Зробити пожертву
Укр / Eng
02.02.23

Українці вже неодноразово довели, що ми стійка та згуртована країна, феномен територіальної оборони та всеоб’ємлюючого волонтерського руху – тому підтвердження.  Це є результатами потужної низової самоорганізації, яка проявилася як система горизонтальних зв’язків, як безумовна довіра та віра один в одного, здатність відкинути всі суперечності, об’єднатися навколо спільної мети.

Але, на жаль, особливо зараз, під час гарячої фази війни, існує багато чинників, що можуть сприяти виникненню конфліктів.  Постійні стреси та тривога, проживання жахливого досвіду війни, горе втрати рідних, нові виклики та інше – все це може впливати на нашу стійкість.

Тому БФ «Право на Захист» реалізовує проєкт з посилення стійкості та згуртованості  в Україні, головною метою якого є збільшення спроможності українського громадянського суспільства долати травми, отримані війною та покращити порозуміння та якість взаємодії в українському суспільстві. Все задля підвищення стійкості та опору, шляхом розбудови діалогу в громадах.

Ми вже провели Перший етап проєкту – це дослідження, яке ми реалізували в громадах Західної, Центральної та Північної України. Спілкуючись з представниками громад на фокус-групах, ми ідентифікували усталені практики взаємовідносин, конфлікти та тригерні теми серед українських ВПО та приймаючих громад, а також репатріантів (тих, хто повернувся) та місцевих громад. Це дозволить нам зробити внесок у запобігання загостренню соціальних проблем, підтримати майбутній діалог у постраждалих громадах України.

Матеріали дослідження доступні для завантаження нижче, у форматі pdf, українською та англійською мовами:

13.01.23

Раніше слово «переміщення» означало лише звичайний процес руху. Студенти переїжджали у великі міста, люди вирушали у відрядження, змінювали місце проживання за власним бажанням. 

З 2014 року слово «переміщення» в Україні асоціюється з війною, втратою дому, болем і тривогою. Внутрішньо переміщені особи живуть у постійному дисбалансі між адаптацією та надією повернутись додому.

Проблема стигматизації переселенців існує ще з початку війни 2014 року, коли на підконтрольну Україні територію приїхало багато внутрішньо переміщених осіб із Донецької та Луганської областей і Криму. 

Стигматизація – це перевага стереотипів над реальністю, а відтак, накладання негативних рис на певну верству населення й звинувачення її в наявності таких. 

Насправді стигматизувати можна будь-кого, хто має певні спільні характеристики. В нашому випадку, це довідка ВПО. Повномасштабна війна змінила багато аспектів як у розумінні цієї проблеми, так і у відносинах між переселенцями й приймаючими громадами. В першу чергу, через різке збільшення кількості переміщених осіб. По всій Україні їх налічується 5,9 мільйона*.

Дуже важливо пам’ятати, що абсолютно кожному українцю є що сказати про цю війну. Ми ніколи заздалегідь не знаємо, який саме досвід пережила людина, але маємо безумовно його поважати, для цього не обов’язково знати всі деталі історій. Страхи, втрати, тривоги й трагедії супроводжують кожного українця. 

Благодійний фонд «Право на захист» та агенція Info Sapiens провели дослідження, де проаналізували різновиди конфліктів і тригерних тем в Українському суспільстві. Фокус-групи складались із внутрішньо переміщених осіб, представників приймаючих громад і репатріантів. Усього було проведено понад 1200 інтерв’ю. 

Дослідники з’ясували, що досить частими є конфлікти щодо побутових питань. Проте зазвичай, за словами респондентів, їх вирішити легше за інші. Особливо після ближчого знайомства з переселенцями й відчуття емоцій від їхніх історій порятунку.

«Навчилися цінувати мінімальне – життя, можу плакати від радості, що всі живі, коли немає тривог, сирен. Раніше ми цього не цінували й не знали».

(Приймаюча громада)

Конфлікти на емоціях виникають між переселенцями й приймаючими громадами, між репатріантами й рідними громадами. Люди звинувачують один одного в недовірі, неналежній поведінці та нестачі патріотизму, часто роблячи це упереджено. Такий конфлікт зазвичай не є причиною взаємної неповаги в суспільстві, а відбувається через втому і стрес. 

«Я оптиміст – негативні емоції нам не допоможуть. Одне переживання в мене є, щоб війна закінчилася. Переживаю, що рідне місто бомблять і можу лишитися без житла. У мене зараз нова робота, нове житло, нові друзі – стресу сильного немає. Є надія на повернення додому».

(ВПО)

Утім, всі заходи, спрямовані на уникнення стигматизації й полегшення становища ВПО у суспільстві мають бути корисними не лише для переселенців, а й для місцевих громад. Саме це допоможе досягти рівності всередині суспільства й суттєво знизити кількість конфліктів.  

Також не останню роль грають громадські проєкти й соціальна реклама та інформаційний простір загалом, де мають використовуватись вірні меседжі, а не розпалюватись ворожнеча. Ідея об’єднання та компромісів, культивація взаємодопомоги як інструменту боротьби за свободу – це те, що громадяни мають бачити насамперед.

«Ми багато працюємо на місцях, розмовляємо з нашими бенефіціарами. Серед них і ВПО, й приймаючі громади. Знаємо, що є конфлікти. Але більше історій саме про позитивний досвід: як переміщені діти знайшли собі друзів у новому місті, як зовсім незнайома людина допомогла вивезти бабусю з зони бойових дій, як нові сусіди забезпечили багатодітну мати-переселенку всім необхідним для її новонародженого маля, як ВПО хочуть бути корисними на новому місці та починають допомагати іншим постраждалим від війни. Врешті-решт таких зворушливих і людяних історій, значно більше. Це результат взаємодії звичайних людей – переселенців і тих, хто приймає їх та розділяє їхні втрати!»

програмна директорка БФ «Право на захист» Надія Ковальчук.
програмна директорка
БФ «Право на захист»
Надія Ковальчук

Як показало дослідження, в українському суспільстві є багато факторів, які допомагають громадянам об’єднуватись. Фокус на спільних інтересах, проблемах і усвідомленні культурного різноманіття як позитивної риси нації, може покращити атмосферу в громадах і зменшити ризик стигматизації переселенців. 

«Є гордість за наш народ, що ми згуртувалися, допомагаємо одне одному… Діти позитивно впливають на стан, співають патріотичні пісні, посміхаються, грають».

(ВПО)

Попри те, що всі люди різні, громадян об’єднують одні й ті ж самі почуття, переживання за своє життя, за дітей, за воїнів, за країну в цілому. А ще – усвідомлення причетності до чогось надважливого.  Ми всі розуміємо, що від взаємодопомоги, чуйності та готовності об’єднатися, залежить спільна перемога.

*За даними дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ) за листопад 2022 року.

14.12.22

Міністерство цифрової трансформації повідомило про розширення послуг для внутрішньо переміщених осіб у мобільному застосунку «Дія»

Так, відтепер можна направити заяву для зміни адреси реєстрації ВПО та знятися з обліку ВПО в онлайн-режимі, не відвідуючи ЦНАП або УСЗН.

Скористатися новими послугами можуть українці, які мають довідку ВПО в Дії. Також зверніть увагу, що для зміни місця проживання внутрішньо переміщена особа повинна фізично перебувати на місці тимчасового місця проживання, щоб підтвердити геолокацію.

Раді поділитися цією новиною, адже командою проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні», що здійснюється за підтримки Європейського Союзу нашим фондом спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, влітку було проведено опитування та відповідне дослідження, за результатами яких опубліковано звіт «Досвід користування публічними цифровими послугами».

Ознайомитись з ним можна за посиланням:
https://r2p.org.ua/dosvid-korystuvannya-publichnymy-czyfrovymy-poslugamy/

Дослідження проводилося для того, щоб з’ясувати:

  • якість доступу людей у складних життєвих обставинах до публічних цифрових послуг;
  • що є перешкодою для їхнього використання;
  • чи є поширеним використання мобільного застосунку “Дія” серед цієї категорії осіб
  • які труднощі виникають під час роботи із запропонованими в застосунку послугами;
  • а також визначити потрібні послуги, які необхідно запровадити на порталі та у застосунку “Дія”.

Однією з ключових рекомендацій звіту було запровадження послуги для скасування дії довідки ВПО онлайн.

За результатами дослідження, БФ “Право на захист” звертався до Кабінету Міністрів України та Міністерства цифрової трансформації України. І тепер ми маємо результат!

20.10.22

У вересні цього року Урядом було внесено зміни до прийнятої ним раніше постанови

«Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» від 29.04.2022 р. № 495.  Саме цією постановою навесні було затверджено новий Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – «Порядок надання тимчасового житла ВПО»), а також визначено інші важливі питання, в тому числі механізм викупу та будівництва житла з метою його надання для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – «ВПО»).

Зараз постанову було доповнено ще одним порядком – Порядком надання житла, придбаного Держмолодьжитлом за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання постраждалих осіб (далі – «Порядок»), який набрав чинності 09.09.2022 р. Тож, нижче ми розглянемо, що саме передбачає цей Порядок та які питання можуть виникати під час його застосування на практиці.

Спільне звернення НУО на підтримку Проєкту Закону №4564

І.  ОСНОВНІ УМОВИ

Новий Порядок визначає механізм надання житла, придбаного Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – «Держмолодьжитло») за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання таких категорій постраждалих осіб:

  • осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – «РФ»), або
  • ВПО.

Механізм надання тимчасового житла постраждалим особам включає наступні кроки:

Крок 1. Включення особи, яка потребує тимчасового житла, до переліку постраждалих осіб, яким надається житло для тимчасового проживання (далі – «перелік постраждалих осіб»).

Для включення до нього постраждалі особи мають подати до обласних, Київської міської держадміністрацій (обласних, Київської міської військових адміністрацій) документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО, тобто заяву, до якої додаються:

  • копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

    У разі подання заяви уповноваженим представником, пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;
  • копія довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
  • копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
  • копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від його прийняття, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
  • копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні житлових приміщень. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї.

Крок 2. Визначення черговості / пріоритетності надання тимчасового житла.

Черговість надання тимчасового житла визначається обласними, Київською міською державними адміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями).

Згідно з Порядком, пріоритетність надання житла визначається ними з урахуванням пункту 20  Порядку надання тимчасового житла ВПО. Відповідно до його положень, пріоритетність надання житла визначається за кількістю балів, що набере особа/сім’я, за спеціальною системою нарахування балів.

Бали нараховуються за такими критеріями:

1) пріоритетні критерії, нараховуються на сім’ю за найвищим показником (тобто якщо сім’я відповідає кільком пріоритетним критеріям, то обирається критерій з найвищим балом).

До пріоритетних критеріїв належать такі:

  • сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
  • сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
  • сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
  • сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали;

2) загальні критерії, які нараховуються за наявності відповідних підстав.

До загальних критеріїв належать, серед іншого, такі:

  • сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії РФ, – 3 бали на сім’ю;
  • сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим  пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 101 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є ВПО, – 2 бали на сім’ю;
  • ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11 – 15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;
  • наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю – 3 бали на кожну дитину;
  • багатодітні сім’ї – 2 бали на сім’ю;
  • неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали на сім’ю;
  • сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
  • особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
  • особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ, – 1 бал за одну нагороду;
  • сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю.

Ці та інші загальні критерії наведено в пункті 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.

Крок 3. Рішення Держмолодьжитла про надання житла постраждалим особам.

За рішенням Держмолодьжитла відповідне житло надається постраждалим особам на підставі договору найму.

Умови користування тимчасовим житлом визначаються договором найму між відповідною постраждалою особою та Держмолодьжитлом з урахуванням вимог Порядку, серед яких:

  • заборона приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, здавати його в піднайм або вселяти до нього інших осіб. Постраждалі особи не мають права здійснювати такі дії! 
  • надання житла для тимчасового проживання здійснюється без внесення постраждалими особами плати за користування житлом та за умови внесення/відшкодування Держмолодьжитлу такими особами у порядку, визначеному договором найму, плати за житлово-комунальні послуги, операційних витрат (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, витрати на страхування житла тощо) за період тимчасового проживання.

Згідно з Порядком, житло надається для тимчасового проживання на строк до одного року з можливістю продовження такого строку, якщо постраждалі особи не набули у власність або користування інше житло та:

  • пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
  • не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.

ІІ.  ПЕРЕВАГИ НОВОГО МЕХАНІЗМУ

У першу чергу, слід наголосити, що саме створення ще одного механізму надання тимчасового житла постраждалим особам можна вважати кроком уперед. Безперечно, новий механізм розширює можливості вирішення житлових проблем осіб, що постраждали від збройної агресії РФ. 

Перевагою Порядку можна вважати і коло осіб, на яких він поширюється. На відміну від Порядку надання тимчасового житла ВПО, що був спрямований виключно на ВПО, новий Порядок охоплює також і тих, чиє житло було зруйновано або пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ.

Більше того, механізм надання тимчасового житла, встановлений Порядком, видається достатньо простим і необтяжливим.

Крім цього, Порядок чітко визначає, що положення:

  • затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495
    – Порядку надання тимчасового житла ВПО;  – Порядку викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
    – Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівництво житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • а також затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422
    – Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання;
    – Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання;

для надання житла відповідно до Порядку не застосовуються, крім певних особливостей, прямо визначених Порядком. Це вносить додаткову ясність у регулювання механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом.

Надання юридичних послуг із супроводу в отриманні адміністративних, консульських та експертних послуг

ІІІ.  ВІДКРИТІ ПИТАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ

Під час проведення детального аналізу Порядку можна зробити висновок, що ним не було належним чином врегульовано цілу низку питань, що стосуються надання тимчасового житла постраждалим особам. У зв’язку з цим, деякі аспекти такого процесу залишаються незрозумілими і потребуватимуть наступних роз’яснень уповноважених органів.

Зокрема, серед них можна виділити такі питання:

  • згідно з Порядком, для включення до переліку постраждалих осіб, постраждалі особи подають документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО. Він передбачає, що до заяви додається низка документів, як зазначено в Кроці 1 вище. Тож, виходячи з таких формулювань, постраждала особа має подати певну заяву. При цьому жодних вимог щодо її форми, особливостей підписання або відомостей, що повинні міститися в такій заяві, Порядок не встановлює. Відповідні положення щодо того, якою має бути форма заяви та інформація, що включається до неї, або ж можливість її подання у довільній формі, доцільно було би чітко передбачити в Порядку; 
  • оскільки під час визначення переліку документів, необхідних для включення до переліку постраждалих осіб, Порядок відсилає нас до іншого документу – Порядку надання тимчасового житла ВПО, деякі з передбачених останнім документів прямо згадують ВПО, наприклад, «копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду». У такому випадку, ми презюмуємо, що в контексті Порядку, що охоплює не тільки ВПО, на практиці ці положення отримують ширше прочитання і охоплюватимуть обидві передбачені Порядком категорії постраждалих осіб.

    Водночас, перелік необхідних документів передбачає, серед іншого, подання копії довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності). Виходячи з загального контексту Порядку надання тимчасового житла ВПО, яким передбачено відповідний перелік документів, видається, що застереження «за наявності» має стосуватися відповідних довідок членів сім’ї ВПО-заявника, який має пред’явити копію такої довідки принаймні стосовно себе. При цьому, новий Порядок охоплює не тільки ВПО, але й тих осіб, чиє житло було зруйновано або пошкоджено, і які не обов’язково повинні бути зареєстровані як ВПО і мати відповідну довідку. Для цієї категорії постраждалих осіб положеннями Порядку було би доцільно передбачити необов’язковість подання такого документа, як копії зазначених вище довідок;
  • Порядок не містить положень, які б визначали підстави для відмови у включенні постраждалого до переліку постраждалих осіб. Тож, залишається незрозумілим, в яких випадках особі можуть відмовити у включенні до зазначеного переліку. Зазвичай, такі підстави передбачають, як мінімум, неподання необхідних документів (крім випадків, коли законодавством встановлено певні винятки з вимоги щодо обов’язковості їх подання) та подання документів, що містять недостовірні відомості. Для більш чіткого регулювання механізму надання житла, передбаченого Порядком, Уряду варто було би включити відповідні положення до Порядку; 
  • Порядком не встановлено строк розгляду документів, поданих постраждалими особами для  включення до переліку постраждалих осіб, порядок повідомлення їх про прийняте рішення. Не передбачено також і строки визначення відповідними органами черговості/пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Відповідні положення варто додати до Порядку;
  • залишається незрозумілим порядок застосування деяких критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Як зазначалося вище (див. Крок 2), пріоритетність надання житла визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.

При цьому, деякі з передбачених таким пунктом 20 загальних критеріїв виявляються такими, що безпосередньо пов’язані з ВПО:

ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11–15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;

– особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;

– сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю;

– особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа ВПО, – 3 бали на особу.

Подібне посилання на ВПО в тексті вказаних критеріїв є абсолютно логічним для Порядку надання тимчасового житла ВПО, але залишає багато питань у контексті їх застосування відповідно до нового Порядку, для іншої категорії постраждалих осіб – осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. На даний момент залишається не зовсім зрозумілим, яким чином зазначені критерії, що безпосередньо посилаються на ВПО, будуть використовуватись для такої іншої категорії постраждалих осіб, які в якості ВПО можуть бути не зареєстровані, та чи будуть ці критерії відповідним чином адаптовані на практиці, аби рівномірно охопити всіх постраждалих осіб, на вирішення житлових питань яких спрямований Порядок, незалежно від того, чи є вони ВПО. Одним із варіантів вирішення цього питання може стати перенесення переліку критеріїв з пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО до Порядку, з відповідною корекцією формулювань таких критеріїв.

Більше того, в контексті визначення пріоритетності надання тимчасового житла, варто зазначити, що Порядок не встановлює, яким чином буде визначатися черговість його надання у випадку, якщо кілька постраждалих осіб наберуть однакову кількість балів.  Як і у Порядку надання тимчасового житла ВПО, Порядок у цьому разі міг би виходити з черговості подання постраждалими особами відповідних заяв;

  • пункт 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, серед іншого, передбачає, що рішенням відповідних уповноважених органів (згідно з його положеннями, ними є сільські, селищні, міські ради або уповноважені ними органи) може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю. Водночас, залишається відкритим питання, чи положення Порядку, за якими “пріоритетність надання житла для тимчасового проживання постраждалих осіб визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20….” означає, що органи, які мають визначати пріоритетність надання тимчасового житла згідно з Порядком – обласні, Київська міська держадміністрації (обласні, Київська міська військові адміністрації) – також наділяються повноваженнями затверджувати додаткові загальні критерії. Вичерпність переліку критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла або ж можливість визначати додаткові критерії та умови їх визначення було би доцільно передбачити в самому Порядку;
  • одним із загальних критеріїв нарахування балів, за пунктом 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, є такий:

сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорттуризму від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю.

Однак зазначена Методика втратила чинність ще в серпні 2021 р. Тож, Порядок надання тимчасового житла ВПО посилається на нечинний нормативний акт. Питання обчислення середньомісячного доходу для всіх видів соціальної допомоги наразі регулюється іншим документом  – Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 632. Уряду було би доцільно внести зміни до Порядку надання тимчасового житла ВПО для виправлення цього недоліку;

  • Порядок містить певні умови щодо продовження строку надання житла в тимчасове користування постраждалим особам. Як зазначалося вище, такий строк може бути продовжено, якщо постраждалі не набули у власність або користування інше житло та:


– пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
– не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.

Однак ці умови не дають розуміння, чи для продовження строку користування наданим житлом постраждала особа має вчинити якісь дії, наприклад, подати заяву або інші документи, аналогічні тим, що подаються для включення постраждалого до переліку постраждалих осіб, та не встановлює строки, коли це має бути здійснено.

Для порівняння, Порядок надання тимчасового житла ВПО передбачає, що для продовження строку користування житлом ВПО має подати заяву та відповідний пакет документів не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування.

Тож, для уникнення сумнівів, якщо продовження строку користування житлом за новим Порядком не вимагатиме вчинення подібних дій, Уряду було б доцільно передбачити це в самому Порядку, вказавши, наприклад, що за відповідних умов це здійснюється автоматично. Якщо ж постраждалі особи все ж таки мають подати певні документи або вчинити інші дії, це необхідно прямо передбачити Порядком!  

Крім наведених вище питань, наостанок слід відзначити нетиповість деяких формулювань Порядку.  Так, наприклад, він говорить про постраждалих осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. Звертаємо увагу, що наразі такі формулювання в законодавстві використовуються все менше і менше. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 р. № 380 оперує такими термінами, як інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, не посилаючись при цьому на надзвичайну ситуацію воєнного характеру. Тож, ми спостерігаємо певні розходження в термінології, що використовується в законодавстві.

Більше того, варто  згадати, що подібна термінологія («постраждалі, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації»), використовувалась в Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. № 947. Використання подібної термінології призводило до того, що до особливих умов збройної агресії та спричинених нею наслідків, застосовувалися норми щодо надзвичайних ситуацій (як, наприклад, епідемії, стихійні лиха, техногенні катастрофи тощо) та реагування на них, передбачені Кодексом цивільного захисту України, без урахування специфіки саме збройного конфлікту та його наслідків. Підстави використання зазначеної термінології в Порядку вимагають додаткового аналізу.

Таким чином, видається, що зазначені вище недоліки та відкриті питання носять достатньо технічний характер і можуть бути виправлені шляхом врахування вищенаведених рекомендацій та внесення відповідних змін до Порядку. Більш чітке визначення в Порядку певних аспектів механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом може зробити відповідний процес більш зрозумілим, зручним та прогнозованим для постраждалих осіб.  При цьому, затвердження самого Порядку є позитивним кроком, що може сприяти розширенню можливостей для вирішення житлових питань осіб, постраждалих від збройної агресії РФ.

19.10.22

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 03 вересня 2022 року № 3734/5 «Про впорядкування відносин з державної реєстрації народження в умовах воєнного стану» передбачає онлайн реєстрацію дитини, яка народилась в адміністративно-територіальній одиниці, де через війну державна реєстрація актів цивільного стану тимчасово не проводиться.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження.

Процедура

КРОК 1. Написати заяву про державну реєстрацію народження, складену у довільній формі, яка має містити:

1) відомості про дитину (прізвище, власне ім’я та (за наявності) по батькові, стать, дату народження, місце народження);
2) відомості про матір та батька (прізвище, власне ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, громадянство, зареєстроване місце проживання (за наявності), реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу).

ВАЖЛИВО!

  • Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі між собою, підписана ними заява про державну реєстрацію народження вважається їх спільною заявою про визнання батьківства.
  • У разі народження дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, у заяві про державну реєстрацію народження стосовно батька зазначаються лише його ім’я та по батькові.
  • Якщо заява про державну реєстрацію народження подається не батьками дитини чи одним з них, додатково зазначаються відомості про заявника (прізвище, власне ім’я та (за наявності) по батькові, реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу).

КРОК 2. До заяви додати медичний документ, що, відповідно до законодавства, є підставою для проведення державної реєстрації народження.

  • Медичне свідоцтво про народження, що видається закладами охорони здоров’я, де приймаються пологи; або
  • Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я; або
  • Рішення суду про встановлення факту народження, якщо відсутній документ закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження.

КРОК 3. Додати паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них) та свідоцтво про шлюб.

Якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою додається паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника.

КРОК 4. Зібрані документи надіслати на у формі електронних копій (сканованих копії або фотокопій) на електронну пошту (birth@cv.minjust.gov.ua) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Чернівецькій області.

КРОК 5.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Чернівецькій області здійснює актовий запис про народження в електронному вигляді та на паперових носіях без внесення відомостей щодо цього актового запису до Державного реєстру актів цивільного громадян. У цей же день оформлюється свідоцтво про народження, яке залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

КРОК 6.

Заявник на адресу своєї електронної пошти отримує скановану копію свідоцтва про народження та роз’яснення порядку подальшого отримання оригіналу свідоцтва про народження та у випадках, передбачених законодавством, витягу з Державного реєстру актів цивільного громадян.

КРОК 7.  Отримання оригіналу свідоцтва про народження.

ВАЖЛИВО!

Хто має право отримати оригінал свідоцтва про народження:

  • заявник;
  • батьки дитини (один з них);
  • близькі родичі дитини (брат, сестра, дід, баба, тітка, дядько);
  • законні представники батьків або близьких родичів дитини у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до Закону України «Про нотаріат», або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Де можна отримати свідоцтво про народження:

  • У будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану в межах адміністративно-територіальної одиниці, де не припинений доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.

Що необхідно для отримання оригіналу свідоцтва:

  • Подати заяву про видачу свідоцтва, складену в довільній формі;
  • Пред’явити оригінал медичного документа про народження, на підставі якого проведено державну реєстрацію народження.

КРОК 8.

Якщо відсутні розбіжності між оригіналом медичного документа, який пред’явила особа та електронною копією (сканованою копією або фотокопією), на підставі якого складено актовий запис про народження, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання запиту відділ державної реєстрації актів цивільного стану, яким складено актовий запис про народження, вносить відомості до Реєстру і надсилає свідоцтво про народження та у випадках, передбачених законодавством, витяг з Реєстру до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення особи.

КРОК 9.

За умови проходження цієї процедури, особи, які мають право отримати оригінал свідоцтва про народження, можуть його отримати у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення.

19.10.22

Ми раді повідомити, що Благодійний Фонд “Право на захист” увійшов до складу Консорціуму Реагування (UKRAINE RESPONSE CONSORTIUM) під лідерством Бюро гуманітарної допомоги ВНА і міжнародної благодійної організації ACTED.

Створений на початку повномасштабного вторгнення, Консорціум, очолюваний ACTED, що діє разом зі своїми партнерами IMPACT Initiatives, World Vision, CARE та БФ “Право на захист”, покликаний задовольняти критичні й нагальні потреби постраждалого від конфлікту населення в Україні. Разом партнери Консорціуму можуть розробити багатогалузеву гуманітарну допомогу по всій Україні.

У рамках Консорціуму наш Фонд реалізовуватиме проєкт “Задоволення нагальних багатогалузевих гуманітарних потреб внутрішньо-переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні”: в основі наших активностей лежить успішний досвід роботи спеціалістів наших мобільних груп, які вже надали психосоціальну підтримку понад 550 унікальним бенефіціарам.

У новому проєкті ми розширимо наш підхід надання допомоги мобільними групами: їх кількість зросте з 2 до 6, а також розшириться склад їх команд: відтепер не лише професійні психологи та соціальні працівники, а ще й юристи будуть відправлені у найбільш уразливі громади 

  • Дніпропетровської
  • Київської
  • Чернівецької областей.

Разом із командами психосоціальної та юридичної підтримки працюватимуть також і мобільні центри надання грошової допомоги: особливий акцент робитимемо на допомозі таким вразливим групам населення, як вагітні жінки, матері-одиначки, матері, які виховують дітей до 3 років, сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю, люди похилого віку, жінки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей та ВПО, які не можуть отримати реєстраційну картку для підтвердження свого статусу.

Функціонуватимуть такі центри у Дніпропетровській, Київській, Сумській та Хмельницькій областях.

Нашими активностями, спрямованими на допомогу тим, хто постраждав від війни, стануть:

  • Психосоціальна підтримка (аби допомогти вразливим верствам населення пережити те, що сталося, відновити та накопичити життєві сили, зберегти здоров’я та розглянути життєві перспективи, що надзвичайно важливо зараз)
  • Адвокація (аби ВПО та особам, постраждалим від війни, які опинилися у скрутному правовому становищі, було гарантовано дотримання їхніх прав людини, незважаючи на переміщення та тиск, спричинений конфліктом)
  • Інформування (аби підвищувати обізнаність ВПО та тих, хто повертається в Україну, з питань дотримання їхніх прав та захисту, висвітлюючи найважливіші та найактуальніші питання)
  • Багатоцільова грошова допомога (аби задовольнити потреби понад 8 тисяч бенефіціарів, які належать до вразливих груп населення).

Ми вже активно працюємо над імплементацією активностей: зокрема, 12 жовтня cash-команда вже розпочала процес реєстрації бенефіціарів у Київській та Хмельницьких областях, а 17 жовтня – у Сумській області та місті Кривий Ріг.   Кількість зареєстрованих на цей час осіб вже складає близько 500 осіб.

Отже, цей потужний проєкт реалізовуватиметься до середини червня 2023 року, тож ділимося контактами офісів “Права на Захист”, через які можна звернутися за отриманням підтримки:

  • психосоціальна та юридична підтримка:
  • Київ, вул. Щекавицька, 57 (у будні,  з 9:00 до 18:00). Контактний номер: +380443371762
  • Дніпро, бул. Європейський, 4, офіс 224 (у будні,  з 9:00 до 18:00). Контактні номери: +380995075090 ; +380685075090 ; +380935075090
  • Чернівці, вул. Лазарева 6/1 (у будні,  з 9:00 до 18:00). Контактний номер: +380931910120
  • багатоцільова грошова допомога:
  • Київ, Київська область, працюватимуть лише мобільні бригади та здійснюватимуть реєстрацію в громадах. Ви можете відстежувати розклад роботи мобільних пунктів реєстрації у ТГ-каналі https://t.me/groshova_dopomogaKyiv
  • Кривий Ріг, вул. Хабаровська, 1 (у будні, з 9:00 до 18:00), а також мобільна бригада, графік руху якої можна відстежувати в телеграм-каналі https://t.me/dopomogavpokr
  • Суми, працюватимуть лише мобільні бригади та здійснюватимуть реєстрацію в громадах. Ви можете відстежувати розклад роботи мобільних пунктів реєстрації у ТГ-каналі https://t.me/sumy_dopomogavpo
  • Хмельницкий, вул.Героїв Майдану, 28 (у будні, з 9:00 до 18:00), а також мобільна бригада, графік руху якої можна відстежувати в телеграм-каналі https://t.me/dopomogakm
22.09.22

Ми не втомлюємось працювати для забезпечення потреб переселенців. Так, завдяки нашому партнеру УВКБ ООН ми організували роздачу гуманітарної допомоги в Мамализі, Чернівецької області. Зараз тут мешкає 390 людей, які були вимушені покинути свої оселі.

Раніше наші спеціалісти вже відвідували Мамалигівську громаду, спілкувалися з людьми, з місцевою владою та визначили головні потреби родин. Тому ми дуже раді, що їх вдалось задовольнити. Голова громади допоміг нам в організації та поінформував переселенців про наш приїзд.

Колективні центри в селах громади отримали 110 кухонних наборів, 110 лапм LED на сонячних батареях та 15 каністр для води. А також 15 ширм для відокремлення власного простору в МКП. Адже переселенці тут живуть у великих кімнатах, де практично неможливо усамітнитись. Жінки та чоловіки перебувають разом, що особливо дискомфортно. Тому для переселенців це було важливим придбанням. Ми й надалі плануємо підтримувати місцеві громади та очікуємо на вантаж із ковдрами, матрацами та подушками

29.08.22

Наші колеги з Вінницького офісу БФ «Право на захист» зустрілися з партнерами – представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Разом вони відвідали один з найбільших гуртожитків у Вінниці, що з початку повномасштабного російського вторгнення прийняв понад 4000 людей.

Під час візиту колеги поспілкувалися з родинами переселенців, які вже тривалий час живуть в гуртожитку та намагаються адаптуватись до нових умов існування.

Родина пані Ольги евакуювалися з Харкова під час обстрілів у березні. Жінка згадує, як вибігали з дому вночі з невеликим пакунком речей та улюбленою собачкою. Важка дорога тривала чотири дні. Все через нестачу палива, затори та психологічний шок. Ольга була приватним нотаріусом, але наразі відновити професійну діяльність не має змоги через бюрократичні перепони:

«Завдяки грошовій допомозі, на яку мене зареєструвала мобільна бригада фонду, ми мали можливість придбати необхідні на перший час речі: їжу, одяг, медикаменти. Я дуже вдячна УВКБ ООН за цю першу необхідну грошову підтримку та швидкий відгук на проблеми переселенців» – Ольга, бенефіціар.

Інша родина харків’ян: мати, донька та 2 коти, також евакуювалися в час найзапекліших боїв. Вивозили з собою документи та двох котів, які пережили стрес, не менший людського. Зараз вже родина почувається в безпеці, турботі, постійній допомозі, завдяки турботі наших колег.

«Жінка звернулась до нас за роз’ясненням щодо процедури оформлення довідки ВПО, адресної допомоги, – розповідає старша юристка Ірина Ніколенко та пам’ятає важкий психологічний стан жінки під час першого звернення. – Продовжували супроводжувати родину й надалі, бо адресну допомогу вчасно родина не отримувала, а реєстрація на грошову допомогу від УВКБ ООН допомогла вижити. Зараз сім’я вже трохи адаптувалась, а коти насолоджуються сонячними промінцями в безпечному місці. Люди самі почали збирати гуманітарну допомогу для вразливих мешканців Харкова».

Раді зустрічі з партнерами та можливості спільно допомагати переселенцям вирішувати їх проблеми!

26.08.22

Наші колеги з Дніпровського офісу відвідали Зайцівську територіальну громаду, що на Дніпропетровщині. Фахівець з координаційної діяльності Євгенія Подобєдова та юрист Ілля Федін запропонували свої послуги з соціальної та юридичної допомоги місцю компактного поселення, де проживає значна кількість ВПО, здебільшого з Донецької та Луганської областей.

По допомогу до юриста звернулася Яна, двічі переселенка. Жінка у 2014 році евакуювалася з рідної Горлівки в Краматорськ, а на початку квітня 2022 знову вимушена була виїхати з донькою Альбіною. 

“Жінка дуже переймалася тим, що не встигла оформити документи та прописку дочці, а скоро навчальний рік і потрібно переводитись до місцевої школи. Ми повідомили, що наразі реєстри закриті й навчальні заклади не можуть вимагати реєстрацію до їх відкриття, також в довідці ВПО прописані дані про місце проживання, що і є основним документом переселенця на даний час”, – розказав Ілля Федін. 

Наші колеги допомогли розробити документацію для МКП, а також організували зустріч ініціативної групи з-поміж найактивніших мешканців та старости громади. 

“Усі внутрішньо переміщені особи в селищі дуже згуртовані та допомагають один одному. Мешканці ознайомились з типовим договором оренди житлового приміщення та інструкціями щодо проживання в гуртожитку, внесли свої побажання та правки”, – повідомила Євгенія Подобєдова. 

Протягом цього візиту наші колеги почули багато зворушливих розповідей від внутрішньо переміщених осіб. Будинки більшості людей зруйновані, тож юрист фонду повідомив, як правильно оформити заявку на компенсацію за зруйноване житло.