Компенсація за пошкоджене та знищене нерухоме майно: аналіз нового регулювання

31.05.23

22 травня 2023 р. набрав чинності Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” від 23 лютого 2023 р. № 2923-IX (далі – Закон).

До цього часу Уряд повинен був затвердити план заходів з його реалізації та прийняти відповідні рішення, необхідні для реального запуску абсолютно нового механізму компенсації, вперше закріпленого на рівні закону. Однак, окрім врегулювання порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомості з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”, інші необхідні порядки на дату цієї публікації Урядом затверджені ще не були, тим самим залишаючи на сьогодні низку питань щодо механізму компенсації без чітких відповідей.

Незважаючи на це, оскільки врегульовані Законом питання є надзвичайно важливими, експерти БФ “Право на захист” пропонують свій аналіз основних положень нового Закону.

І. Сфера дії Закону

Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (далі – РФ) проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, тобто з 24 лютого 2022 р.

Таким чином, Закон не регулює питання надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, які були пошкоджені або зруйновані до 24 лютого 2022 р. З огляду на це, питання отримання компенсації у будь-якій формі для постраждалих у попередній період і надалі залишається актуальним.

У цьому контексті варто згадати, що до початку широкомасштабного вторгнення надання компенсації тим, чиє житло було зруйновано внаслідок збройної агресії РФ, здійснювалося згідно з Порядком надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – Порядок надання грошової компенсації), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 947.

Незважаючи на застосування запропонованого ним механізму для надання грошової компенсації власникам зруйнованого житла, ефективний механізм виплат тим, чиє житло було не зруйновано, а тільки пошкоджено (хоча і могло внаслідок цього залишитися непридатним для проживання) створено так і не було. Зокрема, це зумовлено і тим, що претендувати на отримання виплат за пошкодження житла за Порядком надання компенсації могли лише ті, хто відмовилися від евакуації/відселення та залишилися на попередньому місці проживання або в межах відповідного населеного пункту. Тож, постраждалі, які переїхали в інші міста та регіони, не мали права на отримання виплат за його правилами.

Також, на відміну від окремої бюджетної програми для виплати грошової компенсації за зруйноване житло, в Державному бюджеті України так і не було передбачено окремої програми для здійснення виплат за Порядком надання грошової компенсації у випадку пошкодження житла. Таким чином, багато хто був позбавлений можливості отримати відповідні виплати до початку повномасштабного вторгнення, і зараз такі особи фактично виявляються виключеними зі сфери дії нового механізму надання компенсації, передбаченого Законом.

Крім цього, слід пам’ятати, що не всі власники зруйнованого житла мали можливість, з різних причин (наприклад, через відсутність доступу до відповідного об’єкта для проведення його обстеження), отримати грошову компенсацію за зруйноване житло до 24 лютого 2022 р. Наразі ж такі особи також не зможуть отримати компенсацію за новим Законом.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, було передбачено можливість подання зазначеного інформаційного повідомлення і тими особами, чиє нерухоме майно було зруйновано або пошкоджено до 24 лютого 2022 р., а саме – починаючи з 19 лютого 2014 р. Згідно з п. 6 вказаної постанови, після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення низки об’єктів (квартири, інші житлові приміщення тощо), що подані фізичними особами відповідно до положень постанови № 380, прирівнюються до заяв про надання компенсації.

Однак, незважаючи на те, що і ст. 15 Закону встановлює, що до заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані громадянами України до набрання ним чинності інформаційні повідомлення про знищення певних об’єктів нерухомості, навряд чи зазначений механізм можливо буде реалізувати з огляду на обмежену сферу дії Закону.

Більше того, якщо говорити про подані до набрання Законом чинності інформаційні повідомлення, слід зазначити, що на сьогодні так і не було забезпечено технічну можливість подавати інформаційне повідомлення про майно, знищене або пошкоджене до 24 лютого 2022 р, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія), зокрема з використанням його мобільного додатка. Тож, постраждалі просто були позбавлені можливості подати таке повідомлення про нерухоме майно, знищене або пошкоджене в період з 19 лютого 2014 р. до 24 лютого 2022 р.

Окремим питанням також є те, що дія нового Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення нерухомого майна не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що на 24 лютого 2022 р. знаходилися на тимчасово окупованій РФ території України, визначеній відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Після повномасштабного вторгнення положення зазначеного закону щодо визначення, які саме території України є тимчасово окупованими, зазнали змін. Так, станом на 24 лютого 2022 р., тимчасово окупованими територіями визнавалися сухопутна територія АР Крим і міста Севастополя, внутрішні води цих територій, відповідні частини внутрішніх морських вод і територіального моря навколо Кримського півострова, надра і повітряний простір над цими територіями. На сьогодні ж норми вказаного закону прямо визначають, що окремі території, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ, починаючи з 7 квітня 2014 р. При цьому, Закон не містить застережень, чи мають враховуватися положення зазначеного Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” в редакції, чинній саме на 24 лютого 2022 р. Виходячи з поточної редакції вказаних норм, новий компенсаційний механізм не буде застосовуватися у випадку знищення або пошкодження об’єктів, розташованих на відповідних частинах Донецької та Луганської областей. Відтак, надання компенсації їх власникам вимагатиме розробки та затвердження додаткових процедур або наступного внесення змін до Закону.

Таким чином, Закон залишає значне коло осіб поза своєю увагою та створює умови для різночитання у певних питаннях. Зокрема, він не захищає постраждалих, житло яких було пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ до 24 лютого 2022 р., власників зруйнованого до 24 лютого 2022 р. житла, які не отримали грошову компенсацію до зазначеної дати за Порядком надання грошової компенсації, а також осіб, чия нерухомість станом на 24 лютого 2022 р. знаходилася на тимчасово окупованих територіях. Як наслідок, забезпечення належного захисту майнових прав та інтересів таких осіб потребуватиме внесення змін до Закону або розробки і впровадження додаткових механізмів надання компенсації, рівноцінних тим, що передбачені Законом.

ІІ. Пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна

Закон передбачає можливість надання компенсації за такі об’єкти нерухомого майна:

Таким чином, наразі не передбачається надання компенсації за пошкодження або знищення інших об’єктів нерухомого майна або будь-якого іншого майна, такого як транспортні засоби або побутові речі, які могли знаходитися в зруйнованому житлі.

Водночас, в грудні 2022 року Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” було внесено зміни, серед іншого, до Закону України ”Про споживче кредитування”. Зміни передбачають можливість анулювання (за певних умов) заборгованості за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є автомобіль, знищений внаслідок збройної агресії проти України. При цьому кредитор набуває права на отримання від держави Україна компенсації відповідно до закону щодо врегулювання питання виплат компенсацій громадянам України за майно, знищене внаслідок збройної агресії РФ. Однак, Закон не поширюється на дану сферу. Для забезпечення даного виду компенсації необхідним є внесення змін до Закону або розробка додаткового законодавчого регулювання щодо надання компенсації за знищення або пошкодження інших об’єктів, окрім нерухомого майна.

ІІІ. Хто може отримати компенсацію?

Згідно з Законом, отримати компенсацію зможуть такі категорії осіб:

1.Фізичні особи – громадяни України, які є:

1.1. власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;

1.2. замовниками будівництва;

1.3. власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особи, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”;

1.4. особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”;

1.5. членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього;

1.6. спадкоємцями осіб, визначених підпунктами 1.1.-1.4 цього пункту.

2. ОСББ, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено ОСББ, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання).

При цьому, важливо пам’ятати, що для кожної з наведених вище категорій осіб Закон передбачає, за пошкодження / знищення яких саме об’єктів вони можуть претендувати на компенсацію та за яких умов. Наприклад, громадяни, які є замовниками будівництва, мають право на отримання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти будівництва (а саме: будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження / знищення зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Окрему увагу слід звернути на те, що, виходячи з положень Закону, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які могли були власниками, замовниками будівництва або інвесторами у відповідні об’єкти нерухомості, не зможуть отримати компенсацію згідно з Законом, у зв’язку з чим їх майнові права залишаються незахищеними.

При цьому, Закон передбачає, що деякі категорії осіб не можуть бути отримувачами компенсації. До них відносяться:

особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”.

При цьому, однак, залишається невизначеним питання розповсюдження таких обмежень на осіб, строк застосування санкцій до яких закінчився.

особи, які мають судимість за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя вказаним вище спадкодавцям.

З іншого боку, Закон передбачає можливість Уряду у відповідних Порядках надання компенсації, що ним затверджуються, визначати додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна. Фактично Кабінету Міністрів України надаються повноваження доповнювати положення Закону в окремих аспектах. З практичної точки зору, це може дозволити Уряду у спрощеному порядку скорегувати перелік отримувачів компенсації, якщо буде виявлено, що певні категорії осіб були упущені законодавцем. Проте, оскільки Законом вже визначено перелік можливих отримувачів компенсації і умов її надання, на сьогодні залишається незрозумілим, яким чином Уряд може розширити цей перелік так, аби його рішення не суперечили встановленим Законом вимогам.

Тут також можна ще раз згадати нещодавні зміни до Закону України “Про споживче кредитування”, які передбачають можливість анулювання (за певних умов) заборгованості за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є знищене внаслідок збройної агресії РФ нерухоме майно (квартира, житловий будинок або майнові права на квартиру, житловий будинок). В цьому випадку кредитор набуває право на отримання від держави компенсації відповідно до закону щодо врегулювання питання виплат компенсацій за майно, знищене внаслідок збройної агресії РФ. Однак, положення Закону не передбачають можливості отримання компенсації банками або небанківськими фінансовими установами, які виступають кредиторами за договорами про споживчий кредит. Спираючись на відповідні повноваження, це питання гіпотетично може бути додатково врегульовано Урядом.

IV. Компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна

Способи надання компенсації

Компенсація за знищений об’єкт нерухомого майна надається шляхом:

надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;
фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у т.ч. такого, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.

При цьому, в залежності від типу знищеного об’єкта нерухомості, деяким отримувачам компенсації надається можливість обрати спосіб компенсації. Так, компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається – за вибором отримувача компенсації – одним із зазначених вище способів. При цьому, компенсація за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, складову частину об’єкта будівництва (квартиру, інше житлове приміщення в будівлі), що після прийняття в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна, надається виключно шляхом фінансування придбання іншої нерухомості з використанням житлового сертифікату.

Слід зазначити, що, окрім потенційного економічного зиску для забудовників, які здійснюватимуть відбудову багатоквартирних будинків, причини обмеження способу одержання компенсації за знищену квартиру, іншу житлове приміщення, складову частину об’єкта будівництва, залишаються незрозумілими.

Більше того, Закон також передбачає більш жорсткі умови для тих, хто отримав житловий сертифікат. Так, ним встановлюється заборона відчуження нерухомого майна, придбаного з використанням житлового сертифіката, протягом п’яти років. Для цього нотаріус, який посвідчує договір про придбання (фінансування придбання) такого майна, накладає заборону відчуження на цей строк. З одного боку, таке обмеження може бути спричинене необхідністю уникнення можливих маніпуляцій і зловживань на ринку нерухомості. З іншого ж боку, такий строк видається занадто великим, особливо з урахуванням можливості додаткового фінансування особою придбання житла. Також, в умовах триваючого воєнного стану громадяни можуть стикатися з життєвими обставинами, які потребуватимуть зміни місця проживання або відновлення здоров’я, з огляду на що продаж об’єкта нерухомості може бути необхідністю.

Порядок отримання компенсації

Хто приймає рішення про надання компенсації?

Розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна здійснюється Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Комісія).

Зокрема, Комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, а також, на запит спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу, рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомості. Отримувачам компенсації Комісія також має надавати інформацію та консультації з питань її отримання.

Комісія утворюється в якості консультативно-дорадчого органу виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі – виконавчий орган ради), військовою адміністрацією населеного пункту або військово-цивільною адміністрацією (далі – ВЦА) населеного пункту.

Ними затверджується положення про роботу відповідної Комісії та її персональний склад. У разі необхідності, до її складу можуть залучатися (за згодою) представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб’єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, представники міжнародних організацій та інші особи.

Порядок отримання компенсації

Крок 1. Подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна

Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (далі – заява) подається до Комісії на відповідній території, де знаходиться знищена нерухомість.

Така заява подається:

під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна; або
якщо об’єкт пошкоджено/знищено після припинення або скасування воєнного стану – протягом трьох років з дати припинення або скасування воєнного стану на території, на якій розташований (розташовувався) об’єкт нерухомого майна, пошкоджений або знищений внаслідок обставин, спричинених збройною агресією РФ (замінування/розмінування тощо).

Варто звернути увагу на те, що Закон майже повністю відокремлює процеси одержання компенсації за знищені і пошкоджені об’єкти. Так, положення ст. 3 Закону, які визначають порядок створення і функціонування Комісії, наділяють її повноваженнями з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені, а не за пошкоджені об’єкти нерухомості. Більше того, Закон в достатній мірі не регулює процес отримання компенсації за пошкоджені об’єкти, залишаючи його визначення Уряду. Однак щодо об’єктів, що можуть бути знищені або пошкоджені вже після припинення/скасування воєнного стану, ст. 15 Закону (Прикінцеві та перехідні положення) передбачає можливість звернення до Комісії із заявами про надання компенсації, зокрема, і за пошкоджені об’єкти. Поки такі положення залишають низку питань щодо роботи і повноважень Комісії. Більш чіткими і зрозумілими ці процеси мають стати після встановлення Урядом детальних процедур надання компенсації.

Заява подається щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо. До заяви мають бути додані документи, передбачені ч. 7 ст. 4 Закону.

Подаватися заява може:

в електронній формі – засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (тобто Порталу Дія);
у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Для прийняття заяв ЦНАПи та органи соціального захисту населення мають забезпечити роботу виїзних пунктів прийому таких заяв.

Крок 2. Розгляд заяви

Строк розгляду заяви Комісією не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання.

За рішенням Комісії його може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об’єкт знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції.

За Законом, розгляд заяв здійснюється у порядку черговості їх надходження у розрізі:

кожного населеного пункту (для знищених об’єктів, які розташовуються (розташовувалися) поза межами населеного пункту, – у розрізі території кожної територіальної громади);
способу надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна у межах території відповідної територіальної громади.

Такі норми щодо черговості розгляду заяв потребують додаткової конкретизації, адже не дають чіткого розуміння того, як буде визначатись черговість відносно різних способів компенсації. Задля уникнення неоднакового застосування норм та забезпечення рівних прозорих підходів до розгляду заяв, питання черговості їх розгляду варто додатково конкретизувати. Така конкретизація може бути надана в Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, що має бути затверджений Кабінетом Міністрів України.

Комісія може зупинити розгляд заяви, якщо:

не подано або подано не в повному обсязі документи (відомості);
Комісія має документально підтверджені відомості про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення злочину проти основ національної безпеки України.

Разом з тим, порядок отримання Комісією таких відомостей чинним законодавством не визначено. Однак, наприклад постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 (щодо вже згаданої вище послуги “єВідновлення”) передбачено, що до складу відповідних комісій, які розглядатимуть питання надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, входять представники правоохоронних органів з метою проведення перевірки наявності обмежень щодо отримання компенсації. Тож, скоріше за все, аналогічні положення Урядом буде встановлено і для Комісій.

Рішення про зупинення розгляду заяви може бути прийнято Комісією протягом строку, встановленого для її розгляду, про що заявнику повідомляється не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення. У разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, її розгляд поновлюється. Це відбувається протягом п’яти робочих днів з дня отримання Комісією відомостей про усунення відповідних обставин.

Крок 3. Рішення про надання компенсації

Комісія може прийняти рішення про надання або відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна.

Підставами для відмови у наданні компенсації є:

подання заяви особою, яка не може бути отримувачем компенсації або не має повноважень для подання заяви;
виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві;
подання заяви після спливу строку, визначеного Законом.

Рішення про надання або відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту / ВЦА населеного пункту протягом п’яти календарних днів з дня прийняття Комісією такого рішення.

Копія рішення про надання / відмову у наданні компенсації завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації / ВЦА населеного пункту до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна) протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття.

Подальші дії: отримання і використання житлового сертифікату

Одним із способів надання компенсації за знищений об’єкт нерухомості є фінансування придбання квартири або інших визначених Законом об’єктів з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості (або скорочено – житлового сертифіката).

Закон визначає житловий сертифікат як електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у т.ч. спорудженого у майбутньому, або інвестування/фінансування їх будівництва) в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі.

У разі прийняття рішення про надання компенсації шляхом видачі житлового сертифіката Комісія виготовляє житловий сертифікат та направляє його заявнику:

в електронній формі – засобами Порталу Дія або на адресу електронної пошти;
у паперовій формі – на поштову адресу, зазначену заявником, у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону, для фінансування придбання відповідних об’єктів нерухомості з використанням житлового сертифіката отримувач компенсації (його представник) звертається до визначеної Кабінетом Міністрів України юридичної особи. Звернутися до неї можливо буде протягом п’яти років з дня видачі житлового сертифіката, а строк розгляду відповідного звернення не повинен перевищувати 10 робочих днів.

Закон не визначає, чи це буде новостворена юридична особа, чи вже зареєстрована, а також якою є її форма власності. Натомість, відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону, протягом двох місяців з дня опублікування Закону Уряд повинен був забезпечити визначення такої юридичної особи.

Наразі, за відсутності відповідного рішення Уряду, така невизначеність статусу зазначеної юридичної особи породжує додаткові питання стосовно концентрації всього процесу фінансування придбання нерухомості в руках однієї невідомої особи. Крім цього, з формулювань Закону поки залишається незрозумілим, яким чином та на предмет чого відповідною юридичною особою буде здійснюватися розгляд звернень, які документи для цього мають бути подані заявником. Законом також встановлено, що строк розгляду звернень такою юридичною особою призупиняється у разі відсутності у неї грошових коштів для фінансування та в інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України. Тож, більш детально всі ці питання мають бути врегульовані Урядом.

Слід зазначити, що цей етап в процесі одержання компенсації мав би носити виключно технічний характер і бути максимально спрощеним для зручності отримувачів компенсації. Чи не перетвориться він на складний бюрократичний процес, можливо буде оцінити тільки після врегулювання Урядом відповідних процедур.

Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна

Розмір компенсації визначається щодо кожного отримувача та кожного знищеного об’єкта окремо, виходячи із загальної площі знищеного об’єкта та вартості 1 квадратного метра його площі.

Розмір компенсації за об’єкт, що перебуває у спільній власності двох та більше отримувачів компенсації, визначається пропорційно до розміру частки, яка належить відповідному співвласнику. Співвласники об’єкта, що перебуває у спільній сумісній власності, вважаються власниками рівних часток.

Визначення вартості 1м²площі має здійснюватися в порядку, встановленому Урядом у Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. Тож, наразі питання щодо того, чи така вартість відповідатиме реаліям сучасного ринку нерухомості, залишається відкритим.

Обсяг фінансування придбання житла із використанням житлового сертифікату буде дорівнювати сумі, зазначеній у такому сертифікаті. Якщо фактична вартість відповідного об’єкта перевищує суму, вказану в сертифікаті, оплата різниці здійснюється отримувачем компенсації самостійно. Для придбання обраної нерухомості можуть бути використані один або більше житлових сертифікатів, які належать одному або більше громадянам України.

Якщо ж ціна відповідної квартири або іншого об’єкта є нижчою за грошову суму, зазначену в сертифікаті:

відомості про суму такої недоотриманої компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна обліковуються в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
сплата отримувачу суми недоотриманої компенсації здійснюється у порядку, визначеному законом, за рахунок грошових коштів, отриманих від РФ для відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України. Однак слід зазначити, що новим Законом це питання детально врегульовано не було.

Пріоритетне право на отримання компенсації

Пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти мають:

учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10, частиною першою статті 10^-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 3 березня 2022 року № 2105-IX, та яким не надано статус учасника бойових дій;
багатодітні сім’ї;
особи з інвалідністю I та II груп.

Якщо особа має пріоритетне право на отримання компенсації за більше ніж один знищений об’єкт нерухомого майна, таке пріоритетне право поширюється на один знищений об’єкт на вибір отримувача компенсації.

Окрему увагу варто звернути на той факт, що пріоритетне право встановлюється Законом для отримання компенсації саме за знищені (а не пошкоджені) об’єкти нерухомості. Для забезпечення належного захисту прав перелічених осіб в разі пошкодження їхнього нерухомого майна, варто додатково врегулювати питання пріоритетного права на отримання компенсації і за пошкоджені об’єкти.

Для цілей надання компенсації за пошкоджену нерухомість з використанням послуги “єВідновлення”, категорії осіб, які мають пріоритетне право на отримання компенсації, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381. Більше того, встановлений Урядом перелік є ширшим ніж той, який було передбачено Законом для знищеного майна. Серед інших, він включає батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, прийомних батьків, патронатних вихователів, осіб з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, опікунів/піклувальників.

V. Компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомого майна

Відповідно до ст. 10 Закону, компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт), на пошкодженому об’єкті з метою його відновлення. Також, можливим є надання будівельної продукції для виконання таких робіт. Порядок надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що запропоноване Законом регулювання компенсації за пошкоджені об’єкти є достатньо обмеженим. Закон переважно сфокусований на питаннях надання компенсації за знищені об’єкти. Аналогічна ситуація спостерігалася раніше і зі згаданим вище Порядком надання грошової компенсації, що призвело до того, що права власників пошкодженого житла не були ним належним чином захищені. Уникнути подібної ситуації можна буде, якщо цього разу Урядом дійсно буде вчасно розроблено необхідні механізм надання компенсації за пошкоджені об’єкти.

Так, постановою Уряду від 21 квітня 2023 р. № 381 було затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення” (далі – Порядок єВідновлення). Цей документ передбачає запровадження електронної послуги “єВідновлення” на Порталі Дія для надання компенсації на відновлення/ремонт окремих категорій пошкоджених об’єктів. При цьому, квартири (житлові приміщення) у багатоквартирному будинку включаються до їх числа тільки у разі, коли місця загального користування не пошкоджені. Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт не може перевищувати 200 тис. гривень. Надана компенсація має цільове призначення: кошти можна використати тільки для придбання будівельної продукції або замовлення виконання відповідних послуг та робіт з ремонту пошкодженого об’єкта. Порядок єВідновлення також встановлює низку умов для отримання компенсації (деякі з них можна вважати достатньо обмежуючими), порядок її надання, а також правила її використання для придбання будівельної продукції, робіт та послуг. Більш детально Порядок єВідновлення варто розглянути в окремій публікації.

У той же час, Урядом досі не було врегульовано питання надання компенсації для проведення більш грунтовних ремонтних робіт, вартість яких може перевищити 200 тис. грн. Також залишається відкритим питання проведення ремонтів багатоквартирних будинків, якщо місця загального користування зазнали пошкоджень. Тож, варто очікувати додаткового врегулювання Урядом ще низки аспектів надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомості.

VІ. Компенсація у випадку відновлення знищених або пошкоджених об’єктів

Наразі Закон не містить чітких положень щодо того, чи буде можливість отримати компенсацію тими особами, які самостійно або за допомогою донорських/гуманітарних організацій чи третіх осіб почали здійснювати відновлення їхньої знищеної або пошкодженої нерухомості.

Однак, виходячи з визначених Законом способів надання компенсації, отримання компенсації за пошкоджені об’єкти в такому випадку є малоймовірним. Як зазначалося вище, компенсація за пошкоджений об’єкт надається шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання цих робіт. В свою чергу, Порядком єВідновлення вже чітко визначено, що однією з умов надання компенсації є те, що на пошкодженому об’єкті не проведено ремонтні роботи. Тож, отримати компенсацію за Порядком єВідновлення, якщо постраждалим вже було самостійно відновлено своє житло, буде неможливо.

Що ж стосується надання компенсації за знищені об’єкти, в цьому випадку положення Закону видаються менш обмежувальними. Проте до встановлення чітких процедур надання такої компенсації, однозначної відповіді на ці питання також немає.

VІІ. Реєстр пошкодженого та знищеного майна

Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (або скорочено Реєстр пошкодженого та знищеного майна) створюється для забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про:

осіб, майно яких пошкоджено або знищено;

пошкоджене та знищене майно (у т.ч. пошкодження, завдані земельним ділянкам, землям, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, а також біологічного різноманіття) незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна відповідно до Закону;
матеріальну шкоду (у т.ч. збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна;
розгляд та прийняття рішення про надання компенсації;
надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) відновлення пошкодженого та знищеного майна.

Обсяг інформації, яка вноситься до цього Реєстру, має бути визначений Урядом в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Держателем Реєстру має стати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, тобто Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

При цьому, варто згадати, що створення подібного реєстру вже було започатковано згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації” від 26 березня 2022 р. № 380. Однак наразі Урядом повинно бути розроблене нове регулювання цих питань, що замінить правила, встановлені вказаною постановою.

VІІІ. Висновки

Прийняття Закону та створення нового механізму надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, є довгоочікуваним та безперечно позитивним кроком. Вперше механізм надання компенсації було закріплено на рівні закону.

Однак, як виявляється під час більш глибокого аналізу нового Закону, встановлені ним умови та механізми містять низку недоліків та відкритих питань, що вимагатимуть додаткового врегулювання, аби забезпечити ефективний механізм надання компенсації якнайширшому колу осіб. Наразі до основних проблем, які потребують вирішення, можна віднести:

обмеження сфери дії Закону, які позбавляють частину постраждалих, а саме: тих, чия нерухомість була пошкоджена або знищена до 24 лютого 2022 р., або знаходилася на тимчасово окупованих територіях станом на цю дату, можливості отримати компенсацію. Врегулювання цього питання потребуватиме додаткових змін до Закону або затвердження окремого нормативно-правового акту з метою створення для таких осіб механізму компенсації, який був би рівноцінним створеному Законом, аби запобігти порушенню майнових прав окремих категорій постраждалих;
позбавлення іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які могли були власниками, замовниками будівництва або інвесторами у відповідні об’єкти нерухомості, можливості отримати компенсацію;
відсутність в Законі чітких положень стосовно надання компенсації тим, хто вже самостійно відновив (за власні кошти або за кошти донорських/гуманітарних організацій) своє житло та пряме обмеження цього Урядом для пошкодженої нерухомості. В якості можливого варіанту, Уряд та Парламент могли би розглянути можливість надання компенсації в грошовій формі тим, хто має підтвердження здійснення витрат на ремонт/відновлення пошкодженого майна, або ж встановити відповідні обмеження на отримання компенсації лише для тих, чиє майно було повністю відновлено за кошти державного або місцевих бюджетів;
тривалий період заборони (п’ять років) на відчуження нерухомого майна, придбаного з використанням житлового сертифіката, особливо зважаючи на можливість часткового фінансування придбання об’єкта нерухомості самим постраждалим, а також відсутність аналогічних правил для тих, хто отримує компенсацію в грошовій формі. Законодавцю варто було би ще раз замислитися над обгрунтованістю та цілями введення таких обмежень і, як мінімум, скоротити строк такої заборони;
відсутність можливості отримати компенсацію за пошкодження або знищення транспортних засобів та побутових речей, які знаходилися в знищеному/пошкодженому житлі.

Крім цього, в багатьох інших аспектах, ефективна робота створених Законом механізмів буде залежати від тих процедур, які будуть визначені Кабінетом Міністрів України. Тож, наразі зарано говорити про те, що новий механізм надання компенсації було повністю сформовано, однак низку важливих кроків до його створення вже зроблено.

21.03.23

У рамках проєкту «Сприяння правосуддю перехідного періоду та захист прав внутрішньо переміщених осіб та людей, що постраждали від збройного конфлікту», що реалізується за підтримки Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців (NRC), Благодійним фондом «Право на захист» проведено дослідження «Право власності на об’єкти нерухомого майна: загрози та гарантії в умовах воєнного стану»

Ознайомившись з матеріалом, Ви дізнаєтеся:

що таке право власності: поняття, загрози та виклики в умовах війни;

яке місце інституту державної реєстрації у відновленні порушеного права власності;

які державні гарантії і механізми захисту майнових інтересів постраждалих від збройної агресії;

Пропонуємо ознайомитися із повним текстом публікації за наступним посиланням:

Право власності на об’єкти нерухомого майна: загрози та гарантії в умовах воєнного стану Завантажити

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю БФ «Право на захист» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

21.03.23

Наші колеги, юристки Лілія Книгницька, Анна Лактюшина та фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО Олена Пазенко зустрілися з Мариною Погорєловою, керівницею Центру підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці», який на початку березня цього року запрацював у Кривому Розі.

Центр має на меті об’єднати навколо себе ВПО з Бахмутської громади. Саме тут бахмутяни зможуть отримати підтримку та допомогу. Планується, що в центрі буде надаватися гуманітарна допомога, психологічна, а також проводитимуться заходи для діток ВПО.

Марина Погорєлова в розмові з представниками БФ «Право на захист» зазначила, що у Дніпропетровській області перебуває найбільша кількість переселенців з Бахмута, тому ідея створення такого Центру в Кривому Розі була лише питанням часу. Завдяки місцевій владі, які надають всебічну підтримку, ідея почала втілюватися:

«Центр підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці» буде динамічно розбудовуватися та стане розвинутим осередком для підтримки та співпраці бахмутян, в якому кожен допомагає один одному створювати таку ж затишну та душевну атмосферу, як у їх рідному місті Бахмут!»

Команда БФ «Право на захист» та керівниця Центру обговорили подальшу співпрацю, а саме:

проведення юридичних консультацій на постійній основі;
організація інформаційних сесій;
супровід новоприбулих маломобільних вимушених переселенців, що потребують допомоги у розв’язання питань з документами тощо;
допомога в реєстрації на фінансову допомогу для ВПО.

«Кривий Ріг – велике місто, яке від початку повномасштабного вторгнення прийняло понад 70 000 ВПО. Але дуже важливо, що люди переміщені з Бахмуту матимуть свій куточок, куди вони зможуть приходити та зустрічати друзів, сусідів, знайомих – всіх, для кого Бахмут не просто місто в Україні, а їхнє рідне місто, яке для них «найкраще місто на землі», як мені сказав зі сльозами на очах літній дідусь з Бахмуту», – розповідає Олена Пазенко, регіональний монітор БФ «Право на захист»
– розповідає Олена Пазенко, регіональний монітор БФ «Право на захист»

21.03.23

Ми завжди раді візитам наших партнерів! Нещодавно колеги з Вінницького офісу, регіональна керівниця Наталія Шевченко, старша юристка Ірина Ніколенко та фахівець з моніторингу ситуації ВПО Юлія Діордієнко спільно з представниками УВКБ ООН відвідали громади області, де проживають ВПО та постраждалі від війни.

Партнери, офіцер з питань захисту Вінницького регіону Акіко Цудзісава, спеціаліст з комунікацій, Саорлайт Ні Бхройн та спеціаліст з питань захисту Володимир Орехов ознайомились з усіма компонентами всебічної допомоги вимушеним переселенцям, яку надає БФ «Право на захист».

Перший візит був до Ладижинської громади, де наші колеги освітили роботу Ладижинського гуманітарного хабу, який з першого дня повномасштабного вторгнення підтримує переселенців.

«Монітори та юристи БФ «Право на захист» з березня 2022 року розпочали співпрацювати з місцевою владою, волонтерами, гуманітарним штабом та комендантами гуртожитків щодо консультації з юридичних та інших питань переселенців та органів місцевого самоврядування», – каже регіональна керівниця офісу Фонду Наталія Шевченко.

«Ми неодноразово проводили юридичні групові та індивідуальні консультації переселенців, збирали потреби та проводили видачу гуманітарної допомоги. Були звернення по психологічну допомогу, а також допомогу в пошуку зниклих родичів. Запам’ятався випадок, коли жінка звернулась за допомогою в пошуку її сина, який на той час перебував в полоні після виходу з «Азовсталі». Наші юристи проконсультувала куди можна звернутись з приводу цього питання, а фахівці перенаправили жінку до нашої Служби турботи про психічне здоров’я», – розповіла представникам УВКБ ООН Юлія Діордієнко.

Минулого року для більш комфортного проживання людей в МКП міста Ладижин ми, за підтримки УВКБ ООН, закупили побутову техніку. Наші партнери мали нагоду особисто поспілкуватись з цими родинами, для того, щоб глибше зрозуміти проблеми вимушених переселенців та громад, які страждають від війни.

Також під час спільного виїзду відвідали невеликий населений пункт Томашпільської громади, мешканці якої минулої осені зазнали на собі наслідки агресії й тепер у більшості людей пошкоджені будинки. Їм УВКБ ООН також надавали допомогу. Під час візиту наша колега, Ірина Ніколенко, проконсультувала постраждалих щодо змін в законодавстві, розповіла як фіксувати факт пошкодженого майна та куди звертатись.

За словами старшої юристки офісу: «Актуальним зараз для ВПО громади окрім гуманітарної допомоги є інформування та супровід в юридичних справах – фіксування пошкодженого або зруйнованого майна, соціальні та пенсійні виплати, врегулювання трудових відносин тощо. Але вирішення питання тимчасового чи соціального житла, пошук роботи або перекваліфікація – це наші подальші спільні дії для підтримки та соціалізації ВПО в громаду».

03.03.23

Свобода пересування:

1. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб – до 20 травня 2023 року.

2. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 10 лютого 2023 року № 119 якою внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Цими змінами розширено перелік категорій жінок і чоловіків держслужбовців, які можуть виїжджати за кордон на період воєнного стану.

Відтепер жінка яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів, яка має або виховує дитину або кількох віком до 18 років, може виїхати за кордон, щоб відвідати дитину або супроводити її.

Для цього необхідно мати:

паспортний документ для виїзду за кордон,

свідоцтво про народження дитини,

документи, що підтверджують перебування дитини за кордоном.

Перетин дозволено чоловікам які є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем, за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері. Для цього чоловіку необхідно мати перелік документів який зазначений вище, а також документи, що підтверджують статус одинокого батька, виховання та утримання батьком дитини самостійно.

3. 10 лютого 2023 року відбулося офіційне відкриття у Чернівецькій області міжнародного пункту пропуску «Дяківці». Пункт пропуску буде працювати цілодобово для пішохідного та автомобільного сполучення, включно з автобусами. За рішенням румунської сторони пропуск вантажних автомобілів тимчасово не здійснюється.

Доступ до надання медичних послуг:

1. Кабінетом Міністрів України підтримано ініціативу Міністерства охорони здоров’я України щодо реформування системи проведення медико-соціальної експертизи. Відповідно до зазначеного рішення МОЗ спільно з Міністерством соціальної політики до 01 квітня 2023 року повинні надати на схвалення Кабінету Міністрів України план заходів щодо реформування МСЕК.

2. Міністерством охорони здоров’я України наказом від 21 лютого 2023 року № 351 затверджено Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення станом на 14 лютого 2023 року. Цей наказ набув чинності 27 лютого 2023 року.

До Реєстру включено лікарські засоби, що застосовуються за серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми, цукрового та нецукрового діабетах, у разі розладів психіки та поведінки, епілепсії, хвороби Паркінсона, хронічних обструктивних захворювань легень, потреби в імуносупресії.

3. Міністерство охорони здоров’я України здійснює моніторинг проведення хірургічних операцій. Міністерство наголошує, що на цей час пріоритетним напрямом роботи МОЗ є забезпечення якісною та вчасною медичною допомогою тих громадян, що постраждали від війни. Тому, операції мирного населення, які не пов’язані із воєнними діями, проводяться тільки за умови загрози життю та здоров’ю пацієнта. У випадку, якщо оперативне втручання можна відтермінувати без негативних наслідків, операція відкладається. Таким чином, звільняються операційні та лікарі, що проводять операції, а допомога надається військовослужбовцям або мирному населенню, що постраждали від війни.

28.02.23

06 лютого 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану» від 24 січня 2023 року № 66 (далі – Постанова), яка на час війни до прийняття спеціального закону визначає порядок державної реєстрації актів цивільного стану (далі – АЦС) закордонними дипломатичними установами України (далі – ЗДУ). Як пояснили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Постанова спростить українцям за кордоном доступ до послуг у сфері державної реєстрації АЦС і скоротить строки їх отримання в ЗДУ.

Важливо! За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01 липня 2010 року (далі – Закон) АЦС включають народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені та смерть.

Необхідно зазначити, що потреба у вдосконаленні існуючого механізму державної реєстрації АЦС в ЗДУ назріла давно. Так, з початком повномасштабного російського вторгнення мільйони громадян України були вимушені покинути її територію в пошуках прихистку за кордоном. Як свідчать останні дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), кількість українців, які виїхали до країн Європи після 24 лютого 2022 року, сягнула майже 8 млн осіб. І оскільки війна триває вже близько року, то проблема забезпечення українських громадян, які перебувають за межами держави, належним доступом до послуг у сфері державної реєстрації АЦС сьогодні стоїть особливо гостро. Зрозуміло, що такий доступ спроможні забезпечити лише ЗДУ.

Отож пропонуємо нижче розглянути, яку саме процедуру реєстрації АЦС передбачає Постанова і які можливості вона відкриває для українців за кордоном.

I. ОСНОВНІ НОВЕЛИ

Одразу зауважимо, що текст Постанови складається всього-на-всього з чотирьох пунктів. Утім, основні нововведення, які запроваджуються в процедурі державної реєстрації АЦС в ЗДУ, пов’язані саме з пунктом 1, зміст якого подаємо тут повністю:

«1. Установити, що в умовах воєнного стану до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин з проведення державної реєстрації актів цивільного стану закордонними дипломатичними установами України визначені Міністерством закордонних справ закордонні дипломатичні установи України:

1) проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі – надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану) з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення;

2) здійснюють надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану громадянам України незалежно від місця їх проживання (перебування);

3) застосовують законодавство, яким у своїй діяльності керуються органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

4) передають на зберігання актові записи цивільного стану на паперових носіях до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у порядку, визначеному законодавством».

Аналіз цього положення дає підстави говорити про наступні істотні зміни у механізмі державної реєстрації АЦС в ЗДУ.

1. ЗДУ отримають доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі – Реєстр)

Насамперед слід звернути увагу на те, що законодавство у сфері державної реєстрації АЦС і раніше надавало дипломатичним представництвам та консульським установам України повноваженнями щодо проведення державної реєстрації АЦС громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном. Детальна інформація про порядок отримання відповідних послуг й сьогодні знаходиться на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ України. Проте дотепер ЗДУ здійснювали вказані повноваження за відсутності доступу до Реєстру.

Так, при реєстрації АЦС в ЗДУ складався актовий запис у двох примірниках, які разом з документами, що були підставою для реєстрації, щорічно до 5 січня надсилалися до Міністерства закордонних справ України (див. пункт 1.10 Інструкції про порядок реєстрації актів цивільного стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 23 травня 2001 року № 32/5/101). Своєю чергою, відомості, зазначені в актових записах про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, що були складені ЗДУ, вносилися до Реєстру реєстратором протягом семи робочих днів з моменту надходження першого примірника актового запису (див. пункт 6 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064). Крім того, відсутність у консулів доступу до Реєстру істотно відбивалася на строках надання ними послуг (зокрема, в разі необхідності витребування додаткових відомостей через Міністерство закордонних справ України), ускладнювала або навіть унеможливлювала отримання у ЗДУ певних послуг (видача витягу з Реєстру чи повторного свідоцтва про реєстрацію АЦС).

Після набрання чинності Постановою ЗДУ, визначені Міністерством закордонних справ України, найближчим часом повинні отримати доступ до Реєстру. Це зрівняє їх у можливостях щодо проведення державної реєстрації АЦС з територіальними органами Міністерства юстиції України, а також дасть змогу таким ЗДУ видавати витяги з Реєстру та повторні свідоцтва про реєстрацію АЦС незалежно від місця зберігання паперового носія.

2. Правила державної реєстрації АЦС в Україні та за кордоном буде уніфіковано

Так, до прийняття Постанови порядок державної реєстрації АЦС громадян України за кордоном визначався Інструкцією про порядок реєстрації актів цивільного стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 23 травня 2001 року № 32/5/101. Водночас територіальні органи Міністерства юстиції України під час здійснення аналогічних повноважень керуються іншим нормативно-правовим актом ‒ Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5.

Слід зазначити, що Постанова не встановлює якогось окремого порядку державної реєстрації АЦС, обумовленого її проведенням в ЗДУ. Однак відтепер закордонні дипломатичні представництва та консульські установи України повинні будуть застосовувати законодавство, яким у своїй діяльності керуються територіальні органи Міністерства юстиції України («органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»), тобто Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5.

Подібна уніфікація, безумовно, покращить доступ громадян України за кордоном до послуг у сфері державної реєстрації АЦС.

3. Послуги у сфері державної реєстрації АЦС надаватимуться громадянам України незалежно від місця їх проживання (перебування)

І це найважливіше нововведення. До останнього часу консули приймали заяви про проведення державної реєстрації АЦС лише від громадян України, що проживають у відповідному окрузі. При цьому державна реєстрація зміни імені та розірвання шлюбу проводилася ЗДУ лише щодо осіб, які постійно проживали за кордоном, а реєстрація шлюбу здійснювалася консулом виключно між громадянами, що проживали за межами України на законних підставах.

З набранням чинності Постановою громадяни України, які знаходяться за кордоном, матимуть змогу отримувати послуги у сфері державної реєстрації АЦС незалежно від місця проживання (перебування), що також сприятиме доступності таких послуг.

II. ПРОЦЕДУРА ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АЦС В ЗДУ (НА ПРИКЛАДІ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ)

З урахуванням вищезазначених нововведень громадянам України, які в умовах воєнного стану перебувають за її межами та мають намір отримати ту чи іншу послугу у сфері державної реєстрації АЦС в ЗДУ, варто діяти наступним чином:

КРОК 1. З’ясувати, де знаходиться найближча ЗДУ за переліком, визначеним Міністерством закордонних справ України

Важливо! З пункту 1 Постанови випливає, що нові правові та організаційні засади державної реєстрації АЦС діятимуть не у всіх дипломатичних представництвах і консульських установах України, а лише в ЗДУ за окремим переліком, визначеним Міністерством закордонних справ України.

27 лютого 2023 року такий перелік було опубліковано на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України і наразі до нього входять ЗДУ в наступних країнах:

посольства України в Грузії;
посольства України в Республіці Казахстан;
посольства України в Республіці Польща;
посольства України в Турецькій Республіці;
посольства України в Федеративній Республіці Німеччина;
генеральні консульства України в Кракові, Любліні, Вроцлаві Республіки Польща;
генеральні консульства України в Дюссельдорфі, Гамбурзі, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені Федеративної Республіки Німеччина;
генеральні консульства в Стамбулі Турецької Республіки;
консульства України в Гданську Республіки Польща,
консульства України в Анталії Турецької Республіки.

КРОК 2. Сконтактувати з відповідною ЗДУ за номерами засобів зв’язку, які зазначені на її офіційному вебсайті чи офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ України

Важливо! Перед здійсненням візиту до ЗДУ рекомендується зв’язатися з її працівниками для з’ясування графіка роботи установи, запису на прийом до відповідної посадової особи та уточнення інших деталей, в тому числі вимог до документів, необхідних для проведення державної реєстрації АЦС. Цей крок є важливим, оскільки допоможе заощадити час і зусилля.

КРОК 3. Зібрати документи, необхідні для проведення державної реєстрації АЦС в ЗДУ

Державна реєстрація АЦС проводиться на підставі відповідних документів, з вимогами до яких можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України. При цьому документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації АЦС разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.

Наприклад, підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я; б) медичне свідоцтво про народження; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

КРОК 4. Подати заяву про державну реєстрацію АЦС разом з відповідними документами в ЗДУ

За загальним правилом для державної реєстрації АЦС в ЗДУ подаються: 1) заява (як правило, заява формується реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, а заявник, за умови відсутності зауважень, проставляє на ній власний підпис); 2) документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації; 3) паспортний документ заявника. В окремих випадках за державну реєстрацію АЦС (шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені) справляється державне мито у розмірах і порядку, визначених законом.

Наприклад, державна реєстрація народження проводиться за заявою батьків дитини чи одного з них, а в разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження, ‒ за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилась дитина або в якому наразі перебуває. При цьому згідно з пунктом 13 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 громадяни звільняються від сплати державного мита за реєстрацію народження дитини.

Важливо! Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини.

КРОК 5.

ЗДУ проводить державну реєстрацію АЦС шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Реєстрі та на паперових носіях. Як правило, актовий запис цивільного стану складається у присутності заявника та друкується на паперових носіях у двох примірниках. ЗДУ ознайомлює заявника з даними, унесеними до актового запису цивільного стану. Після цього актовий запис засвідчується підписами керівника ЗДУ та посадової особи, яка провела державну реєстрацію АЦС, і скріплюється печаткою.

КРОК 6. Отримати в ЗДУ свідоцтво про державну реєстрацію АЦС

На підставі складеного актового запису цивільного стану видається свідоцтво про державну реєстрацію АЦС. Свідоцтво підписується керівником ЗДУ, що його видала, та засвідчується печаткою такої установи.

(готуючи цей матеріал до публікації, представники команди БФ «ПРАВО НА ЗАХИСТ» зв’язалися з окремими дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном, в тому числі з Посольством України у Федеративній Республіці Німеччина, для того, щоб з’ясувати ступінь готовності ЗДУ до надання послуг у сфері державної реєстрації АЦС за новими правилами. Так, згідно з отриманою нами інформацією дипломатичні працівники і консульські службовці очікують на одержання найближчим часом від Міністерства закордонних справ України відповідних інструкцій та роз’яснень, необхідних для реалізації положень Постанови)

28.02.23

З 2021 року в Україні працює програма надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (далі – ВПО) за рахунок коштів гранту, наданих одним з державних банків Німеччини – Кредитною установою для відбудови (KfW).

Механізм надання таких кредитів встановлено Порядком пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 451 (далі – Порядок).

З початком повномасштабного вторгнення в лютому минулого року програма іпотечного кредитування ВПО була призупинена, але вже в серпні 2022 р. її реалізацію відновили.

Загалом протягом 2021 – 2022 років було проведено 14 відборів переможців для отримання іпотечних кредитів. За повідомленням Урядового порталу від 01.01.2023 р., сім’ями з числа ВПО було отримано вже 572 пільгові іпотечні кредити на придбання житла (336 таких кредитів надано в 2022 році), а загальна сума виданих кредитів складає понад 766 млн. гривень. За даними на 12 лютого 2023 р., в реєстр кандидатів для отримання кредиту включено 31 392 осіб.

В травні 2021 р. експерти БФ “Право на захист” вже аналізували умови нового на той момент Порядку. Однак протягом 2022 р. до нього було внесено низку змін, що стосуються різних аспектів функціонування програми. Тож, нижче ми розглянемо механізм та особливості пільгового іпотечного кредитування ВПО, передбачені на сьогодні поточною редакцією Порядку.

І. Умови надання пільгових іпотечних кредитів ВПО

Перш за все, нагадаємо, що пільгові іпотечні кредити за цією програмою надаються ВПО Державною спеціалізованою фінансовою установою “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (або скорочено – Держмолодьжитло) на придбання житла.

Отримувачі кредиту самостійно обирають об’єкти, які придбаються за кошти кредиту.

Однак Порядок передбачає певні вимоги до нерухомості, яка може бути об’єктом кредитування.

Згідно з Порядком, об’єктом кредитування може бути квартира у багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок за умови, що такий багатоквартирний / одноквартирний будинок:

прийнято в експлуатацію не більше ніж 50 років тому; або
реконструйовано не більше ніж 35 років тому.

УВАГА! За новими правилами, встановленими в листопаді 2022 р., об’єкт кредитування не повинен бути розміщений на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), або на території, визначеній тимчасово окупованою відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Основні умови надання пільгового іпотечного кредиту:

кредит є прямим та адресним (цільовим), тобто може бути використаний позичальником виключно для придбання житла;

для одержання кредиту позичальник має використовувати рахунок у спеціально визначеному Порядком банку-агенті, яким є публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк”;

такий кредит надається лише один раз. Право на його отримання вважається використаним з моменту зарахування коштів отримувачу кредиту на його рахунок для цільового використання, що відкритий у банку-агенті.

Виключенням з цього правила є випадки, коли отриманий кредит не було перераховано на придбання житла в строки укладення договору про придбання житла, встановлені попереднім договором, у зв’язку з обставинами непереборної сили, в тому числі, але не виключно, неможливістю придбання об’єкта кредитування через його розміщення на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), або на території, визначеній тимчасово окупованою відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, та в подальшому такий кредитний договір було розірвано. Тож, в таких випадках право на отримання кредиту не буде вважатися використаним.

Це виключення, внесене до Порядку в листопаді 2022 р., має полегшити становище позичальників, які в умовах повномасштабної збройної агресії були позбавлені можливості скористатися кредитними коштами для придбання житла.

кредит надається на строк до 30 років (для порівняння, до листопада 2022 р. такий строк становив до 20 років), але не більше ніж до досягнення позичальником на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором віку 65 років (включно).

Строк надання кредиту обчислюється з дати зарахування коштів кредиту на рахунок особи в банку-агенті;

відсоткова ставка за такими кредитами – 3 відсотки річних на період дії кредитного договору.

Кредит за Порядком надається виходячи з:

нормативної площі житла, яка становить 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї;

договірної вартості 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на придбання якого надається кредит, але не більше граничної вартості 1 кв. метра.

Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла не може перевищувати опосередковану вартість, яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174, збільшену:

– для міст Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова – в 1,75 рази;

– для міст – обласних центрів, міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб, а також населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж м. Києва та обласних центрів, – в 1,5 рази;

– для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – в 1,25 рази.

Для інших населених пунктів – гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла не може перевищувати опосередковану вартість у відповідній області.

УВАГА! Гранична сума кредиту не може перевищувати суму, отриману шляхом множення нормативної площі житла на граничну вартість 1 кв. метра. Вартість такого об’єкта, що перевищує граничну суму кредиту (тобто різниця між фактичною вартістю квартири/будинка і граничною сумою кредита на придбання такого об’єкта), сплачується позичальником за власний рахунок!

Слід також пам’ятати, що отримувач кредиту не пізніше ніж у день укладення кредитного договору вносить на свій поточний рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі не менше 6 відсотків вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну (в разі її наявності). За бажанням особи розмір власного внеску може бути збільшено.

ІІ. Хто може отримати кредит?

Для отримання пільгового іпотечного кредиту особа має відповідати таким умовам:

бути громадянином України;
бути ВПО;
відсутність у отримувача кредиту та у членів його/її сім’ї* на праві власності житлової площі, крім житлової нерухомості, що розташована на території:

– визначеній тимчасово окупованою відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;

– населених пунктів, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085;

– територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджений наказом Мінреінтеграції;

* Для цілей Порядку, члени сім’ї – це дружина (чоловік), їх діти, діти дружини (чоловіка), батьки, батьки дружини (чоловіка), особа, яка перебуває під опікою або піклуванням кандидата (заявника/ переможця), за умови проживання разом з ним.

підтвердження особою своєї платоспроможності. Платоспроможність отримувача кредиту передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків залишок середньомісячного доходу позичальника та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум (загальний показник), визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї (за винятком усіх обов’язкових платежів (податків та зборів).

Так, наприклад, згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, з 1 січня 2023 р. прожитковий мінімум (загальний показник) на одну особу в розрахунку на місяць становить 2589 грн.

особою має бути надано згоду на доступ Держмолодьжитла до його/її кредитної історії та/або на передачу до бюро кредитних історій інформації про кредитний правочин з Держмолодьжитлом (згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього, яка визначена пунктами 1 і 2 частини першої статті 7 Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”);

особою внесено не пізніше ніж у день укладення кредитного договору на свій поточний рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі не менше 6 відсотків вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну, в разі її наявності (див. Розділ І вище).

УВАГА! Кредит не може бути наданий особам, які або члени сім’ї яких за рахунок бюджетних коштів отримали державну підтримку/грошову компенсацію/кредити на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла!

Але слід пам’ятати, що дія цього обмеження не поширюється на випадки, коли за рахунок державної підтримки/грошової компенсації/кредитів на пільгових умовах збудовано/будувалося або придбано житло, доступ до якого обмежено та яке розташоване:

на території, що є тимчасово окупованою відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”; та/або

на території населених пунктів, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085; або

на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджений наказом Мінреінтеграції.

ІІІ. Як отримати пільговий іпотечний кредит за Порядком?

Крок 1. Подання заяви

Заява про намір отримати кредит може бути подана заявником:

під час особистого звернення до регіонального управління Держмолодьжитла.

В такому випадку заява подається в паперовому вигляді за формою, розміщеною на сайті Держмолодьжитла.

Після надходження заяви Держмолодьжитло перевіряє заявника та членів його сім’ї на відповідність вимогам, визначеним Порядком!

Повідомлення про включення заявника до реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту (далі – реєстр), або про відмову у включенні до нього надсилається заявнику одним із доступних способів, що зазначений ним у заяві. Зокрема, це може здійснюватися засобами телефонного зв’язку або на адресу електронної пошти.

Інформація про включення заявника до реєстру розміщується наступного робочого дня на сайті Держмолодьжитла.

в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, який адмініструється державним підприємством “Дія” (далі – Портал Дія).

В такому випадку Держмолодьжитло розглядає відомості, подані програмними засобами Порталу Дія, перевіряє відповідність заявника умовам надання кредиту, зазначеним в Порядку, та приймає рішення про включення або відмову у включенні заявника до реєстру.

Повідомлення про прийняття відповідного рішення надсилається заявнику програмними засобами Порталу Дія.

УВАГА! Серед інших відомостей, заява повинна містити інформацію про регіон, в якому заявник бажає отримати кредит. Однак згідно з новими положенням Порядку, переможець має право обрати об’єкт кредитування в іншому регіоні, ніж той, що зазначений в поданій заяві про намір отримати кредит!

Крок 2. Внесення заявника до реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту

За результатами розгляду заяви про намір отримати кредит (див. Крок 1 вище), Держмолодьжитлом може бути прийнято рішення про внесення заявника до реєстру.

Реєстр розміщено на сайті Держмолодьжитла. Він формується в алфавітному порядку, а кожному кандидату в реєстрі присвоюється індивідуальний номер.

Крок 3. Здійснення випадкового відбору переможців

Відбір переможців, які зможуть отримати пільговий іпотечний кредит, з числа включених до реєстру кандидатів, здійснюється шляхом випадкового вибору за допомогою генератора випадкових чисел, що проводиться із застосуванням відповідного програмного забезпечення.

Процедура відбору проводиться в разі потреби, але не рідше, ніж один раз на чотири місяці (за умови фактичного надходження коштів гранту, за рахунок яких надаються кредити).

При цьому на добу, протягом якої здійснюється відбір переможців з числа зареєстрованих у реєстрі кандидатів, формування реєстру припиняється.

За результатами проведеного відбору, не пізніше наступного робочого дня, переможцю повідомляється про необхідність подання документів для отримання кредиту. Таке повідомлення здійснюється одним із доступних способів, що зазначений кандидатом у заяві, зокрема засобами телефонного зв’язку або на адресу електронної пошти.

Перелік переможців проведеного відбору також публікується на офіційному сайті Держмолодьжитла!

Крок 4. Подання документів для отримання кредиту

Для отримання кредиту переможець має подати до регіонального управління Держмолодьжитла такі документи:

заяву про надання кредиту;

копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості – е-паспорт, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, документів (відомостей, даних) про реєстрацію через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;

у разі відсутності у паспорті громадянина України відомостей про зареєстроване місце проживання – витяг з реєстру територіальної громади, виданий відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій РФ території України);

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або за наявності технічної можливості документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;

документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідку з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються контролюючими органами, повнолітніх членів сім’ї переможця, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї переможця, у разі потреби);

письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);

документи (у разі наявності), що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості – е-свідоцтво про народження, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;

попередній договір про придбання житла;

копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї або за наявності технічної можливості – електронних довідок, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи;

у разі звернення уповноваженої переможцем особи, також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені переможця.

При цьому Порядок не встановлює строк, протягом якого ці документи мають бути подані Держмолодьжитлу. Однак згідно з інформацією, розміщеною на сайті Держмолодьжитла, це здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту обрання особи переможцем.

Якщо ж переможцем не подано відповідні документи, регіональним управлінням Держмолодьжитла складається акт про неявку особи та неподання заяви про надання кредиту (далі – акт).

УВАГА! Переможець може подати заяву про відмову від отримання кредиту. Переможці, які подали таку заяву та/або щодо яких складено акт, втрачають право на отримання кредиту за своїм індивідуальним номером у реєстрі та виключаються з нього, але вони можуть повторно зареєструватися в реєстрі.

Індивідуальні номери інших кандидатів при цьому зберігаються.

Крок 5. Рішення про надання кредиту

Рішення про надання кредиту приймається Держмолодьжитлом протягом місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту (за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунки Держмолодьжитла).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні кредиту, переможця повідомляють про це в письмовій формі у місячний строк з моменту прийняття такого рішення. Відповідне рішення може бути оскаржене ним у встановленому законодавством порядку.

Підставами для відмови в наданні кредиту є:

переможець не відповідає одній або декільком умовам надання кредиту, визначеним пунктами 6-8 Порядку;

документи для отримання кредиту не подано або подано не в повному обсязі або вони не відповідають вимогам, установленим Порядком;

подано документи, що містять неправдиві відомості;

документи подано з порушенням строку подання.

Крок 6. Укладення кредитного договору, договору іпотеки

Кредит надається на підставі кредитного договору, до якого додаються розрахунок розміру кредиту з визначенням внеску позичальника та розрахунок щомісячних обов’язкових платежів.

Набуття та реєстрація позичальником права власності на придбане за рахунок кредиту житло здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Оплата за придбання житла при цьому здійснюється виключно у безготівковій формі у національній валюті.

З метою забезпечення погашення наданого кредиту, укладається договір про іпотеку придбаного житла. Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Крім цього, протягом періоду виконання зобов’язань за кредитом страхуванню підлягає:

придбане з використанням кредитних коштів житло;

позичальник від нещасного випадку.

ІV. Погашення кредиту

Зобов’язання з погашення наданого кредиту і сплати відсотків за користування ним виникають починаючи з дати зарахування коштів кредиту на рахунок переможця в банку-агенті.

УВАГА! Згідно з останніми змінами, внесеними до Порядку в листопаді 2022 р., якщо кошти кредиту не було перераховано на придбання житла в строки укладення договору про придбання житла, встановлені попереднім договором, у зв’язку з обставинами непереборної сили, в тому числі, але не виключно, неможливістю придбання об’єкта кредитування через його розміщення на території:

територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджений наказом Мінреінтеграції;

визначеній тимчасово окупованою відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;

та в подальшому такий кредитний договір було розірвано, позичальник звільняється від сплати відсотків за користування таким кредитом, що були нараховані до дати розірвання кредитного договору!

Наданий позичальнику кредит може бути погашено достроково без застосування штрафних санкцій.

Також, з листопада 2022 р. Порядок передбачає можливість Держмолодьжитла здійснювати реструктуризацію боргу позичальника, що виник до відновлення втраченої платоспроможності позичальника, відповідно до своїх рішень, зокрема шляхом:

розстрочення сплати простроченої заборгованості за кредитом;

надання позичальнику пільгового періоду, протягом якого позичальнику відстрочуються платежі з погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним;

збільшення строків кредитування, встановлених у п. 3 Порядку, але не більше ніж на 60 місяців.

Платоспроможність позичальника вважається втраченою, якщо згідно з підтвердними документами про його доходи та доходи повнолітніх членів його сім’ї він не відповідає вимогам щодо платоспроможності, визначеним підпунктом 2 п. 7 Порядку, тобто вимогам щодо залишку коштів після сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків (див. умови стосовно платоспроможності позичальника в Розділі ІІ вище).

УВАГА! В листопаді минулого року Порядок було доповнено важливими положеннями, згідно з якими знищення або пошкодження об’єкта кредитування, на який надано кредит, що відбулося починаючи з 24.02.2022 р. внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, є підставою для надання позичальнику відстрочення платежів за кредитом!

Протягом такого відстрочення позичальник може звільнятися від платежів з погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Це можливо за умови подання особою інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – інформаційне повідомлення), відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380.

Відстрочення платежів діє з моменту знищення чи пошкодження об’єкта нерухомого майна та встановлюються після звернення позичальника (члена сім’ї, представника позичальника) і надання ним відомостей про реєстрацію поданого позичальником інформаційного повідомлення або акта, звіту та інших документів, складених користувачами Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

Якщо об’єкт нерухомого майна було знищено, таке відстрочення встановлюється до моменту отримання громадянином компенсації (відшкодування майнової шкоди) за знищений об’єкт нерухомого майна в порядку, визначеному законодавством.

У разі пошкодження об’єкту нерухомого майна, відстрочення встановлюється строком до одного року з можливістю пролонгації згідно з рішеннями Держмолодьжитла та з урахуванням ступеня та обсягів пошкодження. Ступінь та обсяги пошкодження підтверджуються звітом за результатами обстеження пошкоджених об’єктів, складеним відповідно до вимог Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257.

Водночас, в цьому контексті варто звернути увагу на прийнятий 1 грудня 2022 р. Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України“. Наразі він є чинним і повністю діє. Серед іншого, цей закон вносить зміни до Закону України “Про споживче кредитування”, визначаючи порядок та умови призупинення сплати грошового зобов’язання за договорами про споживчий кредит та низкою інших подібних договорів, передбачених ч. 2 ст. 3 Закону України “Про споживче кредитування”. Відповідні правила застосовуються, якщо предметом забезпечення за такими договорами є нерухоме майно (в т. ч. квартира, приватний житловий будинок), що відповідає принаймні одній з таких ознак:

нерухоме майно, станом на день подання заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, розташоване на тимчасово окупованій території, визначеній п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, або на територіях, на яких ведуться воєнні (бойові) дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначених Кабінетом Міністрів України;

нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ;

нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії РФ.

Крім цього, в окремих випадках нові положення Закону України “Про споживче кредитування” передбачають можливість анулювання заборгованості за кредитним договором.

Тож таке нове законодавче регулювання питань призупинення виплат та анулювання заборгованості дещо відрізняється від того, яким чином ці питання наразі врегульовано Порядком. При цьому оскільки нові положення Закону України “Про споживче кредитування” загалом поширюються і на пільгові іпотечні кредити, що надаються ВПО за Порядком, вірогідно, що до Порядку також будуть внесені відповідні зміни для приведення його у відповідність з новими правилами призупинення виплат та анулювання заборгованості.

V. Висновки

На сьогодні, коли найбільш гостро постає питання розширення можливостей забезпечення житлом ВПО, пільгове іпотечне кредитування за кошти гранту від KfW залишається одним з дієвих інструментів вирішення житлових питань тих, хто був змушений покинути місце свого проживання і переміститися в інші регіони через збройну агресію РФ.

За останній рік Порядок, який регулює механізм надання таких кредитів, зазнав певних змін. Загалом можна дійти висновку, що їх вносили до Порядку з метою полегшення стану позичальників та розширення можливостей програми кредитування.

Наприклад, протягом минулого року було:

збільшено максимальний строк, на який може бути надано кредит (з 20 до 30 років);

уточнено вимоги щодо об’єктів кредитування. На момент запровадження цієї програми Порядок вимагав, аби об’єкт кредитування було прийнято в експлуатацію не більше ніж 35 років (зараз – 50 років) тому чи реконструйовано не більше ніж 25 років (зараз – 35 років) тому;

збільшилися передбачені Порядком показники нормативної площі житла, що використовуються для розрахунку суми кредиту. Якщо раніше вона становила 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, то на сьогодні відповідні показники передбачають 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї.

Також важко переоцінити значення змін, внесення яких пов’язано з посиленням збройної агресії РФ проти України. Серед них слід згадати можливості реструктуризації боргу, врегулювання випадків, коли кошти кредиту не перераховано позичальником на придбання житла, зокрема через його розташування на тимчасово окупованій території, а також передбачені Порядком можливості надання позичальнику відстрочення платежів за кредитом у випадку знищення або пошкодження об’єкта кредитування.

Водночас з урахуванням нового законодавчого регулювання питань призупинення виплат за кредитом, а в деяких випадках – анулювання заборгованості, ми презюмуємо, що і до Порядку будуть внесені відповідні зміни.

На додаток, не зважаючи на те, що Порядок зазнавав таких змін, деякі з його положень можуть потребувати додаткової конкретизації.

Наприклад, нечіткими є умови Порядку щодо того, протягом якого строку Держмолодьжитло здійснює перевірку відповідності заявників, що подали заяву про отримання кредиту, визначеним Порядком умовам надання кредиту та прийняття рішення про включення / відмову у включенні заявника до реєстру. При цьому за інформацією на Порталі Дія, Держмолодьжитло розглядає подану заяву протягом одного робочого дня. Подібну інформацію можна знайти і на сайті Держмолодьжитла.

Крім цього, Порядок досі не передбачає, протягом якого строку переможець відбору має подати Держмолодьжитлу передбачені Порядком документи для одержання кредиту. Наразі такий строк визначається на сайті Держмолодьжитла і становить 30 календарних днів з моменту обрання особи переможцем (на початку дії програми цей строк становив 20 календарних днів). Видається, що це важливе питання мало би бути врегульовано положеннями Порядку. З іншого ж боку, за необхідності збільшити такий строк, можливості Держмолодьжитла зробити це наразі є більш широкими.

У той же час програма надання пільгових іпотечних кредитів стала шансом отримати житло для вже більше ніж пів тисячі громадян. Запропоновані умови кредитування та незалежний вибір переможців шляхом випадкового відбору надають реальну можливість отримати новий дім людям, які змушені його шукати через війну. Таким чином, ця програма є важливим та необхідним інструментом вирішення житлових програм ВПО у довгостроковій перспективі.

27.02.23

Кожен регіон, незалежно від географічного розташування, має заздалегідь бути готовим до надзвичайних ситуацій, в тому числі до евакуації.

Благодійний фонд «Право на захист» за підтримки UKaid, надав матеріальну допомогу закладам соціальних інституцій у Вінницькій, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Йдеться, зокрема, про портативні гучномовці, рації, світловідбиваючі браслети, аптечки, подушки, ковдри, інформаційні плакати з цивільного захисту, гігієнічні набори тощо. Товари можна використати під час надзвичайної ситуації та евакуації.

Всього допомогу отримала 21 установа, а саме геріатричні пансіонати, дитячі будинки та психоневрологічні пансіонати, які опікуються вразливими категоріями населення, в тому числі ВПО.

Передувало наданню матеріальної підтримки проведення оцінки доступності та інклюзії, в тому числі оцінки захисних споруд цих закладів. Також в межах проєкту наші співробітники провели освітні тренінги з впровадження та обізнаності про міжнародне гуманітарне право/стандарти захисту. Лише такий комплексний підхід може по-справжньому убезпечити людей під час надзвичайних ситуацій.

Проект «Зміцнення потенціалу цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації в Україні», який реалізує БФ «Право на захист» в рамках Консорціуму зменшення ризику (ЗР) та фінансується за підтримки Великобританії від британського народу.

#DRR #UKaid #3P #ACTED #CIVILPROTECTION

21.02.23

17 лютого у місті Дніпро відбулося засідання круглого столу для представників закладів та установ сфери надання соціальних послуг у Дніпропетровській області: захід провели наші колеги з проєкту “Задоволення нагальних багатогалузевих гуманітарних потреб внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні”.

У засіданні круглого столу взяли участь:

заступниця голови Національної соціальної сервісної служби України Тетяна Лактіонова;
начальник управління організації соціальної роботи Національної соціальної сервісної служби України Наталія Стрельченко;
начальниця відділу здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у Дніпровській області Оксана Рябова;
директор Дніпровського обласного центру соціальних служб Лілія Калитюк;
начальниця відділу підвищення професійних компетенцій соціальних працівників Дніпровського обласного центру соціальних служб Олеся Білько;
експерт з розвитку соціальних послуг Міжнародної благодійної організації “Партнерство “Кожній дитині” Дмитро Дерев’янко та ін.

В рамках заходу обговорювалися питання, які стосуються організації надання соціальних послуг у територіальних громадах Дніпропетровської області:

виявлення законодавчих колізій в нормах чинних законів України та підзаконних-нормативно правових актів, які регулюють сферу надання соціальних послуг, та їх практичний вплив на реалізацію таких послуг у територіальних громадах;
приклади успішних практик співпраці громади та громадського сектору, волонтерів у сфері надання соціальних послуг у відповідних територіальних громадах;
відсутність єдиного підходу до організації системи надання соціальних послуг в територіальних громадах;
необхідність і важливість професії соціального менеджера тощо.

Представники місцевих органів соціального захисту населення та територіальних центрів соціального обслуговування скористалися нагодою поставити ряд важливих організаційних питань керівництву Національної соціальної сервісної служби України, Дніпровського обласного Центру соціальних служб тощо.

Дякуємо гостям за плідну зустріч та продуктивну співпрацю!

«Захід відбувся в рамках проєкту “Задоволення нагальних багатогалузевих гуманітарних потреб внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні” від БФ “Право на захист” як партнера Консорціуму Реагування (Ukraine Response Consortium). Програма здійснюється за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA)».