Зробити пожертву
Укр / Eng
18.01.21

15 січня відбулась робоча зустріч, на якій були розглянуті нововведення у постанові Кабінету Міністрів України про «Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб».

У спільній роботі взяли участь фахівці військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк, консультанти Східного регіонального представництва Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ),  а також наші колеги з Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Під час зустрічі були обговорені питання щодо скасування вимог строку перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб (ВПО), уточнені формулювання щодо сімей ВПО з дітьми, а також обговорено можливість затвердження додаткових загальних критеріїв пріоритетності надання житла для ВПО.

зустріч discussion

Дякуємо нашим партнерам та колегам за продуктивну зустріч!

15.01.21

Сьогодні зранку у медпункт на КПВВ «Новотроїцьке» доставили 25 безкоштовних тестів на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2. Про це повідомляють з місця наші колеги – спостерігачі БФ «Право на захист». 

«Медпункт на КПВВ працює до 14:30 – його працівники залежать від розкладу руху транспорту. Відтак ті, хто приїжджатиме на КПВВ після 14:30 і без смартфона, автоматично мають їхати на обсервацію до смт Гостре, – говорить Катерина Рачинська, наш монітор. – До того ж ми з’ясували, що упродовж години тест зможуть зробити лише двом особам. Виходить, тільки 10-11 осіб на день можна буде безоплатно протестувати на антиген коронавірусу».

Сам механізм припинення самоізоляції за оновленими правилами не опрацьований. За нашою інформацією, зараз розроблюється алгоритм дій працівників пунктів тестування у випадку виявлення позитивних результатів експрес-тесту та алгоритм роботи з тими, хто з технічних причин не може встановити додаток «Вдома».

Ірина Пецко, правова аналітикиня благодійного фонду «Право на захист», наголошує: «Зараз допрацьовується механізм припинення самоізоляції на підставі  експрес-тесту, але людям все одно доведеться встановлювати додаток «Вдома». За логікою постанови КМУ №9 від 05.01.2021 року, додаток мають встановлювати всі, хто перетинає КПВВ (крім тих, в кого немає смартфона), а здавати чи не здавати тест – вибір людини. Тож все мало бути так: додаток «Вдома» + негативний тест = зняття з самоізоляції; «Вдома» + позитивний тест = продовження самоізоляції до завершення 14 днів або негативного ПЛР-тесту; немає телефона + негативний тест = людина їде додому (але цей етап ще не відпрацьований на практиці); немає телефона + позитивний тест = обсервація».

Об 11:20 на КПВВ з боку НПУТ прибула жінка з дитиною. Вона мала додаток «Вдома», першою здала безкоштовний тест, а за 20 хвилин отримала негативний результат. Жінку пропустили, але їй таки доведеться чекати на повідомлення в додатку про зняття самоізоляції, допоки не налагодять новий механізм.  

Складніше ситуація у чоловіка, який намагався перетнути лінію розмежування без смартфона. У Держприкордонслужбі кажуть, що не отримували вказівок на пропуск людей без додатку «Вдома», отже зогляду на поточні умови, навіть негативний результат тесту не допоміг би йому уникнути обсервації.

Ми моніторимо ситуацію – і повідомлятимемо про зміни. Слідкуйте за інформацією на нашій сторінці.

15.01.21

Сьогодні ми публікуємо моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за грудень 2020 року, підготовлений на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ БФ «Право на захист». 

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням

ГОЛОВНЕ:   

  • Протягом місяця, перетин лінії розмежування можна було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській області. Це призводить до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень.
  • У грудні через КПВВ «Новотроїцьке» перетин лінії розмежування у бік підконтрольної уряду України території (ПУТ) здійснили майже 443 особи. Ще близько 893 осіб перетнули лінію розмежування у бік непідконтрольної території (НПУТ). На КПВВ «Станиця Луганська» понад 21 000 осіб здійснили перетин лінії розмежування у бік ПУТ, та понад 25 000 осіб – у зворотному напрямку.
  • Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову від 25 листопада № 1161 для правового врегулювання порядку пропуску осіб через тимчасові закриті КПВВ за наявності підстав гуманітарного характеру. Такими підставами визнано: повернення до місця проживання; возз’єднання сім’ї; важка хвороба; смерть близьких родичів; необхідність забезпечення лікарськими засобами або проходження лікування; виїзд із НПУТ на постійне чи тимчасове проживання в іншій державі; перетин КПВВ дитиною у супроводі одного з батьків; перетин КПВВ з метою відвідування закладу освіти для навчання; необхідність забезпечення захисту національних інтересів або у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань іноземними дипломатами; прийняття спадщини. Не було помічено жодних змін у процесі перетину лінії розмежування після опублікування постанови.
  • Протягом грудня 8 222 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».

Документ можна завантажити українською та англійською.   

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.   

13.01.21

5 січня Кабінет Міністрів України оновив правила припинення самоізоляції осіб, які прибули з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, АР Крим та м. Севастополя.

 Відтепер для дострокового припинення самоізоляції, окрім результатів ПЛР-тестів, використовуватимуться й дані експрес-тестів на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV–2, проведених після перетину КПВВ. Для цього на кожному КПВВ мають облаштувати пункти тестування на визначення антигена коронавірусу. Відповідальними за цю роботу є Донецька та Луганська обласні державні адміністрації разом із державним підприємством «Реінтеграція та відновлення». Проте, як повідомляють нам колеги – монітори БФ «Право на захист», станом на 13 січня пунктів експрес-тестування на КПВВ ще немає.

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко зазначив, що здійснення експрес-тестування на КПВВ для громадян України буде безоплатним (Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) уже розподілило партію з 1,8 млн експрес-тестів між регіонами (див. документ).

12 січня, на нараді МОЗ із Державною прикордонною службою України додатково погодили моменти організації тестування на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV–2 на КПВВ. Тож стежте за оновленнями на нашій сторінці у Facebook

Ми повідомлятимемо про облаштування пунктів тестування.

12.01.21

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій опублікувало законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду» для ознайомлення та надання пропозицій. Документ потребує ретельного вивчення, оскільки значним за обсягом: майже 100 сторінок.

В законопроєкті декларується уніфікація підходів та узагальнення чинного законодавства в сфері окупації та збройного конфлікту в контексті тимчасово окупованих територій України.

Після збору пропозицій документ доопрацюють, додатково опублікують та та направлять на розгляд до Верховної Ради України. 

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту і дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та подоланням негативних наслідків збройного конфлікту та окупації, до складу якої входить «Право на захист», отримала законопроєкт для опрацювання та надання висновків та готова надати експертні коментарі для журналістів та зацікавлених сторін стосовно проєкту закону.

Також після підготовки експертного висновку Коаліція опублікує свою позицію по законопроєкту «Про державну політику перехідного періоду» на сторінках організацій-учасниць.

До складу Коаліції входять:

БФ «Право на захист»

Центр прав людини ZMINA

Кримська правозахисна група

Благодійний фонд Восток SOS 

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО «Крим SOS»

ГО «Донбас SOS»

БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

29.12.20

50 тисяч гривень власних коштів. Саме стільки готівки можна перевозити через лінію розмежування. І хоча закон не обмежує громадян у транспортуванні грошей територією України, проблеми час від часу все ж виникають.

Тож звідки взялися обмеження?

14 липня 2020 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було видало Наказ № 52 «Про затвердження Переліку й обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей» (Далі — Наказ). Його норми обмежують суму готівки, яку дозволено перевозити в напрямку НПУТ, а також вивозити на підконтрольну територію (ПУТ).

Сума готівкових коштів, які перевозяться з НПУТ, не має перевищувати 50 тис. грн. Жодних пояснень прикордонникам про походження цих грошей надавати не потрібно. Якщо ж сума перевищує 50 тис. грн, необхідно погоджувати їхнє переміщення із представниками координаційного центру.

Перевозити готівку в напрямку НПУТ можна в сумі, що не перевищує 50 тис. грн також без документів, що підтверджують походження цих грошей. 

Якщо ви перевозите готівку в іноземній валюті, наприклад, у доларах США або євро, то ця сума не має перевищувати встановлених обмежень за курсом НБУ на день перевезення.

Отже, якщо вам треба перевезти готівкові гроші в сумі, що перевищує встановлені обмеження, заздалегідь подбайте про необхідні документи, які підтверджують походження грошей, а якщо необхідно вивезти з непідконтрольної уряду України території готівку сумою понад 50 тис. грн, завчасно зверніться до координаційного центру за отриманням відповідного дозволу.

Monitors of Right to Protection CF provide assistance

У разі виникнення додаткових запитань або, якщо ви потребуєте безоплатної юридичної допомоги з питань перевезення готівки через лінію розмежування, звертайтеся на гарячу лінію БФ «Право на захист»:

Lifecell: +380935075090

Vodafone: +380995075090

Kyivstar +380685075090

А у святкові та вихідні дні ви можете швидко й безкоштовно дістати найактуальнішу інформацію і відповіді на всі запитання у чат-ботах «Юридичний порадник для ВПО»:

Telegram:
http://bit.ly/2JettHe 
Viber:
http://bit.ly/3mFwNJ7 
Facebook:
http://bit.ly/3hlYQMN 
Бот "Юридичний порадник для внутрішньо переміщених осіб", код
28.12.20

15 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік». У контексті захисту прав внутрішньо переміщених осіб і осіб, які постраждали від збройного конфлікту, цей закон є особливо цікавим, оскільки йдеться про фінансування важливих загальнодержавних програм, які їх так чи інакше стосуються.

Відтак буде доречно порівняти видаткові частини як Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» (Додаток 3), так і Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» (Додаток 3). Варто нагадати, що у зв’язку зі світовою пандемією COVID-19 у квітні й упродовж решти 2020 року до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» були внесені суттєві зміни, якими були перерозподілені кошти між державними програмами. Тому для порівняння треба брати саме зміни видаткової частини держбюджету на 2020 р. Окрім того, цікавими для порівняння також є тексти проєкту закону про державний бюджет на 2021 р. для першого читання й після опрацювання пропозицій до другого читання.

Отже, що нового в законі про державний бюджет на 2021 рік, як порівняти з аналогічним законом на 2020 рік у контексті внутрішньо переміщених осіб і збройного конфлікту?

Основними змінами є такі:

  • збільшено фінансування державної програми щодо виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації до 114 млн грн.
  • збільшено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України до 125 млн грн.
  • запроваджено нову державну програму щодо забезпечення належних умов в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України — 267 млн грн.
  • запроваджено нову державну програму із забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької й Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — 30 млн грн (щоправда, така програма з’явилася лише між першим і другим читанням законопроєкту).
  • немає фінансування державної програми «Доступне житло» (було скорочене ще квітневими змінами до держбюджету на 2020 рік і у 2021 році не поновлюватиметься).
  • немає фінансування субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєкту «Житло для внутрішньо переміщених осіб».

Детальніше – дивіться в порівяльній табличці.

Ще однією зміною, яка може суттєво зачепити права та інтереси великої кількості осіб є відсутність фінансування заходів щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою. Згідно із проєктом Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», який був поданий на перше читання, на виконання цієї програми було передбачено 200 млн грн. Однак уже в бюджетних висновках Парламенту та за результатами розгляду проєкту закону в другому читанні та в цілому виділення коштів на виконання рішень судів було скасовано взагалі.

Проблема невиконання судових рішень в Україні — не поодинока. Понад половина рішень Європейського суду з прав людини проти України стосуються невиконання судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади в Україні. Виконання тисяч таких рішень потребує мільярдів. Проте за останні роки фінансування було явно недостатнім. Наприклад, у 2016 р. — 144.757 тис. грн, у 2017 р. — 500 млн грн, у 2018 р. — 500 млн грн, у 2019 р. — 600 млн грн, у 2020 р. — 600 млн грн.

Відповідна тенденція, так само як і відсутність суттєвих кроків щодо системного розв’язання питання виконання судових рішень, не залишилася непоміченою Комітетом Міністрів Ради Європи, який 1 жовтня 2020 р. прийняв Проміжну Резолюцію із цього питання. Водночас необхідно зауважити, що в поточному році (за 10 місяців) лише щодо пенсійного забезпечення ВПО за судовими рішеннями нараховано понад 250 млн грн, з яких виплачено понад 35 млн грн. Минулого року відповідні показники були вищими майже втричі. Допомогти у виконанні таких рішень суду вартує багатьох місяців роботи юриста чи адвоката, зробити це самотужки — практично не реально. Треба наголосити, що переселенці та постраждалі особи є позивачами в багатьох категоріях спорів із вимогами матеріального характеру. А отже, у прийдешньому році вони не матимуть жодних сподівань на виконання рішень судів на їхню користь, ба більше — навіть на повернення судового збору.

Розглядаючи вже ухвалений Закон України «Про державний бюджет України на 2021 рік» можна зробити висновок про певні позитивні зрушення у сфері фінансування виплати компенсації за зруйноване житло, а також забезпечення належних умов в’їзду/виїзду на/з тимчасово окупованих територій. Водночас виглядає так, що питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, як і виконання судових рішень, відповідачем у яких виступає держава, не є пріоритетом уряду на найближчий рік.

24.12.20

До дніпровського офісу БФ «Право на захист» звернулася внутрішньо переміщена особа (ВПО), яка з двома неповнолітніми доньками мешкала в гуртожитку в Новомосковському районі Дніпропетровської області. Їхнє попереднє місце проживання, хоч і було відремонтоване на початку масового переселення ВПО із зони конфлікту, та вже потребувало значних вкладень. Стосунки ж із іншими мешканцями гуртожитку були напруженими (як це зазвичай буває в місцях компактного поселення).

Родина ніколи не була конфліктною, тож їм було емоційно важко перебувати під одним дахом (хоч і таким  необхідним) із людьми, яким, здавалося, конфлікти приносять задоволення. Жінка хвилювалася, що така ситуація негативно впливає на доньок, адже дитяча психіка не може абстрагуватися від негативу, тож одного дня вона вирішила змінити своє життя. Жінка звернулася до дніпровського офісу БФ «Право на захист», щоб дізнатися про можливості переселення та необхідні для цього дії. Колеги надали їй всю необхідну інформацію щодо наявних житлових об’єктів у громадах, державних житлових програм та об’єктів фонду тимчасового житла в області.

Вибір родина зробила з урахуванням того, що їм краще жити недалеко від м. Дніпро, де навчається старша з доньок.  Тож родина переселилася до гуртожитку в с. Чумаки Дніпропетровської області, що в 40 хвилинах від обласного центру. Цей об’єкт  має статус тимчасового житла і був відремонтований в межах проєкту УФСІ за сприяння банку KfW.

Тепер жінка задоволена змінами в житті: гуртожиток після ремонту,  має усі необхідні меблі й побутову техніку. Старша донька нашої бенефіціарки навчається в м. Дніпро та мешкає в студентському гуртожитку, але на всі вихідні та свята поспішає до родини в нову оселю.

Дніпровська команда БФ «Право на захист» сподівається, що позитивні зміни в родині будуть не останніми і всі вони будуть тільки на краще.

19.12.20

БФ «Право на захист» продовжує підвищувати обізнаність об’єднаних територіальних громад (ОТГ) щодо можливостей забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. За підтримки Програми «U-LEAD з Європою» спеціалісти Фонду організовують консультаційні заходи в онлайн форматі, під час яких представники ОТГ дізнаються про особливості отримання грошової допомоги (субвенції) від держави на придбання житла для ВПО. 15 та 17 грудня отримати корисну інформацію змогли й громади Донецької та Луганської областей.

«Для БФ «Право на захист» пошук довготривалих житлових рішень для ВПО є у пріоритеті. Саме тому, починаючи з наступного року, ми розпочнемо впроваджувати в цьому напрямку ряд активностей в Донецькій та Луганській областях. Наразі ж ми хочемо звернути увагу громад на можливість отримання грошової допомоги з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій», – зазначила Мирослава Сущенко, керівниця офісів БФ «Право на захист» у Дніпрі та Запоріжжі.

Консультаційний захід для представників громад Донецької області

До консультаційного заходу, який відбувся 15 грудня, долучилися близько 30 представників об’єднаних територіальних громад Донецької області.

На заході було розглянуто порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що дозволить громадам створити фонд тимчасового житла для проживання ВПО. Про це учасникам заходу розповів Максим Алексєєнко-Лемовський, головний спеціаліст відділу з питань формування та реалізації житлової політики Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Про структуру, особливості розроблення та затвердження Місцевої цільової програми забезпечення житлом ВПО учасникам заходу детально розповіла Мирослава Сущенко, керівниця офісів БФ «Право на захист» у Дніпрі та Запоріжжі. Наша колега не оминула й питання порядку створення фонду тимчасового житла, надання такого житла в користування ВПО, а також придбання квартир на вторинному ринку.

Під кінець свого виступу Мирослава Сущенко закликала громади розглянути можливість участі в конкурсі на отримання державної субвенції для соціально-економічного розвитку територій.

«Створюючи житлові можливості, ви маєте змогу залучати до своїх громад нових мешканців. А якщо цими мешканцями будуть представники професій, які вам цікаві, то це і розширення професійних кадрів у громаді, і, відповідно, додаткові надходження з податків до місцевого бюджету», – наголосила Мирослава Сущенко.

Окрім ОТГ Донецької області в заході взяли участь й представники міжнародних організацій, аби розповісти про свою діяльність та про можливості отримання міжнародної технічної допомоги для соціально-економічного розвитку громад.

Так, Ірина Бистрицька, радниця з питань правового захисту офісу Агентства ООН у справах біженців у Маріуполі, розповіла про діяльність УВКБ ООН. Своєю чергою Олександр Радіонов, провідний експерт із фінансових питань Надзвичайної кредитної програми для відновлення України Програми розвитку ООН, детально розповів про досягнення проєктів у Донецькій області та про майбутні потенційні проєкти НКПВУ ПРОООН. Крім того, із проєктами та активностями Українського фонду соціальних інвестицій учасників ознайомила Галина Єль Хатрі, головна консультантка з розвитку громад Південно-Східного регіонального представництва Українського фонду соціальних інвестицій.

Онлайн-зустріч спроможних та дієвих територіальних громад Луганської області

17 грудня відбувся ще один консультаційний захід, але тепер уже для громад Луганської області. Загалом до участі долучилися близько 20 представників громад цієї області. Головною темою, як і раніше, було питання отримання субвенції для створення фонду тимчасового житла для проживання ВПО. Учасники змогли дізнатися про нюанси та найбільш поширені помилки, які потрібно враховувати під час підготовки документів для отримання субвенції.

Допомагали розбиратися в питанні житла для ВПО спікери заходу:

  • Кристоф Бо, старший радник з питань захисту Східного офісу УВКБ ООН. 

Розповів про напрямки діяльності Управління Верховного комісара ООН у справах біженців щодо допомоги внутрішньо переміщеним особам в Україні, а також про досягнення у 2020 році та пріоритети на 2021 рік.

  • Максим Алексєєнко-Лемовський, головний спеціаліст відділу з питань формування та реалізації житлової політики Департаменту соціально-гуманітарної політики та внутрішньо переміщених осіб Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 

Детально розкрив питання механізму надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

  • Олена Приходько, керівниця Харківського регіонального офісу БФ «Право на захист».

Обговорила з учасниками специфіку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання ВПО.

  • Бабченко Олексій, керівник ВЦА м. Золоте та с. Катеринівка Попаснянського району Луганської області.

Поділився своїм досвідом отримання та реалізації субвенції. 

Консультаційний захід було організовано Луганським регіональним офісом БФ «Право на захист» спільно з Луганським регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою».

«У Луганській області є лише 2 приклади ОТГ, які успішно отримали субвенцію. Це Старобільськ та Золоте. Сподіваємося, що їх досвід надихне й інші громади. Особливо приємно про Золоте. Місто, яке знаходиться біля лінії розмежування, – зруйноване, і дотепер ще має проблеми, зумовлені воєнними діями. Але була знайдена мотивація та ресурс для отримання субвенції, щоб забезпечити ВПО житлом. Приємно, що в громадах вже є розуміння: ВПО – не тягар, а потужний ресурс, який може бути залучений до розбудови громади», – зазначила Олена Грекова, керівниця Луганського регіонального офісу БФ «Право на захист».