Зробити пожертву
Укр / Eng
05.12.22

До вашої уваги звіт “Результати оцінки доступності та інклюзивності соціальних інституцій у Чернівецькій області”, створений за результатами дослідження 7 соціальних закладів у Чернівецькій області. Презентація звіту для представників органів влади та соціальних установ відбулася у Чернівцях 5 грудня 2022 року.

Дослідження було проведено в межах проєкту “Готовність та стабілізація в Центральній та Західній Україні”, який реалізується БФ “Право на захист” разом із партнерами з 3Р Консорціуму та неурядовою організацією ACTED Ukraine за ініціативою IMPACT, та фінансується за підтримки Великобританії від британського народу.

Щоб завантажити ЗВІТ у форматі PDF, натисніть на кнопку:

30.11.22

Про міжнародні стандарти захисту цивільного населення, їх адаптацію до українських реалій та особливості саме українського стандарту захисту говорили на освітньому тренінгу для посадовців, держслужбовців, працівників ДСНС та соціальних служб у Хмельницькому наші професійні тренерки та консультантки Марина Туренок та Юлія Костюченко.

“Це спеціалізовані модулі для представників влади та служб, які реагують на надзвичайні ситуації. Протягом цих двох днів ми вибудували чіткий план дій та реагування на НС: з ким вони повинні комунікувати, кого залучати в таких випадках, як організувати процес. Всі громади без виключення на початку повномасштабного вторгнення стикнулися з проблемами, коли не знали, кого підключати до вирішення ситуації. Має бути спільна діяльність різних служб у розв’язання подібних питань”, – зазначила Юлія Костюченко, консультантка з питань цивільного захисту БФ “Право на захист”, тренерка та волонтерка з 9-річним стажем.

Юлія також поділилася реальними кейсами, коли необхідно було надати допомогу постраждалим цивільним. На тренінгу детально пропрацювали випадок порятунку дівчинки з Маріуполя, яка втратила всіх рідних. Її вдалося вивезти з окупованої території військовим та силами волонтерів доправити до безпечної громади.

“Ми детально розібрали, як ми можемо допомогти цій дитині, кого задіяти, яку допомогу надати в першу чергу. У таких випадках дійсно необхідне залучення і медичних фахівців, які проводять обстеження, психологів, поліції, бо треба знайти найближчих родичів, які б могли встановити опіку. Це важкі, але реальні історії людей, яким потрібна допомога громади”, – зазначила Юлія.

Освітні тренінги пройшли в межах проєкту “Готовність та стабілізація в Центральній та Західній Україні” реалізується БФ “Право на захист” разом із неурядовою організацією ACTED Ukraine та ініціативою IMPACT та фінансується за підтримки Великобританії від британського народу.

DRR #UKaid #CivilProtection #ACTED #IMPACT #ProtectionMainstreaming

25.11.22

Оновити знання з цивільного захисту та організації евакуаційних заходів, зокрема у соціальних установах для осіб з інвалідністю та літніх людей, – таку задачу мали на меті освітні тренінги від експертів Благодійного фонду “Право на захист”, які пройшли цього тижня з представниками органів влади у Вінниці, зокрема Обласного та районних Департаментів соціального захисту, служби у справах дітей обласного та районного рівнів, ДСНС та Центру соціальних послуг. 

Декількома місяцями раніше консультанти проєкту “Готовність та стабілізація в Центральній та Західній Україні” БФ “Право на захист” мали змогу провести оцінку доступності та інклюзивності соціальних інституцій у Вінницькій області (про це детальніше тут: bit.ly/3VItWkH), а також безпечності використання в цих закладах захисних споруд. Марина Туренок, експертка проєкту мала змогу поділитися напрацюваннями в цій сфері на зустрічі з посадовцями, які також пройшли минулого тижня.

У Вінниці БФ "Право на захист" провів освітні тренінги з цивільного захисту

Учасники тренінгу отримали практичні рекомендації стосовно організаційно-правового забезпечення цивільних осіб під час кризових ситуацій та покращення можливостей реагування на надзвичайні ситуації органами влади.

«Ми ставили перед собою завдання детально ознайомити учасників тренінгу  з базовими принципами та стандартами міжнародного гуманітарного права, роботою міжнародних організацій та кластерних систем, які  забезпечують допомогу цивільному населенню під час надзвичайних ситуацій та збройних конфліктів, в тому числі які працюють на території України. А також розповісти про гуманітарні стандарти захисту  дітей, жінок, осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, для впровадження їх під час надзвичайної ситуації або гуманітарної кризи чи збройного конфлікту », зазначає проєктна тренерка фонду Юлія Костюченко.

Проєкт “Готовність та стабілізація в Центральній та Західній Україні” реалізується БФ “Право на захист” разом із неурядовою організацією ACTED та ініціативою IMPACT та фінансується за підтримки Великобританії від британського народу.

теги #DRR #UKaid #CivilProtection #ProtectionMainstreaming

18.11.22

БФ «Право на захист» запрошує територіальні громади у Полтавській, Львівській та Дніпропетровській областях  до участі в освітньому проєкті “Посилення цивільного захисту та готовності до ескалації конфлікту в Україні”, що реалізується спільно з неурядовою організацією ACTED та фінансується Європейським Союзом (The European Union). Заявки приймаються до 30 листопада 2022 року.

Чому це актуально?

Після подій 24 лютого 2022 року ситуація в Україні суттєво змінилася. Перед  громадянином, родиною, громадою, регіоном і країною в цілому гостро постало гостро питання безпеки, тобто збереження найдорожчої цінності – людського життя. Громади взяли на себе ряд нових викликів й опинилися під впливом чинників, пов’язаних з воєнним станом:

  • загроза життю людей і об’єктам інфраструктури;
  • збільшення кількості ВПО, які потребують надання житла, забезпечення доступу до всіх видів послуг;
  • порушення логістичних зв’язків;
  • недосконала система оповіщення  в окремих громадах;
  • підвищення ризику виникнення пожеж;
  • незадовільний стан захисних споруд та інше.

Все перелічене, і не тільки, вимагає від органів місцевого самоврядування (ОМС) значних людських і матеріальних ресурсів. Бо саме держава та органи місцевого самоврядування виступають гарантом безпеки громадян і громади. Забезпечити природно-техногенну та соціальну безпеку, орієнтовану на зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та підвищення рівня захисту населення, можливо через діяльність системи цивільного захисту, у нашому випадку на рівні громади.

Але окремим і важливим сегментом в системі цивільного захисту можна визначити захист вразливих категорій населення. Він потребує застосування  не тільки звичайних інструментів системи цивільного захисту, а й міжнародних гуманітарних стандартів. Саме ОМС можуть інтегрувати всі ресурси для зниження впливу негативних факторів при загрозі або виникненню надзвичайної ситуації для жінок, дітей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку та одиноких громадян. 

Що і для кого?

БФ «Право  на захист» пропонує провести  ряд тренінгів для представників громади (представників органів виконавчої влади) з розробки алгоритму дій у випадку загрози чи виникнення НС  через призму законодавства  та міжнародних стандартів захисту  з урахуванням потреб уразливих груп населення та визначити  необхідні потреби громади для збереження життя та здоров’я людей.

Що громада отримає в результаті:

  1. Наявність програм  забезпечення мінімально достатнього рівня безпеки населення і території  громади від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, планів евакуації, інших відповідних документів.
  2. Злагоджену роботу всієї системи цивільного захисту громади у разі загрози чи виникнення НС.
  3. Достатній рівень готовності учасників системи цивільного захисту та вразливої категорії населення до ризиків.  
  4. Для найактивніших громад буде розглядатись можливість матеріальної підтримки.

Період проведення тренінгів: січень – травень 2023. Передбачено візит експертів БФ “Право на захист” до громад-учасниць ув грудні 2022. 

Як подати заявку?

Громада, яка бажає взяти участь в проєкті, має: 

  • заповнити анкету за посиланням,
  • у межах підготовки до навчання керівництво громади має бути готове виділити 2-5 годин на візит експертів до громади у грудні 2022,
  • працівники громади, які проходитимуть навчання, мають виділяти щонайменше 8 годин на тренінг за весь проєкт (час проведення занять буде узгоджено з громадами-учасницями)

Для участі в проєкті буде відібрано 10 громад з кожної з 3 областей. Прийом заявок триватиме до 30 листопада 2022 року (включно). 

З будь-яких запитань стосовно проєкту, будь ласка, звертайтесь на електронну адресу: i.herus@r2p.org.ua

# тренінги  громади    планування  розвиток #цивільний захист 

03.11.22

Поняття “сталий економічний розвиток” не є новим для України. Цій темі присвячено багато наукових праць. Економічне зростання та економічний розвиток – це неперервне зростання масштабів споживання природних ресурсів. Під час повоєнного відновлення використання природних ресурсів масштабується у рази. Таким чином війна загострює і так критичну ситуацію із доступу до природних ресурсів. Питання щодо того,  як бути далі та планувати економічний розвиток, обговорювали на  слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему “Відновлення та післявоєнний сталий розвиток України”, які відбулися 26 жовтня 2022 року. Представники Благодійного Фонду “Право на захист” долучилися до обговорення та підготували пропозиції до проєкту Резолюції за його результатами.

З 2019-го року БФ «Право на захист» бере участь в реалізації проєкту «Зменшення ризику катастроф в Україні», який базується на оцінці важливості доступу до даних про стан довкілля в межах громад для прийняття рішень з економічного розвитку із урахуванням ризиків катастроф природного чи техногенного характеру. Методологічною основою для роботи експертів проєкту є Сендайська рамкова програма зменшення ризику катастроф, четвертий пріоритет якої – “відбудувати краще, ніж було” (“Build Back Better”) – вимагає пошуку алгоритмів відновлення України, що також є одним із напрямків роботи Фонду.

Стратегія України

Національна економічна стратегія України серед викликів і бар’єрів на шляху до досягнення стратегічної цілі 3 “Забезпечення безпечного довкілля для населення” у частині “Державне управління та контроль” визначає такі пункти: 

  • екологічний компонент не враховується під час розроблення державних і галузевих стратегій;
  • між центральними органами виконавчої влади існує дублювання повноважень та поєднання повноважень із формування політики та управління господарською діяльністю;
  • низька ефективність державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів;
  • низький рівень зарплат, застаріла матеріально-технічна база не дає змоги ефективно здійснювати технічний контроль;
  • не встановлено прозорі і відкриті для всіх порядки доступу до вихідних даних у дозвільній документації підприємств щодо викидів, водокористування і скидання зворотних вод, надрокористування;
  • низька інституційна спроможність Державної екологічної інспекції України;
  • відсутність єдиних зведених електронних реєстрів даних про видані дозволи, результати перевірок і виконання приписів Державної екологічної інспекції, про кількість викидів, загальної інформації про стан довкілля в режимі онлайн у відкритому доступі;
  • відсутність електронного обліку використання природних ресурсів, поводження з небезпечними матеріалами;
  • недостатнє фінансування сфери охорони довкілля, у тому числі системи державного екологічного моніторингу.

У той час серед шляхів досягнення цілей “Забезпечення безпечного довкілля для населення” стратегія визначає: 

  • покращення інституційної і технологічної спроможності оцінки впливу на довкілля і стратегічної екологічної оцінки впровадження державних екологічних нормативів і природоохоронних вимог у нову господарську діяльність і в державне управління та планування, 
  • удосконалення регулювання та звітності оцінки впливу на довкілля, розроблення позиції України щодо участі в “Європейському зеленому курсі” та адаптації державної політики відповідно до такого курсу, 
  • впровадження екосистемного підходу в галузеву політику та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління, реформування системи нарахування і розподілу рентних платежів, екологічного податку та штрафних санкцій, пов’язаних із порушенням природоохоронного законодавства, зокрема забезпечення спрямування 100 відсотків надходжень з екологічного податку та не менше 15 відсотків надходжень з рентних платежів за використання природних ресурсів на фінансування природоохоронних заходів та екологічних проектів, 
  • розширення переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів та можуть фінансуватися за рахунок коштів із спеціальних фондів державного і місцевого бюджетів, сприяння екомодернізації українських підприємств за рахунок екологічного податку та шляхом доступу до міжнародного фінансування, 
  • утворення екологічного фонду як окремої юридичної особи із залученням додаткових коштів для фінансування природоохоронних заходів та реалізації природоохоронних інвестиційних проектів, 
  • встановлення порядку взаємообміну даними державного моніторингу навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля і перевірок державного нагляду і контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища,
  • інтеграція екологічних даних в інформаційну систему, призначену для цілей державного управління і планування.

Таким чином до 24 лютого 2022 року в Україні було чітке бачення розвитку країни, зокрема, забезпечення безпечного довкілля для населення.

Війна не скасовує вектор екобезпеки, а виносить його не перший план

Цей вектор не міг змінитися з таких міркувань. “Безпечне довкілля” визначають через реалізацію закріпленого в Конституції України і забезпеченої державою можливості особи проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоду здоров’ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання екологічної безпеки, а у випадку їх порушення – звертатися за захистом порушеного права до компетентних органів. 

Зміст права на безпечне для життя і здоров’я довкілля складається з конкретних юридичних можливостей, які надаються та гарантуються суб’єкту, а саме: 

а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;

б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проєктів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

д) об’єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом;

і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Законами України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.

На час війни та на час післявоєнного відновлення ці гарантії не можуть бути обмежені із таких міркувань, що вони напряму впливають на стан здоров’я людини.

Здоров’я людини можливе лише у безпечному довкілля

Відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Держава забезпечує охорону навколишнього природного середовища як важливої передумови життя і здоров’я людини шляхом охорони живої і неживої природи, захисту людей від негативного екологічного впливу, шляхом досягнення гармонійної взаємодії особи, суспільства та природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища регулюються відповідним законодавством України і міжнародними договорами.

Санітарно-епідемічний добробут територій і населених пунктів забезпечується системою державних стимулів та регуляторів, спрямованих на суворе дотримання санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, комплексом спеціальних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів та організацією державного санітарного нагляду.

В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до планування і забудови населених пунктів; будівництва і експлуатації промислових та інших об’єктів; очищення і знешкодження промислових та комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій, на яких вони розташовані; організації харчування і водопостачання населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та заховання радіоактивних, отруйних і сильнодійних речовин; утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої діяльності, що може загрожувати санітарно-епідемічному добробуту територій і населених пунктів.

З метою забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров’я встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов’язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель, споживчих товарів та інших об’єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров’я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов’язково погоджуються з органами охорони здоров’я в порядку, встановленому законодавством.

Власники і керівники підприємств, установ і організацій зобов’язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони праці, передбачених законодавством про працю, не допускати шкідливого впливу на здоров’я людей та навколишнє середовище.

Держава забезпечує нагляд і контроль за створенням сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту і відпочинку, сприяє громадському контролю з цих питань.

Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом поширення наукових знань з питань охорони здоров’я, організації медичного, екологічного і фізичного виховання, здійснення заходів, спрямованих на підвищення гігієнічної культури населення, створення необхідних умов, у тому числі медичного контролю, для заняття фізкультурою, спортом і туризмом, розвиток мережі лікарсько-фізкультурних закладів, профілакторіїв, баз відпочинку та інших оздоровчих закладів, на боротьбу зі шкідливими для здоров’я людини звичками, встановлення системи соціально-економічного стимулювання осіб, які ведуть здоровий спосіб життя.

Питання доступу та обмін достовірною екологічною інформацією є важливою частиною відносин з охорони довкілля.

Впровадження принципів Сендайської рамкової програми зменшення ризику лих  відповідає положенням глави 6 “Навколишнє природне середовище”, розділу V Угоди про асоціацію, якою передбачено стратегічне планування розвитку України з урахуванням цілей сталого розвитку. 

Економічне відновлення залежить від стану довкілля 

Економіка України залежить від природних ресурсів України – це вода, ліс, земля, надра. Природоохоронне законодавство покликане не зупиняти розвиток економіки, а забезпечувати гарантовану у статті 16 Конституції України екологічну безпеку через екологічну рівновагу. Стаття 66 Конституції визначає, що ніхто не має права заподіювати шкоду довкіллю. Таким чином питання охорони довкліля є наскрізним і повинне враховуватися під час планування економічного розвитку.

Розвиток та спрощення діяльності економічної галузі не може відбуватися шляхом погіршення стану довкілля, що матиме наслідком погіршення стану здоров’я людей та додаткові витрати економічної галузі на боротьбу з наслідками катастроф природного та техногенного характеру.

Дерегулювання можливо здійснювати за умови посилення якості моніторингу за станом довкілля, зокрема, шляхом прийняття законопроекту 7327, екологічного контролю за здійснюваною діяльністю, зокрема, прийняття проєкту закону 3091, що можливе за умови визначення чітких та зрозумілих індикаторів стану довкілля, що відповідатиме поняттю екологічної рівноваги.

Тобто “зелене світло” може отримати розвиток економіки у тих напрямках і такими способами, де гарантується не погіршення стану довкілля – де найкращі фільтри, передбачена безпечна утилізація усіх відходів, а території громад після завершення діяльності бізнесу не отримували ні локальних, ні в масштабах регіону, ні в масштабах країни проблем зі станом довкілля. Такі приклади детально прописані у Стратегії економічного розвитку України.

Наприклад, шахти: вугілля вибране, спожите, гроші витрачені, але утримання шахт вимагає постійних ресурсів на відкачування шахтних вод та їх очищення. І ці витрати лягають на плечі громад на постійній основі. Потрібно думати про альтернативи.

Є кар’єри, які можна згодом перетворити на рекреаційні територій. А є такі як Домбровський кар’єр, який постійне несе загрози забруднення вод та потребує ресурсів на запобігання техногенних катастроф.

Енергетична сталість – не лише питання доступності та об’ємів енергетичних ресурсів. Це також інфраструктура з логістики для постачання таких ресурсів, а також кінцеві споживачі, яким потрібні ці енергетичні ресурси. Це означає, що необхідно посилювати співпрацю та взаємодію між усіма органами публічної влади не лише на національному рівні, але між територіальними громадами та національними органами влади.

Приклад аграрного сектору: більшість відходів агросектору – це джерело як мінімум трьох видів енергетичних ресурсів – біоетанол, біогаз, біометан.

Необхідно надавати максимальну підтримку громадам людським потенціалом, наданням фінансів та ідей щодо впровадження інноваційних технологій та рішень. Саме принцип “відбудувати краще, ніж було” вазує, що неможливо планувати відновлення регіону для повернення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), якщо не вести діалог із самими внутрішньо переміщених особами. За яких умов вони будуть готові повертатися та чи взагалі захочуть повертатися. Можливо, мову слід вести про створення умов для розвитку нових громад, організацію нових місць праці та житла для підтримки розвитку регіонів. І тоді акцент робити не на ВПО, а на можливостях та ресурсах громади.

З огляду на вищенаведене пропонуємо:

  • закріпити законодавче визначення поняття екологічної рівноваги, що міститься у статті 16 Конституції України та згадується у Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегії національної безпеки України.

Екологічна рівновага має враховувати ряд заходів та визначатися через стандарти екологічної безпеки, екологічної якості довклілля, які не повинні погіршуватися, а можуть залишатися стабільними чи зростати, у разі модернізації комунальної інфраструктури, посилення охорони навколишнього природного середовища, упровадження новітніх систем поводження з відходами і скорочення промислових викидів, забезпечення ефективного використання природних ресурсів, захисту лісів і водойм, розвитку заповідного фонду, запобіганню виникненню негативних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та усунення їх та непогіршувати стан здоров’я людей.

  • законопроєкт 8058 узгодити із вимогами охорони довкілля, узгодивши дію цього закону із сферою охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, що відповідає п. 5,6 ст. 92 Конституції України – використання природних ресурсів, екологічна безпека визначаються на рівні закону та поширюється на всі життєві процеси у країні.
  • прийняти законопроєкт 3091 у повному об’ємі, адже нова система державного контролю дозволить зняти штучну монополію підприємств у частині не попадання під перевірки, дозволить попереджати корупційні елементи щодо розподілу природних ресурсів та дозволить забезпечити екологічну рівновагу.
  • прийняти законопроєкт 7327 як основу для формування даних про стан довкілля, формування екологічної інформації, наповнення систем геопросторових даних, що дозволить приймати більш якісні, сталі та правильні рішення.

Також підтримуємо країну у формуванні плану відновлення та вважаємо, що такий план повинен формуватися не лише по секторальних групах, проте мають бути створені механізми кроссекторальної взаємодії, особливо щодо безпекових питань. 

Автор: 

Софія Шутяк, стратегічний аналітик БФ “Право на захист”

Цей матеріал втілено у життя за підтримки Європейського Союзу через його Департамент цивільного захисту і гуманітарної допомоги.

Проте висловлені погляди та думки належать лише автору і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Департаменту цивільного захисту і гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Ні Європейський Союз, ні орган, що надає гранти, не несуть за них відповідальності.

#RiskReduction #Resilience #PreparePreventProtect #3PConsortium #ACTED #ECHO 

EU Civil Protection & Humanitarian Aid – ECHO