Зробити пожертву
Укр / Eng
05.10.21

На засіданнях Комітету міністрів Ради Європи (далі – КМРЄ), що відбулись 14-16 вересня 2021 року у Страсбурзі, було вчергове розглянуто питання виконання нашою державою рішень у групах справ «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04),  «Жовнер проти України» (заява № 56848/00) та «Бурмич та інші проти України» (заява № 46852/13). 

За результатами розгляду КМРЄ було прийнято рішення, основні пункти якого можна коротко викласти таким чином:

  • Уряду України нагадали про його обов’язок повністю вирішити багатогранну проблему невиконання або затримок у виконанні рішень національних судів, а також про обов’язок України виконувати рішення Європейського суду з прав людини відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас КМРЄ зауважив, що наразі Уряд далекий від належного виконання зазначеного обов’язку;
  • КМРЄ було зауважено про виконання Україною індивідуальних заходів  у 18 справах з групи Жовнер/Іванов, та знято з контролю ці справи відповідною резолюцією; при цьому Уряд України має надати інформацію щодо виконання інших 31 рішень з цієї групи;
  • КМРЄ висловив занепокоєння відсутністю прогресу у виконанні Національної стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року (далі – Національна стратегія) та Плану дій, які, у свою чергу, не передбачають необхідних для вирішення проблеми бюджетних асигнувань.
  • КМРЄ було зазначено, що реформування інституту приватних виконавців не вирішує проблем виконання рішень національних судів.
  • КМРЄ висловив зацікавленість конституційним поданням Верховного Суду до Конституційного Суду України (затверджене Постановою Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року) щодо перевірки на конституційність законів про мораторій та їхню відповідність критеріям верховенства права. 
  • КМРЄ закликав Уряд нарешті створити систему обліку даних, яка б відображала ситуацію щодо виконання рішень національних судів, винесених проти держави.
  • зазначено про необхідність втілювати пакет законодавчих та інституційних реформ, викладених в Національній стратегії та в Плані дій, а також виділити достатньо бюджетних асигнувань.
  • КМРЄ доручив Секретаріату підготувати до наступного розгляду групи справ детальний меморандум щодо питань фінансових та бюджетних асигнувань  для забезпечення автоматичного виконання рішень і щодо питань мораторію, які перешкоджають виконанню рішень, винесених не на користь державних підприємств. 

Також, з огляду на нагальну необхідність вирішити термінову проблему, КМРЄ закликав Уряд України до 1 січня 2022 року надати інформацію щодо зазначених пунктів, зокрема щодо прогресу у запровадженні необхідного пакету реформ, а також вирішив продовжити розгляд цих груп справ на засіданні в березні 2022 року. Також доручив Секретаріату підготувати проєкт проміжної резолюції для розгляду на засіданні у випадку, якщо отримана інформація не демонструватиме певного прогресу, зокрема в імплементації Національної стратегії та Плану дій. 

Так, відповідно до Правила 16 Регламенту Комітету Міністрів у процесі контролю за виконанням постанови чи умов дружнього врегулювання Комітет Міністрів може приймати проміжні резолюції, у тому числі з тим, щоб надати інформацію про хід процесу виконання чи, якщо необхідно, висловити занепокоєння  і/або надати пропозиції щодо виконання.

У зазначених групах справ КМРЄ виніс вже 8 проміжних резолюцій. Остання така резолюція була в жовтні 2020 року, у якій зазначено, що Україна не виконала своїх зобов’язань і не досягла прогресу у виконанні рішень ЄСПЛ до визначеного строку, зокрема у справі «Бурмич та інші проти України» (докладніше про неї ми писали тут).

Існують занепокоєння, що в березні 2022 року Україну знову очікує негативна проміжна резолюція. Уряд не встигне за такий короткий строк кардинально змінити ситуацію в нормативно-правовій та інституційній сферах.    

Однак суттєві зміни можуть бути досягнуті принаймні в одному з аспектів. Найближчі місяці розглядатиметься Закон України «Про державний бюджет на 2022 рік», і важливою буде та кількість бюджетних коштів, яка буде закладена на покриття заборгованості за рішеннями національних судів, у тому числі у соціальній сфері. Водночас, з огляду на пандемію та економічну кризу, якій вона сприяє, буде надто сміливим прогнозувати закладення значних бюджетних асигнувань на такі цілі. 

З огляду на зазначене, БФ “Право на захист”  закликає державні органи до рішучих та скоординованих дій з вирішення системної проблеми невиконання рішень національних судів і вітатиме всі ефективні кроки держави, здійснені в цьому напрямку.

R2P logo Ukrainian

Ярослава Зволінська,

Стратегічний юрист БФ “Право на захист”


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

04.10.21

Внаслідок обмежень на перетин лінії розмежування через КПВВ, тисячі людей були позбавлені можливості реалізації основних потреб: отримувати пенсії та соціальні виплати, свідоцтва про народження та смерть, відвідувати членів сім’ї та підтримувати з ними зв’язок, мати доступ до власного майна, або ж взагалі не мати доступу до свого постійного місця проживання.

Тож багато мешканців непідконтрольної уряду України території (НПУТ) наважуються їхати на підконтрольну територію через Російську Федерацію, перетинаючи російсько-український кордон через міжнародні контрольні пункти пропуску «Мілове» та «Гоптівка». Така поїздка, звісно, займає більше часу ніж перетин лінії розмежування, потребує додаткових витрат на транспорт та у багатьох випадках – сплати штрафу за незаконний перетин кордону.

contact line розмежування

Команда БФ «Право на захист» спільно з УВКБ ООН підготували звіт «В обхід лінії розмежування» за червень-серпень 2021 року. Він ґрунтується на інформації щодо умов перетину кордону та труднощів,
з якими стикалися мешканці НПУТ.

Звіт базується на результатах моніторингу перетинів мешканців непідконтрольної території через Міжнародні пункти перетину кордону (МПП) з Російською Федерацією «Мілове» та «Гоптівка». Звіт містить статистичні дані, юридичний аналіз, огляд умов перетину МПП та рекомендації.

Звіт доступний для завантаження

українською та англійською мовами.

УВКБ ООН та БФ «Право на захист» вдячні за щедру підтримку, надану донорами, включно з Європейською Комісією з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту (ECHO); Урядів Канади, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Кореї, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки (PRM), а також кожній особі, яка жертвує кошти через інші приватні асоціації УВКБ ООН, такі як «España con ACNUR» (Іспанія) та «UNO Flüchtlingshilfe» (Німеччина). Цей звіт базується на інформації, зібраній БФ Право на захист на двох МПП, статистиці від ДПСУ та спостережень протягом моніторингових візитів з червня по серпень 2021 р.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

01.10.21

Цей звіт містить результати спостереження на всіх семи контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду (КППВ) і опитування, проведеного на двох з них (КППВ «Новотроїцьке» в Донецькій області та КППВ «Станиця Луганська» в Луганській області) у першій половині 2021 року. Крім того, у звіті також містяться деякі попередні спостереження на міжнародних прикордонних пунктах пропуску (МПП) з квітня по червень 2021 року.

СТИСЛИЙ ОГЛЯД:

  • Кількість людей, що перетинають лінію розмежування, продовжувала зменшуватися у 2021 році. Згідно зі статистикою Державної прикордонної служби України (ДПСУ) 4, в першій половині 2019 року кількість перетинів становила 6 589 000, а у 2020 році 2 656 000 перетинів, в той час як в 2021 році було здійснено тільки 274 000 перетинів.
  • У першій половині 2019 та 2020 років, отримання пенсії або соціальних виплат та проблеми, пов’язані з готівкою, були найбільш часто згадуваними причинами, через які жителі НПУТ перетинали лінію розмежування, в той час як у 2021 році відвідування родичів було найбільш поширеною причиною. До введення карантинних обмежень, довгі черги були головною причиною занепокоєння серед респондентів на всіх КПВВ. Проте, оскільки перетин лінії розмежування був можливим лише на двох КПВВ, більшість респондентів назвали можливі проблеми з перепусткою в якості основної причини свого занепокоєння у 2021 році.
  • У першій половині 2021 року УВКБ ООН надавало підтримку організаціям, що сприяють перетину КПВВ. Наприклад, щонайменше 6 500 людей отримали допомогу від моніторів БФ «Право на захист» в установці і запуску додатку для мобільних телефонів «Вдома», а близько 1 200 осіб отримали допомогу від БФ «Право на захист» в отриманні дозволів на перетин від Координаційної групи.
  • Крім того, 29 918 вразливим літнім людям була надана транспортна підтримка на КПВВ «Станиця Луганська» за допомогою електромобіля НУО «Проліска»
  • Завдяки відділу адвокації БФ «Право на захист» 22 березня 2021 до Постанови № 1236 щодо протидії COVID‑19 були внесені поправки, які значно полегшили процедуру перетину для іноземців. Тому, тим з них, хто має постійне місце проживання в Україні, поліс страхування при перетині лінії розмежування до ПУТ не потрібен.
  • Монітори БФ «Право на захист» повідомили про людину, яка померла на «нульовому» блокпості на КПВВ «Станиця Луганська» у 2021 року. Попередня причина смерті була пов’язана з сердечним захворюванням.
  • Більше – у повній версії звіту.

Піврічний звіт доступний 

українською та англійською мовами

R2P logo Ukrainian

Опитування є частиною моніторингу з порушень прав постраждалого від конфлікту населення в рамках проекту: «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Мета опитування – дослідити причини та проблеми осіб, які подорожують між непідконтрольною уряду України території (НПУТ) та підконтрольною уряду України території (ПУТ), а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії розмежування через КПВВ в період карантину. Більше статистичних даних можна знайти на онлайн-платформі опитування на КПВВ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: