Зробити пожертву
Укр / Eng
30.08.22

Вступ

08.07.2022р. Верховною Радою України в першому читанні прийнято проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні № 5795 від 16.07.2021.

Положення цього законопроєкту в цілому позитивно впливають на становище шукачів захисту в Україні, та з метою приведення проєкту у відповідність до вимог Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» вважає за необхідне надати Комітету свої рекомендації щодо підготовки законопроєкту до другого читання. 

Суть зауважень

Законопроєктом спрощено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, у тому числі  осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем визначає Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі – Закон про біженців), тож  з метою забезпечення правової визначеності, закони, що впливають на шукачів захисту, мають відповідати цьому закону. 

За Законом про біженців, документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов’язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України, є довідка про звернення за захистом в Україні.

Прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту є фактично другим етапом розгляду відповідної заяви. Цей етап закінчується винесенням зазначеного рішення або рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Разом з цим, така відмова не є остаточним визначенням статусу особи, адже за ним може мати місце оскарження цього рішення в судовому чи адміністративному порядку. І в першому, і в другому випадку таке оскарження є підставою для продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні й відповідно, продовження можливості реалізації  прав і обов’язків зазначеної особи в Україні.

Тож, саме дійсна, продовжена довідка про звернення за захистом в Україні є підтвердженням того, що особа може реалізовувати свої права та виконувати обов’язки, передбачені Законом про біженців. 

Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на тимчасове працевлаштування відповідно до статті 13 Закону про біженців. В той самий час відповідно до ч.2 ст. 17 Закону про біженців, особа, яка оскаржує відповідне рішення, до прийняття рішення за скаргою має всі права та обов’язки, передбачені статтею 13 цього Закону.

Вказане свідчить, що Закон про біженців урівнює в праві на працевлаштування  осіб, стосовно яких прийнято «позитивне» рішення органу міграційної служби, та тих осіб, які оскаржують  «негативне» рішення на цьому етапі.

Натомість Проєкт Закону №5795 доступ остатньої категорії осіб до працевлаштування  не забезпечує. 

За досвідом БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат», судове оскарження відповідних рішень міграційної служби може тривати роками. Не маючи законних шляхів для самозабезпечення, особи, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів про для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за таких умов опиняються у вкрай вразливому становищі. 

Також звертає увагу на себе той факт, що за вимогами Проєкту Закону № 5795, для отримання дозволу роботодавець подає копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та  довідки про звернення за захистом в Україні.

Оскільки за цитованими вище вимогами закону, документом, що є дійсним для реалізації прав, є саме довідка про звернення за захистом, а також враховуючи, що Законом про біженців обов’язок органів ДМС України видавати особі копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не передбачений,  така подвійна вимога може суттєво ускладнити отримання дозволу роботодавцем, і є надмірною.  

Як зазначено в Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, політика щодо шукачів захисту має враховувати «гуманітарний компонент, що передбачає співчуття представників органів державної влади та інших заінтересованих сторін, а також більшою мірою суспільства».

Висновок і рекомендації

Положення Проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні № 5795 від 16.07.2021 мають бути приведені у відповідність до Закону про біженців та Стратегії державної міграційної політики України. На підставі викладеного, пропонуємо:

  • статті 42-1, 42-2, 42-3, 42-4 доповнити категорією  іноземців та осіб без громадянства, що оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  • у статті 42-2 обов’язкову вимогу до роботодавця для отримання дозволу подавати копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, замінити на альтернативну вимогу: подавати копію цього рішення або копії довідки про звернення за захистом в Україні;
30.08.22

Арт може ставати вдалим інструментом не тільки рефлексії, але і певною ретрансляцією, резонуванням отриманого досвіду. Чи може він спрацювати як засіб донесення меседжу дуже багатьох людей, перетворившись на своєрідну естафету висловлювання? На наш досвід і переконання –  так. Адже, маючи людей, що відіграють ролі своєрідних мостів, кураторське орієнтоване мислення знаходить лаконічні вислови для доволі складних тем. 

З 2019 року ми з колегами фасилітуємо тривалий і складний діалоговий процес між жителями підконтрольної і непідконтрольної уряду території України. Для деяких з них це були перші зустрічі / виїзд з часів початку збройного конфлікту на сході України. Під час чергової зустрічі учасник з Луганська з запалом розповідав про художника, який продовжує творити, попри умови, в які він потрапив. Це доволі незвичний для сучасного мистецтва випадок, коли навколо однієї роботи класичного різьбяра була побудована виставка. І не просто виставка, а цілий простір складних та глибоких діалогів, які відбулись на її базі в різних регіонах України. 

Сама виставка, попри бажання продемонструвати майстерність художника, є прямим результатом доволі складних та емоційно важких зустрічей. Зустрічей людей, які в силу різних обставин та подій фізично опинились по різні сторони від лінії контакту на сході України. Досвід цих людей, їх бачення, оцінка ситуації та психологічний стан сформовані прямим чи опосередкованим перебуванням у війні. Під час зустрічей ці люди пробували прояснити один одному (а доволі часто й тільки собі), що відбувається з ними, з нами, з тою реальністю, в яку всі ми потрапили. Де я на цій лінії подій, де хотів/ла б знаходитись? Чи є простір спільного, чи він поляризований? 

Це були складні розмови, коли взаємодія з іншим ставала персональним викликом і шаленим особистим зусиллям. Тим паче в умовах конфлікту. Коли здається, що інша сторона просто неспроможна осягнути наші відчуття та думки. Замість порозуміння ми замикаємось в ізоляції. Природу якої вже на певному етапі війни складно визначити – це продукт обставин чи вже добровільного вибору? Ми знаходимось у капсулах нашого оточення, досвіду, культури, форми чи стилю життя. Так комфортніше, приємніше і безпечніше. Напруга, конфлікт, війна лише посилюють наше внутрішнє капсулювання, звужуючи коло особистої відповідальності, включеності до радіуса кількох метрів навколо нас самих та наших близьких.

Учасники діалогів спробували розширити власне бачення, доповнити його візією інших,  об’єктивізувати свої капсули, зрозуміти їх наповнення та межі, побачити подібне. Перетинання з іншим – один з результатів взаємодії, що призвів до відкриття творчості різьбяра з Луганська В’ячеслава Козака і цієї виставки. Майстер, який до війни досліджував і відтворював дерев’яне оздоблення галеонів Франції, з початком конфлікту занурився у традиційні українські дерев’яні ікони. Це історія людини, яка попри реальні фізичні обмеження та блоки, продовжує зв’язувати наші усамітнені та поляризовані капсули. 

Навколо лише палкого бажання та активності однієї людини, напрацьованого поля думок і осмислень, завдяки одному артефакту було побудовано концепт виставки. З доволі простим і лаконічним висловлюванням – «Чи не живемо ми в капсулі? Чи насправді наша реальність заслуговує на п’єдестал, чи навпаки на зняття стружки під впливом рук майстра?» 

В результаті показів досвід невеликої групи людей масштабувався, поширювався, залучав інших, якщо не у напрацювання відповідей, то хоча б до пошуків запитань. Вже не тільки у межах виставки, але і завдяки коміксу, який продовжив ідею капсул. Тільки тепер не через меседж майстра, а через реальні історії учасників діалогу. Тим самим демонструючи ще одну з арт-форм роботи, яка може ставати засобом залучення і запуску своєрідного регуманізуючого ефекту доміно у суспільстві. 

Читайте статтю українською

та англійською мовами

29.08.22

Наші колеги з Вінницького офісу БФ «Право на захист» зустрілися з партнерами – представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Разом вони відвідали один з найбільших гуртожитків у Вінниці, що з початку повномасштабного російського вторгнення прийняв понад 4000 людей.

Під час візиту колеги поспілкувалися з родинами переселенців, які вже тривалий час живуть в гуртожитку та намагаються адаптуватись до нових умов існування.

Родина пані Ольги евакуювалися з Харкова під час обстрілів у березні. Жінка згадує, як вибігали з дому вночі з невеликим пакунком речей та улюбленою собачкою. Важка дорога тривала чотири дні. Все через нестачу палива, затори та психологічний шок. Ольга була приватним нотаріусом, але наразі відновити професійну діяльність не має змоги через бюрократичні перепони:

«Завдяки грошовій допомозі, на яку мене зареєструвала мобільна бригада фонду, ми мали можливість придбати необхідні на перший час речі: їжу, одяг, медикаменти. Я дуже вдячна УВКБ ООН за цю першу необхідну грошову підтримку та швидкий відгук на проблеми переселенців» – Ольга, бенефіціар.

Інша родина харків’ян: мати, донька та 2 коти, також евакуювалися в час найзапекліших боїв. Вивозили з собою документи та двох котів, які пережили стрес, не менший людського. Зараз вже родина почувається в безпеці, турботі, постійній допомозі, завдяки турботі наших колег.

«Жінка звернулась до нас за роз’ясненням щодо процедури оформлення довідки ВПО, адресної допомоги, – розповідає старша юристка Ірина Ніколенко та пам’ятає важкий психологічний стан жінки під час першого звернення. – Продовжували супроводжувати родину й надалі, бо адресну допомогу вчасно родина не отримувала, а реєстрація на грошову допомогу від УВКБ ООН допомогла вижити. Зараз сім’я вже трохи адаптувалась, а коти насолоджуються сонячними промінцями в безпечному місці. Люди самі почали збирати гуманітарну допомогу для вразливих мешканців Харкова».

Раді зустрічі з партнерами та можливості спільно допомагати переселенцям вирішувати їх проблеми!

26.08.22

Наші колеги з Дніпровського офісу відвідали Зайцівську територіальну громаду, що на Дніпропетровщині. Фахівець з координаційної діяльності Євгенія Подобєдова та юрист Ілля Федін запропонували свої послуги з соціальної та юридичної допомоги місцю компактного поселення, де проживає значна кількість ВПО, здебільшого з Донецької та Луганської областей.

По допомогу до юриста звернулася Яна, двічі переселенка. Жінка у 2014 році евакуювалася з рідної Горлівки в Краматорськ, а на початку квітня 2022 знову вимушена була виїхати з донькою Альбіною. 

“Жінка дуже переймалася тим, що не встигла оформити документи та прописку дочці, а скоро навчальний рік і потрібно переводитись до місцевої школи. Ми повідомили, що наразі реєстри закриті й навчальні заклади не можуть вимагати реєстрацію до їх відкриття, також в довідці ВПО прописані дані про місце проживання, що і є основним документом переселенця на даний час”, – розказав Ілля Федін. 

Наші колеги допомогли розробити документацію для МКП, а також організували зустріч ініціативної групи з-поміж найактивніших мешканців та старости громади. 

“Усі внутрішньо переміщені особи в селищі дуже згуртовані та допомагають один одному. Мешканці ознайомились з типовим договором оренди житлового приміщення та інструкціями щодо проживання в гуртожитку, внесли свої побажання та правки”, – повідомила Євгенія Подобєдова. 

Протягом цього візиту наші колеги почули багато зворушливих розповідей від внутрішньо переміщених осіб. Будинки більшості людей зруйновані, тож юрист фонду повідомив, як правильно оформити заявку на компенсацію за зруйноване житло.

26.08.22

Нещодавно регіональні монітори Львівського офісу Наталія Зигула та Мирослава Курджило, а також регіональний юрист Євген Забродний відвідали місце компактного поселення (МКП) переселенців у Жовківській громаді. На базі табору “Росинка” там проживає 141 людина, серед них 50 дітей, а також є пенсіонери, діти з інвалідністю…

На жаль, дерев’яні будиночки не готові до осінньо-зимового періоду, але й альтернативного житла в громаді немає. Тож ВПО, які мешкають в таборі, опинилися на межі виселення. Директор табору шукає можливості, щоб поселити їх сім’ями хоча б в приватних будинках.

“Доступу до медичної допомоги практично немає, бо амбулаторія знаходиться в м.Жовква, а щоб туди доїхати, треба тільки до зупинки йти 2 км. Що є проблемою для людей похилого віку та жінок з дітьми. Аптеки поруч також немає, потрібно їхати в Жовкву. Доступу до освіти у дітей також немає, бо інтернет відсутній та є проблеми з транспортним сполученням. Є проблема навіть, щоб доїхати і купити продукти. Раніше, на першій хвилі, місцевий автобус заїжджав до табору, але зараз такого немає..” – розказала Наталія Зигула.

“Ми одразу поїхали до представників органів місцевого самоврядування. В установі повідомили, що житлового фонду немає, можливо, вони переселять людей в сільську школу…але місць на всіх не вистачить”, – повідомив Євген Забродний.

Ми сподіваємося, що в громаді знайдуть можливості для того, аби розселити всіх людей. Ми також будемо в курсі розвитку подій та за необхідності допоможемо юридично. Впевнені, що спільними зусиллями зможемо знайти вихід з цієї ситуації!

26.08.22

У нас важливі новини! УВКБ ООН розширює категорії людей, що можуть отримати грошову допомогу – 2220 гривень щомісячно на особу протягом 3-х місяців! Тепер це не тільки вразливі вимушено переміщені особи, але й постраждалі від воєнних дій у певних регіонах, а також ті, хто повернувся до свого постійного місця проживання (зокрема, і з-за кордону). Благодійний фонд «Право на захист» є офіційним партнером агентства зі збору даних на грошову допомогу.

Програма діє в областях: Львівська, Полтавська, Черкаська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська, Київська, Харківська, Сумська, Чернігівська та Одеська (адреси зазначені нижче).


Отже, ви можете звертатися до нас, якщо ваша родина не отримувала раніше допомогу від міжнародних організацій, має дохід, менший за 5400 грн на особу, та якщо ви належите до таких категорій та маєте ❗️критерії вразливості❗️ (перелічені нижче):

1) переселенці, які перемістилися після 24.02.22;

2) особи, що НЕ переміщувалися після 24.02.2022, але постраждали від воєнних дій у таких областях: Дніпропетровська, Полтавська, Одеська, Запорізька, Кіровоградська, Черкаська, Харківська, Чернігівська, Сумська (перелік може бути доповнений);

3) люди, які ПОВЕРНУЛИСЬ до своїх місць постійного проживання після вимушеного переміщення до іншої області/країни через військові дії від 24 лютого 2022 р.

❗️ОБОВ’ЯЗКОВІ КРИТЕРІЇ ВРАЗЛИВОСТІ❗️ ДЛЯ УСІХ 3-х вищезазначених категорій, що дають можливість подати заявку на допомогу:

✅ родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з одним або кількома дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше).

✅ родина, яку очолює одна самотня/ кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років.

✅Родини з однією або декількома особами з особливими потребами. А саме ті, що мають: інвалідність, хронічні захворювання. Перелік не обмежується тільки цими критеріями особливих потреб.

✅ Прийомні сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (потрібне документальне підтвердження).

АДРЕСИ ПУНКТІВ ЗБОРУ ДАНИХ

Перелік буде доповнюватися в міру відкриття нових пунктів реєстрації! Адресу пункту в Сумській області повідомимо після відкриття, яке планується у вересні. Для кожної області створено свій інформаційний телеграм-канал, де можна відстежувати корисну інформацію та розклад роботи мобільних груп по області.

  • Вінницька область

Поки що працюють мобільні виїзні групи по області.
Відстежувати їх розклад роботи можна в телеграм-каналі https://t.me/unhcr_help_vinnitsia

  • Сумська область

Очікується відкриття офісу у м. Суми
Поки що працюють мобільні виїзні групи по області.
Відстежувати їх розклад роботи можна в телеграм-каналі https://t.me/unhcr_help_sumy

  • Чернігівська область

Адреса: м. Чернігів, вул. П’ятницька, 49
Пн-Пт 9:00 – 18:00

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_che

  • Львівська область

Адреса: м. Львів, вул. Стрийська, 45, приміщення магазину меблів «Брістоль».

Пн-Пт 09:00 – 18:00

Телеграм-канал: https://t.me/Registration_help

  • Черкаська область

Адреса: м. Черкаси, вул. Лазарева 6/1 (за готелем “Оптіма”, біля облдержадміністрації, зупинка транспорту – “Соборна площа”)

Пн-Пт 09:00 – 17:30

Телефон: (093) 191-01-20

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_cherkasy

  • Кіровоградська область

Адреса: м. Кропивницький, вул. Пашутинська, 31-а, офісне приміщення (біля ЦНАПу).

Пн-Пт 09:00 – 18:00

Телефон: (050) 711 63 50

Телеграм-канал: https://t.me/kropyvnytslyirefugee

  • Полтавська область

Aдреса: м. Полтава, площа Павленківська, 3б

Пн-Пт 09:00 – 18:00

Адреса: м. Кременчук, вул. Ватутіна, 7

Пн-Пт 08:00 – 17:00

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_poltava

  • Дніпропетровська область

Aдреса: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 38, поряд з “Укрексімбанк”, вхід зі двору.

Пн-Пт 08:00 – 18:00

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_dnipro

  • Запорізька область

Aдреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72, приміщення №154, (вхід з площі Маяковського, між “Кристалбанк” та “Банк Кредит Дніпро”).

Пн-Пт 09:00 – 17:00

Попередній запис можна зробити за номером: +38 (063) 387-93-16 з 09:00.

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_zaporizhzhia

  • Житомирська область

Aдреса: м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, 13.

Пн-Пт 08:00 – 17:00

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_zhytomyr

  • Харківська область 

Працюють тільки мобільні виїзні групи реєстраторів БФ “Право на захист”, які реєструють людей в населених пунктах області. Про це повідомляють у громадах, а також ви можете відстежувати розклад їх роботи в телеграм-каналі .

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_kharkiv 

  • Київська область  

Працюють тільки мобільні виїзні групи реєстраторів БФ “Право на захист”, які реєструють людей в населених пунктах області. Про це повідомляють у громадах, а також ви можете відстежувати розклад їх роботи в телеграм-каналі .

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_kyiv  

  • Одеська область

Aдреса: м. Одеса, Сабанський провулок, 3 (вхід з провулка)

Пн-Пт 10:00 – 19:00

Попередня реєстрація в Одесі (за бажанням): https://forms.gle/hSUHb2gjBNFWf8dd9

Aдреса: м. Ізмаїл, пр-т. Миру, 9 (корпус Ізмаїльського державного університету, каб. №108)

Пн-Пт 10:00 – 19:00

Попередня реєстрація в Ізмаїлі (за бажанням): https://forms.gle/SHSxLbMBxpmrfBrr5

Телеграм-канал: https://t.me/unhcr_help_odesa

ЯКІ ПОТРІБНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ?

Для збору даних мають бути присутні всі члени родини.
Для сімей, членами яких є маломобільні люди, які не можуть прибути до пункту реєстрації, допускається реєстрація за оригіналами документів (за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан здоров’я).

Інформація, яку необхідно буде надати:

🔹ПІБ згідно з документом, що посвідчує особу;

🔹місце та дата народження, номер телефону (на який вам надійде СМС про надходження коштів!);

🔹податковий номер (необхідний для виплати допомоги);

🔹свідоцтво про народження дітей (за наявності);

🔹номер банківської картки (необхідний для виплати допомоги). Картки “єПідтримка” не підходять.

🔹 будь-які документи, що підтверджують приналежність до категорії вразливості (довідки, витяги тощо)

УВАГА: Нам не потрібен ваш код CVV (тризначний код на банківській картці). Співробітники фонду не повинні його вимагати. 

Вся інформація, яку ви надасте під час реєстрації, є конфіденційною і буде занесена в базу даних УВКБ ООН. Надаючи свої персональні дані, ви даєте згоду на передачу їх постачальнику фінансових послуг з метою отримання грошової допомоги. 

СПОСІБ ВИПЛАТИ ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ

Вся сума відразу за 3 місяці буде перерахована голові домогосподарства (визначеного при реєстрації на допомогу) одним з наступних шляхів: 

  • Шляхом переказу на банківський рахунок через фінансову установу Rapyd.  

Ви отримаєте таке sms-повідомлення про зарахування коштів: 

Вам надійшов переказ від УВКБ ООН у розмірі ХХХХ грн. Більше інформації за посиланням https://bit.ly/3vdWVAX або гарячою лінією 0 800 307 711. 

  • Через Western Union для тих сімей, які не мають банківського рахунку. Ви отримаєте SMS–повідомлення з кодом банківського переказу (MTCN–код), який разом з документом, що посвідчує особу (паспорт, ID картка, інший державний документ), треба мати з собою для отримання грошової допомоги будь-якому відділенні Western Union. Адреси відділень Western Union доступні тут

Ви також можете отримати переказ в будь-якому відділенні наступних банків-партнерів: 

  • ПриватБанк 
  • A-банк (Акцент банк) 
  • Нова Пошта 
  • Райффайзен Банк Аваль 
  • Ощадбанк 
  • Укрпошта 
  • Укргазбанк 
  • Українська фінансова група 
  • Інші банки 
  • Iboxbank (Айбокс Банк) 
  • Асвіо Банк 
  • Банк Альянс 
  • Банк Восток 
  • Банк Глобус 
  • Банк Грант 
  • Банк Земельний Капітал 
  • Банк Інвестицій та заощаджень 
  • Банк Львів 
  • Банк Південний 
  • Банк Січ 
  • Банк Український капітал 
  • Форвард Банк 
  • RwS Банк 
  • Ідея Банк 
  • Індусріал Банк 
  • КомІнБанк (Комерційний Індустріальний Банк) 
  • Комінвестбанк 
  • Профінеф (Українська фінансова група) 
  • Конкорд Банк 
  • Банк Кредит Дніпро 
  • Кредобанк 
  • КристалБанк 
  • Мегабанк 
  • МетаБанк 
  • Міжнародний інвестиційний банк 
  • Мотор Банк 
  • МТБ Банк 
  • Оксі Банк 
  • OTP Банк 
  • Pinbank Перший Інвестиційний Банк 
  • Піреус Банк 
  • Полікомбанк 
  • Полтава-Банк 
  • Правекс Банк 
  • РадаБанк 
  • ТАСкомБанк 
  • Банк Інвестицій та заощаджень 
  • Укрексімбанк 
  • Юнекс Банк 
  • Універсал Банк 
  • Кредитвест Банк 
  • ЄПБ – Європейський Промисловий Банк 
  • ПУМБ (Перший Український міжнародний банк) 

УВАГА: УВКБ ООН та БФ “Право на захист” не пов’язане з жодним банком і не має банків-партнерів в Україні. ГРОШОВУ ДОПОМОГУ УВКБ ООН МОЖНА ОТРИМАТИ ЧЕРЕЗ БУДЬ-ЯКИЙ БАНК УКРАЇНИ за умови, що банківська картка, номер якої ви вказуєте під час реєстрації, є гривнева та належить основному заявнику від вашої родини. Переконайтеся, що ваша банківська картка немає обмежень щодо певних видів переказів. Тим, хто не має банківської картки, УВКБ ООН надасть допомогу іншим способом.

ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА

📞Гаряча лінія УВКБ ООН: 0 800 307 711.

Телеграм-канал БФ “Право на захист” з необхідною інформацією, де також можна поставити питання: https://t.me/IDPhelp


25.08.22

Героїня нашої сьогоднішньої історії – Катерина (ім’я змінено) з Маріуполя. Рано вранці 9 березня в пологовому будинку вона народила дівчинку. А вже через кілька годин приміщення медзакладу було знищено внаслідок прямого попадання авіаційної бомби… Сталося диво, Катерина та її новонароджена дитина вижили в той страшний день.

Весь персонал закладу, вагітні та породіллі були евакуйовані з приміщення, а вся паперова документація була знищена або зникла. Звісно, що в таких умовах медичне свідоцтво про народження дитини ніхто Катерині не оформлював. Усі речі та документи жінки також залишилися в палаті закладу.

Фото з відкритих джерел

Маріуполь постійно обстрілювали, породілля з сім’єю ховалися в бомбосховищі, тож не могли звернутись до лікаря для оформлення довідки про народження дитини. Молода мама мала лише бирку, що була прикріплена до руки її доньки.

Катерина згадує, що на околицях Маріуполя та в деяких його районах в той час вже велись вуличні бої. Війська росії свідомо блокували виїзд цивільного населення в напрямку територій, підконтрольних українській владі та обстрілювали дорогу. Проте родина понад усе хотіла вирватися з того пекла, а безпеку. Тож знайшли автобус, що мав їхати в сторону Запоріжжя. Проте вже в дорозі виявилося, що автобус везе їх зовсім в іншу сторону. Так сім’я опинилася в росії.

Катерина з родиною одразу вирішили повернутись до України. Проте, через відсутність у жінки свідоцтва про народження дитини, встановленого законодавством України зразка, її не випускали з території росії.

В розпачі жінка звернулась по допомогу до нашого фонду. За справу взявся регіональний адвокат з Чернівецького офісу БФ «Право на захист» Отарі Какулія. Він зібрав необхідні дані, допоміг Катерині подати всі заяви та представляв родину в суді.

«Через те, що схожої практики встановлення факту народження дитини в Чернівцях ще не було, справа тривала три місяці. Для нас важливо було довести працівникам державних структур, що ця родина стала заручником ситуації. Добре, що ми знайшли спільну мову», – розповів Отарі Какулія.

У результаті рішення суду було позитивним – народження донечки Катерини зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Через деякий час Катерина отримала довгоочікуване українське свідоцтво про народження своєї дитини. Маючи цей документ, родина нарешті змогла виїхати з росії.

23.08.22

Маємо одразу дві гарні новини! 16 серпня Уряд прийняв Постанову № 910, що регулює передачу персональних даних за межі України засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (“Дія”) для забезпечення можливості використання громадянами України за їх бажанням електронного відображення інформації в застосунку “Дія” за кордоном. Це означає, що Україна зі свого боку на законодавчому рівні закріплює можливість використання цифрових документів українцями за кордоном. 

Друга новина – відображення українських водійських посвідчень та техпаспорту з “Дії” в польському застосунку “mObywatel”, що є зручним нововведенням для українців, що зараз перебувають у Польщі. Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федорів. 

Це є першим випадком, коли дві країни проводять обмін цифровими документами в застосунках.

Ці кроки – продовження довгого шляху до визнання українських цифрових документів на рівні держав ЄС, який Благодійний фонд “Право на захист” продовжить спільно з міжнародними колегами та друзями.

“Обмін інформацією в застосунках з Польщею є гарним початком, але ж не забуваємо, що країн-членів ЄС є 27, до того ж основні документи в “Дії” досі не розглядаються за кордоном на рівні ЄС як еквівалент паперових, а це спричиняє незручності, зокрема, тим українцям, що виїжджали за кордон, не маючи повного пакета документів, втратили їх під час евакуації або рятуючи свої життя”, – зазначає Тетяна Лузан, адвокаційна координаторка БФ “Право на захист”.

На думку Тетяни, першим очевидним кроком до визнання наших документів у застосунку “Дія” має стати їх переклад англійською.
З цього приводу Благодійний фонд “Право на захист” спільно з колегами зі словацької правозахисної організації Human Rights League звертався до Міністерства цифрової трансформації України. 

У відповідь на звернення міністр надав відповідь про те, що “на даному етапі вживаються відповідні заходи для забезпечення того, щоб усі документи в мобільному додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Diia App) були доступні англійською мовою”. Нагадаємо, що вже скоро будуть перекладені закордонний паспорт, техпаспорт і водійські посвідчення в застосунку.

“Варто відзначити готовність органів державної влади забезпечити доступ українців до документів в ЄС. Сподіваємося, що найближчим часом будуть перекладені свідоцтво про народження та інші документи в застосунку “Дія”. Водночас реалізацію з підключення інформаційних систем іноземних держав до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг “Дія” за Постановою 910 Кабмін поклав на Мінцифру. Отже, залишилося, щоб таке підключення було врегульовано тепер і на рівні ЄС. Тоді можна буде вважати, що перепон для документообігу для українців у всіх країнах-членах ЄС не буде”, – додала Тетяна Лузан.

23.08.22

Два з половиною роки (до грудня 2021) команда БФ «Право на Захист» організовувала діалоговий проєкт з учасниками з підконтрольної та непідконтрольної території України (йде мова про території до 24 лютого 2022 року). 

Проєкт був спрямований на пошук точок дотику та взаєморозуміння між представниками громадянського суспільства по обидві сторони лінії розмежування.

Це були складні розмови, коли взаємодія з іншим ставала персональним викликом і шаленим особистим зусиллям. Тим паче в умовах конфлікту, коли здається, що інша сторона просто неспроможна осягнути наші відчуття та думки. Замість порозуміння ми замикаємось в ізоляції. Природу якої вже на певному етапі війни складно визначити – це продукт обставин чи вже добровільного вибору? Ми знаходимось у капсулах нашого оточення, досвіду, культури, форми чи стилю життя. Так комфортніше, приємніше і безпечніше. Напруга, конфлікт, війна лише посилюють наше внутрішнє капсулювання, звужуючи коло особистої відповідальності, включеності до радіуса кількох метрів навколо нас самих та наших близьких.

Під час діалогового процесу учасники переживали певні особисті трансформації. Їх ставлення один до одного та розуміння тих політичних і соціальних подій, які відбуваються в країні, змінювались. Вони вчились слухати інших та висловлювати свої думки, емоції, переживання. 

Учасники діалогів спробували розширити власне бачення, доповнити його візією інших, об’єктивізувати свої капсули, зрозуміти їх наповнення та межі, побачити подібне.

Одним із результатів взаємодії став спільний творчий процес – створення мальопису про діалоги. В основі оповіді – реальні історії учасників діалогів. За сюжетом чоловік та жінка з різних регіонів України шукають шляхи до порозуміння, долають стереотипи та вчаться чути один одного у реальному світі. Уві сні – Темрява захопила частину країни, побудувала Стіну і вдягла на жителів своєї половини капсули, щоб ті повірили, що на іншому боці – монстри. З часом люди почали думати так само й на території без Темряви. Як не дати Темряві забрати у нас можливість бачити один одного? Як почути того, хто поряд і водночас вже чужий? Як зруйнувати Стіну? На ці питання шукають відповіді герої моторошного, правдивого і водночас метафоричного мальопису «Капсули». 

Читайте мальопис українською

та англійською мовами