Зробити пожертву
Укр / Eng
20.11.20

«Я досі не можу повірити, що це правда,»

– говорить Люба, міцно тримаючи в руках такий омріяний паспорт громадянина України

Любі – 37 років. Народилась і зростала вона в багатодітній родині ромської етнічної приналежності. Родина жила скрутно і часто переїздила з місця на місце, оселившись згодом на постійне місце проживання у Нововодолазькому районі Харківської області. Коли Люба підросла, то її, згідно з ромською традицією, віддали заміж. Документів у жінки не було, тому що її батьки цим питанням не займалися. Люба народила п’ятьох дітей, однак двох старших відібрали через відсутність документів у жінки.

Плани жінки на життя різко змінилися, коли несподівано для всіх згорів батьківський будинок. Не витримавши такого удару, батько Люби помер від серцевого нападу. Жінка була змушена повернутися до Харківської області для підтримки матері. Весь цей час Люба намагалася отримати паспорт. Вона неодноразово зверталася до місцевого «паспортного столу», але результату не було.

Про історію Люби наші колеги дізналися від партнерської благодійної організації ВБФ «Деполь Україна». Її представники звернулися до Харківського офісу БФ «Право на захист» із проханням допомогти жінці отримати паспорт.

Адвокат нашого Фонду зробив ряд запитів, які допомогли зібрати всі необхідні документи для з’ясування громадянства Люби. Відповідно до чинного законодавства встановлення громадянства жінки залежало від місця проживання її та/або її батьків. Аби підтвердити факт проживання родини у рідному селі в 1991 році, було зроблено відповідний запит до сільської ради. Після цього було підтверджено громадянство батьків Люби та узгоджено з керівництвом ДМС України в Харківській області можливість встановлення особи за допомогою лише одного свідка. Ним стала рідна сестра жінки – Рая, яка приїхала з Кіровоградської області з тримісячною дитиною, аби допомогти сестрі з документуванням. Однак у свідоцтвах про народження сестер було знайдено розбіжності, які адвокату довелося виправляти. Завдяки допомозі працівників Холодногірського районного ДРАЦС (м. Харків) документи було приведено до ладу в найкоротші терміни.

Врешті решт ГУ ДМСУ в Харківській області надало висновок про встановлення особи Люби, а також документування її паспортом громадянина України вперше. І ось, напередодні свого 38-річчя, найзаповітніша мрія Люби – отримала свій перший паспорт – нарешті здійснилась.

На черзі діти Люби та її наймолодша сестра, у справі якої Харківський апеляційний суд виніс позитивне рішення. Але це вже зовсім інша історія.

18.11.20

10 листопада 2020 р. у режимі відеоконференції відбулися Комітетські слухання, де було обговорено проблему затоплення шахт і забруднення питної води на Донеччині та Луганщині.

Засідання було проведено на рівні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. До дискусії долучились народні депутати України, представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства оборони,  Державної екологічної інспекції, Міністерства енергетики, Державного агентства водних ресурсів, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державної служби геології та надр, Донецької та Луганської облдержадміністрацій, Апарату РНБО, наукових, міжнародних та громадських організацій.

«Проблема затоплення шахт на Донбасі з’явилась не вчора. Усі роки конфлікту Україна потерпає від безвідповідальних дій окупаційної влади на непідконтрольній території, внаслідок яких екосистема на сході України тепер знаходиться під загрозою екологічної катастрофи. Фахівці та представники громадськості постійно намагаються привернути увагу влади до цієї проблеми. За останній рік ми спостерігаємо певні зрушення у цьому напрямку. Завдяки спільним зусиллям народного депутата України Лесі Василенко та громадськості проблемні питання були підняті та озвучені на рівні профільного комітету Верховної Ради України. Сподіваємось, це буде перший крок у вирішенні цього важливого питання і спільними зусиллями ми уникнемо екологічної катастрофи,»

– прокоментувала правова аналітикиня БФ “Право на захист” Анастасія Бондаренко, яка також приймала участь у Комітетських слуханнях.

Доступний запис відеоконференції (початок з доповіді Анастасії Бондаренко – 2:19:55)*

Нагадаємо, 29 жовтня 2020 року відбувся круглий стіл на тему «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні» де також  було презентовано «Білу книгу» – від експертів 3P Консорціуму, де містяться практичні рекомендації для органів влади щодо зміцнення Єдиної державної системи цивільного захисту України. Слухання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування стали логічним продовженням та початком практичної реалізації плану дій щодо реагування на екологічну проблему в регіоні. Наступним кроком буде винесення питання на парламентські слухання.

*UPD: станом на 18.11.20 повна двогодинна версія конференції відсутня, фрагмент з доповіддю пані Анастасії доступний

06.11.20

Як зменшити шанси виникнення надзвичайних ситуацій на сході України?

Про це знають у 3Р Консорціумі, який було створено у 2019 році. До нього входять українські та міжнародні неурядові організації ACTED, IMPACT Initiatives, БФ “Право на захист”, Товариств за підтримки Данського, Австрійського, та Українського Червоного Хреста, та фінансується в рамках проєкту Європейського Союзу «Зниження ризику стихійних лих у Східній Україні».

Саме час поговорити про досягнення роботи Консорціуму у третьому кварталі 2020 року!

Натисніть для завантаження інформаційного бюлетеня Консорціуму зі зниження ризиків у форматі .pdf українською

05.11.20

30 жовтня 2020 року в місті Чернігові співробітники БФ «Право на захист» провели семінар-практикум на тему: «Взаємодія органів державної влади, центрів надання правової допомоги та громадського сектору у справах шукачів захисту в Україні».

До участі у заході долучилися представники Державної міграційної служби України та Управління ДМС в Чернігівській області, Державної прикордонної служби, Чернігівського міського центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги в Чернігівській області, Чернігівської обласної прокуратури, Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, а також Ріпкинського районного суду Чернігівської області.

Під час дискусії учасники проговорили особливості взаємодії органів державної влади з центрами надання безоплатної вторинної правової допомоги та правозахисними організаціями у справах шукачів захисту, які знаходяться в пунктах тимчасового перебування іноземців під час дії карантину. 

Семінар було проведено у змішаному форматі, тобто більша частина учасників була присутня офлайн, інша – онлайн, що стало для учасників новою та цікавою практикою. Учасники семінару показували свою активність та зацікавленість у процесі дискусії. Були висвітлені складнощі з якими стикаються органи державної влади в рамках розгляду справ шукачів захисту,  а також накреслені основні шляхи вирішення цих питань.

На думку юристки БФ ”Право на захист” Олександри Лук’яненко, подібні зустрічі є дуже важливим інструментом налагодження спільної роботи органів державної влади, центрів надання безоплатної правової допомоги та правозахисних організацій у нашій спільній сфері – роботи з шукачами захисту в Україні, що включає обговорення подальших спільних дій, з метою допомоги та покращення життя шукачів захисту в України. 

Проектна менеджерка, юристка Благодійного Фонду Олександра Журко зазначила, що такий формат спільної роботи усіх зацікавлених сторін дає  можливість отримати відповіді на важливі питання та корисну практичну інформацію в найкоротший проміжок часу. 

30.10.20

29 жовтня 2020 року о 12:30 у приміщенні «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні».

Подію було організовано БФ «Право на захист» в межах проекту «Зниження ризику стихійних лих у Східній Україні», що фінансується Європейським Союзом і реалізується #3Р Консорціумом.

Участь у заході взяли представники органів державної влади, військово-цивільних адміністрацій, місцевого самоврядування, співробітники державних підприємств*. Модерувала захід правова аналітикиня БФ «Право на захист» Анастасія Бондаренко 

Під час чотирьохгодинної конференції було обговорено низку важливих питань, серед яких:

  • Підвищення готовності населення до ризиків за допомогою правових інструментів;
  • Роль місцевого самоврядування у підготовці населення до надзвичайних ситуацій;
  • Виклики у процесах підвищення готовності населення в контексті реформи децентралізації;
  • Управління екологічними та техногенними ризиками на Донбасі.

Окрім тематичного обговорення на заході також було презентовано «Білу книгу» – аналітичний документ, розроблений експертами з 3P Консорціуму, в якому містяться практичні рекомендації для органів державної влади щодо зміцнення Єдиної державної системи цивільного захисту України.

Завантажити електронні версії презентованих робіт Ви можете нижче за посиланнями:

БІЛА КНИГА (УКРАЇНСЬКОЮ ТА АНГЛІЙСЬКОЮ)

Управління ризиками надзвичайних ситуацій та системи цивільного захисту в контексті пріоритетів Сендайської рамкової програми зменшення ризиків надзвичайних ситуацій

Disaster Risk Management and Civil Protection Systems in the Context of Priorities of the Sendai Framework for Disaster Risk Reduction

АНАЛІТИЧНІ ЗВІТИ

«Стан чинного законодавства України, що регулює питання цивільного захисту, в контексті пріоритетів Сендайської Рамкової Програми зменшення ризиків надзвичайних ситуацій»

«Стан українського законодавства, що регулює екологічні та техногенні ризики, в контексті пріоритетів Сендайської Рамкової Програми зменшення ризиків надзвичайних ситуацій»

Під час дискусії народний депутат України, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко зазначила про наявність серйозних проблем з шахтами на окупованих територіях, а саме, що ці об’єкти становлять реальний ризик і можуть спричинити гуманітарну катастрофу внаслідок їх неконтрольованого затоплення.

«Потрібно послідовно збирати інформацію про стан справ з якістю ґрунтів, повітря, води. І це потрібно робити не раз на декілька років, або коли з’явилось міжнародне фінансування, а систематично, на регулярній основі. … Для того, щоб програми запрацювали, треба забезпечити існування майданчику, на якому регулярно б обговорювалися б проблеми екологічної безпеки на Донбасі»

– зауважила пані Василенко.

Також народний депутат запросила всіх присутніх на заході долучитися до комітетських слухань на рівні Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики та природокористування, що відбудуться 10 листопада 2020 року у форматі Zoom відеоконференції.

Начальник управління техногенної безпеки Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям Тарас Поліщук наголосив на важливості просування ідеї страхування об’єктів, що становлять потенційну техногенну небезпеку.

«Безумовно, в нас сфера страхування не працює коли йде мова про безпеку об’єктів. Якщо взяти страхування в європейських країнах, там всі такі об’єкти мають обов’язкове страхування і вони зацікавлені виконати всі заходи, аби обмежити страховий платіж»

– сказав пан Поліщук.

Доступний запис трансляції круглого столу

* Повний список учасників круглого столу: Леся Василенко – народний депутат України, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики та природокористування;  Анастасія Бондаренко – правовий аналітик БФ «Право на захист», модератор; Ганна Черкасова – головний еколог ВЦА м. Торецьк; Олександр Ащаулов – заступник генерального директора з охорони праці ДП «Торецьквугілля»; Тарас Поліщук – начальник управління техногенної безпеки, Департамент запобігання надзвичайним ситуаціям; Олександр Лещенко – заступник директора Департаменту – начальник управління захисту населення і територій, Департамент організації заходів цивільного захисту; Богдан Данилюк – заступник начальника відділу оперативно-чергової служби та готовності пунктів управління, Департамент реагування на надзвичайні ситуації; Максим Іванов – заступник начальника управління цивільного захисту ГУ ДСНС України в Луганській області; Сергій Андрійчук – головний спеціаліст з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, Попаснянська РДА; Олексій Бабченко – керівник військово-цивільної адміністрації м. Золоте та c. Катеринівка Попаснянського району Луганської області; представник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

28.10.20

23 жовтня 2020 в онлайн-форматі для представників Волноваського району було проведено круглий стіл «Ризики та захист: правове регулювання та практика»

Участь у онлайн-заході прийняли представники обласного департаменту цивільного захисту, місцевих громад, Волноваської цивільно-військової адміністрації, а також члени 3Р Консорціуму, що складається з українських та міжнародних неурядових організацій (ACTED, IMPACT Initiatives, Право на захист, Товариства за підтримки Данського, Австрійського, та Українського Червоного Хреста).

Під час заходу було обговорено низку питань щодо:

  • Застосування ризик-орієнтованого підходу місцевими громадами;
  • Вплив реформи децентралізації на систему цивільного захисту на районному рівні та на міжрівневу комунікацію вцілому;
  • Поліпшення готовності громади вздовж лінії розмежування до надзвичайних ситуацій.

Круглий стіл проведено в рамках проєкту, що фінансується Європейським Союзом «Зниження ризику стихійних лих у Східній Україні», який реалізується #3PConsortium.

26.10.20

23 жовтня 2020 року в онлайн режимі була проведена конференція «Майбутнє східної України: від гуманітарних потреб до перспектив розвитку і миру». Захід було організовано консорціумом ACCESS (Людина в біді, ACTED/REACH, Medicos del Mundo, HelpAge International, Право на захист), за підтримки Європейської комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO) у співпраці з Міністерством закордонних справ Литовської Республіки.

Під час конференції було обговорено низку важливих та актуальних тем, серед яких питання врегулювання конфлікту на Донбасі, допомоги постраждалим внаслідок бойових дій, екологічний стан територій, протидії поширенню COVID-19 у зоні конфлікту.

Першим на заході виступив міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

«9.5 мільйонів громадян проживали до 2014 року на територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим. Станом на сьогодні, під окупацією знаходяться приблизно 5.5 мільйонів осіб. По факту, ці люди – заручники окупантів. На контрольованій території України зареєстровані 1.5 мільйони внутрішньо переміщених осіб. В цілому, на окупованих територіях залишилось 50% від всього населення до початку збройної агресії РФ»

– зазначив пан Резніков

Наступною на конференції доповідала пані Параскеві Міку, Генеральна директорка Генерального директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги.

«Для Європейського Союзу гуманітарна криза на Донбасі залишається однією з найважливіших проблем. Ця проблема не має залишатися ані замороженим конфліктом, ані забутою кризою. Ми всі – частина єдиної європейської сім‘ї, яка залишається відданою своїм людям»

– зауважила пані Параскеві у своїй доповіді

Також до дискусії долучився міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічус

«Війну на Донбасі неможливо зупинити просто за допомогою політичних домовленостей. Допоки Уряд України не має можливості контролювати власний кордон, до тих пір ми не можемо говорити про мир. Так само, неможливо говорити і про людей, що потребують допомоги та захисту без зазначення контексту в цілому. Україна зараз знаходиться у стані неоголошеної війни, в той же час є нагальна потреба у продовженні реформ. Саме тому, ми маємо продовжувати тиск на Росію для імплементації Мінських угод»

– зазначив пан Лінкявічус

Захід доступний для перегляду на Facebook сторінці організації “Людина в біді” за посиланнями нижче.

1-а частина конференції

Продовження

Проект ACCESS реалізується групою з п’яти міжнародних та національних організацій: Людина в біді (People in Need), Médicos del Mundo (MDM), ACTED у партнерстві з IMPACT Initiatives, Право на захист (ПнЗ) та Help Age International. Завдяки галузевій та географічній взаємодії проект реагує на надзвичайні потреби населення, що проживає на сході України. Разом з водопостачанням та продовольчою безпекою, створенням притулків та допомогою з підготовкою до зими, проект надає медичні та психосоціальні послуги та виступає за доступ людей до основних послуг. ACCESS надає гуманітарну допомогу по обидва боки лінії зіткнення в Україні за кошти Європейської Комісії через її Генеральний директорат з питань цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (ECHO).

22.10.20

Нещодавно благодійний фонд “Право на захист” розпочав новий онлайн-курс “Вебінари: поради правозахисникам”. Його програма складається з п’яти модулів та розрахована на представників неурядових громадських організацій, студентських юридичних клінік, центрів та бюро безоплатної правової допомоги.

Через пандемію коронавірусної інфекції у спеціалістів організації виникла нагальна потреба знайти нові шляхи для повноцінної роботи в умовах карантину. Тож команди офісів Фонду успішно опановували можливості, які надає Інтернет для дистанційної роботи.

«Ще на початку карантину стало зрозуміло, що потреба в нашій підтримці у людей не зникла, а подекуди й збільшилась через нові проблеми та карантинні обмеження. Але бенефіціари не могли завітати до наших офісів, тож ми вирішили прийти до них за допомогою технологій — зокрема, вебінарів»

— зазначила наша колега Анна Букрєєва.

Ідея створення онлайн-курсу “Вебінари: поради правозахисникам” виникла після того, як комунікація з бенефіціарами була переведена в дистанційний режим. Успішно випробувавши можливості платформ для трансляцій та відеоконференцій, разом з партнером Фонд почав розробку курсу для громадських організацій, спеціалістів систем БПД, студентів юридичних клінік.

Навчальний курс впроваджується у межах проєкту “Підтримка переходу компетенції з надання послуг з правової допомоги до місцевих надавачів таких послуг та підвищення їхнього потенціалу” за підтримки Норвезької ради у справах біженців в Україні та Міністерства закордонних справ Норвегії.