Зробити пожертву
Укр / Eng
16.10.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за вересень 2020 року, підготовлений БФ «Право на захист». Він ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. 

Тенденції та динаміка: 

  • Цього місяця можна було здійснити перетин лінії розмежування лише через два КПВВ. Це призвело до значного зменшення кількості перетинів порівняно з періодом до введення карантинних обмежень. Кількість перетинів залишається приблизно однаковою: близько 81 000 в серпні та 86 000 у вересні.  
  • Зміни в правилах перетину лінії розмежування та перевезення товарів були внесені наприкінці вересня де-факто владою Луганської області: Жителі НПУТ в Луганській області тепер можуть перетинати КПВВ «Станиця Луганська» у напрямку до ПУТ і назад тільки один раз на місяць. Правила НПУТ щодо перевезення товарів через КПВВ тепер схожі з правилами ПУТ. Були визначені три різні категорії товарів: дозволені без обмеження, дозволені з обмеженням, заборонені. Перевезення товарів в комерційних цілях заборонене. 
  • З 18 вересня люди більше не ночують у наметах ДСНС на КПВВ «Новотроїцьке». З ініціативи Донецької облдержадміністрації людям, які очікували можливості перетину в наметі ДСНС, пропонують відправлятися на нічліг в Соціально-психологічний реабілітаційний центр в Дружківці. 
  • Щодня, до 10 осіб залишалися на ніч під навісом в нейтральній зоні на КПВВ «Станиця Луганська»: де-факто влада не дозволила їм повернутися додому на НПУТ через те, що вони не мали підтвердження своєї прописки. Пізніше декому з них вдалося надати платіжні квитанції з ЖЕКу, які підтверджували їхнє місце проживання на НПУТ. 
  • Люди продовжують стикатися з труднощами щодо процедури перетину лінії розмежування на КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська» через проблеми з додатком «Дій вдома». Іноді додаток перевантажено, і користувачам пропонується активувати його пізніше. Крім того, після введення номера мобільного телефону інколи з’являється вікно помилки. Смартфони, з операційною системою, старішою ніж Android 4.4, не підтримували цей додаток. 
  • Щонайменше 400 осіб отримали допомогу від моніторів БФ «Право на захист» у розв’язані проблеми зі встановленням «Дій вдома». Крім того, монітори ПнЗ надали допомогу приблизно 200 людям щодо отримання квитка, необхідного для перетину лінії розмежування від Координаційної групи. 
  • Протягом вересня 16 147 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». 

Документ можна завантажити англійською й українською

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації. 

28.09.20

Фото з архіву БФ «Право на захист»

2 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 767, якою затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. На компенсаційні виплати у державному бюджеті у 2020 році для Донецької та Луганської областей передбачено 20 млн грн.   

Безперечно, цей механізм є довгоочікуваним та важливим, оскільки у людей, житло яких було зруйноване, вперше з’явилася можливість отримати належні компенсації від держави.  

Детальніше про те, як отримати компенсацію за зруйноване житло читайте у нашому новому матеріалі.

І етап

1. Постраждалі (власники зруйнованого або пошкодженого житла, внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації) подають до органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій (ОМС/ВЦА) за місцем розташування житла:

  • заяву про проведення обстеження житла (форма згідно з Додатком 2 до Постанови);
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України;
  • нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності в постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла,

Окремий пакет документів на кожен окремий об’єкт житла

2. ОМС/ВЦА приймають рішення про проведення обстеження житла протягом 5 календарних днів із моменту надходження заяви. Обстеження проводиться комісіями з обстеження житла, заявник або його представник може брати участь в обстеженні, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.

3. Обстеження житла в строк не більше 30 календарних днів із моменту прийняття відповідного рішення. У разі, якщо доступ до житлового об’єкту обмежений або ускладнений, Комісія з обстеження проводить обстеження на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил. У разі відмови Командувача надати такий дозвіл строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача або зняття встановлених обмежень.

4. Комісія складає акт обстеження житла у двох примірниках із зазначенням стану житла: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло є пошкодженим, зазначається чи воно придатне або непридатне для проживання.

5. Протягом 3 робочих днів із моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав ОМС або ВЦА видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Перед тим, як подати документи для отримання компенсації постраждалий повинен:

  • зареєструвати припинення права власності (для реєстрації припинення права власності до державного реєстратора необхідно подати правовстановлюючі документи та акт обстеження, складений Комісією з обстеження житла);
  • забезпечити наявність банківського рахунку (реквізити банківської картки/карткового рахунка в банку, на яку/який буде перераховуватися компенсація).

ІІ етап

1. Постраждалі, їхні законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності подають до ОМС/ВЦА:

  • заяву в довільній формі про виплату грошової компенсації, у якій зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших ОМС/ВЦА;
  • копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію акта обстеження житла;
  • інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням.

Спосіб подання документів:

  • особисто або через представника;
  • за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення);
  • через центр надання адміністративних послуг (у разі наявності).

2. ОМС/ВЦА формує та затверджує щомісяця до 5 числа списки постраждалих, які надсилає разом із наданими постраждалими документами департаментам соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

3. Комісія з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації постраждалим приймає рішення про надання або відмову в наданні грошової компенсації (протягом 10 робочих днів із моменту отримання списку постраждалих; строк може бути одноразово продовжений не більш, як на 30 календарних днів).

4. Протягом 3 робочих днів із дати прийняття комісією рішень про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або про відмову в наданні грошової компенсації із зазначенням підстав відмови департаменти соціального захисту населення надсилають копії рішень постраждалим та ОМС/ВЦА.

Підстави для відмови в наданні грошової компенсації:

  • встановлення обставин, які свідчать про подання постраждалим документів, що містять недостовірну інформацію;
  • повторного подання заяви постраждалим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію або який уже включений у подання до Мінреінтеграції;
  • реєстрація постраждалим права власності на житло після моменту його руйнації, за винятком отримання житла в спадщину (крім випадку спадкування житла, яке було придбано спадкодавцем у зруйнованому стані, або отримання спадкодавцем за життя грошової компенсації за зруйноване житло), а також, за винятком, якщо постраждалий був зазначений, як власник житла під час першої реєстрації права власності.

5. Комісії формують узагальнений список постраждалих за результатами прийнятих рішень.

6. Не пізніше, ніж через 5 робочих днів із моменту отримання узагальненого списку постраждалих департаменти соціального захисту населення затверджують та надсилають на погодження до Мінреінтеграції подання, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої прийнято рішення.

7. Пропорційно кількості постраждалих Мінреінтеграції розподіляє бюджетні кошти за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв, виплачується грошова компенсація.

8. Виплата грошової компенсації здійснюється департаментами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації протягом 5 робочих днів із моменту надходження бюджетних коштів.

Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).


ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

«Гаряча лінія» БФ «Право на захист»: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

Автор фото в буклеті KutsVG/Depositphotos.com

18.09.20

До вашої уваги – піврічний звіт БФ «Право на захист» «Моніторинг КПВВ на сході України»(січень – червень 2020 року). Звіт містить результати опитування, що проводилося на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) між контрольованою та неконтрольованою урядом України територією (ПУТ та НПУТ) протягом першого півріччя 2020 року. У зв’язку з карантинними обмеженнями звіт містить дані опитування з 1 січня по 17 березня.

ГОЛОВНЕ:

  • У рамках заходів, спрямованих на припинення поширення COVID-19, з 17 по 22 березня люди мали можливість перетину лінії розмежування тільки у напрямку своєї прописки – НПУТ або ПУТ. Починаючи з 22 березня, КПВВ повністю призупинили свою діяльність. Відтоді лінію розмежування перетнули приблизно 14 000 осіб.
  • 9 червня Україна повідомила про відновлення роботи КПВВ в Донецькій області з 10 червня, після того, як вони були закриті майже на три місяці. Проте, станом на кінець червня, всі чотири КПВВ залишаються закритими з обмеженими винятками на перетин, оскільки де-факто влада НПУТ заборонила перетин лінії розмежування. Водночас на КПВВ «Станиця Луганська» (Луганська область) ще з початку карантину була можливість перетину лінії розмежування за заздалегідь узгодженим списком перетинаючих.
  • Можливість складання зовнішнього незалежного тестування (ЗНО), залишається проблемою для дітей, які проживають на НПУТ, через складну процедуру перетину лінії розмежування. В той час як, близько тисячі подали заявки на складання ЗНО, лише понад 300 осіб перетнули лінію розмежування з 16 червня. Нещодавно прийнятий закон спрямований на поліпшення ситуації: діти з НПУТ зможуть вступати до українських ВНЗ без проходження ЗНО.
  • Люди, яким вдалося здійснити перетин лінії розмежування у бік ПУТ, постали перед труднощами через проблеми з додатком «Дій вдома». Зокрема, ті хто має застарілі моделі телефонів та/або користувачі Київстар мали чимало проблем пов’язаних з технічними питаннями. Нестабільний Wi-Fi на КПВВ «Новотроїцьке», також, здебільшого ускладнював ситуацію. Крім того, представники ДПСУ на КПВВ «Станиця Луганська» помилково вимагали від людей підтвердити місце самоізоляції і завантажити «еталонну» фотографію безпосередньо на КПВВ, що згодом призвело до проблем з геолокацією. Люди, які не змогли встановити додаток, мали змогу переночувати у ДСНС наметі, та як правило, розв’язували проблему з додатком на наступний день, або вони були відправлені на обсервацію.
  • Люди, які перетинають лінію розмежування з боку НПУТ до ПУТ в Донецькій області, повинні мати відповідну прописку на ПУТ. Крім того, вони зобов’язані підписати документ на КПВВ (НПУТ) про неповернення на НПУТ до закінчення там карантину. До того ж люди які перетинають лінію розмежування з боку ПУТ до НПУТ повинні бути відправлені на двотижневу обсервацію, без будь-яких альтернативних варіантів самоізоляції.
  • Впровадження карантинних обмежень призвело до різкого скорочення кількості перетинів. Люди, які проживають на НПУТ не мають можливості отримати пенсії та соціальні виплати, свідоцтва про народження та смерть, придбати ліки тощо. Мешканці ПУТ що виїхали з яких-небудь особистих питань на сторону НПУТ до запровадження карантину, також не можуть повернутися додому. Возз’єднання сім’ї та доступ до місця проживання та/або лікування також є проблемами для значної кількості людей.
  • У період з 1 січня по 17 березня 67 134 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». Станом на 17 березня транспортні послуги були припинені у зв’язку з введенням карантинних обмежень. З 17 по 20 березня більшість служб призупинили свою роботу на всіх КПВВ: представники Координаційної групи, медичні представники, транспорт, в тому числі соціальний автобус на КПВВ «Станиця Луганська». У червні транспортні послуги були поновлені та станом на кінець місяця, загальна кількість перевезених осіб становить 69 405.
  • Монітори БФ “Право на захист” повідомили про п’ять осіб, що померли на ПУТ у першій половині 2020 року, та ще один смертельний випадок на НПУТ, згідно з даними з відкритих джерел. Попередня причина смерті у більшості випадків, була пов’язана з серцевими захворюваннями.

Піврічний звіт «Моніторинг КПВВ на сході України» доступний українською й англійською.

15.09.20

Пропонуємо до вашої уваги щомісячний звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за серпень 2020 року, підготовлений БФ «Право на захист». Він ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Тож головні спостереження серпня:

Станом на кінець серпня три з чотирьох КПВВ у Донецькій області залишаються закритими. КПВВ «Новотроїцьке» – єдине КПВВ в Донецькій області, де можна перетнути лінію розмежування за заздалегідь погодженими списками осіб. Перетин триває щопонеділка та щоп’ятниці. Таким чином, у серпні за такими списками було дев’ять так званих «коридорів». Загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування в Донецькій області, становила 1 026 осіб у напрямку підконтрольної уряду України території (ПУТ) та 1 797 – у напрямку непідконтрольної території (НПУТ). Умови перетину ті ж самі, що і в минулому місяці: для того, щоб отримати дозвіл на в’їзд чи виїзд до НПУТ, потрібно потрапити в певний список за складною процедурою подання документів до надзвичайного штабу боротьби з поширенням COVID-19 (НПУТ) електронною поштою або телеграм-каналом. Крім того, за словами людей, яким вдалося здійснити перетин з боку НПУТ до ПУТ, вони були зобов’язані підписати документ на КПВВ (НПУТ) про неповернення на НПУТ до закінчення там карантину. Окрім того, люди, які перетинають лінію розмежування з боку ПУТ до НПУТ повинні бути відправлені на двотижневу обсервацію без будь-яких альтернативних варіантів самоізоляції.

У Луганській області на КПВВ «Станиця Луганська» в серпні загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування, становила понад 25 000 осіб у напрямку ПУТ та понад 22 000 осіб – у напрямку НПУТ (дані про загальну кількість перетинів протягом робочих днів були отримані від ДПСУ). На КПВВ «Станиця Луганська» перетин до НПУТ можливий за наявності прописки НПУТ в Луганській області. Тож зі спрощенням процедури перетину лінії розмежування потік людей збільшився, що призвело до черг в першій половині дня протягом усього місяця: в окремі дні черги сягали близько 1 500 осіб у напрямку ПУТ. В результаті збільшеної кількості перетинів, високого температурного режиму і черг, протягом серпня понад 30 осіб знепритомніли. У червні були поновлені транспортні послуги електромобіля від НУО «Проліска».

Протягом серпня 14 149 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська».

Більше інформації ви знайдете у документі за посиланнями: українською та англійською.

11.09.20

2 вересня 2020 р. Уряд України ухвалив Постанову № 767, якою змінив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Цією постановою був замінений механізм виплати компенсацій, створений ще минулого року, а саме – Постановою КМУ № 623 від 10.07.2019 р. Нижче подаємо свій аналіз прийнятих змін.

Що змінилося?

1. Беззаперечним позитивом Постанови № 767 є те, що право на отримання грошової компенсації за зруйновані будинки (квартири) тепер матимуть також внутрішньо переміщені особи. Раніше, відповідне право могли мати лише ті, хто залишився на попередньому місці проживання. Однак у тому, що стосується грошової допомоги за пошкоджене житло, то ситуація залишається незмінною – її можуть отримати тільки ті особи, які відмовилися від евакуації, відселення і залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту (п. 3 Порядку).

2. Для утворення і початку роботи комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновані вже не потрібно приймати додаткових положень чи інших нормативних актів Мінреінтеграції. Відповідні положення є в тексті Порядку. Раніше існувала вимога затвердити положення про комісії окремим документом, в якому були б визначені їхні повноваження, порядок створення, прийняття рішень тощо. Однак такого положення не існувало, з цієї причини відповідні комісії не могли бути утворені. Такою ж була ситуація і з формою Акту обстеження житла. Тепер форма такого Акту є Додатком 1 до Постанови № 767.

3. Постанова містить додатки – форми документів, які є необхідними для належної роботи комісій, а саме:
– Акт обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (Додаток 1);
– Заява про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (Додаток 2);
– Довідка про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації (Додаток 3).

4. Постраждалі або їхні представники мають право брати участь у роботі комісії з обстеження під час обстеження житла і складання відповідного акту. Вони також можуть надавати пояснення, додавати документи або інформацію, які вважають необхідними, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла (п. 14 Порядку).

5. В акті обстеження житла має бути чітко вказаний технічний стан житла і зроблений висновок чи є воно пошкодженим або зруйнованим. У випадку визнання житла пошкодженим, має бути зазначена його придатність або непридатність для проживання (п. 13 Порядку). Обстеження житла повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення (п. 17 Порядку).

6. Заяву і необхідний пакет документів постраждалі можуть подати як до органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності – до військово-цивільних адміністрацій відповідних населених пунктів, так і до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), які утворені ними (п. 29 Порядку).

7. Новим є положення, за яким встановлюється черговість виплати грошової компенсації у разі надходження заяв в один день. В такому випадку пріоритетною є виплата тим постраждалим, житло яких було зруйноване раніше (п. 28 Порядку).

8. Згідно із п. 37 Порядку виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України на виконання статті 6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях».

Що залишилося?

1. Як і раніше, постраждалі можуть отримати допомогу або компенсацію лише за такий вид нерухомого майна як житло. Питання виплат за пошкодження або знищення нерухомого майна, яке не є житлом, (господарські споруди, магазини, офісні приміщення тощо) та рухомого майна (автомобілі, інші засоби пересування, тварини тощо) залишається невирішеним.

2. Незмінними залишаються два види виплат – грошова допомога і грошова компенсація. Грошова допомога виплачується лише за пошкоджене житло, а грошова компенсація – виключно за зруйновані житлові будинки або квартири. Для отримання грошової допомоги передбачені інші умови та інший пакет документів для подання.

3. Постанова № 767 не містить жодних положень, які б стосувалися питання щодо компенсації за зруйноване житло, яке залишилося на тимчасово окупованій території.

4. Методика розрахунку розміру грошової компенсації, як і раніше, визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку постраждалих. Розмір такої компенсації становить максимально 300 тис. грн. Розмір грошової допомоги становить від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

5. Грошова допомога і грошова компенсація є одноразовими виплатами. Повторна виплата коштів не допускається.
Окрім наведеного варто зазначити, що механізм, передбачений Постановою № 767 є більш чітким і деталізованими, зокрема у тому, що стосується пакету документів, створення і роботи комісій, етапів проходження заяв, строків прийняття рішень тощо.

Разом з тим вказаний механізм все ж не є досконалим і може створити певні негативні наслідки для осіб, житло яких було пошкоджене або зруйноване. Зважаючи на це, висловлюємо наступні застереження:

1. Повільність формування комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Згідно із Постановою № 767 такі комісії утворюються Донецькою та Луганською облдержадміністраціями (ОДА), однак за погодженням із Мінреінтеграції (п. 6 Порядку). По-перше, сам процес розробки і прийняття рішення ОДА може бути розтягнутим в часі. По-друге, узгодження такого рішення із профільним Міністерством також може затягнутися. У сукупності все це може призвести до того, що рішення про утворення комісій може бути прийняте значно пізніше ніж очікується.

2. Надмірна кількість членів комісій. Відповідно до п. 7 Порядку до складу комісії з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації входять представники апарату, різних структурних підрозділів ОДА, представники Мінреінтеграції. Також можуть входити представники інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – військово-цивільних адміністрацій, громадських об’єднань та неприбуткових організацій (за згодою). Схожою є ситуація зі створенням комісій з обстеження житла, куди можуть входити представники райдержадміністрацій (РДА), місцеві депутати, представники правоохоронних органів, громадських і неприбуткових організацій, а також уповноважені представники Збройних Сил України на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил (п. 12 Порядку). Проблема в тому, що включення представників багатьох структурних підрозділів ОДА (РДА), інших органів влади, а також громадських організацій, навіть за їх згодою, може призвести до роздутості комісій, і, як наслідок, до громіздкого і затягнутого в часі процесу як обстеження житла, так і розгляду заяв і прийняття рішень про виплату компенсацій.

3. Необхідність отримання письмового дозволу Командувача об’єднаних сил про проведення обстеження житла на території населених пунктів у разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб. Варто пам’ятати, що у наданні такого дозволу може бути відмовлено через неможливість забезпечити безпеку життю і здоров’ю осіб, які будуть здійснювати обстеження житла. Зважаючи на це, обстеження житлових об’єктів в такому випадку фактично буде унеможливлене протягом певного періоду, який може виявитися тривалим. Таким чином, розгляд заяв про надання компенсації за житло, що розташоване у таких населених пунктах, може бути відкладене на невизначений строк.

4. Згідно із п. 16 Порядку постраждалі особи повинні подати до комісії нотаріально завірені копії документів, що посвідчують право власності на зруйноване житло. Однак у ситуації коли оригінали документів були втрачені чи знищені, алгоритм дій відсутній. Звісно, в таких випадках можна скористатися записом у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і отримати відповідну довідку. Проте це може бути корисним коли такий запис в реєстрі є. За відсутності такого запису посвідчити яким-небудь іншим чином право власності на житловий об’єкт може бути вкрай складно.

5. Згідно із п. 13 Порядку в акті обстеження житла має бути зазначений висновок про технічний стан житла – зруйноване чи пошкоджене. У разі якщо житло пошкоджене, то зазначається чи воно придатне для проживання. Разом з тим не вказано, яким чином діяти якщо житло буде визнане пошкодженим, однак при цьому непридатним для проживання. Можна припустити, що в таких випадках особа матиме право на отримання лише грошової допомоги, а не компенсації, що своєю чергою може породити певну нерівність. У випадку отримання грошової допомоги, постраждала особа також втрачає право на отримання компенсації в повному обсязі у майбутньому. Умовно кажучи, за напівзруйнований житловий будинок можна отримати близько 6000 грн і втратити будь-які права на отримання відшкодування від держави реальної суми збитків.

6. Ще одним ризиком, який пов’язаний більше з виконанням положень Постанови № 767 є скорочення або навіть відсутність фінансування відповідної бюджетної програми. Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» містить таку програму, якою передбачено виділення коштів у розмірі 20 млн грн на виплати грошових компенсацій за зруйноване житло (на початку 2020 року ця сума становила 40 млн грн, однак у зв’язку із внесенням змін до закону і перерозподілом державних коштів фінансування цих видатків було скорочене до 20 млн грн). Разом з тим невідомо яким буде обсяг фінансування цієї програми й чи буде вона профінансована взагалі вже у наступному 2021 році.

У підсумку, зазначимо, що вказаний порядок надання і виплати грошової компенсації за зруйноване житло, хоч і не позбавлений недоліків, є значно кращим ніж процедура, яка була передбачена Постановою № 623 від 2019 року. Висловлюємо сподівання, що практика застосування Постанови № 767 покаже, чи є висловлені застереження реальними.

07.09.20

БФ «Право на захист» продовжує свою роботу у складі 3P Консорціуму зі зниження ризиків. Попри всі карантинні обмеження, введені в березні, наші колеги змогли залучити зацікавлені сторони до подальших обговорень промислових та екологічних ризиків на Сході України. Щоб зробити такі обговорення більш ґрунтовними та продуктивними, Фонд об’єднав свої зусилля з технічними консультантами, які добре обізнані в ризиках, притаманних саме Донбасу.

Детальніше про це читайте в новому виданні інформаційного бюлетеня Консорціуму за посиланням.

18.08.20

Вы боитесь пострадать по возвращении в свою страну? Не можете получить защиту от своего государства? Вы имеете право подать заявление о признании вас (вашей семьи) беженцем или лицом, требующем дополнительной защиты (далее – Заявление).

СТАТУС БЕЖЕНЦА ИЛИ ЛИЦА, ТРЕБУЮЩЕГО ДОПОЛНИТЕЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ

Вы можете получить статус беженца или лица, требующего дополнительной защиты в Украине, если:

  • вы покинули свою страну происхождения из-за серьезной угрозы несоблюдения ваших основных прав и свобод;
  • вы ранее подверглись преследованиям;
  • существует угроза подвергнуться преследованиям по возвращении в страну происхождения по причине вашей расы, религии, национальности, политических взглядов или принадлежности к определенной социальной группе;
  • ваше государство (правительство) не в состоянии или не желает защитить вас. Статус лица, требующего дополнительной защиты, предоставляется беженцам, которым угрожает серьезная опасность вследствие международного или внутреннего вооруженного конфликта.

ПОМНИТЕ! Каждый человек имеет право искать убежище. Каждый человек имеет право на защиту от выдворения в соответствии с международным законодательством.

ЧТО НУЖНО СДЕЛАТЬ, ЧТОБЫ ПОДАТЬ ЗАЯВЛЕНИЕ?

Если вы только приехали в Украину, вам следует сразу же подать Заявление в письменной форме. Это можно сделать в аэропорту/ морском порту, куда вы прибыли, или в любом другом пункте пересечения границы. Вы также можете подать Заявление, если пребываете в стране на протяжении какого-то времени. Для этого обратитесь в любое территориальное подразделение Государственной миграционной службы Украины по месту вашего нахождения

РИСКИ НЕЛЕГАЛЬНОГО ПРЕБЫВАНИЯ

За нелегальное пребывание предусмотрена административная ответственность. Если Государственная миграционная служба обнаружит нарушение сроков пребывания в Украине, вам выдадут административный протокол и наложат штраф. Размеры штрафа определяются Кодексом Украины об административных правонарушениях: от 1 700 до 8 500 грн (Ст. 203-204 КУпАП). Вас также могут задержать, принудительно депортировать или выдворить из Украины!

ПОМНИТЕ! Вы имеете право на получение информации на всех этапах процедуры получения убежища. Государственные должностные лица обязаны вам ее предоставить. Пожалуйста, просите у них пояснений.

ЧТО ПРОИЗОЙДЕТ ПОСЛЕ ПОДАЧИ ЗАЯВЛЕНИЯ?

В день подачи Заявления сотрудник миграционной службы уточнит ваши личные данные, вас сфотографируют, возьмут отпечатки пальцев. После этого в течение 15 дней вам назначат первое интервью. Сотрудник миграционной службы также задаст ряд вопросов для установления других ваших личных обстоятельств. Вы должны будете предоставить все имеющиеся у вас документы, которые могут подтвердить вашу личность и гражданство. Второе интервью будет проведено в течение нескольких месяцев. Всего процедура занимает от 7 месяцев с момента подачи документов. В ваших интересах не уничтожать свои личные документы!

ПОМНИТЕ! Вы имеете право общаться и получать ответы на языке, который вы понимаете, а также просить предоставить услуги переводчика. Если вы не понимаете переводчика, или вам кажется, что переводчик не переводит именно то, что вы говорите, сообщите об этом сотруднику миграционной службы, проводящему интервью. Вы также можете просить замены переводчика.

ВЫ ПОЛУЧИЛИ РЕШЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ МИГРАЦИОННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ РЕШЕНИЕ МОЖЕТ БЫТЬ:

Положительным (ваше Заявление рассмотрено и утверждено)

Теперь вы можете остаться в Украине со статусом беженца или лица, требующего дополнительной защиты. В зависимости от статуса, который вы получили (беженца или лица, требующего дополнительной защиты), вам выдадут удостоверение личности, которое действительно в течение 5 лет.

Отрицательным (ваше Заявление рассмотрено и отклонено)

Если вы по-прежнему считаете, что вам опасно возвращаться домой, вы можете обратиться в суд с иском о пересмотре решения Государственной миграционной службы Украины

ПОМНИТЕ! Решение Государственной миграционной службы не является окончательным. Его можно обжаловать в окружных административных судах в течение 5 рабочих дней.

ЮРИДИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ

Согласно украинскому законодательству, вы, как искатель убежища, имеете право на получение бесплатной правовой помощи во время процедуры получения статуса беженца или лица, требующего дополнительной защиты, а также во время процедуры обжалования негативного решения по вашему делу (смотрите ниже). За бесплатной правовой помощью вы можете обратиться:

  • к государственным юристам и адвокатам в специальных центрах, которые расположены по всей территории Украины;
  • в Агентство ООН по делам беженцев (UNHCR);
  • к юридическим партнерам Агентства ООН в тех городах, где расположены их офисы.

Вы также можете обратиться за помощью к платному адвокату и юристу за свой счет, если у вас есть такая возможность.

ЧТО ДЕЛАТЬ, ЕСЛИ ВАС НЕ ПРОПУСКАЮТ НА ГРАНИЦЕ?

Если вы находитесь в транзитной зоне аэропорта или в другой приграничной зоне –  подойдите к сотруднику пограничной службы и скажите, что вы хотите обратиться за международной защитой в Украине. Требуйте, чтобы у вас приняли заявление о предоставлении статуса беженца.

Если сотрудник пограничной службы отказывает вам, срочно собирайте доказательства об этом: сфотографируйтесь на фоне плакатов “Помогите мне! Я беженец!” “Я обращаюсь за международной защитой ”, запишите видеозапись попыток обращения. Эту информацию в срочном порядке отправьте на экстренный номер БФ «ПРАВО НА ЗАЩИТУ» : +38 093 038 95 62. Если есть возможность, свяжитесь по этому номеру с нашими адвокатами!

ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕСЕЧЕНИЯ ГРАНИЦЫ В СВЯЗИ С COVID-19

В связи с карантинными ограничениями в Украине и мире, при паспортном контроле на границе, кроме обычного перечня документов, вам необходим полис (свидетельство, сертификат) страхования. Этот полис должен быть выдан компанией, которая зарегистрирована в Украине, или иностранной страховой компанией, которая имеет представительство в Украине. Полис необходим для покрытия затрат на лечение на случай заболевания COVID-19 в период пребывания в Украине.

Что делать, если такого полиса нет и нет возможности его приобрести?

Согласно Закону Украины «О пограничном контроле» искателям защиты в порядке исключения могут разрешить пересечь границу даже при отсутствии такого полиса. Для этого нужно заявить на границе о своем намерении обратиться за защитой и объяснить, почему нет/не было возможности приобрести полис.

ОБРАТИТЬСЯ ЗА БЕЗОПЛАТНОЙ ПОМОЩЬЮ ВЫ МОЖЕТЕ В БФ «ПРАВО НА ЗАЩИТУ»:

г. КИЕВ, ул. Щекавицкая, 57; +38 044 337 17 62 ; r2p@r2p.org.ua

г. ХАРЬКОВ, ул. Малая Гончаровская, 28/30 (2 этаж); +38 057 751 17 64; +38 094 811 17 63; (9:00 – 18:00)

г. ЛЬВОВ, ул. Шота Руставели, 13, офис, 10; +38 093 023 08 55; +38 032 276 19 21; (9:00 – 18:00)

14.08.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за липень. В основі звіту – дані, зібрані протягом візитів наших колег на контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ).

ГОЛОВНЕ:

  • 7 липня де-факто влада НПУТ передала на КПВВ «Новотроїцьке» (ПУТ) список осіб, які отримали дозвіл на перетин лінії розмежування у бік НПУТ. Людям дозволили перетнути лінію розмежування з боку ПУТ, але попередили, що тих, кого немає в списку, не пропустять на стороні НПУТ. Відтак, 83 особи, яких не було в списку, застрягли на «0» блокпості. Військові та поліцейські з боку НПУТ розігнали цих людей – 15 осіб зазнали жорсткого поводження. Пізніше 37 осіб повернулися до ПУТ, інші 46 людей ще деякий час перебували на «0» блокпості НПУТ.
  • 14 липня на КПВВ «Станиця Луганська» від тромбоемболії легеневої артерії помер 62-річний чоловік. Представники швидкої допомоги, НУО та ДСНС проводили реанімаційні заходи, але врятувати його не вдалося.
  • Станом на кінець липня три з чотирьох КПВВ у Донецькій області залишаються закритими. КПВВ «Новотроїцьке» відновлює роботу у деяких випадках: у липні за заздалегідь погодженими списками осіб, яким дозволений перетин, було сім так званих «коридорів». Загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування в Донецькій області, становила 1 194 осіб у напрямку ПУТ та 1 017 у напрямку НПУТ.
  • Загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування в липні на КПВВ «Станиця Луганська» в Луганській області, становила 12 560 осіб у напрямку ПУТ та 10 274 – у напрямку НПУТ.

Документ доступний англійською та українською мовами. 

17.07.20

Фото: UNHCR Ukraine

Завтра, 18 липня, набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства». 16 червня 2020 року закон прийнято Верховною Радою України, 15 липня він підписаний Президентом України.

Мета Закону — створення процедури визнання особою без громадянства, оскільки у 2013 році Україна приєдналася до Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року та Конвенції 1961 року про скорочення безгромадянства (ратифікована також у 2013 році) і взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо урегулювання та поліпшення статусу осіб без громадянства, які перебувають на території нашої держави.

До цього часу процедури визначення статусу особи без громадянства (далі — ОБГ) в Україні не було.

Про що Закон?

Закон приводить визначення особи без громадянства у відповідність до Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року (далі — Конвенція). А саме: «Особа без громадянства — особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону» (замість «відповідно до свого законодавства»). Таке уточнення визначення ОБГ запобігатиме виключенню з цієї категорії осіб, держава походження яких за законом має їх вважати своїми громадянами, проте на практиці відмовляє в громадянстві.

Закон вводить процедуру визнання людини особою без громадянства: передбачає можливість звернення про визнання ОБГ, зокрема заявником, який не перебуває на території України на законних підставах; встановлює строк розгляду заяви у 6 місяців, але не довше 12 місяців; передбачає документування заявника довідкою про звернення за визнанням ОБГ на час розгляду; визначає вичерпний перелік підстав для відмови та порядок оскарження у випадку відмови. Процедура надасть можливість тисячам ОБГ, які проживають в Україні багато років або все життя, нарешті отримати документ, який посвідчує особу, та стати повноцінними членами суспільства і реалізувати свої права і свободи, гарантовані всім без виключення Конституцією України.

Закон надає право особам, які звернулись із заявою про визнання ОБГ, на всі види безоплатної правової допомоги до прийняття остаточного рішення за їх заявою. Зазвичай не документовані особи, які звертаються до Благодійного Фонду «Право на захист» з приводу оформлення громадянства, є соціально незахищеними людьми, це самотні люди похилого віку; роми; особи, звільнені з місць позбавлення волі; внутрішньо переміщені особи. Більшість з них не мають відповідної освіти та коштів на юридичну допомогу, а тому розв’язати проблему свого офіційного статусу майже неможливо без безоплатної правової допомоги.

Щонайменше 12 країн світу запровадили процедуру. Це Франція, Грузія, Угорщина, Італія, Латвія, Косово, Мексика, Молдова, Філіппіни, Іспанія, Туреччина, Великобританія[1]. Найпершими були Франція та Італія (1950-1970), у 2000-х роках ще чотири країни впровадили свою процедуру, інші шість – після 2011 року.

Чинні процедури діляться на ті, що регулюються конкретними нормами права, чітким або відносно чітким порядком; які направлені на захист, вони чітко не врегульовані законодавством, однак механізм функціонує; ті, що одночасно гарантують захист та мають чітко визначену процедуру[2]. Проте єдиним вірним критерієм оцінки ефективності функціонування процедури є стан імплементації положень Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року.

Наприклад, право працювати за наймом або на власному підприємстві; придбавати/орендувати житло; отримувати освіту; на соціальне забезпечення; свобода пересування та інші. Держави мають широку свободу розсуду щодо розробки та функціонування процедури визначення ОБГ, оскільки це прямо не вимагається Конвенцією[3]. Водночас процедура створить можливість забезпечити реалізацію вказаних прав ОБГ.

Досвід Киргизької Республіки у подоланні безгромадянства є найбільш вражаючим на сьогоднішній день. В рамках кампанії IBelong, розпочатої УВКБ ООН у 2014 році з метою припинення безгромадянства, уряд та партнери виявили 13 700 осіб без громадянства в країні, серед яких понад 2000 дітей[4]. Виявлених людей документовано свідоцтвами про народження або оформлено/прийнято до громадянства, чим покладено крапку в національній проблемі безгромадянства. Слід зазначити, що Киргизстан ще не приєднався до Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року і не запровадив процедуру визнання ОБГ[5], однак до кінця 2020 року має на меті врегулювати порядок визнання ОБГ[6]. Цей приклад демонструє, що чітка ціль та послідовне виконання запланованих заходів, призводять до відмінного результату.

Україна, як Грузія та Молдова, націлена розв’язати проблему безгромадянства шляхом врегулювання механізму визнання ОБГ. Процедури визнання ОБГ Грузії та Молдови дещо відрізняються від процедури, передбаченої новим законом в Україні. Наприклад, законодавством Молдови передбачено, що ініціатором визнання ОБГ може виступати не тільки заявник, але й державний орган. У Грузії вказаними категоріями справ займається відомство, підзвітне Міністерству юстиції, а не Міністерству внутрішніх справ, як в Молдові та Україні. Як у Молдові, так і у Грузії строк розгляду заяви про визнання ОБГ складає 6 місяців з можливістю продовжити його на 1-3 місяці і не більше. Натомість в українській моделі, як передбачено тільки-но прийнятим законом, надана можливість продовжувати розгляд заяви до 12 місяців. Проте у прикладах Грузії і Молдови перелік підстав для відмови у визнанні ОБГ та відхиленні заяви значно ширше ніж той, що встановлено новим законом в Україні[7].

Позитивними сторонами української моделі, що наразі впроваджуватиметься є:

  • можливість звернення до процедури визнання ОБГ незалежно від наявності законних підстав проживати на території України;
  • Тягар доведення того, що особа не перебуває в громадянстві жодної з країн, покладений на державний орган, а не на людину (зібрати необхідні підтвердження людині, яка не має документу, що посвідчує її особу, майже неможливо);
  • За необхідності заявнику надаватиметься перекладач, здійснюватиметься переклад його документів;
  • Якщо обставини справи свідчитимуть про можливу належність людини до громадянства України, розгляд справи зупинятиметься, натомість здійснюватиметься перевірка належності до громадянства України. Якщо належність не буде встановлена – розгляд поновлюватиметься. Якщо належність до громадянства буде встановлена, розгляд справи припинятиметься, натомість особі оформлятимуть паспорт громадянина України;
  • Якщо під час розгляду заяви з’ясуються обставини, що можуть свідчити про наявність умов для визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, розгляд заяви про визнання ОБГ зупинятиметься до завершення іншої процедури. Залежно від результатів останньої розгляд заяви про визнання ОБГ поновлюватиметься або припинятиметься;
  • Людина, заява якої щодо визнання ОБГ розглядатиметься підрозділом ДМС, або яка оскаржуватиме відмову у визнанні ОБГ, зможе в цей час працювати офіційно з дозволу центру зайнятості;
  • Чітко передбачений порядок оскарження рішення про відмову або про скасування вже прийнятого позитивного рішення.
  • Державна міграційна служба України буде вести облік осіб: звернулися із заявою про визнання ОБГ; щодо яких прийнято рішення про визнання ОБГ або про відмову у визнанні ОБГ; ОБГ, яким видані посвідки на постійне проживання; ОБГ, яким видані посвідки на тимчасове проживання; ОБГ, яким видані проїзний документ (посвідчення ОБГ для виїзду за кордон). 

Як звернутись? Куди? Коли?

Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства, зразки заяви про визнання особою без громадянства, довідки про звернення за визнанням особою без громадянства будуть затверджені відповідним актом Кабінету Міністрів України. Однак в інфографіці нижче – коротко про те, як людина може звернутись із заявою про визнання ОБГ та як проходить розгляд заяви.


Чи будуть витрачені бюджетні кошти під час виконання Закону?

Реалізація положень Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України. Хіба що оформлення посвідок на тимчасове та постійне проживання ОБГ буде коштом Держави. Слід зазначити, що автори законопроєкту пропонували звільнити від судового збору осіб, які оскаржують відмову у визнанні ОБГ або скасування вже прийнятого рішення про визнання ОБГ. Однак, цю пропозицію було відхилено.

Навпаки, ОБГ після успішного проходження процедури зможуть офіційно працевлаштуватись та стати на облік у фіскальних органах, бути платниками податків. Отже, ці зміни в законодавстві потенційно збільшать кількість платників податків, а тому й наповнення бюджету.

[1] Establishing statelessness determination procedures to protect stateless persons, UNHCR, access address: https://www.refworld.org/pdfid/57836cff4.pdf

[2] Statelessness determination and the protection status, ENS, access address: https://www.refworld.org/pdfid/53162a2f4.pdf?__cf_chl_jschl_tk__=38421593d616c57173c89d40c6c096c695eca1f2-1592750950-0-ATGhxCXMPpc727i__07dAavCzeH4gJZQZxr1UrIQULqqdXYc4WstQWxwNvRG3Z0_DQsK1DLGd_7Umry6wZEEiPO_-x_UPJoN08hLit0xvyumGiaeIaPZYS4f30x1rNDcmr5cRxTEvJB3Tc5ktG1LlacG_u1l55TVD5k35RKQdSibrJqNkEE7zYvpGUG7zmYXDE8vER1gyibTRdTcoZU0oSoYQZbndK3nu0x3oERI7g6hw3guKTbkrLnrWzrys23b1bGcf5IirVHwQP0MMm6x2tTi0IVIjq_sRf2ZUH1iolc7

[3] UNHCR, Handbook on Protection of Stateless Persons, 30 June 2014, available at: http://www.refworld.org/docid/53b676aa4.html

[4] https://www.unhcr.org/news/press/2019/7/5d1da90d4/kyrgyzstan-ends-statelessness-historic-first.html

[5] https://treaties.un.org/Pages/ViewDetailsII.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=V-3&chapter=5&Temp=mtdsg2&clang=_en

[6] https://www.unhcr.org/ibelong/results-of-the-high-level-segment-on-statelessness/

[7] Досвід Грузії та Молдови щодо імплементації Конвенцій ООН про статус апатридів та скорочення безгромадянства, ВГО «Комітет виборців України», адреса доступу: http://cvu.od.ua/ua/likbez/dosvid-gruziyi-ta-moldovi-schodo-implementatsiyi-konventsiy-oon-pro-status-apatridiv-ta-skorochennya-bezgromadyanstva_265/