Зробити пожертву
Укр / Eng
24.11.20

13 жовтня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі за скаргою №33137/16 (Lyudmyla Mykolayivna KANDYBA and Others against Ukraine), яке було опубліковано 19 листопада і спричинило вир суперечливої інформації як у ЗМІ, так і в середовищі правозахисників.

Наразі офіційного перекладу цього рішення українською мовою ще немає, однак, для прояснення ситуації та усунення хибного сприйняття змісту рішення, публікуємо його аналіз вже зараз. Оцінки та висновки є точкою зору автора статті, а не Суду, крім випадків, коли прямо зазначене протилежне.

Згадана справа стосувалася скарги 7 заявників з Луганська на порушення їх прав на отримання різних «соціальних виплат, наприклад, пенсій або допомоги на дітей» на тимчасово окупованій території, а саме на порушення Україною статей 6 і 13 Конвенції, а також статті 1 Першого Протоколу  до Конвенції (надалі – Заявники).

Обставини справи

Справа за обставинами була пов’язана з Постановою КМУ №595 від 07.11.2014 року «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (надалі – Постанова №595). Нагадаємо, що згідно з деякими положеннями цієї постанови, було заборонено здійснювати фінансування бюджетних виплат на територіях, що не контролювалися органами влади України. Відновлення цих виплат мало здійснюватися тільки після повернення цих територій під контроль офіційних органів влади.

Наприкінці 2014 року Заявники подали позов до національного суду про визнання Постанови №595 недійсною, визнання протиправною бездіяльності КМУ щодо незабезпечення соціальних виплат на ТОТ, а також зобов’язання КМУ забезпечити виплату соціальних і пенсійних виплат, починаючи з липня 2014 року. Хоча Суд не вказує номер справи, можна зробити висновок, що мова йде про загальновідому справу №826/18826/14.

Рішенням суду першої інстанції від 11.02.2015 року позов було задоволено частково, скасовано п. 2 Постанови №595 (решта Постанови не зачіпала безпосередньо права позивачів, тому суд обґрунтовано відмовив в позові в цій частині). Крім того, суд відмовив у решті позовних вимог, виходячи з того, що КМУ не є належним відповідачем у цьому спорі, що також є обґрунтованим і законним, виходячи з норм національного права, оскільки соціальні та пенсійні виплати здійснюють органи соцзахисту і територіальні органи ПФУ відповідно. 

Суд апеляційної інстанції рішенням від 02.04.2015 року залишив рішення суду першої інстанції без змін, відхиливши апеляційні скарги як заявників, так і відповідача і третіх осіб (деяких міністерств і ПФУ). 22 травня 2015 року згадане рішення було опубліковано в Офіційному Віснику України, як складова процесу оскарження нормативно-правових актів.

У червні Вищий адміністративний суд України (на той час – суд касаційної інстанції в адміністративних справах) зупинив виконання оскаржуваних рішень за клопотаннями касаторів (КМУ і Мінфіну), що є звичною практикою у таких спорах, але вже 16 жовтня 2015 року закінчив розгляд справи, залишивши рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заявники зверталися з численними скаргами з вимогою виконати рішення суду, що, на їх думку, мало призвести до продовження виплат ним соціальних і пенсійних виплат. ЄСПЛ перелічує адресатів звернень Заявників і їх відповіді, які зводяться до наступного: відповідальні органи не виплачували соціальні та пенсійні виплати Заявникам, хоча рішення суду про скасування п. 2 Постанови №595 набрало сили. Варто відзначити, що скасування нормативного акту або його частини не призводить до автоматичного продовження виплат або іншої, бажаної для заявників, поведінки відповідачів. Однак в згаданій справі Заявники не зверталися з позовами безпосередньо до тих органів влади, в компетенцію яких входить здійснення відповідних виплат, зосередивши зусилля на доведенні обов’язку різноманітних органів влади здійснювати ці виплати саме на виконання рішення суду у справі  №826/18826/14.

Крім того, 3 з 7 Заявників зверталися з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою визнати незаконним невиконання Кабінетом Міністрів України рішення суду у вищезгаданій справі. На їх думку, саме продовження їм соціальних і пенсійних виплат мало бути результатом виконання рішення суду.

У цьому позові їм було (очікувано) відмовлено, суд апеляційної інстанції наприкінці 2019 року залишив рішення суду без змін (як зазначає Суд, рішення не було оскаржене у суді касаційної інстанції – п. 28 Рішення).

Європейський суд, розглядаючи справу, приділив увагу також судовій практиці захисту прав ВПО і мешканців ТОТ на отримання пенсійних виплат, навівши до прикладу рішення у судовій справі №227/2158/17, яку безпосередньо супроводжували адвокати БФ «Право на Захист» – перше рішення Верховного Суду, у якому було встановлено право мешканки ТОТ, яка ніколи не була ВПО, на отримання пенсії.

Позиція Суду

Суд наголосив, що Заявники не зверталися до національних судів з позовами про поновлення виплат, разом з цим, подача таких позовів могла призвести до «обґрунтованого шансу на успіх» (див. п. 53 Рішення). Суд прийняв аргументи Уряду, що часткове скасування Постанови №595 не мало привести до автоматичного поновлення виплат Заявникам (див. п. 54 Рішення) і потребувало додаткових заходів з боку Заявників (звернення в національні суди до належних відповідачів), що не було зроблено, а Заявники не стверджували, що такі звернення були б для них занадто обтяжливими (див. п. 55 Рішення). 

Таким чином, Суд визнав заяви 6 із 7 Заявників неприйнятними.

Ще один із заявників, як випливає з Рішення Суду, перемістився на контрольовану територію, отримав належні йому виплати у повному обсязі та втратив зв’язок із Судом (відповідно, його скаргу було виключено зі списку справ).

Висновки

Таким чином, Європейський суд з прав людини не зазначив, що Україна не має сплачувати соціальні та пенсійні виплати. Рішення у справі не є рішенням по суті спору, але вже в котрий раз ЄСПЛ звертає увагу на те, що перш ніж звернутися до нього, заявники мають використати наявні засоби захисту на національному рівні. Відповідальність за правильний вибір цих засобів і їх вичерпання лежить, безсумнівно, на заявниках і їх юристах, а поспіх у зверненні до ЄСПЛ ніколи не є виправданим.

БФ «Право на Захист» захищає права громадян не тільки в національних судах, але і в ЄСПЛ, однак подання скарг до Страсбурга без використання національних засобів захисту є поодинокими винятками, оскільки, як показує наша успішна судова практика, більшість порушень прав можна відновити в українських судах. 

Звичайно, питання невиконання державою судових рішень є відкритим і болючим, однак це не звільняє потенціальних заявників від обов’язку подання позовів в національні суди, перш ніж подати до ЄСПЛ. Крім того, у згаданій справі Суд не наводить аргументів Заявників про те, що подача відповідних позовів була б неефективним засобом захисту, що свідчить, скоріш за все, на відсутність таких аргументів.

Ми впевнені, що незабаром Європейський суд висловить свою позицію щодо права мешканців ТОТ на отримання соціальних і пенсійних виплат й відповідного обов’язку держави створити ефективні та доступні механізми здійснення таких виплат. Очікуємо, що ця позиція буде позитивною для заявників. Багато в чому результат розгляду справи, як ми бачимо, залежить від правильності вибору як правової стратегії, так і юристів, які будуть її реалізовувати.

Автор статті:

Олег Тарасенко, адвокат, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

06.11.20

На цьому тижні в передачі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода було опубліковане інтерв’ю Міністра юстиції Дениса Малюськи. За його матеріалами низка видань поширила інформаційні повідомлення із красномовними заголовками: «Малюська заявив про фальсифікацію даних щодо смертей та народжень на окупованих територіях» («Новое время»), «Міністр заявив про фальсифікації даних щодо народжень і смертей в ОРДЛО» («Українська правда»), «Малюська заявив про фальсифікацію даних щодо народження і смертей в ОРДЛО» («Інтерфакс Україна») тощо.

Про що ж саме говорив Міністр юстиції та про що він не сказав? Щодо відповіді на друге запитання можна лише здогадуватися та робити припущення щодо варіантів розвитку подій.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачає, що реєстрація таких актів цивільного стану як народження чи смерть особи здійснюється — зазвичай — на підставі відповідних документів, виданих закладами охорони здоров’я. Проте в законодавстві є і низка винятків.

Зважаючи на той факт, що жодні документи, видані на тимчасово окупованій території, не визнаються, підставою для реєстрації актів народження та смерті, які відбулися на такій території, органами РАЦСу є рішення суду.

У 2016 році Цивільний процесуальний кодекс був доповнений нормами саме щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, які збереглися і в новій редакції Кодексу.

Варто зазначити, що саме суд ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Отже, виключно суд досліджує докази, покази свідків та приймає рішення про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України або відмову в задоволенні відповідної заяви, якщо вона не обґрунтована належним чином. Тож єдиною підставою для реєстрації таких актів цивільного стану органами РАЦСу є рішення суду.

Міністр зауважує: «В нас немає можливості детально й так із надійністю перевірити документи, які подаються на реєстрацію і відповідно, відповідні процеси….». То що саме має на увазі Міністр? Що система органів юстиції не має технічної можливості перевірити наявність і достовірність рішення суду, яке подається заявником для реєстрації? (запитання номер раз) Адже подання жодних інших документів не передбачено, усі докази надаються саме до суду.

Водночас Міністр говорить про виявлення великої кількості фальсифікацій. Слова про необхідність «… сплатити мито, при чому мова йде про кілька мільйонів», очевидно, вказують на те, що йдеться про тисячі справ (з огляду на розмір судового збору).

Зважаючи на сказане, чи свідчать слова Міністра про те, що було сфальсифіковано тисячі судових рішень, на підставі яких внесені тисячі записів до Реєстру, (запитання два) або ж піддається сумніву законність тисяч судових рішень? (запитання три)

Якщо так, то чи розслідуються ці факти? (запитання чотири)

Також наголошуємо на тому, що нечіткість заяв Міністра дозволяє їхнє вільне трактування, що особливо має негативний вплив на ті незначні інтеграційні процеси, одним із засобів якого є саме можливість доступу до документів державного зразка людям, які проживають на окупованих територіях.

БФ «Право на захист» звертається до Міністра юстиції Дениса Малюськи, Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та Голови Верховного Суду Валентини Данішевської із закликом прокоментувати ситуацію.

05.11.20

29 октября, в рамках проекта по интеграции беженцев в БФ «Право на защиту» состоялся онлайн-тренинг с экспертами из разных сфер бизнеса. 

Целью мероприятия было познакомить бенефициаров с представителями  бизнеса, дать  практические советы. Событие провели в формате группового коучинга по 4 сферам бизнеса: ресторанный бизнес, проектный менеджмент, переводы и недвижимость.

Машраф Хайдаров, собственник кафе Mazza_cafe_halal, рассказал о своем успешном опыте интеграции в социум и ведения бизнеса в Украине. Машраф – беженец из Таджикистана, имеет статус лица с дополнительной защитой. Ему удалось выиграть грант от программы УВКБ ООН, благодаря чему он смог открыть небольшой бизнес – чебуречную. 

«В бизнес-плане я прописал всё до мельчайших деталей: локация, товар, просчеты до каждой копейки. А главное – для кого я буду это делать, кто мой клиент. Этот грант мне помог создать опору и трамплин, а дальше я начал собирать деньги и планировать более масштабное дело,»

– рассказал спикер. 

По его мнению,  Украина является благоприятной страной для ведения бизнеса. За время карантина, Mazza_cafe_halal смогли увеличить свою прибыль и открыть 2 новые точки.

Игорь Билык, проектный менеджер и координатор ИТ компании SoftServe дал практические рекомендации как улучшить  свою жизнь и систематизировать работу. 

«Проектному менеджеру необходимо учитывать большое количество параметров, чтоб прийти к желаемой цели. Как и в жизни, в проектном менеджменте необходимо быть ответственным, проактивным, энергичным, анализирующим,»

– поделился с участниками Игорь. 

Специально для участников мероприятия компания SoftServe предоставила 2 сертификата на обучение на курс по HTML/CSS/JavaScript Fundamentals. Первый сертификат был разыгран во время встречи, а второй  будет передан по результатам выполнения творческого задания.

Игорь Загребной, исполнительный директор компании по переводам i-translation.pro и Money Coach рассказал о том, как можно хорошо заработать в роли переводчика-фрилансера.

«Никто не хочет дешевый перевод, все хотят качественный и быстрый,»

утверждает Игорь, а также советует искать клиента всегда напрямую и даже в начале своего пути. 

«Брать абсолютно все заказы – это не выгодно. … Закон Вселенной: к Вам обратиться тот клиент, которого Вы сможете обслужить качественно!,»

– мотивирует Игорь участников. 

Также своим опытом поделилась Елена Звонарёва, директор агентства по недвижимости “Куб” и бизнес-тренер.

«Профессию риэлтора Вы можете освоить без специального образования. В этой профессии важны рекомендации, а не сертификаты. Клиент всегда идёт на личность риелтора, либо на атмосферу агентства, а не на бумажки,»

– рассказала Елена. 

БФ “Право на защиту” благодарит спикеров и компании, которые поддержали мероприятие и этим самым проявили высокий уровень корпоративной социальной ответственности!

Также Вы можете посмотреть полную версию записи онлайн-встречи

30.10.20

Прем’єр-міністру України 

Денису Шмигалю

Віце-прем’єр-міністру України – Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 

Олексію Резнікову

Громадські організації, які опікуються захистом постраждалих внаслідок збройного конфлікту осіб, звертаються до Кабінету Міністрів України через критичну гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих територіях у зв’язку із пандемією COVID-19.

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, не мають можливості отримати якісний медичний супровід, відсутній постійний контакт із сімейним лікарем для контролю свого стану здоров’я. Обмеження, які вводяться окупаційними адміністраціями по свободі пересування, а також карантинні обмеження, які вводить Уряд України, залишають мешканців окупованого Криму та Донбасу один на один з викликами пандемії. Через штучне регулювання статистики та викривлення інформації про реальний епідеміологічний стан де-факто владою на окупованих територіях громадяни в недостатній мірі проінформовані про профілактичні заходи, потребу дотримуватись карантинних обмежень та алгоритму дій у випадку захворювання. 

У випадку з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях склалася ситуація, що держава-окупант – Російська Федерація, здійснюючи контроль за територіями через проксі-утворення, так звані “народні республіки”, не бере на себе зобов’язання щодо захисту цивільного населення, яке знаходиться під окупацією, фактично залишаючи людей без жодної можливості таку допомогу отримати.

Попри спроби окупаційних адміністрацій приховати справжній масштаб гуманітарної кризи, пов’язаний із пандемією, після збору інформації з відкритих джерел, публікацій у соціальних мережах, аналізу звернень на “гарячі лінії” організацій  за консультаціями і проханнями допомогти, стало відомо про найбільш складні виклики, пов‘язані з пандемією на території ОРДЛО, зокрема:

  • відбувається неконтрольоване поширення інфекції серед населення на ТОТ через відсутність коректної оцінки рівня захворюваності на COVID-19 та масового тестування;
  • колапс медичної системи на окупованих територіях, оскільки медики на ТОТ не справляються із навантаженням, в окремих населених пунктах йдеться про перевантаження медзакладів втричі, використовуються санаторії, не призначені для перебування хворих і без медичного персоналу, а час очікування машини швидкої допомоги може складати до  10 годин через перезавантаження лікарень, подекуди  медики взагалі не виїздять на виклик;
  • обмежений доступ цивільного населення до медичної допомоги на ТОТ та до лікарських засобів.

Схожа ситуація спостерігається і на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

Водночас міжнародні гуманітарні організації та агенції ООН, які працюють на окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях з метою забезпечення гуманітарних потреб постраждалого населення,  звертають увагу Уряду на законодавчі перепони та бюрократичні складнощі, пов’язані із реєстрацією гуманітарних вантажів та забезпеченням допомогою громадян на окупованих територіях. 04 серпня 2020 своїм наказом Міністерство соціальної політики скасувало спрощену процедуру реєстрації вантажів, спрямованих на протидію поширенню коронавірусної інфекції. Отже, процедура надання імпортованому вантажу статусу гуманітарного стала надто тривалою, а вимоги щодо документів для оформлення медичних вантажів, які призначені для населення окупованих територій, – невиконувані. Водночас імпортування медичних препаратів та ліків гуманітарними організаціями є єдиним можливим шляхом, оскільки придбання ними ліків на території України неможливе без ліцензії. Гуманітарні організації постійно публічно висловлюють нагальність  нормативного врегулювання ситуації на рівні Міністерства соціальної політики та  прийняття окремого закону про гуманітарну допомогу у кризових ситуаціях вже у 2020 році.

У зв’язку з вищенаведеним, громадські організації звертаються до Уряду з пропозицією відреагувати на критичну гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих територіях і провести термінове засідання Уряду чи урядову нараду під головуванням прем’єр-міністра або профільного віце-прем’єр-міністра України та спростити процедури оформлення і надання гуманітарної допомоги міжнародними організаціями.

Для допомоги жителям тимчасово окупованих територій  українська влада, серед іншого, може подбати про варіанти забезпечення онлайн-консультування хворих, створення доступних інформаційних матеріалів. 

Громадські організації також переконані у важливості підняття питання гуманітарної кризи на тимчасово окупованих територіях через пандемію СOVID-19 на зустрічах гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи; винесення питання на  міжнародний рівень для тиску на державу-окупанта у зв’язку з невиконанням нею зобов’язань щодо захисту цивільного населення, організації доступу гуманітарної допомоги з медичними препаратами та засобами індивідуального захисту для мешканців тимчасово окупованих територій. 

28 жовтня 2020

БФ “Восток SOS”

Центр прав людини ZMINA

ГО “Донбас СОС”

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

БФ “Право на захист”

30.09.20

БФ «Право на Захист» запрошує до участі в конкурсі з відбору провайдера щодо надання послуг створення графічного відео. Просимо надіслати вашу цінову пропозицію беручи до уваги наступне:

Технічні (якісні) вимоги до товару та послуг

Технічне завдання з виготовлення графіки:

Графічний відеоролик у форматі відео-інфографіки з елементами анімації, який пояснює що являє собою процедура визнання особою без громадянства в Україні, основні її вимоги та елементи.

Тривалість 3 хвилини.

Сценарій для відео має бути створений на підставі вже готового тексту

Вимоги до проекту

1. Графічний відеоролик надається у форматі:

  • Full HD 1920х1080P, 25 FPS , uncompressed +alpha, File AVI, WAV 48000/16 bit
  • Повністю готовий проект Adobe After Effect,   де кожний елемент замовлення/графіки є окремою композицію або окремим проектом, з можливістю редагування/заміни будь-якого елемента графіки.
  • відеостандарт XDCAM HD422

2. Якщо будуть використані якісь сторонні елементи графіки, звуки, шрифти тощо, виконавець має надати  ліцензію на використання (як додаток).

3. Якщо будуть використані якісь сторонні елементи графіки, звуки, шрифти тощо, виконавець має надати  ліцензію на використання (як додаток).

4. Покадровий текст сценарію  повинен узгоджуватись із замовником до початку реалізації проекту у графіці.

5. Графіка має бути оригінальною. Її елементи та дії, що відбуватимуться, повинні бути попередньо узгоджені із замовником. Ескізи надаються не пізніше, ніж через 10 днів з моменту підписання угоди.

6. Відео має супроводжуватись озвученими поясненнями та іншими звуками або музикою, які дотичні до мети відео. Музичне оформлення може бути офіційно куплене на музичних сайтах. Однак, до повного затвердження музичного оформлення замовнику треба надати кілька варіантів для узгодження темпоритму, стилю, динаміки і т. ін.

6. Графічний відеоролик повинен бути готовим не пізніше, ніж через 20 днів з моменту підписання угоди та переданий разом з проектами і авторськими правами.

Вимоги до кандидата

Наявність портфоліо аналогічних робіт.

Просимо надіслати пропозицію одразу у вигляді чіткої загальної ціни за вищевказані вимоги.

Оплата буде здійснюватися за безготівковим розрахунком.

Просимо надіслати Вашу пропозицію не пізніше 06 жовтня 2020 року на електронну адресу i.kulikovska@r2p.in.ua

Ваша пропозиція буде розглянута протягом п’яти робочих днів, про результати буде повідомлено окремо. 

Якщо у Вас виникнуть питання, звертайтеся, будь ласка, до Ірини Куліковської за електронною адресою i.kulikovska@r2p.in.ua

28.09.20

Фото з архіву БФ «Право на захист»

2 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 767, якою затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. На компенсаційні виплати у державному бюджеті у 2020 році для Донецької та Луганської областей передбачено 20 млн грн.   

Безперечно, цей механізм є довгоочікуваним та важливим, оскільки у людей, житло яких було зруйноване, вперше з’явилася можливість отримати належні компенсації від держави.  

Детальніше про те, як отримати компенсацію за зруйноване житло читайте у нашому новому матеріалі.

І етап

1. Постраждалі (власники зруйнованого або пошкодженого житла, внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації) подають до органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій (ОМС/ВЦА) за місцем розташування житла:

  • заяву про проведення обстеження житла (форма згідно з Додатком 2 до Постанови);
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України;
  • нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності в постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла,

Окремий пакет документів на кожен окремий об’єкт житла

2. ОМС/ВЦА приймають рішення про проведення обстеження житла протягом 5 календарних днів із моменту надходження заяви. Обстеження проводиться комісіями з обстеження житла, заявник або його представник може брати участь в обстеженні, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.

3. Обстеження житла в строк не більше 30 календарних днів із моменту прийняття відповідного рішення. У разі, якщо доступ до житлового об’єкту обмежений або ускладнений, Комісія з обстеження проводить обстеження на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил. У разі відмови Командувача надати такий дозвіл строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача або зняття встановлених обмежень.

4. Комісія складає акт обстеження житла у двох примірниках із зазначенням стану житла: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло є пошкодженим, зазначається чи воно придатне або непридатне для проживання.

5. Протягом 3 робочих днів із моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав ОМС або ВЦА видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Перед тим, як подати документи для отримання компенсації постраждалий повинен:

  • зареєструвати припинення права власності (для реєстрації припинення права власності до державного реєстратора необхідно подати правовстановлюючі документи та акт обстеження, складений Комісією з обстеження житла);
  • забезпечити наявність банківського рахунку (реквізити банківської картки/карткового рахунка в банку, на яку/який буде перераховуватися компенсація).

ІІ етап

1. Постраждалі, їхні законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності подають до ОМС/ВЦА:

  • заяву в довільній формі про виплату грошової компенсації, у якій зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших ОМС/ВЦА;
  • копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію акта обстеження житла;
  • інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням.

Спосіб подання документів:

  • особисто або через представника;
  • за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення);
  • через центр надання адміністративних послуг (у разі наявності).

2. ОМС/ВЦА формує та затверджує щомісяця до 5 числа списки постраждалих, які надсилає разом із наданими постраждалими документами департаментам соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

3. Комісія з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації постраждалим приймає рішення про надання або відмову в наданні грошової компенсації (протягом 10 робочих днів із моменту отримання списку постраждалих; строк може бути одноразово продовжений не більш, як на 30 календарних днів).

4. Протягом 3 робочих днів із дати прийняття комісією рішень про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або про відмову в наданні грошової компенсації із зазначенням підстав відмови департаменти соціального захисту населення надсилають копії рішень постраждалим та ОМС/ВЦА.

Підстави для відмови в наданні грошової компенсації:

  • встановлення обставин, які свідчать про подання постраждалим документів, що містять недостовірну інформацію;
  • повторного подання заяви постраждалим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію або який уже включений у подання до Мінреінтеграції;
  • реєстрація постраждалим права власності на житло після моменту його руйнації, за винятком отримання житла в спадщину (крім випадку спадкування житла, яке було придбано спадкодавцем у зруйнованому стані, або отримання спадкодавцем за життя грошової компенсації за зруйноване житло), а також, за винятком, якщо постраждалий був зазначений, як власник житла під час першої реєстрації права власності.

5. Комісії формують узагальнений список постраждалих за результатами прийнятих рішень.

6. Не пізніше, ніж через 5 робочих днів із моменту отримання узагальненого списку постраждалих департаменти соціального захисту населення затверджують та надсилають на погодження до Мінреінтеграції подання, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої прийнято рішення.

7. Пропорційно кількості постраждалих Мінреінтеграції розподіляє бюджетні кошти за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв, виплачується грошова компенсація.

8. Виплата грошової компенсації здійснюється департаментами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації протягом 5 робочих днів із моменту надходження бюджетних коштів.

Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).


ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

«Гаряча лінія» БФ «Право на захист»: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

Автор фото в буклеті KutsVG/Depositphotos.com

23.09.20

Із середини серпня в смт Станиця Луганська розпочала роботу юристка проєкту «Гуманітарний захист і допомога особам, які постраждали від конфлікту на сході України», який реалізується за підтримки NRC i ECHO. Це означає, що ще більше людей, які опинилися в важкій ситуації та потребують кваліфікованої юридичної допомоги, отримають її вчасно та безкоштовно.


Те, що поблизу КПВВ «Станиця Луганська» запит на такі послуги є доволі високим, підтверджує і статистка: щодня там до нашого спеціаліста звертаються понад 20 осіб. Часто людей цікавлять доволі типові питання, відповіді на які можна було би надавати в форматі групових консультацій. Проте в умовах карантину — попри наш великий досвід групової роботи — реалізувати це неможливо. Адже здоров’я та безпека наших клієнтів та колег є пріоритетом. Тому наразі колега надає перевагу індивідуальним консультаціям або проводить зустрічі за участю обмеженої кількості учасників.

Тематика звернень

З моменту введення карантинних обмежень однією з найгостріших проблем для людей, які звертаються по допомогу до наших спеціалістів, лишається питання перетину КППВ — зокрема, оформлення електронного дозволу, зокрема. Зазвичай, простої юридичної консультації та рекомендацій замало. Нашій колезі часто доводиться проходити крок за кроком всю процедуру збору та подання потрібних документів разом з людьми, які звернулися по допомогу.

70-річний чоловік, який має тяжкі захворювання, їхав до НПУТ на лікування. Перед виїздом з дому він пересвідчився в наявність електронної перепустки. Але в момент перевірки документів на КПВВ виявилося, що термін її дії закінчився. Самотужки подати заявку до КГ чоловік не міг. Тож наша колега, аби розв’язати проблему, допомогла відсканувати документи, скласти заявку на прискорення оформлення перепустки — та відправити їх.
Жінка супроводжувала з НПУТ доньку для отримання паспорту громадянина України вперше. Повернутися на окуповану територію донька могла лише оформивши електронну перепустку, проте родина не мала доступу до мережі інтернет. Звернувшись до нашої колеги, вони отримали необхідну допомогу — та вже за 2 години перетнули КПВВ.

Жінка 75 років поверталася з НПУТ. На тимчасово непідконтрольній території їй «допомогли» оформити електронну перепустку. За гроші. А вже на КПВВ, діставшись зони контролю, жінка дізналася, що перепустки не має… І звернулася до “Права на захист”.

Звичайно, процедура перетину КПВВ — це тільки одне з безлічі питань, консультацію щодо яких можна отримати, звернувшись до нашої колеги на місці. Крім того, вже найближчим часом плануються візити до сіл Станично-Луганського району Луганської області.

Пропоновану публікацію розроблено в рамках здійснення гуманітарної діяльності за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації жодною мірою не відображає офіційну точку зору Європейського Союзу. Європейська Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в цьому матеріалі.

16.09.20

Згідно з постановою КМУ від 27 серпня 2020 року, якою внесені зміни до постанови КМУ № 641 від 22 липня цього року в’їзд на територію України іноземцям та особам без громадянства заборонений до 00 год 00 хвилин 28 вересня 2020 року. При цьому Постановою визначені категорії осіб, для яких передбачений особливий порядок перетину ним державного кордону та на яких заборона не розповсюджується. На жаль, у цьому переліку відсутні особи, які мають на меті звернутися із заявою про надання статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту. 

БФ «Право на захист»  висловлює  глибоке занепокоєння ситуацією, що склалася із громадянами Білорусі, які мають на меті потрапити на територію України у зв’язку із ситуацією, що склалася у країні їх громадянської належності. Ми б хотіли нагадати, що серед осіб, яким може бути відмовлено в перетині кордону, можуть бути шукачі захисту.

Водночас заяви посадових осіб держави створюють певне нерозуміння щодо застосування цієї Постанови. Так, Міністр Закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму зверненні у засобах масової інформації зазначив: «Хочу наголосити, що громадяни Білорусі, які будуть прагнути в’їхати на територію України, намагаючись уникнути тієї кризи, яка розгортається в сусідній, дружній нам країні, користуватимуться преференційним режимом, і Державна прикордонна служба розглядатиме їхні запити і надаватиме дозволи на в’їзд».

Звертаємо увагу, що чинна постанова Кабінету Міністрів України, або будь-який інший нормативно правовий акт не передбачають особливу процедуру перетину державного кордону для громадян Білорусі в умовах загальної заборони в’їзду для іноземців на територію України до 28 вересня 2020 року.

Більше того,  прес-секретар Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив це у своєму зверненні: «У разі гуманітарних підстав, голова Державної прикордонної служби може затвердити окреме рішення. У резолюції немає окремої категорії про білоруських громадян, але є перелік винятків, якими вони можуть скористатися. Якщо говорити про преференції, українські прикордонники зі свого боку не перешкоджатимуть білоруським громадянам перетинати кордон. Але слід розуміти, що окремої категорії громадян Білорусі не встановлено.​​»

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 5  чинного Закону України «Про статус біженців або осіб, які потребують додаткового захисту», особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, перетнула державний кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом п’яти робочих днів звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, громадяни Білорусі, в тому числі ті, що мають на меті звернутися до Державної міграційної служби України з метою отримання захисту  можуть бути не допущені на територію України через загальну заборону в’їзду для іноземців, передбачену  постановою КМУ від 27 серпня 2020 року. Вважаємо таку ситуацію недопустимою та такою, що вимагає негайного вирішення.

БФ «Право на захист» уже більше 10 років надає юридичну допомогу біженцям, особам, що потребують додаткового захисту, а також шукачам захисту – особам, що виявили бажання звернутися із заявою про надання статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту.

Наш Фонд готовий надати правову допомогу особам, що бажають звернутися із заявою про надання статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту. Наші контакти:

  • м. Київ, вул. Щекавицька, 57; +38 044 337 17 62 ; r2p@r2p.org.ua
  • м. Харьків, вул. Мала Гончарівська, 28/30 (2 поверх); +38 057 751 17 64; +38 094 811 17 63; (9:00 – 18:00)
  • м. Львів, вул. Шота Руставелі, 13, офіс, 10; +38 093 023 08 55; +38 032 276 19 21; (9:00 – 18:00)

Якщо вас затримали або ви знаходитесь у пункті пропуску (на кордоні) та бажаєте звернутися за захистом в Україні, але вас не пропускають – терміново звертайтеся на гарячу лінію БФ БФ «Право на захист» (тел. +38 093 038 95 62).

14.09.20

Від початку конфлікту на сході, Україна і її громадяни стикнулися з низкою соціальних проблем: переселення; пенсії й соціальні виплати мешканцям непідконтрольних уряду України територій; доступ до житла, землі, власності; компенсації за пошкоджене й зруйноване майно або отримані поранення тощо. І якщо ці проблеми можна осягнути, адже вони дуже помітні і відчутні просто зараз, є інші, не менш значущі, але приховані.

«Ми звикли говорити про збройний конфлікт. Це реальна загроза, видима, визнана. Ми говоримо про осіб, що мали змінити місце проживання внаслідок конфлікту. Але чомусь досі ані суспільство, ані держава не приділяє достатньо уваги іншій загрозі – екологічній, – говорить правова аналітикиня БФ «Право на захист» Анастасія Бондаренко. –  Але природа вміє чекати. І наслідки такого недбалого ставлення до екологічних проблем можуть призвести до катастрофи, яка докорінно змінить стан навколишнього природного середовища України і, можливо, сусідніх країн».

У цьому матеріалі ми розповімо про три типи загроз для довкілля, адже вони стосуються життя та безпеки кожного з нас. Утім, список не є вичерпним.

Затоплення шахт як причина руйнації цілих містечок

Шахти, що працюють десятиліттями, не тільки забезпечують людей роботою. Вони є частиною цілісної інфраструктури. Тож їхнє затоплення становитиме загрозу для звичного функціонування шахтарських міст та селищ. Наприклад, забруднення шахтними водами водоймищ та річок унеможливить користування колодязною водою та водою з великих водозаборів. Через зміну фізико-механічних властивостей гірських пород під землею утворяться порожнини, що своєю чергою спричинить розмокання та деформацію породи, просідання земної поверхні, а отже і пошкодження будівель і споруд, розташованих над затопленими шахтами. Крім того, одним із найбільших ризиків є неконтрольований вихід шахтних газів, зокрема метану.

Вода – загроза життю?

Усім відомий вислів «вода — це життя». Відсутність доступу до питної води є однією з головних проблем, якими опікуються гуманітарні організації по всьому світу. Але в роботі фільтрувальних станцій, які забезпечують доступ до питної води, зокрема в зоні конфлікту, міститься прихована загроза. Це загроза витоку рідкого хлору, який переважна більшість фільтрувальних станцій в Україні використовують для очищення води.

Основним джерелом водопостачання в Донецькій та Луганській області є р. Сіверський Донець. А втім, у межах цих регіонів функціонують понад 20 фільтрувальних станцій, які забезпечують питною водою майже 5,5 млн людей.
У технологічному процесі очищення води використовується рідкий хлор, що зберігається у ємностях під тиском та є головним джерелом ризику виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру. Як це може статися та до чого призведе?
У разі пошкодження ємностей, у яких зберігається рідкий хлор (наприклад, унаслідок попадання снаряду) може статися викид хлору в атмосферне повітря. У такому разі в зоні зараження можуть опинитися до 90 тис. осіб. Хімічне отруєння хлором вважається важким отруєнням та може призвести до летальних випадків.

Коли можна доторкнутися до повітря

Наступна загроза належить до тих, які може побачити та відчути кожен, хто приїжджає у Донецьку та Луганську область. Це загроза забруднення атмосферного повітря, поверхневих вод та ґрунтів внаслідок роботи об’єктів хімічної промисловості. Подібним виробництвам  притаманна велика кількість відходів, які, в переважній більшості, не можна переробити. Найбільшу їхню кількість дають виробництва мінеральних добрив і сірчаної кислоти. Тож практично кожне підприємство хімічної промисловості є серйозним забруднювачем довкілля. Наприклад, нафтопереробний завод розсіює викиди основних забруднень – вуглеводнів у радіусі до 25 км.

Незважаючи на те, що внаслідок конфлікту Донецька та Луганська область втратили значну частину своїх промислових потужностей (відповідно до звіту «Соціально-економічний аналіз Луганської області. Аналітично-описова частина до стратегії розвитку», 75% потужностей залишилося на непідконтрольній територій) не можна казати, що Донбас повністю позбувся загроз виникнення надзвичайних ситуацій від підприємств хімічної промисловості. Тим більш, що близькість до зони бойових дій таких потужних хімічних підприємств як сєвєродонецький «Азот», Рубіжанський хімічний комбінат, Авдіївській коксохімічний завод, комбінат «Азовсталь» тощо, з огляду на відсутність у законодавстві системи захисту об’єктів критичної інфраструктури створюють у регіоні, на території якого вже шостий рік відбуваються активні бойові дії, загрози виникнення надзвичайних ситуацій, наслідки яких впливатиме на стан довкілля та можливість безпечного проживання у цьому регіоні ще не один десяток років.