Зробити пожертву
Укр / Eng
30.11.22

Про міжнародні стандарти захисту цивільного населення, їх адаптацію до українських реалій та особливості саме українського стандарту захисту говорили на освітньому тренінгу для посадовців, держслужбовців, працівників ДСНС та соціальних служб у Хмельницькому наші професійні тренерки та консультантки Марина Туренок та Юлія Костюченко.

“Це спеціалізовані модулі для представників влади та служб, які реагують на надзвичайні ситуації. Протягом цих двох днів ми вибудували чіткий план дій та реагування на НС: з ким вони повинні комунікувати, кого залучати в таких випадках, як організувати процес. Всі громади без виключення на початку повномасштабного вторгнення стикнулися з проблемами, коли не знали, кого підключати до вирішення ситуації. Має бути спільна діяльність різних служб у розв’язання подібних питань”, – зазначила Юлія Костюченко, консультантка з питань цивільного захисту БФ “Право на захист”, тренерка та волонтерка з 9-річним стажем.

Юлія також поділилася реальними кейсами, коли необхідно було надати допомогу постраждалим цивільним. На тренінгу детально пропрацювали випадок порятунку дівчинки з Маріуполя, яка втратила всіх рідних. Її вдалося вивезти з окупованої території військовим та силами волонтерів доправити до безпечної громади.

“Ми детально розібрали, як ми можемо допомогти цій дитині, кого задіяти, яку допомогу надати в першу чергу. У таких випадках дійсно необхідне залучення і медичних фахівців, які проводять обстеження, психологів, поліції, бо треба знайти найближчих родичів, які б могли встановити опіку. Це важкі, але реальні історії людей, яким потрібна допомога громади”, – зазначила Юлія.

Освітні тренінги пройшли в межах проєкту “Готовність та стабілізація в Центральній та Західній Україні” реалізується БФ “Право на захист” разом із неурядовою організацією ACTED Ukraine та ініціативою IMPACT та фінансується за підтримки Великобританії від британського народу.

DRR #UKaid #CivilProtection #ACTED #IMPACT #ProtectionMainstreaming

25.11.22

Оновити знання з цивільного захисту та організації евакуаційних заходів, зокрема у соціальних установах для осіб з інвалідністю та літніх людей, – таку задачу мали на меті освітні тренінги від експертів Благодійного фонду “Право на захист”, які пройшли цього тижня з представниками органів влади у Вінниці, зокрема Обласного та районних Департаментів соціального захисту, служби у справах дітей обласного та районного рівнів, ДСНС та Центру соціальних послуг. 

Декількома місяцями раніше консультанти проєкту “Готовність та стабілізація в Центральній та Західній Україні” БФ “Право на захист” мали змогу провести оцінку доступності та інклюзивності соціальних інституцій у Вінницькій області (про це детальніше тут: bit.ly/3VItWkH), а також безпечності використання в цих закладах захисних споруд. Марина Туренок, експертка проєкту мала змогу поділитися напрацюваннями в цій сфері на зустрічі з посадовцями, які також пройшли минулого тижня.

У Вінниці БФ "Право на захист" провів освітні тренінги з цивільного захисту

Учасники тренінгу отримали практичні рекомендації стосовно організаційно-правового забезпечення цивільних осіб під час кризових ситуацій та покращення можливостей реагування на надзвичайні ситуації органами влади.

«Ми ставили перед собою завдання детально ознайомити учасників тренінгу  з базовими принципами та стандартами міжнародного гуманітарного права, роботою міжнародних організацій та кластерних систем, які  забезпечують допомогу цивільному населенню під час надзвичайних ситуацій та збройних конфліктів, в тому числі які працюють на території України. А також розповісти про гуманітарні стандарти захисту  дітей, жінок, осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, для впровадження їх під час надзвичайної ситуації або гуманітарної кризи чи збройного конфлікту », зазначає проєктна тренерка фонду Юлія Костюченко.

Проєкт “Готовність та стабілізація в Центральній та Західній Україні” реалізується БФ “Право на захист” разом із неурядовою організацією ACTED та ініціативою IMPACT та фінансується за підтримки Великобританії від британського народу.

теги #DRR #UKaid #CivilProtection #ProtectionMainstreaming

24.11.22

Цього тижня зустрічаємо гостей та постійних партнерів “Право на захист” у Львові та Чернівцях. До нас завітали представники HIAS, організації, у складі якої почав свою діяльність наш фонд у далекому 2001 році.

У Чернівцях візит Енріке Торрела, директора по регіону Євразія і Африка HIAS та Сабріни Лустгартен – віце-президента HIAS, розпочався з повітряної тривоги, тому знайомство з колективом довелося провести в сховищі.

Олена Приходько, керівниця регіонального офісу в Чернівцях, відзначила важливість співпраці між партнерськими організаціями та розказала про ключові напрямки роботи фонду на Буковині. А після завершення тривоги провела невеличку екскурсію офісом.

Наші гості відвідали Міжнародний центр підтримки жінок і дітей “Місто добра” в Чернівцях. Центр допомагає жінкам, які постраждали від домашнього насилля, а з лютого – приймає ще й ВПО. Наразі тут також знайшли прихисток три Будинки дитини з Миколаєва та Одеси. БФ “Право на захист” надає Центру юридичну, психологічну, гуманітарну та психосоціальну підтримку.  Також представники HIAS долучилися до роздачі гуманітарної допомоги для ВПО в Чернівцях.

“Наша організація має дуже довгу історію співпраці з HIAS. Такі зустрічі з колегами завжди плідні та ресурсні. Дякуємо HIAS за ту підтримку, що була надана колективу фонду при релокації на безпечні території. Ваша допомога була дуже важлива та необхідна для нас. Сподіваємось на подальшу співпрацю та чекаємо наших колег знову в Чернівцях”, – зазначила Олена Приходько.

22.11.22

14 вересня 2022 року Парламентом було зареєстровано поданий Кабінетом Міністрів України Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2023 рік, реєстр. № 8000. На початку жовтня його було прийнято за основу, після чого почалось доопрацювання законопроєкту.
31 жовтня Уряд схвалив відповідний законопроєкт до другого читання, а вже 03 листопада 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Наразі він очікує на підпис Президента та подальше офіційне оприлюднення, після чого Закон має набрати чинності з 01 січня 2023 року.

У той же час, аналіз першої редакції законопроєкту та його редакції до другого читання, поданих Кабінетом Міністрів України, вже дозволяє зробити певні висновки щодо того, на що українці зможуть розраховувати наступного року.
Оскільки в умовах воєнного стану на бюджет держави покладається багато сподівань, спеціалістами БФ «Право на захист» було проаналізовано його основні показники та умови, які Державний бюджет на 2023 рік пропонує для вирішення соціальних та житлових питань внутрішньо переміщених осіб та інших постраждалих від збройної агресії.

19.11.22

Ми підготували для вас Огляд порядку надання житла, придбаного Держмолодьжитлом за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання постраждалих осіб.

З інформаційного матеріалу ви дізнаєтеся основні умови для отримання тимчасового житла.

А саме:

  • Хто може отримати житло для тимчасового проживання?
  • Як визначається перелік осіб, яким надається тимчасове житло?
  • Пріоритетність надання житла
  • Хто приймає рішення про надання житла?
  • Які умови та строк користування житлом?

Прикріплюємо повний текст Огляду:

Матеріал розроблено в рамках проєкту «Сприяння правосуддю перехідного періоду та дотриманню прав людини щодо ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту», що реалізується за підтримки Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців.

18.11.22

БФ «Право на захист» запрошує територіальні громади у Полтавській, Львівській та Дніпропетровській областях  до участі в освітньому проєкті “Посилення цивільного захисту та готовності до ескалації конфлікту в Україні”, що реалізується спільно з неурядовою організацією ACTED та фінансується Європейським Союзом (The European Union). Заявки приймаються до 30 листопада 2022 року.

Чому це актуально?

Після подій 24 лютого 2022 року ситуація в Україні суттєво змінилася. Перед  громадянином, родиною, громадою, регіоном і країною в цілому гостро постало гостро питання безпеки, тобто збереження найдорожчої цінності – людського життя. Громади взяли на себе ряд нових викликів й опинилися під впливом чинників, пов’язаних з воєнним станом:

  • загроза життю людей і об’єктам інфраструктури;
  • збільшення кількості ВПО, які потребують надання житла, забезпечення доступу до всіх видів послуг;
  • порушення логістичних зв’язків;
  • недосконала система оповіщення  в окремих громадах;
  • підвищення ризику виникнення пожеж;
  • незадовільний стан захисних споруд та інше.

Все перелічене, і не тільки, вимагає від органів місцевого самоврядування (ОМС) значних людських і матеріальних ресурсів. Бо саме держава та органи місцевого самоврядування виступають гарантом безпеки громадян і громади. Забезпечити природно-техногенну та соціальну безпеку, орієнтовану на зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та підвищення рівня захисту населення, можливо через діяльність системи цивільного захисту, у нашому випадку на рівні громади.

Але окремим і важливим сегментом в системі цивільного захисту можна визначити захист вразливих категорій населення. Він потребує застосування  не тільки звичайних інструментів системи цивільного захисту, а й міжнародних гуманітарних стандартів. Саме ОМС можуть інтегрувати всі ресурси для зниження впливу негативних факторів при загрозі або виникненню надзвичайної ситуації для жінок, дітей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку та одиноких громадян. 

Що і для кого?

БФ «Право  на захист» пропонує провести  ряд тренінгів для представників громади (представників органів виконавчої влади) з розробки алгоритму дій у випадку загрози чи виникнення НС  через призму законодавства  та міжнародних стандартів захисту  з урахуванням потреб уразливих груп населення та визначити  необхідні потреби громади для збереження життя та здоров’я людей.

Що громада отримає в результаті:

  1. Наявність програм  забезпечення мінімально достатнього рівня безпеки населення і території  громади від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, планів евакуації, інших відповідних документів.
  2. Злагоджену роботу всієї системи цивільного захисту громади у разі загрози чи виникнення НС.
  3. Достатній рівень готовності учасників системи цивільного захисту та вразливої категорії населення до ризиків.  
  4. Для найактивніших громад буде розглядатись можливість матеріальної підтримки.

Період проведення тренінгів: січень – травень 2023. Передбачено візит експертів БФ “Право на захист” до громад-учасниць ув грудні 2022. 

Як подати заявку?

Громада, яка бажає взяти участь в проєкті, має: 

  • заповнити анкету за посиланням,
  • у межах підготовки до навчання керівництво громади має бути готове виділити 2-5 годин на візит експертів до громади у грудні 2022,
  • працівники громади, які проходитимуть навчання, мають виділяти щонайменше 8 годин на тренінг за весь проєкт (час проведення занять буде узгоджено з громадами-учасницями)

Для участі в проєкті буде відібрано 10 громад з кожної з 3 областей. Прийом заявок триватиме до 30 листопада 2022 року (включно). 

З будь-яких запитань стосовно проєкту, будь ласка, звертайтесь на електронну адресу: i.herus@r2p.org.ua

# тренінги  громади    планування  розвиток #цивільний захист 

11.11.22

Семінар для суддів місцевих загальних та окружних адміністративних судів пройшов 10 та 11 листопада у Львові. Організували захід БФ «Право на захист» спільно з Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України та МФОЗНС «Регіон Карпат» NEEKA за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Організатори мали за мету поглибити знання учасників у сфері міжнародного захисту та імплементації принципу невислання; удосконалити навички спілкування з учасниками судового провадження, які пережили травматичний досвід; ознайомитися з новою практикою Європейського суду з прав людини за темою семінару, у тому числі  щодо України; обмінятися досвідом у сфері розгляду судових спорів.

На семінарі був присутній голова Львівського офісу УВКБ ООН Раян Маршал. Він звернув увагу на багаторічну співпрацю між судовою системою України та УВКБ ООН, зокрема, з Національною школою суддів України. Також він наголосив на тому, що зараз мільйони українців вимушено покинути свої домівки через війну та самі потребують захисту.

Два дні учасники семінару обговорювали актуальні проблеми біженців та шукачів захисту. Про міжнародний захист в Україні в умовах повномасштабного військового вторгнення російської федерації говорила Оксана Бабич, радниця з правових питань Центрального офісу УВКБ ООН. Щодо оскарження бездіяльності територіальних органів та підрозділів Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України на прикладах справ шукачів захисту щодо доступу до процедури визначення статусу біженця чи надання додаткового захисту був виступ Лариси Зуєвої, судді П’ятого апеляційного адміністративного суду. А суддя Касаційного адміністративного суду у складу Верховного суду Андрій Жук розказав про особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання, примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України в умовах воєнного стану. Виступи учасників були як офлайн, так і онлайн. 

“Основне, що обговорили під час виступів – міжнародний захист в Україні надається навіть під час воєнного стану. Відмова у доступі до нього є незаконною, оскільки Україна дотримується своїх міжнародних зобов’язань за Конвенцією про статус біженців», – розказала Світлана Бутенко, менеджерка проєкту правової допомоги біженцям та особам без громадянства БФ «Право на захист».

Під час свого виступу директорка Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Оксана Польна подякувала міжнародним партнерам і викладацькому складу за співпрацю та увагу до проблематики міжнародного захисту осіб в умовах сьогодення. Також під час семінару Оксана Андрусенко, суддя Волинського окружного адміністративного суду, говорила про особливості розгляду і доказування в судових спорах щодо оскарження рішень Державної міграційної служби України про відмову у прийнятті заяви, відмову в оформленні документів та відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні в умовах воєнного стану. Наприкінці заходу присутні отримали сертифікати учасників семінару.

Окрім виступів учасників семінару, присутні мали можливість і подискутувати. У другій частині кожного дня заходу до суддів приєднувалися представники прикордонної, міграційної служб, адвокати системи безоплатної вторинної правової допомоги та правозахисники.

Так, Світлана Бутенко, менеджерка проєкту правової допомоги біженцям та особам без громадянства БФ «Право на захист», модерувала дискусію “Звернення за міжнародним захистом в умовах воєнного стану. Закон і практика”, а Олександр Лучинець, адвокат МФОЗНС “Регіон Карпат” NEEKA – дискусію “Правова та соціальна допомога шукачам захисту, особам, які потребують додаткового захисту та біженцям в умовах воєнного стану”.

На семінарі обговорювалися проблеми судочинства, співпраці з БВПД, з прикордонною службою, практичні моменти проблеми реалізації положень законодавства, міжнародних конвенцій. Особливістю заходу є те, що він відбувається в умовах воєнного стану і акцент робиться саме на захисті цих осіб в умовах сьогодення”, – звернув увагу Роман Бігунець, заступник директора Міжнародного фонду охорони здоров’я та навколишнього середовища “Регіон Карпат” NEEKA.

Дискусію «Умови перетину державного кордону України визнаними біженцями, особами, які потребують додаткового захисту та шукачами захисту під час воєнного стану» модерувала адвокаційна експертка БФ «Право на захист» Юлія Черватюк.  А Юрій Котубей, начальник юридичного відділу МФОЗНС “Регіон Карпат” NEEKA – дискусію “Взаємодія центрів БВПД з органами та підрозділами ДПкС та ДМС України у питаннях хатримань шукачів захисту”.

“Захід відбувається і пройшов дуже вдало. Ми зустрілися офлайн і змогли поспілкуватися на актуальні теми, чого не дозволяє зробити онлайн формат. На заході були жваві дискусії, ми обмінювалися різними думками, інколи полярними, але потім знаходили якийсь консенсус. Але найголовніше – перед нами постали питання, на які ми ще будемо шукати відповіді. Я думаю, що якраз це головна відмінність цього офлайн заходу від тих, які проходили онлайн останні роки”, – відмітила Елла Катаєва, суддя Одеського окружного адміністративного суду. Вона також виступила з інтерактивною презентацією на тему: “Принцип невислання у контексті інституту міжнародного захисту. Практика Європейського суду з прав людини”. 

“Захід є дуже важливим та проведений на вищому рівні. Під час дискусії висвітлювалися різні питання, які ми, як адвокати, можемо взяти це до уваги та використовувати на практиці”, – поділилася враженнями Олеся Сідун, адвокатка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.  

Торкалися й теми психологічного аспекту розгляду судами справ щодо біженців та шукачів захисту, а також психологічних аспектів спілкування з особами, які прибули з зон бойових дій, біженцями та ВПО. Їх розкрив психолог БФ “Право на захист” Михайло Савчук.

Спеціалістка з правових питань Центрального офісу УВКБ ООН в Україні Олександра Лук’яненко зазначила, що захід є дуже важливим та корисним, оскільки став певною платформою для різних органів влади:

“Учасники семінару могли обговорити не лише загальні проблеми шукачів захисту, біженців в Україні, з якими вони стикаються сьогодні, а також основні виклики, з якими стикаються судді під час розгляду цієї категорії справ. Такі заходи є дуже актуальним для України, оскільки мільйони наших громадян наразі також шукають захисту в інших країнах”.

10.11.22

Станом на вересень 2022 внаслідок збройної агресії проти України з 24 лютого 2022 було зруйновано та пошкоджено щонайменше 135,8 тис житлових будівель, з яких 119,9 тис — приватних будинків та 15,6 тис — багатоквартирних, 0,2 тис – гуртожитків. Щоденно кількість зруйнованих та пошкоджених житлових будівель збільшується. На дев’ятий рік збройної агресії проти України відсутній ефективний правовий механізм для захисту майнових прав постраждалого населення. В даному огляді наводяться норми чинних нормативно-правових актів, які станом на жовтень 2022 року регулюють питання компенсації втрат (відшкодування матеріальної шкоди), спричинених збройною агресією проти України та короткий аналіз законопроєктів з даного питання, що внесені до Верховної Ради України. Зазначене дає розуміння поточного стану законодавства у сфері встановлення правових механізмів захисту майнових прав та інтересів власників житлового фонду для напрацювання алгоритму прийняття зважених рішень.

Правове регулювання до 24 лютого 2022 року

В квітні 2014 року в Законі України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” було визначено, що відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Аналогічна норма в подальшому була визначена в Законі України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, який втратив чинність в травні 2022 року.

В грудні 2019 року та у вересні 2020 року до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №947 “Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації” (далі – Постанова №947) було внесено зміни, які дозволили розпочати процес визначення розміру та прийняття рішень про надання грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією проти України. Постановою №947 було запроваджено адміністративний механізм компенсації. Відповідно до зазначеного підзаконного акту, одноразова грошова компенсація в розмірі, що не перевищує 300 000,00 грн. надається власникам житла, яке перебуває на контрольованій Україною території та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 №405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, тобто після 14 квітня 2014 року. Грошова компенсація виплачується за рахунок бюджетних коштів. Постановою передбачається створення двох типів комісій:

– комісій з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією проти України (далі – Комісії з обстеження), що утворюються органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності – військово-цивільними адміністраціями населених пунктів;

– комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією проти України (далі – Комісії), що утворюються в Донецькій та Луганській областях Донецькою та Луганською облдержадміністраціями.

Саме Комісіями з обстеження проводились обстеження житла та складались спеціальні акти обстеження, що містять висновок про технічний стан житла на момент його обстеження. Комісії, в свою чергу, приймають рішення щодо надання або відмови в наданні грошової компенсації, визначають розмір грошової компенсації.

Загалом у 2021 році відповідними комісіями в Донецькій та Луганській областях  було прийнято рішення про надання компенсації 509 постраждалим, які є власниками 409 об’єктів житлового фонду, на загальну суму 113 мільйонів 819 тисяч 230 гривень.

На даний момент Постанова №947 є чинною, але її положення неможливо реалізувати внаслідок широкомасштабної збройної агресії і припинення діяльності комісій. Запропонований нею механізм не відповідає умовам, які спричинені повномасштабною збройною агресією, руйнуванням та пошкодженням житла поза межами виключно Донецької та Луганської областей. Більше того, так і не було створено дієвий механізм надання грошової допомоги тим, чиє житло було тільки пошкоджено (але не зруйновано) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, хоча і могло внаслідок цього стати непридатним для проживання.

Правове регулювання після 24 лютого 2022 року

Повномасштабне вторгнення призвело до швидкого збільшення кількості зруйнованих та пошкоджених житлових будівель, розширення масштабу та географії їх місцезнаходження. Для врегулювання ситуації, що склалася, Урядом прийнято ряд нормативно-правових актів з цих питань. Зокрема:

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 №326 встановлено процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ проти України, починаючи з 19 лютого 2014 року. Методика визначення шкоди і збитків за таким напрямком, як втрати житлового фонду та об’єктів благоустрою, має бути затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Постановою визначені основні показники, які оцінюються за даним напрямком, закріплені загальні засади та підходи до проведення оцінки збитків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 № 380 запроваджені механізм та процедура подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Після внесення ряду змін таке повідомлення може подаватись щодо низки об’єктів починаючи з 19 лютого 2014. Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно передбачено створення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Наповнення здійснюється за заявним принципом: без перевірки відповідних фактів, через Портал Дія, з використанням мобільного додатка Порталу Дія, через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 №423, положення якої вносять зміни до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 №257, передбачено обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, з метою їх оцінки визначеним законодавством вимогам та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. Результатом обстеження повинен стати звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення). Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

Постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 2022 №473 затверджений порядок, що застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією проти України, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, та може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності. Роботи з проведення обстеження таких об’єктів виконуються на територіях, на яких відсутні або завершено активну фазу бойових дій, після здійснення комплексу заходів, таких як розмінування та виконання піротехнічних робіт, виконання робіт з первинного демонтажу та пошуку постраждалих та загиблих, здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень. За результатами комісійного обстеження передбачається складення акту  обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією проти України, який передається держателю Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Відновлення пошкоджених об’єктів шляхом будівництва (капітального ремонту, реконструкції) здійснюється власником (управителем), уповноваженим органом чи іншим замовником будівництва на підставі звіту технічного обстеження та відповідної проектної документації.

Постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 2022 № 474 затверджено Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Після закінчення демонтажу виключно в електронній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва складається акт про демонтаж. У разі повного демонтажу об’єкта акт про демонтаж є підставою для анулювання технічного паспорта та виключення об’єкта з реєстру об’єктів нерухомого майна.

Зазначеними вище нормативними актами також було визначено низку термінів, що використовуються при регулюванні означених питань, наприклад: “пошкоджений об’єкт”, “зруйнований об’єкт”, “знищене нерухоме майно” тощо. В Постанові №380 також  ґрунтовно описано складові частини об’єктів знищеного/пошкодженого нерухомого майна та достатньо детально визначено перелік фізичних та юридичних осіб, які можуть подавати інформаційне повідомлення згідно з її умовами. Також, в нормативних актах передбачено оформлення щонайменше трьох документів, які впливатимуть на показники для визначення шкоди та збитків:

  • Звіт, який має містити висновок про технічний стан (Постанови №423, №473);
  • Акт про обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією РФ (Постанова №473);
  • Акт про демонтаж (Постанова №474).

Таким чином Уряд значно просунувся у напрацюванні механізму фіксації пошкоджень та оцінки збитків як складової частини компенсаційного механізму відновлення майнових прав та інтересів постраждалих від збройної агресії проти України, зокрема у питаннях визначення шкоди та збитків; збору, обробки та зберігання інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно. Всі зазначені напрацювання мають знайти своє відображення у положеннях проєкту закону, який буде прийнятий з метою визначення правових та організаційних засад здійснення компенсації за пошкодження та знищення житлового фонду внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

Законопроєктні ініціативи

Станом на жовтень 2022 до Верховної Ради України внесено чотири проєкти законів із зазначеного питання.

Проєкт Закону про державну реєстрацію збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 7193), яким передбачено створення механізму для державної реєстрації розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії РФ проти України, після проведення їх оцінки. Також пропонується створення Державного реєстру збитків,тобто державної інформаційно-комунікаційної системи збирання, зберігання, накопичення, обробки та захисту інформації, що міститься в ній, яка забезпечує реєстрацію звітів про оцінку або актів оцінки збитків, завданих внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (реєстраційний номер 7198), яким визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні”, тобто з 24 лютого 2022 року. Також передбачається збір інформації для майбутніх позовів держави Україна до Російської Федерації та створення Державного реєстра майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Проєкт Закону 7198 був підтриманий Верховною Радою України за основу 1 квітня 2022 року, наразі він готується на друге читання.

Проєкт Закону про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій (реєстраційний номер 7237), яким пропонують визначити механізм надання первинної та повної компенсації за втрачене, пошкоджене та знищене майно постраждалим фізичним особам, їх спадкоємцям, та постраждалим юридичним особам України в результаті збройної агресії РФ проти України з 20 лютого 2014 року. Проєктом передбачається створення Державного реєстру майна, знищеного, пошкодженого або втраченого внаслідок збройної агресії Російської Федерації для збору та обліку інформації про відповідне майно постраждалих осіб. Також, пропонується визначити механізм компенсації завданої шкоди майну на тимчасово окупованій території за принципом “ефективного контролю” та механізм забезпечення стягнення репарацій з РФ та їх адресного розподілу.

Проєкт Закону про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації (реєстраційний номер 7385), яким пропонується визначити особливості державної політики щодо відшкодування у повному обсязі шкоди, заподіяної збройною агресією РФ проти України, в тому числі завдану здоров’ю потерпілого або у разі його смерті, шкоду, заподіяну майну фізичної особи, шкоду, заподіяну фізичній особі, яка була вимушена залишити або покинути своє місце проживання (ВПО), моральну шкоду, заподіяну фізичній особі, шкоду, заподіяну майну юридичної особи, фізичної особи – підприємця. Пропонується створити Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної проти України як окрему юридичну особу, яка здійснює керівництво та управління системою відшкодування шкоди, у тому числі, провадить акумуляцію та облік коштів, наданих державі Україна на підставі міжнародних договорів (за рахунок заарештованих активів), здійснює виплати (відшкодування), готує документи та здійснює розрахунки для виплати, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду тощо. Також, передбачається створення Реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії.

Із внесених законопроєктів, Проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, зареєстрований за № 7198 (далі – Проєкт № 7198) найбільш чітко регламентує правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України. Разом з тим, в ньому також не враховані деякі важливі аспекти. Зокрема, при розгляді законопроєкту важливо врахувати:

  • необхідність узгодженості та взаємодоповнення норм Проєкту №7198 та положень чинних рішень Уряду, згідно з якими вже здійснюються певні дії, направлені на збір та облік інформації про пошкоджене та знищене/зруйноване нерухоме майно громадян України, та створюються складові частини механізму для поновлення порушених майнових прав осіб для створення єдиної працюючої законодавчої процедури захисту прав осіб, які постраждали внаслідок військової агресії проти України;
  • розширення норм Проєкту №7198 щодо надання компенсації на майно, знищене або пошкоджене до 24 лютого 2022 року, оскільки Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, наповнюється інформацією через подачу інформаційних повідомлень про знищене/пошкоджене нерухоме майно з  19 лютого 2014 року;
  • судову практику. Так, 14 квітня 2022 Верховний Суд висловив правову позицію у справі №308/9708/19: у разі застосування «деліктного винятку» (підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну) будь-який спір, що виник на території України у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом. Зазначене має бути відображене в законодавстві. Наприклад, це може бути закон про зняття імунітету з держав-агресорів по певних категоріях справ, щоб забезпечити можливість постраждалих звертатися до судів в Україні з позовами до держав-агресорів про відшкодування шкоди, заподіяної їх збройною агресією та/або порушенням законів та звичаїв війни підконтрольними їм збройними формуваннями, якщо на території України знаходиться місце заподіяння шкоди або знаходиться майно держави-агресора, за рахунок якого можуть бути задоволені позовні вимоги. Також може бути доцільно передбачити спеціальну процедуру виконання таких рішень під контролем держави, в тому числі за рахунок виплати компенсації.
  • можливість розширення джерел фінансування – внески юридичних та фізичних осіб; цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, що здійснюють розподіл та надання таких грантів; кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій. Із врахуванням механізму здійснення видатків та використання коштів з рахунка Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури доцільніше передбачити і окреме зарахуванням коштів саме на виплату компенсацій або здійснення будівництва саме житлового фонду, якщо кошти відповідного Фонду планується використовувати саме таким чином.
  • взаємозв’язок механізмів надання компенсації, передбачених Проєктом №7198, та інших механізмів захисту прав постраждалих від військової агресії: наприклад, Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (№7441-1) передбачає, серед іншого, що кредитор, після прощення (анулювання) заборгованості за договором про споживчий кредит, набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону. Тож, якщо в цьому випадку йдеться про компенсацію, яка без прощення (анулювання) відповідної заборгованості мала би бути одержана фізичною особою-боржником згідно з механізмом компенсації, передбаченим Проєктом №7198, то механізми і процедури, передбачені цими законопроєктами мають бути узгоджені між собою, аби забезпечити їх належне функціонування.
  • можливість створення механізму надання компенсації за знищення/пошкодження не тільки нерухомого, але й іншого майна постраждалих.

Детальний аналіз основних положень Проєкту №7198, підготовлений експертами неурядових організацій, доступний за посиланням. Законопроєкт потребує доопрацювання до другого читання – як в суто технічних питаннях, так і в концептуальних. Зважаючи на важливість регульованих ним питань, необхідно приділити достатню увагу його положенням, аби забезпечити дієвий та справедливий механізм захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії РФ. Неурядові організації висловлюють свою готовність експертного долучення з метою доопрацювання.

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Центр прав людини “ZMINA”
БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
БО “БФ Восток-СОС”
БФ «Право на захист»
Кримська правозахисна група

09.11.22

Свобода пересування:

  1. Верховною Радою України 07 жовтня 2022 року внесено зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». 

Відповідно до внесених змін, жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням.

  1. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2022 року № 1148, розширено перелік осіб, які мають право на виїзд за кордон під час воєнного стану. Так, відповідно до внесених змін, з 13 жовтня 2022 року дозволено виїжджати за межі України громадянам України чоловічої статті у віці 18-60 років, які:
  • належать до авіаційного персоналу;
  • є державними інспекторами з авіаційного нагляду
  • є особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби;
  • є працівниками Державного авіаційного підприємства «Україна»

та, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном або тренажерної підготовки, за умови виконання правил перетинання державного кордону України та наявності підтвердних документів.

Підтвердними документами для авіаційного персоналу, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), є:

  • засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
  • підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
  • наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.

Підтвердними документами для авіаційного персоналу, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента), є:

  • копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
  • підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
  • військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Підтвердним документом для державних інспекторів з авіаційного нагляду та осіб, уповноважених на проведення перевірок, є: 

  • наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.

Підтвердним документом для працівників Державного авіаційного підприємства “Українаˮ є:

  • наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.

Слід звернути увагу, що строк перебування за кордоном обмежується:

  • Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), а також державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок, можуть безперервно перебувати за кордоном протягом строку відрядження. 
  • Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента), може безперервно перебувати за кордоном не більше строку дії трудового договору або договору про проходження тренажерної підготовки.”
  1. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1212, внесено зміни до Правил перетину державного кордону громадянами України.

Відповідно до внесених змін з переліку документів, необхідних для перетинання державного кордону громадянами України, виключено довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації  №  157-1/о). 

Таким чином у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю за наявності:

  • посвідчення, яке підтверджує відповідний статус,

або

  • пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності,

або

  • довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Доступ до медичних послуг:

1. Верховна Рада України 18 жовтня 2022 року ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення контролю за відпуском лікарських засобів» (реєстраційний № 7444).

Змінами встановлюється:

  • заборона медичним працівникам призначати лікарські засоби, що мають відпускатися з аптечних закладів за рецептом, без оформлення відповідного рецепта;
  • заборона відпуску з аптечних закладів рецептурних лікарських засобів без рецепта, за недійсним рецептом або з порушенням встановленого МОЗ порядку відпуску лікарських засобів.

Слід звернути увагу, що зміни до законодавства почнуть діяти через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.

2. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 11 жовтня 2022 року № 1841, яким внесено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України. 

Вказаними змінами, доповнено положення, відповідно до якого з 1 листопада 2022 року електронні рецепти на лікарські засоби, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини в чистому вигляді або в суміші з індеферентними речовинами, виписуються та відпускаються через електронну систему охорони здоров’я (в разі наявності технічної можливості у зареєстрованого в системі суб’єкта господарювання).

Реєстрація відпуску наркотичних лікарських засобів за електронним рецептом здійснюється в системі, відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я. Електронні рецепти не виписуються на наркотичні лікарські засоби, вироблені (виготовлені) в умовах аптеки.

Також визначено, що з 1 листопада 2022 року відпуск наркотичних лікарських засобів здійснюється аптечними закладами на підставі рецепта у паперовій формі, виписаного на спеціальному рецептурному бланку форми N 3 (ф-3).

3. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 27 жовтня 2022 року № 1931, яким затверджено нову редакцію Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 20 жовтня 2022 року.

До оновленого реєстру для лікування захворювань  які передбачені програмою медичних гарантій включено 462 препарати, із яких 143 є безкоштовними.