управління ООН з захисту прав людини повідомило, що станом на початок 2017 року на непідконтрольних  територіях без пенсійних виплат залишилися близько 160 тисяч осіб, які не змогли жодного разу виїхати на ПУТ для отримання належних їм пенсійних виплат.

Очевидно, що так звана «економія», яку забезпечив ПФУ, – це невиплачені кошти, які рано чи пізно треба буде виплатити згаданим мешканцям тимчасово окупованих територій.

Станом на початок 2020 року заборгованість держави перед пенсіонерами, які фізично не можуть переміститися на підконтрольні  території, а також ВПО, становила майже 115,4 млрд грн.

У липні 2017 року Марія Михайлівна зв’язалася з юристами БФ «Право на захист» через своїх знайомих, зневірившись у тому, що українська влада повернеться до Донецька.  Регіональний адвокат дніпропетровського офісу БФ «Право на захист» Вячеслав Стасюк та старший стратегічний юрист Олег Тарасенко склали та подали унікальний на той час позов про захист прав Марії Михайлівни. У позові юристи просили суд визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька щодо невиплати їй пенсії з 1 серпня 2014 року і не нарахуванні та невиплаті пенсії з 1 листопада 2014 року, зобов’язати поновити виплату пенсії з 1 серпня 2014 року і нарахування та виплату пенсії з 1 листопада 2014 року.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.08.2017р. позов був задоволений. Суд визнав протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька щодо невиплати пенсії з 1 серпня 2014 року і не нарахуванні та невиплаті пенсії з 1 листопада 2014 року, зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька поновити позивачу виплату пенсії з 1 серпня 2014 року і нарахування та виплату пенсії з 1 листопада 2014 року.

31 жовтня 2017 року Донецький апеляційний адміністративний суд своєю постановою скасував постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області та відмовив у задоволені позову.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають право на одержання пенсійних виплат за умови переміщення в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і звернення до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту та взяття на облік, що має бути підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Водночас, позивач до будь-якого органу Пенсійного фонду України на території, підконтрольній українській владі, із заявою про виплату щомісячних пенсійних виплат не зверталася, на облік як ВПО не ставала, у зв’язку з чим, на думку суду апеляційної інстанції, жодних підстав для задоволення позовних вимог немає.

Водночас, суд дійшов висновку, що позивач не позбавлена права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території у разі факту її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи. При цьому апеляційний суд посилався на висновки Верховного Суду України у постанові від 12.04.2017р. у справі № 6-51цс17.

Рішення суду апеляційної інстанції приголомшило як позивачку, так і адвокатів, але вони не втратили віру у справедливість і прийняли рішення подати касаційну скаргу, незважаючи на твердження суддів і скепсис деяких інших правозахисників. У касаційній скарзі юристи послалися на те, що Конституцією України не передбачено обмеження конституційного права на отримання пенсії під час проведення АТО, не містить такої норми і Закон України «Про боротьбу з тероризмом», на який послався суд апеляційної інстанції. Крім того, юристи зазначали, що всі нормативно-правові акти, застосовані апеляційним судом під час вирішення даної справи регулюють отримання пенсій та соціальних виплат виключно особами, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, а суди першої та апеляційної інстанцій  встановили, що позивач не є і ніколи не була ВПО.

Ми стверджували, що ненадання позивачем, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не може бути підставою для непоновлення та невиплати позивачу пенсійних виплат.

Розглядаючи нашу справу, Верховний Суд зазначив, що неможливо посилатися на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 12.04.2017р. у справі № 6-51цс17, та скасував постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 р., зазначивши, що відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не може впливати на реалізацію її права на пенсійне забезпечення.

Верховний Суд вчергове довів, що стоїть на сторожі прав знедолених осіб, що постраждали від конфлікту, і, обираючи між якісним і швидким розглядом справи, обирає якісний, бо люди хочуть швидкого рішення, але не аби якого. Ми всі хочемо справедливого, обґрунтованого, виваженого рішення, яке у випадку з нашим бенефіціаром матиме  наслідком зміни на найкраще для всіх пенсіонерів, які залишилися на тимчасово окупованих територіях та не мають можливості захисти своє фундаментальне право на соціальний захист, складовою якого є право на забезпечення у старості.

Сподіваємося, що це рішення стане першим у черзі рішень в аналогічних справах, і держава нарешті зверне увагу на своїх найбільш незахищених громадян, покинутих на тимчасово окупованих територіях.

Регіональний адвокат БФ «Право на захист»,

В’ячеслав Стасюк


27.03.20

Ознайомитися із механізмом виявлення та влаштування дітей відповідно до Постанови КМУ № 832 від 16.11.2016 можна за посиланням.

25.03.20

БФ “Право на захист” розпочинає новий проєкт, спрямований на інтеграцію біженців та шукачів захисту в українське суспільство. На сьогодні одна зі складових проблем інтеграції для цієї категорії населення — це труднощі із працевлаштуванням. Саме тому в березні 2020 року стартував наш проєкт під назвою “Інноваційні шляхи інтеграції біженців та шукачів притулку в Україні”.

Зі свого боку, БФ «Право на захист», пропонує та забезпечує:

  • підтримка в підготовці пакету документів, необхідних для офіційного працевлаштування;
  • пошук потенційних працівників для роботодавців згідно з вимогами до кандидатів;
  • координація комунікації між потенційним роботодавцем та особами, які шукають роботу.

Відтак звертайтеся до нас, якщо:

  • ви шукаєте роботу;
  • вам потрібна допомога у складанні резюме, підготовці до співбесіди, засобах пошуку роботи;
  • ви маєте дійсний паспорт/посвідчення особи;
  • ви бажаєте отримати ІПН (індивідуальний податковий номер);
  • потрібна допомога у супроводженні власного приватного підприємництва;
  • потрібна допомога у подачі документів до державних органів;
  • потрібна допомога в заповненні неохідних документів.

Пишіть нам на електронну пошту v.mykhalko@r2p.in.ua або у Viber за номером: 063 411 72 92.

Опис проєкту та історія реалізації

Щохвилини 20 людей у ​​всьому світі вимушені кидати все, що мають, і бігти від насильства. Відповідно до даних УВКБ ООН, у 2019 році налічувалось 26 мільйонів біженців, які були змушені покинути свої домівки. Деякі з цих людей отримують статус осіб, що користуються захистом в Україні. Відповідно до інформації, наданої Державною міграційною службою, станом на 1 січня 2019 року в країні налічувалось 2 620 біженців та понад 5 500 шукачів захисту.

Однак, попри те, що насильство, від якого втекли ці люди, більше не загрожує їм, чимало труднощів досі зустрічається на їхньому шляху до нового життя. Зокрема, їм може бути надзвичайно важко знайти офіційну та прибуткову роботу у зв’язку з тим, що роботодавці часто є необізнаними у сфері своїх правових обставин щодо права на працевлаштування.

З метою розв’язання цієї проблеми у березні 2018 року стартував проєкт Благодійного Фонду «Право на захист» – «Інноваційні шляхи інтеграції біженців». Загальна мета проєкту – віднайти шляхи інтеграції біженців та шукачів захисту на території України. Зокрема, проєкт має на меті допомогти біженцям та шукачам захисту знайти роботу та впоратися із викликами, що виникають у повсякденні (реєстрація народження та шлюбу тощо), щоб сприяти можливості розпочати нормальне життя, ставши часткою суспільства.

Співробітники БФ «Право на Захист» створили й наразі керують базою даних, що містить понад 500 резюме біженців, осіб, яким надано додатковий захист, та шукачів захисту в Україні. Ми також створили мережу соціально відповідальних роботодавців, які знаходять робітників за допомогою наших послуг. Цей обмін є вигідним для всіх сторін, оскільки українські компанії часто стикаються з плинністю та нестачею кадрів персоналу.

Проте у нас ще безліч роботи попереду! Наразі чимало людей потребують працевлаштування, й існує ще більше посад, які потрібно заповнити. Саме на подолання проблеми із доступом до працевлаштуванням і буде націлений новий етап проєкту, починаючи з березня 2020 року.

БФ «Право на захист» продовжує свою роботу та регулярно контактує зі спільнотами біженців і потенційними роботодавцями. Ми постійно поповнюємо наші бази даних кваліфікованим кадрами, які шукають роботу, і продовжуємо проводити інформативні та навчальні семінари, з метою ознайомлення представників українського бізнесу з вимогами до офіційного працевлаштування біженців.

23.03.20

Ми змушені призупинити прийом громадян у наших офісах, а також моніторингові візити через карантин. Проте ми залишаємося на зв’язку та продовжуємо надавати юридичну допомогу всім, хто цього потребує.

Нагадуємо про способи зв’язку з нами:

Гаряча лінія для ВПО:

(099) 507 50 90
(068) 507 50 90
(093) 507 50 90

Онлайн чат-бот:

Заходьте на facebook-сторінку Юридичний порадник для переселенців, натискайте “Надіслати повідомлення”, обирайте категорію вашого запитання.
_____
Електронна пошта: vpl.pravo@r2p.org.ua
_____
Повідомлення у Facebook:

Заходьте на сторінку Право на захистта натискайте “Надіслати повідомлення”.

20.03.20

16 березня введені додаткові тимчасові обмеження на перетин лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями (ТОТ) у Донецькій та Луганській областях. Зроблено це з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу. Тож з понеділка ДПСУ припинила пропуск з ТОТ осіб без постійної реєстрації місця проживання на підконтрольних територіях, а також іноземців та осіб без громадянства без постійної реєстрації місця проживання на підконтрольній Уряду України території. Проте ці обмеження призвели до низки проблем на місцях. Їх відслідковували та фіксували монітори БФ «Право на захист», які працювали протягом цих днів безпосередньо на КПВВ.

Про все, що їм вдалося зібрати, читайте в нашому дайджесті за посиланням.