Зробити пожертву
Укр / Eng
08.09.22

У Брюсселі пройшов круглий стіл «Підсумки відповіді ЄС на переміщення українців», що організували Європейська рада у справах біженців та вигнанців і Агентство ООН у справах біженців.

  Учасниками стали представники організацій, що допомагають біженцям та шукачам захисту в Європі, представники Ради ЄС, Європарламенту та Єврокомісії.

БФ “Право на захист” на заході представляли Тетяна Лузан, координаторка з адвокаційних питань та Світлана Бутенко, менеджерка проєкту допомоги біженцям. Вони підняли теми, над якими наш фонд працює вже тривалий час: діти без супроводу з України за кордоном, доступ до документів українців у ЄС, документи біженців та осіб, яким надано додатковий захист, видані в Україні та ін.

“Щодо українських дітей без супроводу за кордоном, потрібно пам’ятати, що їм майже автоматично має надаватися тимчасовий захист на підставі Директиви про тимчасовий захист. Вони не є біженцями, а знаходяться в ЄС тимчасово. Таким дітям також має бути забезпечене право на добровільне повернення”, – наголосила у своєму виступі Тетяна Лузан.

Також вона зазначила, що неузгодженість між підходами до визначення “діти без супроводу” має бути подолана лише законодавчим шляхом на рівні ЄС та внесенням змін, зокрема, до Директиви про тимчасовий захист. Неузгодженості в законодавстві між Україною та ЄС слід подолати шляхом об’єднання зусиль ЄС та українських центральних органів влади. А возз’єднання родини та добровільне повернення, передбачені Директивою, є першочерговими пріоритетами, які слід поважати.

Світлана Бутенко розповіла про труднощі, з якими стикаються біженці за кордоном і зазначила про необхідність вирішення ситуації.

“Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист та проїзний документ біженця, видані в Україні, мають бути визнані дійсними не тільки для отримання тимчасового захисту, але і для повноцінної реалізації права цих людей на свободу пересування у всіх європейських державах”, – зазначила Світлана Бутенко у своєму виступі. 

Також вона наголосила, що особи без громадянства, які евакуювалися з України, маючи лише дозвіл на тимчасове проживання, повинні отримати тимчасовий захист або інший належний захист у країнах ЄС. А недокументовані особи, особи під ризиком безгромадянства, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення, повинні мати доступ до процедури визначення безгромадянства та процедури надання міжнародного захисту.

05.09.22

10 січня 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про приєднання України до Конвенції про статус  біженців та Протоколу щодо статусу біженців». 

8 липня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»,  який  визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.

З того часу Україна сумлінно виконує взяті на себе міжнародні обов’язки щодо прийняття на своїй території біженців і забезпечення їм можливості користуватися своїми основними правами та свободами.

З 24 лютого 2022 року Україна зазнає повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Державні органи влади, попри складні умови, намагаються виконувати покладені на них обов’язки. 

Разом з цим, шукачі захисту в Україні стикаються зі складнощами при зверненні за міжнародним захистом.

Не всі територіальні органи ДМС України, які знаходяться у відносно безпечних регіонах і уповноважені приймати заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відновили свою роботу.

Шукачі захисту обмежені в можливості бути документованим довідкою про звернення за захистом в Україні в день звернення.

Не всі шукачі захисту у разі відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, отримують відповідне рішення для можливості реалізувати своє право на його оскарження.

Важливо зауважити, що Конвенція про статус біженців не є денонсованою відповідно до положень її статті 44. Також, не внесені зміни до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», які б унеможливлювали відмови у прийнятті, в оформленні документів для розгляду питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та розгляду по суті заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового стану. Жодних обмежень права на звернення за міжнародним захистом не міститься ані в Указах Президента України про введення та продовження воєнного стану в Україні, ані у Законах України, якими ці Укази затверджені.

БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» – як виконавчі партнери Представництва УВКБ ООН в Україні – наголошують на необхідності суворого дотримання державними органами влади України основних принципів Конвенції про статус біженців: неприпустимості дискримінації, заборони вислання, відсутності стягнень за незаконний в’їзд чи перебування шукачів захисту.

Організації підкреслюють особливу вразливість ситуації, в якій опинилися шукачі захисту, що прибули в Україну в пошуках безпеки, і продовжують перебувати в Україні на час дії воєнного стану.

Організації звертають увагу на неприпустимість створення додаткових, не передбачених законом, що діє, вимог до осіб, які звертаються за захистом в України. 

БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» наголошують на необхідності навіть під час дії воєнного стану дотримуватися чинного законодавства з метою досягти Цілі 11 Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року: забезпечити іноземцям та особам без громадянства, які звернулися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можливість розгляду їх заяв за допомогою ефективної й справедливої процедури.

30.08.22

Вступ

08.07.2022р. Верховною Радою України в першому читанні прийнято проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні № 5795 від 16.07.2021.

Положення цього законопроєкту в цілому позитивно впливають на становище шукачів захисту в Україні, та з метою приведення проєкту у відповідність до вимог Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» вважає за необхідне надати Комітету свої рекомендації щодо підготовки законопроєкту до другого читання. 

Суть зауважень

Законопроєктом спрощено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, у тому числі  осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем визначає Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі – Закон про біженців), тож  з метою забезпечення правової визначеності, закони, що впливають на шукачів захисту, мають відповідати цьому закону. 

За Законом про біженців, документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов’язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України, є довідка про звернення за захистом в Україні.

Прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту є фактично другим етапом розгляду відповідної заяви. Цей етап закінчується винесенням зазначеного рішення або рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Разом з цим, така відмова не є остаточним визначенням статусу особи, адже за ним може мати місце оскарження цього рішення в судовому чи адміністративному порядку. І в першому, і в другому випадку таке оскарження є підставою для продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні й відповідно, продовження можливості реалізації  прав і обов’язків зазначеної особи в Україні.

Тож, саме дійсна, продовжена довідка про звернення за захистом в Україні є підтвердженням того, що особа може реалізовувати свої права та виконувати обов’язки, передбачені Законом про біженців. 

Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на тимчасове працевлаштування відповідно до статті 13 Закону про біженців. В той самий час відповідно до ч.2 ст. 17 Закону про біженців, особа, яка оскаржує відповідне рішення, до прийняття рішення за скаргою має всі права та обов’язки, передбачені статтею 13 цього Закону.

Вказане свідчить, що Закон про біженців урівнює в праві на працевлаштування  осіб, стосовно яких прийнято «позитивне» рішення органу міграційної служби, та тих осіб, які оскаржують  «негативне» рішення на цьому етапі.

Натомість Проєкт Закону №5795 доступ остатньої категорії осіб до працевлаштування  не забезпечує. 

За досвідом БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат», судове оскарження відповідних рішень міграційної служби може тривати роками. Не маючи законних шляхів для самозабезпечення, особи, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів про для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за таких умов опиняються у вкрай вразливому становищі. 

Також звертає увагу на себе той факт, що за вимогами Проєкту Закону № 5795, для отримання дозволу роботодавець подає копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та  довідки про звернення за захистом в Україні.

Оскільки за цитованими вище вимогами закону, документом, що є дійсним для реалізації прав, є саме довідка про звернення за захистом, а також враховуючи, що Законом про біженців обов’язок органів ДМС України видавати особі копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не передбачений,  така подвійна вимога може суттєво ускладнити отримання дозволу роботодавцем, і є надмірною.  

Як зазначено в Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, політика щодо шукачів захисту має враховувати «гуманітарний компонент, що передбачає співчуття представників органів державної влади та інших заінтересованих сторін, а також більшою мірою суспільства».

Висновок і рекомендації

Положення Проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні № 5795 від 16.07.2021 мають бути приведені у відповідність до Закону про біженців та Стратегії державної міграційної політики України. На підставі викладеного, пропонуємо:

  • статті 42-1, 42-2, 42-3, 42-4 доповнити категорією  іноземців та осіб без громадянства, що оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  • у статті 42-2 обов’язкову вимогу до роботодавця для отримання дозволу подавати копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, замінити на альтернативну вимогу: подавати копію цього рішення або копії довідки про звернення за захистом в Україні;
20.06.22

Сьогодні наші колеги з Чернівецького офісу БФ “Право на захист” запалили громаду Чернівців. На головній вулиці міста пройшов ярмарок до Всесвітнього дня біженців “Синергія змін. Чернівці 20.22”. Захід відбувся у партнерстві з УВКБ ООН Україна та Чернівецькою міською радою. 

“Переселенці – це не тільки люди, які  потребують допомоги. Це ще й люди, які знайшли в собі сили почати життя спочатку, які надали громадам нові робочі місця та сплачують податки. А релоковані підприємства можуть стати драйверами економічного зростання регіону – потрібно лише підтримати їх, створити відчуття інтеграції з новою громадою”, – зазначила Олена Приходько, керівниця Чернівецького офісу БФ «Право на захист».

Участь у ярмарку взяли 10 підприємств-переселенців, що відкрили свій бізнес наново в Чернівцях. Наприклад, Валерій Лукашин, директор швейного об’єднання з Харкова. В Чернівці приїхав з колективом за державною програмою релокації та розпочав все з нуля. Окрім одягу, почали виготовляти ще й військову амуніцію, що віддають на потреби армії. 

“Ми переїхали, щоб працювати, допомогти харків’янам, переселенцям знайти себе. Місцева влада дуже сильно допомагає. Хто не знає, чим себе зайняти, нехай приходять. Ми навчимо шити, працювати, бути корисними для своєї країни!”

На заході були громадські організації, що опікуються переселенцями та представники управлінь та департаментів Чернівецької міської ради. Всі бажаючі могли  поспілкуватися з ними, а також звернутися за консультацією до наших моніторів та юристів. Переважно люди питали про грошову допомогу від ООН, варіанти розселення, оформлення соціальних виплат тощо. 

Для найменших учасників ярмарку наші партнери – дитячий розважальний центр “Країна мрій” – влаштували  цікаві конкурси та розваги.

Ми дякуємо всім нашим партнерам за підтримку та впевнені, що наша співпраця буде плідною та принесе ще чимало користі людям!

20.06.22

Понад 1000 квадратних метрів та 5650 кущів бирючини в Голосіївському парку в Києві перетворилися на витвір топіарного мистецтва – символічний лабіринт «Шлях до безпеки», створений тут до Всесвітнього дня біженців за ініціативи Благодійного фонду «Право на захист» у партнерстві з УВКБ ООН. Наш фонд допомагає не лише вимушеним переселенцям, але й опікується проблемами біженців та шукачів захисту в Україні вже майже 20 років. Тож сьогодні, 20 червня, у Всесвітній День біженців ми хочемо ще раз привернути увагу спільноти до проблем біженства, які набули нового звучання для нашої країни в умовах повномасштабної війни.

«Ми хочемо, щоб кожен українець, пройшовши лабіринтом, задумався про нелегкий шлях, які проходять біженці в пошуках безпеки. Хочемо, щоб всі представники приймаючої громади, представники державних органів влади пам’ятали про нелегку долю біженців і, де можливо, надавали їм підтримку», – зазначила Світлана Бутенко, керівниця проєкту юридичної допомоги біженцям та особам без громадянства Благодійного фонду “Право на захист”.

До проєкту з озеленення долучились майстри та дизайнери Голосіївського парку імені М.Рильського та КО «Київзеленбуд». А автором проєкту став наш бенефіціар, майстер з топіарі Олександр Мальцев, для якого тема пошуку безпеки також дуже близька. 

«Коли людина знаходиться у стані невизначеності та потрапляє у так званий лабіринт, дуже важливо не втрачати в собі сили та рухатися далі. Я це говорю з власного досвіду, адже з 2014 року я переживаю це вже вдруге. Тоді я був вимушений залишити Донецьк, та моя душа знайшла нову справу у світі рослин. Символізм лабіринту в рамках проєкту «Шлях до безпеки» за підтримки “Право на захист” полягає в тому, щоб людина ніколи не втрачала віри, знайшла вихід з тупікової ситуації та знайшла свій шлях до безпеки», – говорить Олександр.

Першими відвідувачами новоствореного лабіринту стали місцеві дітлахи, яким він дуже сподобався. А на відкриття ми запросили також декількох наших бенефіціарів – біженців та шукачів захисту, яким допомагає наш фонд.

«У 2012 році я покинув Сирії через війну. Спочатку я поїхав до Лівану, через деякий час отримав візу до Арабських еміратів, де проживав з 2013 по 2014 рік. У 2015 році я потрапив до України, де знайшов свій прихисток. Коли в Україні почалася війна, я вирішив залишитися. Тут моя родина – дружина-українка та люба донечка. Я нікуди звідси не поїду, оскільки Україна – це чудова країна, де живуть добрі люди. Тут мене ніхто не питає звідки я і навіщо я живу в Україні. Тут усі люди люблять один одного, тож у своєму серці я тримаю Україну. Та сподіваюся, що ця біда скоро закінчиться. Все буде добре», – сказав Алі, громадянин Сирійської Арабської Республіки.



Ми зичимо Алі та всім, хто також був вимушений стати втікачем з рідної країни та знайшов прихисток в Україні, терпіння та наснаги. Нехай ваш шлях до безпеки буде легким. А ми намагатимемося й надалі допомагати в цьому.

Якщо ви є такою особою та потребуєте допомоги, напишіть нам в телеграм-канал “Помічник біженця” https://t.me/refugeehelperua.

Якщо ви знаєте тих, кому буде корисною ця інформація, поширте її, будь ласка!

12.05.22

Ми підготували корисний матеріал про документи, що підтверджують спеціальні статуси іноземців та осіб без громадянства в Україні. Їх слід враховувати під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Завантажити матеріал можете за посиланням:

06.04.22

Щоб допомогти вам розібратися, в чому різниця режимів «безвізового мандрівника» , тимчасового захисту, статусу біженця, юристи БФ «Право на захист» розробили порівняльну таблицю.

06.04.22

Інструкція для визнаних в Україні біженців та осіб, що потребують додаткового захисту.

31.03.22

Наші юристи розробили па’мятки для тих українців, хто зараз перебуває в Польщі, Німеччині, Словаччині, Румунії, Угорщині чи Молдові.

Інформація про тимчасовий захист є компіляцією даних, зібраних з офіційних сайтів відповідальних органів та організацій. Слідкуйте за оновленнями, адже інформація швидко змінюється.

ПОЛЬЩА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

НІМЕЧЧИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

СЛОВАЧЧИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

РУМУНІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

УГОРЩИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

МОЛДОВА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

ШВЕЦІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-shvecziya.pdf

НОРВЕГІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-norvegiya.pdf

ФІНЛЯНДІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-finlyandiya-1.pdf