Зробити пожертву
Укр / Eng
16.04.21

На Донеччині постійно діє система моніторингу стану атмосферного повітря. За інформацією Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, стан довкілля контролюють стаціонарні пости й аналітичні лабораторії трьох суб’єктів регіональної системи моніторингу:

  • Донецький регіональний центр з гідрометеорології (РЦГМ); Контролює стан атмосферного повітря двома аналітичними лабораторіями і стаціонарною мережею з 11 постів (в Маріуполі – 5, Краматорську – 4, Слов’янську – 2). Не працює і потребує відновлення стаціонарний пост для Краматорська в районі села Ясногірка. Вимірюються такі показники: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень, фенол, аміак, формальдегід, важкі метали.
  • ДП «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»Стежить за атмосферним повітрям (вміст шкідливих речовин) на території Донецької області в місцях проживання і відпочинку населення і в природних зонах курортів на 5 стаціонарних постах. Вимірюються такі показники: пил, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, сірководень, діоксид азоту, фенол, сажа, формальдегід, свинець, кадмій, цинк, кобальт, марганець, мідь, хром, залізо, бенз(а)сирен.
  • КП «Дирекція капітального будівництва адміністративно-житлових будівель» Донецької ОДА. Включає 7 пунктів спостереження в Краматорську, Маріуполі (два), Миколаївці, Бахмуті, Кураховому, Новолуганському, де вимірюються оксид вуглецю, оксиди азоту, діоксид сірки, озон, аерозольні частинки, фенол, формальдегід, бензол, толуол , етілбенол і ксилол. Спостереження за впливом на стан атмосферного повітря промислових викидів 26 підприємств здійснюється 50 індикаторними автоматизованими наглядовими пунктами 10 міст: Краматорська, Маріуполя, Курахова, Миколаївки, Дружківки, Костянтинівки, Покровська, Волновахи, Бахмута, Новолуганське, Соледара.Проте ми змушені констатувати, що діюча система моніторингу не збирає інформацію щодо стану повітря за європейськими стандартами – згідно з зобов’язаннями, які взяла на себе Україна у сфері контролю за викидами шкідливих речовин. Тож станом на сьогодні такі дані не дають можливості спеціалістам скласти повну картину ризиків, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря.

Читайте також:

25.03.21

19 та 24 березня 2021 року БФ «Право на захист» були проведені вебінари з питань застосування міжнародних стандартів захисту населення.

До заходу долучилися представники Попаснянської районної державної адміністрації та Торецької військово-цивільної адміністрації, освітніх управлінь, центрів первинної медичної допомоги, підрозділів інформування населення, відділів поліції та служби захисту дітей.

Під час вебінарів були обговорені найкращі практики та позитивний досвід у сфері захисту населення, а також існуючі виклики та проблемні моменти у відповідній галузі. 

Зокрема, до учасників онлайн-заходів мали змогу дізнатися про те:

  • Як краще підготуватись до надзвичайних ситуацій;
  • Як забезпечити захист найбільш вразливих груп;
  • Як організувати ефективну взаємодію між різними відомствами в умовах кризи.

Вебінари проведені в рамках проєкту «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні», який фінансується USAID, зокрема, його Бюро з Гуманітарної Допомоги, і реалізується з 2019-го року ЗР Консорціумом, який очолює міжнародна неурядова організація АКТЕД.

Читайте також:

02.02.21

Спеціалістами БФ «Право на захист», в рамках Консорціуму зменшення ризиків (ЗР) (ACTED, IMPACT Initiatives, БФ «Право на захист», Червоний Хрест Данії, Австрії та України), спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розробили аналітичний документ з рекомендаціями для органів державної влади щодо питань захисту населення Східної України від ризиків екологічних та техногенних катастроф.

В документі міститься важлива та детальна інформація, адресована Раді національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України та Державній службі з надзвичайних ситуацій щодо того як запобігти виникненню значної частини наявних ризиків.

Через руйнування багатьох промислових і житлових споруд внаслідок початку військових дій на Донбасі, відбувається постійне зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, що становлять загрозу для населення та довкілля. 

Більша частина ризиків пов’язана з наявністю великої кількості затоплених та напівзатоплених шахт на Донбасі, які своєю чергою пов‘язані складною підземною системою з іншими шахтами. Через постійний рух підземних вод ризики затоплення шахт і забруднення розташованих вище джерел чистої води суттєво зростають. Це завдає непоправної шкоди флорі та фауні річок, що входять в басейн Сіверського Дінця.

Пропонуємо Вам завантажити документ у форматі .pdf:


Консорціум ЗР був створений у 2019 році групою міжнародних та українських НУО з метою зменшення ризиків стихійних лих у Східній України. Члени Консорціуму ЗР об’єднані спільною метою підготувати та захистити цивільне населення та стратегічно важливі системи та служби на сході Україні до ризиків природних, екологічних та промислових катаклізмів.

Рекомендації були розроблені в рамках проєкту «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення у Східній Україні» за підтримки Європейського Союзу та Генерального Директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги. До розробки були безпосередньо залучені експерти з питань екології та навколишнього середовища Єрмаков Віктор Миколайович та Луньова Оксана Володимирівна.

Будь-які думки висловлені в цьому документі жодним чином не мають розглядатись як офіційна позиція Європейського Союзу. Європейська комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в ньому.

19.01.21

Як зменшити шанси виникнення надзвичайних ситуацій на сході України?

Про це знають у Консорціумі ЗР, який було створено у 2019 році.

До нього входять українські та міжнародні неурядові організації ACTED, IMPACT Initiatives, БФ «Право на захист», Товариств за підтримки Данського, Австрійського, та Українського Червоного Хреста, та фінансується в рамках проєкту Європейського Союзу «Зниження ризику стихійних лих у Східній Україні».

Настав час підвести підсумки роботи Консорціуму зменшення ризиків та оглянути основні досягнення!

Натисніть для завантаження інформаційного бюлетеня Консорціуму ЗР зі зниження ризиків у форматі .pdf українською

01.12.20

БФ «Право на захист» продовжує освітні вебінари з темою: «Практика застосування міжнародних стандартів у цивільному захисті: проблеми та можливості». Нагадаємо, що раніше 26 та 30-го листопада 2020 року вже було проведено дві такі онлайн-події.

У дискусіях взяли участь представники 8-го та 23-го ДПРЗ ГУ ДСНС України в Донецькій області, фахівці служби у справах дітей Бахмутської РДА, зокрема Світлодарської міської ради, представники КНП “Світлодарська БЛПЛ Бахмутської районної ради”, Територіального центру соціальних послуг Бахмутської РДА, голова Зайцевської ВЦА та представник Миронівської селищної ради.


Ці заходи проводяться Благодійним Фондом «Право на захист» в рамках проєкту «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні». Даний проєкт фінансується USAID, зокрема, його Бюро з Гуманітарної Допомоги, і реалізується з 2019-го року ЗР Консорціумом, який очолює міжнародна неурядова організація АКТЕД.

#ProtectionMainstreaming #BHA #3PConsortium

30.11.20

26 листопада 2020 року Благодійним фондом «Право на захист», що є виконавчим партнером Агентства ООН у справах біженців в Україні, була проведена Школа з міграційного права в онлайн-форматі.

Студенти юридичних факультетів зі всієї України мали можливість долучилися до заходу, під час якого вони були ознайомлені з такими поняттями як «шукач захисту», «визнаний біженець», «особа, яка потребує додаткового захисту в Україні» та «особа без громадянства», а також отримали інформацію щодо законодавства України, яким регулюється статус таких осіб в Україні.

Учасники та учасниці Міграційної школи також мали можливість поспілкуватися із представниками шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства в Україні в форматі «Жива книга», почути їх особисті історії, а також ознайомитися із проблемами та складнощами, з якими вони найчастіше стикаються.

«Основною метою Міграційної школи було надання студентству теоретичної та практичної інформації щодо захисту прав визнаних біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства в Україні, а також ознайомлення їх з практикою розгляду справ шукачів захисту в ЄСПЛ. Всі учасниці та учасники були активними та ставили багато запитань до наших юристів, а також висловили побажання щодо проведення Міграційної школи частіше»,

– підсумувала юристка БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко

Наш фонд висловлює щиру вдячність всім студентам та студенткам, які долучилися до онлайн Школи!

Доступний 3-х годинний запис події

20.11.20

«Я досі не можу повірити, що це правда,»

– говорить Люба, міцно тримаючи в руках такий омріяний паспорт громадянина України

Любі – 37 років. Народилась і зростала вона в багатодітній родині ромської етнічної приналежності. Родина жила скрутно і часто переїздила з місця на місце, оселившись згодом на постійне місце проживання у Нововодолазькому районі Харківської області. Коли Люба підросла, то її, згідно з ромською традицією, віддали заміж. Документів у жінки не було, тому що її батьки цим питанням не займалися. Люба народила п’ятьох дітей, однак двох старших відібрали через відсутність документів у жінки.

Плани жінки на життя різко змінилися, коли несподівано для всіх згорів батьківський будинок. Не витримавши такого удару, батько Люби помер від серцевого нападу. Жінка була змушена повернутися до Харківської області для підтримки матері. Весь цей час Люба намагалася отримати паспорт. Вона неодноразово зверталася до місцевого «паспортного столу», але результату не було.

Про історію Люби наші колеги дізналися від партнерської благодійної організації ВБФ «Деполь Україна». Її представники звернулися до Харківського офісу БФ «Право на захист» із проханням допомогти жінці отримати паспорт.

Адвокат нашого Фонду зробив ряд запитів, які допомогли зібрати всі необхідні документи для з’ясування громадянства Люби. Відповідно до чинного законодавства встановлення громадянства жінки залежало від місця проживання її та/або її батьків. Аби підтвердити факт проживання родини у рідному селі в 1991 році, було зроблено відповідний запит до сільської ради. Після цього було підтверджено громадянство батьків Люби та узгоджено з керівництвом ДМС України в Харківській області можливість встановлення особи за допомогою лише одного свідка. Ним стала рідна сестра жінки – Рая, яка приїхала з Кіровоградської області з тримісячною дитиною, аби допомогти сестрі з документуванням. Однак у свідоцтвах про народження сестер було знайдено розбіжності, які адвокату довелося виправляти. Завдяки допомозі працівників Холодногірського районного ДРАЦС (м. Харків) документи було приведено до ладу в найкоротші терміни.

Врешті решт ГУ ДМСУ в Харківській області надало висновок про встановлення особи Люби, а також документування її паспортом громадянина України вперше. І ось, напередодні свого 38-річчя, найзаповітніша мрія Люби – отримала свій перший паспорт – нарешті здійснилась.

На черзі діти Люби та її наймолодша сестра, у справі якої Харківський апеляційний суд виніс позитивне рішення. Але це вже зовсім інша історія.

18.11.20

10 листопада 2020 р. у режимі відеоконференції відбулися Комітетські слухання, де було обговорено проблему затоплення шахт і забруднення питної води на Донеччині та Луганщині.

Засідання було проведено на рівні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. До дискусії долучились народні депутати України, представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства оборони,  Державної екологічної інспекції, Міністерства енергетики, Державного агентства водних ресурсів, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державної служби геології та надр, Донецької та Луганської облдержадміністрацій, Апарату РНБО, наукових, міжнародних та громадських організацій.

«Проблема затоплення шахт на Донбасі з’явилась не вчора. Усі роки конфлікту Україна потерпає від безвідповідальних дій окупаційної влади на непідконтрольній території, внаслідок яких екосистема на сході України тепер знаходиться під загрозою екологічної катастрофи. Фахівці та представники громадськості постійно намагаються привернути увагу влади до цієї проблеми. За останній рік ми спостерігаємо певні зрушення у цьому напрямку. Завдяки спільним зусиллям народного депутата України Лесі Василенко та громадськості проблемні питання були підняті та озвучені на рівні профільного комітету Верховної Ради України. Сподіваємось, це буде перший крок у вирішенні цього важливого питання і спільними зусиллями ми уникнемо екологічної катастрофи,»

– прокоментувала правова аналітикиня БФ “Право на захист” Анастасія Бондаренко, яка також приймала участь у Комітетських слуханнях.

Доступний запис відеоконференції (початок з доповіді Анастасії Бондаренко – 2:19:55)*

Нагадаємо, 29 жовтня 2020 року відбувся круглий стіл на тему «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні» де також  було презентовано «Білу книгу» – від експертів 3P Консорціуму, де містяться практичні рекомендації для органів влади щодо зміцнення Єдиної державної системи цивільного захисту України. Слухання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування стали логічним продовженням та початком практичної реалізації плану дій щодо реагування на екологічну проблему в регіоні. Наступним кроком буде винесення питання на парламентські слухання.

*UPD: станом на 18.11.20 повна двогодинна версія конференції відсутня, фрагмент з доповіддю пані Анастасії доступний

06.11.20

Як зменшити шанси виникнення надзвичайних ситуацій на сході України?

Про це знають у 3Р Консорціумі, який було створено у 2019 році. До нього входять українські та міжнародні неурядові організації ACTED, IMPACT Initiatives, БФ “Право на захист”, Товариств за підтримки Данського, Австрійського, та Українського Червоного Хреста, та фінансується в рамках проєкту Європейського Союзу «Зниження ризику стихійних лих у Східній Україні».

Саме час поговорити про досягнення роботи Консорціуму у третьому кварталі 2020 року!

Натисніть для завантаження інформаційного бюлетеня Консорціуму зі зниження ризиків у форматі .pdf українською