Зробити пожертву
Укр / Eng
03.02.23

31 січня 2023 року представники фонду, завдяки сприянню UNHCR Vinnitsa Sub Office прийняли учать у координаційній нараді УВКБ ООН в Республіці Молдова, яка відбулась у місті Отач Республіка Молдова.

На зустрічі також були присутні представники УВКБ ООН в Республіці Молдова, мер міста Отач, партнерські організації: ACTED, Blue Dot, LCA/CDA, UNFPA, Solidarities International, IOM.

На зустрічі мером міста, партнерськими організаціями були обговорені питання щодо стану справ у сфері захисту прав громадян України, які виїжджають за кордон з метою надання тимчасового захисту, гуманітарні питання, проблемні питання, а також шли їх вирішення при взаємодії усіх зацікавлених органів.

Представник Right to Protection на зустрічі розповіла, що багато людей при перетині кордону з України до Республіки Молдова потребують безкоштовного транспорту, проживання, а також інформації про безкоштовні рейси в інші країни Європейського Союзу. Всіх громадян орієнтуємо, що після проходження паспортного контролю з боку Молдавії вони можуть звернутися до представників організації АСТЕD з метою подальшої допомоги; також роз’яснюються правила перетину кордону та умови надання тимчасового захисту.

За останні два тижні збільшилась кількість людей, у тому числі чоловіків, які перетинають кордон з України до Республіки Молдова. Усі чоловіки проходять перевірку та співбесіду, і якщо немає необхідних документів чи підстав для виїзду, їм відмовляють у перетині державного кордону.

Також намітилася тенденція перетину кордону з України до Молдови сімей із прилеглих прикордонних районів Вінницької області. Так, люди мають інформацію, що на території Молдови розташовані Центри для біженців, які надають безкоштовне харчування та проживання та їдуть на зимовий період до цих центрів.

Тенденції на повернення громадян України із-за кордону немає. Здебільшого люди повертаються з відряджень чи вирішити свої питання, перевірити збереження житла, відвідати родичів.

Також на МПП у пішохідній зоні на вихід з України до Республіки Молдова триває будівництво санітарного модуля та навісу. Вже змонтовано стійкі для навісу, підведено комунікації, фундамент. Роботи відбуваються щодня.

Наступну зустріч планують провести через два тижні, а саме: 14 лютого 2023 року в Отачі.

02.02.23

Українці вже неодноразово довели, що ми стійка та згуртована країна, феномен територіальної оборони та всеоб’ємлюючого волонтерського руху – тому підтвердження.  Це є результатами потужної низової самоорганізації, яка проявилася як система горизонтальних зв’язків, як безумовна довіра та віра один в одного, здатність відкинути всі суперечності, об’єднатися навколо спільної мети.

Але, на жаль, особливо зараз, під час гарячої фази війни, існує багато чинників, що можуть сприяти виникненню конфліктів.  Постійні стреси та тривога, проживання жахливого досвіду війни, горе втрати рідних, нові виклики та інше – все це може впливати на нашу стійкість.

Тому БФ «Право на Захист» реалізовує проєкт з посилення стійкості та згуртованості  в Україні, головною метою якого є збільшення спроможності українського громадянського суспільства долати травми, отримані війною та покращити порозуміння та якість взаємодії в українському суспільстві. Все задля підвищення стійкості та опору, шляхом розбудови діалогу в громадах.

Ми вже провели Перший етап проєкту – це дослідження, яке ми реалізували в громадах Західної, Центральної та Північної України. Спілкуючись з представниками громад на фокус-групах, ми ідентифікували усталені практики взаємовідносин, конфлікти та тригерні теми серед українських ВПО та приймаючих громад, а також репатріантів (тих, хто повернувся) та місцевих громад. Це дозволить нам зробити внесок у запобігання загостренню соціальних проблем, підтримати майбутній діалог у постраждалих громадах України.

Матеріали дослідження доступні для завантаження нижче, у форматі pdf, українською та англійською мовами:

30.01.23

ВСТУП

З 2014 року і до сьогодні в Україні відсутні законодавчо врегульовані механізми виплати пенсій, соціальних допомог, пільг та компенсацій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях (далі ‒ ТОТ) і позбавлені можливості переміщатися на підконтрольну державі територію. Оскільки здійснення таких виплат безпосередньо пов’язане з процедурою ідентифікації особи – отримувача, то відсутність належних механізмів ідентифікації для мешканців ТОТ унеможливлює виконання державою свого обов’язку із соціального забезпечення вказаної категорії громадян України.

Непідконтрольність Україні окремих її територій, тимчасово окупованих агресором, не звільняє державу від позитивного зобов’язання з виплати пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій мешканцям таких територій. У разі, якщо держава неспроможна забезпечити функціонування своєї влади на частині власної території в умовах ситуації, що склалася (наприклад через сепаратистські рухи, режим військової окупації), вона не перестає нести відповідальність і здійснювати юрисдикцію; така держава повинна всіма доступними дипломатичними та правовими методами, в тому числі із залученням іноземних держав і міжнародних організацій, продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, вживати ефективних заходів для забезпечення можливості реалізації прав своїми громадянами на ТОТ у сфері соціального захисту, зокрема на отримання соціального забезпечення, яке гарантоване статтею 46 Конституції України.

Тому, з метою належного забезпечення призначення, поновлення та здійснення соціальних виплат громадянам України, які постійно проживають на ТОТ та позбавлені можливості переміщення/повернення на підконтрольну Україні територію, є необхідним впровадження ефективного та справедливого механізму ідентифікації та верифікації вказаних осіб.

1. Поняття ідентифікації осіб

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20 листопада 2020 року ідентифікація особи ‒ це встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація особи ‒ це процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи (пункт 20 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 5 жовтня 2017 року).

Розроблені світовою спільнотою Принципи ідентифікації осіб для забезпечення сталого розвитку від 2021 року націлені на те, щоб система ідентифікації особи була інклюзивною, захищала персональні дані людей та їхні права і була орієнтована на сталий розвиток. Системи, що використовуються для ідентифікації особи, не повинні бути інструментом для дискримінації чи утиску індивідуальних чи колективних прав людини або для відмови у здійсненні цих прав.

Ідентифікація є необхідною умовою для реалізації фізичними особами їх прав і обов’язків, зокрема спрямованих на отримання послуг, які надаються як суб’єктами публічного права (такими як органи соціального захисту населення (далі – ОСЗН), Пенсійний фонд України (далі – ПФУ)), так і приватними організаціями (комерційними банками, операторами зв’язку тощо).

Відтак можливість реалізації особою свого права на соціальне забезпечення обумовлюється необхідністю ідентифікації такої особи. З урахуванням механізмів та засобів ідентифікації остання поділяється на фізичну та дистанційну.

Фізична ідентифікація здійснюється шляхом фізичного пред’явлення особою інформації про себе та/або біометричних даних (зазвичай записаних у ідентифікаційних документах), що дозволяє встановити особу, котра звертається за відповідною послугою.

Дистанційна ідентифікація відбувається за посередництва електронної автентифікації, електронної процедури, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних (пункт 8 частини першої статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 5 жовтня 2017 року)

2. Процедура ідентифікації для призначення (перерахунку) пенсії за віком

Пенсійне забезпечення є однією з найважливіших форм соціального захисту громадян.

Згідно з абзацом 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи).

Звернення для призначення (перерахунку) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Автоматичне призначення пенсії – сервіс ПФУ, який дозволяє призначити пенсію автоматично при досягненні пенсійного віку з урахуванням усіх наявних у ПФУ даних, завчасно поданих громадянами. Підставою для автоматичного призначення пенсії є подання особою через вебпортал ПФУ анкети-заяви та згоди на застосування такого механізму, засвідченого персональним кваліфікованим електронним підписом. Автоматичне призначення пенсії було запроваджено ПФУ на виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» від 08. листопада 2019 року № 837/2019.

При цьому заяву слід подати протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. У такому випадку пенсію буде призначено з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку. Якщо звернення за пенсією буде пізніше ніж три місяці, у такому разі пенсію призначать з дати звернення за нею.

Законодавець передбачив процедуру особистого звернення або автоматичного призначення пенсії, для чого потрібно мати персональний кваліфікований електронний підпис з метою ідентифікації особи.

Проте для мешканців ТОТ проходження процедури призначення пенсії за віком як у випадку особистого звернення, так і у випадку автоматичного призначення пенсії із використанням персонального кваліфікованого електронного підпису є ускладненим. У першому випадку особі, яка досягла пенсійного віку, необхідно виїхати на підконтрольну Україні територію, що в сучасних умовах з різних об’єктивних причин (продовження бойових дій, маломобільність, фінансовий тягар подорожування тощо), особливо після припинення у 2022 році роботи контрольних пунктів в’їзду-виїзду (далі ‒ КПВВ), є неможливим. У другому випадку для автоматичного призначення пенсії необхідно мати персональний кваліфікований електронний підпис та електронні відомості про трудову діяльність застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб, що ускладнює та унеможливлює автоматичне призначення пенсії. До того ж, якщо мешканець ТОТ не звернеться із заявою про призначення пенсії протягом трьох місяців, то він/вона позбавляються права на отримання пенсії за віком за попередній період, коли він/вона мали право на призначення пенсії.

Водночас проблема проходження процедури призначення пенсії за віком як у випадку особистого звернення, так і у випадку автоматичного призначення пенсії може бути вирішена шляхом застосування механізму дистанційної ідентифікації особи ПФУ в режимі відеоконференцзв’язку.

3. Процедура періодичної ідентифікації для отримання пенсій

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року передбачено, що неотримання пенсії людиною протягом шести місяців підряд призводить до припинення її виплати за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду. Поновити пенсію згідно з пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок від 25 листопада 2005 року № 22-1), можливо за умови особистого звернення до ПФУ і подачі відповідної заяви разом із документами, що посвідчують особу.

Крім того, якщо людина отримує пенсію з використанням платіжної картки й у разі, якщо протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не здійснювалась фізична ідентифікація особи, уповноважений банк повідомляє про це відповідному органу ПФУ або ОСЗН. У такому разі орган ПФУ або ОСЗН забезпечує проведення ідентифікації та верифікації особи на підставі пред’явлених (в обов’язковому порядку) одержувачем особисто документів, що посвідчують особу і підтверджують її вік та відомості про місце  проживання. При цьому до фізичної ідентифікації прирівнюється авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг ПФУ за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» (пункт 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596).

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган ПФУ або ОСЗН припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв’язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Проте вищезазначені способи ідентифікації є недоступними для жителів ТОТ, що унеможливлює отримання ними пенсійних виплат.

Так, вимоги щодо необхідності особистого звернення та фізичної ідентифікації позбавляють мешканців ТОТ, які з об’єктивних причин (включаючи стан здоров’я) не виїжджають на підконтрольну Україні територію, можливості реалізувати своє право на отримання пенсії.

Дистанційна ідентифікація для отримання пенсійних виплат у особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг ПФУ за допомогою «Дія.Підпис» також не є ефективним способом, адже здебільшого вимагає наявності ID-картки або біометричного закордонного паспорта в мобільному застосунку «Дія», яких значна кількість пенсіонерів не мають. Тут слід зазначити, що дослідження цифрової грамотності населення, яке було проведене Міністерством цифрової трансформації України в 2019 році, показало, що лише 15 % українських громадян віком 60-70 років володіють цифровими навичками на середньому рівні та вище. Повторне дослідження 2021 року продемонструвало поступове підвищення рівня цифрових навичок. Разом з тим,  33,2 % населення України у віці 60-70 років взагалі не володіє будь-якими цифровими навичками.

Отже, з огляду на те, що ідентифікація особи має бути націлена на ефективну, дієву та підзвітну реалізацію державою виплати пенсій, важливо, крім фізичної ідентифікації та дистанційної ідентифікації через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ, запровадити альтернативний спосіб, який би, з одного боку, надав змогу мешканцям ТОТ реалізувати свої права на отримання пенсій, а з іншого ‒ дозволив би державі здійснити перевірку і встановити особу заявника.

У цьому контексті віддалене встановлення та верифікація особи із застосуванням відеоконференцзв’язку може слугувати ефективним інструментом подолання проблеми дистанційної ідентифікації громадян України, котрі проживають/перебувають на ТОТ, для забезпечення державою їх права на пенсійне забезпечення.

4. Процедура ідентифікації для призначення соціальних виплат

Окрім державного пенсійного забезпечення, чинне законодавство України у сфері соціального захисту населення передбачає також понад 30 видів різних соціальних допомог, пільг і компенсацій, призначення яких обумовлюється настанням для особи того чи іншого соціального ризику. При цьому, незважаючи на блокування роботи ОСЗН на ТОТ, держава і надалі несе позитивне зобов’язання перед громадянами щодо нарахування відповідних соціальних виплат та повинна забезпечувати їх призначення для отримувачів. Слід зазначити, що для мешканців непідконтрольних Україні територій особливо важливе значення мають так звані “дитячі виплати” (допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога на дітей одиноким матерям, допомога дітям з інвалідністю та ін.), допомога малозабезпеченим сім’ям, різноманітні пільги та надбавки тощо.

Особливістю порядку призначення і виплати державних соціальних допомог, пільг і компенсацій є те, що для кожного їх виду встановлена своя окрема процедура звернення громадян до ОСЗН, яка визначається спеціальним (як правило, підзаконним) нормативно-правовим актом. Проте в частині правил ідентифікації особи заявника ці процедури є здебільшого ідентичними.

Зокрема, відповідно до пункту 43 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто. Так само, згідно з пунктом 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250, для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім’ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики, та інші документи. Аналогічна норма встановлена пунктом 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79, та міститься в низці інших подібних нормативних документів.

Справедливо буде відзначити, що нормативно-правовими актами, які визначають порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, пільги або компенсації, передбачено також можливість віддаленого звернення та дистанційної ідентифікації особи заявника (за допомогою Порталу Дія, через накладення кваліфікованого електронного підпису). А втім, обмеженість відповідного інструментарію, про що зазначалося вище, позбавляє осіб, які перебувають на ТОТ, можливості скористатися ним.

Таким чином, механізм верифікації особи для цілей призначення непенсійних соціальних виплат також може бути вдосконалений шляхом імплементації в нього процедури ідентифікації із застосування відеоконференцзв’язку.

5. Ідентифікація особи за процедурою оформлення документів, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України

Так, станом на сьогодні процедура встановлення особи в режимі відеоконференцзв’язку застосовується з метою оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, за участі членів сімʼї, які позбавлені можливості бути присутніми особисто. Ця процедура була запроваджена відносно нещодавно з метою захисту прав вразливих груп громадян, які через повномасштабне російське вторгнення не мають фізичної змоги звернутися за отриманням паспортного документа.

Зокрема, 17 листопада 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» від 28 жовтня 2022 року № 1220 (далі ‒ Постанова від 28 жовтня 2022 року № 1220), якою Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2015 року № 745 (далі ‒ Порядок від 26 жовтня 2015 року № 745), було доповнено окремим розділом щодо особливостей встановлення особи та видачі паспорта в період дії воєнного стану або на період карантину.

Як вбачається із змісту пункту 971 Порядку від 26 жовтня 2015 року № 745, ідентифікація у разі відсутності в особи/членів її сім’ї можливості особистої присутності в органах Державної міграційної служби України (далі ‒ ДМС) може здійснюватися у режимі відеоконференцзв’язку за наступною процедурою:

  • у разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з наявних реєстрів, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником (дієздатних членів сім’ї особи, близьких осіб, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов’язковому пред’явленню);
  • документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, спеціальний статус особи, належність до членів сім’ї, пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку;
  • копії таких документів надсилаються на електронну адресу уповноваженого органу ДМС;
  • під час відеоконференцзв’язку працівником ДМС ведеться відеозапис процедури ідентифікації, який зберігається та долучається до анкети заявника;
  • результати встановлення особи, її впізнання членом сім’ї (близькою особою) письмово фіксуються в акті встановлення особи працівником ДМС у вигляді пояснення, що підписується особою, стосовно якої проводилася процедура встановлення особи;
  • за результатами ідентифікації працівник ДМС в акті встановлення особи зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура.

Отже, із 17 листопада 2022 року в Україні існує механізм ідентифікації, що дозволяє особі, яка під час відповідної адміністративної процедури не має можливості бути присутньою особисто, реалізувати свої права на доступ до документів, які посвідчують особу.

Ураховуючи те, що існуючі вимоги стосовно проходження ідентифікації та верифікації особи для цілей призначення пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій унеможливлюють отримання соціальних виплат громадянами України, які постійно проживають на ТОТ та з об’єктивних причин (стан здоров’я, фінансові обмеження, безпекові чинники тощо) не можуть відвідувати підконтрольну Україні територію, вважаємо, що дієвим способом вирішення проблеми ідентифікації мешканців ТОТ для вказаних цілей могла б стати імплементація в цій сфері суспільних відносин механізму, передбаченого Постановою від 28 жовтня 2022 року № 1220.

6. Пропонована процедура ідентифікації для призначення (перерахунку) пенсій за віком, періодичної ідентифікації громадян України для отримання пенсій на ТОТ, для призначення соціальних допомог, пільг і компенсацій у режимі відеоконференцзв’язку з метою реалізації мешканцями ТОТ права на соціальне забезпечення

З метою ідентифікації особи для призначення (перерахунку) пенсії за віком, періодичної ідентифікації задля отримання пенсії, призначення соціальних допомог, пільг і компенсацій механізм встановлення особи в режимі відеоконференцзв’язку може виглядати наступним чином:

  • у разі неможливості особи, яка звертається за призначенням пенсії, соціальної допомоги, пільги або компенсації (далі ‒ Заявник), особисто прибути до уповноваженого ОСЗН, що призначає такі соціальні виплати, вказана особа має право подати відповідну заяву в режимі відеоконференцзв’язку;
  • з цією метою Заявник, використовуючи власні технічні засоби відеозв’язку, може звернутися до уповноваженого ОСЗН за встановленим номером телефону чи іншого засобу зв’язку, оприлюдненим на офіційному вебсайті цього органу;
  • під час проведення відеоконференцзв’язку Заявник пред’являє уповноваженій посадовій особі ОСЗН документи, що посвідчують його особу, і надсилає ці документи, а також заяву та інші документи, необхідні для призначення пенсії, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший [призначення соціальної допомоги / призначення пільги / призначення компенсації], на встановлену адресу електронної пошти ОСЗН, оприлюднену на його офіційному вебсайті;
  • уповноважена посадова особа ОСЗН перевіряє пред’явлені документи, що посвідчують особу Заявника, та за потреби проводить його опитування. Після цього уповноважена посадова особа ОСЗН реєструє подану заяву, перевіряє зміст і належне оформлення документів, необхідних для призначення соціальної виплати, та звіряє відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
  • уповноважена посадова особа ОСЗН завантажує документи, отримані від Заявника на встановлену адресу електронної пошти, накладає на них кваліфікований електронний підпис та долучає до справи Заявника;
  • під час відеоконференцзв’язку уповноваженою посадовою особою ОСЗН ведеться відеозапис процедури ідентифікації, який зберігається та долучається до справи Заявника. За результатами ідентифікації уповноважена посадова особа ОСЗН також складає акт встановлення особи Заявника, в якому зазначається про те, що ідентифікація здійснювалася з використанням відеоконференцзв’язку.

ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

З огляду на викладені вище проблеми, пов’язані з відсутністю в чинному законодавстві України про соціальне забезпечення ефективних механізмів призначення, нарахування, виплати пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій особам, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, постійно проживають на ТОТ і не здійснюють переміщення на підконтрольну територію, для впровадження ефективного механізму віддаленого звернення та дистанційної ідентифікації таких громадян України пропонуємо:

1. Імплементувати механізм дистанційної ідентифікації особи, подібний до того, що передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» від 28 жовтня 2022 року № 1220, у чинне законодавство України для ідентифікації громадян України, що мешкають на ТОТ, з метою реалізації ними права на належне соціальне забезпечення;

2. Забезпечити можливість реєстрації та авторизації громадян України, які постійно проживають на ТОТ, на веб-порталі електронних послуг ПФУ www.portal.pfu.gov.ua і на веб-порталі електронних сервісів Міністерства соціальної політики України www.msp.gov.ua/main/Eservices.html шляхом проведення ідентифікації відповідними органами осіб у режимі відеоконференцзв’язку;

3. Доповнити підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють порядок призначення та виплати пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій, наступними положеннями:

– «До фізичної ідентифікації особи заявника прирівнюється її ідентифікація у режимі відеоконференцзв’язку. З цією метою заявник під час проведення відеоконференцзв’язку пред’являє уповноваженій посадовій особі документи, що посвідчують його особу, і надсилає ці документи, а також заяву та інші документи, необхідні для призначення пенсії, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший [призначення соціальної допомоги / призначення пільги / призначення компенсації], на електронну адресу органу соціального захисту. Уповноважена посадова особа перевіряє пред’явлені документи, що посвідчують особу, та за потреби проводить опитування заявника. Під час відеоконференцзв’язку уповноваженою посадовою особою ведеться відеозапис процедури ідентифікації, який зберігається та долучається до справи заявника. За результатами ідентифікації уповноважена посадова особа складає акт встановлення особи, в якому зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку»;

– «Уповноважена посадова особа реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів (у тому числі надісланих заявником електронною поштою під час проведення відеоконференцзв’язку), звіряє відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта»;

– «У разі отримання документів від заявника через електронну пошту уповноважена посадова особа завантажує їх, накладає на них кваліфікований електронний підпис та долучає їх до справи заявника».

Таким чином, без дієвого механізму ідентифікації, який вимагається для призначення, перерахунку, періодичного продовження пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій, із застосуванням відеоконференцзв’язку виконання державою свого обов’язку у сфері соціального забезпечення громадян, а відтак і отримання таких виплат громадянами України на ТОТ є значно ускладненим.

02.12.22

У Чернівцях є таке місто…добра – Міжнародний центр доброти для матері та дитини “Місто добра”. Тут знайшли прихисток мами з дітьми, які потрапили у складну життєву ситуацію:

  • стали жертвами домашнього насилля, 
  • мають ризик опинитися на вулиці, 
  • потребують підтримки в соціалізації та реінтеграції, 
  • проживають за межею бідності.

З лютого прихисток в “Місті добра” зайшли й переселенки з дітьми, а також Будинки дитини з Одеси та Миколаєва. Співпрацю з центром ми розпочали нещодавно. Але вже встигли надати юридичну, психологічну та гуманітарну допомогу людям, які живуть в ньому. Спочатку регіональні монітори Ольга Брандес-Шитікова та Інна Авраменко зібрали потреби центру. Завдяки Агентству ООН у справах біженців доставили підгузки для дітей, які втікали від війни та полишили власні домівки. 

“У “Місті добра” борються за кожну маму для дитини, тут мами-безхатьки, мами-сироти та випускниці інтернатів, мами, розчавлені домашнім насильством і байдужістю, знайдуть прихисток і підтримку. Кожна мама отримає індивідуальний план свого особистісного зростання, з планами на майбутню освіту, здобуття професії”, – розповідає засновниця закладу Марта Левченко.

У підтримку акції “16 днів проти насилля” ми організували в центрі низку заходів: кар’єрна консультантка Анастасія Христенко провела для жінок вебінар “Особливості працевлаштування в сучасних умовах”, де розказала, з чого почати процес працевлаштування, як створити власний план пошуку роботи та ефективне резюме? Вона також поділилася лайфхаками для пошуку роботи.

Психологиня Ольга Золотар провела тренінг для дорослих “Ідентичність. Самоцінність. Гідність”. Кожна жінка мала нагоду розкритися та отримати фахові поради.

“Жінки в цьому центрі, на жаль, про насилля знають не в теорії. Тому важливо допомагати їм побачити в собі силу і відкрити ресурси. В груповому процесі ми розкривали самоцінність кожної учасниці, підсвічували нові можливі шляхи для самореалізації”, – зазначила Ольга Золотар, психолог мобільної групи.

Поки мами навчалися, з дітьми були наша соціальна працівниця Світлана Зінченко та дитяча психологиня Юліана Сливка. Вони провели групові заняття “Емоційний світ дитини”.

Лекцію “Стамбульська конвенція: зміни, що чекають на Україну” підготувала регіональна юристка Анна Лантрат, проте через повітряну тривогу сьогодні, довелося завершити розповідь завчасно. Але на цьому наша робота в центрі не завершена! Ми обов’язково ще раз проведемо лекцію в грудні для того, аби жінки, які знайшли тут прихисток, знали про свої права. 

Ми також продовжимо індивідуальний юридичний та психологічний супровід жінок. А ще незабаром доставимо гуманітарну допомогу – гігієнічні набори. Дякуємо “Місто добра” за атмосферу любові та затишку, що панує в центрі, а також за турботу про кожну маму, яка потрапила в халепу!

22.11.22

14 вересня 2022 року Парламентом було зареєстровано поданий Кабінетом Міністрів України Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2023 рік, реєстр. № 8000. На початку жовтня його було прийнято за основу, після чого почалось доопрацювання законопроєкту.
31 жовтня Уряд схвалив відповідний законопроєкт до другого читання, а вже 03 листопада 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Наразі він очікує на підпис Президента та подальше офіційне оприлюднення, після чого Закон має набрати чинності з 01 січня 2023 року.

У той же час, аналіз першої редакції законопроєкту та його редакції до другого читання, поданих Кабінетом Міністрів України, вже дозволяє зробити певні висновки щодо того, на що українці зможуть розраховувати наступного року.
Оскільки в умовах воєнного стану на бюджет держави покладається багато сподівань, спеціалістами БФ «Право на захист» було проаналізовано його основні показники та умови, які Державний бюджет на 2023 рік пропонує для вирішення соціальних та житлових питань внутрішньо переміщених осіб та інших постраждалих від збройної агресії.

11.11.22

Семінар для суддів місцевих загальних та окружних адміністративних судів пройшов 10 та 11 листопада у Львові. Організували захід БФ «Право на захист» спільно з Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України та МФОЗНС «Регіон Карпат» NEEKA за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Організатори мали за мету поглибити знання учасників у сфері міжнародного захисту та імплементації принципу невислання; удосконалити навички спілкування з учасниками судового провадження, які пережили травматичний досвід; ознайомитися з новою практикою Європейського суду з прав людини за темою семінару, у тому числі  щодо України; обмінятися досвідом у сфері розгляду судових спорів.

На семінарі був присутній голова Львівського офісу УВКБ ООН Раян Маршал. Він звернув увагу на багаторічну співпрацю між судовою системою України та УВКБ ООН, зокрема, з Національною школою суддів України. Також він наголосив на тому, що зараз мільйони українців вимушено покинути свої домівки через війну та самі потребують захисту.

Два дні учасники семінару обговорювали актуальні проблеми біженців та шукачів захисту. Про міжнародний захист в Україні в умовах повномасштабного військового вторгнення російської федерації говорила Оксана Бабич, радниця з правових питань Центрального офісу УВКБ ООН. Щодо оскарження бездіяльності територіальних органів та підрозділів Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України на прикладах справ шукачів захисту щодо доступу до процедури визначення статусу біженця чи надання додаткового захисту був виступ Лариси Зуєвої, судді П’ятого апеляційного адміністративного суду. А суддя Касаційного адміністративного суду у складу Верховного суду Андрій Жук розказав про особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання, примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України в умовах воєнного стану. Виступи учасників були як офлайн, так і онлайн. 

“Основне, що обговорили під час виступів – міжнародний захист в Україні надається навіть під час воєнного стану. Відмова у доступі до нього є незаконною, оскільки Україна дотримується своїх міжнародних зобов’язань за Конвенцією про статус біженців», – розказала Світлана Бутенко, менеджерка проєкту правової допомоги біженцям та особам без громадянства БФ «Право на захист».

Під час свого виступу директорка Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Оксана Польна подякувала міжнародним партнерам і викладацькому складу за співпрацю та увагу до проблематики міжнародного захисту осіб в умовах сьогодення. Також під час семінару Оксана Андрусенко, суддя Волинського окружного адміністративного суду, говорила про особливості розгляду і доказування в судових спорах щодо оскарження рішень Державної міграційної служби України про відмову у прийнятті заяви, відмову в оформленні документів та відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні в умовах воєнного стану. Наприкінці заходу присутні отримали сертифікати учасників семінару.

Окрім виступів учасників семінару, присутні мали можливість і подискутувати. У другій частині кожного дня заходу до суддів приєднувалися представники прикордонної, міграційної служб, адвокати системи безоплатної вторинної правової допомоги та правозахисники.

Так, Світлана Бутенко, менеджерка проєкту правової допомоги біженцям та особам без громадянства БФ «Право на захист», модерувала дискусію “Звернення за міжнародним захистом в умовах воєнного стану. Закон і практика”, а Олександр Лучинець, адвокат МФОЗНС “Регіон Карпат” NEEKA – дискусію “Правова та соціальна допомога шукачам захисту, особам, які потребують додаткового захисту та біженцям в умовах воєнного стану”.

На семінарі обговорювалися проблеми судочинства, співпраці з БВПД, з прикордонною службою, практичні моменти проблеми реалізації положень законодавства, міжнародних конвенцій. Особливістю заходу є те, що він відбувається в умовах воєнного стану і акцент робиться саме на захисті цих осіб в умовах сьогодення”, – звернув увагу Роман Бігунець, заступник директора Міжнародного фонду охорони здоров’я та навколишнього середовища “Регіон Карпат” NEEKA.

Дискусію «Умови перетину державного кордону України визнаними біженцями, особами, які потребують додаткового захисту та шукачами захисту під час воєнного стану» модерувала адвокаційна експертка БФ «Право на захист» Юлія Черватюк.  А Юрій Котубей, начальник юридичного відділу МФОЗНС “Регіон Карпат” NEEKA – дискусію “Взаємодія центрів БВПД з органами та підрозділами ДПкС та ДМС України у питаннях хатримань шукачів захисту”.

“Захід відбувається і пройшов дуже вдало. Ми зустрілися офлайн і змогли поспілкуватися на актуальні теми, чого не дозволяє зробити онлайн формат. На заході були жваві дискусії, ми обмінювалися різними думками, інколи полярними, але потім знаходили якийсь консенсус. Але найголовніше – перед нами постали питання, на які ми ще будемо шукати відповіді. Я думаю, що якраз це головна відмінність цього офлайн заходу від тих, які проходили онлайн останні роки”, – відмітила Елла Катаєва, суддя Одеського окружного адміністративного суду. Вона також виступила з інтерактивною презентацією на тему: “Принцип невислання у контексті інституту міжнародного захисту. Практика Європейського суду з прав людини”. 

“Захід є дуже важливим та проведений на вищому рівні. Під час дискусії висвітлювалися різні питання, які ми, як адвокати, можемо взяти це до уваги та використовувати на практиці”, – поділилася враженнями Олеся Сідун, адвокатка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.  

Торкалися й теми психологічного аспекту розгляду судами справ щодо біженців та шукачів захисту, а також психологічних аспектів спілкування з особами, які прибули з зон бойових дій, біженцями та ВПО. Їх розкрив психолог БФ “Право на захист” Михайло Савчук.

Спеціалістка з правових питань Центрального офісу УВКБ ООН в Україні Олександра Лук’яненко зазначила, що захід є дуже важливим та корисним, оскільки став певною платформою для різних органів влади:

“Учасники семінару могли обговорити не лише загальні проблеми шукачів захисту, біженців в Україні, з якими вони стикаються сьогодні, а також основні виклики, з якими стикаються судді під час розгляду цієї категорії справ. Такі заходи є дуже актуальним для України, оскільки мільйони наших громадян наразі також шукають захисту в інших країнах”.

28.10.22

Про покращення захисту для осіб без громадянства в Європі говорили під час запуску кампанії #StatelessJourneys. Організувала зустріч Європейська мережа осіб без громадянства у Брюсселі, що, до речі, відзначила й своє 🔟-річчя.

Захід об’єднав правозахисників, представників громад, активістів, юристів і науковців з різних країн, представників Європейської комісії та УВКБ ООН, які тривалий час працюють у сфері захисту прав осіб без громадянства. БФ “Право на захист” на ньому представляла Софія Кордонець, керівниця проєкту “Правова допомога особам без громадянства в Україні”.

Вона розказала про роботу фонду в напрямку боротьби за права людей без громадянства, які народилися або довго жити в Україні.

“Ці люди найчастіше не мають визначений статус “особа без громадянства” та документів. Зараз вони, тікаючи від російського вторгнення, не можуть довести свій зв’язок з Україною.  І важливо, щоб ці люди отримали в Європі такий самий захист, як і громадяни України, які вимушено покинули територію нашої країни”, – пояснила Софія Кордонець.

Учасники заходу також обговорили, як активізувати дії на національному та регіональному рівнях для того, щоб держави та регіональні установи змогли покращити захист, доступний особам без громадянства.

12.10.22

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) — це вид електронного підпису, який дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис.

Кваліфікований електронний підпис — це удосконалений електронний підпис, що забезпечує найвищий рівень захисту і довіри до електронної ідентифікації. КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

З нової пам’ятки ви дізнаєтеся, як отримати електронний підпис дистанційно (онлайн), навіщо потрібен електронний підпис та де можна отримати електронний цифровий підпис?

Зберігайте пам’ятку та не забудьте поділитися з друзями:

28.09.22

Наша колега Юлія Черватюк, адвокаційна експертка БФ «Право на захист», взяла участь у Семінарі для українських юристів та менеджерів з питань притулку та міграції у Варшаві, що відбувся 27 вересня 2022 року.

Організатори заходу – Рада Європи, Європейський союз та UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні – прагнули надати найновішу інформацію українським та європейським фахівцям-юристам, які допомагають людям, що рятуються від війни в Україні. Особлива увага приділялася імплементації Директиви ЄС про тимчасовий захист.

На семінарі обговорили:

  • основні виклики, пов’язані з впровадженням Директиви ЄС про тимчасовий захист;
  • заходи із забезпечення захисту вимушено переміщених осіб з України;
  • особливості надання правової допомоги громадянам України,іноземцям та особам без громадянства, що прибули з України.

Юлія Черватюк говорила про особливості документів осіб, які рятуються від війни в Україні: громадян України, визнаних Україною біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства.

“Наші бенефіціари стикаються зі складнощами в ЄС через документи, видані в Україні. Деякі країни ЄС не визнають проїзні документи біженців та осіб, які потребують додаткового захисту. Визнані Україною особи без громадянства не отримують тимчасового захисту на підставі посвідки на тимчасове проживання – єдиного документа, що видає їм Україна. Визнані Україною біженці в ЄС повідомляють про те, що тимчасовий захист їм надається лише на термін дії документів, виданих Україною. Вони стурбовані й збираються повертатися в Україну лише для того, щоб поновити ці документи або отримати нові. Цей варіант, однозначно, є неприйнятним. Ми виступаємо за те, щоб документи, видані Україною, визнавалися в країнах ЄС з урахуванням всіх їхніх особливостей, а цифрові документи в “Дії” визнаватися аналогом паперових. Ці документи мають надавати можливості, а не перешкоди”,

Юлія Черватюк – адвокаційна експертка БФ «Право на захист»

Вона також наголосила, що БФ “Право на захист” готовий надати експертну підтримку в розробці належного механізму для цього в разі необхідності, а також практичну допомогу адвокатам та юристам.