Зробити пожертву
Укр / Eng
30.12.22

Свобода пересування:

1. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02 грудня 2022 року № 1345 якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 року №1259 та встановлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки України, які не закінчилися на день набрання чинності цієї постанови, продовжуватимуться автоматично на 2 місяці, а не на 1, як це було передбачено раніше. Таким чином, підприємствам, в яких є чинний наказ про бронювання військовозобов’язаних співробітників, строк дії відстрочки від призову на військову службу буде продовжено ще на один місяць лише на підставі даної постанови, тобто без надання додаткових підтверджуючих даних.

2. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено від 02 грудня 2022 року № 1349 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту з організації управління чергами вантажних автомобілів перед міжнародним пунктом пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин – Дорогуськ» за допомогою електронної системи «Електронна черга перетину кордону Ягодин – Дорогуськ». Координатором експериментального проєкту є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Його проведення заплановано з 05 грудня 2022 року до 05 грудня 2024 року.  

3. Урядом Молдови розпорядженням Комісії з надзвичайних ситуацій від 22 грудня 2022 року №55 запроваджений спрощений порядок перетину громадянами України державного молдовського кордону та дозволено до 1 лютого 2023 року в’їжджати на територію Молдови на підставі посвідчення особи і через молдовсько-румунський кордон, і через міжнародний  аеропорт «Кишинів». Так, раніше перетин державного молдовського кордону дозволявся нашим громадянам лише на підставі закордонного паспорта.

Тепер громадяни України зможуть в’їжджати до Молдови з Румунії на підставі:

  • посвідчення особи (ID-картка, внутрішній паспорт);
  • звичайного паспорта;
  • інших документів, що посвідчують особу (посвідчення особи громадянина України, видане посольством України в Молдові, тимчасове посвідчення особи, видане Бюро міграції, посвідчення водія, посвідка на проживання, військовий квиток і т.д.).

Крім того, можна буде пред’явити:

  • копії цих документів;
  • документи в електронному форматі;
  • документи зі строком дії, що минув.

На підставі вказаних документів громадяни України зможуть також виїхати з Молдови до України.

Доступ до медичних послуг:

1. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2022 року № 1356 внесено зміни до Положення про порядок, умови та критерії  встановлення інвалідності, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317. Зміни передбачають, що причинний зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, одержаним від вибухонебезпечних предметів, встановлюється МСЕК на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому зазначено обставини, за яких особа отримала ушкодження здоров’я.

2. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року № 1373 розширено перелік лікарських засобів, які закуповуються за договором керованого доступу. У зв’язку з цим вперше за кошти державного бюджету будуть закуплені ліки для пацієнтів з рідкісним захворюванням – спінально м’язова атрофія першого типу (СМА). Зазначений лікарський засіб стане доступний у 2023 році.  Його отримуватимуть пацієнти зі СМА, які відповідатимуть критеріям включення до програми (вік, тип хвороби тощо), в тому числі ті, яким буде поставлено діагноз за результатами програми розширеного неонатального скринінгу. 

3. Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1390 від 16 грудня 2022 року, що підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року, відповідно до якої  на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування: 

– строк дії посвідчень з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», виданих особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено із строком перегляду та строк якого припав на період воєнного стану, якщо МСЕК не було проведено повторний огляд, продовжується без звернення таких осіб до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення;

– вимога щодо вклеювання в посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» нового бланка, що продовжує строк дії такого посвідчення, не застосовується, крім випадків, якщо МСЕК було проведено повторний огляд.

– структурні підрозділи з питань соціального захисту населення після припинення чи скасування воєнного стану інформують осіб з інвалідністю внаслідок війни, яким продовжено строк дії посвідчень, про необхідність протягом шести місяців оновити документи, необхідні для продовження строку дії таких посвідчень.

4.  Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 продовжено режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту  та карантин і обмежувальні протиепідемічні заходи на всій території України  до 30 квітня 2023 року.

5. Міністерство охорони здоров’я України 06 грудня 2022 року звернулося до обласних військових цивільних адміністрацій з рекомендаціями розглянути питання щодо  тимчасового припинення планових госпіталізацій у закладах охорони здоров’я через загрози знеструмлення. Надання екстреної медичної допомоги та проведення термінових хірургічних операцій залишається без змін. Рішення щодо плановості або ургентності операції приймає виключно лікар.

29.12.22

Зростання кількості перетинів державного кордону спричинило збільшення завантаженості на міжнародних пунктах пропуску і ще з більшою актуальністю постало питання облаштування МПП та території перед ними, забезпечивши необхідними умовами доступу до питної, технічної води, санітарно-гігієнічних приміщень, місць для сидіння і комфортного перебування під час очікування в черзі з метою перетинання кордону. 

Благодійний фонд “Право на захист” провів моніторинг умов облаштування МПП та територій перед ними, а також їх благоустрою. Ми прагнули зʼясувати забезпечення належних умов, задоволення потреб та дотримання прав людей, велика кількість яких кожного дня здійснює перетинання державного кордону України. 

Для проведення вказаного дослідження моніторинг здійснювався працівниками БФ “Право на захист” впродовж вересня-листопада 2022 року на МПП та територіях перед МПП «Краківець», «Угринів» Львівської області, «Могилів-Подільський», «Бронниця» Вінницької області та «Мамалига», «Порубне» Чернівецької області щодо забезпечення: 

  • доступу до води (питної та технічної); 
  • санітарно-гігієнічних умов (наявності санітайзерів/дезінфекторів для рук, туалетів, здійснення вивозу сміття);
  • умов очікування та цивільного захисту (наявності місць для сидіння, навісів від опадів, пунктів обігріву, укриттів для цивільних осіб на випадок повітряної тривоги, систем звукового чи візуального сповіщення про небезпеку (гучномовці/сирени тощо);    
  • умов для людей з обмеженими можливостями та особливими потребами (наявності інвалідних візків та персоналу, що допомагає особам з обмеженими можливостями та особливими потребами, спеціально облаштованих туалетів, пандусів, кімнат матері та дитини (повивальні чи для годування). 

Щоб оцінити рівень задоволення потреб людей, зʼясувати відповідності МПП, територій перед ними міжнародним стандартам та їх готовності до сучасних викликів і ризиків, повʼязаних зі збройною агресією проти України, аналітики БФ “Право на захист” здійснили аналіз результатів проведеного моніторингу. З висновками та рекомендаціями після аналізу ви можете ознайомитися у нашому моніторинговому дослідженні:

23.12.22

Міністерство цифрової трансформації України продовжує вдосконалювати застосунок Дія та презентувало на порталі новий розділ Дія.Безбарʼєрність, який покликаний забезпечити рівний доступ до технологій для всіх та додати взаєморозуміння й людяності у спілкуванні з державою.

Дія. Безбарʼєрність був створений в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Швеції.

Розділ пропонує багато корисної інформації для усіх громадян, в тому числі вразливих груп населення, зокрема ВПО, людей з обмеженими можливостями та особливими потребами, батьків, літніх людей, шукачів роботи щодо державних публічних послуг, відповіді на які важко знайти на державних порталах.

Зі слів авторів, усі матеріали в Дія.Безбар’єрність розподілені за трьома форматами:

  1. гіди – відповіді на питання (наприклад, як знайти першу роботу чи знятися з обліку ВПО);
  2. інструкції – допомога з конкретними питаннями (наприклад, як підготуватися до виїзду за кордон чи отримати пенсію);
  3. особистий досвід – історії людей (наприклад, людей, які змінили професію після 60).

В підтримку такої ініціативи Уряду, БФ «Право на захист» продовжує активну роботу в рамках проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні», що реалізується за підтримки Європейського Союзу спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Влітку за результатами проведеного БФ “Право на захист” опитування та відповідного дослідження, був опублікований звіт «Досвід користування публічними цифровими послугами», де ми наголошували на необхідності розробки та поширення інформаційних матеріалів з інструкціями щодо користування публічними цифровими послугами (у тому числі взяття на облік та оформлення допомоги ВПО, оформлення допомоги по безробіттю тощо).

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням:
https://r2p.org.ua/dosvid-korystuvannya-publichnymy-czyfrovymy-poslugamy/

22.12.22

Програма від УВКБ ООН

Раді повідомити, що з 9 січня 2023 року пункти збору даних БФ “Право на захист” відновили реєстрацію в кількох областях, а незабаром ми повідомимо про відновлення роботи ще в декількох регіонах!

Програма орієнтована на вразливі категорії осіб з числа ВПО, постраждалих від військових дій та тих, хто повернувся до свого постійного місця проживання в певних регіонах.

Рекомендуємо уважно ознайомитись із умовами на нашому сайті: https://bit.ly/3Tgnpx5

АДРЕСИ ПУНКТІВ ЗБОРУ ДАНИХ ТАКОЖ ВКАЗАНІ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Поставити питання щодо умов надання допомоги ви можете в телеграм-каналі https://t.me/IDPhelp

Гаряча лінія УВКБ ООН: 0 800 307 711 (будні 09:00-18:00)

Що робити, якщо я реєструвався більше, ніж 2 місяці тому та не отримав виплат від УВКБ ООН?

Якщо у вас є питання щодо грошових виплат або ви зареєструвалися понад 2 місяці тому і ще їх не отримали, зверніться, будь ласка, на гарячу лінію УВКБ ООН за номером: 0 800 307 711 для перевірки вашої заявки на коректність введених даних.

Кожна з тих заявок, що залишилися у стані очікування виплат, розглядається окремо. Фахівці УВКБ ООН шукають причину затримки (зазвичай, це проблеми з карткою, з надавачем фінансовим послуг, з транзакцією тощо) та намагаються її розв’язати індивідуально.

Благодійний фонд “Право на захист” безпосередньо виплати не надає, тому ми не можемо проконсультувати, коли саме ви їх отримаєте.

Також нагадуємо, що наші фахівці, які обробляють заявки з помилками (там, де неправильно введені або зазначені дані), можуть за потреби дзвонити вам для уточнення інформації. При цьому фахівець має представитись, зазначити правильно номер вашої заявки та дату реєстрації, щоб ви могли упевнитись, що вам дзвонить не шахрай. Також зауважимо, наші спеціалісти НІКОЛИ, ні за яких обставин не будуть вимагати від вас назвати CVV-код (тризначний код на зворотній стороні картки). Якщо у вас просять такі дані (у тому числі і ввести їх за посиланням!), це шахраї! Будьте обережні!

Основний інформаційний телеграм-канал https://t.me/IDPhelp продовжує надавати консультації.

14.12.22

Міністерство цифрової трансформації повідомило про розширення послуг для внутрішньо переміщених осіб у мобільному застосунку «Дія»

Так, відтепер можна направити заяву для зміни адреси реєстрації ВПО та знятися з обліку ВПО в онлайн-режимі, не відвідуючи ЦНАП або УСЗН.

Скористатися новими послугами можуть українці, які мають довідку ВПО в Дії. Також зверніть увагу, що для зміни місця проживання внутрішньо переміщена особа повинна фізично перебувати на місці тимчасового місця проживання, щоб підтвердити геолокацію.

Раді поділитися цією новиною, адже командою проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні», що здійснюється за підтримки Європейського Союзу нашим фондом спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, влітку було проведено опитування та відповідне дослідження, за результатами яких опубліковано звіт «Досвід користування публічними цифровими послугами».

Ознайомитись з ним можна за посиланням:
https://r2p.org.ua/dosvid-korystuvannya-publichnymy-czyfrovymy-poslugamy/

Дослідження проводилося для того, щоб з’ясувати:

  • якість доступу людей у складних життєвих обставинах до публічних цифрових послуг;
  • що є перешкодою для їхнього використання;
  • чи є поширеним використання мобільного застосунку “Дія” серед цієї категорії осіб
  • які труднощі виникають під час роботи із запропонованими в застосунку послугами;
  • а також визначити потрібні послуги, які необхідно запровадити на порталі та у застосунку “Дія”.

Однією з ключових рекомендацій звіту було запровадження послуги для скасування дії довідки ВПО онлайн.

За результатами дослідження, БФ “Право на захист” звертався до Кабінету Міністрів України та Міністерства цифрової трансформації України. І тепер ми маємо результат!

14.12.22

135,8 тис. будівель – стільки об’єктів житлового фонду зруйновано або пошкоджено за період з 24 лютого по 1 вересня 2022 р. Такі дані надає KSE Institute. Через це перед багатьма українцями постало питання пошуку нового житла або тимчасового прихистку та забезпечення гідних умов проживання для себе і своїх родин. Для обговорення цих питань та спільного пошуку шляхів їх вирішення, 13 грудня в Києві БФ «Право на захист» провів круглий стіл, на якому об’єднали представників влади та суспільства.

На відкритті заходу Олександр Галкін, Президент БФ «Право на захист» зазначив, що з лютого цього року фонд продовжує ще більше підтримувати тих, хто опинився у скруті. Запрацювали програми надання психологічної, гуманітарної та грошової допомоги, монітори відстежують та аналізують інформацію про проблеми і потреби осіб, що розміщуються в місцях компактного проживання, а наші юристи продовжують надавати їм безоплатні консультації:

«Але ми маємо усвідомити, що надання виключно гуманітарної допомоги не вирішує  житлові проблеми на загальному рівні. Лише комплексний підхід та об’єднання зусиль для розв’язання житлових питань українців, можуть змінити ситуацію на краще. Ми сподіваємося, що проведення цього круглого столу стане ефективним механізмом обміну інформацією і надасть новий поштовх на шляху вирішення житлових питань не тільки ВПО, але й в цілому населення України, що постраждало від збройної агресії рф».

Немає однієї формули успіху, що забезпечила б всіх ВПО житлом

Сергій Комнатний, голова правління «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву» розповів про тимчасове житло для переселенців від Держмолодьжитла та можливості кредитування для вирішення житлових питань ВПО:  

«На системній основі ВПО мають змогу придбати власне житло за допомогою українсько-німецької програми “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб. За всіма програмами, починаючи з 2017 року (саме тоді внутрішні переселенці з’явилися у державній житловій політиці як окрема категорія) ми змогли забезпечити житлом 1768 сімей ВПО, я сподіваюся, до кінця року ця цифра дійде до 2000 сімей. Стале вирішення житлового питання вимагає великої кількості фінансів. Ми розуміємо, що сьогодні з бюджету ми не зможемо отримати достатньої суми і допомога донорських організацій тут важлива».

Сергій Комнатний також нагадав про пілотний проєкт надання ВПО тимчасового житла. За рахунок коштів на гуманітарні потреби сім’ї переселенців у чотирьох регіонах країни отримали 60 мебльованих квартир, оснащених всім необхідним для проживання. Керівник Фонду запропонував неурядовим інституціям підтримати проведення потужної міжнародної донорської конференції з метою залучення коштів до реалізації житлових програм для українців, що постраждали від війни.

Про середньострокові та довгострокові рішення в сфері житла говорила Христина Козак, радниця з питань розвитку УВКБ ООН. Вона пояснила, що довгострокові рішення – це той стан, коли ВПО може користуватися своїми правами та свободами без дискримінації, що пов’язана з переміщенням.

«Для когось це довгострокове житлове рішення буде досягнуте протягом року, для когось протягом 5 чи 10. На жаль, не має формули успіху, що змогла б забезпечити всіх однаковим видом житла та сказати, що це стале рішення, що допоможе особам не переміщуватися. Тому нам завжди потрібно враховувати потреби ВПО, їх критерії вразливості, спроможності їх забезпечити себе житлом, а також спроможності кожної громади, куди відбулося переміщення. Ми маємо зараз дивитися не лише на пошуки потенційно нових житлових рішень, а також звертати увагу на те, що вже діє та допомагати з фінансуванням наявних житлових рішень».

Фінансування житла під час повномасштабного вторгнення

Також під час круглого столу Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії розказав про оцінку втрат та потреб на відновлення житлової нерухомості. Про державний бюджет 2023, перспективи та очікування в сфері житлових питань розказала Анастасія Бурау, провідна юристка з питань адвокації БФ «Право на захист». 

«Державний бюджет є дефіцитним, і загальні видатки, передбачені на 2023 рік в більшому розмірі, ніж доходи. Найбільші цифри закладаються за ЗСУ, на оборону. Є програми і забезпечення ЗСУ, і підготовка кадрів, медичне забезпечення, будівництво та придбання житла для військових тощо. Підвищення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023 року не передбачено».

Анастасія Бурау також розповіла про програми фінансування, доступні за новим бюджетом – «Надання пільгових іпотечних кредитів ВПО», «Надання пільгового довгострокового державного кредиту ВПО, учасникам проведення АТО та/або учасникам проведення ООС на придбання житла», «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла».

«Крім кредитних програм, закон “Про державний бюджет на 2023 рік” передбачає ряд субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплати грошових компенсацій за належне для отримання жилі приміщення для сімей захисників. Водночас в цьому році їх кошти були перерозподілені в резервний фонд, кошти з якого можуть використовуватися на потреби ЗСУ. Будемо дивитися, як ситуація розвиватиметься наступного року».

Також вона звернула увагу на відсутність в державному бюджеті субвенцій, що були б необхідні для формування фондів тимчасового житла.

Досвід громад у вирішенні житлових проблем ВПО

З лютого так званим гуманітарним хабом, що прийняв найбільшу кількість ВПО та релокованих підприємств, стала Львівщина. Вадим Табакера, заступник директора – начальник управління регіонального розвитку департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації, розказав про підходи до вирішення житлових проблем ВПО на обласному рівні.

«На сьогодні ми маємо 257 тисяч переміщених осіб, які постійно мешкають в області. Ми напрацювали базу 287 закладів соціальної сфери (це школи, садочки, лікарні, гуртожитки), що можуть бути перепрофільовані в тимчасове житло. Також є база з 1.8 тис. квартир, що збудовані та готові для проживання та квартир, які на завершальній стадії будівництва. Це дозволить нам забезпечити житлом понад 5 тисяч ВПО».

У Львівській області створили програму реалізації пріоритетних інфраструктурних об’єктів. В рамках цієї програми планується відновлення 30 об’єктів в громадах Львівщини, що створить додатково 3400 місць для переселенців. Як приклад – закинутий гуртожиток у Дрогобичі, що надав прихисток 150 ВПО.

Про житлові питання ВПО та шляхи їх вирішення також говорили представники міської влади Чернівців та Дрогобича, а Вікторія Золотухіна, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» розказала про досвід громад у розміщенні та забезпеченні житлом ВПО.

Загалом до заходу долучилися ще близько 60 учасників онлайн – через Zoom та трансляцію у Фейсбуці. Модерувала круглий стіл Тетяна Лузан, адвокаційна координаторка БФ «Право на захист».

Круглий стіл «Житлові проблеми ВПО: потреби, виклики та підходи до вирішення» організовано БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

12.12.22

Задля посилення спроможності громад до ризиків техногенних та екологічних катастроф, а також для практичного сприяння процесам відбудови, реконструкції та відновлення громад БФ “Право на захист” розробив Методичні матеріали щодо розроблення програм комплексного відновлення території громад.

ЩОБ ОТРИМАТИ ДОСТУП, ЗАПОВНІТЬ АНКЕТУ ЗА ПОСИЛАННЯМ (ТИСНІТЬ ТУТ).

В межах проєкту «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні», який реалізується за підтримки Європейського Союзу, експертна команда “Право на захист” підготувала матеріали, які допоможуть громадам у складанні власних Програм відновлення території.

Зокрема спеціалісти Фонду розробили Методичні рекомендації щодо розроблення програми комплексного відновлення території громад. Документ містить: покрокові рекомендації щодо складання планів відновлення і спирається на попередньо проведену дослідницьку роботу з аналізу місцевих стратегічних документів зі зменшення ризиків лих щодо їхньої відповідності як національним, регіональним документам, так і Сендайській рамковій програмі зі зниження ризику катастроф. Особлива увага приділена відбудові за принципом “краще, ніж було”.

Автором документа готується до запису вебінар “Програма комплексного відновлення території громад: покроковий алгоритм та практичні підказки”, який міститиме практичні рекомендації, фахові поради та відповіді на актуальні питання.

Ця інформація буде корисною:

  • головам громад, старостам, заступникам, працівникам виконавчих органів громад;
  • працівникам ОДА (на час війни – військові адміністрації), які погоджують програми відновлення (департаменти з екології та природних ресурсів, цивільного захисту, громадського здоров’я, архітектури та містобудування тощо);
  • територіальним представництвам державних органів влади: управлінню водного господарства, лісового-мисливського господарства, ДСНС, центрам громадського здоров’я тощо;
  • громадськості – фізичним та юридичним особам, які проживають та/або здійснюють діяльність в межах ТГ, чи планують її здійснювати, та на яких програма відновлення матиме вплив.

Додатково до Вашої уваги пропонуємо аналітичні матеріали стосовно сталого відновлення України через призму Сендайської рамкової програми й принципу “відбудувати краще, ніж було”.

Проєкт «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні (Фаза ІІ)» реалізується БФ “Право на захист” в рамках Консорціуму зменшення ризику (ЗР) за підтримки Європейського Союзу через його Департамент цивільного захисту і гуманітарної допомоги (ЕСНО).

RiskReduction #Resilience #PreparePreventProtect #3PConsortium #ACTED #ECHO EU Civil Protection & Humanitarian

08.12.22

Минулого тижня у Стамбулі відбулись міжнародні консультації, які організували УВКБ ООН із представниками громадських організацій для створення та ефективного впровадження “Глобального альянсу з ліквідації безгромадянства”. Від нашого фонду в зустрічах взяла участь Софія Кордонець, менеджер проєкту з надання правової допомоги особам без громадянства.

Глобальний альянс це нова ініціатива, мета якого – до 2030 року вирішити проблеми безгромадянства за допомогою колективної багатосторонньої участі, враховуючи та поважаючи досвід осіб без громадянства й тих, хто були ними раніше.

Глобальний альянс буде запущений у 2024 році й розвиватиме конкретні досягнення, отримані в рамках Кампанії з подолання безгромадянства #IBelong. Він слугуватиме платформою для посилення колективних адвокаційних зусиль, каталізатором політичних зобов’язань для вирішення проблеми безгромадянста та прискорення впровадження конкретних рішень.

До Робочої групи Глобального альянсу увійшли представники організацій громадянського суспільства, наукових установ, релігійних організацій, ООН та інших міжнародних інституцій, а також особи без громадянства та колишні апатриди. Разом вони займаються розробкою ключових елементів альянсу: бачення та місії, структури управління, стратегії та робочого плану.

“Це був неймовірний досвід – два дні насичених обговорень майбутнього альянсу як механізму подолання безгромадянства із керівниками національних та регіональних організацій з усіх куточків світу, що опікуються проблемами осіб без громадянства й мають великий досвід та бажання робити ще більше і краще, щоб кожна людина у світі могла сказати – я громадянин та у мене є права! Це має бути дуже потужним альянсом, де всі об’єднаються – особи без громадянства, громадські організації та державні органи задля однієї спільної мети”, – поділилась враженнями від зустрічі Софія Кордонець.

07.12.22

Наш фонд в рамках проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні» провів дослідження на тему: «Електронна ідентифікація фізичних осіб: поняття, нормативно-правове регулювання, практичне застосування», та підготував аналітичний звіт.

Під час дослідження наша команда:

  • визначила поняття електронної ідентифікації;
  • встановила її взаємозв’язок з ідентифікацією фізичних осіб;
  • з’ясувала, за допомогою яких засобів здійснюється електронна ідентифікація в Україні;
  • вивчила корисний досвід Естонської Республіки у цій галузі;
  • визначила сфери практичного використання електронної ідентифікації, важливі для осіб, які постраждали від воєнного конфлікту та інших вразливих груп населення;
  • висловила актуальні пропозиції щодо перспективних напрямів розвитку публічних електронних послуг, які можна отримати з використанням електронної ідентифікації.

Проєкт «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні» реалізується спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю БФ «Право на захист», і ні в якому разі не може вважатися таким, що відображає точку зору Європейського Союзу.

Ознайомтесь з повним текстом звіту: