Зробити пожертву
Укр / Eng
27.01.23

Задля посилення спроможності громад до зменшення ризиків техногенних та екологічних катастроф, які значно загострилися внаслідок російського повномасштабного вторгнення на територію України, а також для практичного сприяння процесам відбудови, реконструкції та відновлення громад БФ “Право на захист” розробив Методичні рекомендації щодо розроблення програми комплексного відновлення території громад.

Документ є частиною серії аналітичних та методичних матеріалів, що напрацьовані експертною командою Фонду в межах проєкту «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні (Фаза ІІ)», який реалізується БФ “Право на захист” за підтримки Європейського Союзу та у співпраці із Консорціумом зменшення ризику (3Р).

Методичні рекомендації пропонують алгоритм із 10 кроків щодо розроблення програми комплексного відновлення громади (її частини) та роз’яснення їхньої реалізації. Документ спирається на попередньо проведену дослідницьку роботу з аналізу місцевих стратегічних документів зі зменшення ризиків лих на відповідність національним, регіональним документам, чинній нормативно-правовій базі, а також відповідність Сендайській рамковій програмі зі зниження ризику катастроф на 2015-2030 рр. Особлива увага приділена відбудові за принципом “краще, ніж було”. Рекомендації доповнені спеціально складеними зразками документів, які стануть в нагоді громадам на різних етапах розробки програми відновлення.

Розроблені матеріали носять універсальний характер для всіх територіальних громад України, а також усіх причетних до процесів відновлення та відбудови. Водночас окреме практичне значення вони мають, зокрема, для територій та громад, які постраждали внаслідок військових дій, знаходилися під тимчасовою окупацією країни-агресора і були деокуповані, або ж перебувають під ризиком ураження через розташування на їх території та/або знаходження на сусідніх територіях об’єктів, які несуть техногенні та екологічні ризики внаслідок порушення їхнього звичайного функціонування (у тому числі внаслідок військових дій).

Методичні матеріали будуть корисними для:

  • голів громад, старостам, їх заступникам, працівникам виконавчих органів громад;
  • працівникам ОДА (на час війни – військові адміністрації), які погоджують програми відновлення (департаменти з екології та природних ресурсів, цивільного захисту, громадського здоров’я, архітектури та містобудування тощо);
  • територіальним представництвам державних органів влади: управління водного господарства, лісового-мисливського господарства, ДСНС, центри громадського здоров’я тощо.
  • громадськості – фізичним та юридичним особам, які проживають та/або здійснюють діяльність в межах ТГ, чи планують її здійснювати, та на яких програма відновлення матиме вплив.

Консорціум ЗР був створений у 2019 році групою міжнародних та українських НУО з метою зменшення ризиків стихійних лих в Україні. Члени Консорціуму об’єднані спільною метою підготувати та захистити цивільне населення та стратегічно важливі системи та служби України до ризиків природних, екологічних та промислових катаклізмів.

Видання матеріалу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу через його Департамент цивільного захисту і гуманітарної допомоги (ЕСНО).

Виконавець:

Софія Шутяк – правовий аналітик проєкту «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні (Фаза ІІ)», БФ “Право на захист”

Проте висловлені погляди та думки належать лише автору і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Департаменту цивільного захисту і гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Ні Європейський Союз, ні орган, що надає гранти, не несуть за них відповідальності.

Додатково до Вашої уваги пропонуємо аналітичні матеріали стосовно сталого відновлення України через призму Сендайської рамкової програми й принципу “відбудувати краще, ніж було”

#RiskReduction #Resilience #PreparePreventProtect #3PConsortium #ACTED #ECHO

EU Civil Protection & Humanitarian Aid – ECHO

13.01.23

Раніше слово «переміщення» означало лише звичайний процес руху. Студенти переїжджали у великі міста, люди вирушали у відрядження, змінювали місце проживання за власним бажанням. 

З 2014 року слово «переміщення» в Україні асоціюється з війною, втратою дому, болем і тривогою. Внутрішньо переміщені особи живуть у постійному дисбалансі між адаптацією та надією повернутись додому.

Проблема стигматизації переселенців існує ще з початку війни 2014 року, коли на підконтрольну Україні територію приїхало багато внутрішньо переміщених осіб із Донецької та Луганської областей і Криму. 

Стигматизація – це перевага стереотипів над реальністю, а відтак, накладання негативних рис на певну верству населення й звинувачення її в наявності таких. 

Насправді стигматизувати можна будь-кого, хто має певні спільні характеристики. В нашому випадку, це довідка ВПО. Повномасштабна війна змінила багато аспектів як у розумінні цієї проблеми, так і у відносинах між переселенцями й приймаючими громадами. В першу чергу, через різке збільшення кількості переміщених осіб. По всій Україні їх налічується 5,9 мільйона*.

Дуже важливо пам’ятати, що абсолютно кожному українцю є що сказати про цю війну. Ми ніколи заздалегідь не знаємо, який саме досвід пережила людина, але маємо безумовно його поважати, для цього не обов’язково знати всі деталі історій. Страхи, втрати, тривоги й трагедії супроводжують кожного українця. 

Благодійний фонд «Право на захист» та агенція Info Sapiens провели дослідження, де проаналізували різновиди конфліктів і тригерних тем в Українському суспільстві. Фокус-групи складались із внутрішньо переміщених осіб, представників приймаючих громад і репатріантів. Усього було проведено понад 1200 інтерв’ю. 

Дослідники з’ясували, що досить частими є конфлікти щодо побутових питань. Проте зазвичай, за словами респондентів, їх вирішити легше за інші. Особливо після ближчого знайомства з переселенцями й відчуття емоцій від їхніх історій порятунку.

«Навчилися цінувати мінімальне – життя, можу плакати від радості, що всі живі, коли немає тривог, сирен. Раніше ми цього не цінували й не знали».

(Приймаюча громада)

Конфлікти на емоціях виникають між переселенцями й приймаючими громадами, між репатріантами й рідними громадами. Люди звинувачують один одного в недовірі, неналежній поведінці та нестачі патріотизму, часто роблячи це упереджено. Такий конфлікт зазвичай не є причиною взаємної неповаги в суспільстві, а відбувається через втому і стрес. 

«Я оптиміст – негативні емоції нам не допоможуть. Одне переживання в мене є, щоб війна закінчилася. Переживаю, що рідне місто бомблять і можу лишитися без житла. У мене зараз нова робота, нове житло, нові друзі – стресу сильного немає. Є надія на повернення додому».

(ВПО)

Утім, всі заходи, спрямовані на уникнення стигматизації й полегшення становища ВПО у суспільстві мають бути корисними не лише для переселенців, а й для місцевих громад. Саме це допоможе досягти рівності всередині суспільства й суттєво знизити кількість конфліктів.  

Також не останню роль грають громадські проєкти й соціальна реклама та інформаційний простір загалом, де мають використовуватись вірні меседжі, а не розпалюватись ворожнеча. Ідея об’єднання та компромісів, культивація взаємодопомоги як інструменту боротьби за свободу – це те, що громадяни мають бачити насамперед.

«Ми багато працюємо на місцях, розмовляємо з нашими бенефіціарами. Серед них і ВПО, й приймаючі громади. Знаємо, що є конфлікти. Але більше історій саме про позитивний досвід: як переміщені діти знайшли собі друзів у новому місті, як зовсім незнайома людина допомогла вивезти бабусю з зони бойових дій, як нові сусіди забезпечили багатодітну мати-переселенку всім необхідним для її новонародженого маля, як ВПО хочуть бути корисними на новому місці та починають допомагати іншим постраждалим від війни. Врешті-решт таких зворушливих і людяних історій, значно більше. Це результат взаємодії звичайних людей – переселенців і тих, хто приймає їх та розділяє їхні втрати!»

програмна директорка БФ «Право на захист» Надія Ковальчук.
програмна директорка
БФ «Право на захист»
Надія Ковальчук

Як показало дослідження, в українському суспільстві є багато факторів, які допомагають громадянам об’єднуватись. Фокус на спільних інтересах, проблемах і усвідомленні культурного різноманіття як позитивної риси нації, може покращити атмосферу в громадах і зменшити ризик стигматизації переселенців. 

«Є гордість за наш народ, що ми згуртувалися, допомагаємо одне одному… Діти позитивно впливають на стан, співають патріотичні пісні, посміхаються, грають».

(ВПО)

Попри те, що всі люди різні, громадян об’єднують одні й ті ж самі почуття, переживання за своє життя, за дітей, за воїнів, за країну в цілому. А ще – усвідомлення причетності до чогось надважливого.  Ми всі розуміємо, що від взаємодопомоги, чуйності та готовності об’єднатися, залежить спільна перемога.

*За даними дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ) за листопад 2022 року.

30.12.22

Свобода пересування:

1. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02 грудня 2022 року № 1345 якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 року №1259 та встановлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки України, які не закінчилися на день набрання чинності цієї постанови, продовжуватимуться автоматично на 2 місяці, а не на 1, як це було передбачено раніше. Таким чином, підприємствам, в яких є чинний наказ про бронювання військовозобов’язаних співробітників, строк дії відстрочки від призову на військову службу буде продовжено ще на один місяць лише на підставі даної постанови, тобто без надання додаткових підтверджуючих даних.

2. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено від 02 грудня 2022 року № 1349 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту з організації управління чергами вантажних автомобілів перед міжнародним пунктом пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин – Дорогуськ» за допомогою електронної системи «Електронна черга перетину кордону Ягодин – Дорогуськ». Координатором експериментального проєкту є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Його проведення заплановано з 05 грудня 2022 року до 05 грудня 2024 року.  

3. Урядом Молдови розпорядженням Комісії з надзвичайних ситуацій від 22 грудня 2022 року №55 запроваджений спрощений порядок перетину громадянами України державного молдовського кордону та дозволено до 1 лютого 2023 року в’їжджати на територію Молдови на підставі посвідчення особи і через молдовсько-румунський кордон, і через міжнародний  аеропорт «Кишинів». Так, раніше перетин державного молдовського кордону дозволявся нашим громадянам лише на підставі закордонного паспорта.

Тепер громадяни України зможуть в’їжджати до Молдови з Румунії на підставі:

  • посвідчення особи (ID-картка, внутрішній паспорт);
  • звичайного паспорта;
  • інших документів, що посвідчують особу (посвідчення особи громадянина України, видане посольством України в Молдові, тимчасове посвідчення особи, видане Бюро міграції, посвідчення водія, посвідка на проживання, військовий квиток і т.д.).

Крім того, можна буде пред’явити:

  • копії цих документів;
  • документи в електронному форматі;
  • документи зі строком дії, що минув.

На підставі вказаних документів громадяни України зможуть також виїхати з Молдови до України.

Доступ до медичних послуг:

1. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2022 року № 1356 внесено зміни до Положення про порядок, умови та критерії  встановлення інвалідності, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317. Зміни передбачають, що причинний зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, одержаним від вибухонебезпечних предметів, встановлюється МСЕК на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому зазначено обставини, за яких особа отримала ушкодження здоров’я.

2. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року № 1373 розширено перелік лікарських засобів, які закуповуються за договором керованого доступу. У зв’язку з цим вперше за кошти державного бюджету будуть закуплені ліки для пацієнтів з рідкісним захворюванням – спінально м’язова атрофія першого типу (СМА). Зазначений лікарський засіб стане доступний у 2023 році.  Його отримуватимуть пацієнти зі СМА, які відповідатимуть критеріям включення до програми (вік, тип хвороби тощо), в тому числі ті, яким буде поставлено діагноз за результатами програми розширеного неонатального скринінгу. 

3. Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1390 від 16 грудня 2022 року, що підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року, відповідно до якої  на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування: 

– строк дії посвідчень з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», виданих особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено із строком перегляду та строк якого припав на період воєнного стану, якщо МСЕК не було проведено повторний огляд, продовжується без звернення таких осіб до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення;

– вимога щодо вклеювання в посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» нового бланка, що продовжує строк дії такого посвідчення, не застосовується, крім випадків, якщо МСЕК було проведено повторний огляд.

– структурні підрозділи з питань соціального захисту населення після припинення чи скасування воєнного стану інформують осіб з інвалідністю внаслідок війни, яким продовжено строк дії посвідчень, про необхідність протягом шести місяців оновити документи, необхідні для продовження строку дії таких посвідчень.

4.  Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 продовжено режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту  та карантин і обмежувальні протиепідемічні заходи на всій території України  до 30 квітня 2023 року.

5. Міністерство охорони здоров’я України 06 грудня 2022 року звернулося до обласних військових цивільних адміністрацій з рекомендаціями розглянути питання щодо  тимчасового припинення планових госпіталізацій у закладах охорони здоров’я через загрози знеструмлення. Надання екстреної медичної допомоги та проведення термінових хірургічних операцій залишається без змін. Рішення щодо плановості або ургентності операції приймає виключно лікар.

29.12.22

Зростання кількості перетинів державного кордону спричинило збільшення завантаженості на міжнародних пунктах пропуску і ще з більшою актуальністю постало питання облаштування МПП та території перед ними, забезпечивши необхідними умовами доступу до питної, технічної води, санітарно-гігієнічних приміщень, місць для сидіння і комфортного перебування під час очікування в черзі з метою перетинання кордону. 

Благодійний фонд “Право на захист” провів моніторинг умов облаштування МПП та територій перед ними, а також їх благоустрою. Ми прагнули зʼясувати забезпечення належних умов, задоволення потреб та дотримання прав людей, велика кількість яких кожного дня здійснює перетинання державного кордону України. 

Для проведення вказаного дослідження моніторинг здійснювався працівниками БФ “Право на захист” впродовж вересня-листопада 2022 року на МПП та територіях перед МПП «Краківець», «Угринів» Львівської області, «Могилів-Подільський», «Бронниця» Вінницької області та «Мамалига», «Порубне» Чернівецької області щодо забезпечення: 

  • доступу до води (питної та технічної); 
  • санітарно-гігієнічних умов (наявності санітайзерів/дезінфекторів для рук, туалетів, здійснення вивозу сміття);
  • умов очікування та цивільного захисту (наявності місць для сидіння, навісів від опадів, пунктів обігріву, укриттів для цивільних осіб на випадок повітряної тривоги, систем звукового чи візуального сповіщення про небезпеку (гучномовці/сирени тощо);    
  • умов для людей з обмеженими можливостями та особливими потребами (наявності інвалідних візків та персоналу, що допомагає особам з обмеженими можливостями та особливими потребами, спеціально облаштованих туалетів, пандусів, кімнат матері та дитини (повивальні чи для годування). 

Щоб оцінити рівень задоволення потреб людей, зʼясувати відповідності МПП, територій перед ними міжнародним стандартам та їх готовності до сучасних викликів і ризиків, повʼязаних зі збройною агресією проти України, аналітики БФ “Право на захист” здійснили аналіз результатів проведеного моніторингу. З висновками та рекомендаціями після аналізу ви можете ознайомитися у нашому моніторинговому дослідженні:

02.12.22

Свобода пересування:

1.Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб – до 19 лютого 2023 року.

2. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 року № 1259 установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки України згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 194, які не закінчилися на день набрання чинності цією постановою, продовжуються автоматично на один місяць.

3. 08 листопада 2022 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2022 року № 1231 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 170», положенням якої уточнено механізм застосування Тимчасового порядку внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

З урахуванням унесених змін з 08 листопада 2022 року передбачені Тимчасовим порядком повноваження державних органів щодо продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення відомостей про дітей до закордонних паспортів їх батьків/інших законних представників реалізовуються: 

–  Державною міграційною службою – лише у разі відсутності у її територіальних органах/територіальних підрозділах технічної можливості оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон засобами Єдиного державного демографічного реєстру, а також у зв’язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном; 

– закордонними дипломатичними установами України – у період дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування. 

4. 14 листопада 2022 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення на території України посвідчення особи на повернення в Україну» від 21 жовтня 2022 року № 1201 (далі – Постанова). Затверджений Постановою Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо оформлення на території України посвідчення особи на повернення в Україну громадянам України, а також особам, визнаним Україною особами без громадянства, або особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що примусово переміщені на територію держави, визнаної Україною державою-агресором або державою окупантом.

Оформлення посвідчення особі (без її присутності) здійснюється ДМС на підставі звернення одного з батьків або іншого законного представника особи у віці до 18 років, одного з батьків, подружжя, повнолітньої дитини, рідного (повнорідного, неповнорідного) брата/сестри або офіційного звернення Мінреінтеграції.

Оформлення посвідчення здійснюється безоплатно протягом п’яти робочих днів. Посвідчення оформляється строком дії до трьох місяців.

Експериментальний проект реалізовуватиметься протягом одного року з дня набрання чинності цією Постановою.

5. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 року № 1285, внесено зміни до Правил перетину державного кордону громадянами України.

Відповідними змінами  збільшено термін перебування за кордоном водіям транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, з 45 до 60 календарних днів.

Доступ до медичних послуг:

1. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 року № 1268 розширено перелік пакетів Програми медичних гарантій на 2022 рік (далі – Програма).

До Програми включено два нових пакети:

  • «Комплексна реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах»;
  • «Супровід  і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

Крім цього, вищезазначеною Постановою передбачено збільшення тарифу на реабілітацію у стаціонарних умовах – з 10.5 тис. гривень до 33 тис. гривень.

Одночасно новим пакетом надано можливість сімейним лікарям, які мають відповідну освіту, можливість здійснювати ранню діагностику та надавати базову психологічну допомогу кожному, хто цього потребує. У випадку, якщо пацієнту потрібна більш спеціалізована психологічна допомога, сімейний лікар буде скеровувати його до профільних фахівців у відділення психологічної реабілітації та у  спеціалізовані психіатричні відділення. 

2. 1 листопада 2022 року набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України № 1841, відповідно до якого з 1 листопада 2022 року, в разі наявності технічної можливості, в медичних та аптечних закладах виписування та відпуск наркотичних лікарських засобів за кошти пацієнта та/або інших джерел, не заборонених законом, здійснюються за електронним рецептом через електронну систему охорони здоров’я. Для отримання ліків на пільгових умовах (за бюджетні кошти) рецепт на наркотичні (психотропні) препарати, як і раніше, виписуватиметься на спеціальному паперовому бланку форми ф-3.

Також електронні рецепти не виписуватимуть на наркотичні лікарські засоби, вироблені (виготовлені) в умовах аптеки.

31.10.22

У серпні 2022 р. коаліцією громадських організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України, було підготовлено та опубліковано перелік ключових проблемних питань у сфері захисту прав постраждалого населення в умовах повномасштабної збройної агресії. 

Досліджуючи, чи залишаються наведені в такому переліку проблеми актуальними станом на жовтень цього року, на жаль, можна дійти висновку про те, що більшість з них досі очікують свого вирішення. 

Серед іншого, досі залишаються надзвичайно актуальними житлові проблеми внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі питання умов проживання в місцях компактного поселення (МКП) та недостатньої кількості місць в МКП для розміщення ВПО.  

Крім цього, не дивлячись на окремі кроки, що вживаються для вирішення цього питання, на сьогодні все ще не були в достатній мірі сформовані довгострокові моделі розв’язання житлових проблем постраждалих осіб. Не відбулось і суттєвих зрушень у питанні забезпечення компенсації тим, чиє житло було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації (РФ). Основний законопроєкт, покликаний вирішити це питання, — проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (реєстраційний №7198 від 24.03.2022р.), що було прийнято за основу ще 1 квітня 2022 року, досі очікує на друге читання. 

При цьому не втрачають своєї актуальності також і різні питання реалізації прав ВПО, питання, що виникають у зв’язку з примусовим переміщенням та депортацією українських громадян до РФ та Білорусі, питання евакуації. Крім цього, уваги потребують інші напрямки, як, наприклад, проблеми політв’язнів, цивільних заручників та жертв насильницьких зникнень. 

З огляду на це, коаліцією громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України, станом на середину жовтня цього року було переглянуто та оновлено перелік Ключових проблемних питань у сфері захисту прав постраждалого населення в умовах повномасштабної збройної агресії проти України. Новий документ окреслює основні проблеми в десяти сферах (евакуація, освіта, документи, цифрові послуги, житло тощо), пропонує можливі шляхи їх вирішення та визначає відповідальні органи:  

Документ підготовлений коаліцією громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України. До коаліції входять:

27.10.22

Війна докорінно змінила надання онкологічної допомоги українцям у 2022 р. Провідні українські онкологи вважають, що в післявоєнний період Україні варто очікувати зростання кількості онкологічних діагнозів. Це буде спричинено недостатньою діагностикою під час війни.

У 2020 році Україна була на 2 місці в Європі за темпами поширення раку. Понад мільйон українців хворів на різні форми раку. Одна із причин — пізнє виявлення хвороби та дороговартісне лікування

Програма медичних гарантій (ПМГ) — це перелік медичних послуг, які гарантовані державою для пацієнта на безоплатній основі. Скористатися цією програмою може кожен громадянин України.

В 2022 році ПМГ включає 38 пакетів медичних послуг, в тому числі радіологічне та хіміотерапевтичне лікування та супровід дорослих і дітей з онкологічними захворюваннями в амбулаторних та стаціонарних умовах.

Наші правові аналітики проаналізували наявні в Україні безоплатні послуги для осіб з онкологічними захворюваннями та створили пам’ятку. З неї ви дізнаєтесь:

  • що включає безоплатна медична допомога пацієнту, який має онкологічне захворювання;
  • що необхідно мати, щоб отримати безоплатно медичні послуги;
  • куди звертатися, якщо ваші права було порушено.

Завантажити пам’ятку ви можете тут:

26.10.22

Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року Російською Федерацією спонукало мільйони мешканців охоплених бойовими діями як до переміщення в більш безпечні регіони України, так і за межі країни.

За даними Агентства Організації Об’єднаних Націй у справах біженців, з початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано більше 8 мільйонів перетинів кордону з України (станом на 13 вересня 2022 року). Більшість осіб, які виїхали з України, становили жінки та діти, адже існує заборона на виїзд чоловіків призовного віку (18–60 років) за виключенням декількох категорій.

Тікаючи від війни, люди змушені були перебувати щонайменше 5–8 годин у величезних чергах під час перетину кордону у зв’язку з раптовим збільшенням навантаження на міжнародні пункти пропуску (далі — МПП) . Зважаючи на велику кількість людей, які одночасно перебували на МПП в очікуванні перетину кордону, беручи до уваги умови та час очікування, питання доступу до медичних послуг, зокрема, отримання екстреної медичної допомоги, наявність базових лікарських засобів на МПП є важливим та має забезпечуватися на належному рівні органами державної влади.

У зв’язку з викладеним, Благодійна організація “Благодійний фонд “Право на захист” здійснила аналіз, основною метою якого було з’ясувати актуальні проблеми та виклики в доступі до домедичної та екстреної медичної допомоги, з якими стикаються люди, які перетинають державний кордон через МПП, та які органи державної влади повинні бути задіяні для належного забезпечення такого доступу.

Для досягнення вказаної мети було досліджено норми законодавства, які регулюють надання медичної допомоги на МПП і вивчено інформацію, надану працівниками ПнЗ, які здійснюють роботу на МПП.

Дослідження проводилося на МПП у трьох областях: Львівській — МПП «Рава-­Руська», «Угринів», «Краківець», «Шегині», «Смільниця»; Чернівецькій — МПП «Росошани», «Мамалига», «Кельменьці», «Порубне»; у Вінницькій — МПП «Могилів-­Подільський».

Повний текст аналітичної записки за квітень-вересень 2022 року:

20.10.22

У вересні цього року Урядом було внесено зміни до прийнятої ним раніше постанови

«Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» від 29.04.2022 р. № 495.  Саме цією постановою навесні було затверджено новий Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – «Порядок надання тимчасового житла ВПО»), а також визначено інші важливі питання, в тому числі механізм викупу та будівництва житла з метою його надання для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – «ВПО»).

Зараз постанову було доповнено ще одним порядком – Порядком надання житла, придбаного Держмолодьжитлом за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання постраждалих осіб (далі – «Порядок»), який набрав чинності 09.09.2022 р. Тож, нижче ми розглянемо, що саме передбачає цей Порядок та які питання можуть виникати під час його застосування на практиці.

Спільне звернення НУО на підтримку Проєкту Закону №4564

І.  ОСНОВНІ УМОВИ

Новий Порядок визначає механізм надання житла, придбаного Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – «Держмолодьжитло») за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання таких категорій постраждалих осіб:

  • осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – «РФ»), або
  • ВПО.

Механізм надання тимчасового житла постраждалим особам включає наступні кроки:

Крок 1. Включення особи, яка потребує тимчасового житла, до переліку постраждалих осіб, яким надається житло для тимчасового проживання (далі – «перелік постраждалих осіб»).

Для включення до нього постраждалі особи мають подати до обласних, Київської міської держадміністрацій (обласних, Київської міської військових адміністрацій) документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО, тобто заяву, до якої додаються:

  • копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

    У разі подання заяви уповноваженим представником, пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;
  • копія довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
  • копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
  • копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від його прийняття, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
  • копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні житлових приміщень. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї.

Крок 2. Визначення черговості / пріоритетності надання тимчасового житла.

Черговість надання тимчасового житла визначається обласними, Київською міською державними адміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями).

Згідно з Порядком, пріоритетність надання житла визначається ними з урахуванням пункту 20  Порядку надання тимчасового житла ВПО. Відповідно до його положень, пріоритетність надання житла визначається за кількістю балів, що набере особа/сім’я, за спеціальною системою нарахування балів.

Бали нараховуються за такими критеріями:

1) пріоритетні критерії, нараховуються на сім’ю за найвищим показником (тобто якщо сім’я відповідає кільком пріоритетним критеріям, то обирається критерій з найвищим балом).

До пріоритетних критеріїв належать такі:

  • сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
  • сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
  • сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
  • сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали;

2) загальні критерії, які нараховуються за наявності відповідних підстав.

До загальних критеріїв належать, серед іншого, такі:

  • сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії РФ, – 3 бали на сім’ю;
  • сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим  пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 101 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є ВПО, – 2 бали на сім’ю;
  • ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11 – 15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;
  • наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю – 3 бали на кожну дитину;
  • багатодітні сім’ї – 2 бали на сім’ю;
  • неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали на сім’ю;
  • сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
  • особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
  • особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ, – 1 бал за одну нагороду;
  • сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю.

Ці та інші загальні критерії наведено в пункті 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.

Крок 3. Рішення Держмолодьжитла про надання житла постраждалим особам.

За рішенням Держмолодьжитла відповідне житло надається постраждалим особам на підставі договору найму.

Умови користування тимчасовим житлом визначаються договором найму між відповідною постраждалою особою та Держмолодьжитлом з урахуванням вимог Порядку, серед яких:

  • заборона приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, здавати його в піднайм або вселяти до нього інших осіб. Постраждалі особи не мають права здійснювати такі дії! 
  • надання житла для тимчасового проживання здійснюється без внесення постраждалими особами плати за користування житлом та за умови внесення/відшкодування Держмолодьжитлу такими особами у порядку, визначеному договором найму, плати за житлово-комунальні послуги, операційних витрат (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, витрати на страхування житла тощо) за період тимчасового проживання.

Згідно з Порядком, житло надається для тимчасового проживання на строк до одного року з можливістю продовження такого строку, якщо постраждалі особи не набули у власність або користування інше житло та:

  • пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
  • не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.

ІІ.  ПЕРЕВАГИ НОВОГО МЕХАНІЗМУ

У першу чергу, слід наголосити, що саме створення ще одного механізму надання тимчасового житла постраждалим особам можна вважати кроком уперед. Безперечно, новий механізм розширює можливості вирішення житлових проблем осіб, що постраждали від збройної агресії РФ. 

Перевагою Порядку можна вважати і коло осіб, на яких він поширюється. На відміну від Порядку надання тимчасового житла ВПО, що був спрямований виключно на ВПО, новий Порядок охоплює також і тих, чиє житло було зруйновано або пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ.

Більше того, механізм надання тимчасового житла, встановлений Порядком, видається достатньо простим і необтяжливим.

Крім цього, Порядок чітко визначає, що положення:

  • затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495
    – Порядку надання тимчасового житла ВПО;  – Порядку викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
    – Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівництво житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • а також затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422
    – Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання;
    – Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання;

для надання житла відповідно до Порядку не застосовуються, крім певних особливостей, прямо визначених Порядком. Це вносить додаткову ясність у регулювання механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом.

Надання юридичних послуг із супроводу в отриманні адміністративних, консульських та експертних послуг

ІІІ.  ВІДКРИТІ ПИТАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ

Під час проведення детального аналізу Порядку можна зробити висновок, що ним не було належним чином врегульовано цілу низку питань, що стосуються надання тимчасового житла постраждалим особам. У зв’язку з цим, деякі аспекти такого процесу залишаються незрозумілими і потребуватимуть наступних роз’яснень уповноважених органів.

Зокрема, серед них можна виділити такі питання:

  • згідно з Порядком, для включення до переліку постраждалих осіб, постраждалі особи подають документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО. Він передбачає, що до заяви додається низка документів, як зазначено в Кроці 1 вище. Тож, виходячи з таких формулювань, постраждала особа має подати певну заяву. При цьому жодних вимог щодо її форми, особливостей підписання або відомостей, що повинні міститися в такій заяві, Порядок не встановлює. Відповідні положення щодо того, якою має бути форма заяви та інформація, що включається до неї, або ж можливість її подання у довільній формі, доцільно було би чітко передбачити в Порядку; 
  • оскільки під час визначення переліку документів, необхідних для включення до переліку постраждалих осіб, Порядок відсилає нас до іншого документу – Порядку надання тимчасового житла ВПО, деякі з передбачених останнім документів прямо згадують ВПО, наприклад, «копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду». У такому випадку, ми презюмуємо, що в контексті Порядку, що охоплює не тільки ВПО, на практиці ці положення отримують ширше прочитання і охоплюватимуть обидві передбачені Порядком категорії постраждалих осіб.

    Водночас, перелік необхідних документів передбачає, серед іншого, подання копії довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності). Виходячи з загального контексту Порядку надання тимчасового житла ВПО, яким передбачено відповідний перелік документів, видається, що застереження «за наявності» має стосуватися відповідних довідок членів сім’ї ВПО-заявника, який має пред’явити копію такої довідки принаймні стосовно себе. При цьому, новий Порядок охоплює не тільки ВПО, але й тих осіб, чиє житло було зруйновано або пошкоджено, і які не обов’язково повинні бути зареєстровані як ВПО і мати відповідну довідку. Для цієї категорії постраждалих осіб положеннями Порядку було би доцільно передбачити необов’язковість подання такого документа, як копії зазначених вище довідок;
  • Порядок не містить положень, які б визначали підстави для відмови у включенні постраждалого до переліку постраждалих осіб. Тож, залишається незрозумілим, в яких випадках особі можуть відмовити у включенні до зазначеного переліку. Зазвичай, такі підстави передбачають, як мінімум, неподання необхідних документів (крім випадків, коли законодавством встановлено певні винятки з вимоги щодо обов’язковості їх подання) та подання документів, що містять недостовірні відомості. Для більш чіткого регулювання механізму надання житла, передбаченого Порядком, Уряду варто було би включити відповідні положення до Порядку; 
  • Порядком не встановлено строк розгляду документів, поданих постраждалими особами для  включення до переліку постраждалих осіб, порядок повідомлення їх про прийняте рішення. Не передбачено також і строки визначення відповідними органами черговості/пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Відповідні положення варто додати до Порядку;
  • залишається незрозумілим порядок застосування деяких критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Як зазначалося вище (див. Крок 2), пріоритетність надання житла визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.

При цьому, деякі з передбачених таким пунктом 20 загальних критеріїв виявляються такими, що безпосередньо пов’язані з ВПО:

ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11–15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;

– особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;

– сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю;

– особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа ВПО, – 3 бали на особу.

Подібне посилання на ВПО в тексті вказаних критеріїв є абсолютно логічним для Порядку надання тимчасового житла ВПО, але залишає багато питань у контексті їх застосування відповідно до нового Порядку, для іншої категорії постраждалих осіб – осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. На даний момент залишається не зовсім зрозумілим, яким чином зазначені критерії, що безпосередньо посилаються на ВПО, будуть використовуватись для такої іншої категорії постраждалих осіб, які в якості ВПО можуть бути не зареєстровані, та чи будуть ці критерії відповідним чином адаптовані на практиці, аби рівномірно охопити всіх постраждалих осіб, на вирішення житлових питань яких спрямований Порядок, незалежно від того, чи є вони ВПО. Одним із варіантів вирішення цього питання може стати перенесення переліку критеріїв з пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО до Порядку, з відповідною корекцією формулювань таких критеріїв.

Більше того, в контексті визначення пріоритетності надання тимчасового житла, варто зазначити, що Порядок не встановлює, яким чином буде визначатися черговість його надання у випадку, якщо кілька постраждалих осіб наберуть однакову кількість балів.  Як і у Порядку надання тимчасового житла ВПО, Порядок у цьому разі міг би виходити з черговості подання постраждалими особами відповідних заяв;

  • пункт 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, серед іншого, передбачає, що рішенням відповідних уповноважених органів (згідно з його положеннями, ними є сільські, селищні, міські ради або уповноважені ними органи) може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю. Водночас, залишається відкритим питання, чи положення Порядку, за якими “пріоритетність надання житла для тимчасового проживання постраждалих осіб визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20….” означає, що органи, які мають визначати пріоритетність надання тимчасового житла згідно з Порядком – обласні, Київська міська держадміністрації (обласні, Київська міська військові адміністрації) – також наділяються повноваженнями затверджувати додаткові загальні критерії. Вичерпність переліку критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла або ж можливість визначати додаткові критерії та умови їх визначення було би доцільно передбачити в самому Порядку;
  • одним із загальних критеріїв нарахування балів, за пунктом 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, є такий:

сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорттуризму від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю.

Однак зазначена Методика втратила чинність ще в серпні 2021 р. Тож, Порядок надання тимчасового житла ВПО посилається на нечинний нормативний акт. Питання обчислення середньомісячного доходу для всіх видів соціальної допомоги наразі регулюється іншим документом  – Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 632. Уряду було би доцільно внести зміни до Порядку надання тимчасового житла ВПО для виправлення цього недоліку;

  • Порядок містить певні умови щодо продовження строку надання житла в тимчасове користування постраждалим особам. Як зазначалося вище, такий строк може бути продовжено, якщо постраждалі не набули у власність або користування інше житло та:


– пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
– не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.

Однак ці умови не дають розуміння, чи для продовження строку користування наданим житлом постраждала особа має вчинити якісь дії, наприклад, подати заяву або інші документи, аналогічні тим, що подаються для включення постраждалого до переліку постраждалих осіб, та не встановлює строки, коли це має бути здійснено.

Для порівняння, Порядок надання тимчасового житла ВПО передбачає, що для продовження строку користування житлом ВПО має подати заяву та відповідний пакет документів не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування.

Тож, для уникнення сумнівів, якщо продовження строку користування житлом за новим Порядком не вимагатиме вчинення подібних дій, Уряду було б доцільно передбачити це в самому Порядку, вказавши, наприклад, що за відповідних умов це здійснюється автоматично. Якщо ж постраждалі особи все ж таки мають подати певні документи або вчинити інші дії, це необхідно прямо передбачити Порядком!  

Крім наведених вище питань, наостанок слід відзначити нетиповість деяких формулювань Порядку.  Так, наприклад, він говорить про постраждалих осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. Звертаємо увагу, що наразі такі формулювання в законодавстві використовуються все менше і менше. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 р. № 380 оперує такими термінами, як інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, не посилаючись при цьому на надзвичайну ситуацію воєнного характеру. Тож, ми спостерігаємо певні розходження в термінології, що використовується в законодавстві.

Більше того, варто  згадати, що подібна термінологія («постраждалі, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації»), використовувалась в Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. № 947. Використання подібної термінології призводило до того, що до особливих умов збройної агресії та спричинених нею наслідків, застосовувалися норми щодо надзвичайних ситуацій (як, наприклад, епідемії, стихійні лиха, техногенні катастрофи тощо) та реагування на них, передбачені Кодексом цивільного захисту України, без урахування специфіки саме збройного конфлікту та його наслідків. Підстави використання зазначеної термінології в Порядку вимагають додаткового аналізу.

Таким чином, видається, що зазначені вище недоліки та відкриті питання носять достатньо технічний характер і можуть бути виправлені шляхом врахування вищенаведених рекомендацій та внесення відповідних змін до Порядку. Більш чітке визначення в Порядку певних аспектів механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом може зробити відповідний процес більш зрозумілим, зручним та прогнозованим для постраждалих осіб.  При цьому, затвердження самого Порядку є позитивним кроком, що може сприяти розширенню можливостей для вирішення житлових питань осіб, постраждалих від збройної агресії РФ.