Зробити пожертву
Укр / Eng
11.10.21

Екологічні та промислові катастрофи щорічно вражають мільйони людей у всьому світі, але більшість їх наслідків можна зменшити за допомогою проактивних заходів та планування. Міжнародний день зі зменшення небезпеки лих, який проводиться щорічно 13 жовтня, спрямований сприяти розвитку глобальної культури зменшення ризику лих, включаючи запобігання, пом’якшення та готовність до стихійних лих. Це також можливість згадати людські втрати, втрату засобів до існування та шкоди здоров’ю, а також відзначити досягнутий прогрес в усуненні загрози та ризиків від природніх та антропогенних лих.

Вирішення проблеми ризиків стихійних лих, таких як погіршення стану навколишнього середовища є надзвичайно актуальним для України. Щоденні обстріли на сході України відбуваються в безпосередній близькості від хімічних підприємств, критичних систем водопостачання, комунальних та інших небезпечних об’єктів інфраструктури. Затоплення вугільних шахт або пожежі можуть спровокувати масштабну екологічну катастрофу, наражаючи на ризик населення та економіку регіону. Тому для підвищення стійкості до катастроф важливе значення має нарощування потенціалу за допомогою проведення спеціальних тренінгів, планування і забезпечення обладнанням місцевих громад, місцевих органів влади, служб швидкого реагування та інших зацікавлених сторін.

Консорціум 3меншення Ризиків під керівництвом ACTED за участі партнерів Ініціативи ІМПАКТ, БФ «Право на захист», Товариства Червоного Хреста України і Данського Червоного Хреста, працює над зниженням вразливості до цих ризиків на сході України з 2019 року. За підтримки Бюро з гуманітарної допомоги (BHA), Європейського Союзу та уряду Великої Британії (UK aid), Консорціум підвищив стійкість до ризиків стихійних лих більше 180 000 людей.

Керівник офісу ЄС з питань гуманітарної допомоги в Україні Срджан Стоянович зазначив: «Європейська Комісія є лідером у сфері зменшення ризику стихійних лих та прийняття запобіжних заходів. ЄС інвестує у системи раннього попередження та моніторингу і допомагає країнам зміцнити свої національні та місцеві системи готовності, щоб реагувати раніше та краще».

Відповідно до Сендайської рамкової програми зі зниження ризику стихійних лих на 2015-2030 роки, партнери Консорціуму працюють над трьома ключовими аспектами управління ризиками лих:

Ризики: Національні і місцеві стратегії щодо зниження ризику стихійних лих є ключовими для зменшення смертності та числа людей, які постраждали від стихійних лих. Консорціум 3меншення Ризиків спільно з місцевими органами влади розробив плани і стратегії щодо зниження ризику стихійних лих для 5 районів на сході України на випадок аварій, надзвичайних ситуацій, пандемій, екологічних та техногенних катастроф. Крім того, Консорціум надає місцевим органам влади і службам швидкого реагування обладнання для нарощування їх потенціалу для організованого, поінформованого і швидкого реагування на надзвичайні ситуації. До того ж тривалий конфлікт на сході України ще більше посилив вразливість людей і систем, і місцеве планування та реагування на основі фактичних даних сьогодні є важливими, як ніколи. Саме тому, для покращення розуміння Для негайного розповсюдження 11/10/2021 місцевої влади та громад про наявні ризики та підвищення їх готовності, Консорціум 3меншення Ризиків розробив 5 зональних оцінок ризиків, які використовувалися владою в якості основи для визначення пріоритетності ризиків. Крім того, вони були розроблені та передані громадам та місцевим органам влади як основа для розробки планів управління ризиками.

Люди: Консорціум 3меншення Ризиків співпрацює з громадами на сході України, щоб підвищити їх стійкість, готовність та і здатність протистояти відповідним небезпекам за допомогою сесій з планування та моделювання дій в надзвичайних ситуаціях. В результаті 37 громад Луганської та Донецької областей за участю 400 людей стали більш підготовленими до промислових та екологічних ризиків.

Нещодавнім прикладом роботи Консорціуму є розробка освітньої онлайн-гри щодо готовності сімей до надзвичайних ситуацій, покликаної підвищити готовність жителів сходу України до надзвичайних ситуацій. Мета гри – сформувати запас необхідних сімейних речей для 2-тижневого карантину, а також 3-денну особисту сумку на випадок надзвичайної ситуації і підготувати автомобіль на випадок, якщо доведеться покинути будинок. Ця симуляція спрямована інформативно та цікаво навчити необхідним практичним навичкам.

Законодавство: Беручи до уваги поточний процес децентралізації по всій Україні, в результаті якого більше ресурсів та відповідальності покладається на місцеві органи влади, важливо продовжувати проводити аналітичні дослідження, щоб адаптувати готовність та планування реагування до прогнозованих нових адміністративних кордонів та обов’язків. Ось чому Консорціум проводить дослідження стратегічних документів щодо аспектів зменшення ризиків катастроф на національному, регіональному та місцевому рівнях. В результаті партнери Консорціуму розроблять стратегії на всіх рівнях з відповідним плануванням, складанням бюджету та визначенням пріоритетів.

«Консорціум Зменшення Ризиків продовжує надавати технічну та планувальну підтримку для населених пунктів та адміністративних утворень сходу України, як це було розпочато 3 роки тому. Тим часом нещодавні лісові пожежі викликають дуже важливу стурбованість місцевих жителів і мають надзвичайно серйозні наслідки, які посилюються через зміни клімату та зменшення природних ресурсів. Це пріоритети, які не вирішуються протягом багатьох років і з високою ймовірністю можуть мати серйозні наслідки», – наголосив Бенуа Герфолт, координатор Консорціуму Зменшення Ризиків.

Зменшуючи вразливість та збільшуючи можливості різних зацікавлених сторін – таких як місцева влада, громади та служби швидкого реагування виявляти, планувати, справлятися з ризиками та пом’якшувати їх наслідки, партнери Консорціуму Зменшення Ризиків знаходяться на правильному шляху для досягнення своєї спільної мети: підвищити трансформаційну спроможність місцевих громад до змін, а також покращити здатність місцевої влади розуміти, регулювати та управляти ризиками стихійних лих на сході України.

Примітки:

Консорціум Зменшення Ризиків був створений у 2019 році та складається з групи міжнародних та національних неурядових організацій, які працюють в Україні – ACTED, Ініціативи ІМПАКТ, БФ «Право на захист», Данський Червоний Хрест та Товариство Червоного Хреста України. Під керівництвом ACTED, Консорціум Зменшення Ризиків працює для зменшення вразливості населення до ризику лих на сході України. Партнерів об’єднує спільне бажання попередити, підготувати та захистити цивільне населення та критичні системи надання послуг від ризиків природних, екологічних та промислових небезпек на сході України.

Партнери Консорціуму Зменшення Ризиків:

ACTED http://www.acted.org – це французька гуманітарна організація, яка діє у 39 країнах світу та підтримує понад 16 мільйонів бенефіціарів у всьому світі. Основна діяльність АКТЕД – рятувати життя та підтримувати людей у задоволенні їх потреб у важкодоступних районах. АКТЕД разом зі своїм партнером ІМПАКТ через ініціативу REACH вперше відреагувала на кризу в Україні в 2015 році. У 2017 році ACTED також розпочала спільне впровадження заходів щодо готовності до надзвичайних ситуацій та планування дій на випадок надзвичайних ситуацій з місцевими органами влади в районах, постраждалих від конфлікту. Сьогодні ACTED надає різноманітну гуманітарну допомогу та допомогу в цілях розвитку в Україні, включаючи надання грошової допомоги для забезпечення основних продовольчих та побутових потреб найбільш уразливих категорій населення; заходи щодо раннього попередження та економічної стабільності, такі як гранти на забезпечення основних послуг та покращення економічної можливості жінок; покращення спроможності громадських організацій та місцевих органів влади в рамках децентралізації.

Ініціативи ІМПАКТ https://www.impact-initiatives.org є провідним аналітичним центром, що базується в Женеві. Разом із дочірніми організаціями АКТЕД та УНОСАТ, ІМПАКТ у 2010 році запустила Ініціативу REACH, яка надає детальні дані, своєчасну інформацію та глибокий аналіз у контексті кризи, лих та переміщень для надання допомоги на основі фактів та прийняття рішень. Починаючи з 2016 року, ініціатива REACH проводить щорічні міжвідомчі оцінки гуманітарних потреб для інформування та планів реагування в Україні. ІМПАКТ – в тому числі через ініціативу REACH – також забезпечує постійне управління інформацією, підтримку геоінформаційних систем та нарощування потенціалу гуманітарних установ та кластерів. ІМПАКТ розширює потенціал та надає технічну підтримку місцевим органам влади на сході України з 2016 року.

«Право на захист» (R2P) – це українська неприбуткова організація. R2P займається захистом біженців, які опинилися в Україні через тяжкі обставини. R2P забезпечує захист та права людини інших вразливих мігрантів – постраждалих від конфлікту, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), осіб без громадянства, без документів та осіб, яким загрожує втрата громадянства. Основними програмними перевагами R2P є юридична допомога, моніторинг, Для негайного розповсюдження 11/10/2021 захист, а також розбудова потенціалу уряду та громадянського суспільства. R2P має приблизно 150 співробітників, які працюють по всій Україні.

Данський Червоний Хрест (ДЧХ) https://www.rodekors.dk є частиною Руху Червоного Хреста, який діє у понад 190 країнах світу та налічує понад 11 мільйонів волонтерів. ДЧХ надає допомогу, особливо у районах з дуже обмеженим доступом та складними умовами більш ніж у 30 країнах світу. Присутній з 2014 року в Україні, ДЧХ працює у тісному партнерстві з Товариством Червоного Хреста України (ТЧХУ) і разом вирішує гуманітарні та соціальні потреби у більш ніж 15 регіонах України шляхом психосоціальної підтримки, грошової допомоги, заходи з підготовки до зими, спрямовані на збільшення соціальної згуртованості. ДЧХ підтримує галузевий, волонтерський та молодіжний розвиток ТЧХУ, а також сприяє готовності та здатності реагувати.

Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ) https://redcross.org.ua/en/ є найбільшою національною гуманітарною організацією в Україні. Основна діяльність ТЧХУ вже понад 100 років полягає у забезпеченні захисту, запобігання та пом’якшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійних лих, катастроф та нещасних випадків, підтримки послуг громадського здоров’я та допомоги державним органам України у їх діяльності в гуманітарній сфері. Це досягається неупереджено, без будь-якої дискримінації щодо національності, раси, статі, релігії, мови, класових чи політичних переконань. ТЧХУ постійно присутнє на Лінії розмежування, підтримуючи населення різними видами діяльності, у тому числі шляхом розповсюдження гуманітарної допомоги, тренінгів з надання першої допомоги, психосоціальної підтримки та допоміжних заходів із залученням місцевих громад. ТЧХУ також активно залучене до операцій Міжнародного Комітету Червоного Хреста на сході України.

Цивільний захист та гуманітарна допомога ЄС (ECHO) https://ec.europa.eu/echo/index_en Європейський Союз та його держави-члени є провідним донором гуманітарної допомоги у світі. Допомога є виразом європейської солідарності з людьми, які потребують допомоги у всьому світі. Вона спрямована на порятунок життів, запобігання і полегшення людських страждань, а також на захист цілісності і людської гідності населення, яке постраждало від катастроф і криз. Через свій Департамент цивільного захисту і гуманітарної допомоги, Європейський Союз щороку допомагає мільйонам жертв конфліктів та катастроф. Маючи штаб-квартиру в Брюсселі і глобальну мережу офісів на місцях, ЄС надає допомогу найбільш вразливим людям на основі гуманітарних потреб.

UK Aid https://www.ukaiddirect.org/ Фінансується Управлінням закордонних справ, і справах співдружності націй та розвитку Великої Британії. UK Aid Direct підтримує малі та середні організації громадянського суспільства у досягненні Глобальних цілей. Фонд запобігання конфліктів, сприяння стабільності та безпеки (CSSF), який підтримує роботу Консорціуму 3меншення Pизиків, був створений урядом Великобританії в 2015 році і використовує загальнодержавний підхід для пошуку творчих рішень найбільш складних проблем національної безпеки і сприяння міжнародному миру і стабільності. CSSF працює у більш ніж 80 країнах та територіях, реалізуючи понад 90 програм та поєднує Офіційну допомогу у розвитку та інші джерела фінансування. Це забезпечує фонду широкий географічний та тематичний охват. CSSF працює над зміцненням миру та стабільності в країнах, яким загрожує нестабільність, а також в регіонах, які потерпають від тривалих конфліктів.

Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA) https://www.usaid.gov надає гуманітарну допомогу, що рятує життя, включаючи їжу, воду, притулок, екстрену медичну допомогу, санітарію та гігієну, а також послуги з критичної продовольчої допомоги – для найвразливіших спільнот, які проживають у важкодоступних регіонах світу. BHA є провідним координатором з надання міжнародної допомоги в умовах стихійних лих, який використовує досвід та унікальні можливості інших державних установ США для ефективного реагування на стихійні лиха та складні кризи у всьому світі. BHA цілісно аналізує гуманітарну допомогу, надаючи допомогу до, підчас та після криз – від готовності та реагування, до надання надзвичайної допомоги та відновлення. Це включає програми, не пов’язані з надзвичайними ситуаціями, які лежать в основі пов’язання гуманітарної допомоги з довгостроковим розвитком і переходом до самостійності.

16.04.21

Пропонуємо до вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за березень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням: https://www.unhcr.org/ua/en/eecp-monitoring-2021.   

ГОЛОВНЕ:  

  • Протягом місяця перетин лінії розмежування можливо було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень. У порівнянні з лютим, загальна кількість перетинів лінії розмежування збільшилась на 37%: 52 823 та 33 000 відповідно.
  • 18 березня на КПВВ «Станиця Луганська» нарешті були запроваджені безоплатні експрес-тести на COVID-19 та встановлений Державний лабораторний пункт. Великий потік людей перевищував наявні можливості, що призводило до великих черг. Тому багато людей надавали перевагу платним ПЛР-тестам в будь-який з п’яти приватних лабораторій.
  • В Луганській області все ще були відсутні місця для обсервації. Тим часом в Донецькій області 40 людей були відправлені на обсервацію в березні, у яких була невідповідна модель телефону, або його взагалі не було. В Донецької області 771 (87%) людей, які перетнули лінію розмежування на КПВВ «Новотроїцьке» здали експрес-тест на COVID-19 та 754 людей (1%) – на КПВВ «Станиця Луганська».
  • Завдяки відділу адвокації БФ «Право на захст» 22 березня до Постанови №1236 щодо протидії COVID-19 були внесені поправки, які значно полегшили процедуру перетину для іноземців. Тому, тим з них, хто має постійне місце проживання в Україні, поліс страхування при перетині лінії розмежування до підконтролної уряду України території не потрібен.
  • Протягом березня 3 657 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».
Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», березень 2021 року

Документ можна завантажити 

українською та англійською 

мовами.


Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», березень 2021 року

Читайте також:

15.04.21

Наприкінці червня 2020 року був відновлений виїзд із тимчасово окупованої території України на підконтрольну уряду територію через КПВВ «Новотроїцьке». Сталося це після трьох місяців карантинних обмежень, протягом яких КПВВ не працювали. Для людей, які хотіли здійснити перетин, були запроваджені обмеження, зокрема, кожен мав встановити на смартфон додаток «Дій вдома» для проходження самоізоляції. Однак інформування населення про такі обмеження, ба більше — їхнього належного нормативного закріплення тоді не відбулося, що призвело до критичної ситуації на КПВВ уже 24 червня.

Кілька десятків людей, діставшись до КПВВ, дізнавалися про необхідність встановлення додатку, але зробити цього не могли через відсутність смартфонів сучасних моделей або відсутність телефонів взагалі. Люди просили направити їх на обсервацію до медичних закладів, адже саме такий механізм був запроваджений для наших громадян, які перетинали державний кордон. Однак представники Держприкордонслужби (ДПСУ) пояснювали: оскільки лінія розмежування не є державним кордоном, відповідно до наказу Командувача об’єднаних сил, особи, які не мають технічної можливості встановити додаток «Дій вдома», не можуть бути пропущені через КПВВ навіть за наявності згоди на проходження обсервації.

Суд оцінив події на КПВВ «Новотроїцьке» в червні 2020 року

Водночас представники незаконних збройних формувань заборонили нашим громадянам повертатися на окуповану територію під час їх виїзду.

Отже, кілька десятків наших громадян, які хотіли потрапити на рідну землю, опинилися в пастці: представники ДПСУ заборонили їм дістатися до контрольованої урядом території, а представники незаконних збройних формувань — повернутися на окуповану територію. Люди були змушені сидіти й чекати своєї долі в так званій «сірій зоні» просто неба під пекучим сонцем. На жаль, їм не забезпечили  ані укриття, ані доступу до їжі, води й туалетів. Важливо зазначити, що територія між КПВВ і окупованою територією є замінованою і єдиною вільною від мін зоною є асфальтована дорога.

Увечері 24 червня всіх людей доставили на територію КПВВ, де їх розмістили в наметах Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що, безперечно, покращило їхній стан (водночас, про дотримання карантинних заходів у наметі на кілька десятків людей не могло бути й мови). Але зранку 25 червня всіх знову відвезли в «сіру зону» за кілька кілометрів від КПВВ в аналогічні умови. Увечері 25 червня і зранку 26 червня жахлива ситуація повторилася.

Лише ввечері 26 червня всіх, хто чекав, направили на обсервацію (як згодом виявилось — на підставі нового наказу Командувача об’єднаних сил).

Фактично людей піддавали нелюдському й небезпечному поводженню протягом майже трьох діб лише на підставі того, що Кабінет Міністрів України не передбачив можливості обсервації для осіб, які перетинають лінію розмежування й не можуть встановити додаток «Дій вдома» в постанові № 815, Командувач об’єднаних сил встановив заборону для перетину такими особами КПВВ, а працівники ДПСУ «просто виконували наказ». Про те, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ніхто з посадовців не згадав.

На жаль, в Україні не передбачено термінового розгляду судових справ у випадку, коли дії або бездіяльність органів державної влади загрожують життю і здоров’ю, тому кілька позовів, які ми подали в інтересах постраждалих, досі розглядаються в судах України.

Однак 13 квітня 2021 року одну зі справ було успішно завершено. Апеляційний суд підтримав рішення суду першої інстанції, ухвалене в грудні минулого року, яким було визнано протиправною заборону прикордонного загону пропустити позивачку на контрольовану урядом територію.  Крім того, на користь позивача було стягнуто компенсацію моральної шкоди в розмірі 10 тисяч гривень. Прикордонний загін подав апеляційну скаргу, яку й було відхилено на цьому тижні, тому рішення суду вже набрало законної сили. З текстом рішення суду першої інстанції можна ознайомитися за посиланням (рішення апеляційного суду буде опубліковано трохи згодом).

1 Суд оцінив події на КПВВ «Новотроїцьке» в червні 2020 року

На черзі розгляд ще кількох справ, кожна з яких унікальна по-своєму, але всі вони стосуються ігнорування й байдужості до фундаментальних прав людини з боку представників влади в критичній ситуації, яка сталася спекотного червня минулого року.

Хочеться сподіватися, що органи державної влади почнуть поважати права українців не тільки після вказівки суду, і не допускатимуть повторення подібних ситуацій у майбутньому, адже збереження життя і здоров’я людей є важливішим за накази керівництва.

Ми вітаємо минулорічні зміни до законодавства, які дозволяють особам, що перетинають лінію розмежування, обрати обсервацію у випадку неможливості встановити додаток «Дій вдома», а також запровадження процедури перетину лінії розмежування з гуманітарних підстав, що допоможе не допустити повторення ситуації, яка сталася в березні минулого року на КПВВ «Станиця Луганська».

Oleh Tarasenko Олег Тарасенко

Олег Тарасенко,

Адвокат,

Старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»


Читайте також:


24.11.20

13 жовтня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі за скаргою №33137/16 (Lyudmyla Mykolayivna KANDYBA and Others against Ukraine), яке було опубліковано 19 листопада і спричинило вир суперечливої інформації як у ЗМІ, так і в середовищі правозахисників.

Наразі офіційного перекладу цього рішення українською мовою ще немає, однак, для прояснення ситуації та усунення хибного сприйняття змісту рішення, публікуємо його аналіз вже зараз. Оцінки та висновки є точкою зору автора статті, а не Суду, крім випадків, коли прямо зазначене протилежне.

Згадана справа стосувалася скарги 7 заявників з Луганська на порушення їх прав на отримання різних «соціальних виплат, наприклад, пенсій або допомоги на дітей» на тимчасово окупованій території, а саме на порушення Україною статей 6 і 13 Конвенції, а також статті 1 Першого Протоколу  до Конвенції (надалі – Заявники).

Обставини справи

Справа за обставинами була пов’язана з Постановою КМУ №595 від 07.11.2014 року «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (надалі – Постанова №595). Нагадаємо, що згідно з деякими положеннями цієї постанови, було заборонено здійснювати фінансування бюджетних виплат на територіях, що не контролювалися органами влади України. Відновлення цих виплат мало здійснюватися тільки після повернення цих територій під контроль офіційних органів влади.

Наприкінці 2014 року Заявники подали позов до національного суду про визнання Постанови №595 недійсною, визнання протиправною бездіяльності КМУ щодо незабезпечення соціальних виплат на ТОТ, а також зобов’язання КМУ забезпечити виплату соціальних і пенсійних виплат, починаючи з липня 2014 року. Хоча Суд не вказує номер справи, можна зробити висновок, що мова йде про загальновідому справу №826/18826/14.

Рішенням суду першої інстанції від 11.02.2015 року позов було задоволено частково, скасовано п. 2 Постанови №595 (решта Постанови не зачіпала безпосередньо права позивачів, тому суд обґрунтовано відмовив в позові в цій частині). Крім того, суд відмовив у решті позовних вимог, виходячи з того, що КМУ не є належним відповідачем у цьому спорі, що також є обґрунтованим і законним, виходячи з норм національного права, оскільки соціальні та пенсійні виплати здійснюють органи соцзахисту і територіальні органи ПФУ відповідно. 

Суд апеляційної інстанції рішенням від 02.04.2015 року залишив рішення суду першої інстанції без змін, відхиливши апеляційні скарги як заявників, так і відповідача і третіх осіб (деяких міністерств і ПФУ). 22 травня 2015 року згадане рішення було опубліковано в Офіційному Віснику України, як складова процесу оскарження нормативно-правових актів.

У червні Вищий адміністративний суд України (на той час – суд касаційної інстанції в адміністративних справах) зупинив виконання оскаржуваних рішень за клопотаннями касаторів (КМУ і Мінфіну), що є звичною практикою у таких спорах, але вже 16 жовтня 2015 року закінчив розгляд справи, залишивши рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заявники зверталися з численними скаргами з вимогою виконати рішення суду, що, на їх думку, мало призвести до продовження виплат ним соціальних і пенсійних виплат. ЄСПЛ перелічує адресатів звернень Заявників і їх відповіді, які зводяться до наступного: відповідальні органи не виплачували соціальні та пенсійні виплати Заявникам, хоча рішення суду про скасування п. 2 Постанови №595 набрало сили. Варто відзначити, що скасування нормативного акту або його частини не призводить до автоматичного продовження виплат або іншої, бажаної для заявників, поведінки відповідачів. Однак в згаданій справі Заявники не зверталися з позовами безпосередньо до тих органів влади, в компетенцію яких входить здійснення відповідних виплат, зосередивши зусилля на доведенні обов’язку різноманітних органів влади здійснювати ці виплати саме на виконання рішення суду у справі  №826/18826/14.

Крім того, 3 з 7 Заявників зверталися з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою визнати незаконним невиконання Кабінетом Міністрів України рішення суду у вищезгаданій справі. На їх думку, саме продовження їм соціальних і пенсійних виплат мало бути результатом виконання рішення суду.

У цьому позові їм було (очікувано) відмовлено, суд апеляційної інстанції наприкінці 2019 року залишив рішення суду без змін (як зазначає Суд, рішення не було оскаржене у суді касаційної інстанції – п. 28 Рішення).

Європейський суд, розглядаючи справу, приділив увагу також судовій практиці захисту прав ВПО і мешканців ТОТ на отримання пенсійних виплат, навівши до прикладу рішення у судовій справі №227/2158/17, яку безпосередньо супроводжували адвокати БФ «Право на Захист» – перше рішення Верховного Суду, у якому було встановлено право мешканки ТОТ, яка ніколи не була ВПО, на отримання пенсії.

Позиція Суду

Суд наголосив, що Заявники не зверталися до національних судів з позовами про поновлення виплат, разом з цим, подача таких позовів могла призвести до «обґрунтованого шансу на успіх» (див. п. 53 Рішення). Суд прийняв аргументи Уряду, що часткове скасування Постанови №595 не мало привести до автоматичного поновлення виплат Заявникам (див. п. 54 Рішення) і потребувало додаткових заходів з боку Заявників (звернення в національні суди до належних відповідачів), що не було зроблено, а Заявники не стверджували, що такі звернення були б для них занадто обтяжливими (див. п. 55 Рішення). 

Таким чином, Суд визнав заяви 6 із 7 Заявників неприйнятними.

Ще один із заявників, як випливає з Рішення Суду, перемістився на контрольовану територію, отримав належні йому виплати у повному обсязі та втратив зв’язок із Судом (відповідно, його скаргу було виключено зі списку справ).

Висновки

Таким чином, Європейський суд з прав людини не зазначив, що Україна не має сплачувати соціальні та пенсійні виплати. Рішення у справі не є рішенням по суті спору, але вже в котрий раз ЄСПЛ звертає увагу на те, що перш ніж звернутися до нього, заявники мають використати наявні засоби захисту на національному рівні. Відповідальність за правильний вибір цих засобів і їх вичерпання лежить, безсумнівно, на заявниках і їх юристах, а поспіх у зверненні до ЄСПЛ ніколи не є виправданим.

БФ «Право на Захист» захищає права громадян не тільки в національних судах, але і в ЄСПЛ, однак подання скарг до Страсбурга без використання національних засобів захисту є поодинокими винятками, оскільки, як показує наша успішна судова практика, більшість порушень прав можна відновити в українських судах. 

Звичайно, питання невиконання державою судових рішень є відкритим і болючим, однак це не звільняє потенціальних заявників від обов’язку подання позовів в національні суди, перш ніж подати до ЄСПЛ. Крім того, у згаданій справі Суд не наводить аргументів Заявників про те, що подача відповідних позовів була б неефективним засобом захисту, що свідчить, скоріш за все, на відсутність таких аргументів.

Ми впевнені, що незабаром Європейський суд висловить свою позицію щодо права мешканців ТОТ на отримання соціальних і пенсійних виплат й відповідного обов’язку держави створити ефективні та доступні механізми здійснення таких виплат. Очікуємо, що ця позиція буде позитивною для заявників. Багато в чому результат розгляду справи, як ми бачимо, залежить від правильності вибору як правової стратегії, так і юристів, які будуть її реалізовувати.

Автор статті:

Олег Тарасенко, адвокат, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

06.11.20

На цьому тижні в передачі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода було опубліковане інтерв’ю Міністра юстиції Дениса Малюськи. За його матеріалами низка видань поширила інформаційні повідомлення із красномовними заголовками: «Малюська заявив про фальсифікацію даних щодо смертей та народжень на окупованих територіях» («Новое время»), «Міністр заявив про фальсифікації даних щодо народжень і смертей в ОРДЛО» («Українська правда»), «Малюська заявив про фальсифікацію даних щодо народження і смертей в ОРДЛО» («Інтерфакс Україна») тощо.

Про що ж саме говорив Міністр юстиції та про що він не сказав? Щодо відповіді на друге запитання можна лише здогадуватися та робити припущення щодо варіантів розвитку подій.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачає, що реєстрація таких актів цивільного стану як народження чи смерть особи здійснюється — зазвичай — на підставі відповідних документів, виданих закладами охорони здоров’я. Проте в законодавстві є і низка винятків.

Зважаючи на той факт, що жодні документи, видані на тимчасово окупованій території, не визнаються, підставою для реєстрації актів народження та смерті, які відбулися на такій території, органами РАЦСу є рішення суду.

У 2016 році Цивільний процесуальний кодекс був доповнений нормами саме щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, які збереглися і в новій редакції Кодексу.

Варто зазначити, що саме суд ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Отже, виключно суд досліджує докази, покази свідків та приймає рішення про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України або відмову в задоволенні відповідної заяви, якщо вона не обґрунтована належним чином. Тож єдиною підставою для реєстрації таких актів цивільного стану органами РАЦСу є рішення суду.

Міністр зауважує: «В нас немає можливості детально й так із надійністю перевірити документи, які подаються на реєстрацію і відповідно, відповідні процеси….». То що саме має на увазі Міністр? Що система органів юстиції не має технічної можливості перевірити наявність і достовірність рішення суду, яке подається заявником для реєстрації? (запитання номер раз) Адже подання жодних інших документів не передбачено, усі докази надаються саме до суду.

Водночас Міністр говорить про виявлення великої кількості фальсифікацій. Слова про необхідність «… сплатити мито, при чому мова йде про кілька мільйонів», очевидно, вказують на те, що йдеться про тисячі справ (з огляду на розмір судового збору).

Зважаючи на сказане, чи свідчать слова Міністра про те, що було сфальсифіковано тисячі судових рішень, на підставі яких внесені тисячі записів до Реєстру, (запитання два) або ж піддається сумніву законність тисяч судових рішень? (запитання три)

Якщо так, то чи розслідуються ці факти? (запитання чотири)

Також наголошуємо на тому, що нечіткість заяв Міністра дозволяє їхнє вільне трактування, що особливо має негативний вплив на ті незначні інтеграційні процеси, одним із засобів якого є саме можливість доступу до документів державного зразка людям, які проживають на окупованих територіях.

БФ «Право на захист» звертається до Міністра юстиції Дениса Малюськи, Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та Голови Верховного Суду Валентини Данішевської із закликом прокоментувати ситуацію.

05.11.20

29 октября, в рамках проекта по интеграции беженцев в БФ «Право на защиту» состоялся онлайн-тренинг с экспертами из разных сфер бизнеса. 

Целью мероприятия было познакомить бенефициаров с представителями  бизнеса, дать  практические советы. Событие провели в формате группового коучинга по 4 сферам бизнеса: ресторанный бизнес, проектный менеджмент, переводы и недвижимость.

Машраф Хайдаров, собственник кафе Mazza_cafe_halal, рассказал о своем успешном опыте интеграции в социум и ведения бизнеса в Украине. Машраф – беженец из Таджикистана, имеет статус лица с дополнительной защитой. Ему удалось выиграть грант от программы УВКБ ООН, благодаря чему он смог открыть небольшой бизнес – чебуречную. 

«В бизнес-плане я прописал всё до мельчайших деталей: локация, товар, просчеты до каждой копейки. А главное – для кого я буду это делать, кто мой клиент. Этот грант мне помог создать опору и трамплин, а дальше я начал собирать деньги и планировать более масштабное дело,»

– рассказал спикер. 

По его мнению,  Украина является благоприятной страной для ведения бизнеса. За время карантина, Mazza_cafe_halal смогли увеличить свою прибыль и открыть 2 новые точки.

Игорь Билык, проектный менеджер и координатор ИТ компании SoftServe дал практические рекомендации как улучшить  свою жизнь и систематизировать работу. 

«Проектному менеджеру необходимо учитывать большое количество параметров, чтоб прийти к желаемой цели. Как и в жизни, в проектном менеджменте необходимо быть ответственным, проактивным, энергичным, анализирующим,»

– поделился с участниками Игорь. 

Специально для участников мероприятия компания SoftServe предоставила 2 сертификата на обучение на курс по HTML/CSS/JavaScript Fundamentals. Первый сертификат был разыгран во время встречи, а второй  будет передан по результатам выполнения творческого задания.

Игорь Загребной, исполнительный директор компании по переводам i-translation.pro и Money Coach рассказал о том, как можно хорошо заработать в роли переводчика-фрилансера.

«Никто не хочет дешевый перевод, все хотят качественный и быстрый,»

утверждает Игорь, а также советует искать клиента всегда напрямую и даже в начале своего пути. 

«Брать абсолютно все заказы – это не выгодно. … Закон Вселенной: к Вам обратиться тот клиент, которого Вы сможете обслужить качественно!,»

– мотивирует Игорь участников. 

Также своим опытом поделилась Елена Звонарёва, директор агентства по недвижимости “Куб” и бизнес-тренер.

«Профессию риэлтора Вы можете освоить без специального образования. В этой профессии важны рекомендации, а не сертификаты. Клиент всегда идёт на личность риелтора, либо на атмосферу агентства, а не на бумажки,»

– рассказала Елена. 

БФ “Право на защиту” благодарит спикеров и компании, которые поддержали мероприятие и этим самым проявили высокий уровень корпоративной социальной ответственности!

Также Вы можете посмотреть полную версию записи онлайн-встречи

30.09.20

БФ «Право на Захист» запрошує до участі в конкурсі з відбору провайдера щодо надання послуг створення графічного відео. Просимо надіслати вашу цінову пропозицію беручи до уваги наступне:

Технічні (якісні) вимоги до товару та послуг

Технічне завдання з виготовлення графіки:

Графічний відеоролик у форматі відео-інфографіки з елементами анімації, який пояснює що являє собою процедура визнання особою без громадянства в Україні, основні її вимоги та елементи.

Тривалість 3 хвилини.

Сценарій для відео має бути створений на підставі вже готового тексту

Вимоги до проекту

1. Графічний відеоролик надається у форматі:

  • Full HD 1920х1080P, 25 FPS , uncompressed +alpha, File AVI, WAV 48000/16 bit
  • Повністю готовий проект Adobe After Effect,   де кожний елемент замовлення/графіки є окремою композицію або окремим проектом, з можливістю редагування/заміни будь-якого елемента графіки.
  • відеостандарт XDCAM HD422

2. Якщо будуть використані якісь сторонні елементи графіки, звуки, шрифти тощо, виконавець має надати  ліцензію на використання (як додаток).

3. Якщо будуть використані якісь сторонні елементи графіки, звуки, шрифти тощо, виконавець має надати  ліцензію на використання (як додаток).

4. Покадровий текст сценарію  повинен узгоджуватись із замовником до початку реалізації проекту у графіці.

5. Графіка має бути оригінальною. Її елементи та дії, що відбуватимуться, повинні бути попередньо узгоджені із замовником. Ескізи надаються не пізніше, ніж через 10 днів з моменту підписання угоди.

6. Відео має супроводжуватись озвученими поясненнями та іншими звуками або музикою, які дотичні до мети відео. Музичне оформлення може бути офіційно куплене на музичних сайтах. Однак, до повного затвердження музичного оформлення замовнику треба надати кілька варіантів для узгодження темпоритму, стилю, динаміки і т. ін.

6. Графічний відеоролик повинен бути готовим не пізніше, ніж через 20 днів з моменту підписання угоди та переданий разом з проектами і авторськими правами.

Вимоги до кандидата

Наявність портфоліо аналогічних робіт.

Просимо надіслати пропозицію одразу у вигляді чіткої загальної ціни за вищевказані вимоги.

Оплата буде здійснюватися за безготівковим розрахунком.

Просимо надіслати Вашу пропозицію не пізніше 06 жовтня 2020 року на електронну адресу i.kulikovska@r2p.in.ua

Ваша пропозиція буде розглянута протягом п’яти робочих днів, про результати буде повідомлено окремо. 

Якщо у Вас виникнуть питання, звертайтеся, будь ласка, до Ірини Куліковської за електронною адресою i.kulikovska@r2p.in.ua

28.09.20

Фото з архіву БФ «Право на захист»

2 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 767, якою затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. На компенсаційні виплати у державному бюджеті у 2020 році для Донецької та Луганської областей передбачено 20 млн грн.   

Безперечно, цей механізм є довгоочікуваним та важливим, оскільки у людей, житло яких було зруйноване, вперше з’явилася можливість отримати належні компенсації від держави.  

Детальніше про те, як отримати компенсацію за зруйноване житло читайте у нашому новому матеріалі.

І етап

1. Постраждалі (власники зруйнованого або пошкодженого житла, внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації) подають до органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій (ОМС/ВЦА) за місцем розташування житла:

  • заяву про проведення обстеження житла (форма згідно з Додатком 2 до Постанови);
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України;
  • нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності в постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла,

Окремий пакет документів на кожен окремий об’єкт житла

2. ОМС/ВЦА приймають рішення про проведення обстеження житла протягом 5 календарних днів із моменту надходження заяви. Обстеження проводиться комісіями з обстеження житла, заявник або його представник може брати участь в обстеженні, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.

3. Обстеження житла в строк не більше 30 календарних днів із моменту прийняття відповідного рішення. У разі, якщо доступ до житлового об’єкту обмежений або ускладнений, Комісія з обстеження проводить обстеження на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил. У разі відмови Командувача надати такий дозвіл строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача або зняття встановлених обмежень.

4. Комісія складає акт обстеження житла у двох примірниках із зазначенням стану житла: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло є пошкодженим, зазначається чи воно придатне або непридатне для проживання.

5. Протягом 3 робочих днів із моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав ОМС або ВЦА видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Перед тим, як подати документи для отримання компенсації постраждалий повинен:

  • зареєструвати припинення права власності (для реєстрації припинення права власності до державного реєстратора необхідно подати правовстановлюючі документи та акт обстеження, складений Комісією з обстеження житла);
  • забезпечити наявність банківського рахунку (реквізити банківської картки/карткового рахунка в банку, на яку/який буде перераховуватися компенсація).

ІІ етап

1. Постраждалі, їхні законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності подають до ОМС/ВЦА:

  • заяву в довільній формі про виплату грошової компенсації, у якій зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших ОМС/ВЦА;
  • копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію акта обстеження житла;
  • інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням.

Спосіб подання документів:

  • особисто або через представника;
  • за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення);
  • через центр надання адміністративних послуг (у разі наявності).

2. ОМС/ВЦА формує та затверджує щомісяця до 5 числа списки постраждалих, які надсилає разом із наданими постраждалими документами департаментам соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

3. Комісія з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації постраждалим приймає рішення про надання або відмову в наданні грошової компенсації (протягом 10 робочих днів із моменту отримання списку постраждалих; строк може бути одноразово продовжений не більш, як на 30 календарних днів).

4. Протягом 3 робочих днів із дати прийняття комісією рішень про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або про відмову в наданні грошової компенсації із зазначенням підстав відмови департаменти соціального захисту населення надсилають копії рішень постраждалим та ОМС/ВЦА.

Підстави для відмови в наданні грошової компенсації:

  • встановлення обставин, які свідчать про подання постраждалим документів, що містять недостовірну інформацію;
  • повторного подання заяви постраждалим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію або який уже включений у подання до Мінреінтеграції;
  • реєстрація постраждалим права власності на житло після моменту його руйнації, за винятком отримання житла в спадщину (крім випадку спадкування житла, яке було придбано спадкодавцем у зруйнованому стані, або отримання спадкодавцем за життя грошової компенсації за зруйноване житло), а також, за винятком, якщо постраждалий був зазначений, як власник житла під час першої реєстрації права власності.

5. Комісії формують узагальнений список постраждалих за результатами прийнятих рішень.

6. Не пізніше, ніж через 5 робочих днів із моменту отримання узагальненого списку постраждалих департаменти соціального захисту населення затверджують та надсилають на погодження до Мінреінтеграції подання, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої прийнято рішення.

7. Пропорційно кількості постраждалих Мінреінтеграції розподіляє бюджетні кошти за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв, виплачується грошова компенсація.

8. Виплата грошової компенсації здійснюється департаментами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації протягом 5 робочих днів із моменту надходження бюджетних коштів.

Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).


ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

«Гаряча лінія» БФ «Право на захист»: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

Автор фото в буклеті KutsVG/Depositphotos.com

23.09.20

Із середини серпня в смт Станиця Луганська розпочала роботу юристка проєкту «Гуманітарний захист і допомога особам, які постраждали від конфлікту на сході України», який реалізується за підтримки NRC i ECHO. Це означає, що ще більше людей, які опинилися в важкій ситуації та потребують кваліфікованої юридичної допомоги, отримають її вчасно та безкоштовно.


Те, що поблизу КПВВ «Станиця Луганська» запит на такі послуги є доволі високим, підтверджує і статистка: щодня там до нашого спеціаліста звертаються понад 20 осіб. Часто людей цікавлять доволі типові питання, відповіді на які можна було би надавати в форматі групових консультацій. Проте в умовах карантину — попри наш великий досвід групової роботи — реалізувати це неможливо. Адже здоров’я та безпека наших клієнтів та колег є пріоритетом. Тому наразі колега надає перевагу індивідуальним консультаціям або проводить зустрічі за участю обмеженої кількості учасників.

Тематика звернень

З моменту введення карантинних обмежень однією з найгостріших проблем для людей, які звертаються по допомогу до наших спеціалістів, лишається питання перетину КППВ — зокрема, оформлення електронного дозволу, зокрема. Зазвичай, простої юридичної консультації та рекомендацій замало. Нашій колезі часто доводиться проходити крок за кроком всю процедуру збору та подання потрібних документів разом з людьми, які звернулися по допомогу.

70-річний чоловік, який має тяжкі захворювання, їхав до НПУТ на лікування. Перед виїздом з дому він пересвідчився в наявність електронної перепустки. Але в момент перевірки документів на КПВВ виявилося, що термін її дії закінчився. Самотужки подати заявку до КГ чоловік не міг. Тож наша колега, аби розв’язати проблему, допомогла відсканувати документи, скласти заявку на прискорення оформлення перепустки — та відправити їх.
Жінка супроводжувала з НПУТ доньку для отримання паспорту громадянина України вперше. Повернутися на окуповану територію донька могла лише оформивши електронну перепустку, проте родина не мала доступу до мережі інтернет. Звернувшись до нашої колеги, вони отримали необхідну допомогу — та вже за 2 години перетнули КПВВ.

Жінка 75 років поверталася з НПУТ. На тимчасово непідконтрольній території їй «допомогли» оформити електронну перепустку. За гроші. А вже на КПВВ, діставшись зони контролю, жінка дізналася, що перепустки не має… І звернулася до “Права на захист”.

Звичайно, процедура перетину КПВВ — це тільки одне з безлічі питань, консультацію щодо яких можна отримати, звернувшись до нашої колеги на місці. Крім того, вже найближчим часом плануються візити до сіл Станично-Луганського району Луганської області.

Пропоновану публікацію розроблено в рамках здійснення гуманітарної діяльності за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації жодною мірою не відображає офіційну точку зору Європейського Союзу. Європейська Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в цьому матеріалі.