Зробити пожертву
Укр / Eng
16.09.22

Українці вже неодноразово довели, що ми стійка та згуртована країна, феномен територіальної оборони та всеоб’ємлюючого волонтерського руху – тому підтвердження. Це є результатами потужної низової самоорганізації, яка проявилася як система горизонтальних зв’язків, як безумовна довіра та віра один в одного, здатність відкинути всі суперечності, об’єднатися навколо спільної мети.

Але, на жаль, особливо зараз, під час гарячої фази війни, існує багато чинників, що можуть сприяти виникненню конфліктів. Постійні стреси та тривога, проживання жахливого досвіду війни, горе втрати рідних, нові виклики та інше – все це може впливати на нашу стійкість.

Тому ми розпочинаємо реалізовувати проєкт з посилення стійкості та миробудування в Україні, головною метою якого є збільшення спроможності українського громадянського суспільства долати травми, отримані війною. Все задля підвищення стійкості та опору, шляхом розбудови діалогу в громадах.

“Перший етап – це дослідження, яке ми вже розпочали в громадах Західної, Центральної та Північної України. Спілкуючись з представниками громад на фокус-групах, ми намагаємось ідентифікувати усталені практики взаємовідносин, конфлікти та тригерні теми серед українських ВПО та приймаючих громад, а також репатріантів (тих, хто повернувся) та місцевих громад. Це дозволить нам зробити внесок у запобігання загостренню соціальних проблем, підтримати майбутній діалог у постраждалих громадах України”, – розказала Наталія Проскуренко, менеджерка проєкту.

06.09.22

Презентуємо посібник “Діалоги через лінію розмежування: обмін досвідом, вирішення проблем, налагодження стосунків”. У цьому посібнику мова буде йти про діалог, як підхід та інструмент для практиків  миробудування, які вестимуть або організовуватимуть діалогові зустрічі для потреб  вирішення та трансформації конфліктів у суспільстві, або з метою підвищення соціальної згуртованості та для впровадження соціальних змін.  

Матеріали посібника базуються на аналізі діалогових проєктів, реалізованих БФ «Право на захист», та на практичному досвіді авторів, містять узагальнення набутого досвіду в Україні.

Цю публікацію розроблено та видано за підтримки БФ «Право на захист» в рамках  реалізації проєкту «Розбудова миру та налагодження діалогу в Україні». 

Ви можете завантажити посібник українською та англійською мовами:

30.08.22

Арт може ставати вдалим інструментом не тільки рефлексії, але і певною ретрансляцією, резонуванням отриманого досвіду. Чи може він спрацювати як засіб донесення меседжу дуже багатьох людей, перетворившись на своєрідну естафету висловлювання? На наш досвід і переконання –  так. Адже, маючи людей, що відіграють ролі своєрідних мостів, кураторське орієнтоване мислення знаходить лаконічні вислови для доволі складних тем. 

З 2019 року ми з колегами фасилітуємо тривалий і складний діалоговий процес між жителями підконтрольної і непідконтрольної уряду території України. Для деяких з них це були перші зустрічі / виїзд з часів початку збройного конфлікту на сході України. Під час чергової зустрічі учасник з Луганська з запалом розповідав про художника, який продовжує творити, попри умови, в які він потрапив. Це доволі незвичний для сучасного мистецтва випадок, коли навколо однієї роботи класичного різьбяра була побудована виставка. І не просто виставка, а цілий простір складних та глибоких діалогів, які відбулись на її базі в різних регіонах України. 

Сама виставка, попри бажання продемонструвати майстерність художника, є прямим результатом доволі складних та емоційно важких зустрічей. Зустрічей людей, які в силу різних обставин та подій фізично опинились по різні сторони від лінії контакту на сході України. Досвід цих людей, їх бачення, оцінка ситуації та психологічний стан сформовані прямим чи опосередкованим перебуванням у війні. Під час зустрічей ці люди пробували прояснити один одному (а доволі часто й тільки собі), що відбувається з ними, з нами, з тою реальністю, в яку всі ми потрапили. Де я на цій лінії подій, де хотів/ла б знаходитись? Чи є простір спільного, чи він поляризований? 

Це були складні розмови, коли взаємодія з іншим ставала персональним викликом і шаленим особистим зусиллям. Тим паче в умовах конфлікту. Коли здається, що інша сторона просто неспроможна осягнути наші відчуття та думки. Замість порозуміння ми замикаємось в ізоляції. Природу якої вже на певному етапі війни складно визначити – це продукт обставин чи вже добровільного вибору? Ми знаходимось у капсулах нашого оточення, досвіду, культури, форми чи стилю життя. Так комфортніше, приємніше і безпечніше. Напруга, конфлікт, війна лише посилюють наше внутрішнє капсулювання, звужуючи коло особистої відповідальності, включеності до радіуса кількох метрів навколо нас самих та наших близьких.

Учасники діалогів спробували розширити власне бачення, доповнити його візією інших,  об’єктивізувати свої капсули, зрозуміти їх наповнення та межі, побачити подібне. Перетинання з іншим – один з результатів взаємодії, що призвів до відкриття творчості різьбяра з Луганська В’ячеслава Козака і цієї виставки. Майстер, який до війни досліджував і відтворював дерев’яне оздоблення галеонів Франції, з початком конфлікту занурився у традиційні українські дерев’яні ікони. Це історія людини, яка попри реальні фізичні обмеження та блоки, продовжує зв’язувати наші усамітнені та поляризовані капсули. 

Навколо лише палкого бажання та активності однієї людини, напрацьованого поля думок і осмислень, завдяки одному артефакту було побудовано концепт виставки. З доволі простим і лаконічним висловлюванням – «Чи не живемо ми в капсулі? Чи насправді наша реальність заслуговує на п’єдестал, чи навпаки на зняття стружки під впливом рук майстра?» 

В результаті показів досвід невеликої групи людей масштабувався, поширювався, залучав інших, якщо не у напрацювання відповідей, то хоча б до пошуків запитань. Вже не тільки у межах виставки, але і завдяки коміксу, який продовжив ідею капсул. Тільки тепер не через меседж майстра, а через реальні історії учасників діалогу. Тим самим демонструючи ще одну з арт-форм роботи, яка може ставати засобом залучення і запуску своєрідного регуманізуючого ефекту доміно у суспільстві. 

Читайте статтю українською

та англійською мовами

03.08.22

У Зальцбурзі відбувся Salzburg Global Seminar, що зібрав лідерів українського громадянського суспільства разом з політиками, агенціями розвитку та ін. Наш фонд на ньому представляла Наталія Проскуренко – координаторка проєкту з посиленню стійкості та миробудування в Україні.

Зустріч пройшла в замку Леопольдскрон, що був притулком для українців-біженців у лютому та березні. Він став майданчиком для вироблення стратегії та розгляду варіантів підтримки українців в умовах невизначеного та складного майбутнього. Семінар мав на меті допомогти українському громадянському суспільству підтримувати зв’язки та співпрацю.

Протягом тижня учасники глобального семінару збиралися разом, щоб спільно створити «Зальцбурзьку заяву». Заява сформована для привернення уваги політиків і впливових людей до ключових питань і має виступати інструментом адвокації для груп, які лобіюють зміни у своєму конкретному контексті.

Наша Наталія Проскуренко брала участь у робочих групах, де обговорювалось питання повернення та реінтеграції біженців та переміщених осіб:

«Наразі, захищаючи нашу Україну від навали росії, дуже важливо бути згуртованими та допомагати один одному, створювати можливості для діалогу на різних рівнях суспільства, щоб створити спільне бачення мирного та кращого майбутнього, працювати з різними соціальними наративами та формувати інклюзивну українську ідентичність». 

З текстом заяви ви можете ознайомитися тут.

24.12.21

Благодійний фонд «Право на захист» організовує 5 діалогових проєктів та активно розвиває напрямок миробудівництва. 

Пишаємося тим, що експерти Фонду взяли участь в розробці Концептуальних засад політики розбудови миру в Україні. Цей документ є базою для стратегії Центру розбудови миру

Наразі, 22 грудня представники Благодійного фонду «Право на захист» Надія Ковальчук, Наталя Проскуренко та Олександр Гвяздовський зустрілись з в.о. директора новоствореного Українського національного центру розбудови миру Олександром Смирновим. На зустрічі обговорили формати партнерства та можливість взаємодії у майбутньому. Домовились про спільну роботу щодо пріоритетних питань діалогів та миробудування. 

Над створенням Концептуальних засад політики розбудови миру в Україні спільно працювали державний сектор та громадянське суспільство, яке було представлено понад 200 експертами та фахівцями, серед яких правозахисники, учасники від релігійних ініціатив, представники ветеранських та жіночих організацій, журналісти.

Слід зазначити, що документ, присвячений візії розбудови миру був написаний вперше в Україні на основі пропозицій громадянського суспільства.

Крім того, організації громадянського суспільства вперше мають можливість впливати на зміст найбільш пріоритетних напрямків діяльності Мінреінтеграції та УНЦМ у сфері розбудови миру.

Детальніше про центр розбудови миру

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

21.09.21

Спеціально до Міжнародного дня миру, встановленого резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, який щорічно відзначається в 3-й вівторок вересня. Команда БФ «Право на захист» підготувала для вас підбірку матеріалів, присвячених діалогам та їхньому значенню в процесах миробудування.

Наш Фонд вже давно займається організацією діалогових зустрічей в громадах, а тому ми розуміємо наскільки важливим є цей інструмент у контексті миробудування. Метою таких зустрічей є розв’язання складних соціальних проблем. Діалоги дають можливість вирішувати різні питання, починаючи від конфліктів у громадах та закінчуючи імплементацією реформ на національному рівні та міждержавних відносинах.

Світовий досвід проведення діалогів дозволяє визнати його одним з найбільш цивілізованих та дієвих підходів для спільнот, які прагнуть до побудови вільної демократичної країни за принципами відкритого суспільства, інтегрованої у світовий простір.

Тому, якщо у вас є бажання більше дізнатися про діалоги, їх суть, мету, та значення в контексті миробудування, а також про особливості їх проведення, ми рекомендуємо ознайомитися з підбіркою нижче:

  • Як, коли, де працює діалог?

Посібник розроблений ОБСЄ. У освітньому матеріалі у доступній та інтерактивній формі розповідається про діалоги, пояснюється різниця між конфліктом та діалогом, а також викладено ролі усіх учасників.

ОБСЄ, Як, коли, де працює діалог?, Практичний посібник, 2019, Київ, С.-50

https://www.osce.org/files/f/documents/3/c/422822.pdf

  • Курс «Як ефективно спланувати та провести важливий діалог»

Цей навчально-методичний матеріал також був підготовлений ОБСЄ. Автори детально розкривають методологію того як працює діалог. Матеріали охоплюють авторські напрацювання від тренерів та експертів у сфері, зокрема й ті матеріали, що були розроблені у рамках міжнародної співпраці. Навчальний курс створений для людей, які хочуть детально розібратися в усіх основних процесах, пов’язаних з діалогами.

ОБСЄ, «Як ефективно спланувати та провести діалог». Навчальні матеріали семінару для представників підрозділів з питань комунікацій з громадськістю, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. 24/26 квітня 2017 року, Київ, С.-80

https://www.osce.org/files/f/documents/a/4/452806.pdf?fbclid=IwAR2VQi8oBD7H2ijUHY64Or1ZxbNkCLhCU1pkSPu2n9Sr_1swhSS6KPuhydM

  • Стандарти діалогу: визначення і принципи

Ініціатива створення документу належить Інституту миру і порозуміння, яким було підготовлено першу редакцію «Стандартів діалогу» у консультації з партнерськими організаціями, які працюють над впровадженням діалогу в Україні. 

ІМіП, Стандарти діалогу: визначення і принципи, версія станом на 20.02.2018, Київ, С.-12

http://ipcg.org.ua/upload/resursi/IMIP-dialogue–Standards-24_03_18.pdf

Про діалог: 4 найкращих  праці про роль діалогів у миробудуванні
  • Dialogue as a tool in peacebuilding: Theoretical and empirical perspectives. (Діалог як інструмент миробудування. Теоретичні та практичні аспекти.)

Постановка проблеми актуалізувала необхідність систематизації знань про діалог та можливість його використання для впровадження мирних ініціатив.

Centre for Peace Studies, Faculty of Humanities, Social Sciences and Education, Irene Incerti-Théry, Master’s thesis in Peace and Conflict Transformation – May 2016, С.-104

https://munin.uit.no/bitstream/handle/10037/9852/thesis.pdf?sequence=2

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

14.12.20

Спеціалісти БФ «Право на захист» розробили та презентували рекомендації щодо необхідних заходів, які сприятимуть відновленню контролю над екологічною ситуацією на Донбасі та запобіганню виникненню надзвичайних ситуацій у регіоні. Зазначені рекомендації були напрацьовані в процесі реалізації діалогового проєкту, участь у якому взяли експерти по обидва боки лінії розмежування.

Діалогові проєкти реалізуються БФ «Право на захист» уже другий рік поспіль. У 2020-му темою діалогів зовсім не випадково стала екологічна ситуація на Донбасі та пошук способів її поліпшення. Донбас є індустріальним регіоном — і питання екології завжди були актуальні для нього. Проте з початком конфлікту деякі екологічні проблеми набули загрозливих масштабів. Фактично, Донбас опинився на порозі екологічної катастрофи.

Як наголошують експерти фонду, сьогодні вже неможливо ігнорувати проблеми непідконтрольних територій, адже шахти — це взаємопов’язана структура. Об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, впливають на стан шахт, розташованих на підконтрольній території. Але відсутність інформації про зміни в режимі функціонування шахт, наприклад затоплення, позбавляє можливості підготувати обладнання на підконтрольній території належним чином. Унаслідок цього й шахти, і території, які над ними розташовані, зазнають негативного впливу, а екологічна ситуація з обох боків невідворотньо погіршується.

У 2020 році за ініціативи БФ «Право на захист» було проведено 10 експертних зустрічей, участь у яких узяли спеціалісти у сфері екологічної безпеки, охорони довкілля, гідрогеології, екологічного моніторингу, перероблення відходів та інформаційних технологій. За результатами спільної роботи експертів була підготовлена резолюція. У ній — крім стислого опису проблем — містяться пропозиції до органів влади на центральному рівні щодо запобігання екологічній катастрофі.

Цей документ, текст якого погоджено всіма учасниками проєкту, буде передано у відповідні органи влади для подальшої реалізації в державній політиці. Основними питаннями, які потребують швидких рішень від органів влади, є налагодження спільного екологічного моніторингу та оперативного інформування населення щодо стану об’єктів вугільної промисловості. Експерти вважають, що порядок проведення такого моніторингу та обсяг обміну інформацією мають бути закріплені у Мінських угодах. Лише у такий спосіб можна забезпечити їх реалізацію. Як зазначають спеціали Фонду, саме зараз важливо розширювати діалог і залучати до нього державу й міжнародних партнерів, адже обговорення проблем і прагнення до їхнього розв’язання можуть втілитися в пропозиції до програми регіонального розвитку і використання їх урозробленні Національної програми трансформації вугільних регіонів України до 2027 року.

«В основу планування заходів із запобігання природним і техногенним надзвичайним ситуаціям покладена інформація, яку отримують під час моніторингу, — говорить менеджерка проєкту «Побудова миру та налагодження діалогу щодо екологічних проблем на Сході України» Наталія Проскуренко. — Проте станом на сьогодні Україна не має можливості контролювати ситуацію на небезпечних об»єктах, а отже і вживати своєчасних заходів, які б дали змогу запобігти екологічній катастрофі в регіоні. Саме тому обмін інформацією — навіть на рівні діалогів між фахівцями — зараз є вкрай необхідним та важливим кроком. Ми вдячні всім, хто долучився до проєкту, та сподіваємося, що представники влади дослухаються до думки спеціалістів».

09.12.20

У 2019 році БФ «Право на захист» запустили складний і водночас важливий проєкт – «Діалоги». Його головною метою стала актуалізація питань, з якими щодня впродовж майже семи років конфлікту стикаються мешканці підконтрольної та непідконтрольної уряду України території Донецької та Луганської областей.

«Світова практика визнає діалоги між учасниками конфлікту як найефективніший спосіб їх розв’язання. Мова йде про три комунікаційних рівні: переговори за участю політичних лідерів; представників громадськості, експертів, а також менш формальні діалоги на рівні звичайних громадян. Останні, на нашу думку, допомагають включати нагальні проблеми людей у політичну повістку денну та, відповідно, ефективно їх вирішувати»,

– розповідає Наталія Проскуренко, менеджерка проєктів БФ «Право на захист».

Для того, щоб такі зустрічі були безпечними, комфортними й конструктивними, ми долучили до проєкту фасилітаторів  – незаангажованих модераторів, що слідкують за дотриманням правил і не дають можливості перевести комунікацію в деструктивне русло. Діалоги третього рівня були проведені у 2019 році. Тоді учасники обговорювали гострі проблеми, способи досягнення компромісу, а також бачення спільного майбутнього і можливості примирення.

У 2020 році відбулося 10 зустрічей на експертному рівні, до яких долучилися 8 спеціалістів у сфері екології. Учасники обговорювали екологічну ситуацію в Донецькій і Луганській областях та найбільш актуальні питання, а саме: затоплення шахт, просідання ґрунтів, викиди небезпечного газу з шахт.

«Екологічні проблеми не завжди помітно одразу, але завжди мають катастрофічні наслідки. Наприклад, закриття та затоплення шахт на підконтрольній і непідконтрольній території України негативно вплинули на стан ґрунту, води, повітря, а найбільше – на здоров’я людей. Саме тому, аби запобігти катастрофічним наслідкам потрібно діяти негайно»,

– додала пані Наталія.

Результатом другого етапу діалогового проєкту стала розробка спільної резолюції з рекомендаціями щодо дій з обох боків лінії розмежування для запобігання екологічній катастрофі. Спільно вироблений в межах проєкту БФ «Право на захист» документ використовуватиметься в адвокаційній діяльності і буде відправлений в усі державні структури та інстанції, сфера діяльності яких включає екологічні питання.

07.11.20

Найефективнішим способом розв’язання проблем в умовах конфлікту світова практика визнає діалоги між усіма його учасниками. Це завжди непростий і розтягнутий у часі процес, утім у довгостроковій перспективі він дає змогу досягати консенсусу. Нещодавно БФ «Право на захист» розпочав вкрай важливий проєкт «Діалоги». За участі професійних фасилітаторів (ці люди модерують діалог) учасники дискутують про різні аспекти екологічної ситуації в Донецькій та Луганській областях: затоплення шахт, просідання ґрунтів, викиди шахтного газу тощо. Наразі відбулося шість діалогів і кожна така зустріч допомагає людям по обидва боки лінії розмежування не лише слухати, а й чути один одного для розв’язання спільних проблем.

«Я впевнена, що тільки інклюзивний діалог може призвести до сталого миру. Залучення якомога більшої кількості сторін до процесу примирення дасть змогу почути та взяти до уваги думки людей із різними та навіть полярними поглядами на ситуацію, що вкрай необхідно для стійких соціальних взаємовідносин», — наголосила координаторка проєкту Наталія Проскуренко.

Поза формальними переговорами, які відбуваються за участі представників світових політичних гравців, є низка діалогових ініціатив, які покликані шукати вирішення ситуації з конфліктом на Донбасі. Адже, перебуваючи у своїй інформаційній бульбашці, політики часом втрачають зв’язок із простими людьми та не відчувають їхніх потреб, а нагальні проблеми часто зникають із порядку денного переговорів на високому рівні. Неформальні ж миротворчі діалоги існують для створення зв’язків між громадянами з різним ступенем впливу на процеси, які відбуваються в державі.

Екологічні проблеми майже завжди відкладені в часі. Інколи непомітні одразу, вони не привертають багато уваги, утім можуть мати дуже відчутні наслідки. Саме такі ризики є в постраждалих від конфлікту Донецькій і Луганській областях. Закриття й затоплення шахт на підконтрольній і непідконтрольній уряду України території можуть становити неабияку небезпеку для водоймищ, грунтів і атмосферного повітря, та найбільше — для здоров’я місцевих жителів.

Розв’язвати ці проблеми потрібно вже зараз. Тому учасники нашого діалогового проєкту, які є експертами у сфері екології, намагаються виробити рекомендації зі спільних дій з обох боків лінії розмежування для запобігання екологічній катастрофі.

Фахівці у сфері екології, залучені до проєкту, зауважують: «Упродовж довгого часу розвиток нашої країни характеризувався незбалансованим споживанням природних ресурсів, низьким пріоритетом екологічних питань. Першопричиною екологічних проблем України є переважання техноекосістем із ресурсо- та енергоємними галузями промисловості, які негативно впливають на довкілля. Вугледобувні регіони України мають високий показник промислових об’єктів: гірничодобувних та переробних, металургійних, енергетичних, хімічних тощо. Ці райони є також найбільш густонаселеними. На територіях, де проводяться гірничодобувні роботи проживають приблизно 20 % населення держави, а обсяг житлової забудови за останні роки досяг 30 %.

Інтенсивне і тривале використання мінеральних ресурсів у вугільних басейнах України призвело до суттєвих екологічних змін у довкілля. Основними чинниками впливу є: висока концентрація гірничодобувних компаній на незначній території, високий рівень виробленості більшості родовищ і брак фінансування діяльності. Масове й майже одночасне закриття вугільних шахт і знищення відповідної інфраструктури, пов’язані з бойовими діями, значно порушили екологічний баланс, у свою чергу призвело до небезпечних екологічних змін на території площею майже 30 тис. км2. Головними технічними та екологічними проблемами є: знищення підстильної поверхні й рослинного покриву в результаті вибухів і застосування військової техніки; затоплення шахт і прилеглої території та можливість відтоку мінералізованою шахтної води на поверхню з утворенням затоплених ділянок; забруднення ґрунтових вод; майже повне припинення функціонування очисних споруд та пошкодження сховищ радіоактивних і токсичних відходів; забруднення атмосфери й літосфери хімічними продуктами, які утворюються внаслідок вибухів боєприпасів. У результаті бойових дій, що тривають на великих територіях Східної України, немає практичної можливості проведення екологічного моніторингу техноекосістем промислових комплексів вугледобувних підприємств.

Зараз Донбас як аномальна техноекосістема за умови масового затоплення шахт (до 70 %), яке прискорилося з початком збройного конфлікту з 2014 року, перебуває в стані регіонального переважно некерованого підйому рівнів підземних вод, просідання територій і погіршення екологічних параметрів техноекосістеми промислових комплексів вугледобувних підприємств».