Зробити пожертву
Укр / Eng
25.10.21

Аналіз також доступний для завантаження у форматі .pdf

Днями Парламент почав розгляд поданого Урядом проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік, реєстр. № 6000 від 15.09.2021 р.[1] (далі – «законопроект»). Проект бюджету Прем’єр-міністр Денис Шмигаль охарактеризував як «бюджет модернізації країни, відновлення економіки та інвестицій в людей: у їхнє здоров’я, освіту та розвиток»[2]. Тож, варто більш детально розглянути, що ж передбачає проект основного кошторису, за яким країна житиме наступного року, особливо для внутрішньо переміщених осіб (далі – «ВПО») та інших постраждалих від конфлікту на Сході України.

1.          Основні показники та загальні питання

На 2022 рік законопроект передбачає такі основні показники:

  •  прожитковий мінімум:
  Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць Прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць
Рік з 1 січня з 1 липня з 1 грудня з 1 січня з 1 липня з 1 грудня
2022 2393 грн. 2508 грн.  2589 грн. 2481 грн. 2600 грн. 2684 грн. 
2021[3] 2189 грн. 2294 грн. 2393 грн. 2270 грн. 2379 грн. 2481 грн.

За законопроектом, як розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, так і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в першому півріччі наступного року залишатимуться на рівні грудня 2021 р. Зростуть відповідні показники лише в липні 2022 р.

При цьому, як зазначає Рахункова палата в своїх висновках за результатами експертизи законопроекту, за даними Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у цінах серпня 2021 року становив 4 334 грн., що в 1,7 рази перевищує розмір, визначений Урядом на грудень 2022 року.[4]  

Необхідність перегляду закладених показників відображено також і в додатку до прийнятого Парламентом за основу проекту Постанови про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік[5]. Згідно з ним, Уряд до другого читання законопроекту має опрацювати питання щодо можливості подальшого підвищення в 2022 році державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, виходячи з фінансових можливостей держави та прогнозного зростання економіки.

За законодавством, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб використовується для визначення розміру різних сум та платежів. Збільшення його розміру вплине, зокрема, на розмір грошової допомоги постраждалим, житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

Розмір такої допомоги, що фактично зараз є єдиною встановленою законодавством можливістю отримати виплату за пошкоджену в результаті збройної агресії Російської Федерації квартиру/житловий будинок, становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб[6]. Виходячи з наведених показників, розмір такої допомоги в 2022 році збільшиться, однак зростання не буде значним.

  • мінімальна заробітна плата
  Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі
Рік з 1 січня з 1 жовтня з 1 грудня з 1 січня з 1 жовтня з 1 грудня
2022  6500 грн.    6700 грн. 39,26 грн.   40,46 грн.
2021     6000 грн. 6500 грн.   36,11 грн. 39,12 грн.

Таким чином, фактичне зростання мінімальної заробітної плати у місячному розмірі заплановано тільки з жовтня 2022 р. – на 200 грн. В погодинному розмірі воно відбудеться з початку 2022 р., але буде доволі незначним – на 14 копійок.

  • на надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (код 2501480) в 2022 р., так само як і в 2021 р., закладено 3 051 573,3 тис. грн.;
  • видатки на забезпечення належних умов в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України (код 3901090) в 2022 році становитимуть 192 691,1 тис. грн., тобто менше суми, передбаченої для цього в 2021 р., яка склала: 267 114,5 тис. грн.;
  • як і в 2021 році, на заходи щодо створення систем та баз даних з питань реінтеграції (код 3901100) законопроект передбачає 5 000,0 тис. грн.;
  • видатки на заходи, спрямовані на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу вибухонебезпечних предметів на життя та діяльність населення (протимінна діяльність) та інформування населення про небезпеки вибухонебезпечних предметів (3901060) в 2022 році мають збільшитись з 5 000,0 тис. грн., закладених на це в бюджеті цього та минулого року, до 15 000,0 тис. грн.;
  • на забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (3901120)передбачено 93 779,4 тис. грн., що менше передбаченої в 2021 році суми – 130 000,0 тис. грн.;
  • на заходи щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів, а також у зв’язку з громадською, політичною або професійною діяльністю вказаних осіб, підтримки зазначених осіб та членів їхніх сімей, заходи з реінтеграції населення тимчасово окупованих територій, виплати державних стипендій імені Левка Лук’яненка (3901050) – 47 982,1 тис. грн., що менше від передбаченої в 2020 та 2021 роках суми 66 514,4 тис. грн.; 
  • на заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою (3504040) в 2022 р. передбачено 100 000,0 тис. грн.

Однак в контексті житлових рішень для ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту на Сході України, слід додатково звернути увагу, зокрема, на показники ряду інших бюджетних програм, про які йтиметься нижче.

  • Компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                    (тис. грн.)[7] Державний бюджет України на 2021 рік                   (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік                   (тис. грн.)
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (3901070)   20 000,0     114 000,0     80 853,0

Виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, розпочались в 2019 році після затвердження Урядом порядку використання коштів, передбачених для цього в державному бюджеті, та доопрацювання механізму здійснення таких виплат[8].

Як зазначає Мінреінтеграції, в 2020 році відповідними комісіями, створеними при Донецькій та Луганській ОДА, було прийнято рішення про надання виплат 74 постраждалим, які є власниками 67 об’єктів житлового фонду у Донецькій та Луганській області. Загальна сума таких виплат становить 19 929 401 грн. (тобто фактично 100% передбаченої бюджетом суми), а кошти були в повному обсязі перераховані на рахунки всіх 74 постраждалих осіб.[9]

Що ж стосується виплат компенсації в 2021 році, то станом на 22.10.2021 р. комісіями в Донецькій та Луганській областях було прийнято рішення про надання компенсації 332 постраждалим, які є власниками 307 об’єктів житлового фонду, на загальну суму 84 113 412 грн.[10]

Зменшення  видатків, закладених на виплату грошової компенсації в бюджеті на 2022 рік, гіпотетично може бути пов’язано, зокрема, із виплатою компенсації частині постраждалих в 2020-2021 роках.

На відміну від компенсації, видатки на виплату якої передбачені відповідною програмою в загальному фонді Державного бюджету, кошти на виплату грошової допомоги постраждалим, чиє житло було не зруйновано, а тільки пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації, хоча в результаті цього могло стати непридатним для життя, в окрему програму не виділені. За законодавством, фінансування заходів з надання грошової допомоги таким постраждалим, як і постраждалим, чиє житло було пошкоджено внаслідок будь-якої надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, загалом здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел[11]. Тож, в разі відсутності коштів у відповідних бюджетах, постраждалі особи не матимуть можливості отримати грошову компенсацію.

  • Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України 
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                    (тис. грн.) Державний бюджет України на 2021 рік                   (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік                   (тис. грн.)
Мінреінтеграції (загальнодержавні видатки та кредитування) Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України  (3911020)   20 000,0     125 000,0   125 000,0

Після значного зростання в 2021 році, розмір передбачених бюджетом видатків на виплату вказаної субвенції в 2022 році залишається незмінним – 125 000 000 грн.  

Згідно зі встановленим законодавством порядком її надання[12], субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, зокрема, на:

  • будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в т. ч. об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень ВПО;
  • ▪       реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування ВПО;
  • придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування ВПО тощо.

Станом на 1 жовтня 2021 р., Урядом було здійснено протягом цього року розподіл відповідної субвенції місцевим бюджетам в загальному розмірі близько 56 млн. грн.[13], що становить дещо менше половини передбаченої бюджетом суми субвенції.

  • Надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                    (тис. грн.) Державний бюджет України на 2021 рік                   (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік                   (тис. грн.)
  Міністерство розвитку громад та територій України (спеціальний фонд) Надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла (2751490)      14 600,0       15 000,0       20 300,0  

Додаток № 4 («Повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України в 2022 році») до законопроекту передбачає видатки на надання пільгового довгострокового державного кредиту на придбання житла ВПО, учасникам проведення АТО та/або ООС в розмірі 20,3 млн. грн., що перевищує суми, закладені з цією метою в бюджеті на 2020 та 2021 роки.

Однак такі видатки передбачено не загальним, а спеціальним фондом Державного бюджету. Щодо цього п. 14 ст. 14 законопроекту зазначає, що надання таких пільгових довгострокових кредитів здійснюється за рахунок таких джерел, як (і) повернення кредитів, наданих з державного бюджету ВПО, учасникам проведення АТО та/або ООС на придбання житла та (іі) відсотків за користування такими кредитами і пені за порушення строку платежу з погашення кредиту.

Тож, якщо кредитні кошти не будуть вчасно повернуті до бюджету або позичальники не сплатять відсотки та/або пеню, надання вказаних кредитів не буде профінансовано. При цьому, згідно з Додатком № 4 до законопроекту, в 2022 році очікується повернення кредитів, наданих з державного бюджету за цією програмою, в розмірі 16,5 млн. грн.

Подібна ситуація існувала також протягом 2020 – 2021 років. На відміну від 2019 року, коли за програмою пільгового довгострокового державного кредиту ВПО, учасникам проведення АТО та/або ООС на придбання житла (2751390) загальним фондом було передбачено 200 млн. грн.[14], протягом 2020 – 2021 років, як зазначає Держмолодьжитло, такі кредити видавались лише за рахунок бюджетних коштів від повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету за укладеними в 2019 році договорами. За даними Держмолодьжитла, в 2019 році з ВПО було укладено 98 кредитних договорів на загальну суму біля 96,6 млн. грн. В 2020 році кількість таких договорів з ВПО впала до 7 на суму майже 7,3 млн. грн., а в 2021 році (станом на 01.07.2021) було укладено лише 3 договори, загалом на суму близько 4,2 млн. грн. Подібною є і ситуація із наданням кредитів учасникам АТО/ООС.[15]

Виходячи з проекту бюджету на 2022 рік, навряд чи слід очікувати значного поліпшення ситуації з наданням таких кредитів наступного року.

  1. Збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим використанням на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                    (тис. грн.) Державний бюджет України на 2021 рік                   (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік                   (тис. грн.)
  Міністерство розвитку громад та територій України (спеціальний фонд) Збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим використанням на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом (2751420)      28 000,0       25 070,0     28 000,0  

В 2022 році заплановане незначне – до рівня 2020 року – підвищення видатків на збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (Держмолодьжитло) з подальшим використанням на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом.

Відповідно до законодавства, статутний капітал Держмолодьжитла збільшується поетапно, а кошти використовуються для виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2023 роки[16], зокрема для надання молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам[17] довгострокових пільгових кредитів для будівництва (реконструкції) та придбання житла. Першочергове право на отримання довгострокового пільгового кредиту мають, серед інших, ВПО.[18]

Що стосується фактичного використання коштів, передбачених для цього в Державному бюджеті, то в 2020 році статутний капітал Держмолодьжитла було дійсно збільшено на 28 млн. грн.[19], а в 2021 році – на 25 070 000 грн., тобто до суми в розмірі 413 425 000 грн.[20]

При цьому, за даними Держмолодьжитла, в 2020 році було надано 120 кредитів за цією програмою на загальну суму 83023,8 тис. грн. і цим проінвестовано 6,9 тис. м2 житла, а за перші шість місяців 2021 року – 45 кредитів на суму 37 333,0 тис. грн., чим проінвестовано 2,6 тис. м2  житла.[21]

Водночас, суму такого збільшення статутного капіталу Держмолодьжитла в 2022 році, сама установа вважає недостатньою, говорячи про необхідність забезпечити на 2022 р. фінансування цієї програми в розмірі 5 млрд. грн., за рахунок чого можна було б забезпечити житлом понад 5,5 тис. молодих сімей.[22]

  • Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                (тис. грн.) Державний бюджет України на 2021 рік           (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік               (тис. грн.)
        Міністерство у справах ветеранів України (загальнодержавні видатки та кредиту-     вання) Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (1511040)   305 145,3   305 145,3   1 733 107,5
            Міністерство у справах ветеранів України (загальнодержавні видатки та кредиту-     вання) Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої ст. 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (1511050)   248 445,0   530 445,0       3 263 224,0

В цьому році субвенції за програмами 1511040 та 1511050 (в розмірі 248 445,0 тис. грн., як спочатку було передбачено Державним бюджетом на 2021 рік)  були в повному обсязі розподілені місцевим бюджетам Кабінетом Міністрів України в червні 2021 р.[23]   Водночас, вже 21.10.2021 р. набрали чинності зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», якими видатки загального фонду Державного бюджету на субвенції за програмою 1511050 було збільшено з 248 445,0 тис. грн. до 530 445,0 тис. грн.[24].

  • Надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                    (тис. грн.) Державний бюджет України на 2021 рік               (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік              (тис. грн.)
Міністерство розвитку громад та територій України Надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла (2751190)   немає   немає   немає

Востаннє кошти на цю програму були передбачені Державним бюджетом на 2019 рік в обсязі 400 млн. грн. Відтоді її фінансування за кошти Державного бюджету не здійснювалось. Тож, якщо в 2019 році державна підтримка надавалась за рахунок (і) Державного бюджету – в розмірі 346,9 млн. грн. на 878 квартир та (іі) місцевих бюджетів – в розмірі 26,2 млн. грн. на 96 квартир, то в 2020-2021 роках, за даними Держмолодьжитла, єдиним джерелом такої підтримки залишились кошти місцевих бюджетів, що не могло не позначитись на кількості об’єктів, на які вони виділяються (95 квартир в 2020 році та 27 квартир станом на 01.07.2021 року). [25]

  • Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                    (тис. грн.) Державний бюджет України на 2021 рік               (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік               (тис. грн.)
Мінреінтеграції (спеціальний фонд) Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (3901610)   485 100,0   408 127,5   465 330,8

Згідно з п. 11 ст. 14 законопроекту, видатки на цю програму в 2022 році будуть фінансуватись за рахунок (і) надходження в рамках програм допомоги і грантів урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, (іі) повернення кредитів, наданих із спеціального фонду Державного бюджету ВПО на придбання житла (передбачається в сумі 29 312,6 тис. грн.), (ііі) відсотків за користування пільговими іпотечними кредитами, наданими ВПО за рахунок коштів гранту Кредитної установи для відбудови (KfW), та пені за порушення строку платежів з погашення таких кредитів.

Надання пільгових іпотечних кредитів ВПО на придбання житла за рахунок коштів гранту KfW, розпочалось в 2021 р. Частина такого гранту, що спрямовується на надання кредитів, становить 24,5 млн. євро[26]. За даними Держмолодьжитла, за результатами перших двох відборів переможців на одержання таких кредитів (21.07.2021 та 31.08.2021), було надано більше 100 кредитів на загальну суму близько 135 млн. грн.[27]  Водночас, кількість осіб, внесених до реєстру кандидатів на отримання кредитів за кошти гранту KfW, станом на 21.10.2021 р. наближається до 21 тисячі, у зв’язку з чим виникають питання стосовно достатності коштів такої програми для вирішення житлових питань, з якими стикаються ВПО.

  • Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов
Розпорядник бюджетних коштів Бюджетна програма (код класифікації) Державний бюджет України на 2020 рік                    (тис. грн.) Державний бюджет України на 2021 рік               (тис. грн.) Проект бюджету на 2022 рік               (тис. грн.)
Міністерство розвитку громад та територій України Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов (2751470)   40 900,00   34 379,5   26 400,00

Незважаючи на те, що ця програма не спрямована виключно на ВПО, ті з ВПО, які відповідають передбаченим законодавством умовам, можуть спробувати скористатись нею для вирішення питання забезпечення житлом.[28]

Що далі?

Не слід забувати, що наразі Державний бюджет на 2022 рік знаходиться тільки на стадії проекту. Тож, не можна виключати можливості, що остаточна версія основного кошторису, що буде прийнята Парламентом, буде містити інші показники. З огляду на це, після його прийняття, новий Державний бюджет потребуватиме додаткового ретельного аналізу.


[1] Проект Закону про Державний бюджет України на 2022 рік, реєстраційний № 6000 від 15.09.2021 р.:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72775

[2] Публікація на сайті Кабінету Міністрів України (далі – “КМУ”) від 15.09.2021 р.:

https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-derzhbyudzhet-2022-ce-byudzhet-modernizaciyi-krayini-vidnovlennya-ekonomiki-ta-investicij-u-lyudej

[3] Дані щодо сум, закладених в Державному бюджеті на 2021 рік, тут і надалі наведені на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15.12.2020 р.:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text

[4] Висновки за результатами експертизи проєкту Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік”, затверджені рішенням Рахункової палати від 28.09.2021 р. № 21-1:

https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2021/21-1_2021/Vysn_21-1_2021.pdf

[5] Проект Постанови про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73006

[6] Пункт 31 Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженого Постановою КМУ № 947 від 18.12.2013 р. (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 767 від 02.092020 р.), далі – “Порядок № 947”: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text

[7] Дані щодо сум, закладених в Державному бюджеті на 2020 рік, тут і надалі наведені на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 р.:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20#Text

[8] Постанова КМУ «Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» № 767 від 02.09.2020 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/767-2020-%D0%BF#Text

[9] Інформацію опубліковано на сайті Мінреінтеграції 30.12.2020 р.:

https://minre.gov.ua/news/u-2020-roci-74-gromadyan-otrymaly-kompensaciyu-za-zruynovane-zhytlo-v-doneckiy-ta-luganskiy

[10] Інформацію опубліковано на сайті Мінреінтеграції 22.10.2021 р.:

https://minre.gov.ua/news/shche-37-gromadyan-otrymayut-kompensaciyu-za-zruynovane-zhytlo-v-doneckiy-oblasti

[11] Пункт 38 Порядку № 947: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text

[12] Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, затверджені Постановою КМУ № 769 від 04.10.2017 р.:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-2017-%D0%BF#Text

[13] Розпорядження КМУ № 425-р від 12.05.2021 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-2021-%D1%80#Text

Розпорядження КМУ № 737-р від 07.07.2021 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/737-2021-%D1%80#Text

Розпорядження КМУ № 1070-р від 08.09.2021 р.:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1070-2021-%D1%80#Text

[14] Додаток № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» № 2629-VIII  від 23.11.2018 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19#Text

[15] Показники надання кредитів опубліковано на сайті Держмолодьжитла: https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-ta-ato-oos/statystyka

[16] Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013-2023 роки, затверджена постановою КМУ № 967 від 24.10.2012 р. (в редакції постанови КМУ № 1360 від 23.12.2020 р.):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/967-2012-%D0%BF#n11

[17] Однією з умов надання довгострокового пільгового кредиту для будівництва (реконструкції) та придбання житла надаються є те, що вік кожного з членів молодої сім’ї (чоловік та дружина), одинокого молодого громадянина становить до 35 років включно.

[18] Пункт 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим спрямуванням на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013 – 2021 роки, затвердженого Постановою КМУ № 488 від 11.05.2011 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2011-%D0%BF#Text

[19] Інформацію наведено на сайті Держмолодьжитла:

https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/zbilsheno-statutnyi-kapital-derzhmolodzhytla-bilshe-kredytiv-ukraintsiam

[20] Наказ  Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження нової редакції Статуту Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» № 75 від 30.03.2021 р.

[21]  Інформацію наведено на сайті Держмолодьжитла: https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-z-statutnoho-kapitalu/statystyka

[22] Інформацію наведено на сайті Держмолодьжитла:

https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/komitet-vr-z-pytan-molodi-pidtrymav-vidnovlennia-finansuvannia-prohramy-zhytlovykh-kredytiv-dlia-molodi

[23] Розпорядження КМУ № 687-р від 23.06.2021 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-2021-%D1%80#Text

Розпорядження КМУ № 654-р від 16.06.2021 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2021-%D1%80#Text

[24] Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1807-IX від 08.10.2021 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-IX#Text

[25] Показники виконання Державної соціально-економічної програми “Доступне житло” (надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла):

https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/dostupne-zhytlo/statystyka

[26] Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам”, затверджений постановою КМУ № 451 від 28.04.2021 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#Text

[27] Інформацію наведено на сайті Держмолодьжитла: https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/zaversheno-opratsiuvannia-rezultativ-druhoho-vidboru-za-prohramoiu-zhytlovykh-kredytiv-dlia-vpo

[28] Постанова КМУ «Про затвердження Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов» № 343 від 25.04.2012 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/343-2012-%D0%BF#Text

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

23.10.21

21 жовтня 2021 року Європейським судом із прав людини (далі – ЄСПЛ) було винесено довгоочікуване рішення в справі «Селігененко й інші проти України» (заяви №№ 24919/16 та 28658/16). Справа стосувалась скарг на порушення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб під час проведення місцевих виборів. У цій справі ЄСПЛ визнав порушення Урядом України прав, гарантованих статтею 1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що передбачає загальну заборону дискримінації, та присудив сплатити заявникам у сукупності 18,000 євро моральної шкоди. Заявників у справі представляли юристи Української Гельсінської спілки з прав людини (пан Тарахкало М.О. і пані Лебідь В.П.), Регіонального центру з прав людини (пан Заєць С.А.), а також European Human Rights Advocacy Centre (Mr. J. Evans і Mr K. Levine).

Заявниці у цій справі, О.В. Селігененко, А.Р. Мартиновська та Д.О. Свиридова, мешкали в Криму, Є.О. Терехова була жителькою Донецька. Після окупації Криму Російською Федерацією та початку збройного конфлікту на Донбасі заявниці у 2014 та 2015 рр. переселились до Києва, де зареєструвалися в якості внутрішньо переміщених осіб. 

На місцевих виборах у Києві, що мали проходити у жовтні-листопаді 2015 року, заявниці подали заяви про включення їх до списку виборців. Однак їх заяви були відхилені в зв’язку з тим, що заявниці не мали зареєстрованого місця проживання в місті Києві.

Нагадаємо, що до 2020 року внутрішньо переміщені особи не мали права голосувати на місцевих виборах, не дивлячись на той факт, що були фактичними членами місцевої громади. Це обмеження критикувалося правозахисними організаціями, у тому числі БФ «Право на захист», і було знято тільки з набранням чинності Виборчого кодексу України 1 січня 2020 року.

Заявниці звернулися до суду з адміністративними позовами з вимогою включити їх у виборчі списки на місцевих виборах на підставі статті 70 Конституції України, стверджуючи про свою «приналежність» до місцевої громади з моменту переселення до Києва. Однак ці позови були відхилені національними судами.

У своїй заяві до ЄСПЛ заявниці скаржились на дискримінаційне ставлення через неможливість проголосувати на місцевих виборах. За їхніми твердженнями вони належали до вразливої групи осіб, щодо якої Уряд мав вдатись до додаткових заходів для забезпечення рівної участі у місцевих виборах. Також заявниці зазначили, що зміна місця реєстрації, що була необхідною умовою для голосування на місцевих виборах, була складним заходом для них, а також могла би призвести до негативних наслідків, у тому числі, скасування довідки  внутрішньо переміщеної особи, втрати зв’язків із покинутими домівками, а також їхньої власності та права проживання в ній (на окупованих територіях спостерігається практика позбавлення власності осіб, які не мають місцевої реєстрації, насамперед тих, що виїхали на контрольовану урядом України територію).

Зі свого боку, Уряд України стверджував, що внутрішньо переміщені особи не є вразливою групою населення, а ставлення до заявниць не відрізнялося від ставлення до інших громадян України, які мешкали не за своїм місцем реєстрації місця проживання.

У своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що в цій справі не оспорюється наявність у заявниць виборчих прав відповідно до статті 70 Конституції України, а також той факт, що  ставлення до заявниць не відрізнялось від ставлення до інших виборців на місцевих виборах, які проживали не за місцем реєстрації.

ЄСПЛ проаналізував актуальне на той час національне законодавство з цього питання, а також практику його застосування національними судами. Відповідно до національного законодавства, виборці, які не мали зареєстрованого місця проживання, й, відповідно, виборчої адреси у виборчому окрузі, де вони фактично проживали, не мали права брати участь у місцевих виборах, незважаючи на будь-які інші фактори й обставини. Ситуація внутрішньо переміщених осіб у цьому сенсі не відрізнялась від ситуації будь-яких інших груп людей, які не мешкали за адресою реєстрації та не могли проголосувати на місцевих виборах за фактичним місцем проживання.

У зв’язку з цим ЄСПЛ звернувся до своєї попередньої практики, зокрема до рішення «Thlimmenos v. Greece» [GC], no. 34369/97,  відповідно до якого незабезпечення різного ставлення до осіб, ситуація яких значною мірою відрізняється, може становити дискримінацію. Державна політика чи загальні заходи, що мають диспропорційно негативні наслідки для певної групи осіб, можуть вважатись дискримінаційними, незважаючи на те, чи були вони безпосередньо спрямовані на цю групу («D.H. and Others v. the Czech Republic [GC]», no. 57325/00).

Судом було взято до уваги аргументи заявниць, що вони були вимушені залишити місця попереднього проживання, й що жодних місцевих виборів, у яких би вони могли взяти участь, не було організовано за місцями їхньої реєстрації через відсутність контролю над територіями з боку Уряду України. При цьому, заявниці не могли проголосувати на місцевих виборах без зміни їхніх виборчих адрес. Таким чином, ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниці, як і всі інші внутрішньо переміщені особи, знаходились у суттєво інших умовах від громадян, які проживали за зареєстрованими адресами, та від тих, хто могли повернутись до місць своєї реєстрації і проголосувати там на місцевих виборах. З огляду на це, необхідно було вжити заходів з метою забезпечення їм рівних умов  для реалізації гарантованого законодавством права – права голосувати на місцевих виборах.

Також ЄСПЛ звернув увагу на той факт, що відповідно до статті 8 Закону України “Про забезпечення прав і свобод ВПО” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), внутрішньо переміщені особи мали право брати участь у місцевих виборах, однак відсутність подальших змін до виборчого законодавства не дозволила реалізувати це право.

Крім того, Суд зауважив, що хоч обмеження на участь у місцевих виборах і було знято згодом, однак протягом чотирьох років (з моменту виникнення ситуації для заявниць) порушення прав існувало, тому така зміна не може вплинути на висновок Суду в справі. 

Таким чином, тривала невиправдана затримка в наданні внутрішньо переміщеним особам повноцінних виборчих прав не тільки призвела до констатації порушення прав, що Україна зобов’язалась дотримуватися, але й до фінансових втрат держави.

З нетерпінням чекаємо на рішення ЄСПЛ у наступних категоріях справ – щодо соціального захисту ВПО, пенсійного забезпечення мешканців тимчасово окупованих територій, а також щодо отримання відшкодування збитків за зруйновані будинки та інше майно.  

 Ярослава Зволінська,

стратегічний юрист БФ «Право на захист»

Олег Тарасенко,

старший стратегічний юрист БФ “Право на захист”, адвокат

20.10.21

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за вересень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ.

Лише два з семи контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) залишилися відкритими для перетину лінії зіткнення: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській області. COVID-19 продовжує впливати на кількість людей, що перетинають КПВВ. У вересні ця цифра була меншою, ніж у попередні місяці. За статистикою Державної прикордонної служби (ДПСУ), близько 70,000 людей перетнули лінію зіткнення у вересні, тоді як ця цифра становила 91 000 у серпні. Де-факто влада зазначає заходи проти COVID-19 як причину для того, щоб тримати інші КПВВ закритими.

17 та 24 вересня де факто влада закрила КПВВ «Новотроїцьке» з боку НПУТ  з посиланням на технічні проблеми без будь-яких додаткових пояснень. Тим часом, КПВВ «Новотроїцьке» на стороні ПУТ працював в ці дні. Це закриття позбавило людей можливості перетину для таких цілей, як отримання необхідної медичної допомоги, відвідування родичів або відвідування похоронів. Такі закриття в деяких випадках можуть призвести до погіршення здоров’я хворих людей та тих, хто потребує особливого догляду.

У вересні, на веб-сайті Дія стало можливим отримати версію для друку міжнародного сертифікату про щеплення від COVID-19. Це означає, що люди можуть отримати сертифікат без відвідування медичного закладу і навіть перебуваючи на НПУТ. Однак для замовлення послуги потрібен смартфон з додатком Дія або електронний цифровий підпис.

Протягом вересня 10,159 вразливих осіб похилого віку були перевезені через КПВВ «Станиця Луганська» на електромобілі, наданому НУО “Проліска”.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях (наразі – на двох працюючих КПВВ, «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке»). Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.

Звіт доступний для завантаження

українською

та англійською

05.10.21

Як і велика частина наших співвітчизників-переселенців, які проживали на Донеччині та Луганщині, Лідія була вимушена покинути рідну Горлівку в 2014 році через початок бойових дій. Опинитися за сотні кілометрів від свого дому – це нелегке випробування, особливо для людини, якій вже за 60.

Спочатку жінка мешкала в модульному містечку в Кривому Розі. Через важкі умови проживання (влітку температура повітря перевищувала 38 градусів), жінка вимушена була знову шукати собі новий дім. Так вона й познайомилася з місцевою командою БФ «Право на захист».

У 2016 році монітор фонду Олена Пазенко допомогла Лідії переселитися до гуртожитку в смт Софіївка. Там жінка проживала наступні три роки. Але скромної пенсії не вистачало, аби сплачувати високу вартість комунальних послуг. Лідія вимушена була повернутися до модульного містечка. Згодом жінка намагалася знайти житло в містах Покров та Жовті Води, але всі ці спроби виявилися марними.

Проте Лідія не зневірилася й одного разу наша колега запропонувала податися на отримання тимчасового житла в гуртожитку в Кривому Розі. Перший поверх будівлі було реконструйовано завдяки зусиллям Український фонд соціальних інвестицій – УФСІ та місцевої влади.

До відкриття місця компактного проживання (МКП) лишався тиждень. Жінці ще потрібно було зібрати пакет документів, а багато переселенців вже їх здали – спершу здавалося, що нема на що сподіватися. Однак, завдяки допомозі наших колег, всі необхідні документи було зібрано та подано протягом одного дня.

Маленькі громади з великим серцем. Історія Девладівської ОТГ

«Заяви від переселенців на отримання тимчасового житла розглядає комісія, яка визначає пріоритетність за допомогою бальної системи. Пані Лідія була затверджена комісією та отримала 1-кімнатну квартиру в гуртожитку квартирного типу. Тож наголошуємо, що будь-хто з внутрішньо переміщених осіб має право подати документи та стати на чергу на отримання тимчасового житла, навіть якщо відомо, що кількість людей в черзі перевищує кількість квартир»,

– зазначає керівниця Дніпровсько-Запорізького офісу БФ «Право на захист» Мирослава Сущенко.

Наша колега Олена Пазенко з теплом розповідає про нещодавню зустріч з Лідією:

«Нещодавно, під час моніторингового візиту до МКП, ми розговорилися з пані Лідією про її бездоганну українську мову і…з’ясувалося, що її доньки закінчили факультет української філології, а старший брат пані Лідії – відомий український поет Леонід Талалай, твори якого вивчають в школі. Пані Лідія – світла людина і дуже скромна! Я дуже радію, що наші зусилля були не марними, радію, що бачу, як сяють її очі – такі моменти дають надію, що згодом кожна людина, яка вимушена була покинути домівку, обов’язково матиме свій дім!»

Сьогодні Лідія нарешті щаслива та звикає до життя у своїй новій домівці.

Ми щиро раді, що ця історія обернулася успіхом. Бажаємо Лідії більше ніколи не відчувати жодного дискомфорту в житті, а відчувати лише тепло, радість та щастя. Та дякуємо міській владі Кривого Рогу та Українському фонду соціальних інвестицій за допомогу у втіленні мрії Лідії в життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

04.10.21

Внаслідок обмежень на перетин лінії розмежування через КПВВ, тисячі людей були позбавлені можливості реалізації основних потреб: отримувати пенсії та соціальні виплати, свідоцтва про народження та смерть, відвідувати членів сім’ї та підтримувати з ними зв’язок, мати доступ до власного майна, або ж взагалі не мати доступу до свого постійного місця проживання.

Тож багато мешканців непідконтрольної уряду України території (НПУТ) наважуються їхати на підконтрольну територію через Російську Федерацію, перетинаючи російсько-український кордон через міжнародні контрольні пункти пропуску «Мілове» та «Гоптівка». Така поїздка, звісно, займає більше часу ніж перетин лінії розмежування, потребує додаткових витрат на транспорт та у багатьох випадках – сплати штрафу за незаконний перетин кордону.

contact line розмежування

Команда БФ «Право на захист» спільно з УВКБ ООН підготували звіт «В обхід лінії розмежування» за червень-серпень 2021 року. Він ґрунтується на інформації щодо умов перетину кордону та труднощів,
з якими стикалися мешканці НПУТ.

Звіт базується на результатах моніторингу перетинів мешканців непідконтрольної території через Міжнародні пункти перетину кордону (МПП) з Російською Федерацією «Мілове» та «Гоптівка». Звіт містить статистичні дані, юридичний аналіз, огляд умов перетину МПП та рекомендації.

Звіт доступний для завантаження

українською та англійською мовами.

УВКБ ООН та БФ «Право на захист» вдячні за щедру підтримку, надану донорами, включно з Європейською Комісією з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту (ECHO); Урядів Канади, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Кореї, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки (PRM), а також кожній особі, яка жертвує кошти через інші приватні асоціації УВКБ ООН, такі як «España con ACNUR» (Іспанія) та «UNO Flüchtlingshilfe» (Німеччина). Цей звіт базується на інформації, зібраній БФ Право на захист на двох МПП, статистиці від ДПСУ та спостережень протягом моніторингових візитів з червня по серпень 2021 р.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

01.10.21

Цей звіт містить результати спостереження на всіх семи контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду (КППВ) і опитування, проведеного на двох з них (КППВ «Новотроїцьке» в Донецькій області та КППВ «Станиця Луганська» в Луганській області) у першій половині 2021 року. Крім того, у звіті також містяться деякі попередні спостереження на міжнародних прикордонних пунктах пропуску (МПП) з квітня по червень 2021 року.

СТИСЛИЙ ОГЛЯД:

  • Кількість людей, що перетинають лінію розмежування, продовжувала зменшуватися у 2021 році. Згідно зі статистикою Державної прикордонної служби України (ДПСУ) 4, в першій половині 2019 року кількість перетинів становила 6 589 000, а у 2020 році 2 656 000 перетинів, в той час як в 2021 році було здійснено тільки 274 000 перетинів.
  • У першій половині 2019 та 2020 років, отримання пенсії або соціальних виплат та проблеми, пов’язані з готівкою, були найбільш часто згадуваними причинами, через які жителі НПУТ перетинали лінію розмежування, в той час як у 2021 році відвідування родичів було найбільш поширеною причиною. До введення карантинних обмежень, довгі черги були головною причиною занепокоєння серед респондентів на всіх КПВВ. Проте, оскільки перетин лінії розмежування був можливим лише на двох КПВВ, більшість респондентів назвали можливі проблеми з перепусткою в якості основної причини свого занепокоєння у 2021 році.
  • У першій половині 2021 року УВКБ ООН надавало підтримку організаціям, що сприяють перетину КПВВ. Наприклад, щонайменше 6 500 людей отримали допомогу від моніторів БФ «Право на захист» в установці і запуску додатку для мобільних телефонів «Вдома», а близько 1 200 осіб отримали допомогу від БФ «Право на захист» в отриманні дозволів на перетин від Координаційної групи.
  • Крім того, 29 918 вразливим літнім людям була надана транспортна підтримка на КПВВ «Станиця Луганська» за допомогою електромобіля НУО «Проліска»
  • Завдяки відділу адвокації БФ «Право на захист» 22 березня 2021 до Постанови № 1236 щодо протидії COVID‑19 були внесені поправки, які значно полегшили процедуру перетину для іноземців. Тому, тим з них, хто має постійне місце проживання в Україні, поліс страхування при перетині лінії розмежування до ПУТ не потрібен.
  • Монітори БФ «Право на захист» повідомили про людину, яка померла на «нульовому» блокпості на КПВВ «Станиця Луганська» у 2021 року. Попередня причина смерті була пов’язана з сердечним захворюванням.
  • Більше – у повній версії звіту.

Піврічний звіт доступний 

українською та англійською мовами

R2P logo Ukrainian

Опитування є частиною моніторингу з порушень прав постраждалого від конфлікту населення в рамках проекту: «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Мета опитування – дослідити причини та проблеми осіб, які подорожують між непідконтрольною уряду України території (НПУТ) та підконтрольною уряду України території (ПУТ), а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії розмежування через КПВВ в період карантину. Більше статистичних даних можна знайти на онлайн-платформі опитування на КПВВ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

30.09.21

В рамках проєкту «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» співробітники БФ «Право на захист» продовжують надавати юридичну допомогу та консультації об‘єднаним територіальним громадам (ОТГ). Нещодавно колеги побували на сході України з робочими візитами, зустрілися з представниками громад-учасниць проєкту на місцях та презентували перші напрацювання та результати спільної роботи.

Весною 2021 року Фонд розпочав активну співпрацю з новими об’єднаними територіальними об’єднаннями, що були утворені в рамках процесу децентралізації. Це новий досвід для України, який, відповідно, супроводжується не лише необхідними інноваціями, а й безліччю проблем, в особливості на сході України та поблизу лінії розмежування. Саме тому, БФ «Право на захист» розпочав роботу з п’ятьма територіальними громадами, з яких три – з Донеччини (Сартанська, Мар’їнська та Світлодарська), та дві – з Луганщини (Гірська й Нижньотеплівська). 

Минулого тижня колеги презентували  учасникам перші результати – проєкти соціальних паспортів громад та результати ґрунтовного дослідження, яке було проведене влітку цього року. Методом анкетування та фокус-груп, було зібрано інформацію щодо реального стану речей у системі надання соціальних послуг у громаді, а також про потреби людей, які живуть у вищезазначених громадах. Було проаналізовано отримані результати, які були обговорені під час зустрічей з представниками громад. Надалі ці дані допоможуть створити та підтримувати систему надання соціальних послуг.

Олег Любімов

«Це лише перші кроки. Далі має бути створена система комунальних закладів, які надають соціальні послуги, а також організовані структурні підрозділи, які будуть не лише відповідати за надання соціальних послуг у громадах, а й проводити повноцінний моніторинг та оцінювання якості наданих мешканцям послуг»,

– зазначив координатор з питань децентралізації БФ «Право на захист», Олег Любімов.

Сьогодні ми вже маємо низку результатів спільної роботи з громадами. Так, окрім розроблених соціальних паспортів громад у Гірському, наші працівники допомогли внести до реєстру надавачів соціальних послуг новостворений комунальний заклад Гірської міської ВЦА, а в Мар’їнці надали методичну допомогу для підготовки проєктної заявки на участь у грантовому конкурсі УВКБ ООН. 

Допомога громадам. Як БФ «Право на захист» допомагає ОТГ створювати ефективну систему надання соціальних послуг Helping the communities. How R2P helps ATCs create an effective system for providing the social services

Також під час однієї з зустрічей було обговорено реорганізацію Бахмутського територіального центру соціального обслуговування, який перейшов на баланс Світлодарської міської ВЦА. У Нижньотеплівській ОТГ ми обговорили варіанти надання соціальних послуг у громаді як на засадах міжмуніципального співробітництва, так і шляхом створення власного комунального закладу Центру надання соціальних послуг.

Юристи фонду також проконсультували керівництво громад щодо фінансового забезпечення системи надання соціальних послуг. Колеги розповіли про різноманітні субвенції, які надаються місцевим бюджетам із державного, як на підтримку громад в цілому, так і на підтримку розвитку соціальних послуг.

Допомога громадам. Як БФ «Право на захист» допомагає ОТГ створювати ефективну систему надання соціальних послуг Helping the communities. How R2P helps ATCs create an effective system for providing the social services

Та попереду ще дуже багато роботи. Але водночас сподіваємося, що ця робота стане плідною. 

Проєкт «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

23.09.21

СЛОВНИК 

Наступні терміни вживатимуться в цьому огляді в такому значені: 

  • внутрішньо переміщена особа або ВПО – громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • Комісія  житлова комісія з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам. Комісія утворюється органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності – військово-цивільною адміністрацією, з метою ведення обліку та визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ВПО; 
  • КМУ – Кабінет Міністрів України.

Зверніть увагу!

Визначення деяких термінів наведені в інших розділах цього огляду, де це є більш доречним.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ЗАКОНОДАВСТВО 

Питання надання ВПО тимчасового житла регулюються наступними законодавчими актами: 

  1. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» № 422 від 31 березня 2004 р. (далі  – «Постанова № 422»). 

Порядок надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджений Постановою № 422, встановлює можливість надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання.

Ознайомитись з Постановою № 422 можна за посиланням: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/422-2004-%D0%BF#Text

  • Постанова КМУ «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» № 582 від 26 червня 2019 р. (далі  – «Постанова № 582») та затверджені нею порядки: 
  • Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – «Порядок надання тимчасового житла»). Саме він визначає механізм та умови надання тимчасового житла ВПО, перелік необхідних для цього документів, а також встановлює ряд інших умов, пов’язаних з отриманням, вселенням до такого житла та користування ним. 
  • Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, який визначає умови формування фондів житла для тимчасового проживання ВПО, які не мають або втратили житло чи можливість користування ним.

Ознайомитись з Постановою № 582 можна за посиланням: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#Text

  1. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання» № 98 від 14 травня 2004 р. (далі – «Наказ № 98»). Серед іншого, ним затверджено форму договору найму житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання, за якою укладаються відповідні договори користування тимчасовим житлом з ВПО.

Ознайомитись з Наказом № 98 можна за посиланням: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04#Text

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ТА
ОСНОВНІ ПРАВИЛА

Можливість отримання внутрішньо переміщеними особами житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання з’явилась в 2018 році із внесенням відповідних змін до порядків, затверджених Постановою № 422. На сьогодні, згідно з їх положеннями, такі приміщення надаються ВПО, як і деяким іншим категоріям осіб, які втратили або були вимушені залишити своє житло, за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій. Ними також передбачено умови та загальний механізм отримання такого житла.

Водночас, внутрішньо переміщеним особам обов’язково необхідно звернути увагу на п. 3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого Постановою № 422. Він передбачає, що надання ВПО житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до цього порядку, затвердженого Постановою № 422, за винятком особливостей, визначених Порядком надання тимчасового житла (тобто Порядком надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженим Постановою № 582).  

Тож, для ВПО це означитиме необхідність користуватись саме Порядком надання тимчасового житла, ретельно ознайомившись з його положеннями. Саме згідно зі встановленими ним правилами внутрішньо переміщені особи повинні будуть стати на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, про що йтиметься далі, та, виходячи з передбачених ним умов, уповноважені органи оцінюватимуть необхідність ВПО/членів її сім’ї в отриманні житла. 

Зверніть увагу!

Для отримання житлових приміщень в тимчасове користування керуйтесь нормами Порядку надання тимчасового житла, затвердженого Постановою № 582! Детально ознайомтесь з його вимогами та дотримуйтесь встановлених ним правил!

Відповідно до п. 1 Порядку надання тимчасового житла, внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ВПО за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі – «Єдина інформаційна база»). Таким чином, місце розташування тимчасового житла, яке може бути надано ВПО/членам їх сімей, безпосередньо пов’язано з територією обслуговування органів, в яких вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі. 

Якщо ж ВПО матиме бажання отримати тимчасове житло в іншій адміністративно-територіальній одиниці (районі, місті без поділу на райони, районі в місті, селищі, селі), така особа спочатку повинна буде змінити своє місце проживання/перебування та, у зв’язку з цим, звернутись за видачею нової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до відповідного органу за місцем фактичного проживання. Раніше видана довідка буде вилучена, а відповідні зміни про це будуть також внесені до Єдиної інформаційної бази.  

Одразу після цього ВПО матиме можливість розпочати процес отримання тимчасового житла. Вимоги, згідно з якими ВПО мали спочатку протягом року проживати у певній адміністративно-територіальній одиниці і перебувати там на обліку в Єдиній інформаційні базі, були скасовані наприкінці 2020 року і більше не діють!

Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб мають сім’ї ВПО з дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку з числа внутрішньо переміщених осіб.

Потреба в житлових приміщеннях визначається у розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.

Слід також пам’ятати, що ВПО, яким надане житлове приміщення з таких фондів, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати його для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування відповідним приміщенням.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

МЕХАНІЗМ НАДАННЯ ТИМЧАСОВОГО ЖИТЛА 

Крок 1. Заява про взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання 

Для початку ВПО необхідно стати на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі – «облік»).  

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Умови взяття на облік 

На облік ВПО береться лише за таких умов: 

  1. за умови відсутності в неї та будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях;
  2. у разі наявності у власності ВПО або членів її сім’ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж вказані в підпункті 1 вище, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири). 

    Такий акт складається комісією, що утворена районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі утворення) ради, за встановленою законодавством формою [1].
Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Документи для взяття на обік 

Для взяття на облік ВПО подає заяву (за  формою, встановленою Додатком 1 до Порядку надання тимчасового житла, з підписами всіх повнолітніх членів сім’ї) та визначені ним документи до: 

  • відповідного центру надання адміністративних послуг або 
  • відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі відсутності – військово-цивільної адміністрації (далі – “уповноважені органи”)

1.Форма акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) наведена в додатку до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ № 505 від 1 жовтня 2014 р. 

З текстом відповідної постанови та формою акту можна ознайомитись за посиланням:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF#n160


у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі. 

Взяття на облік може здійснюватися за заявою представників, уповноважених ВПО, на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

Згідно з п. 8 Порядку надання тимчасового житла, до заяви додаються такі документи: 

  1. копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У разі подання заяви уповноваженим представником ВПО пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;

  1. копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
  2. акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за наявності умов, визначених абзацом другим пункту 2 Порядку надання тимчасового житла (див. підпункт 2 зазначених вище умов взяття ВПО на облік);
  3. копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
  4. довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;
  5. копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
  6. копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. 

Особі, яка подала заяву про взяття на облік, уповноваженим органом, що здійснює взяття на облік, видається опис документів, в якому зазначається інформація про дату подання та реєстрації заяви, реєстраційний номер заяви та перелік документів, доданих до заяви, за підписом посадової особи, яка їх прийняла.

Зверніть увагу!

Перебування ВПО на такому обліку не є підставою для відмови в подальшому взятті відповідної особи на (а) соціальний квартирний облік, (б) облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, (в) облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством, (г) інші види обліку для отримання житла. Так само, якщо ВПО вже перебуває на будь-якому з таких видів обліку, взяття її на облік відповідно до Порядку надання тимчасового житла не є підставою для зняття її з інших видів обліку!

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 2. Висновок Комісії щодо взяття на облік 

Заяву та подані ВПО документи розглядає Комісія, яка затверджує висновок щодо питання взяття особи на облік. Він містить рекомендації про взяття ВПО на облік або обґрунтовану відмову в цьому. 

ВПО/члени їх сімей, щодо яких вирішується питання про взяття на облік, мають право бути присутніми на засіданні Комісії!

Протягом 10 днів з дня його затвердження висновок Комісії подається на розгляд уповноваженому органу.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 3. Рішення про взяття на облік (відмову у взятті на облік)

Уповноважений орган приймає рішення про взяття ВПО на облік (відмову у взятті на облік) протягом 30 календарних днів з дня подання висновку Комісії щодо такої особи. 

Не пізніше семи робочих днів з дня прийняття рішення про взяття на облік або відмову у взятті на облік уповноважений орган надсилає ВПО поштовим відправленням повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, дати і номера рішення або підстави для відмови у взятті на облік.

Підставами для відмови у взятті ВПО на облік є:

  • неподання необхідного пакета документів, зазначених у пункті 8 Порядку надання тимчасового житла;
  • подання документів, що містять недостовірні відомості.

Рішення про відмову у взятті на облік повинне містити підстави для такої відмови з обов’язковим посиланням на пункт 20 Порядку надання тимчасового житла, що містить їх перелік, та може бути оскаржено в судовому порядку.

Зверніть увагу!

В деяких випадках ВПО можуть бути в подальшому зняті з обліку. Так, згідно з п. 20 Порядку надання тимчасового житла, підставами для зняття ВПО з обліку є:

  • заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
  • зміна особою місця проживання;
  • скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
  • неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
  • подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік.

Рішення про зняття з обліку повинне містити підстави для зняття з обліку з обов’язковим посиланням на пункт 20 Порядку надання тимчасового житла. Таке рішення може бути оскаржено в судовому порядку.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 4. Засідання Комісії з питання надання житла

Протягом п’яти робочих днів з дня надходження до відповідних фондів житла житлових приміщень, придатних для надання у тимчасове користування ВПО та членам їх сімей, Комісія повинна провести засідання з питання надання житла внутрішньо переміщеним особам. При цьому, на ньому мають право бути присутніми ВПО та члени їх сімей, щодо яких вирішується питання про розподіл житлових приміщень. 

На такому засіданні Комісія затверджує висновок, що містить рекомендації про надання житлових приміщень ВПО та членам їх сімей за результатами нарахованих балів за бальною системою оцінювання потреби у житлі, встановленою Порядком надання тимчасового житла, про яку більш детально йтиметься далі (див. Розділ «Бальна система оцінювання потреби у житлі ВПО»).

У висновку обов’язково має бути зазначений перелік ВПО і членів їх сімей, яким надаються житлові приміщення, та підстави їх надання, адреса житлового приміщення, що надається, його загальна та житлова площі, кількість кімнат.

Висновок оформляється протоколом засідання Комісії та передається на розгляд уповноваженого органу протягом десяти днів з дня його затвердження Комісією. 

Зверніть увагу!

У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, ВПО зобов’язана протягом семи робочих днів повідомити Комісії про такі зміни!

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 5. Рішення про надання житла 

Протягом 30 календарних днів з дня отримання висновку Комісії уповноважений орган приймає рішення про надання або відмову у наданні ВПО та членам їх сімей житлових приміщень.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 6. Ордер на вселення в житлове приміщення

На підставі рішення про надання ВПО і членам їх сімей житлових приміщень уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення. Ордер видається за формою, встановленою Додатком 2 до Порядку надання тимчасового житла. 

Ордер вручається (і) внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий, або (іі) уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

У разі коли ВПО або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а ВПО – на вселення в житлове приміщення. Це також є однією з підстав для зняття ВПО з обліку. Однак це не позбавляє таку особу права повторно звернутися для взяття на облік. Крім цього, в такому випадку Комісія проводить засідання з питання надання житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.  

Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

Зверніть увагу!

Рішення про надання житла ВПО і членам їх сімей може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, які не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 7. Укладення договору та вселення в житлове приміщення

Користування житловими приміщеннями здійснюється на підставі договору за формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу № 98 від 14 травня 2004 р. [2] (далі – «договір користування»).

Договір користування укладається після видачі ордера між уповноваженим органом (або уповноваженою ним особою) та ВПО, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення і користування ним на договірних умовах. Після вселення в житлове приміщення ВПО здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із ВПО. Такі особи набувають рівних із ВПО прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.

Крім цього, під час вселення/виселення ВПО в/із житлове/житлового приміщення складається акт стану житлового приміщення та приймання-передачі житлового приміщення з описом (за наявності майна) житлового приміщення, твердого інвентарю, меблів та м’якого інвентарю, що здається в наймання, та його обладнання. Відповідний акт складається за формою згідно з Додатком 3 до Порядку надання тимчасового житла. 

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

БАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ПОТРЕБИ У ЖИТЛІ ВПО

Пріоритетність надання ВПО житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб визначається за кількістю балів, що набере ВПО/сім’я, виходячи зі


2.Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання» № 98 від 14.05.2004 р.  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04#Text


встановлених Порядком надання тимчасового житла критеріїв та передбаченої для них кількості балів. 

Критерії поділяються на такі: 

  1. пріоритетні критерії, які нараховуються на сім’ю за найвищим показником. Якщо сім’я відповідає декільком пріоритетним критеріям, то бали за ними один до одного не додаються. В цьому випадку обирається критерій з найвищим балом.  

До пріоритетних Порядок надання тимчасового житла відносить такі критерії: 

  • сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
  • сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
  • сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
  • сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали. 
  1. загальні критерії, бали за якими нараховуються за наявності підстав. Бали за такими критеріями можуть додаватись один до одного в разі наявності відповідних підстав. 

До загальних критеріїв Порядок надання тимчасового житла, серед іншого, відносить такі: 

  • сім’ї з дітьми, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) під час проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, – 3 бали на сім’ю;
  • сім’ї осіб, визначених абзацами четвертим – восьмим, шістнадцятим – двадцять другим пункту 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є ВПО, – 2 бали на сім’ю; 
  • наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
  • неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали сім’ю;
  • сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
  • особи з інвалідністю I та II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
  • сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2 – 2 бали на сім’ю;
  • сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до затвердженої Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги [3], менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю;
  • особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та

3. Методика обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 486/202/524/455/3370 від 15.11.2001 р.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02#n18


  • стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, – 1 бал за одну нагороду. 

Перелік загальних критеріїв, що містить перелічені вище та інші встановлені законодавством загальні критерії і бали, що їм відповідають, встановлений п. 25 Порядку надання тимчасового житла. Крім цього, важливо пам’ятати, що рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.Зверніть увагу! Термін “сім’я” вживається у значенні, наведеному в статті 3 Сімейного кодексу України [4].

У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована згідно зі встановленим порядком раніше за часом.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

СТРОК КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ 

Житлові приміщення надаються ВПО та членам їх сімей у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями ВПО зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ

В разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо ВПО не набула іншого місця проживання, внутрішньо переміщена особа не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування має подати заяву уповноваженому органові про продовження строку надання житлового приміщення. До заяви додаються документи, передбачені п. 8 Порядку надання тимчасового житла (див. Крок 1 вище).

Комісія зобов’язана розглянути таку заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявника про зроблений нею висновок.

Висновок Комісії надається уповноваженому органу, який, на підставі такого висновку, не пізніше закінчення строку дії договору користування житловим приміщенням приймає рішення про продовження строку надання житлового приміщення ВПО.

Зверніть увагу!

У разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.

Уповноважений орган за 14 робочих днів до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає ВПО про необхідність звільнення такого житла.


4.Згідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім’ї має одинока особа (ч. 3 ст. 3 Сімейного кодексу України).

Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text


Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

УМОВИ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ

Як зазначалось вище, внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування!

ВПО та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.  

ВПО зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами. Перелік таких житлово-комунальних та інших послуг, а також умови їх оплати визначаються договором користування. Обов’язок внесення плати за житлово-комунальні та інші послуги виникає з дня підписання договору користування між ВПО та уповноваженим органом (або уповноваженою ним особою). Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ДОСТРОКОВЕ ПРИПИНЕННЯ НАДАННЯ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ 

В ряді випадків Комісія може прийняти рішення про дострокове припинення надання ВПО житлового приміщення. Згідно з п. 45 Порядку надання тимчасового житла, підставами для цього є: 

  • отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
  • скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
  • подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання ВПО житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • систематичне порушення ВПО та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • приведення ВПО та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у непридатний для його використання стан;
  • порушення умов договору користування після застосування до ВПО заходу впливу, визначеного Порядком надання тимчасового житла (див. Розділ «Заходи впливу» нижче);
  • непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування, що підтверджується інформацією про повернення ВПО на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон, отриманою від МВС,  Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади;
  • інші підстави, встановлені законом.
Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ЗАХОДИ ВПЛИВУ

Згідно з п. 46 Порядку надання тимчасового житла, порушення ВПО умов договору користування тягне за собою: 

  • письмове попередження про порушення умов договору користування;
  • розгляд Комісією питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.

Зверніть увагу!

Примусове виселення ВПО та членів її сім’ї із житлових приміщень відповідного фонду житла здійснюється лише на підставі рішення суду.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ФОРМУВАННЯ ФОНДІВ ЖИТЛА 

Фонди житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, які не мають або втратили житло (можливість користування житлом) формуються органами місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – відповідними військово-цивільними адміністраціями.

Житлові приміщення з відповідних фондів повинні відповідати санітарним і технічним вимогам та розташовуватися в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті, селища, села) за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Зверніть увагу!

Житлові приміщення з таких фондів не підлягають приватизації, обміну та поділу, наданню їх в піднаймання або не використовуються для вселення до них інших осіб!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

22.09.21

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за серпень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ.

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.      

  • У серпні 2021 року перетин лінії розмежування здійснювався лише через два з семи КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» у Луганській області. Кількість перетинів залишилася значно меншою в порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень. У цьому місяці, згідно з даними Операції Об’єднаних сил і моніторингу БФ «Право на Захист», кількість людей, які перетнули лінію розмежування залишилася без суттєвої різниці у порівнянні з липнем: понад 70 000 осіб перетнули лінію розмежування. Інші п’ять КПВВ залишаються закритими з боку непідконтрольних територій України (НПУТ) з липня 2020. Представники збройних формувань на НПУТ обґрунтовують закриття пунктів пропуску заходами з протидії поширенню COVID-19.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, серпень–2021 (ЗВІТ)
  • Постанова №787 від 28 липня 2021 року набрала чинності 5 серпня 2021 року. Вона зобов’язує всіх громадян України, іноземців та осіб без громадянства до самоізоляції протягом 10 днів, за виключенням осіб певних категорій. Встановлення застосунку «Вдома» знову стало обов’язковим (вперше з травня 2021 року). Якщо ті, хто перетинає лінію розмежування в бік підконтрольної території не мали смартфона або не могли встановити застосунок «Вдома», вони були зобов‘язані пройти обсервацію у спеціальному медичному закладі. Якщо особа, що перетинає лінію розмежування з непідконтрольної території отримала запрошення на вакцинацію від COVID-19 в Україні, то в такому випадку самоізоляція не потрібна.
  • Протягом серпня 9029 вразливих осіб похилого віку були перевезені через КПВВ «Станиця Луганська» на електромобілі, наданому НУО «Проліска».
Перетин лінії розмежування через КПВВ, серпень–2021 (ЗВІТ)
  • У серпні на КПВВ «Новотроїцьке» 51% (1139) людей, які перетинали до ПУТ, зробили тести на COVID-19, тоді як на КПВВ «Станиця Луганська» – 8 % (2289). Водночас у Донецькій області на обсервацію було направлено 109 осіб, усі вони або взагалі не мали телефону, або мали неактуальну модель телефону, на який неможливо встановити застосунок «Вдома». У Луганській області досі немає закладу для обсервації.
  • Після ухвалення Постанови №787 люди почали поставати перед труднощами під час обсервації у смт Гостре. Починаючи з 6 серпня БФ «Право на захист» почав моніторинг ситуації та умови обсервації у закладі. В той час там було відсутнє харчування. Ситуацію вдалося вирішити лише 18 серпня після втручання гуманітарної місії «Проліска». Крім того, ПЛР-тести проводились лише вівторками. Це означало, що для того, щоб пройти тест, людям доводилося чекати близько тижня до прибуття лікарів для збору матеріалу.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, серпень–2021 (ЗВІТ)
  • З огляду на підвищення попиту на мобільні телефони, продавці додали опціональні платні послуги для телефонів та не повідомляли про це покупців. Ця проблема була вирішена після втручання БФ «Право на захист».
  • Загальна кількість перетинів у серпні 2021 року становила 90860 осіб. Майже 94% усіх людей, які перетинали між лінію розмежування в обидва боки у серпні зробили це через КПВВ «Станиця Луганська». У Донецькій області 2612 особі було отримали можливість здійснити перетин в бік підконтрольної території (ПУТ) та 3205 в бік непідконтрольної території (НПУТ). У Луганській області 42375 осіб перетнули лінію розмежування в напрямку до ПУТ та 42668 в напрямку до НПУТ.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях (наразі – на двох працюючих КПВВ, «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке»). Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.

R2P logo Ukrainian

Звіт доступний для завантаження

українською

та англійською

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: