Зробити пожертву
Укр / Eng
07.05.20

З 25 березня по 22 квітня БФ “Право на захист” проводив дистанційний моніторинг держорганів і органів місцевої влади в телефонному режимі. В ході моніторингу вивчалася особливості їхньої роботи під час карантину, а також обмеження в доступі до продуктів, медицини та транспортних послуг. До моніторингу була включена й робота Ощадбанку, Укрпошти, Бюро вторинної правової допомоги. 

Було опитано: 914 держорганів і органів місцевої влади (739 держорганів і 175 органів місцевої влади). 

Територія моніторингу: 5 областей України (Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська).

Опитування було розпочато 25.03 до введення додаткових карантинних обмежень: обов’язкового носіння маски в громадських місцях і заборони на відвідування органів соціального захисту.

Обмеження в роботі держорганів і органів місцевої влади

Більшість як держорганів, так і органів місцевої влади у зв’язку з карантином ввели обмеження прийому: за кількістю відвідувачів, які можуть одночасно перебувати в приміщенні, вимога носити маску, скорочення годин роботи (в т.ч. за рахунок виділення часу на дезінфекцію приміщень), прийом тільки за попередньою домовленістю. Деякі держоргани здійснюють прийом тільки з певних питань:

  • УПФУ (лише виплата недоотриманої пенсії й виплата допомоги на поховання);
  • ДМС (лише оформлення документів за гострої необхідності: у разі втрати/крадіжки паспорта, для термінового виїзду за кордон на лікування і т.д.);
  • РАЦС (лише видача свідоцтв про народження і смерть). 

212 держорганів і 32 органи місцевої влади – повністю скасували прийом громадян на час карантину.

Послуги з оформлення документів

У більшості установах і органах залишилася можливість оформити будь-які документи (460 установ і 97 органів місцевої влади). В той самий час у 223 установах і 64 місцевих радах можна оформити лише деякі документи, у 49 установах і 11 місцевих радах оформлення документів на час карантину зупинено. Крім фізичного візиту, документи здебільшого можна подати в електронному вигляді або залишити в спеціальних скриньках для прийому документів на вході. Також тверді копії документів можна відправити Укрпоштою.

Дистанційний зв’язок

716 держорганів (96,9%) надають можливість зв’язатися з ними дистанційно телефоном або за допомогою електронних засобів зв’язку в деяких випадках. Укрпошта та УПФУ мають мобільні додатки. Деякі установи мають функцію зв’язку через вебпортал, Skype/Viber/Telegram. Дистанційно зв’язатися можна з усіма органами місцевої влади, крім сільради Красногоровки Ясинуватського району Донецької області.

Можливість домашніх візитів до маломобільних людей

Було опитано 439 установ (УСЗН, УПФУ, Ощадбанк, терцентр, Укрпошта). Відтак деякі установи продовжують виїжджати додому (151), а інші зупинили такі виїзди на час карантину (249). 17 установ продовжують приймати заяви, але здійснювати домашні візити будуть тільки після закінчення карантину.

Наявність мобільних офісів

Серед 739 опитаних держорганів мобільні офіси мають 155 установ. Але більшість з них на час карантину зупинили виїзди: 111 органів, що становить 71,6% від кількості тих, у кого вони є, в той час як продовжують виїзний прийом лише 44 установи (28,4%). Органам місцевої влади це питання не ставилося.

Обізнаність про зміни в законодавстві щодо відстрочки фізичної ідентифікації та автоматичного продовження соціальних виплат

Питання змін вивчалося серед 293 представників УСЗН, УПФУ та Ощадбанку. Переважна більшість респондентів обізнана про такі зміни (275 осіб або 93,8%), однак 36 з них не отримувала відповідних роз’яснень. 8 респондентів було проінформовано про ці зміни, а 10 не надано відповіді на запитання.

Способи інформування про обмеження

Переважна більшість опитаних органів місцевої влади інформує населення про обмеження, пов’язані з карантином. Найбільш поширеним є розміщення оголошень на приміщеннях і дошках оголошень, публікації на офіційних сайтах та офіційних сторінках органів у соціальних мережах, оголошення на місцевому радіо або телебаченні, оголошення через гучномовець на автотранспорті. Крім того, деякі дзвонили мешканцям або здійснювали розсилку смс-повідомлень на їхні мобільні телефони. У деяких населених пунктах в громадських місцях розповсюджувалися відповідні листівки та плакати. 10 органів місцевої влади на момент опитування не здійснювали інформування про обмеження, пов’язані з карантином.

Наявність й види допомоги населенню у зв’язку з карантином

Під допомогою мається на увазі адресна доставка продуктів і ліків, прийом лікаря у себе вдома, можливість індивідуального транспортування за гострої потреби. Відтак 79 органів місцевої влади зазначили, що надають таку допомогу (45,1%); у 89 громадах (50,8%) допомога, пов’язана з карантином, – відсутня. Допомога переважно надається особам вразливих категорій: маломобільним людям, людям похилого віку, людям з важкими захворюваннями й/або інвалідністю, матерям-одиночкам, багатодітним сім’ям, сім’ям у складних життєвих обставинах. Однак в 4 населених пунктах Донецької області (Мангуші, Зайцевому, Красногорівці Ясинуватського району і Дронівці), а також в Саксагані та Гречаних Подах Дніпропетровської області респонденти відзначили можливість надання такої допомоги всім місцевим мешканцям за зверненням.

Заборона на штрафні санкції

172 представники органів місцевої влади зі 175 опитаних обізнані про те, що на час карантину заборонено застосовувати штрафні санкції в разі оплати не в повному обсязі/несвоєчасної оплати комунальних послуг, а також про заборону примусового виселення громадян у разі несплати таких послуг. Інформація щодо обізнаності органів в 3 населених пунктах – відсутня.

Робота місцевого транспорту

З 18 березня введено обмеження на транспортне сполучення: відбулося скасування міжміських та міжобласних рейсів, включаючи соціальні автобуси, а кількість пасажирів міського транспорту було обмежено до 10 осіб. Однак в 5 населених пунктах Донецької області (Донське, Талаківка, Залізне, Верхньоторецьке, Сартана) респонденти відзначили, що транспортне сполучення з обласним/районним центром лише скорочено, але не скасовано повністю. У Гречаних Подах Дніпропетровської області такий транспорт також функціонує, однак лише для працівників підприємств в Кривому Розі за спеціальними перепустками.

Доступ до медицини

Карантин ускладнив доступ до медичних послуг приблизно в половині населених пунктах, де проводилося дослідження (90 населених пунктах або 51,4% у всіх 5 областях). Основна причина – відсутність транспортного сполучення. Крім того, респонденти зазначали такі причини: обмеження/скасування прийому відвідувачів через карантин, підвищений попит на послуги та нестача персоналу, скасування планової роботи в деяких лікарнях (флюорографія, планові операції, профілактичні щеплення та ін.).

Ускладнився доступ й до медикаментів, медичних товарів та засобів індивідуального захисту (маски, рукавички, антисептики). Такі складнощі відзначили в 137 населених пунктах (78,2% від загальної кількості опитаних органів місцевої влади). Як і у випадку з доступом до медичних послуг, доступ до медикаментів і медичних товарів ускладнюється з огляду на скасування транспортного сполучення. Крім цього, спостерігається дефіцит ліків і медичних товарів, а також нестача засобів індивідуального захисту.

Доступ до харчових продуктів

У більшості населених пунктах не спостерігалося складнощів із доступом до харчових продуктів і гігієнічних товарів у зв’язку з карантином. Про це повідомили представники 136 органів місцевої влади, що становить 77,7%, в той час як певні складнощі відчули лише в 38 населених пунктах (21,7%).

Повна версія моніторингового звіту доступна за посиланням російською та англійською.

06.05.20

Чи є пандемія коронавірусу приводом для скорочення фінансування одних програм та збільшення інших? Які зміни відбулися в головному кошторисі держави? Чи збільшили фінансування медицини для боротьби з пандемією?

Аналітики БФ «Право на захист» провели детальний аналіз змін до бюджету. Із ним ви можете ознайомитися за посиланням.

05.05.20

Нещодавно Донецький апеляційний суд залишив у силі рішення Мар’їнського суду про стягнення з держави на користь матері загиблого внаслідок бойових дій громадянина. Загиблий не перебував у складі Збройних сил України та інших формувань, тобто був суто цивільною особою. Перегляд рішення районного суду відбувся за скаргою представника Кабінету Міністрів України (КМУ).

Висновки апеляційного суду такі: факт, що представник відповідача в скарзі посилається на те, що слідство щодо загибелі сина позивачки триває, лише підтверджує наявність ознак порушення процесуального зобов`язання держави з проведення адекватного та ефективного розслідування обставин цієї справи (за ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). На цьому також зауважив суд першої інстанції.

На думку Європейського Суду з прав людини, висловлену в рішенні від 08.01.2004 р. у справі «Айдер та інші проти Туреччини», відсутність об`єктивного і незалежного розслідування випадку заподіяння шкоди є самостійною підставою відповідальності держави за дії своїх органів та їхніх посадових осіб.

Тривання слідства не позбавляє позивачку права звертатися до суду із цивільним позовом про відшкодування немайнової шкоди, спричиненої загибеллю сина в терористичному акті, в форматі цивільного судочинства, а не суто в межах порушеної кримінальної справи, як помилково вважає представник КМУ, незважаючи на положення ч. 1, 7 ст. 128 КПК України.

Держава не тільки визнає основні права і свободи, а й захищає їх як необхідну умову свого існування. В нашій країні основні (природні) права закріплені в Конституції України.

Особисті права – невід’ємні, належать кожному від народження, не підлягають обмеженню, більшість із них носить абсолютний характер, вищий ступінь охорони і забезпеченості. Держава зобов`язана утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на їхнє порушення або втручання в їхню реалізацію. Водночас виконання своїх позитивних зобов’язань, тобто обов’язку забезпечення і захисту прав людини (переважно соціальних, культурних та економічних), вимагає активного втручання держави. У такому випадку порушення прав людини відбувається через відсутність активних дій з боку держави, які унеможливлюють їхню реалізацію.

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.

Відповідно до практики ЄСПЛ, принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створювати правові й практичні умови для втілення їх у життя (п. 184 рішення від 22 червня 2004 року у справі «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96).

Тож у нашій справі суд у оскаржуваному рішенні стверджував, що відсутність відповідного закону не може бути перешкодою у захисті прав позивача. Із цим колегія суддів цілком погоджується, зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. у справі № 15-рп/2004 (п. 4.1). Із нього витікає, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Відтак відсутність порядку, про який йдеться у ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», не виключає і не анулює наявне у позивачки, як матері загиблого у терористичному акті сина, право на відшкодування в судовому порядку моральної шкоди. Це право гарантоване ч. 6 ст. ст. 22, 55 Конституції України, статтями 1, 6, 13 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод (зобов`язання поважати права людини, право на справедливий суд, право на ефективний засіб юридичного захисту), та втілене безпосередньо у положеннях національного законодавства – ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» і п. 9 ч. 2 ст. 16, ст. 23 ЦК України.

Все наведене вище беззаперечно вказує на те, що відсутність обвинувального вироку суду щодо винної особи не є перешкодою в реалізації права особи на компенсацію з боку держави. А відсутність окремо розробленого Порядку надання компенсації або використання на це бюджетних коштів не повинно впливати на обсяг прав громадянина, оскільки якість Закону – це виключно зобов’язання держави та її інституцій, на які покладений обов’язок законотворення та правозастосування.

29.04.20

Шість років триває конфлікт на сході України. Станом на 24 квітня  2020 року, за даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, на обліку перебувають 1 446 840 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим.

Однією з найгостріших проблем для цих людей лишається проблема забезпечення житлом. Тож які житлові програми пропонує переселенцям держава? Відповідь на це запитання знайдете у нашому огляді.

Повна версія документу доступна за посиланням.

Пропоновану публікацію було надруковано за сприяння Норвезької ради у справах біженців (NRC) в рамках здійснення гуманітарної діяльності за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації жодною мірою не відображає офіційну точку зору Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців. Європейська Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в публікації.

Матеріали пропонованої публікації було підготовлено та розроблено за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Зміст матеріалу є виключно відповідальністю БФ «Право на захист» та не може використовуватися, щоб відобразити точку зору Агентства.

23.04.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Дослідження умов доступу до медичної допомоги на КПВВ». В основу звіту покладено результати комплексного дослідження ситуації з доступом до медичної допомоги, актуальні потреби та виклики, з якими стикаються ті, хто перетинає КПВВ, а також медичні служби та державні органи, задіяні в процесі надання первинної медичної допомоги.

  • Дослідження охоплювало весь 2018 та дев’ять місяців 2019 року. 
  • В межах дослідження було проведено порівняльний аналіз статистичних даних щодо частоти звернень за екстреною медичною допомогою (надалі – ЕМД) на КПВВ та МКПП, порядку надання такої допомоги на КПВВ і МКПП та чинників, які впливають на частоту звернень за медичною допомогою. 
  • Об’єктом дослідження є вивчення доступу до медичної допомоги на КПВВ «Станиця Луганська», «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». 
  • Метою дослідження є визначення доцільності застосування єдиних процедур надання ЕМД на КПВВ та МКПП, а також окреслення заходів, які можуть зменшити кількість летальних випадків на КПВВ. 

Звіт доступний українською та англійською мовами.

Дослідження здійснювалося в рамках проекту «Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню Східної України», який реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Європейської комісії в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського союзу в межах консорціуму ACCESS.

17.04.20

Перебування осіб на самоізоляції (в обсервації) регулюють зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» і Постанова КМУ №211 від 11.03.2020 р. у редакції від 08.04.2020 р. 

Команда аналітиків БФ «Право на захист» підготувала огляд таких змін. Передусім вони стосуватимуться тих, хто, у зв’язку з пандемією, спричиненою вірусом CoVID-19, має перебувати на самоізоляції (в обсервації). Відповідно до Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. такими є особи, які:

  • заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) у зв’язку з неможливістю дотримання вимог самоізоляції;
  • двічі порушили умови самоізоляції;
  • мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19 та відмовляються від медичного обстеження за направленням лікаря;
  • здійснюють перетин державного кордону;
  • в’їжджають з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через КПВВ.

Тож хто і за що відповідає в умовах карантину? Чи треба платити за перебування в обсерваторі? Та як держава порушує конституційні права, дозволивши обробку персональних даних без згоди особи – читайте в матеріалі «Самоізоляція в умовах карантину. Аналіз законодавчих змін»

17.04.20

Кожен громадянин має право на безоплатне отримання медичної допомоги, в тому числі первинної медичної допомоги, у державних та комунальних закладах охорони здоров’я.

Це право визначено Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я», і жоден інший закон або підзаконний акт його не звужує і не обумовлює, зокрема, і через відсутність обраного сімейного лікаря.

Це також стосується іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту: Україна гарантує їм повну оплату необхідних медичних послуг та лікарських засобів коштом державного бюджету.

Тож навіщо обирати лікаря та як це зробити в умовах карантину? Що робити, якщо ви не маєте документа, що посвідчує особу? Та які закони захищають ваше право на отримання медичної допомоги? Відповіді на ці запитання ви знайдете у нашому новому звіті «Порядок отримання медичної допомоги за наявності симптомів CoVID-19 особами, які не мають документів, що посвідчують особу, або не обрали сімейного лікаря».

16.04.20

Огляд практики Верховного Суду у справах про стягнення моральної шкоди: докази, обсяг, вина відповідача.

Збройний конфлікт завжди спричиняє цивільному населенню тяжкі душевні страждання. При цьому чинне українське законодавство надає людям, що зазнали моральних страждань, право вимагати відшкодування. Для того, щоб розібратися, як визначити відповідача, чим підтвердити наявність шкоди, а також як визначити її обсяг наш колега Євген Жифарський підготував цей огляд. Для огляду використані майже 300 рішень Верховного Суду за 2016-2020 роки у справах, де однією з вимог було стягнення моральної шкоди.

Категорії справ, за якими позивачі вимагають стягнення моральної шкоди, дволі різноманітні, проте найчастіше зустрічаються справи про стягнення з Фонду соціального страхування шкоди, заподіяної внаслідок втрати працездатності; шкоди здоров‘ю внаслідок ДТП із фізичних осіб (або юридичних осіб, якщо ДТП сталося під час виконання службових обов‘язків); шкоди, спричиненої незаконним звільненням із роботи.

У більшості випадків (близько 90%) суди першої, апеляційної або касаційної інстанцій відмовляють позивачам у задоволенні таких вимог або закривають провадження у справі в цій частині вимог. Найрозповсюдженіші підстави для відмов: відсутність доказів моральної шкоди; недоведеність причинно-наслідкового зв‘язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданої позивачу моральної шкоди; звернення до суду в порядку адміністративного судочинства замість цивільного. Водночас, значна частина справ, за якими суд відмовляв у задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди, дійсно не містила жодного обґрунтування шкоди, крім твердження позивача.

Відтак, за наявності документально підтвердження моральної шкоди та обґрунтування зв‘язку між нею та діями (бездіяльністю) відповідача, вірогідність задоволення вимог досить висока.

Наводимо приклади рішень Верховного Суду у справах, в яких вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволено (із посиланнями на відповідні судові рішення):

1. Стягнуто 19 200 грн моральної шкоди з ДКС України (коштом Державного бюджету України) на користь позивача за незаконні дії органів досудового слідства. Див. посилання.

Позивачка незаконно перебувала під слідством 90 діб. Її моральні страждання підтверджені власними поясненнями та матеріалами кримінального провадження. Суд встановив, що тримання під вартою негативно вплинуло на психологічний стан позивачки та її соціальне функціонування як особистості, її репутацію, ускладнилися відносини між знайомими, а ставлення працівників поліції до позивачки як до злочиниці принижувало її людську гідність.

2. Стягнуто 20 000 грн із фізичної особи за спричинені в результаті побутового конфлікту тілесні ушкодження середньої тяжкості (позивач просив стягнути 100 000 грн). Постанова Верховного Суду. Рішення суду першої інстанції.

Позивач підтвердив, що для усунення наслідків тілесних ушкоджень, отриманих від відповідача, він проходив медичний огляд, амбулаторне (стаціонарне) лікування, отримував лікарські консультації та призначення, проходив томографію та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Наведені обставини підтверджуються оригіналами документів: зворотного повідомлення міської лікарні; виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого; висновком МРТ; довідки Казанківської центральної районної лікарні від 17.08.2015 року; квитанцією медичного центру про проходження МРТ.

Враховуючи фізичний біль та моральні переживання позивача, виходячи із засад розумності, поміркованості, виваженості та справедливості, суд визначив позивачу суму відшкодування моральної шкоди в обсязі 20 000 грн. В іншій частині вимог позивача суд відмовив через недоведеність обсягу заявленої суми.

3. Стягнуто 20 000 грн із Чернігівського управління Пенсійного фонду України за невиконання рішення суду щодо виплати пенсії. Див. посилання.

Позивач стверджував, що внаслідок порушення пенсійних прав він двічі переніс інфаркт міокарда, був змушений витрачати кошти на лікування, чим у сукупності йому завдано моральної шкоди, яку просив відшкодувати коштом відповідача.

Суд не встановив зв‘язку між діями відповідача та інфарктом, проте погодився із тим, що внаслідок порушення відповідачем пенсійних прав позивача, останньому завдано значних душевних страждань.

Враховуючи зухвалий характер і тривалість вчиненого правопорушення, а також глибину завданих позивачеві душевних страждань, при цьому виходячи із засад розумності та виваженості суд вирішив, що достатньою сатисфакцію відшкодування моральної шкоди стягнення на користь позивача буде 20 000 грн.

4. Стягнуто 75 000 грн із підприємства за те, що їхньому співробітнику спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості внаслідок ДТП (позивач просив стягнути 100 000 грн). Див. посилання.

Позивач тривалий час перебував на лікуванні в різних медичних закладах, йому була встановлена інвалідність. Після отриманих травм він переніс дві операції, понад рік мав у тілі металоконструкції, що заважали йому вести звичний спосіб життя. Позивач працював водієм, після ДТП заробітну плату не отримував, що значно вплинуло на його матеріальне становище.

Доказами у справі були довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про інвалідність, висновок експерта та вирок суду у кримінальній справі. Виходячи з наданих доказів, суд оцінив моральну шкоду у 75 000 грн.

5. Стягнуто по 10 000 грн кожному з позивачів із ПАТ «Дніпрогаз» за вибух газу в квартирі (просили по 300 000 грн). Див. посилання.

Позивачі фактично проживали у квартирі на момент вибуху газу. Це призвело до порушення їхніх нормальних життєвих зав’язків, а також вимагало додаткових зусиль для організації свого життя.

Спричинена відповідачем моральна шкода виразилася у стресовому стані в момент вибуху, коли життю та здоров’ю позивачів загрожувала реальна небезпека; у непоправній втраті часу, пов’язаного як із відновленням нормального ритму життя, так і з налагодженням всіх необхідних формальностей та оформленням (відновленням) всіх необхідних документів, пошуком нового житла.

Вирок суду у кримінальній справі довів вину посадових осіб відповідача (порушення правил безпеки).

6. Стягнуто 200 000 грн із підприємства на користь неповнолітньої дитини за смерті її батька, спричинену ДТП за участю співробітників відповідача. Див. посилання.

Вина посадових осіб відповідача встановлена вироком суду у кримінальній справі.

Позивачам завдано моральних страждань у зв’язку зі смертю чоловіка та батька: переживання, що позбавили спокою, нервове напруження, дитина загиблого перенесла безповоротну втрату близької людини та на все життя позбавлена батьківської опіки та піклування, а також матеріального забезпечення.

7. Стягнуто 1 000 грн із Управління праці та соціального захисту населення за невидачу довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО) (просила 10 000 грн). Див. посилання.

Відповідач незаконно відмовив позивачу у видачі довідки ВПО через відсутність реєстрації на тимчасово окупованій території, що було встановлено рішенням суду в адміністративній справі.

Після цього позивачка звернулася до суду в порядку цивільного провадження із вимогою про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи вимогу тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача вона зазнала фізичних, психічних та душевних страждань, які призвели до зміни звичайного способу життя.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позову через відсутність доказів, які підтверджують моральні страждання позивача, проте Верховний Суд скасував їхні рішення та частково задовольнив позовні вимоги.

15.04.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ». В основу звіту покладені дані, зібрані протягом візитів наших колег на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) в березні 2020 року. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

ГОЛОВНЕ:

  • У межах заходів, спрямованих на припинення поширення COVID-19, Штаб ООС призупинив діяльність КПВВ в два етапи: з 17 березня люди мали можливість перетину лінії розмежування тільки у напрямку своєї прописки: особи з реєстрацією на НКУУТ/КУУТ могли потрапити тільки на НКУУТ/КУУТ відповідно. Також, працівники ДПСУ могли надати дозвіл на перетин лінії розмежування у термінових випадках (розлука з сім’єю, критичний стан здоров’я тощо). Починаючи з 22 березня, КПВВ (КУУТ) повністю призупинили роботу, в той час як влада НКУУТ зробила це днем раніше. Тому деякі люди пройшли КПВВ на боці КУУТ, але їм довелося повернутися, тому що їм не надали дозвіл на перетин на боці НКУУТ.
  • Через ці обмеження деякі люди не могли перетнути лінію розмежування, незважаючи на наявність достатніх підстав для перетину  і відповідної реєстрації за місцем проживання. В результаті цього, на всіх КПВВ наприкінці місяця спостерігалася ситуація, під час якої люди опинилися в скрутному становищі, подекуди не маючи навіть фінансової можливості для тимчасового розміщення. Найбільш гостра ситуація склалася на КПВВ «Станиця Луганська»: понад 40 осіб на боці КУУТ очікували можливості перетину лінії розмежування. Тим часом люди, які очікували на КПВВ «Майорське», були забезпечені житлом і харчуванням завдяки місцевій владі і неурядовим організаціям.
  • Через загрозу поширення COVID-19 протягом березня продовжувався температурний скринінг осіб військовослужбовцями ДПСУ на всіх КПВВ до їх закриття. Всі випадки виявлення температури 37,9 і вище, і важких симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції були зафіксовані військовослужбовцями ДПСУ, люди отримували пам’ятку про необхідність самоізоляції.
  • У період з 1 по 17 березня 18 077 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». Станом на 17 березня транспортні послуги були припинені у зв’язку з введенням карантинних заходів. З 17 по 20 березня більшість служб призупинили свою роботу на всіх КПВВ: представники Координаційної групи, медичні представники, транспорт, в тому числі соціальний автобус на КПВВ «Станиця Луганська».

Більше знайдете у документі. Він доступний українською та англійською мовами.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на Захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

03.04.20

2 квітня Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови №211, і, таким чином, посилив карантинні заходи із запобігання розповсюдженню коронавірусу. Деякі з них набудуть чинності після опублікування тексту в «Урядовому кур’єрі», інші – 6 квітня. Команда аналітиків  БФ «Право на захист» підготувала аналіз нововведень.

Запроваджені обмеження

Забороняється перебування в громадських місцях (із 6 квітня)

Винятки:

Дозволено перебувати у громадських місцях:

  • лише зі вдягненими засобами індивідуального захисту (респіратор, захисної маска, у т.ч., виготовлена самостійно) та документами, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
  • дітям до 14 років – лише у супроводі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини.

Забороняється відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон

Винятки:

  • вигул домашніх тварин однією особою;
  • службова необхідність.

Забороняється відвідування спортивних та дитячих майданчиків

Забороняється переміщення групою понад 2 особи (з 6 квітня)

Винятки:

  • службова необхідність;
  • супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини.

Лише зі вдягненими засобами індивідуального захисту (респіратор, захисна маска, у т. ч. виготовлена самостійно) і документами, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.

Забороняється відвідування закладів освіти (здобувачам освіти)

Заборона не стосується адміністративного, педагогічного та технічного персоналу.

Забороняється проведення масових заходів (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних)

Винятки:

  • заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування.

Лише за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту та дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних правил.

Забороняються регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом, метрополітенами Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення.

Винятки:

  • перевезення легковими автомобілями;
  • перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров’я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг; енергозабезпечення; водозабезпечення; зв’язок та комунікації; фінансові та банківські послуги; функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об’єктів критичної інфраструктури, які мають безперервний промисловий цикл.

Лише за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень респіраторами або захисними масками, у т. ч. виготовленими самостійно, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах, а також дотримання санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.

Забороняється відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу та здійснюють соціальний захист:

  • в яких тимчасово або постійно проживають: діти, громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю, особи із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями;
  • таких, що надають соціальні послуги сім’ям/особам у складних життєвих обставинах.

Винятки:

  • установи і заклади, які надають послуги екстрено (кризово).

Забороняється відвідування пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні; пунктів тимчасового розміщення біженців

Винятки:

  • особи, які надають правову допомогу тим, хто перебуває в таких пунктах.

Робота суб’єктів господарювання

Забороняється, якщо передбачає приймання відвідувачів. Заборонена робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Винятки:

Суб’єкти, які продають:

  • продукти харчування; 
  • пальне; 
  • деталі та приладдя для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки; 
  • засоби гігієни; лікарські засоби та вироби медичного призначення; 
  • технічні та інші засоби реабілітації; 
  • ветеринарні препарати та корми; 
  • пестициди та агрохімікати, насіння і садивний матеріал;
  • добовий молодняк свійської птиці; 
  • засоби зв’язку та телекомунікацій (мобільні телефони, смартфони, планшети, ноутбуки та інші товарами, що відтворюють та передають інформацію); 

Здійснюють або залучені до:

  • надання фінансових послуг, роботи фінансових установ, інкасації та перевезення валютних цінностей;
  • медичної практики, виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
  • ветеринарної практики;
  • діяльності автозаправних комплексів; 
  • діяльності з продажу, надання в оренду, техобслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів щодо дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їхніх частин та обладнання; 
  • техобслуговування реєстраторів розрахункових операцій, підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв’язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп’ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку, кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;
  • надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень
  • роботи закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

Лише за умови забезпечення персоналу (захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту (респіраторами або захисними масками, у т. ч. виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Особи, що потребують самоізоляції:

  • особи, які мали контакт із хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
  • особи, щодо яких є підозра на інфікування, або особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації;
  • особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.

Хто визначає строк самоізоляції?

  • Лікуючий лікар хворого або особи з підозрою на інфікування COVID-19, – на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. 

Працівники державних установ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) епідеміологічного профілю визначають персональний перелік осіб, які потребують самоізоляції у зв’язку з контактом з хворим на COVID-19 та вносять інформацію до відповідних інформаційних систем.

Що відбуватиметься, якщо вас зобов’яжуть самоізолюватися?

  1. Ви надасте інформацію, яка буде внесена до додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, про місце самоізоляції та про засоби зв’язку (номер телефону), короткі відомості про стан здоров’я та (за вашою згодою) – про хронічні захворювання на час самоізоляції.
  2. Вам повідомлять про адміністративну відповідальність за надання неправдивих відомостей та недотримання режиму самоізоляції, а у випадку порушення режиму самоізоляції, що призведе до тяжких наслідків, в тому числі смерті третіх осіб, – кримінальну відповідальність.
  3. Ви маєте постійно перебувати у визначеному місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з ким спільно проживаєте.
  4. Ви МОЖЕТЕ (крім випадків, якщо ви хворі на COVID-19) відвідувати місця торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни, лікарськими засобами, медичними виробами, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції, за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок без клапану видиху.

АЛЕ! На відміну від загальних випадків, вам не можна буде користуватися саморобними масками.

ЗАУВАЖТЕ! Переміщення осіб, які не досягли 14 років, здійснюється у супроводі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону за умови дотриманням вимог, визначених цим пунктом.

  1. Ви МОЖЕТЕ двічі на день вигулювати домашніх тварин (крім випадків, якщо ви хворі на COVID-19).
  2. У невідкладних станах ви маєте звернутися за екстреною медичною допомогою.

Контроль за дотриманням режиму самоізоляції здійснюють працівники Національної поліції та Національної гвардії, державних установ МОЗ епідеміологічного профілю, уповноважені органами місцевого самоврядування посадові особи, у т. ч. з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Хто має бути обов’язково госпіталізований до обсерваторів (ізоляторів), визначених обласними або Київською міською державними адміністраціями?

  • особи, які заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) через неможливість дотримання вимог самоізоляції;
  • особи, які двічі порушили умови самоізоляції (крім винятків, зазначених у постанові);
  • особи, які мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19 та відмовляються від медичного обстеження, за направленням лікуючого лікаря;
  • особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їхніх сімей; водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були  в контакті із хворою на COVID-19 особою);
  • особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї (крім співробітників Місії Міжнародного комітету Червоного Хреста, співробітників акредитованих в Україні дипломатичних місій, зокрема тих, які провадять моніторинг ситуації та доставку гуманітарної допомоги населенню, що проживає на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті з хворою на COVID-19 особою).

Перелік осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, осіб, що належать до дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні, інших відповідних осіб міжнародних організацій, які не підлягають обов’язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), визначає Міністерство закордонних справ.

Строк обсервації становить 14 днів.

Госпіталізація (обсервація) дітей, що не досягли 12 років

  • Діти, які не досягли 12 років, підлягають госпіталізації до обсерватора (ізолятора) разом із одним із батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону.

Госпіталізація до обсерваторів та/або ізоляторів осіб, визначених у цьому пункті, забезпечується в межах компетенції Міністерством інфраструктури, Міністерством розвитку громад та територій і Міністерством охорони здоров’я.

Особа, яка має ознаки захворювання на COVID-19, підлягає  обов’язковому медичному огляду, за результатами якого може бути направлена на самоізоляцію.