Зробити пожертву
Укр / Eng
30.04.21

Відповідно до статті 1 Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року, Договірна Держава надає своє громадянство народженій на її території особі, яка в іншому разі була б апатридом (особою без громадянства). Таке громадянство надається:

(а) при народженні, в силу закону або

(b) при порушенні перед належним органом влади клопотання відповідною особою або від її імені в порядку, встановленому національним законодавством. За умови дотримання положень частини 2 цієї статті жодне подібне клопотання не може бути відхилене.

Відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов’язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Україна приєдналася та ратифікувала обидва договори, однак сім’ї шукачів захисту, або навіть сім’ї, які отримали додатковий захист в Україні, не можуть оформити громадянство України своїм дітям, народженим на території України, що ставить їх під ризик безгромадянства. У сім’ях шукачів захисту, які отримують юридичну допомогу БФ “Право на захист”, на території України народились принаймні десятки дітей з невизначеним громадянством.

Як в Україні народжуються діти без громадянства?

Законодавство України та позиція Державної міграційної служби

Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Однак незважаючи на положення обох вищезгаданих Конвенцій, Закон України “Про громадянство України” не передбачає можливості набуття дитиною, народженою на території України від іноземців або осіб без громадянства (далі – ОБГ), громадянства України за народженням в тих випадках, коли батьки дитини не проживають на законних підставах в Україні. 

Тому проблема і зачепила всіх шукачів захисту, адже заява про звернення за захистом може розглядатись з подальшим оскарженням в суді роками. Увесь цей час люди перебувають на території України на законних підставах, що принципово відрізняє їх правовий статус від тих іноземців та ОБГ, які проживають в Україні на законних підставах та мають відповідні документи. 

Єдину юридичну можливість набути громадянство України дитині шукача захисту, яка народилась на території України, наразі залишає стаття 8 Закону (за територіальним походженням). Водночас, практика БФ “Право на захист” складається таким чином, що підрозділи Державної міграційної служби відмовляють шукачам захисту-батькам дитини, народженої в Україні,в набутті громадянства за статтею 8, посилаючись на формальні підстави. Відмову мотивують, наприклад, неподанням документа, який посвідчує особу заявника, хоча такий документ може зберігатися в іншому територіальному органі ДМС. 

Таким чином, замість зусиль, направлених на фактичне попередження безгромадянства серед дітей, ми спостерігаємо тенденцію до звуження можливості набуття громадянства України дитиною, коли існує загроза безгромадянства, на практиці, а також у законодавчій площині.

Так, наприклад, у Верховній Раді України зараз розглядається законопроект № 2590  про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства, який пропонує внести аналогічну статті 7 Закону вимогу законності проживання батьків на території України ще й до порядку набуття громадянства за територіальним походженням дитиною, яка інакше лишиться без громадянства [1] (стаття 8 Закону). 

Як в Україні народжуються діти без громадянства?

Позиція Комітету ООН з прав дитини 

Комітет ООН з прав дитини ще у 2011 році рекомендував Україні внести зміни до законодавства з тим, щоб за законом та на практиці гарантувати право дитини на підданство (громадянство) і право не бути позбавленим його ні за яких підстав і безвідносно статусу батьків дитини. У 2020 році коаліція НУО за участі БФ “Право на захист” звітувала [2] до Комітету ООН з прав дитини щодо стану дотримання прав дитини в Україні з 2011 року. Вкотре була згадана проблема недокументованості шукачів захисту, неможливість набуття їх дітьми громадянства України через статус батьків.

У 2017 та 2020 роках за участі та координації БФ “Право на захист” підготовлено та подано звіти в рамках Універсального періодичного огляду (ще один з механізмів ООН), в яких вкотре надано аналіз становища дітей шукачів захисту в контексті загрози безгромадянства [3]

Під час консультацій експертів Комітету ООН з прав дитини з громадськістю у вересні 2020 року, питання загрози безгромадянства серед дітей шукачів захисту в України також було порушено. У Комітеті цікавились кількістю дітей шукачів захисту, народжених в Україні, які не мають громадянства. На це БФ “Право на захист” повідомив, що офіційні дані про таких дітей відсутні, зміни до законодавства не вносились, однак під юридичним супроводом БФ “Право на захист” є сім’ї з дітьми, громадянство яких не визначено або їм загрожує безгромадянство. 

У жовтні Комітет, базуючись зокрема на інформації громадськості та міжнародних організацій, поставив декілька питань Уряду України [4], в тому числі вкотре запитав яких вжито заходів з метою уникнення безгромадянства дітьми недокументованих осіб та з метою поліпшення становища шукачів захисту у зв’язку з відсутністю в них документів, які посвідчують особу. Отже діалог з цього питання наразі можна вважати відкритим, проблему не вирішеною.

Як в Україні народжуються діти без громадянства?

А як має бути?

Повернімось до конвенційних положень. Ними визначається, що Держава надає своє громадянство народженій на її території особі, яка в іншому разі була б особою без громадянства.

Відповідно до Зауваження загального порядку №17 Комітету ООН з прав людини [5]  держави зобов’язані вжити всіх відповідних заходів як у внутрішньому плані, так і у співпраці з іншими державами з метою забезпечення надання будь-якій дитині громадянства в момент його народження. 

А Керівництво Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) з питань безгромадянства №4 [6] зазначає, що термін “в іншому разі була б особою без громадянства” означає, що дитина стане ОБГ, якщо тільки держава, з якою вона має зв’язок через народження на її території або народження громадянином цієї держави, не надасть цій дитині своє громадянство.

Далі зазначається, що для того, щоб визначити, чи дитина в іншому разі була б ОБГ, потрібно визначити, чи не набула дитина громадянство іншої держави – громадянство держави батьків (принцип jus sanguinis), або держави, на території якої вона народилася (принцип jus soli). Не існує універсального стандарту для оцінки доказів того, що дитина інакше стане ОБГ, однак наслідком неправильного висновку про це може стати безгромадянство дитини. 

З одного боку, Конвенція про скорочення випадків безгромадянства 1961 року не зобов’язує Державу автоматично надавати громадянство всім дітям, народженим на її території. З іншого, в кожному окремому випадку, компетентний орган має встановити чи дитина лишиться без громадянства у випадку відмови надання їй громадянства відповідної держави. 

В цьому висновку міститься відповідь на питання чому в Україні народжуються діти без громадянства або під загрозою безгромадянства: тому що перш ніж відмовити заявнику (кам) в набутті громадянства дитиною, яка народилась від іноземців та ОБГ на території України, ризик безгромадянства щодо цієї дитини не досліджується компетентним органом. Облік дітей з невизначеним громадянством, народжених на території України від іноземців, ОБГ або недокументованих осіб, не ведеться. 

З метою зменшення кількості дітей в Україні, які не мають громадянства, доцільно також виключити залежність набуття громадянства за народженням дитиною, яка інакше лишиться без громадянства, від правового статусу її батьків на момент народження (стаття 7 Закону України “Про громадянство України”) і безумовно не допустити внесення такої вимоги до статті 8 Закону України “Про громадянство України”.


Як в Україні народжуються діти без громадянства?

Посилання:

  1. Хоча проект подано не Урядом і не готувався МВС та ДМС, ДМС надала офіційну позицію до профільного Комітету парламенту, в якій зауважень проти запропонованих до статті 8 змін, не надано
  2.  Пункти 59, 60 звіту. Звіт доступний на сайті УВКПЛ за посиланням https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CRC/Shared%20Documents/UKR/INT_CRC_NGO_UKR_43236_E.docx 
  3. Joint Submission to the Human Rights Council at the 28th Session of the Universal Periodic Review (Third Cycle, 6-17 November 2017)” – https://index.statelessness.eu/sites/default/files/Joint%20Submission%20to%20the%20Human%20Rights%20Council%20at%20UPR28%20-%20Ukraine%20%28Mar%202017%29.pdf ДОТРИМАННЯ ПРАВ БІЖЕНЦІВ, ШУКАЧІВ ПРИТУЛКУ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА”  https://drive.google.com/file/d/10HrJK_R8FPD7pmLXYdrWn_Ngz5hGx21u/view 
  4. Перелік питань Комітету ООН з прав людини на офіційному сайті УВКПЛ, доступний https://docstore.ohchr.org/SelfServices/FilesHandler.ashx?enc=6QkG1d%2fPPRiCAqhKb7yhskqYO9zSBmqrbZ%2fIIWaof%2fzNUOu18KHiy9vURvq824l8QE9pdGuUTfjLxzP8rW3CE3oXSq4SqYeQrjAX5YTMW8pSkdK1Ot3W2yULNpL46jlD 
  5. Насправді ще й стаття 24 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права захищає право кожної дитини на громадянство, доступне за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text
  6. Доступне англійською за посиланням https://www.refworld.org/docid/50d460c72.html 

Читайте також:

27.04.21

Житло було і залишається однією з важливих умов інтеграції ВПО до місцевих громад. Шість житлових програм, які запровадила держава з моменту початку конфлікту для цієї категорії населення, не здатні повною мірою розв’язати  гостре для переселенців питання. Тому потрібно шукати й інші стратегічні рішення. 

На цьому наголошувалося під час презентації моніторингового звіту «Житлові потреби, наміри та можливості ВПО», який підготувала команда БФ «Право на захист». Цей звіт містить результати опитування 1066 внутрішньо переміщених осіб щодо їхніх житлових потреб, а також дані моніторингу об’єктів, які можна реконструювати й надалі використовувати як тимчасове або соціальне житло для ВПО. Крім того, під час заходу було представлено унікальний продукт:  інтерактивну мапу з нанесеними актуальними об’єктами – будівлями,  які можуть бути адаптованими або переобладнаними під житло. 

Результати дослідження

Особливість звіту «Житлові потреби, наміри та можливості ВПО» полягає в тому, що він містить інформацію щодо наявних «житлових можливостей» для ВПО в тих регіонах країни, де подібний аналіз раніше не проводився. Зокрема, йдеться про Дніпропетровську, Запорізьку і Харківську області, де проживає майже п’ята частина всіх ВПО. 

«Ми надіслали 456 запитів інформаційних запитів органам влади стосовно наявного житла, а також здійснили візити в місцеві громади, аби вивчити наявні “житлові можливості”, які можна розглядати як рішення для житлових проблем ВПО. Зібрана інформація про житлові об’єкти необхідна для аналізу і поширення даних серед ВПО, а також для допомоги органам місцевого самоврядування, неурядовим організаціям та іншим зацікавленим сторонам»,

повідомив під час презентації звіту Володимир Олексенко, координатор з питань захисту БФ «Право на захист».

У результаті дослідження БФ «Право на захист» було виявлено 898 житлових об’єктів, які можна використовувати як тимчасове або соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб за умови реконструкції або косметичного ремонту. Відповідні об’єкти були нанесені на спеціальну інтерактивну онлайн-мапу.

Пошук довгострокових рішень

Наявність альтернативних рішень у вирішенні житлового питання ВПО може стати шансом реального зменшення соціальної напруги. Адже, як зауважила Еліна Шишкіна, координаторка з адвокації БФ «Право на захист», від того, чи є в переселенців житло, вирішуються й інші проблеми. 

«Якщо це питання не вирішити, то і для інших проблем, наприклад, працевлаштування, освіта, лікування, надзвичайно складно знайти рішення»,

– наголосила Еліна Шишкіна.

Не залишаються осторонь і представники міжнародних організацій та інституцій, які працюють в Україні. Пабло Матеу, представник Управління Верховного комісара ООН з питань біженців в Україні зазначив, що для поліпшення ситуації необхідно залучення партнерів з розвитку та участь уряду України. Зокрема органів місцевого самоврядування

Станом на сьогодні діє низка  житлових програм для ВПО, проте  вони не здатні повною мірою вирішити це питання ВПО, тому додатково потрібно шукати та втілювати інші стратегічні рішення. 

«Такі програми наразі доступні лише для певних категорій ВПО, тоді як переважна більшість  – особливо найбільш вразливі категорії людей – залишаються наодинці з проблемою пошуку житла»,

– зазначила Мирослава Сущенко, керівниця офісів БФ «Право на захист» у Дніпрі та Запоріжжі.

Відтак державна політика у питанні вирішення житлової проблеми ВПО має бути комплексною. Цю тезу під час свого виступу підтвердив й Іван Парух, заступник голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

«Справді, досить таки невелика частина ВПО може скористатися нашими програмами, які передбачають або разову субсидію на придбання житла, або пільговий кредит. Наші програми, які ми адмініструємо, направлені на економічно активних внутрішньо переміщених осіб»,

– додав Іван Парух.

Підтверджують це й оприлюднені результати звіту БФ «Право на захист»: лише 5,9% респондентів–ВПО мають дохід понад 6 тисяч грн. Решта осіб не може скористатися житловими програмами через низький рівень доходу. 

«На жаль, довгострокові рішення в секторі житла є доступними невеликій кількості переселенців, і зовсім не доступні для її найбільш вразливих категорій людей – пенсіонерів і малозабезпечених»,

– зазначив Олександр Галкін, президент БФ «Право на захист».

Переглянути звіт та результати дослідження можна за посиланням:

українською

англійською

Ознайомитися з об’єктами, які можуть стати  рішенням житлових проблем ВПО в зазначених регіонах, можуть усі охочі за посиланням. Також можна отримати додаткову інформацію чи безкоштовну консультацію юристів БФ «Право на захист», заповнивши форму на мапі або за номером безкоштовної гарячої лінії

27.04.21

Днями Україна виплатила жінці з Гвінеї у справі «Нур та інші проти України» (заява № 77647/11) компенсацію у розмірі 9800 євро, яку було призначено Європейським судом з прав людини за порушення права на свободу та особисту недоторканність.

Заявниця зазнала у Гвінеї гендерного насильства і була вимушена тікати та просити міжнародного захисту. На перших етапах затримання жінка супроводжувалася братом, однак потім їх разом помістили в різні пункти тимчасового перебування іноземців (ПТПІ). На момент тримання під вартою жінка була неповнолітньою.

Україна виплатила 9800 євро за незаконне тримання під вартою шукачки захисту

Рішення у справі було винесено ще 16 липня 2020 року, але наші юристи утримувалися від доповіді про нього через складнощі, з якими стикнулася заявниця у зв’язку з неправильним перекладом її імені. Наразі рішення вдалося відредагувати.

Старша юристка з питань стратегічного судочинства БФ «Право на захист» Світлана Бутенко коментує:

Бутенко Butenko

«Порушення, допущені Україною, стосувалися затримання та утримання заявниці під вартою в пунктах тимчасового тримання (ПТТ). ЄСПЛ встановив, що заявницю тримали в ПТТ з метою ідентифікації для подальшого видворення понад можливі за законодавством на той момент 10 днів. Надалі, попри те, що було доведено неповнолітність жінки, її продовжували тримати в ПТПІ майже 6 місяців, хоча закон прямо забороняв це. Апеляційне оскарження затримання не було «оперативним», а тому, відповідно, і ефективним, оскільки скарга заявниці була розглянута вже після її звільнення з-під варти».

Читайте також:

23.04.21

Пропонуємо до вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за 2020 рік, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням: https://www.unhcr.org/ua/en/eecp-monitoring-2020.

ГОЛОВНЕ:  

✅ 12 березня Уряд України затвердив низку заходів, спрямованих запобігти поширенню COVID-19. Від 22 березня було призупинено роботу КПВВ на підконтрольній території, з іншого боку це сталося днем раніше. Стрімкий розвиток подій поставив багато людей, які прибували на пункти пропуску, у скрутне становище, деякі навіть не мали коштів на тимчасове розміщення. Зокрема, на КПВВ «Станиця Луганська» застрягли 40 осіб, які прямували до НПУТ.

✅ Впровадження карантинних обмежень призвело до різкого скорочення кількості перетинів. Тисячі людей були позбавлені можливості отримати соціальні виплати, пенсії, свідоцтва про народження та смерть; відвідати близьких чи власне майно; дехто був відірваний від місця постійного проживання.

✅ У липні 83 особи були вимушені провести декілька днів у буферній зоні на КПВВ «Новотроїцьке», не маючи змоги ані повернутися на підконтрольну територію, ані пройти далі.

✅ Щодня в серпні-вересні до 10 осіб були вимушені ночувати під навісом у нейтральній зоні на КПВВ «Станиця Луганська», бо їм відмовляли в поверненні до непідконтрольної уряду України території (НПУТ) через неможливість підтвердити місце реєстрації.

✅ Як і у 2019 році, відвідування родичів було основною причиною перетину в обох напрямках. Отримання пенсії або соціальних виплат, зняття готівки ж були найбільш поширені серед людей, що приїжджали з НПУТ.

Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», січень 2021 року

✅ До карантинних обмежень довгі черги найчастіше спричиняли занепокоєння респондентів на всіх КПВВ. Проте в четвертому кварталі 2020 року, оскільки перетин лінії розмежування був можливим лише на двох КПВВ за ускладненою процедурою, більшість турбували радше проблеми з перепусткою (52% проти 8% у першому кварталі 2020).

✅ У 2020 році не менше 3 000 осіб отримали допомогу від моніторів БФ «Право на захист» у встановленні додатку «Вдома». Крім того, монітори допомогли приблизно 800 людям отримати дозволи на перетин лінії розмежування від Координаційної групи.

Документ можна

завантажити українською

та англійською мовами.

Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», лютий 2021 року Report ‘Crossing the contact line’, February 2021

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.  

  Читайте також:

20.04.21

Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства розроблений та затверджений на виконання статті 6-1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Вказаним Законом визначено, що людина, яка не може отримати паспортний документ через відсутність громадянства будь-якої країни має право звернутися до Державної міграційної служби із заявою про визнання особою без громадянства. Процедура визнання особою без громадянства вже доступна і, якщо ви недокументовані і підозрюєте, що не маєте громадянства, у вас вже є право звернутися з відповідною заявою до ДМС.

Навіщо мені звертатися?

Орган влади перевірить чи дійсно ви не маєте громадянства жодної з країн, в яких ви або ваші батьки проживали, народились тощо, і в разі підтвердження цього факту надасть вам офіційний статус особи без громадянства. А це означає, що ви отримаєте документ, який посвідчує особу, і матимете право законно перебувати на території України.

Як зрозуміти, що я – особа без громадянства?

Ви не зобов’язані це знати напевно. На відсутність громадянства можуть вказувати наступні ознаки:

• ви давно втратили або ніколи не мали паспорту;

• у консульстві країни минулого проживання вас відмовляють документувати;

• у міграційній службі повідомили, що українського громадянства ви не маєте;

• ви не маєте свідоцтва про народження та паспорту через відсутність громадянства у ваших батьків;

• ви не впевнені в тому, що не маєте громадянства, однак, підозрюєте, що втратили його і тривалий час перебуваєте в Україні без документів що посвідчують особу;

інші.

Чи можу я самостійно звернутися? Куди слід звернутися?

Так. Незважаючи на те, що ви незаконно перебуваєте на території України і не маєте паспортного документа, ви можете звернутися за визнанням особою без громадянства. Розгляд заяв про визнання особою без громадянства здійснюють органи та підрозділи Державної міграційної служби (ДМС).

Як підготуватися до подання заяви?

1. Збір документів

Порядком передбачено, що за наявності заявник має надати наступні документи:

1). Документ, що посвідчує особу, АБО документ, що надає право на в’їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою (іншими словами проїзний документ, “travel document”); 

2). Документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави, строк дії якого закінчився (відповіді консульства або посольства іноземної країни), АБО інший документ, що підтверджує інформацію, викладену в заяві.

Іншими документами можуть бути документи:

• які підтверджують факт народження; 

• які підтверджують перебування у шлюбі; 

• які підтверджують наявність дітей; 

• які підтверджують навчання в освітньому закладі України або іншої держави; 

• паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року;

• документи про роботу; 

• про отримання на території України медичної допомоги; 

• про місце проживання; 

• про право власності на житло або інші об’єкти нерухомості в Україні; 

• довідки, видані органами місцевого самоврядування або державними органами;

• довідки з посольств іноземних держав або місць попереднього постійного та довгострокового проживання особи, а також з держав, громадянство яких мають члени її сім’ї;

• інші документи, які підтверджують інформацію, викладену в заяві. 

! Відсутність певних документів або навіть будь-яких документів не є підставою для відмови у визнанні особою без громадянства і не є підставою для відмови у прийнятті заяви. 

! Заявник зобов’язаний надавати під час процедури всі наявні документи, які підтверджують його слова. 

2. Підготуйте перелік осіб, яких ДМС опитуватиме для підтвердження відомостей, викладених в заяві. 

За Законом у випадку відсутності у вас вищезгаданих документів ДМС проводить опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), які можуть підтвердити факти, викладені в заяві. 

За Порядком, опитування таких осіб здійснюється також для мети ідентифікації заявника (вас). Опитування має бути проведеним протягом 14 робочих днів з дня подання заяви. Ваших близьких (знайомих) прохатимуть підтвердити певні життєві факти про вас, якщо їм таке відоме, шляхом надання письмового пояснення у довільній формі. Також, ваших знайомих прохатимуть підтвердити вашу особу (що вони вас знають особисто протягом певної кількості років) шляхом підписання так званого Акту впізнання

Отже, вам потрібно перед поданням заяви про визнання особою без громадянства підготувати перелік не менш ніж трьох родичів, сусідів або знайомих до такого опитування, яке відбудеться протягом 14 робочих днів після подання заяви. Необхідність складання і пояснення Акту впізнання не є обов’язковим в кожному випадку, однак щонайменше один з таких документів має бути заповнений. 

! Опитування за наданим вами переліком людей, які можуть підтвердити ваші обставини, здійснюється виключно за умови вашої письмової згоди. Згода надається письмово в окремій графі Заяви про визнання особою без громадянства. 

! Якщо ви не готові до опитування ваших близьких і знайомих і відмовитесь від надання письмової згоди, ДМС має право відмовити вам у прийнятті заяви.   

! У разі необхідності отримання більш детальної інформації про вас ДМС залишають за собою право в будь-який момент відвідати вас за місцем проживання та опитати додатково ваших сусідів. 

3.  Якщо вам потрібен перекладач

ДМС може забезпечити вам перекладача для прийняття у вас заяви, однак це питання має бути вирішено заздалегідь, тобто до моменту подання заяви. У цьому випадку присутність перекладача має бути забезпечена і під час співбесіди. 

4. У випадку, якщо ви перебуваєте в закладі охорони здоров’я

Якщо ви через стан здоров’я перебуваєте у закладі охорони здоров’я і не можете самостійно потрапити до відділення ДМС, про це слід повідомити працівників відповідного відділення. Вони зможуть до вас виїхати для того, щоб прийняти заяву про визнання особою без громадянства та документи.

5. Якщо вам не виповнилось 18 років і ви не маєте батьків, діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри або іншого законного представника, повідомте працівників найближчого відділення ДМС про свій намір подати заяву про визнання особою без громадянства. Згідно з діючим Порядком, ДМС зобов’язана невідкладно вирішити питання призначення вам законного представника з числа спеціалістів місцевого органу опіки та піклування або служби у справах дітей. Заяву про визнання особою без громадянства від вашого імені подаватиме саме законний представник. Він має бути присутнім також під час проведення співбесіди. 

Як відбувається прийняття заяви? 

Як звернутися з заявою про визнання особою без громадянства?

Вам слід особисто звернутися до відділення ДМС за місцем проживання. За Порядком, територіальні підрозділи ДМС (у вашому районі має бути такий) приймають заяви так само, як і територіальні органи (обласні відділення, їх перелік є на офіційному сайті ДМСУ).

Працівник ДМС, на якого покладені функції з прийому заяв про визнання особою без громадянства, заповнює заяву з ваших слів та документів у спеціальній електронній системі, яка має назву “Відомча інформаційна система ДМСУ”. Після повідомлення вами всіх необхідних даних, заяву друкують і видають вам (законному представнику) для ознайомлення. Після виправлення помилок/неточностей ви маєте поставити підпис на власній заяві. 

З формою заяви, затвердженою відповідною постановою Уряду, Ви можете ознайомитись за посиланням. Під час формування заяви у вас мають зібрати біометричні дані (ваші відцифровані відбитки пальців).

У день прийняття заяви ДМС має обов’язково видати вам довідку про звернення за визнанням особою без громадянства. Довідка є дійсною протягом 6 місяців з моменту подання заяви і підтверджує, що ви тимчасово перебуваєте на території України на законних підставах

Довідка є дійсною на час всієї процедури. Строк розгляду заяви – 6 місяців. У випадку, якщо ДМС не може в цей строк зібрати та проаналізувати всі необхідні відомості на підтвердження відсутності у вас громадянства, строк продовжується до 12 місяців. У такому разі за тиждень-два до спливу термін дії довідки обов’язково зверніться до ДМС для продовження її дії.

Що таке співбесіда?

Як звернутися з заявою про визнання особою без громадянства?

Співбесіда являє собою офіційну бесіду між заявником та працівником ДМС для уточнення інформації, наданої заявником під час звернення. Усе, про що йдеться під час зустрічі, фіксується документально і учасники співбесіди підписують протокол. Усі відомості, повідомлені таким чином, враховуються під час прийняття остаточного рішення. Співбесіда проводиться за ініціативою ДМС або самого заявника. 

Якщо ви бажаєте повідомити нові відомості, описати деякі факти або надати нові документи, які у вас щойно з’явились, ініціюйте співбесіду з ДМС. 

Для цього вам спочатку слід подати заяву про необхідність проведення співбесіди до органу або підрозділу ДМС, куди ви звернулися за визнанням особою без громадянства. 

Співбесіду мають провести не пізніше, ніж протягом 10 робочих днів з моменту подання цієї заяви. 

ДМС мають право також ініціювати співбесіду, про її дату вас мають повідомити не пізніше ніж за три робочі дні до її проведення. 

! Будьте уважні! Якщо у вас не виходить з’явитись на призначену співбесіду, обов’язково повідомте про це у письмовій формі! Впевніться, що ваше повідомлення отримано ДМС! 

В якому випадку мені можуть відмовити у прийнятті заяви про визнання ОБГ? 

Як звернутися з заявою про визнання особою без громадянства?

Це можливо у чотирьох випадках:

1. Якщо ви маєте громадянство України або іноземної держави і це стало очевидним працівнику ДМС під час подання вами заяви. Наприклад, ви прийшли з діючим паспортом громадянина певної країни.

2. Якщо ви вже маєте офіційний статус особи без громадянства. ОБГ, які мають документ, що посвідчує їх особу та підтверджує цей статус, не мають права та й потреби звертатися за визнанням особою без громадянства в Україні. Ця необхідність може з’явитися у людини, яка втратила цей статус. В такому разі ви маєте обов’язково надати підтвердження припинення статусу ОБГ, отриманого раніше. 

3. Якщо ви відмовилися надати згоду на опитування ваших сусідів, родичів або інших знайомих для підтвердження повідомлених вами відомостей. 

! Відсутність таких осіб не є підставою для відмови в прийнятті заяви!  

4. Якщо ви відмовилися надати свої біометричні дані (відцифровані відбитки пальців).

Звернутися про визнання ОБГ може тільки людина, яка фізично перебуває в Україні 

Що мені робити, якщо мою заяву не приймають? 

1. Вимагайте письмову відмову в прийнятті заяви, де містяться причини відмови. Якщо причина відмови інша, ніж наведені вище, таку відмову можна вважати неправомірною.

2. Зверніться до БФ “Право на захист” для отримання консультації (вкладка ПРАВОВА ДОПОМОГА ОСОБАМ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА ТА ОСОБАМ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД РИЗИКОМ БЕЗГРОМАДЯНСТВА)

3. Ви можете відправити копію відмови разом зі своєю скаргою до Державної міграційної служби України (зразок скарги). Державна міграційна служба України контролює та координує діяльність територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС і згідно з чинним законодавством уповноважена розглядати звернення громадян.

! У вас є право повторно звернутися за визнанням ОБГ у разі усунення обставин, через які вам відмовлено.

! У разі відмови у прийнятті заяви про визнання особою без громадянства, Ви можете звернутися зі скаргою. Зразок скарги Ви можете завантажити за посиланням у форматі .docx (системні вимоги: Microsoft Office версії 2010 року або вище)

Мої права та обов’язки під час процедури

Ви маєте право: 

1. Ініціювати співбесіду з працівником ДМС, щоб повідомити додаткову інформацію та інші відомості, які не були згадані під час прийняття заяви.

2. Вимагати від ДМС перекладача, якщо не розумієте української мови. Бажано в такому випадку звертатися письмово.

3. В день подання заяви отримати довідку про звернення за визнанням особою без громадянства, яка підтверджуватиме наявність підстав для тимчасового перебування на території України.

4. Працювати під час розгляду вашої заяви, за умови отримання вашим роботодавцем дозволу від центру зайнятості на працевлаштування. 

Ви зобов’язані: 

1. З’являтись на співбесіди або повідомити заздалегідь про необхідність перенесення дати співбесіди. 

2. Надавати докази, які у вас є, на підтвердження ваших слів. Зокрема, ви маєте обов’язок надати щойно отриманий новий документ (якщо він має значення для процедури), протягом 10 робочих днів з моменту його отримання.

3. Після отримання рішення про визнання особою без громадянства, ви зобов’язані протягом десяти днів звернутися до ДМС за оформленням посвідки на тимчасове проживання.

4.Якщо вас було визнано особою без громадянства, а після цього ви оформили громадянство іноземної держави, ви зобов’язані письмово повідомити про цей факт Державну міграційну службу протягом 30 днів з моменту оформлення громадянства.

Додаток: зразок скарги про відмову у прийнятті заяви про визнання особою без громадянства:

Завантажити у форматі .docx (системні вимоги: Microsoft Office 2010 або вище)

Як звернутися з заявою про визнання особою без громадянства?

Читайте також:

16.04.21

Пропонуємо до вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за березень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням: https://www.unhcr.org/ua/en/eecp-monitoring-2021.   

ГОЛОВНЕ:  

  • Протягом місяця перетин лінії розмежування можливо було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень. У порівнянні з лютим, загальна кількість перетинів лінії розмежування збільшилась на 37%: 52 823 та 33 000 відповідно.
  • 18 березня на КПВВ «Станиця Луганська» нарешті були запроваджені безоплатні експрес-тести на COVID-19 та встановлений Державний лабораторний пункт. Великий потік людей перевищував наявні можливості, що призводило до великих черг. Тому багато людей надавали перевагу платним ПЛР-тестам в будь-який з п’яти приватних лабораторій.
  • В Луганській області все ще були відсутні місця для обсервації. Тим часом в Донецькій області 40 людей були відправлені на обсервацію в березні, у яких була невідповідна модель телефону, або його взагалі не було. В Донецької області 771 (87%) людей, які перетнули лінію розмежування на КПВВ «Новотроїцьке» здали експрес-тест на COVID-19 та 754 людей (1%) – на КПВВ «Станиця Луганська».
  • Завдяки відділу адвокації БФ «Право на захст» 22 березня до Постанови №1236 щодо протидії COVID-19 були внесені поправки, які значно полегшили процедуру перетину для іноземців. Тому, тим з них, хто має постійне місце проживання в Україні, поліс страхування при перетині лінії розмежування до підконтролної уряду України території не потрібен.
  • Протягом березня 3 657 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».
Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», березень 2021 року

Документ можна завантажити 

українською та англійською 

мовами.


Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», березень 2021 року

Читайте також:

16.04.21

На Донеччині постійно діє система моніторингу стану атмосферного повітря. За інформацією Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, стан довкілля контролюють стаціонарні пости й аналітичні лабораторії трьох суб’єктів регіональної системи моніторингу:

  • Донецький регіональний центр з гідрометеорології (РЦГМ); Контролює стан атмосферного повітря двома аналітичними лабораторіями і стаціонарною мережею з 11 постів (в Маріуполі – 5, Краматорську – 4, Слов’янську – 2). Не працює і потребує відновлення стаціонарний пост для Краматорська в районі села Ясногірка. Вимірюються такі показники: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень, фенол, аміак, формальдегід, важкі метали.
  • ДП «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»Стежить за атмосферним повітрям (вміст шкідливих речовин) на території Донецької області в місцях проживання і відпочинку населення і в природних зонах курортів на 5 стаціонарних постах. Вимірюються такі показники: пил, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, сірководень, діоксид азоту, фенол, сажа, формальдегід, свинець, кадмій, цинк, кобальт, марганець, мідь, хром, залізо, бенз(а)сирен.
  • КП «Дирекція капітального будівництва адміністративно-житлових будівель» Донецької ОДА. Включає 7 пунктів спостереження в Краматорську, Маріуполі (два), Миколаївці, Бахмуті, Кураховому, Новолуганському, де вимірюються оксид вуглецю, оксиди азоту, діоксид сірки, озон, аерозольні частинки, фенол, формальдегід, бензол, толуол , етілбенол і ксилол. Спостереження за впливом на стан атмосферного повітря промислових викидів 26 підприємств здійснюється 50 індикаторними автоматизованими наглядовими пунктами 10 міст: Краматорська, Маріуполя, Курахова, Миколаївки, Дружківки, Костянтинівки, Покровська, Волновахи, Бахмута, Новолуганське, Соледара.Проте ми змушені констатувати, що діюча система моніторингу не збирає інформацію щодо стану повітря за європейськими стандартами – згідно з зобов’язаннями, які взяла на себе Україна у сфері контролю за викидами шкідливих речовин. Тож станом на сьогодні такі дані не дають можливості спеціалістам скласти повну картину ризиків, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря.

Читайте також:

15.04.21

Наприкінці червня 2020 року був відновлений виїзд із тимчасово окупованої території України на підконтрольну уряду територію через КПВВ «Новотроїцьке». Сталося це після трьох місяців карантинних обмежень, протягом яких КПВВ не працювали. Для людей, які хотіли здійснити перетин, були запроваджені обмеження, зокрема, кожен мав встановити на смартфон додаток «Дій вдома» для проходження самоізоляції. Однак інформування населення про такі обмеження, ба більше — їхнього належного нормативного закріплення тоді не відбулося, що призвело до критичної ситуації на КПВВ уже 24 червня.

Кілька десятків людей, діставшись до КПВВ, дізнавалися про необхідність встановлення додатку, але зробити цього не могли через відсутність смартфонів сучасних моделей або відсутність телефонів взагалі. Люди просили направити їх на обсервацію до медичних закладів, адже саме такий механізм був запроваджений для наших громадян, які перетинали державний кордон. Однак представники Держприкордонслужби (ДПСУ) пояснювали: оскільки лінія розмежування не є державним кордоном, відповідно до наказу Командувача об’єднаних сил, особи, які не мають технічної можливості встановити додаток «Дій вдома», не можуть бути пропущені через КПВВ навіть за наявності згоди на проходження обсервації.

Суд оцінив події на КПВВ «Новотроїцьке» в червні 2020 року

Водночас представники незаконних збройних формувань заборонили нашим громадянам повертатися на окуповану територію під час їх виїзду.

Отже, кілька десятків наших громадян, які хотіли потрапити на рідну землю, опинилися в пастці: представники ДПСУ заборонили їм дістатися до контрольованої урядом території, а представники незаконних збройних формувань — повернутися на окуповану територію. Люди були змушені сидіти й чекати своєї долі в так званій «сірій зоні» просто неба під пекучим сонцем. На жаль, їм не забезпечили  ані укриття, ані доступу до їжі, води й туалетів. Важливо зазначити, що територія між КПВВ і окупованою територією є замінованою і єдиною вільною від мін зоною є асфальтована дорога.

Увечері 24 червня всіх людей доставили на територію КПВВ, де їх розмістили в наметах Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що, безперечно, покращило їхній стан (водночас, про дотримання карантинних заходів у наметі на кілька десятків людей не могло бути й мови). Але зранку 25 червня всіх знову відвезли в «сіру зону» за кілька кілометрів від КПВВ в аналогічні умови. Увечері 25 червня і зранку 26 червня жахлива ситуація повторилася.

Лише ввечері 26 червня всіх, хто чекав, направили на обсервацію (як згодом виявилось — на підставі нового наказу Командувача об’єднаних сил).

Фактично людей піддавали нелюдському й небезпечному поводженню протягом майже трьох діб лише на підставі того, що Кабінет Міністрів України не передбачив можливості обсервації для осіб, які перетинають лінію розмежування й не можуть встановити додаток «Дій вдома» в постанові № 815, Командувач об’єднаних сил встановив заборону для перетину такими особами КПВВ, а працівники ДПСУ «просто виконували наказ». Про те, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ніхто з посадовців не згадав.

На жаль, в Україні не передбачено термінового розгляду судових справ у випадку, коли дії або бездіяльність органів державної влади загрожують життю і здоров’ю, тому кілька позовів, які ми подали в інтересах постраждалих, досі розглядаються в судах України.

Однак 13 квітня 2021 року одну зі справ було успішно завершено. Апеляційний суд підтримав рішення суду першої інстанції, ухвалене в грудні минулого року, яким було визнано протиправною заборону прикордонного загону пропустити позивачку на контрольовану урядом територію.  Крім того, на користь позивача було стягнуто компенсацію моральної шкоди в розмірі 10 тисяч гривень. Прикордонний загін подав апеляційну скаргу, яку й було відхилено на цьому тижні, тому рішення суду вже набрало законної сили. З текстом рішення суду першої інстанції можна ознайомитися за посиланням (рішення апеляційного суду буде опубліковано трохи згодом).

1 Суд оцінив події на КПВВ «Новотроїцьке» в червні 2020 року

На черзі розгляд ще кількох справ, кожна з яких унікальна по-своєму, але всі вони стосуються ігнорування й байдужості до фундаментальних прав людини з боку представників влади в критичній ситуації, яка сталася спекотного червня минулого року.

Хочеться сподіватися, що органи державної влади почнуть поважати права українців не тільки після вказівки суду, і не допускатимуть повторення подібних ситуацій у майбутньому, адже збереження життя і здоров’я людей є важливішим за накази керівництва.

Ми вітаємо минулорічні зміни до законодавства, які дозволяють особам, що перетинають лінію розмежування, обрати обсервацію у випадку неможливості встановити додаток «Дій вдома», а також запровадження процедури перетину лінії розмежування з гуманітарних підстав, що допоможе не допустити повторення ситуації, яка сталася в березні минулого року на КПВВ «Станиця Луганська».

Oleh Tarasenko Олег Тарасенко

Олег Тарасенко,

Адвокат,

Старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»


Читайте також:


15.04.21

Нагадуємо, що офіси БФ «Право на захист» працюють!

Наші юристи і адвокати продовжують захищати права біженців і консультувати з усіх питань, які стосуються державної міграційної процедури.

Зателефонувавши нам, ви зможете дізнатися:

  • як продовжити довідку про звернення за захистом в період карантину;
  • на якому етапі знаходиться ваша справа в міграційній службі;
  • коли очікувати рішення суду;
  • інші питання щодо допомоги, яку можуть надати біженцям під час карантину і після нього «Право на захист» та партнери УВКБ ООН.
telefon

Телефонуйте нам з 09:00 до 17:00:

Київ: +380930495218, +380443371762

Харків: +380577511764, +380948111763

Львів: +380930230855, +380322761921

Також читайте: