Зробити пожертву
Укр / Eng
28.09.22

Наша колега Юлія Черватюк, адвокаційна експертка БФ «Право на захист», взяла участь у Семінарі для українських юристів та менеджерів з питань притулку та міграції у Варшаві, що відбувся 27 вересня 2022 року.

Організатори заходу – Рада Європи, Європейський союз та UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні – прагнули надати найновішу інформацію українським та європейським фахівцям-юристам, які допомагають людям, що рятуються від війни в Україні. Особлива увага приділялася імплементації Директиви ЄС про тимчасовий захист.

На семінарі обговорили:

  • основні виклики, пов’язані з впровадженням Директиви ЄС про тимчасовий захист;
  • заходи із забезпечення захисту вимушено переміщених осіб з України;
  • особливості надання правової допомоги громадянам України,іноземцям та особам без громадянства, що прибули з України.

Юлія Черватюк говорила про особливості документів осіб, які рятуються від війни в Україні: громадян України, визнаних Україною біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства.

“Наші бенефіціари стикаються зі складнощами в ЄС через документи, видані в Україні. Деякі країни ЄС не визнають проїзні документи біженців та осіб, які потребують додаткового захисту. Визнані Україною особи без громадянства не отримують тимчасового захисту на підставі посвідки на тимчасове проживання – єдиного документа, що видає їм Україна. Визнані Україною біженці в ЄС повідомляють про те, що тимчасовий захист їм надається лише на термін дії документів, виданих Україною. Вони стурбовані й збираються повертатися в Україну лише для того, щоб поновити ці документи або отримати нові. Цей варіант, однозначно, є неприйнятним. Ми виступаємо за те, щоб документи, видані Україною, визнавалися в країнах ЄС з урахуванням всіх їхніх особливостей, а цифрові документи в “Дії” визнаватися аналогом паперових. Ці документи мають надавати можливості, а не перешкоди”,

Юлія Черватюк – адвокаційна експертка БФ «Право на захист»

Вона також наголосила, що БФ “Право на захист” готовий надати експертну підтримку в розробці належного механізму для цього в разі необхідності, а також практичну допомогу адвокатам та юристам.

28.09.22

Ще на початку весни Уряд почав запровадження механізму збору та обліку інформації про нерухоме майно, що було пошкоджено або знищено внаслідок військової агресії Російської Федерації (далі – РФ). Такий механізм було встановлено Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 380 від 26.03.2022 р. (I). Відтоді Порядок зазнав певних змін, останні з яких набули чинності в серпні цього року (II). Тож, нижче ми розглянемо умови та механізм подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – інформаційне повідомлення), що діють на сьогоднішній день. 

1. Хто може подати інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення може подаватись визначеним Порядком колом фізичних та юридичних осіб, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – особи), з 19 лютого 2014 р., а саме:

1) фізичними особами, які є:

i. власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;

ii. членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

iii. особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);

iv. спадкоємцями осіб, визначених у підпунктах і – ііі вище;

2) юридичними особами, які є:

i. власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;

ii. особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);

iii. об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;

iv. спадкоємцями осіб, визначених у підпунктах і – ііі пункту 1 вище;

v. правонаступниками осіб, визначених у підпунктах і – iv цього пункту 2.

УВАГА!  Далі ми розглядатимемо питання подання інформаційного повідомлення фізичними особами. Однак слід пам’ятати, що юридичні особи також мають право подавати інформаційне повідомлення. Механізм та особливості його подання юридичними особами встановлено Порядком.

2. Щодо якого нерухомого майна може подаватися інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення може подаватися щодо таких типів нерухомого майна: 

i. будівлі, споруди (у т.ч. спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового / нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);

ii. складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;

iii. об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

iv. складові частини об’єктів, визначених підпунктом ііі вище (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;

v. лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури);

що були:  

  • знищені (стали непридатними для використання за цільовим призначенням) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним (знищене нерухоме майно);
  • пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції (пошкоджене нерухоме майно).

Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб. 

УВАГА!  Зауважимо, що, з практичної точки зору, подання інформаційного повідомлення щодо всіх зазначених вище типів нерухомого майна буде залежати від технічних можливостей відповідних систем, через які подається інформаційне повідомлення. Так, на сьогодні мобільний додаток Дія надає можливість подати інформаційне повідомлення тільки щодо приватного будинку, квартири та житлового приміщення.

3. Як подається інформаційне повідомлення?

Фізичними особами інформаційне повідомлення подається:

i. самостійно особою:

  • засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія);
  • з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;

ii. через адміністратора центру надання адміністративних послуг (далі – «ЦНАП») або нотаріуса.

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи!

4. Як подати інформаційне повідомлення через Портал Дія?

Для цього фізичній особі – громадянину України (самостійно, а не представнику) необхідно: 

i. встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, що підтримує використання такого додатку, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія (https://diia.gov.ua/);

ii. пройти необхідну електронну ідентифікацію та автентифікацію; 

iii. заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія та подати його. 

5. Як подати повідомлення через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса?

Для цього необхідно:

i. звернутись до адміністратора ЦНАПу або нотаріуса;

ii. адміністратор ЦНАПу або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

  • встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
  • заповнює інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія;
  • роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

6. Коли інформаційне повідомлення вважається отриманим?

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія.

7. Які відомості повинно містити інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення, що подається фізичною особою, повинне містити такі дані:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; 

2) у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) – реєстраційний номер облікової картки платника податків особи; 

у разі подання через Портал Дія – реєстраційний номер облікової картки платника податків особи або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від його прийняття та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті); 

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:

тип нерухомого майна;

загальну площу нерухомого майна (протяжність – для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини* (у разі потреби);

інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);

форму власності нерухомого майна;

наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини*;

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).

Інформація, зазначена у підпункті 4 (відомості про нерухоме майно) цього пункту, отримується/ підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності).

УВАГА!  Особа є відповідальною за достовірність наданих в інформаційному повідомленні даних!

* Об’єкт чи пам’ятка культурної спадщини? 

За законодавством, об’єкт культурної спадщини – це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об’єкти (об’єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність (III). 

Поняття пам’ятки культурної спадщини є дещо вужчим. 

Пам’яткою культурної спадщини є:

  • об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (ознайомитись з ним і перевірити, чи внесений до нього той чи інший об’єкт, можна на сайті: https://mkip.gov.ua/content/derzhavniy-reestr-neruhomih-pamyatok-ukraini.html), або 
  • об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» (тобто до 12.07.2000), до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (IV).

8. Куди надходять відомості з інформаційного повідомлення після його подання?

Відомості з інформаційного повідомлення заносяться до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – Реєстр).

Його створення також передбачено Порядком для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про таке пошкоджене та знищене нерухоме майно. 

На підставі поданого особою інформаційного повідомлення в Реєстрі має автоматично реєструватись інформація про (і) пошкоджене та знищене нерухоме майно та (іі) осіб, чиє нерухоме майно було пошкоджено або знищено. Також Реєстр повинен містити інформацію про шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, однак така інформація має реєструватися в ньому визначеними Порядком  користувачами Реєстру. До них належить достатньо широке коло осіб, що включає виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад; військові адміністрації; низку міністерств; ЦНАПи; ДСНС; органи соціального захисту населення; оцінювачів майна; виконавців комунальних послуг; об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; управителів багатоквартирних будинків, гуртожитків, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які забезпечують утримання відповідних будинків; а також інші державні органи за їх зверненням до держателя та на підставі рішення держателя.Створення та впровадження Реєстру в експлуатацію мало бути завершене Міністерством інфраструктури України ще наприкінці липня цього року. З невеликим запізненням, в кінці серпня 2022, вказаним Міністерством все ж таки було презентовано Реєстр (V).

Якими будуть наступні кроки?

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380, якою затверджено Порядок, після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, до заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до зазначеної постанови інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення:

  • квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків;
  • об’єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
  • складових частини об’єктів, визначених попереднім абзацом (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

На сьогодні вищезазначений закон, який би визначав механізм надання компенсації за пошкодження або знищення нерухомого майна  внаслідок військової агресії РФ, прийнятий поки не був.  Тож, питання, яким саме буде механізм надання компенсації, поки залишається відкритим.  Не можна виключати, що він вимагатиме здійснення додаткових дій від заявників з метою отримання компенсації.

УВАГА! За інформацією Міністерства юстиції України (VI), подання інформаційного повідомлення не звільняє від необхідності подачі заяви до поліції про кримінальне правопорушення!

I https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF/ed20220811#n101
II https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2022-%D0%BF#n2
III Ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14/ed20220531#Text
IV Ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14/ed20220531#Text
V https://mtu.gov.ua/news/33662.html
VI https://minjust.gov.ua/news/ministry/notariusi-mojut-podavati-vid-ukraintsiv-povidomlennya-pro-poshkodjene-mayno-cherez-portal-diya

21.09.22

Журі конкурсу опрацювало усі 94 заявки, що надійшли до Благодійного фонду “Право на захист” для участі у конкурсі мінігрантів на кращий соціальний проєкт! І сьогодні ми готові назвати переможців у Львівській, Чернівецькій та Вінницькій областях!

Варто зазначити, що переможців навіть більше, ніж планувалося – 15 замість 14! Ці громадські та благодійні організації – по п’ять у кожній з областей, отримають гранти на суму 2000 доларів на реалізацію своїх проєктів!

Адміністратор конкурсу зв’яжеться з кожним з грантоотримувачів телефоном протягом наступного дня щодо подальшої співпраці!

Нагадаємо, що ми шукали проєкти, спрямовані на покращення забезпечення та умов перебування в соціальних закладах, які опікуються вимушено переміщеними особами, людьми похилого віку, з особливими потребами, а також дітьми у Вінницькій, Львівській та Чернівецькій областях.

«До кінця жовтня переможці будуть втілювати свої проєкти в життя. Ми раді вітати ці активні громадські організації, а також заклади, які завдяки ним отримають необхідне обладнання, побутову техніку, матимуть облаштовані або відремонтовані приміщення для загального користування: кухні, душові кімнати тощо», – зазначила Іванна Герус, менеджерка проєкту БФ «Право на захист».

Проєкт реалізовується Благодійним фондом «Право на захист» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України та ACTED.

21.09.22

Нам стало відомо, що ім’ям Благодійного фонду “Право на захист” прикриваються шахраї, які під виглядом надання грошової допомоги, викрадають у людей дані банківських карток та знімають гроші з рахунків! Ми вже повідомили про це компетентні органи, проте дуже просимо вас: будьте обережними та уважними!

Благодійний фонд “Право на захист” НЕ співпрацює з ЖОДНИМ банком!

Ми НЕ реєструємо ОНЛАЙН!

Ми НЕ просимо вас писати/вбивати онлайн/говорити телефоном/в особистому чаті тощо ваш CVV- код! Це тризначний код, вказаний на зворотній стороні картки.

Ми НЕ консультуємо в особистих чатах, НЕ переводимо розмову в особисті повідомлення, НЕ дзвонимо вам з пропозиціями отримати допомогу!

Наші офіційні ресурси, де ви можете отримати консультації з отримання грошової допомоги:

телеграм-канал https://t.me/IDPhelpКонсультації виключно в цьому чаті! Ніяких особистих звернень!

Гаряча лінія партнера УВКБ ООН: 0 800 307 711. Дзвоните ви, а не вам!

Також ми зробили добірку “скрінів” повідомлень від шахраїв у телеграм-каналах, СМС та месенджерах про, так би мовити, грошову допомогу від ООН, Дениса Шмигаля, Ілона Маска, “Право на захист” тощо…. Усі вони від бота, який НІКОЛИ не зможе оформити вашу виплату, зате вкраде особисті дані! Перелік вичерпується виключно фантазією шахраїв! Пам’ятайте про правила безпечного спілкування в глобальній мережі!

1) НЕ переходьте сторонніми посиланнями та в жодному разі не вводьте особисті дані карток на таких сайтах! Навіть якщо вони візуально ідентичні справжнім сайтам банків, організацій тощо! Ви легко можете перевірити чи правдива інформація та сайт: просто зайдіть в пошуковик (наприклад, “гугл”), вбийте назву банку чи організації, під виглядом якої вам пропонують допомогу. Пошуковик видасть вам офіційний ресурс цієї установи! Перейдіть на нього, і ви побачите, як виглядає справжній сайт та посилання на нього (адресний рядок угорі екрана під іконками відкритих вкладок). Ви переконаєтесь також, що ніякої допомоги ця установа не надає або надає її зовсім за іншими умовами! Зрештою, завжди є можливість поспілкуватися зі співробітниками в чаті чи зателефонувати за вказаним контактним телефоном.

2) Не надавайте свій тризначний код CVV! Телефоном, повідомленням тощо!

3) Перевіряйте інформацію в офіційного джерела! Не поспішайте надавати будь-які свої особисті дані, якщо ви не впевнені, що спілкуєтесь з представником організації. Банківські установи не можуть і не мають пропонувати надання будь-якої міжнародної грошової допомоги! Як у цьому впевнитись – див. п.1.

4) Повідомляйте у кіберполіцію (0800 50 51 70) та правоохоронні органи (102) про будь-які спроби шахрайства!

Дякуємо вам за вашу пильність, обережність та довіру до нашого фонду! Бережімо себе та пам’ятаємо про правила кібергігієни! Не дамо шахраям жодного шансу пошити себе в дурні!

30.08.22

Арт може ставати вдалим інструментом не тільки рефлексії, але і певною ретрансляцією, резонуванням отриманого досвіду. Чи може він спрацювати як засіб донесення меседжу дуже багатьох людей, перетворившись на своєрідну естафету висловлювання? На наш досвід і переконання –  так. Адже, маючи людей, що відіграють ролі своєрідних мостів, кураторське орієнтоване мислення знаходить лаконічні вислови для доволі складних тем. 

З 2019 року ми з колегами фасилітуємо тривалий і складний діалоговий процес між жителями підконтрольної і непідконтрольної уряду території України. Для деяких з них це були перші зустрічі / виїзд з часів початку збройного конфлікту на сході України. Під час чергової зустрічі учасник з Луганська з запалом розповідав про художника, який продовжує творити, попри умови, в які він потрапив. Це доволі незвичний для сучасного мистецтва випадок, коли навколо однієї роботи класичного різьбяра була побудована виставка. І не просто виставка, а цілий простір складних та глибоких діалогів, які відбулись на її базі в різних регіонах України. 

Сама виставка, попри бажання продемонструвати майстерність художника, є прямим результатом доволі складних та емоційно важких зустрічей. Зустрічей людей, які в силу різних обставин та подій фізично опинились по різні сторони від лінії контакту на сході України. Досвід цих людей, їх бачення, оцінка ситуації та психологічний стан сформовані прямим чи опосередкованим перебуванням у війні. Під час зустрічей ці люди пробували прояснити один одному (а доволі часто й тільки собі), що відбувається з ними, з нами, з тою реальністю, в яку всі ми потрапили. Де я на цій лінії подій, де хотів/ла б знаходитись? Чи є простір спільного, чи він поляризований? 

Це були складні розмови, коли взаємодія з іншим ставала персональним викликом і шаленим особистим зусиллям. Тим паче в умовах конфлікту. Коли здається, що інша сторона просто неспроможна осягнути наші відчуття та думки. Замість порозуміння ми замикаємось в ізоляції. Природу якої вже на певному етапі війни складно визначити – це продукт обставин чи вже добровільного вибору? Ми знаходимось у капсулах нашого оточення, досвіду, культури, форми чи стилю життя. Так комфортніше, приємніше і безпечніше. Напруга, конфлікт, війна лише посилюють наше внутрішнє капсулювання, звужуючи коло особистої відповідальності, включеності до радіуса кількох метрів навколо нас самих та наших близьких.

Учасники діалогів спробували розширити власне бачення, доповнити його візією інших,  об’єктивізувати свої капсули, зрозуміти їх наповнення та межі, побачити подібне. Перетинання з іншим – один з результатів взаємодії, що призвів до відкриття творчості різьбяра з Луганська В’ячеслава Козака і цієї виставки. Майстер, який до війни досліджував і відтворював дерев’яне оздоблення галеонів Франції, з початком конфлікту занурився у традиційні українські дерев’яні ікони. Це історія людини, яка попри реальні фізичні обмеження та блоки, продовжує зв’язувати наші усамітнені та поляризовані капсули. 

Навколо лише палкого бажання та активності однієї людини, напрацьованого поля думок і осмислень, завдяки одному артефакту було побудовано концепт виставки. З доволі простим і лаконічним висловлюванням – «Чи не живемо ми в капсулі? Чи насправді наша реальність заслуговує на п’єдестал, чи навпаки на зняття стружки під впливом рук майстра?» 

В результаті показів досвід невеликої групи людей масштабувався, поширювався, залучав інших, якщо не у напрацювання відповідей, то хоча б до пошуків запитань. Вже не тільки у межах виставки, але і завдяки коміксу, який продовжив ідею капсул. Тільки тепер не через меседж майстра, а через реальні історії учасників діалогу. Тим самим демонструючи ще одну з арт-форм роботи, яка може ставати засобом залучення і запуску своєрідного регуманізуючого ефекту доміно у суспільстві. 

Читайте статтю українською

та англійською мовами

23.08.22

Два з половиною роки (до грудня 2021) команда БФ «Право на Захист» організовувала діалоговий проєкт з учасниками з підконтрольної та непідконтрольної території України (йде мова про території до 24 лютого 2022 року). 

Проєкт був спрямований на пошук точок дотику та взаєморозуміння між представниками громадянського суспільства по обидві сторони лінії розмежування.

Це були складні розмови, коли взаємодія з іншим ставала персональним викликом і шаленим особистим зусиллям. Тим паче в умовах конфлікту, коли здається, що інша сторона просто неспроможна осягнути наші відчуття та думки. Замість порозуміння ми замикаємось в ізоляції. Природу якої вже на певному етапі війни складно визначити – це продукт обставин чи вже добровільного вибору? Ми знаходимось у капсулах нашого оточення, досвіду, культури, форми чи стилю життя. Так комфортніше, приємніше і безпечніше. Напруга, конфлікт, війна лише посилюють наше внутрішнє капсулювання, звужуючи коло особистої відповідальності, включеності до радіуса кількох метрів навколо нас самих та наших близьких.

Під час діалогового процесу учасники переживали певні особисті трансформації. Їх ставлення один до одного та розуміння тих політичних і соціальних подій, які відбуваються в країні, змінювались. Вони вчились слухати інших та висловлювати свої думки, емоції, переживання. 

Учасники діалогів спробували розширити власне бачення, доповнити його візією інших, об’єктивізувати свої капсули, зрозуміти їх наповнення та межі, побачити подібне.

Одним із результатів взаємодії став спільний творчий процес – створення мальопису про діалоги. В основі оповіді – реальні історії учасників діалогів. За сюжетом чоловік та жінка з різних регіонів України шукають шляхи до порозуміння, долають стереотипи та вчаться чути один одного у реальному світі. Уві сні – Темрява захопила частину країни, побудувала Стіну і вдягла на жителів своєї половини капсули, щоб ті повірили, що на іншому боці – монстри. З часом люди почали думати так само й на території без Темряви. Як не дати Темряві забрати у нас можливість бачити один одного? Як почути того, хто поряд і водночас вже чужий? Як зруйнувати Стіну? На ці питання шукають відповіді герої моторошного, правдивого і водночас метафоричного мальопису «Капсули». 

Читайте мальопис українською

та англійською мовами

04.08.22

Ми неодноразово публікували на своїй сторінці звернення Коаліції громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України. 

Коаліція ще в 2014 році об’єднала зусилля організацій, які працюють над вирішенням проблем в сфері захисту прав громадян, постраждалих від агресії. Одним з ключових напрямків Коаліції протягом всіх цих років є робота щодо проблемних питань пов’язаних правами, свободами та інтересами тих, хто постраждав від війни. Однак після початку повномасштабної агресії кількість проблем, над вирішенням яких працюємо ми як Коаліція зросла в рази. 

Сьогодні Коаліція визначає для себе наступні ключові проблемні питання, які потребують вирішення:

  • Відсутність комплексної системи евакуації цивільного населення із зони бойових дій і наближених до неї територій;
  • Відсутність належного обліку ВПО та вивчення їхніх потреб як у приймаючих громадах, так і на загальнонаціональному рівні;
  • Відсутність сформованої моделі розв’язання житлових питань постраждалих, зокрема ВПО, осіб чиє житло було зруйноване або пошкоджене, у довгостроковій перспективі;
  • Проблеми із зарахуванням до закладів вищої освіти у разі відсутності документів, підтвердженням освітніх кваліфікацій;
  • Проблеми в оформленні документів, зокрема складність і тривалість проведення процедури встановлення особи, ідентифікації особи, яка ніколи не мала паспорту;
  • Необхідність суттєвих доопрацювань цифрових послуг для ВПО; 
  • Підтримка українських громадян, які були депортовані, примусово переміщені або внаслідок дій держави-агресора опинилися на території РФ та Республіки Білорусь;
  • Відсутність визначеного статусу територій, які після 24 лютого 2022 року опинились під контролем російської армії та механізму визнання території «деокупованою»;
  • Відсутність злагодженої інформаційної позиції держави щодо становища громадян України на територіях, що тимчасово контролюються державою-агресором, а також осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України;
  • Необхідність систематизації інформації щодо ВПО, її регулярне оновлення, надання в повному обсязі та врахування регіонального контексту.

Рішення зазначених проблемних питань потребує активної участі та співпраці всіх зацікавлених сторін. З детальним описом ключових проблемних питань та шляхів вирішення можна ознайомитись  в документі “Ключові проблемні питання у сфері захисту прав постраждалого населення в умовах повномасштабної збройної агресії проти України” доступних українською та англійською мовами:

Наразі до складу Коаліції входять ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», ГО «Донбас СОС», ГО «Крим SOS», БФ «Право на Захист», БФ «Восток SOS», БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», ГО «Центр прав людини ZMINA» та ГО «Кримська правозахисна група».

28.07.22

Наші юристи Андрій Безпалюк та Віра Підгайна вже кілька місяців працюють на Івано-Франківщині. В цій області ми маємо багато запитів від постраждалого населення щодо надання допомоги від фонду.

Нещодавно керівниця регіонального офісу БФ “Право на захист” Олена Приходько та регіональний адвокат Отарі Какулія зустрілися в Івано-Франківську з представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців для обговорення поточної ситуації та планів на майбутнє. Від організації, що вже багато років в Україні опікується захистом прав людей, були присутні Томоко Ішіхара, радниця з питань захисту, Віра Шелест, молодша польова радниця, Надія Ваховська, асистент з питань захисту та Марко Ротуно, координатор СССМ.

“Івано-Франківськ та область – це важливий регіон для фонду. Саме такі зустрічі надихають і ми дуже вдячні Томоко Ішіхара за високу оцінку роботи моїх колег в регіоні й за сприяння в розширенні послуг для ВПО на майбутнє. Це дуже потрібно для регіону, враховуючи очікуване на осінь переміщення значної кількості людей зі Сходу”, – зазначила Олена Приходько, керівниця Чернівецького регіонального офісу БФ “Право на захист”.

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні не лише продовжить підтримувати внутрішньо переміщених осіб в цьому регіоні, але й планує розширити комплекс надання послуг для ВПО в співпраці з БФ “Право на захист”. Все це з єдиною метою – щоб вразливі категорії переселенців, які потребують допомогу, отримали її.

14.07.22

Олег з Бахмуту, що на Донеччині. На початку лютого хлопця зарахували на 1 курс Рижського Інституту транспорту та зв’язку, що в Латвії. Там він почав навчатись на денній формі навчання за програмою бакалавра.

Після початку бойових дій у лютому, хлопець вимушений був евакуюватися до Чернівців. З квітня Олег повинен був перебувати в Латвії на навчанні. Мав лист-запрошення від ректора ВНЗ, де навчався. 

Наприкінці травня хлопець спробував виїхати на навчання в Ригу, проте на українсько-румунському кордоні йому відмовили. Пояснили відсутностю в нього свідоцтва про відстрочку від мобілізації та Дозволу про перетин державного кордону України.

Олег одразу звернувся до приватного адвоката в Чернівцях, уклав угоду про надання правової допомоги, сплатив 3000 грн за його послуги. Однак ніякої допомоги не отримав. Адвокат уникав зустрічі з клієнтом, а гроші не повернув. 

У відчаї хлопець самостійно не один раз звертався до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), щоб отримати дозвіл для виїзду за кордон. На жаль, це йому не вдалося зробити.

На одній із правових групових сесій, яку проводили наші колеги з Чернівецького офісу БФ “Право на захист”, Олег звернувся до регіонального монітора Інни Авраменко. У юридичної команди м. Чернівці в цей час вже сформувалась позитивна практика надання правової допомоги в схожих питаннях. Тож вона направила його на консультацію до  регіонального юриста Інни Руднєвої. Наша колега підготувала відповідні запити до військкомату. Після цього хлопцю надали можливість пройти медичну комісію та поставили на облік (до цього наполягали на його поверненні до Бахмуту в ТЦК та СП). 

“Особи, які є студентами та слухачами навчальних закладів за кордоном мають право перетинати кордон України під час воєнного стану, надавши  студентський квиток, довідку з навчального закладу, виклик на навчання або документ, що підтверджує право на тимчасове проживання в країні у зв’язку із навчанням. Також для можливого перетину кордону студентам необхідно звертатися до ТЦК та СП за місцем обліку та зробити запис у військово-обліковому документі щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією) і отримати дозвіл на перетин кордону від керівника відповідного ТЦК та СП — довідку про відстрочку, яка видається ТЦК та СП про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби”, – пояснила регіональний юрист БФ “Право на захист” Інна Руднєва.

Згодом Олег отримав головне – «Довідку для виїзду за кордон». Хлопець уже знаходиться в Латвії та не забарився зі словами вдячності:

“Дуже дякую за допомогу! Через 2 тижні після звернення до вас, я отримав всі документи та спокійно виїхав на навчання. Пані Інна – професіонал своєї справи та дуже гарна людина”.

Ми дякуємо Олегу за теплі слова та нагадуємо, що для виїзду за кордон пересічний студент при собі повинен мати такі документи:

▪ документ, що надає право на перетин державного кордону (закордонний паспорт);

▪ документ, що підтверджує навчання за кордоном;

▪ довідку про відстрочку;

▪ військово-обліковий документ із записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією).