Зробити пожертву
Укр / Eng
15.01.21

Коли ви подаєте заяву в міграційну службу щодо визнання біженцем, ви маєте бути готові надати докази, що підтверджують ваші побоювання за своє життя внаслідок переслідувань в країні вашого походження. В той же час, радимо такі докази вказувати у заяві в якості додатків, щоб вони не були втрачені, а також, щоб у разі відмови міграційної служби визнати вас біженцем, ви могли у подальшому підтвердити, що намагалися довести наявність конвенційних ознак.

Основним доказом у суді буде ваш протокол співбесіди з міграційною службою. Тому слід перевіряти, щоб всі надані вами пояснення під час співбесіди були записані чітко та детально.

В міграційну службу або суд можна подати такі докази:

  • інформація щодо країни походження;
  • письмові докази (листи від правозахисних організацій, характеристики, свідоцтва, і т. п.);
  • фотографії;
  • відео-, аудіозаписи мітингів, демонстрацій, записи з радіо;
  • відеорепортажі журналістів, блогерів, і т. п. ;
  • скріншоти сторінок з соціальних мереж;
  • показання свідків;
  • інші наявні у вас докази.

Зверніть увагу, що одним з найважливіших доказів є інформація щодо країни походження заявника. Вона повинна бути актуальною, релевантною, надійною, збалансованою, точною та відповідати дійсності.

Що може бути включеним до інформації про країну походження?

  • Звіти міжнародних правозахисних організацій;
  • Звіти урядових і неурядових організацій;
  • Витяги з законодавства країни походження заявника;
  • Матеріали ЗМІ;
  • Наукові статті.

Де можна знайти цю інформацію:


Більше інформації читайте на сторінці бота Refugee Helper 

13.01.21

Нещодавно ми розповідали історію Михайла, якому довелося виїхати з Таджикистану через переслідування. Саме завдяки гранту від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні він почав свою власну справу та інтегрувався в українське суспільство. Сьогодні – він успішний бізнесмен та володіє декількома кафе в м.Ірпінь та Буча. Його історія це приклад того, що можливо все!

Якщо Ви є біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або шукачем притулку, і Ви також хочете відкрити свій бізнес, пропонуємо звернути увагу на Програму грантів самозабезпечення на 2021 рік від УВКБ ООН.

unhcr-logo-Ukraine 2

Гранти самозабезпечення – це одноразова допомога, яка може бути надана визнаним біженцям, особам, що потребують додаткового захисту в Україні, та шукачам притулку, які відповідають критеріям УВКБ ООН та мають сильне бажання стати самозабезпеченими, зайнятися малим чи мікробізнесом, розвитком сільського господарства чи пройти професійні курси.

В умовах карантину, найбільша увага буде приділена заявникам, які мають чітке бачення та план адаптації свого бізнесу до нових умов та реалій, що виникли у зв‘язку з поширенням COVID-19.

Дедлайн подачі заявок: 1 квітня

Детальніше про програму та про умови участі Ви можете дізнатися за посиланням:

05.01.21

Ще вчора Михайлу довелося виїхати з рідної країни Таджикистан через загрозу життю та здоров’ю, а вже сьогодні він володіє трьома кафе власної мережі Mazza_cafe_halal у містах Ірпінь та Буча.

Саме тут готують традиційні страви східних країн. В кафе кожен може пригоститися пловом, чебуреками, донер-кебабом та іншими відомими смаколиками цієї кухні.

Mazza_cafe_halal - a successful business В минулому - біженець з Таджикистану, а сьогодні - успішний бізнесмен

Успіх у його справі — результат кропіткої праці та постійного розвитку. Як розповідає сам Михайло, почати йому допоміг грант для розвитку бізнесу від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/UNHCR).

Раніше, Михайло у якості експерта взяв участь у тренінгу «Як заробити та реалізувати себе в Україні», організованому БФ «Право на захист» для бенефіціарів, де поділився своїм досвідом успішної інтеграції в Україні. Ми, зі свого боку, вирішили поїхати в місто Ірпінь та завітати до кафе пана Михайла й поспілкувалися з ним детальніше про його досвід та шлях до успіху.

Детальніше — у нашому відео:

24.12.20

5 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань, пов’язаних із військовополоненими та інтернованими особами в особливий період» № 4327 від 05.11.2020.

Благодійний фонд «Право на захист» звертає увагу, що положення цього законопроєкту розповсюджуються не тільки на військовополонених, але й на цивільних осіб-іноземців, які знаходяться на території України, а тому вважає за необхідне зробити таку заяву.

Конвенція про захист цивільного населення під час війни (IV Женевська Конвенція), яка прийнята 12.08.1949р. у Женеві та надалі ратифікована Україною у 2006 році, застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, який може виникнути між двома чи більше державами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, а також до випадків часткової чи цілковитої окупації.

Конвенція встановлює положення про захист осіб, які в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.

Стаття 44 Конвенції закріплює, що застосовуючи заходи контролю, зазначені в цій Конвенції, держава, яка затримує, не повинна вороже поводитися з біженцями, які фактично не перебувають під захистом жодного уряду, лише на підставі їхньої юридичної належності до держави-супротивниці.

Разом з цим, проєкт Закону, на думку БФ «Право на захист», містить низку положень, які можуть  негативно вплинути на права шукачів захисту, біженців і осіб, які потребують додаткового захисту.

Проєктом запропоновано доповнити підстави для заборони виїзду з України іноземців або осіб без громадянства, передбачені частиною другою статті 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» абзацом «відносно нього прийнято рішення про інтернування — до відміни рішення про інтернування».

Проєкт суттєво розширює повноваження Служби безпеки України. Зокрема, покладає на цей орган під час особливого періоду здійснення заходів з виявлення на території України громадян держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України, які становлять загрозу національній безпеці України (…) з метою розв’язання питання щодо інтернування таких осіб.   

Проєкт покладає на Генеральний штаб Збройних сил України право прийняти рішення про інтернування громадян держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України, які, за даними Служби безпеки України, становлять загрозу національній безпеці України у зв’язку з таким нападом чи агресією.

У зв’язку з зазначеним БФ «Право на захист» вважає за необхідне заявити, що в разі ухвалення цього законопроєкту  є висока ймовірність, що права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, можуть бути порушені, а саме:

  • право на свободу та особисту недоторканність, передбачене статтею 5 Європейської Конвенції;
  • право на приватність, передбачене статтею 8 Європейської Конвенції; 
  • право на свободу пересування, передбачене статтею Протоколу № 4 до Європейської Конвенції.

Окрім того, наслідком ухвалення законопроєкту № 4327 може стати порушення  гарантій, що встановленні у статтях 35, 43 та 44 IV Женевської Конвенції. Проєкт Закону не містить будь-яких запобіжників від інтернування цивільних осіб-громадян Російської Федерації, що є біженцями або особами, які потребують додаткового захисту чи шукачами захисту, що прямо суперечить положенням Статті 44 IV Женевської Конвенції.

БФ «Право на захист» вважає, що проєкт має бути приведений у відповідність до міжнародних зобов’язань України за Женевською Конвенцією про захист цивільного населення під час війни, зокрема, біженці, особи, які потребують додаткового захисту, шукачі захисту мають бути виключені зі сфери регулювання цього законопроєкту. 

16.12.20

БФ «Право на захист» презентує звіт, який детально розповідає про стан дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства. Попри зусилля держави, деякі виклики залишаються нерозв’язаними протягом багатьох років, і є предметом уваги під час перегляду Універсального періодичного огляду (УПО) у Раді ООН з прав людини.

Звіт «Дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства» є альтернативним поглядом неурядових організацій на стан виконання рекомендацій, отриманих та підтриманих Україною в межах Універсального періодичного огляду. Розробкою звіту займалися БФ «Право на захист», NEEKA Ukraine, Десяте Квітня, БФ «Рокада», Institute on Statelessness and Inclusion, та за експертної підтримки European Network on Statelessness.

«Підготовка національного проміжного звіту щодо стану виконання рекомендацій УПО  – це гарна ініціатива, якою розпочато діалог між громадськістю та Урядом щодо вирішення серйозних задач і поліпшення прав вразливих категорій осіб», – зазначає Ксенія Карагяур, правовий аналітик «Право на захист».

Переглянути звіт «Дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства» можна українською або англійською.

30.11.20

26 листопада 2020 року Благодійним фондом «Право на захист», що є виконавчим партнером Агентства ООН у справах біженців в Україні, була проведена Школа з міграційного права в онлайн-форматі.

Студенти юридичних факультетів зі всієї України мали можливість долучилися до заходу, під час якого вони були ознайомлені з такими поняттями як «шукач захисту», «визнаний біженець», «особа, яка потребує додаткового захисту в Україні» та «особа без громадянства», а також отримали інформацію щодо законодавства України, яким регулюється статус таких осіб в Україні.

Учасники та учасниці Міграційної школи також мали можливість поспілкуватися із представниками шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства в Україні в форматі «Жива книга», почути їх особисті історії, а також ознайомитися із проблемами та складнощами, з якими вони найчастіше стикаються.

«Основною метою Міграційної школи було надання студентству теоретичної та практичної інформації щодо захисту прав визнаних біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства в Україні, а також ознайомлення їх з практикою розгляду справ шукачів захисту в ЄСПЛ. Всі учасниці та учасники були активними та ставили багато запитань до наших юристів, а також висловили побажання щодо проведення Міграційної школи частіше»,

– підсумувала юристка БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко

Наш фонд висловлює щиру вдячність всім студентам та студенткам, які долучилися до онлайн Школи!

Доступний 3-х годинний запис події

13.11.20

 Комітет Верховної Ради України

з питань організації державної влади,

місцевого самоврядування,

регіонального розвитку та містобудування

СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ

У зв’язку зі створенням Робочої групи з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України про адміністративну процедуру (реєстр. № 3475) просимо врахувати наступні наші зауваження щодо законопроекту.

Закони України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначають процедуру визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та процедуру визнання особою без громадянства, кожна з яких має свої особливості, пов’язані з вразливістю шукачів притулку та недокументованих осіб без громадянства (далі – ОБГ). Частина положень законопроєкту №3475 не враховує цих особливостей, а деякі положення законопроєкту прямо суперечать цим законам, що призведе до проблем у правозастосуванні. 

1.Наприклад, частина третя статті 19 законопроєкту вимагає від заявника перекладу документів, які ним надаються на іноземній мові, що суперечить статті 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який зобов’язує державний орган перекладати документи, що надаються заявником під час звернення за визнання ОБГ. 

 Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» також не вимагає від шукача захисту надавати переклад документів, які підтверджують його переслідування і не передбачає алгоритму дій ДМС в разі його відсутності. Натомість проєкт пропонує адміністративному органу призупиняти справу за відсутності такого перекладу.

Водночас Держава має забезпечити необхідну допомогу з перекладу протягом усього процесу визнання біженцем (або особою, яка потребує додаткового захисту) та визнання особою без громадянства, що рекомендовано Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН), і без чого імплементація Конвенції про статус біженців 1951 року та Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року неможлива. 

2. За проєктом закону, коло підстав для відмови адміністративним органом у розгляді заяви про звернення за захистом в Україні (заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту) і про визнання особою без громадянства суттєво розширюється, що може позбавити ці категорії доступу до процедури (стаття 42 передбачає перелік заяв, що не підлягають розгляду, а стаття 40 – залишення заяви без руху). Наприклад, сьогодні відмовити у прийнятті заяви про звернення за захистом в Україні за діючим законом можна тільки у двох випадках: якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем. Додаткові підстави для відхилення заяв у цих процедурах, призведуть до різного правозастосування компетентними органами, плутанини та порушень прав шукачів притулку і ОБГ.

3. Проєкт не завжди здатний захистити права шукача притулку і ОБГ, адже скористатися процедурними гарантіями і можливостями для захисту ними своїх прав під час адміністративного провадження через особливу вразливість цих категорій фактично неможливо без представництва. При цьому, проєкт не передбачає внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а за чинного регулювання доступ до правової допомоги шукачів захисту є суттєво ускладненим.

4. Особлива вразливість шукачів захисту та ОБГ вимагає особливого підходу до доказування та оцінки заяви про захист та про визнання особою без громадянства. Цей підхід розтлумачений у п.п. 196, 197 Керівництва з процедур і критеріїв визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Протоколу до неї 1967 року, і відповідно п.п. 83-107 Керівництва УВКБ ООН із захисту осіб без громадянства. Натомість вимоги до доказів та доказування, викладені у проєкті, не враховують зазначених рекомендацій, що може призвести до порушення прав цих категорій осіб.

5. Багаточисельні процесуальні положення, які містяться у вказаному законопроекті можуть отримати пріоритет над положеннями спеціальних законів і здатні призвести до існування одночасно двох алгоритмів роботи компетентних органів, що у свою чергу призводитиме до різного правозастосування та порушення наступних гарантій захисту шукачів притулку та осіб без громадянства: 

  • гарантії подання заяви неписьменними особами або особами, які мають фізичні вади;
  • право подати заяву та документи, що обґрунтовують необхідність надання захисту, рідною мовою та обов’язок органів ДМС та інших державних органів залучити перекладача / право особи, яка звертається щодо визнання ОБГ, на перекладача та переклад документів;
  •  порядок подання заяви про звернення за захистом в Україні особою, яка незаконно перетнула державний кордон України;
  • порядок дій органів ДМС та інших державних органів у випадку звернення за захистом або про визнання особою без громадянства дитини, розлученої із сім’єю;
  • право подати заяву про звернення за захистом в Україні особою, у якої відсутні документи, що посвідчують особу, або такі документи є фальшивими, та порядок подальшого розгляду такої заяви;
  • вичерпний перелік підстав для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  • гарантії розгляду заяви про визнання особою без громадянства за відсутності в заявника доказів, зокрема особливості опитування родичів, сусідів або інших осіб тощо.

Враховуючи вказане просимо розглянути наступну пропозицію до проєкту:

Частину 2 статті 1 проєкту доповнити пунктами 6 та 7 відповідно, виклавши їх в такій редакції:

«6) подання та розгляду заяви про визнання біженцем або особою , яка потребує додаткового захисту, прийняття рішення за цією заявою та його оскарження, прийняття та оскарження рішення про втрату  і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

7) розгляду заяви про визнання особою без громадянства відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства».

  1. Ірина Алексєєва, благодійна організація “Благодійний фонд “Право на захист”
  2. Марина Курочкіна, Громадська організація “ДЕСЯТЕ КВІТНЯ”
  3. Наталія Гуржій, Благодійна організація “Благодійний Фонд “РОКАДА”
  4. Альберт Пірчак, Міжнародний Фонд Охорони Здоров’я та Захисту Довкілля
  5. Максим Буткевич, Проєкт “Без кордонів”

05.11.20

30 жовтня 2020 року в місті Чернігові співробітники БФ «Право на захист» провели семінар-практикум на тему: «Взаємодія органів державної влади, центрів надання правової допомоги та громадського сектору у справах шукачів захисту в Україні».

До участі у заході долучилися представники Державної міграційної служби України та Управління ДМС в Чернігівській області, Державної прикордонної служби, Чернігівського міського центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги в Чернігівській області, Чернігівської обласної прокуратури, Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, а також Ріпкинського районного суду Чернігівської області.

Під час дискусії учасники проговорили особливості взаємодії органів державної влади з центрами надання безоплатної вторинної правової допомоги та правозахисними організаціями у справах шукачів захисту, які знаходяться в пунктах тимчасового перебування іноземців під час дії карантину. 

Семінар було проведено у змішаному форматі, тобто більша частина учасників була присутня офлайн, інша – онлайн, що стало для учасників новою та цікавою практикою. Учасники семінару показували свою активність та зацікавленість у процесі дискусії. Були висвітлені складнощі з якими стикаються органи державної влади в рамках розгляду справ шукачів захисту,  а також накреслені основні шляхи вирішення цих питань.

На думку юристки БФ ”Право на захист” Олександри Лук’яненко, подібні зустрічі є дуже важливим інструментом налагодження спільної роботи органів державної влади, центрів надання безоплатної правової допомоги та правозахисних організацій у нашій спільній сфері – роботи з шукачами захисту в Україні, що включає обговорення подальших спільних дій, з метою допомоги та покращення життя шукачів захисту в України. 

Проектна менеджерка, юристка Благодійного Фонду Олександра Журко зазначила, що такий формат спільної роботи усіх зацікавлених сторін дає  можливість отримати відповіді на важливі питання та корисну практичну інформацію в найкоротший проміжок часу. 

05.11.20

29 октября, в рамках проекта по интеграции беженцев в БФ «Право на защиту» состоялся онлайн-тренинг с экспертами из разных сфер бизнеса. 

Целью мероприятия было познакомить бенефициаров с представителями  бизнеса, дать  практические советы. Событие провели в формате группового коучинга по 4 сферам бизнеса: ресторанный бизнес, проектный менеджмент, переводы и недвижимость.

Машраф Хайдаров, собственник кафе Mazza_cafe_halal, рассказал о своем успешном опыте интеграции в социум и ведения бизнеса в Украине. Машраф – беженец из Таджикистана, имеет статус лица с дополнительной защитой. Ему удалось выиграть грант от программы УВКБ ООН, благодаря чему он смог открыть небольшой бизнес – чебуречную. 

«В бизнес-плане я прописал всё до мельчайших деталей: локация, товар, просчеты до каждой копейки. А главное – для кого я буду это делать, кто мой клиент. Этот грант мне помог создать опору и трамплин, а дальше я начал собирать деньги и планировать более масштабное дело,»

– рассказал спикер. 

По его мнению,  Украина является благоприятной страной для ведения бизнеса. За время карантина, Mazza_cafe_halal смогли увеличить свою прибыль и открыть 2 новые точки.

Игорь Билык, проектный менеджер и координатор ИТ компании SoftServe дал практические рекомендации как улучшить  свою жизнь и систематизировать работу. 

«Проектному менеджеру необходимо учитывать большое количество параметров, чтоб прийти к желаемой цели. Как и в жизни, в проектном менеджменте необходимо быть ответственным, проактивным, энергичным, анализирующим,»

– поделился с участниками Игорь. 

Специально для участников мероприятия компания SoftServe предоставила 2 сертификата на обучение на курс по HTML/CSS/JavaScript Fundamentals. Первый сертификат был разыгран во время встречи, а второй  будет передан по результатам выполнения творческого задания.

Игорь Загребной, исполнительный директор компании по переводам i-translation.pro и Money Coach рассказал о том, как можно хорошо заработать в роли переводчика-фрилансера.

«Никто не хочет дешевый перевод, все хотят качественный и быстрый,»

утверждает Игорь, а также советует искать клиента всегда напрямую и даже в начале своего пути. 

«Брать абсолютно все заказы – это не выгодно. … Закон Вселенной: к Вам обратиться тот клиент, которого Вы сможете обслужить качественно!,»

– мотивирует Игорь участников. 

Также своим опытом поделилась Елена Звонарёва, директор агентства по недвижимости “Куб” и бизнес-тренер.

«Профессию риэлтора Вы можете освоить без специального образования. В этой профессии важны рекомендации, а не сертификаты. Клиент всегда идёт на личность риелтора, либо на атмосферу агентства, а не на бумажки,»

– рассказала Елена. 

БФ “Право на защиту” благодарит спикеров и компании, которые поддержали мероприятие и этим самым проявили высокий уровень корпоративной социальной ответственности!

Также Вы можете посмотреть полную версию записи онлайн-встречи