Зробити пожертву
Укр / Eng
16.07.21

Любов Іванівна — пенсіонерка, переселенка, тендітна жінка, якій особисто довелося пережити всі жахи 2014 року.

Родом жінка з Донецька, її житло знаходиться в районі Донецького аеропорту. У 2014 році, зібравши найнеобхідніше, жінка виїхала в Дніпро, де прожила до грудня 2018 року в орендованій квартирі.

Історія переселення: Любов Іванівна знайшла нову домівку в Жовтих Водах

У грудні 2018 року жінка переїхала до гуртожитку у Вільногірську, тому що ціни за комунальні послуги там були більш помірні. Але вже в лютому 2021 року мешканці гуртожитку отримали повідомлення про виселення через проблеми з протипожежною безпекою.

Дізнавшись про можливе виселення ВПО з гуртожитку, монітори нашого Фонду надали інформацію про можливі варіанти для переселення в межах Дніпропетровської області. Але людям, які вже один раз втратили свій дім та облаштувалися на новому місці, не хотілося покидати Вільногірськ. З 16-ти мешканців гуртожитку тільки Любов Іванівна наважилася на переїзд до міста Жовті Води, яке радо зустріло її.

Монітор Фонду Олена Пазенко надала супровід Любові Іванівні в новому місті: 

«Коли людина приїздить в інше місто — це вже для неї певний стрес. І ми намагаємося бути поряд, щоб допомогти максимально швидко й продуктивно відвідати всі установи та зібрати необхідні документи. А завдяки начальниці відділу молоді та спорту Жовтоводської міської ради Олені Лауді та головній спеціалістці відділу Людмилі Шкуренко нам вдається все зробити протягом одного дня: і гуртожиток оглянути, і в лікарні дозвіл на заселення отримати, і довідку ВПО зробити. Кажуть, що непросто бути емпатом, коли ти щодня стикаєшся з проблемами десятків людей, але працівникам Жовтоводської міської ради це вдається. Щиро дякую за нашу співпрацю!».

Сьогодні Любов Іванівна обживається в гуртожитку педагогічного коледжу, де було відремонтовано та умебльовано 4-й поверх для комфортного проживання ВПО.

Маленькі громади з великим серцем. Історія Девладівської ОТГ

«У кінці 2020 року під час спільної зустрічі представники cлов’янського офісу УВКБ ООН наголосили на тому, що варто спрямовувати зусилля на допомогу з переселенням та вирішенням житлових питань ВПО. У нашій роботі ми стикаємося з тим, що багато людей, отримавши інформацію про наявні об’єкти для переселення, потребують нашого супроводу.

Сьогодні з невирішеними житловими питаннями лишаються найбільш незахищені: особи з інвалідністю, літні люди, одинокі мами з дітьми. Навіть переселяючи людей в межах області, нам доводиться їх зустрічати на вокзалі нових міст та супроводжувати до ОМС, УСЗН та в ЦНАПи. Самостійно людина просто не встигне зробити все це протягом дня, а залишитися та винаймати житло подобово не всі можуть собі дозволити.

Саме тут потрібна допомога наших моніторів та їхня тісна співпраця з органами місцевого самоврядування, які завжди йдуть на зустріч. І яскравим прикладом такої співпраці є Жовтоводська громада», 

— зазначає Мирослава Сущенко, керівниця дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

09.07.21

Президенту України

Володимиру Зеленському

Шановний Володимире Олександровичу!

Ми, Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту і дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали у зв’язку із збройним конфліктом, звертаємося до Вас з проханням невідкладного підписання законопроєкту №5478  “Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї”, прийнятого Верховною Радою України 29 червня 2021 року.

З березня 2020 року окупаційні адміністрації, прикриваючись боротьбою з COVID-19, ввели штучні обмеження на перетин КПВВ через лінію зіткнення, розташовану в межах Луганської та Донецької областей, а також через адміністративний кордон Херсонської області та АР Крим та м. Севастополь. 

У зв’язку з цим, громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях втратили можливість підтримувати постійний зв’язок з підконтрольними українському уряду територіями. Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України, кількість перетинів через КПВВ знизилась у 35 разів порівняно із показниками, які існували до введення карантинних заходів з боку окупаційних адміністрацій. 

Єдиною можливістю збереження соціальних зв’язків, звернення за адміністративними, соціальними, медичними та іншими послугами для громадян України залишається подорож з тимчасово окупованих територій через територію Російської Федерації, що на сьогодні визнається адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 1700 до 5100 грн). 

Особливо критичною є ситуація у період триваючої вступної кампанії, де діти прямують з тимчасово окупованих територій до підконтрольної території, щоб вступити до закладів вищої освіти, і вкрай важливо, щоб першою зустріччю з представниками української держави для дитини не було складання протоколу про адміністративне правопорушення. 

Така ситуація потребує невідкладного вирішення. 29 червня Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону №5478. Цей проєкт передбачає незастосування до мешканців тимчасово окупованих територій штрафних санкцій за порушення з підстав гуманітарного характеру порядку в’їзду-виїзду з/до окупованих територій в умовах блокування перетину КПВВ зі сторони окупаційної влади. Наразі цей Закон очікує на підпис Президента України

Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту і дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали у зв’язку із збройним конфліктом, підтримує законопроєкт №5478 від 11.05.2021 “Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї” та звертається із проханням невідкладного підписання даного Закону з метою підтримки соціальних зв’язків з громадянами, які проживають на тимчасово окупованих територіях, задоволення невідкладних гуманітарних потреб. 

09 липня 2021 року

Громадська Організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Центр прав людини ZMINA

ГО “Донбас СОС”

БФ “Восток SOS”

БФ “Право на захист”

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

ГО «КримСОС» 


07.07.21

У 2015 році Юлія зі своїми 5-річними синами-двійнятками переїхала з Донецька в модульне містечко Нікополя. Це була її друга спроба порятунку себе і своїх дітей, коли вже стало зрозуміло, що війна на сході України затягнеться надовго.

Рік прожитий під обстрілами, безсонні ночі та прокидання від розірваних снарядів тепер здаються в далекому минулому, але не забуваються… Ще досі діти здригаються, почувши вибухи петард чи святкових салютів. 

Сьогодні ж Юлія та її сини пакують валізи, щоб переїхати з модульного містечка Нікополя до двокімнатної квартири в місті Кам’янське. І звісно ж з ними поїде в новеньке помешкання чорнявий красень, кіт Луї.

Наталя Юхименко, комендант модульного містечка Нікополя, опікується родиною від початку їхнього переміщення до міста:

«Юлія дуже світла людина та неймовірна мама! Вона все робить заради своїх дітей. Мені шкода, що Юлія переїжджає до Кам’янського, але водночас дуже радію за неї, бо вона так мріяла про власний дім!».

До Кам’янського Юлія регулярно їздила у лікарню з одним зі своїх синів, що має інвалідність. Тож дізнавшись від Олени Пазенко, монітора БФ «Право на захист», про реконструйований УФСІ багатоквартирний будинок для ВПО в Кам’янському, Юлія вирішила переїхати до цього міста, аби подати документи на отримання соціального житла.  

Завдяки наданому моніторами дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист» супроводу та небайдужому ставленню голови житлової комісії Кам’янської міської ради Альони Скали, мрія Юлії та її синів стала реальністю.

Жінка ледь стримує сльози радості: «Мрії здійснюються! Але я ще досі не можу повірити, що ми з дітьми отримали справжню квартиру! Дякую УФСІ що будуєте для переселенців! Дякую небайдужій громаді Кам’янського, яка приймає нас! Безмежно дякую БФ «Право на захист» за здійснення мрії!».

Мирослава Сущенко, керівниця дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист» зазначає:

«Щирі слова подяки від наших підопічних – це для нас дуже цінно, а відчувати свою причетність до здійснення їхніх мрій – дорогого вартує! І саме це відчуття надає сенсу нашій роботі!».

На фото – Юлія та монітор БФ «Право на захист» Олена Пазенко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

06.07.21

2 липня відбувся круглий стіл на тему реагування на виклики у сфері внутрішнього переміщення у контексті перехідного правосуддя. Захід організовано спільно БФ «Право на захист» та Консорціумом правової допомоги Грузії (LAG Consortium), за підтримки Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ/ОБСЄ). 

Учасники заходу обговорили практики, які застосовуються в Україні та Грузії для відшкодування шкоди за порушення прав людини внаслідок збройного конфлікту. Зокрема, під час обговорень експерти приділили особливу увагу розгляду успішних та невдалих практик забезпечення реалізації прав ВПО в межах процесів перехідного правосуддя в Україні та Грузії.

Грузинські колеги поділилися досвідом впровадження довготривалих рішень для ВПО, зокрема тих, що спрямовані на вирішення житлових питань та забезпечення соціального захисту. 

Своєю чергою українські колеги окреслили питання врегулювання репарацій в проєктах та чинних нормативно-правових актах у сфері перехідного правосуддя, а також поділилися практикою запровадження механізмів компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок збройного конфлікту в Україні.

«Правові рамки процесу перехідного правосуддя в Україні продовжують формуватися. У цьому контексті досвід Грузії в питаннях відшкодування шкоди за порушення прав людини може бути цінним як для розробки, так і для ефективної імплементації національних механізмів перехідного правосуддя!»

– зазначає Ярослава Юдіна, стратегічна юристка БФ «Право на захист»
Круглий стіл «Відповіді на виклики у сфері внутрішнього переміщення в рамках процесу перехідного правосуддя: порівняльне дослідження Грузії та України»

Протягом останніх років БФ «Право на захист» успішно допомагає ВПО та особам, постраждалим від збройного конфлікту, в отриманні відшкодування за порушення їх прав. Станом на червень 2021 року юристи БФ «Право на захист» допомогли бенефіціарам отримати 1 млн 574 тис. грн компенсацій за знищення житла внаслідок військових дій.

Проведений захід є частиною реалізації проєкту Бюро демократичних інститутів та прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ/ОБСЄ) «Просування людського виміру безпеки в Україні». Результатом спільного проєкту стануть напрацювання взаємних рекомендацій, які сприятимуть посиленню забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в межах процесу перехідного правосуддя в Україні, а також запобіганню порушенням прав ВПО в Грузії.

Доступний запис трансляції круглого столу

Transitional Justice Response to Internal Displacement and Implementation of IDPs’ rights: Comparative Study of Georgia and Ukraine

💬 Круглий стіл на тему «Відповіді на виклики у сфері внутрішнього переміщення в рамках процесу перехідного правосуддя: порівняльне дослідження Грузії та України»

Posted by Право на захист on Friday, July 2, 2021

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

02.07.21

До соціальних працівників БФ «Право на захист» звернулися мешканці одного з селищ Волноваської ВЦА та повідомили, що в їхньому населеному пункті є чоловік поважного віку, який вже майже два роки не має постійного місця проживання та періодично мешкає в підвалах багатоквартирних будинків і на вулиці. 

Допомога спільними зусиллями

Наші колеги одразу ж виїхали до селища, де розшукали чоловіка та з’ясували, що зараз він тимчасово проживає на дачі у знайомого. У дачному будинку немає доступу до опалення, водопостачання, водовідведення та інших умов для постійного проживання. Крім того, з’ясувалося, що чоловік офіційно не працевлаштований, не отримує пенсійні виплати та потребує медичного обстеження через перенесений інсульт.

Співробітники БФ «Право на захист» направили клопотання голові Волноваської міської ВЦА щодо соціального захисту бездомного, здійснили спільний візит до чоловіка разом із працівниками Центру соціальних служб та Територіального центру соціального обслуговування Волноваської міської ВЦА.

Допомога спільними зусиллями

В результаті спільної роботи нашого бенефіціара взяли на облік як бездомного, видали відповідне посвідчення. Щоб він почав отримувати пенсію за віком і/або соціальну пенсію, видали направлення до Управління ПФУ у Волноваському районі та УСЗН Волноваської райдержадміністрації

Чоловіку також запропонували розміщення у благодійних реабілітаційних центрах, але він від пропозиції відмовився. Також є можливість організувати його супровід до лікарні і надати гуманітарну допомогу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

24.06.21

ВСТУП

Одним із наслідків збройного конфлікту є спричинення значної матеріальної шкоди постраждалим, чиє майно може бути пошкоджено або навіть знищено в результаті бойових дій. Насамперед, ідеться про житло постраждалих, а, отже, і про компенсацію за житлові будинки або квартири, які можуть зазнати пошкоджень чи руйнувань.

Тому одразу із початком збройного конфлікту у 2014 році постало й питання про відшкодування завданої шкоди та створення відповідних законодавчих механізмів. За даними органів державної влади, станом на липень 2020 року в Донецькій та Луганській областях було пошкоджено і зруйновано приблизно 20 тис. об’єктів житлового фонду (Луганська область — 7 471 об’єкт, Донецька область — 13 269 об’єктів). Житлові будинки чи квартири були частково відновлені, однак станом на 01.07.2020 року чимало з них досі є зруйнованими або пошкодженими (див. докладніше Спеціальну доповідь Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло», 2020 рік[1]).

У вересні 2020 року Кабінет Міністрів України вніс зміни в постанову № 947 від 18.12.2013 року й затвердив чинний на сьогодні Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

Ці зміни створюють механізм грошової компенсації постраждалим цивільним особам, чиє житло було зруйновано внаслідок бойових дій. Завдяки прийняттю змін до постанови, з Державного бюджету 2020 року на ці цілі було виділено 20 млн грн (орієнтовно 700 000 дол. США). За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, майже всі ці кошти виплатили приблизно 74 цивільним особам (суми від 230 000 грн. до 300 000 грн. (8 300 — 10 800 дол. США)[2].

Проблема безгромадянства в Україні: причини виникнення та масштаби

СЛОВНИК

Постраждалі або постраждалі особи — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, житлові будинки (квартири) (далі — «житло») яких пошкоджено / зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації;

комісія — комісія з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;

комісія з обстеження — комісія з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;

акт обстеження — акт обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;

надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

збройна агресія — застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932–XII від 06 грудня 1991 р.[3], збройною агресією проти України вважаються, зокрема, (і) вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; (іі) блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; (ііі) напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; (iv) засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п’ятому — сьомому ст. 1 Закону України «Про оборону України» діям, у тому числі значна участь третьої держави в таких діях тощо;

внутрішньо переміщена особа — громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру;

КМУ — Кабінет Міністрів України;

Мінреінтеграції — Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;

ВЦА — військово-цивільні адміністрації.

Увага! Визначення деяких термінів наведені в інших розділах цього огляду, де це є більш доречним.

Житло, пошкоджене та зруйноване внаслідок збройної агресії: питання надання грошової допомоги та компенсації

ПРОБЛЕМАТИКА

Можна виділити дві основні проблеми:

  • Відсутність розмежування контекстів надзвичайної ситуації і збройного конфлікту для компенсації шкоди, яка, власне, була спричинена бойовими діями на Сході України. Розпорядженням КМУ від 26.01.2015 року № 47-р «Про встановлення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації»[4] ситуація в Донецькій та Луганській областях була визнана надзвичайною ситуацією державного рівня соціального і воєнного характеру, а отже, до правовідносин, які виникали в цій сфері, почали застосовуватися положення Кодексу цивільного захисту України. Пізніше це стало підставою для ухвалення інших актів КМУ щодо виплати компенсації за зруйноване житло внаслідок саме надзвичайної ситуації, а не збройного конфлікту. Йдеться про зміни до постанови КМУ № 947 від 18.12.2013 року, якою був затверджений Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання, що були ухвалені в липні 2019 року. Проте вже у вересні 2020 року КМУ прийняв нову редакцію цього документа. Відтепер, згідно зі змінами, внесеними постановою № 767 від 02.09.2020 року, він був затверджений у новій редакції як Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Отже, до виплати компенсації за пошкоджене або зруйноване внаслідок збройного конфлікту житло продовжують застосовуватися положення Кодексу цивільного захисту України. Тож що відбувається? До спеціальної ситуації, якою є збройний конфлікт, застосовуються положення Кодексу цивільного захисту України, який, власне, не може бути застосований до ситуації збройного конфлікту, оскільки містить загальний порядок і загальні положення щодо відшкодування шкоди, що передбачені для надзвичайних ситуацій, наприклад, епідемій, стихійних лих, техногенних катастроф. Це призводить до урівнювання всіх можливих надзвичайних ситуацій без врахування особливостей природи саме збройного конфлікту. У підсумку це може мати наслідки для права людини на компенсацію як специфічного права особи, яка є жертвою збройного конфлікту, а не постраждалою від надзвичайної ситуації.

  • Міжнародно-правові документи, зокрема, Керівні принципи з питань внутрішнього переміщення[5]та Принципи Пінейро[6], ухвалені в рамках ООН, фактично вказують на зобов’язання держав створити умови, за яких внутрішньо переміщеним особам буде гарантовано їхнє право власності, що включає також у себе і право на компенсацію за майно, що було пошкоджене або зруйноване внаслідок збройного конфлікту. У цьому випадку на державу покладено обов’язок створити цілісні та ефективні механізми, що, як правило, встановлюються на рівні закону. Однак наразі в законодавстві України є лише згаданий Порядок, затверджений постановою КМУ № 947 від 18.12.2013 р. і викладений у редакції постанови КМУ № 767 від 02.09.2020 р., що передбачає механізм грошової компенсації, проте не вирішує всіх питань, які випливають зі збройного конфлікту в контексті захисту права власності. Саме тому прийняття закону, який би створював цілісний та повноцінний механізм компенсації є конче необхідним.

ЗАКОНОДАВСТВО

Основними законодавчими актами, які регулюють питання виплат постраждалим, чиє житло було пошкоджено або зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, є:

  • Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затверджений постановою КМУ від 18 грудня 2013 р. № 947 (в редакції постанови КМУ від 02 вересня 2020 р. № 767)[7] (далі — «Порядок»). Саме Порядок встановлює механізм надання постраждалим грошової допомоги та грошової компенсації, визначає перелік необхідних для цього документів, повноваження відповідних органів, а також інші умови, пов’язані з одержанням постраждалими грошової допомоги або компенсації.
  • Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затверджений постановою КМУ від 02 вересня 2020 р. № 767[8](далі — «Порядок використання коштів»). Порядок використання коштів визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації».
  • Кодекс цивільного захисту України № 5403–VI від 02 жовтня 2012 року[9](далі — «Кодекс цивільного захисту»). Кодекс цивільного захисту регулює основні питання, пов’язані із захистом населення та майна від надзвичайних ситуацій, у тому числі питання відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації.
State budget of Ukraine. What has changed?

ГРОШОВА ДОПОМОГА

Загальні питання

Відповідно до п. 3 Порядку, грошова допомога надається постраждалим, чиє житло пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

На відміну від положень Порядку, що стосуються надання грошової компенсації, норми щодо виплати грошової допомоги мають загальний характер та стосуються будь-якого виду надзвичайної ситуації (надзвичайної ситуації природного, техногенного характеру, соціальної або воєнної), а не лише випадків, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Водночас, постраждалі, які не відмовилися від евакуації, відселення та не залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту, що, насамперед, стосується внутрішньо переміщених осіб, не зможуть отримати грошову допомогу у зв’язку з пошкодженням їхнього житла.

Зважаючи на положення п. 34 Порядку, грошова допомога може виплачуватися не тільки власникам (співвласникам), але також і наймачам житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків.

Рішення про надання постраждалим грошової допомоги та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.

Розмір грошової допомоги постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

Фінансування заходів із надання грошової допомоги постраждалим здійснюється коштом державного та місцевих бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел.

Грошова допомога є одноразовою, повторна виплата коштів не допускається. Згідно з п. 39 Порядку, після отримання грошової допомоги або компенсації, про яку йтиметься далі, постраждалі втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у ч. 8 ст. 86 та ч. 2 ст. 89 Кодексу цивільного захисту.

Відповідно до ч. 8 ст. 86, постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються, а ч. 2 ст. 89 передбачає надання таких компенсацій і пільг постраждалим, які евакуюються, відселюються на нове місце проживання у зв’язку з надзвичайними ситуаціями, як: (і) оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно), та (іі) одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення в порядку та розмірі, встановлених КМУ.

Процедура отримання

Порядок передбачає такий механізм надання постраждалим грошової допомоги:

Крок 1: одержання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації

Відповідно до п. 4 Порядку, органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів проводять обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, обліковують його, складають і затверджують списки постраждалих на відповідній території та видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Крок 2: звернення з заявою про отримання грошової допомоги

Згідно з п. 9 Порядку, для отримання грошової допомоги постраждалі подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:

  • заяву;
  • довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України).

Згідно з п. 30 Порядку, у разі, коли пошкоджене житло перебуває в спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової допомоги, подаються окремо від імені кожного постраждалого. Грошова допомога співвласникам надається пропорційно площі зруйнованого або пошкодженого житла, що належить кожному зі співвласників.

Необхідні документи подаються постраждалим (його представником) особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.

Крок 3: прийняття рішення про надання грошової допомоги

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають у п’ятиденний строк з дня подання документів, зазначених у п. 9 Порядку (див. Крок 2 вище), а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим грошової допомоги, що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

У разі надання постраждалим недостовірної інформації про встановлення статусу особи, яка постраждала від надзвичайної ситуації, розмір завданої матеріальної шкоди Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади можуть прийняти рішення про відмову в наданні грошової допомоги.

У разі незгоди постраждалий може оскаржити зазначене рішення до суду.

Крок 4: виплата грошової допомоги

Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків, надається в місячний строк з дня прийняття рішення про її надання. Виплата допомоги здійснюється через акціонерне товариство «Укрпошта» або шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, наданий постраждалим.

Проблемні питання

На сьогодні питання виплати грошової допомоги постраждалим, чиє житло було пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації, регулюються тими самими положеннями Порядку, що і виплата допомоги особам, чиє житло зазнало пошкоджень внаслідок будь-якої надзвичайної ситуації (аварії, пожежі, стихійного лиха тощо) або проведення робіт із ліквідації її наслідків.

Проте, з урахуванням специфіки ситуації на Сході України, а також характеру можливих пошкоджень житла в ході збройного конфлікту та ризиків, які особа несе, залишаючись на попередньому місці проживання за таких умов, може бути доцільно виділити та окремо врегулювати процедури, пов’язані з виплатою грошової допомоги постраждалим через пошкодження житла внаслідок збройної агресії.

Передбачений на цей момент розмір грошової допомоги, а саме: від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що в липні – листопаді 2021 року становитиме від 7137 грн до 35685 грн, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на період 01.07.2021 – 30.11.2021 року, який складатиме 2379 грн[10]), навряд чи можна вважати достатнім для тих постраждалих, чиє житло було пошкоджено внаслідок збройної агресії, особливо, якщо пошкоджене житло стає непридатним для проживання. Водночас, у разі переїзду постраждалого за таких обставин навіть до іншого населеного пункту, відповідна особа, виходячи з вимог Порядку, втрачає можливість отримати грошову допомогу.

Також, згідно з п. 37 Порядку, виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. Положення Порядку не включають у формування такої консолідованої претензії виплату грошової допомоги, що також, при окремому спеціальному врегулюванні цих питань, могло б бути доречним з огляду на кількість зруйнованих внаслідок збройної агресії об’єктів житлової нерухомості.

Compensation for the loss of an income due to late wage payment

ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ

Загальні питання

Згідно з п. 3 Порядку, грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»[11].

Однією з особливостей грошової компенсації є те, що вона надається постраждалим, які є власниками зруйнованого майна. Згідно з п. 26 Порядку, компенсація не надається в разі, коли житло було зруйноване до моменту реєстрації постраждалим права власності на такий об’єкт.

Водночас, обмеження не поширюються на випадки:

  • реєстрації постраждалим права власності на зруйноване житло внаслідок отримання його в спадщину, крім випадку спадкування житла, яке було придбано спадкодавцем у зруйнованому стані, або отримання спадкодавцем за життя грошової компенсації за зруйноване житло;
  • згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, під час першої реєстрації права власності (внесенні запису) щодо зруйнованого житла постраждалий був зазначений як власник такого житла.

Якщо співвласників кілька, грошова компенсація надається пропорційно площі зруйнованого житла, що належить кожному з них.

За п. 32 Порядку, розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла). Як і грошова допомога, грошова компенсація є одноразовою, повторна виплата коштів не допускається (п. 36 Порядку). Так само, як уже було зазначено вище щодо грошової допомоги, після отримання компенсації постраждалі втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у ч. 8 ст. 86 та ч. 2 ст. 89 Кодексу цивільного захисту.

Фінансування заходів із надання грошової компенсації постраждалим здійснюється коштом державного бюджету — з коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» (далі — «бюджетні кошти»).

Згідно з Додатком 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082–IX від 15 грудня 2020 року[12], на 2021 рік у Державному бюджеті за вказаною програмою передбачені видатки в розмірі 114 мільйонів гривень.

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінреінтеграції. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій (далі — «регіональні органи соціального захисту населення»).

Відповідно до п. 4 Порядку використання коштів, бюджетні кошти розподіляються головним розпорядником бюджетних коштів — Мінреінтеграції — на підставі поданої регіональними органами соціального захисту населення інформації про кількість постраждалих, складеної на підставі рішень комісій. Бюджетні кошти спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які протягом п’яти робочих днів після надходження коштів на їхні рахунки в органах Казначейства, готують відповідні виплатні документи (відомості) та здійснюють перерахування на банківську картку (картковий рахунок у банку) постраждалих або їхних представників.

Виплата компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України на виконання статті 6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268–VIII від 18 січня 2018 р.[13]

На практиці, за даними Мінреінтеграції станом на 31 травня 2021 р., у цьому році відповідними комісіями в Донецькій та Луганській областях були прийняті рішення про надання компенсації 119 громадянам, які є власниками 107 об’єктів житлового фонду, на загальну суму 30,097 млн грн. Крім цього, станом на 31 травня 2021 р., 37 жителів Донецької області та 6 жителів Луганської області отримали грошову компенсацію на загальну суму 11,15 млн грн.[14]

Механізм надання грошової компенсації

Порядок передбачає такий механізм надання постраждалим грошової компенсації:

Крок 1: подання документів постраждалою особою

Згідно з п. 16 Порядку,постраждалі подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — відповідних ВЦА населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:

  • заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Заява подається за формою, встановленою Додатком 2 до Порядку;
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України);
  • нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності в постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла.

Порядок також передбачає можливість подання документів через відповідний центр надання адміністративних послуг (п. 29 Порядку).

Крок 2: прийняття рішення про проведення обстеження житла

Органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів приймають протягом 5 календарних днів з моменту надходження заяви (див. Крок 1 вище) рішення про проведення обстеження житла, про що повідомляють постраждалому або його представнику зворотними каналами зв’язку, що зазначені в заяві.

Крок 3: обстеження зруйнованого житла та складення акту обстеження

Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене в строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.

Обстеження проводиться комісією з обстеження, що утворюється органами місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів, які призначають її голову, заступника голови та затверджують її склад із залученням за згодою депутатів відповідної місцевої ради, представників райдержадміністрацій та правоохоронних органів, а також представників громадських об’єднань та неприбуткових організацій.

Згідно з Порядком, за потреби, до обстеження житла відповідно до законодавства можуть за згодою залучатися фахівці проєктних і науково-дослідних організацій та інші суб’єкти господарювання, у тому числі ті, які мають право проводити обстеження та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна. До складу комісії з обстеження також можуть залучатись уповноважені представники Збройних Сил на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.

За результатами проведеного обстеження, комісія з обстеження складає акт обстеження за формою, встановленою Додатком 1 до Порядку. Акт обстеження складається у двох примірниках, один із яких надається постраждалому або його представнику.

В акті обстеження зазначається висновок про технічний стан житла на момент його обстеження: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло пошкоджене, зазначається його придатність до проживання: придатне чи непридатне для проживання.

Під час проведення обстеження житла та складання акта обстеження можуть враховуватись інші документи, у яких зафіксовано факт руйнування житла.

Постраждалі / їх представники мають право долучатися до роботи комісії з обстеження під час обстеження та складання акта обстеження, підписувати його, надавати пояснення, додавати інші документи та/або інформацію, які постраждалі вважають за необхідне додати, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.

Крок 4: видача постраждалому довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації

Відповідно до п. 18 Порядку, органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів видають протягом 3 робочих днів з моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав постраждалому довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації. Довідка видається за формою, встановленою Додатком 3 до Порядку.

Крок 5: звернення з заявою про виплату грошової компенсації

Після отримання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі, їх законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності (далі — «представник»), додатково подають органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів:

  • заяву в довільній формі про виплату грошової компенсації. У заяві мають бути вказані реквізити банківської картки (карткового рахунка в банку), на яку (який) перераховується компенсація. Крім цього, у заяві зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів;
  • копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію акта обстеження житла;
  • інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, яка видається в установленому порядку на підставі акта обстеження житла.

Таким чином, перед поданням заяви про виплату грошової компенсації постраждалому також необхідно здійснити державну реєстрацію припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням! Для цього державному реєстратору прав на нерухоме майно подаються, зокрема: (1) документ, відповідно до якого підтверджується факт знищення (тобто акт обстеження); (2) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім встановлених законодавством випадків).[15]

Як і для отримання грошової допомоги, документи для отримання грошової компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.

Порядок також передбачає можливість подання документів через відповідний центр надання адміністративних послуг (п. 29 Порядку).

У випадках, коли зруйноване житло перебуває в спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової компенсації, подаються окремо від імені кожного постраждалого (п. 30 Порядку).

Якщо постраждалий подав неповний пакет документів, необхідних для отримання компенсації, або в разі наявності технічних помилок чи інших недоліків в поданих документах органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів надають можливість постраждалому протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення про виявлення такого факту надати відсутні документи або усунути відповідні недоліки. У разі неусунення недоліків в установлений строк усі документи повертаються постраждалому або його представнику.

Крок 6: формування списків постраждалих для внесення на розгляд комісії

Як передбачено п. 21 Порядку, органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів формують та затверджують щомісяця до 5 числа списки постраждалих, житло яких зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, та надсилають їх разом із наданими постраждалими документами регіональним органам соціального захисту населення за відповідною формою, що затверджується Мінреінтеграції, для подальшого їх внесення на розгляд комісій.

Крок 7: прийняття комісією рішення про надання / відмову в наданні грошової компенсації, формування узагальненого списку постраждалих

Комісія протягом 10 робочих днів з моменту отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмови в наданні грошової компенсації. Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом (п. 22 Порядку).

Комісія може своїм вмотивованим рішенням одноразово продовжити строк для прийняття рішення, передбаченого цим пунктом, але не більш як на 30 календарних днів.

Відповідно до п. 25 Порядку, Комісія приймає рішення щодо відмови в наданні грошової компенсації в разі:

  • встановлення обставин, що свідчать про подання постраждалим документів, що містять недостовірну інформацію;
  • повторного подання заяви постраждалим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію або який уже включений у подання до Мінреінтеграції;
  • реєстрації постраждалим права власності на житло після моменту його руйнації, крім винятків, встановлених Порядком (див. підрозділ «Загальні питання» вище).

У разі незгоди постраждалий може оскаржити зазначене рішення до суду.

Крок 8: інформування про прийняте рішення

Протягом 3 робочих днів з дати прийняття комісією рішення (і) про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або (іі) відмову в наданні грошової компенсації, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів:

  • копію рішення комісії із зазначенням розміру грошової компенсації — у випадку позитивного рішення про надання компенсації; або
  • копію рішення із зазначенням підстав його прийняття — у випадку відмови в наданні компенсації.

Крок 9: подання до Мінреінтеграції

Регіональні органи соціального захисту населення затверджують (не пізніше ніж через 5 робочих днів з моменту отримання узагальненого списку постраждалих від комісії) подання до Мінреінтеграції, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої ухвалене рішення, яке надсилається на погодження до Мінреінтеграції для затвердження (п. 27 Порядку).

Подання направляється до Мінреінтеграції у двох примірниках, один із яких залишається в Мінреінтеграції.

Крок 10: розподіл бюджетних коштів для виплати компенсації

Мінреінтеграції відповідно до обсягу бюджетних коштів на відповідний рік на підставі отриманого та погодженого подання від регіональних органів соціального захисту населення здійснює розподіл бюджетних коштів пропорційно кількості постраждалих за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв виплачується грошова компенсація.

У разі наявності заяв, поданих в один день, пріоритетність надається постраждалим, житло яких було зруйновано раніше!

Крок 11: виплата грошової компенсації

Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення протягом 5 робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів. Виплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації.

Проблемні питання

Зараз Порядок регулює надання грошової компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, оминаючи увагою питання виплати постраждалим компенсації у зв’язку з руйнуванням інших об’єктів нерухомості — нежитлового нерухомого майна, а також знищенням іншого майна, такого як, наприклад, транспортні засоби або побутові речі.

Ще одним із проблемних питань, що залишаються невирішеними на рівні Порядку, є надання грошової компенсації постраждалим у випадках, коли зруйноване житло надалі відновлювалось (відбудовувалось) власником самостійно або коштом чи з допомогою інших осіб. На практиці така допомога може включати, зокрема, і надання благодійними організаціями власнику житла матеріалів, необхідних для його відбудови.

З одного боку, можна стверджувати, що питання виплати компенсації постраждалим, чиє житло було відновлено (відбудовано) після руйнування, Порядком у достатній мірі врегульовано не було. З іншого боку, на відміну від обмежень, встановлених п. 26 Порядку для випадків, коли житло було зруйноване до моменту реєстрації права власності на нього («Грошова компенсація не надається у разі, коли житло було зруйноване до моменту реєстрації постраждалим права власності на такий об’єкт»), Порядок не містить прямої заборони виплачувати компенсацію тим постраждалим, якими було здійснено відновлення свого житла.

До того ж, формулювання встановленої Порядком форми акту обстеження передбачають надання відомостей, зокрема, про причини пошкодження/руйнації, встановлені пошкодження стін, фундаменту, даху/покрівлі тощо, даних про ремонтні роботи, а також висновків щодо такого житла: зруйноване/пошкоджене, якщо пошкоджене: придатне або непридатне для проживання. Зважаючи на такі формулювання, можна дійти висновку, що стан житла, яке було зруйновано, але частково відновлено до дати обстеження, може бути належним чином відображений в акті обстеження. Однак, незважаючи на це, це питання все ж  потребує більш чіткого законодавчого врегулювання.

Ще одним проблемним питанням залишається проведення обстеження житла в разі наявності обмежень щодо перебування / переміщення на території населених пунктів, де воно розташовано. Так, згідно з п. 15 Порядку, у разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, у яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.

У разі відмови Командувача об’єднаних сил надати такий дозвіл, визначений Порядком строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача об’єднаних сил або зняття встановлених обмежень. Водночас, Порядок не передбачає жодних альтернативних методів документування факту руйнації / пошкодження житла та його стану (як, наприклад, можливість складення акту та підтвердження факту руйнування житла на підставі офіційних даних державних органів, міжнародних організацій, інших фото- та відеоматеріалів). З огляду на це, постраждалі, чиє житло розташовано на території таких населених пунктів, фактично можуть бути позбавлені можливості зібрати необхідні документи та отримати грошову компенсацію.

Stateless Children in Ukraine. Why and How? Як в Україні народжуються діти без громадянства?

ПЕРСПЕКТИВИ

1 березня 2021 року у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» (далі — «законопроєкт»), реєстраційний номер — 5177[16].

Законопроєкт покликаний визначити правові та організаційні засади державної політики щодо захисту права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії. При цьому, ним пропонується ряд нововведень, основні з яких передбачають наступне:

  • визначення збройної агресії як причини втрати, пошкодження або знищення майна. На противагу наведеним вище положенням Порядку, законопроєкт іншим чином визначає причину втрати, пошкодження або знищення майна постраждалих — замість «надзвичайної ситуації» такою причиною визначено саме «збройну агресію». Такий підхід у більшій мірі відповідає фактичним обставинам та положенням Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268–VIII від 18.01.2018 року, а також має вивести захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії, з-під сфери регулювання законодавства, що стосується надзвичайних ситуацій та цивільного захисту.
  • розширення визначення терміну «постраждалі особи». Згідно з ч. 1 ст. 1 законопроєкту, постраждалі особи — це «особи, яким заподіяно майнову шкоду у зв’язку з втратою, знищенням або пошкодженням майна внаслідок збройної агресії, що належить їм на праві власності або іншого речового права, зареєстрованому у порядку, встановленому законодавством». Таким чином, запропоноване законопроєктом визначення охоплює не тільки пошкоджене або зруйноване житло, як наразі передбачено Порядком, але й інші види майна. Крім цього, законопроєкт робить наголос на захисті не лише власників певного майна, але також і осіб, які мають інші речові права на відповідне майно.
  • запровадження механізму реституції. Відповідно до ч. 1 ст. 1 законопроєкту, реституцією є «відновлення права власності чи іншого речового права, порушеного внаслідок збройної агресії, в обсягах, що відповідають змісту такого права до його порушення». Реституція підлягатиме переважному застосуванню в порівнянні з іншими способами захисту прав постраждалих осіб та здійснюватиметься в порядку, встановленому КМУ. Згідно з законопроєктом, застосування реституції є можливим лише за умови здійснення органами державної влади за місцем знаходження майна своїх повноважень у порядку, передбаченому Конституцією та законодавчими актами України. Це означає, що реституція не здійснюватиметься в разі знаходження майна на тимчасово окупованих територіях.
  • незастосування позовної давності на вимоги осіб щодо захисту їх прав на майно, порушених внаслідок збройної агресії. Згідно з ч. 3 ст. 8 законопроєкту, держава забезпечує можливість реституції майна, зокрема, через незастосування позовної давності на вимоги осіб щодо захисту їх прав на майно, порушених внаслідок збройної агресії, з метою відновлення фактичного володіння цим майном. Ст. 5 законопроєкту також встановлює, що «на вимоги про захист права власності чи іншого речового права, порушення, оспорювання чи невизнання яких є наслідком збройної агресії, позовна давність не поширюється». Відповідні зміни пропонується внести й до ст. 268 Цивільного кодексу України.
  • розширення положень щодо компенсації. Згідно з ч. 1 ст. 1 законопроєкту, компенсацією є «відшкодування майнової шкоди, завданої особам, які постраждали внаслідок збройної агресії, у зв’язку з порушенням їх права власності у спосіб, передбачений цим Законом». Якщо на сьогодні Порядок передбачає надання постраждалим тільки грошової компенсації, то, відповідно до ст. 10 законопроєкту, компенсація може надаватиcя також і в інший спосіб, а саме: (а) перерахування грошових коштів (грошова компенсація); б) надання нерухомого майна; в) здійснення на користь постраждалої особи дій (шляхом внесення на її користь частини внеску, компенсації сплати відсотків тощо), пов’язаних із забезпеченням житлом; (г) надання, виключно за згодою постраждалої особи, інших активів. Компенсація надаватиметься в порядку, встановленому КМУ.

Порядок визначення розміру компенсації також встановлюватиметься КМУ. Водночас, ст. 11 законопроєкту встановлює основні підходи до визначення розміру компенсації та максимальний розмір компенсації залежно від видів пошкодженого або знищеного майна. Так, законопроєкт визначає максимальний розмір компенсації за знищене житло, пошкоджене житло, знищене та пошкоджене нежитлове нерухоме майно, за знищені або пошкоджені побутові речі, знищені колісні транспортні засоби.

Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 11 законопроєкту, «розмір компенсації за знищене житло визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, що є чинними на дату прийняття рішення про надання компенсації та не може становити більше ніж 135 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за один об’єкт знищеного житла», а, за ч. 3 ст. 11, «розмір компенсації за пошкоджене житло визначається з урахуванням ступеню пошкодження житла та не може становити більше ніж 85 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за один об’єкт пошкодженого житла».

  • вдосконалення порядку обстеження знищеного та пошкодженого майна. Серед іншого,п. 3 ст. 14 законопроєкту передбачає, що в разі неможливості проведення документування фактів пошкодження / зруйнування майна у зв’язку із неможливістю доступу до населеного пункту (його частини), де розташований відповідний об’єкт, Комісія з обстеження майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії, здійснює документування за наявними матеріалами. Вказана комісія може прийняти рішення про підтвердження факту повної руйнації нерухомого майна на підставі аерофотозйомки, даних супутникових карт, інформації, отриманої на її запит від керівника відповідного органу військового управління. У разі неможливості прийняття рішення за наявними матеріалами, комісія здійснюватиме обстеження пошкодженого майна після отримання доступу до такого майна на підставі письмового дозволу керівника відповідного органу військового управління (за відсутності загрози життю чи здоров’ю людини).
  • створення Державного реєстру майна, знищеного, пошкодженого та втраченого внаслідок збройної агресії. Згідно з ч. 1. ст. 1 законопроєкту, відповідний реєстр становитиме єдину державну інформаційно-телекомунікаційну систему, яка, зокрема, призначена для збирання, накопичення, обробки, зберігання та захисту інформації про майно, знищене, пошкоджене або втрачене внаслідок збройної агресії, облік осіб, які мають право на компенсацію за таке майно або реституцію, а також нараховані розміри компенсації, здійснені реституції тощо.

Водночас, текст законопроєкту містить деякі недоліки, які потребуватимуть додаткового доопрацювання, проте можуть бути усунені шляхом врахування правок під час процедури другого читання[17].

У Водяному залишилося усього 9 людей. Історії мешканців села Only nine residents left. Stories from Vodiane

ІСТОРІЇ

Петро Сергійович (ім’я змінене) – пенсіонер, раніше мешкав у Широкіному. У 2014 році його дім потрапив під обстріл і був зруйнований. Сам чоловік отримав поранення – права рука тепер погано функціонує і з’явилися проблеми зі слухом. Зараз він винаймає квартиру у Маріуполі.

Через слабке здоров’я пана Петра по допомогу до юристів БФ «Право на захист» звернулася його донька. У жовтні 2020 р. разом із нашими бенефіціарами ми звернулися до ВЦА із заявою про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Профільна комісія провела обстеження будинку майже одразу і видала відповідний акт. На етапі припинення права власності виникли проблеми з правовстановлюючими документами, та юристи нашої організації змогли розв’язати і цю ситуацію.

У березні 2021 року чоловік отримав грошову компенсацію за зруйнований будинок.

***

Пані Катерині (ім’я змінене) майже 85 років. У вересні 2014 року в її будинок у селищі Тарамчук (Донеччина) влучив снаряд. Житло було зруйноване.

Односельці, яких залишилося кілька десятків, допомогли жінці знайти тимчасовий прихисток, але жити поблизу території, де постійно тривають бойові дії, було нестерпно. Вже тоді в Тарамчуці не було магазину і лікарні, води також не стало, тож іноді для власних потреб доводилося збирати дощову.

За певний час пані Катерина переїхала до іншого населеного пункту, подалі від обстрілів. Оскільки на той час у державі не було закріпленої законом процедури виплати компенсації за зруйноване житло, все, що було у жінки, – акт про руйнування.

У середині 2020 року пенсіонерка прийшла до БФ «Право на захист» і за допомогою юристів звернулася до суду з позовною заявою, а вже за кілька місяців, у вересні, КМУ ухвалив постанову № 767 «Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації». Тож разом із клієнткою наша команда майже одразу подала всі потрібні документи для розгляду комісією.

Уже цьогоріч пані Катерина отримала компенсацію.

***

Інна (ім’я змінене) мешкала у квартирі на краю Авдіївки. У вересні 2016 року її житло було зруйноване внаслідок обстрілу і жінці надали кімнату в гуртожитку для тимчасового проживання.

Два роки по тому із допомогою юристів БФ «Право на захист» пані Інна звернулася до суду для відшкодування завданої шкоди, оскільки на той момент в державі не було розробленого механізму компенсації. Ще два роки її справа розглядалася в судах першої інстанції.

У вересні 2020 року КМУ ухвалив постанову № 767 «Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації». Тож разом із нашою командою уже в жовтні Інна подала до ВЦА м.Авдіївки заяву про надання компенсації. Через те, що будинок розташований у так званій «червоній» зоні, комісія довгий час не могла його обстежити. Та все ж у березні 2021 року наша клієнтка отримала рішення комісії про надання виплати за зруйновану квартиру.


Stateless Children in Ukraine. Why and How? Як в Україні народжуються діти без громадянства?

[1]  https://ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/specz%D1%96alna-dopov%D1%96d-upovnovazhenogo-real%D1%96zacz%D1%96ya-prava-vnutr%D1%96shno-perem%D1%96shhenix-os%D1%96b-na-zhitlo/  

[2] Доповідь УВКПЛ щодо ситуації із правами людини в Україні (1 серпня 2020 – 31 січня 2021) –  https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/31stReportUkraine-ukr.pdf

[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text

[4] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47-2015-%D1%80#Text

[5] https://www.ohchr.org/Documents/Issues/IDPersons/GPUkrainian.pdf

[6] https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=4b2a01262

[7] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text

[8] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/767-2020-%D0%BF#Text

[9] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text

[10] Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15 грудня 2020 року  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text

[11] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text

[12] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text

[13] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19#n48

[14] Дані опубліковано на веб-сайті Мінреінтеграції 31 травня 2021 р., о 12:55

https://minre.gov.ua/news/shche-devyat-gromadyan-otrymayut-kompensaciyu-za-zruynovane-zhytlo-v-luganskiy-oblasti

[15] Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови КМУ № 553 від 23 серпня 2016 р.)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23

[16] https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71272

[17] Більш детально ці та інші питання, що стосуються законопроекту, описані командою БФ «Право на захист» в статті «Компенсація за майно, пошкоджене або зруйноване внаслідок збройного конфлікту: аналіз законопроекту № 5177», доступний за посиланням:

https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/kompensaciya-za-mayno-poshkodzhene-abo-zruynovane-vnaslidok-zbroynogo-konfliktu-analiz-zakonoproektu.html

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

19.06.21

Проблема інтеграції ВПО не втрачає своєї актуальності навіть попри значну кількість заходів з боку держави, які спрямовані на забезпечення адаптації переселенців. Для підтримки осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах, на рівні громад, зокрема, розробляються спеціальні програми соціального захисту населення. 

БФ «Право на захист» продовжує співпрацювати з громадами для успішної інтеграції ВПО

Проблеми інтеграції ВПО. Прописка

Однією з актуальних проблем для ВПО залишається питання «прописки». Реєстрація місця проживання все ще визначає доступ до більшості державних послуг, участі в місцевих програмах та отриманні пільг.

Наразі переважна більшість ВПО не має зареєстрованого місця проживання у своїй новій громаді. Проте бажання отримати реєстрацію на новому місці проживання в них є. Основною причиною неможливості зміни «прописки» є відсутність житла, в якому особа змогла б зареєструватись. І ця позиція є абсолютно логічною.

Так, здебільшого ВПО не змінюють зареєстроване місце проживання через появу можливих складнощів під час перетину лінії розмежування та продажу нерухомого майна на тимчасово окупованих територіях. Також неготовність змінювати адресу реєстрації пов’язана зі страхом втратити гарантії та пільги. Таким чином, ВПО без реєстрації на новому місці проживання позбавляють себе можливості місцевих соціальних гарантій та участі в програмах. Єдине, що залишається – це право на соціальні виплати для ВПО, які й до того ж мають тимчасовий характер. 

БФ «Право на захист» продовжує співпрацювати з громадами для успішної інтеграції ВПО

Місцеві програми для інтеграції ВПО

Такі програми існують, зокрема, у сфері культури, житла, громадського здоров’я, соціального захисту, підтримки здобуття освіти тощо. Вони затверджуються органом місцевого самоврядування та фінансуються з місцевого бюджету.

Звичайно, головною потребою ВПО на сьомому році конфлікту на сході залишаються саме житлові програми. Також високий рівень інтересу існує до сфери соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, науки, підтримки малого бізнесу. Але, на жаль, внутрішньо переміщені особи дуже часто залишаються вилученими з процесу розроблення, обговорення та узгодження місцевих програм.

Ми у БФ «Право на захист» працюємо над зміною підходів до забезпечення включеності переселенців у життя громад, інтеграції ВПО, доступі до місцевих програм та використання інструментів локальної демократії й низки інших можливостей.

Головним інструментом, який може допомогти вирішити проблемні питання інтеграції ВПО, є формування ініціативних груп переселенців та подальше створення Консультаційної ради ВПО. Вона може працювати як консультативно-дорадчий орган і займатися питанням реалізації державної та місцевої політики у сфері захисту ВПО, сприяти їхній інтеграції та надавати підтримку приймаючій територіальній громаді. За основу підходу ми беремо модель Консультаційної ради, створеної в Запоріжжі, яка ефективно працює вже другий рік поспіль.

Обмін досвідом та поширення успішних практик залишаються одними з важливих напрямів нашої роботи. До прикладу, 11 червня спеціалісти БФ «Право на захист» організували онлайн-зустріч для ініціативних груп внутрішньо переміщених осіб Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей. Центральною темою події став обмін досвідом щодо інтеграції переселенців у життя громад. До заходу долучилися 18 ініціативних ВПО з 15 ОТГ.

Метою таких заходів є обмін досвідом та практиками щодо формування ініціативних груп ВПО з їх подальшою формалізацією на місцевому рівні та створенням Консультаційної ради ВПО. Зокрема, під час заходу 11 червня представники Консультаційної Ради ВПО м. Запоріжжя поділились досвідом створення, реалізації діяльності, а також успішними практиками взаємодії Ради та органів місцевого самоврядування. Під час заходу учасники дізналися про передумови створення Консультаційної ради ВПО, формування її складу та діяльність, а також шляхи мотивації членів ради. 

За результатами заходу було домовлено про подальшу взаємодію спеціалістів БФ «Право на захист» з ініціативними групами ВПО та органами місцевого самоврядування. Співпраця передбачається в напрямі створення консультативно-дорадчого органу та подальшого лобіювання інтересів ВПО на місцевому рівні, у тому числі шляхом розроблення та ратифікації Місцевих цільових програм.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

18.06.21

У травні БФ «Право на захист» за підтримки УВКБ ООН розпочав роботу над проєктом «Забезпечення доступу до соціальних послуг у об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) вздовж лінії розмежування». Його мета — підтримати новоутворені в процесі децентралізації громади. Йдеться про створення Соціального паспорту громади та допомогу у формуванні дієвої та ефективної системи надання соціальних послуг для новоутворених громад з урахуванням їхніх особливостей: бюджет, вплив збройного конфлікту,брак повноцінних органів місцевого самоврядування тощо.

Україна завершила процес зміни адміністративно-територіального устрою всередині 2020 року. Унаслідок укрупнення ОТГ утворилися нові адміністративні одиниці: 1469 територіальних громад, 119 районів у 24 областях. Донецька область (підконтрольна (ПУТ) і непідконтрольна (НПУТ) уряду територія України) налічує 46 територіальних громад, 8 районів. Луганська область (ПУТ, НПУТ) — 28 територіальних громад, 4 райони.

БФ «Право на захист» розпочав новий проєкт із допомоги ОТГ

У районах уздовж «лінії розмежування», що постраждали внаслідок конфлікту, децентралізація минула зі значними перешкодами та за несприятливих обставин. Рішення не включати 10 громад Донецької та 8 громад Луганської областей до місцевих виборів (листопад 2020 р.) створило подвійний виклик для цих територій.

По-перше, з міркувань безпеки ними керують військово-цивільні адміністрації (ВЦА), які мають забезпечити національну безпеку та оборону, а також виконувати функції органів місцевого самоврядування.

По-друге, до кінця січня 2021 року ВЦА не мали законних повноважень виконувати такі основні обов’язки, як управління земельними ділянками, власністю громади або співвласністю, створення та управління центрами адміністративних послуг, виконання угод про співпрацю між громадами тощо. Нещодавно цю законодавчу прогалину було усунуто, однак як ВЦА, так і ОТГ все ще потребують деяку кількість часу та підтримки в адаптації до децентралізації влади, тоді як відповідальність за соціальний захист найбільш вразливих верств населення вже є передається їм на папері.

Розповідає координатор із питань децентралізації Олег Любимов: «У громадах, де Указом Президента створені військово-цивільні адміністрації, виникає більше проблемних питань. Крім загальних проблем із реалізацією гарантованих Конституцією України прав на отримання соціальних послуг, у кожній такій громаді є додаткові труднощі, пов’язані з довготривалим конфліктом та браком достатньої кількості кваліфікованого персоналу. Проєкт «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» дасть змогу вибраним ВЦА створити дієву та ефективну систему надання соціальних послуг у громаді якісно та у визначені Законом України терміни».

Робота над новим проєктом передбачає кілька етапів:

  • дослідження поточної ситуації (анкетування представників влади на місцях, проведення фокус-груп, опитування отримувачів соціальних послуг).
  • надання методичної допомоги (розроблення проєктів розпорядчих та організаційних документів, проведення комплексу навчально-практичних семінарів та тренінгів, надання консультацій).
  • юридичний та методичний супровід під час створення основних підрозділів соціального захисту місцевих органів влади в кожній конкретній громаді.

На початку червня команди БФ «Право на захист» почали процес підписання меморандумів про співпрацю з Нижньогірською й Теплівською ОТГ, а також із Мар’їнською та Сартанською ВЦА.

Олена Грекова, керівниця сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» наголосила:

«Нові громади мають навчитися вибудовувати всі сфери життя. Робота з ними буде тяжкою, але цікавою. Для нас ці території не стали відкриттям, ми вже давно співпрацюємо з їхніми активістами, органами місцевої влади. Нам відомі і проблеми, і виклики. Тож, сподіваємося, наша подальша спільна робота буде спрямована на розвиток громад та матиме успіх».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

18.06.21

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за травень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням: https://www.unhcr.org/ua/en/eecp-monitoring-2021.      

  • Протягом місяця перетин лінії розмежування здійснювався лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень. Згідно з даними Операції Об’єднаних сил та моніторингу ПнЗ, не було значної різниці у загальної кількості перетинів лінії розмежування у порівняні з квітнем: приблизно 52 000 в обох місяцях.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, травень–2021 (ЗВІТ) ‘Crossing the contact line’, May, 2021 (REPORT)
  • 31 травня в Донецькій області в списку на перетин лінії розмежування значилося 185 осіб. На НПУТ, близько шістдесяти людей чекали з 9 ранку, втім приїхали на КПВВ «Новотроїцьке» незадовго до закриття. За їх словами, така затримка на НПУТ була викликана ретельним обшуком особистих речей (косметички, спідньої білизни, аптечки першої допомоги щодо). Деякі люди були змушені роздягнутися до спідньої білизни для ручного обшуку.
  • На КПВВ «Станиця Луганська» почалася реконструкція. Планується оновити інфраструктуру за зразком КПВВ «Новотроїцьке» (Центр адміністративного обслуговування, навіси тощо). У зв’язку з цим люди стикаються з незручностями: приватні лабораторії були перенесені ближче до проїжджої частини, лавки біля лабораторій прибрані, навісів не було, а тротуарна дорога була розбита. Ремонтні роботи триватимуть до кінця літа.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, травень–2021 (ЗВІТ) ‘Crossing the contact line’, May, 2021 (REPORT)
  • Протягом травня 4 392 вразливі особи похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».
  •  Монітори ПНЗ допомогли надати 203 запити для прискореної процедури перетину та допомогли близько 1,800 людям у встановленні додатку «Вдома».
R2P logo Ukrainian

Звіт доступний для завантаження

українською

та англійською

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: