Зробити пожертву
Укр / Eng
02.04.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID19)» #3275. Наші аналітики підготували огляд цього документу.

Законопроєкт №3275: Питання судочинства та зміни до кодексів

Зміни до Кримінально-процесуального (КПК), Цивільно-процесуального (ЦПК), Господарського процесуального кодексів (ГПК), кодексу адміністративного судочинства (КАС)

  • Учасники судового процесу можуть брати участь у засіданнях поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. При цьому підтвердження особи учасника справи здійснюється через накладення електронного підпису. Якщо ж особа не має такого підпису, – то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
  • Процесуальні строки, наприклад, щодо звернення до суду, подання та витребування доказів, забезпечення доказів, строків розгляду справ, подання і розгляду апеляційної, касаційної скарги, перегляду справи за нововиявленими або виключними обставинами тощо подовжуються на період дії карантину.
  • Окремо змінами до ЦПК, ГПК і КПК передбачено, що під час карантину суд може прийняти рішення про обмеження доступу до судового засідання осіб, які не є учасниками судового процесу, якщо участь у засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. 
  • Зміни до КПК передбачають також, що на строк дії карантину розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду),  місцевий суд вносить мотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Зміни до Господарського, Цивільного, Сімейного кодексів

На строк дії  карантину подовженні строки:

Господарський кодекс України:

  • нарахування штрафних санкцій, передбачених статтею 232 ГКУ, за прострочення виконання зобов’язання;
  • встановлення недоліків товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їхньому прийманні та пред’явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості (передбаченні ст. 269 ГКУ);
  • усунення недоліків за договорами підряду на капітальне будівництво;
  • позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво/на проведення проектних і досліджувальних робіт.

Сімейний кодекс України:

  • позовної давності до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя;
  • позовної давності до вимог про визнання батьківства або материнства.

Цивільний кодекс України:

  • позовної давностi (загальний та спеціальний), які застосовуються до вимог, пов’язаних із порушенням переважного права придбання частки у праві спільної часткової власності, недоліків проданого товару, розірвання договору дарування, відшкодування збитків за пошкодження речі відповідно до договору найму та оскарження дії виконавця заповіту;
  • виконання зобов’язання за договором поруки.

Крім того, наймач звільняється від плати за користування майном, яке не міг використовувати. Також забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Така ж позиція інкорпорована і у спеціальне законодавство, що регулює банківську діяльність. 

01.04.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID19)» #3275. Наші аналітики підготували огляд цього документу. 

Законопроєкт №3275 і трудові відносини

 1. У ст. 21 Кодексу законів про працю (КЗпП) із визначення поняття «трудового договору» виключено умову про зобов’язання виконання роботи працівником із підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Це відбулося у зв’язку зі внесеними змінами до ст. 60 КЗпП, – про можливість встановлення режиму роботи, який є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку.

2. У ст. 24 КЗпП – додано новий пункт 7, яким передбачена необхідність додержання письмової форми при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;

3. Ст. 60 КЗпП доповнена багатьма новими частинами. Насамперед, введено нові поняття, такі як:

  ▪ дистанційна (надомна робота) – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При такій формі організації роботи працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку (якщо це не передбачено договором) та його трудові права не обмежуються. Тривалість робочого часу не може перевищувати норм встановлених КЗпП (не більше 40 годин на тиждень). Також передбачено, що якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені чинним трудовим договором.

▪ гнучкий режим робочого часу -– це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу. Такий режим робочого часу може встановлюватися на визначений строк або безстроково між працівником та роботодавцем за їхнім погодженням. Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і через певний термін. Також гнучкий режим може передбачати як фіксований час, протягом якого працівник обов’язково має бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки, так і змінний час, упродовж якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу. Крім цього, гнучкий режим роботи може передбачати час перерви для відпочинку та харчування. Облік робочого часу забезпечується роботодавцем.

Гнучкий режим робочого часу в більшості випадків не буде застосовуватися на підприємствах, що діють безперервно та на таких, де є необхідність присутності в чітко визначені години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо) або коли такий режим є несумісним з вимогами до безпечних умов праці. В разі необхідності або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань роботодавець тимчасово може змінити гнучкий режим робочого часу на загальновстановлений.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Якщо особа працює за гнучким режимом робочого часу, це ніяк не впливає на нормування, оплату праці та обсяг його трудових прав.

До ст. 60 КЗпП додано, що на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

4. У ст.113 КЗпП додано, що період оголошеного карантину, встановлений Кабінетом Міністрів України (КМУ), вноситься до часу простою не з вини працівника, та оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

5. У Прикінцеві положення КЗпП додано, що під час карантину, встановленого КМУ, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, визначених ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину.

6. У ст. 47 ЗУ «Зайнятість населення» додано підставу для надання допомоги з часткового безробіття застрахованим особам у разі втрати частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення, передбаченої законодавством тривалості робочого часу, у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин. Йдеться про випадки, коли зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки роботодавець вживає заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.

До ч.2 ст 47 цього ж Закону додано, що у разі, коли роботодавець вживає заходи із профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу із часткового безробіття мають усі застраховані особи, з якими роботодавець оформив трудові відносини.

7. Додано нову статтю, 47.1, якою передбачили допомогу із часткового безробіття застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам. 

Ч.7 ст. 47.1 ЗУ Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги із часткового безробіття протягом 30 календарних днів із дня зупинення (скорочення) виробництва.

Період виплати допомоги із часткового безробіття у разі, коли роботодавець вживав заходи, передбачені карантином, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги із часткового безробіття з причин виробничого характеру. 

8. Прикінцеві положення ЗУ передбачили можливість КМУ вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності. Крім цього, передбачено, що статус безробітного надається особам з першого дня реєстрації в Центрах зайнятості за особистою заявою. Центрам зайнятості надане право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги з безробіття, відмінні від встановленого порядку.

9. Встановлені додаткові доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома), в обсязі до 100 % заробітної плати на період карантину.

 Збільшений обсяг доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах із ліквідації серед людей захворювання на коронавірусну хворобу, від 200 % до 300 % відсотків заробітної плати на період карантину.

У разі порушення ваших прав звертайтеся за номерами «гарячої лінії» БФ «Право на захист»: на гарячу лінію: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

31.03.20

“Другий Чорнобиль”, “зона відчуження”, “пустеля” — саме так називають можливі наслідки екологічного лиха на Донбасі. І приголомшує те, що проблеми можуть захопити зненацька.

Дякуємо команді Рубрика, які підтримали ідею та ініціативу нашої колеги – правового аналітика БФ”Право на захист”  Анастасия Бондаренко – та підготували спільно з нею репортаж про те, чому Донбас є екологічною загрозою №1 в Україні.

31.03.20

25 березня Кабінет Міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України до 24 квітня та подовжив карантин на той самий період. Усе – для запобігання розповсюдженню коронавірусу.

Що це означає для нас із вами – у новій інфографіці БФ «Право на захист» за посиланням.

31.03.20

Пані Лариса – мешканка непідконтрольної уряду України території. Вона звернулася до курахівського офісу БФ «Право на захист» восени 2019 року із проблемою, яка останнім часом все частіше виникає у спадкоємців-переселенців. 

Жінка декілька років доглядала свою тітку. Та була прикута до ліжка ще до початку конфлікту на Донбасі і від серпня 2014 року жодного разу не отримувала пенсійні виплати, оскільки була у важкому стані. Пані Лариса була її єдиною близькою людиною, а з початком бойових дій ще і єдиною годувальницею, дбала про тітку як могла – оплачувала комунальні послуги, лікування, купувала їжу та інші необхідні для повноцінного життя засоби.

Ще за мирного життя тітка пані Лариси залишила заповіт, в якому заповідала все майно племінниці. Після смерті родички жінка звернулася до нотаріуса і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Вона скерувала це свідоцтво до Пенсійного фонду України (ПФУ), аби отримати успадковану пенсію у сумі понад 200 000 тисяч гривень, – отримала ж на 80 000 тисяч менше, та була дуже здивована, чому.

«У ПФУ обґрунтували це дуже типово, – розповідає юристка Алла Щербина. – Послалися на те, що нараховані суми пенсії виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Ми подали позов до суду».

Разом із клієнткою адвокати нашої організації пройшли першу інстанцію – суд став на бік позивачки. А суд другої інстанції затвердив рішення місцевого суду. Тож уже, здавалося, нічого не заважало отримати кошти – лишалося тільки приїхати та отримати кошти. Та тут нові перешкоди – в Україні запровадили карантин, тож в’їзд на підконтрольну уряду територію наразі неможливий. Щойно відкриються КПВВ, жінка зможе виїхати та отримати свої кошти.

А поки ми бажаємо всім здоров’я, будьте обережні. Дбайте про себе та своїх близьких!

31.03.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID19)» №3275.

Наші аналітики підготували огляд цього документу. Ми робитимемо окремі публікації із кожного важливого запитання і ділитимемося з вами. Сьогодні розглянемо аспекти допомоги вразливим групам населення в умовах карантину.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

  • Виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям подовжуються на час карантину без подання відповідних документів.
  • Перерахунок виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів здійснюватиметься після закінчення карантину.

Державна допомога сім’ям із дітьми

Строки звернення щодо призначення державної допомоги сім’ям з дітьми подовжуються на період карантину та один місяць після дати його завершення.

Виплата пенсії із інвалідності

У разі закінчення дії довідки про проходження медико-соціальної експертизи виплата пенсії із інвалідності буде подовжуватися на весь час карантину.

Пенсії, передбачені ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Зменшення обсягу пенсійних виплат забороняється. Після карантину має бути проведена індексація пенсій.

Державна соціальна допомога особам із інвалідністю з дитинства та дітям із інвалідністю.

  • У разі, якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю в період карантину пропустила строк переогляду, виплата державної соцдопомоги не зупиняється до закінчення карантину.
  • Зменшення обсягу виплат державної соціальної допомоги забороняється. Після карантину має бути проведена індексація виплат.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам із інвалідністю

  • Строки звернення по допомогу подовжуються на період карантину та на один місяць після дати його завершення.
  • У разі, якщо особа з інвалідністю пропустила строк переогляду в період карантину, виплата державної соцдопомоги не зупиняється до закінчення карантину.

Допомога із безробіття

  • Допомога із безробіття призначається з першого дня надання статусу безробітного.
  • Виплата допомоги може здійснюватися без особистого відвідування територіальних органів центрів зайнятості за умови підтвердження наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо).

Соціальні і пенсійні виплати внутрішньо переміщеним особам (ВПО)
На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його скасування:

  • Заборонені перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО при призначенні або відновлені соціальних виплат.
  • Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО приймають рішення про призначення (відновлення) або відмову в призначенні (відновленні) соціальних виплат без акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.
  • Всі соціальні виплати та пенсії, призначені до карантину, мають продовжувати виплачуватись на весь період карантину, та протягом 30 днів з дня його відміни (йдеться про пенсії, щомісячне довічне грошове утримання, довічні державні стипендії, усі види соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування).

Як це працюватиме насправді, побачимо після набуття законом чинності.

У разі порушень ваших прав звертайтеся за номерами «гарячої лінії» БФ «Право на захист»: на гарячу лінію: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

27.03.20

Ознайомитися із механізмом виявлення та влаштування дітей відповідно до Постанови КМУ № 832 від 16.11.2016 можна за посиланням.

25.03.20

БФ “Право на захист” розпочинає новий проєкт, спрямований на інтеграцію біженців та шукачів захисту в українське суспільство. На сьогодні одна зі складових проблем інтеграції для цієї категорії населення — це труднощі із працевлаштуванням. Саме тому в березні 2020 року стартував наш проєкт під назвою “Інноваційні шляхи інтеграції біженців та шукачів притулку в Україні”.

Зі свого боку, БФ «Право на захист», пропонує та забезпечує:

  • підтримка в підготовці пакету документів, необхідних для офіційного працевлаштування;
  • пошук потенційних працівників для роботодавців згідно з вимогами до кандидатів;
  • координація комунікації між потенційним роботодавцем та особами, які шукають роботу.

Відтак звертайтеся до нас, якщо:

  • ви шукаєте роботу;
  • вам потрібна допомога у складанні резюме, підготовці до співбесіди, засобах пошуку роботи;
  • ви маєте дійсний паспорт/посвідчення особи;
  • ви бажаєте отримати ІПН (індивідуальний податковий номер);
  • потрібна допомога у супроводженні власного приватного підприємництва;
  • потрібна допомога у подачі документів до державних органів;
  • потрібна допомога в заповненні неохідних документів.

Пишіть нам на електронну пошту v.mykhalko@r2p.in.ua або у Viber за номером: 063 411 72 92.

Опис проєкту та історія реалізації

Щохвилини 20 людей у ​​всьому світі вимушені кидати все, що мають, і бігти від насильства. Відповідно до даних УВКБ ООН, у 2019 році налічувалось 26 мільйонів біженців, які були змушені покинути свої домівки. Деякі з цих людей отримують статус осіб, що користуються захистом в Україні. Відповідно до інформації, наданої Державною міграційною службою, станом на 1 січня 2019 року в країні налічувалось 2 620 біженців та понад 5 500 шукачів захисту.

Однак, попри те, що насильство, від якого втекли ці люди, більше не загрожує їм, чимало труднощів досі зустрічається на їхньому шляху до нового життя. Зокрема, їм може бути надзвичайно важко знайти офіційну та прибуткову роботу у зв’язку з тим, що роботодавці часто є необізнаними у сфері своїх правових обставин щодо права на працевлаштування.

З метою розв’язання цієї проблеми у березні 2018 року стартував проєкт Благодійного Фонду «Право на захист» – «Інноваційні шляхи інтеграції біженців». Загальна мета проєкту – віднайти шляхи інтеграції біженців та шукачів захисту на території України. Зокрема, проєкт має на меті допомогти біженцям та шукачам захисту знайти роботу та впоратися із викликами, що виникають у повсякденні (реєстрація народження та шлюбу тощо), щоб сприяти можливості розпочати нормальне життя, ставши часткою суспільства.

Співробітники БФ «Право на Захист» створили й наразі керують базою даних, що містить понад 500 резюме біженців, осіб, яким надано додатковий захист, та шукачів захисту в Україні. Ми також створили мережу соціально відповідальних роботодавців, які знаходять робітників за допомогою наших послуг. Цей обмін є вигідним для всіх сторін, оскільки українські компанії часто стикаються з плинністю та нестачею кадрів персоналу.

Проте у нас ще безліч роботи попереду! Наразі чимало людей потребують працевлаштування, й існує ще більше посад, які потрібно заповнити. Саме на подолання проблеми із доступом до працевлаштуванням і буде націлений новий етап проєкту, починаючи з березня 2020 року.

БФ «Право на захист» продовжує свою роботу та регулярно контактує зі спільнотами біженців і потенційними роботодавцями. Ми постійно поповнюємо наші бази даних кваліфікованим кадрами, які шукають роботу, і продовжуємо проводити інформативні та навчальні семінари, з метою ознайомлення представників українського бізнесу з вимогами до офіційного працевлаштування біженців.

23.03.20

Ми змушені призупинити прийом громадян у наших офісах, а також моніторингові візити через карантин. Проте ми залишаємося на зв’язку та продовжуємо надавати юридичну допомогу всім, хто цього потребує.

Нагадуємо про способи зв’язку з нами:

Гаряча лінія для ВПО:

(099) 507 50 90
(068) 507 50 90
(093) 507 50 90

Онлайн чат-бот:

Заходьте на facebook-сторінку Юридичний порадник для переселенців, натискайте “Надіслати повідомлення”, обирайте категорію вашого запитання.
_____
Електронна пошта: vpl.pravo@r2p.org.ua
_____
Повідомлення у Facebook:

Заходьте на сторінку Право на захистта натискайте “Надіслати повідомлення”.