Зробити пожертву
Укр / Eng
02.05.22

Уряд України запровадив спеціальний механізм подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – «інформаційне повідомлення»).

1.Який документ регулює механізм подання інформаційного повідомлення? 

Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – «Порядок»), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380.

2. На кого поширюється дія Порядку? 

На громадян України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – «особа»), з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”. 

3. Щодо якого нерухомого майна може подаватись інформаційне повідомлення? 

Інформаційне повідомлення може подаватись тільки щодо певних типів нерухомого майна, а саме:

  • квартир
  • інших житлових приміщень у будівлі (як зазначається на сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації, йдеться про інші житлові приміщення, на які зареєстровано окреме право власності)
  • приватних житлових будинків
  • садових та дачних будинків

що були: 

  • знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним; або 
  • пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції.

УВАГА!  Подання інформаційного повідомлення щодо знищення або пошкодження інших об’єктів нерухомого майна, крім наведених вище, Порядком не передбачено! 

4. Як подається інформаційне повідомлення? 

Інформаційне повідомлення подається: 

1.самостійно особою:

  • засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – «Портал Дія»);
  • з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності у особи реєстраційного номера облікової картки платника податків;

2. через адміністратора центру надання адміністративних послуг (далі – «ЦНАП») або нотаріуса.

УВАГА! У разі подання через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса, інформаційне повідомлення може бути подано представником особи. 

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи!

5. Як подати інформаційне повідомлення через Портал Дія? 

Для цього необхідно:

1.встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, що підтримує використання такого додатку, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія

2.пройти необхідну електронну ідентифікацію та автентифікацію;

3.заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія, перевірити наведену в ньому інформацію та подати його.

Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення!

УВАГА! З інформацією про подання такого повідомлення також можна ознайомитись на Порталі Дія.  

6. Як подати повідомлення через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса? 

Для цього необхідно: 

1.звернутись до адміністратора ЦНАПу або нотаріуса; 

2.адміністратор ЦНАПу або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

  • встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
  • заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
  • роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

7. Коли інформаційне повідомлення вважається отриманим? 

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія.

8. Які відомості повинно містити інформаційне повідомлення?  

Інформаційне повідомлення повинно містити: 

1.прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;

2.реєстраційний номер облікової картки платника податків особи – у разі подання повідомлення з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).  

У  разі подання через Портал Дія – реєстраційний номер облікової картки платника податків особи або серію та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від його прийняття та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті;

3. контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

4. відомості про нерухоме майно:

  • тип об’єкта нерухомого майна (квартира, інші житлові приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок);
  • реєстраційний номер нерухомого майна згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності);
  • загальна площа нерухомого майна. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі нерухомого майна зазначається орієнтовна площа;
  • адреса (місцезнаходження) нерухомого майна;
  • інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби). 

Інформація, зазначена у п. 4, отримується/підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності)!

УВАГА!  До об’єктів культурної спадщини можуть належати, зокрема, будівлі, архітектурні споруди, що повністю / частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів. Об’єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Перевірити, чи включено до нього ваш будинок, можна тут.  

5. відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні;

6. відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності).

УВАГА! Пам’ятайте, що особа є відповідальною за достовірність наданих у інформаційному повідомленні даних! 

9. Якими будуть наступні кроки? 

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380, якою затверджено Порядок, після набрання чинності відповідним Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, подане відповідно до її положень інформаційне повідомлення прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.  На сьогодні такий закон ще не було прийнято!

УВАГА! За інформацією Міністерства юстиції України, подання інформаційного повідомлення не звільняє від необхідності подачі заяви до поліції про кримінальне правопорушення! 

02.05.22

Свобода пересування:

  1. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.
  1. Верховна Рада України 1 квітня внесла зміни до законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу». 

Відповідно до змін, унесених до законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу», право на звільнення з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини мають:

  • Особи, які виховують дитину з інвалідністю;
  • Особи, які виховують тяжкохвору дитину (перинатальні ураження нервової системи, онкологічні  захворювання, цукровий діабет тощо); 
  • Особи, які здійснюють постійний догляд за хворою дружиною/чоловіком, дитиною до 18 років,  своїми батьками чи батьками чоловіка/дружини (якщо це підтверджується медичною  документацією); 
  • Особи, чиї батьки або батьки чоловіка/дружини є особами з інвалідністю I-II групи;
  • Особи, які доглядають за особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; 
  • Військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю; 
  • Військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; 
  • Військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в  медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; 
  • Один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; 
  • Особи, які доглядають за особою з інвалідністю 1-2 групи, яка не є членом родини або потребує  постійного догляду, і немає іншої особи, яка могла б доглядати за нею.
  1. Верховною Радою України 14 квітня внесено зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». 

Цими змінами передбачено, що під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням.

  1. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня № 383 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, якою затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України.

Даними змінами надано можливість перетину державного кордону в період дії надзвичайного або воєнного стану чоловікам призовного віку, в яких є інвалідність за наявності документів які це підтверджують. Крім цього, право на перетин державного кордону мають особи, які їх супроводжують за наявності відповідних документів. 

  1. Кабінетом Міністрів України постановою від 01 квітня 2022 року № 399 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, якою затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України.

Відповідно до вказаних змін, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, обмежено перетин державного кордону для осіб, які мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначених в абзацах другому — восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме:

  • Здобувачі передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, (за денною  або дуальною формами); 
  • Педагоги та науковці закладів вищої та передвищої освіти, які мають вчене звання та/або науковий  ступінь; 
  • Працівники закладів загальної середньої освіти; 
  • Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення  антитерористичної операції з числа осіб, що брали безпосередню участь у бойових діях.

Відповідно до даних, наданих Міністерством закордонних справ України, у відповідь на звернення від БФ «Право на захист», у період з 24.02.2022 по 20.04.2022 на тимчасовий консульський облік було взято 7213 дітей, які виїхали за кордон в умовах введення військового стану в Україні.

Доступ до медичних послуг:

1. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 31 березня № 554, яким затверджено мінімальні вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення під час екстреного облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації.

2. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 05 квітня № 574, яким затверджено критерії направлення громадян України для лікування за кордоном на період дії воєнного стану та переліку закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану.

3. Співробітники БФ «Право на захист» під час нових візитів на міжнародні контрольні пункти пропуску (далі – МКПП) «Смільниця», «Угринів», «Шегині», «Рава-Руська», які знаходяться на українсько-польському кордоні, звернули увагу на невирішення проблем з доступом до медичних послуг. А саме:

– відсутність медичного пунктів, медичного персоналу;

– нестача медичних препаратів;

– відсутність дефібриляторів, глюкометрів та інших медичних засобів.

Схожі проблеми залишилися  невирішеними і на інших МКПП, на яких БФ «Право на захист» здійснює свою діяльність, а саме, в Чернівецькій області – на МКПП «Мамалига», «Кельменці», «Росошани», «Сокиряни», які межують з пунктами пропуску Республіки Молдова та МКПП «Порубне» – з Румунією.

Крім цього, на декількох МКПП залишається невирішеною проблема щодо виклику карет швидкої допомоги.

29.04.22

Випадки, коли маленькі українці перетинали кордон України без батьків – у супроводі незнайомих людей, волонтерів, далеких родичів або навіть самостійно – вразили та стали відомі на весь світ. З самого початку війни БФ “Право на захист” звертав увагу міжнародної спільноти на необхідність створення стандартів щодо захисту цих дітей.

Право на захист. Діти без супроводу: як їх захистити та гармонізувати законодавство України та ЄС

Про ситуацію зараз та роботу в цьому напрямку спільно з іншими організаціями говорила адвокаційна координаторка БФ «Право на захист» Тетяна Лузан на Міжнародній конференції «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства» у Варшаві. Тема її докладу стосувалася саме захисту дітей, які перетинають кордон без супроводу, та узгодження законодавства України та ЄС у цій сфері.

«Наш фонд також отримував дзвінки від батьків, які від відчаю готові були відправити своїх дітей за кордон із зовсім незнайомими людьми через російські звірства, які відбувалися на той час у Харкові, Запоріжжі та інших містах. Для «Право на захист» було очевидно, що настав час втрутитися, а також залучити колег із сусідніх країн до спроби врегулювати ситуацію», – сказала Тетяна Лузан.

Право на захист. Діти без супроводу: як їх захистити та гармонізувати законодавство України та ЄС

Спільні зусилля українських та міжнародних організацій із захисту дітей та жінок полягали у підготовці документа, що визначав би мінімальні стандарти захисту неповнолітніх без супроводу, які втікають з України після російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Наприклад, щодо опіки над дітьми та їх безпеки в іншій країні, а також їхнього безпечного повернення додому пізніше.

І остаточний проєкт був створений та став зразком для міжурядових угод щодо належного забезпечення прав дитини, захисту та піклування.

Його рекомендаційні положення базуються на правових інструментах ООН як основи та документах ЄС. Зокрема, таких як Директива ЄС про тимчасовий захист та відповідне імплементаційне рішення щодо України, резолюція Європейського парламенту від 7 квітня 2022 року про захист ЄС дітей та молоді, які тікають від війни в Україні.

«У стандарті також зазначено, що повернення в Україну дітей без супроводу має здійснюватися відповідно до вказівок національних органів і відповідати найкращим інтересам дитини. Таким чином забезпечено уникнення можливих майбутніх перешкод для повернення маленьких українців додому до батьків. Водночас ЄС і країни-члени закликали не розглядати припинення тимчасового захисту як автоматичну підставу для відправки українських дітей, якщо ситуація в Україні не дозволить безпечне та тривале повернення на її територію», – підсумувала Тетяна.

26.04.22

Міністру цифрової трансформації України

Федорову Михайлу Альбертовичу

Звернення

Ми, представники Коаліції громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії росії проти України, звертаємося до Вас щодо належного забезпечення надання послуги з отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) та надання таким особам відповідних видів допомоги.

19 квітня 2022 року Міністерством цифрової трансформації України (далі – Мінцифра) було запущено послугу “Отримати статус ВПО” у застосунку “Дія”. У подальшому було публічно оголошено про комплексність послуг для ВПО та можливість за кілька кліків отримати “статус внутрішнього переселенця” і виплати від держави. 

Ми вітаємо запровадженя таких можливостей для ВПО, адже вони були довгоочікуваними через анонсування запуску вказаних функцій ще наприкінці березня 2022 року та значного навантаження на центри надання адміністративних послуг, управління соціального захисту та виконавчі органи місцевих рад, які надають послугу із взяття на облік ВПО. Зазначене було предметом окремого звернення Коаліції громадських організацій, опублікованого та направленого на початку квітня 2022 року. 

Разом з тим, послуга реєстрації ВПО та подання заяви для отримання допомоги в застосунку “Дія” потребує суттєвих доопрацювань та прозорого інформування щодо її властивостей. 

Зокрема, ми звертаємо увагу на наступне: 

  • використання словосполучення “статус внутрішнього переселенця” не є коректним і прийнятним, адже внутрішнє переміщення за своєю суттю є фактом, який відбувся. Визначення “статусу ВПО” додатково віктимізує та створює потенційні передумови для використання окремих підходів щодо вказаних людей. З такою негативною практикою (перевірки під час отримання соціальної допомоги та пенсії, обмеження у виборі банку тощо) системно боролись правозахисні організації протягом попередніх 8 років;

  • послуга реєстрації ВПО недоступна для тих людей, які вже отримували довідку про взяття на облік ВПО – як для майже 1,5 млн ВПО, які перемістилися з початку 2014 року, так і для тих ВПО, які встигли отримати довідки в ЦНАП та УСЗН офлайн після 24 лютого 2022 року;

  • послуга недоступна особам, які не мають біометричних документів, зокрема внутрішнього паспорту у формі ID-картки із зазначеним місцем реєстрації. Належна комунікація про зазначені особливості відсутня; 

  • неможливо отримати довідку ВПО в разі переміщення в межах населеного пункту, як передбачено в законодавстві, що особливо важливо для населених пунктів, де бойові дії відбуваються в окремих районах; 

  • подання заяви на отримання допомоги на проживання можливе лише разом з поданням заяви на отримання довідки про взяття на облік ВПО. Як зазначалося вище, це створює труднощі для людей, які отримали довідку ВПО до 24 лютого 2022 року або отримали її після та якими не було подано заяву на отримання допомоги; 

  • для отримання допомоги на проживання в розмірі, передбаченому для осіб з інвалідністю, людина повинна звернутися лише офлайн;

  • збір інформації про потреби здійснюється лише на етапі подання заяви на отримання довідки ВПО. Особа не має можливості оновити їх, повідомити про втрату актуальності щодо певної потреби чи навпаки надати нову інформацію. Також, інформація про потреби включає дані, які наразі втрачають свою актуальність, наприклад, щодо теплого одягу та взуття. Інформація про потреби має системно збиратись та оперативно використовуватись/надаватись місцевим органам влади, міжнародним організаціям для забезпечення покриття актуальних потреб;

  • не відповідає дійсності інформаційне повідомлення щодо нарахування виплати до закінчення воєнного стану та на один місяць після його завершення. Відповідно до Постанови КМУ №457 “Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України” виплата здійснюється всім ВПО лише за березень-квітень 2022 року. Надалі допомога нараховуватиметься лише окремим категоріям з числа ВПО;

  • відсутня можливість завантаження довідки про взяття на облік ВПЛ (в форматі pdd.) для подальшого її використання. 

З огляду на вищезазначене ми просимо: 

  1. вжити всіх можливих заходів щодо забезпечення належного функціоналу послуг для ВПО, зокрема тих, хто був зареєстрований як ВПО до 24 лютого 2022 року або звертались за отриманням довідки офлайн, а також людей з інвалідністю;
  2. вжити заходів задля відкриття можливості подання заяви на отримання довідки в разі переміщення в межах одного населеного пункту, а також зміни адреси фактичного місця проживання в межах одного населеного пункту;
  3. вжити заходів з розділення функцій, що стосуються отримання довідки про взяття на облік ВПО, видів допомоги та інформації про потреби ВПО;
  4. забезпечити належне інформування громадян щодо наявних обмежень у функціоналі та врахувати оновлення в законодавстві щодо здійснення соціальних видів допомоги;
  5. змінити назву послуги “Отримати статус ВПО” на назву “Внутрішньо переміщеним особам” або “Довідка ВПО”, “Допомога ВПО”.

Також підтверджуємо свою готовність долучатись до ініціатив Міністерства та надавати свою експертну підтримку у сфері забезпечення прав постраждалого населення, зокрема ВПО. 

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

БО “БФ “Право на захист”

ГО “Донбас СОС”

Центр прав людини ZMINA

БО “БФ Восток SOS”

ГО “КримСОС”

БО БФ “ССС”

15.04.22

01 квітня 2022 р. Верховною Радою України було прийнято за основу проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, реєстр. № 7198 від 24 березня 2022 р. (далі – законопроєкт), який наразі готується до другого читання.

Як зазначено в Пояснювальній записці до законопроєкту, його розроблено з метою визначення правових та організаційних засад надання державою компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – РФ) з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». 

З огляду на високу актуальність цих питань, необхідність забезпечення справедливої компенсації постраждалим та відбудови пошкоджених і зруйнованих об’єктів, розглянемо більш детально його положення. 

Основні правила: компенсація та механізм її надання 

Ураховуючи мету законопроєкту, його центральним поняттям є компенсація. Положення ст. 1 проєкту визначають її як відшкодування майнової шкоди за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна, завданої внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ у спосіб, передбачений ним. Оскільки збройна агресія РФ проти України загалом триває вже довгий час – починаючи з 2014 р., то одразу слід підкреслити, що передбачені законопроєктом механізми планується застосовувати до випадків пошкодження / знищення об’єктів нерухомого майна тільки в період з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». 

Законопроєкт передбачає декілька способів надання компенсації: 

  1. грошова компенсація шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача компенсації. У такий спосіб компенсація надається за: 
  • пошкоджений об’єкт нерухомого майна (у тому числі за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку, крім випадку коли отримувач компенсації висловив бажання отримати компенсацію у вигляді фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна такого багатоквартирного будинку);
  • знищений об’єкт нерухомого майна – приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки (за бажанням отримувача компенсації).

2. компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна, що здійснюється шляхом фінансування будівництва нового об’єкта нерухомого майна з рівноцінною площею (у тому числі житловою), типом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок) та функціональним призначенням. 

У такий спосіб компенсація надаватиметься за знищений об’єкт нерухомого майна, крім випадків, коли отримувач компенсації висловив бажання отримати грошову компенсацію. 

Отримувач компенсації не матиме права відчужувати нерухомість, отриману в якості компенсації, протягом трьох років з дня державної реєстрації права власності на відповідний об’єкт, для чого на нього накладається обтяження згідно з законом!

У цьому контексті слід визнати, що сам факт того, що законопроєкт передбачає можливість надання компенсації у способи інші, ніж виплата грошової компенсації, вже є кроком вперед порівняно з існуючим на сьогодні регулюванням. Виходячи з реалій сьогоднішнього дня, виключно грошова компенсація може бути недостатньою для розв’язання проблем, з якими стикаються постраждалі внаслідок збройної агресії РФ. З іншого ж боку, положення щодо надання такої негрошової компенсації також потребують наступного доопрацювання, про що йтиметься нижче. 

3. компенсація у вигляді фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку. 

Рішення про надання компенсації прийматимуть Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації або Комісія). За ст. 9 законопроєкту, така Комісія є тимчасовим колегіальним органом і створюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі – виконавчий орган ради) за місцем знаходження знищених та пошкоджених об’єктів нерухомого майна. 

Заява про надання компенсації подається до Комісії під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення на території, на якій знаходиться (знаходився) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна, а механізм її отримання, відповідно до ст. 10 законопроєкту, передбачає такі кроки: 

  1. подання отримувачем компенсації заяви про надання компенсації; 
  2. розгляд поданої заяви Комісією, що включатиме: 
  • встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації; 
  • встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації; 
  • збір документів та інформації, необхідної для прийняття рішення про надання компенсації, зокрема, шляхом витребування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, у т. ч. з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації (у разі необхідності); 
  • забезпечення проведення обстеження можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна (крім випадків, коли його забезпечує отримувач компенсації), яке проводиться щодо будівлі в цілому; 
  • прийняття рішення про включення отримувача компенсації до черги отримувачів компенсації з використанням Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, створення якого також передбачено законопроєктом; 
  • забезпечення проведення оцінки вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна або оцінки відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку – у разі розгляду заяви про надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо це здійснено отримувачем компенсації). Якщо в Комісії виникають сумніви щодо достовірності поданої отримувачем компенсації оцінки, вона може провести повторну оцінку вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна; 
  • визначення розміру компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна – у разі розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
  • прийняття рішення про надання компенсації; 

3. забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації.  

Водночас, багато аспектів цього процесу не були чітко визначені законопроєктом і мають бути додатково врегульовані Кабінетом Міністрів України, який, згідно з ч. 4 ст. 4 проєкту, встановлює порядок надання компенсації. При цьому, багато питань виникають навіть щодо такого, окресленого в загальних рисах механізму. Тож, далі ми розглянемо деякі з них. 

Проблемні питання 

  1. Співвідношення положень законопроєкту та існуючого механізму надання компенсації

Як визначено в преамбулі законопроєкту, він визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”. Виходячи з цього, надання компенсації за майно, пошкоджене або зруйноване до вказаної дати, має регулюватись іншими актами законодавства. Відповідні положення були передбачені Порядком надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 947, та ефективно застосовувались на практиці тільки в частині надання грошової компенсації власникам зруйнованого житла. 

Положення Порядку щодо надання грошової допомоги постраждалим, чиє житло було лише пошкоджено, але не зруйновано, хоча і могло внаслідок цього стати непридатним для проживання, так і не були доопрацьовані та не почали застосовуватись на практиці. Так, наприклад, вони досі містять обмеження щодо надання грошової допомоги тільки тим постраждалим, які відмовились від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту. Тож, усі, хто не лишився на попередньому місці, були позбавлені можливості отримати таку допомогу. Більше того, в Державному бюджеті так і не з’явилась окрема програма для її виплати постраждалим. 

Таким чином, у разі прийняття законопроєкту залишається ризик того, що існуюча законодавча прогалина буде “законсервована” і особи, чиє житло було пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ до 24 лютого 2022 р. і надалі не зможуть отримати компенсацію. У цій площині залишаються також й інші питання, наприклад, щодо раніше пошкоджених об’єктів, які надалі могли зазнати повторного пошкодження вже після 24 лютого 2022 р., їх обстеження, а також постраждалих, якими могло бути не подано заяви на отримання грошової компенсації за Порядком до 24 лютого 2022 р. тощо.

Тому, аби забезпечити дотримання прав усіх постраждалих від збройної агресії РФ, яка розпочалась ще 2014 року, буде необхідно відповідним чином доопрацювати положення законопроєкту або забезпечити відповідне врегулювання цих питань на рівні постанов Уряду. 

2. Перелік об’єктів нерухомого майна, у разі пошкодження та/або знищення яких може надаватись компенсація 

Згідно з ч. 1 ст. 2 законопроєкту, на отримання компенсації мають право, зокрема,  фізичні особи – громадяни України, які є: 

а)   власниками пошкоджених та/або знищених об’єктів нерухомого майна

б) особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію; 

в)  членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього; 

г)  спадкоємцями осіб, визначених підпунктами “а”–“в” вище. 

Законопроєкт також передбачає визначення термінів “пошкоджені об’єкти нерухомого майна” та “знищені об’єкти нерухомого майна”, що означають об’єкти нерухомого майна, які, відповідно, пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та для пошкоджених об’єктів – можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції, або у випадку знищених – відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції або є економічно недоцільним.

Такими об’єктами нерухомого майна є:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки; 

б) об’єкти будівництва, у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт; 

в) складові частини об’єктів, визначених підпунктом “б” вище, які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

При цьому, об’єкти, зазначені в підпункті “а” явно охоплюють лише житлову нерухомість:  квартири, житлові будинки тощо, одночасно оминаючи при цьому складові домоволодінь (гаражі і т.п.). Натомість формулювання підпункту “б” не містять вказівки, що в цьому випадку йдеться виключно про об’єкти житлового будівництва, охоплюючи, з огляду на це, і нежитлові, комерційні та промислові об’єкти. 

Підстави саме такого розподілу об’єктів викликають питання щодо їх обґрунтованості. Коли йдеться не про згаданих вище власників об’єктів будівництва (нагадаємо, законодавство передбачає можливість державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва), а про постраждалих осіб, які здійснили інвестування та фінансування будівництва, – обмеження “фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва” законопроєктом все ж таки передбачено. 

Тож, видається, що наведені положення визначень термінів “пошкоджені об’єкти нерухомого майна” та  “знищені об’єкти нерухомого майна” потребують доопрацювання за-для забезпечення узгодженого підходу до того, стосовно яких об’єктів може надаватись компенсація. 

3. Особи, які мають право на отримання компенсації 

Як зазначено в ч. 1 ст. 2 законопроєкту, на отримання компенсації мають право фізичні особи – громадяни України. З огляду на такі положення законопроєкту, іноземні громадяни, а також особи без громадянства будуть позбавлені можливості отримати передбачену ним компенсацію. 

Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 від 24 лютого 2022 року обмеження прав і свобод, передбачених ст. 26 Конституції України, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану також не передбачене. Більше того, за згаданим вище Порядком, згідно з яким здійснювалось надання грошової компенсації особам, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, постраждалими визнавались не тільки громадяни України, але також і іноземці та особи без громадянства.    

Крім цього, як і раніше, залишається відкритим питання щодо осіб, які, отримавши житло, не встигли приватизувати його і стати його власниками. Наразі отримати передбачену законопроєктом компенсацію вони не зможуть. 

Так само залишається питання по власникам житла – юридичним особам, які також, виходячи із норм законопроєкту, не матимуть можливості звертатися за компенсацією зруйнованого або пошкодженого житла. Наприклад, подібне питання виникне у мешканців гуртожитків, які за відсутності власного житла на правових підставах мешкають в них. Виходячи з норм законопроєкту, вони не зможуть отримати компенсацію, оскільки не є власниками цієї нерухомості, крім випадків, коли такі особи приватизували свої кімнати у гуртожитку і отримали право власності на них в передбаченому законодавством порядку. При цьому власники, часто – юридичні особи, не зможуть звернутися за компенсацією.

4. Строк подання заяви про надання компенсації 

Відповідно до ч. 1 ст. 3 законопроєкту, заява про надання компенсації подається під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення на території, на якій знаходиться (знаходився) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна. При цьому, не можна повністю виключити ризик того, що в окремих регіонах воєнний стан може закінчитись раніше, ніж їхня тимчасова окупація, що фактично унеможливить доступ до відповідного пошкодженого або зруйнованого майна, проведення його обстеження тощо. 

Крім цього, загалом виходячи з обставин, що склались на цей момент (у т. ч. внутрішнє переміщення, виїзд за кордон, неможливість доступу до пошкоджених/знищених об’єктів з міркувань безпеки, потенційна відсутність доступу до документів тощо), видається, що зазначений строк – 90 календарних днів – підлягає збільшенню. Для тимчасово окупованих територій України можна також передбачити початок відліку строку для подання заяв з моменту встановлення факту їх деокупації в порядку, визначеному законодавством. 

5. Подання заяви одним із співвласників 

Згідно з ч. 3 ст. 3 законопроєкту, у разі якщо пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації може бути подана одним із співвласників такого об’єкту. Заява подана одним зі співвласників вважається поданою всіма співвласниками.  

Такі положення видаються достатньо дискусійними. З одного боку, легко зрозуміти спроби законодавців максимально спростити процес подання заяв постраждалими, частина яких може знаходитись за межами України або з різних причин не мати можливості подати відповідну заяву самостійно. З іншого ж боку, є вірогідність, що такий підхід може призвести до наступних конфліктів між співвласниками об’єкту щодо якого надається компенсація. Зокрема, виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 1 ст. 6 законопроєкту, за знищений об’єкт нерухомого майна компенсація надається у вигляді об’єкта нерухомого майна, але, за бажанням отримувача компенсації, йому може бути надана грошова компенсація. З огляду на це, щонайменше, існує ризик розходжень між співвласниками щодо бажаного способу отримання компенсації. Крім цього, залишаються й інші питання, наприклад, у разі перерахування всієї суми грошової компенсації на рахунок тільки одного зі співвласників, який подав заяву, якщо ним буде затримано надання відповідних частин компенсації іншим співвласникам. 

Тож, ці питання вимагають додаткового аналізу та ретельного врегулювання, аби відповідні процеси отримання компенсації дійсно були швидкими і легкими для всіх постраждалих. 

6. Рахунок для отримання грошової допомоги 

Частина 1 статті 4 законопроєкту передбачає, що грошова компенсація надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для цих цілей. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України. 

У цьому випадку залишається не зовсім зрозумілим, яким саме буде спеціальний режим використання для таких цілей, а саме: чи зможуть такі кошти бути використані виключно на придбання нерухомості, оплату матеріалів та будівельних робіт або інших витрат тощо. Тож, видається, що відповідні цілі мали би бути більш чітко окреслені законопроєктом.  

7. Припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна та питання оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки

Згідно з ч. 12 ст. 6 законопроєкту, право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна припиняється у зв’язку з його знищенням; державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону після отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. Водночас, отримання компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна (саме ці питання регулює згадана ст. 6 законопроєкту) може виявитись тривалим процесом, протягом якого особа може бути змушена сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

Згідно з п. 266.3.2. Податкового кодексу України, база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Тож, до моменту державної реєстрації припинення права власності на зруйнований об’єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, фактично існують підстави та база оподаткування для сплати зазначеного податку. 

Нещодавніми законодавчими змінами це питання було врегульовано щодо нарахування та сплати такого податку за 2021 – 2022 роки. Так, згідно з новими положеннями, внесеними до Податкового кодексу України, за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією РФ проти України.

Водночас, оскільки будівництво нового житла може тривати довше, доцільною може стати можливість реєстрації припинення права власності на зруйнований об’єкт, наприклад, після прийняття рішення про надання особі компенсації, але не обмежуючи її при цьому певним строком для здійснення цього. Або ж законопроєкт може взагалі не встановлювати конкретно цей момент, в такому разі рішення щодо цього прийматиметься власником після отримання ним рішення про надання компенсації.  

8. Компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна

Згідно з ч. 1 ст. 6 законопроєкту, компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна здійснюється шляхом фінансування будівництва нового об’єкта нерухомого майна з рівноцінною площею (у тому числі житловою), типом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок) та функціональним призначенням. 

Актуальним є питання доцільності запровадження заявницького принципу компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна у випадку, коли відбувається відновлення багатоквартирного житлового будинку. Якщо приймається рішення про відновлення, недоцільним є очікування подачі заяв від всіх власників житла. В такому випадку варто презюмувати пріоритет відновлення житла над грошовою компенсацією його вартості. У разі, якщо власник житла відмовиться від компенсації у вигляді нерухомого майна, це житло може бути передане у власність місцевої громади, або бути продане.

Положення ч. 6 ст. 6 законопроєкту передбачають, що приватні житлові будинки, садові та дачні будинки зводяться на земельній ділянці, на якій вони розміщувались. Водночас, у зв’язку з цим виникає питання щодо отримання на це згоди власника землі, якщо земельна ділянка належить іншій особі, адже, за ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. 

Крім цього, законопроєктом встановлюється, що граничний розмір компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна не може перевищувати вартості 150 м2 за один об’єкт нерухомого майна (ч. 2 ст. 6 законопроєкту). Таким чином, якщо вартість нової квартири з площею, що є рівноцінною площі зруйнованої квартири, перевищуватиме граничний розмір компенсації, визначений законопроєктом, особа не зможе отримати нову квартиру такої ж площі. Щоправда, законопроєкт передбачає можливість особи отримати об’єкт нерухомого майна, вартість якого перевищує граничний розмір компенсації, самостійно оплативши різницю між фактичною вартістю об’єкта нерухомого майна та сумою компенсації за ринковою вартістю.

Згідно з ч. 3 ст. 2 законопроєкту, обрахунок вартості 1 м2 площі об’єкта нерухомого майна здійснюється за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України. Тож, оскільки така методика ще має бути розроблена, на даний момент незрозуміло, наскільки вона відображатиме реальну ринкову вартість нерухомості і наскільки значні суми отримувачі компенсації матимуть доплачувати, аби отримати житло, що є рівноцінним за площею зруйнованому. 

9. Необхідність додаткового врегулювання низки питань Кабінетом Міністрів України 

Як вже зазначалось вище, обрахунок вартості 1 м2 площі об’єкта нерухомого майна здійснюватиметься за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України. Так само, Уряд має врегулювати ще велике коло питань стосовно  надання компенсації, у тому числі і порядок надання компенсації, який на сьогодні залишається неповністю зрозумілим.

Також, наприклад, ч. 1 ст. 8 законопроєкту визначає, що надання компенсації здійснюватиметься в порядку черговості надходження заяв про надання компенсації у розрізі, зокрема способу компенсації у межах відповідного населеного пункту (території відповідної територіальної громади). При цьому, якою буде така черговість (наприклад, спочатку – грошова компенсація, а після цього надання компенсації в інший спосіб) законопроєкт не визначає, вказуючи натомість, що черговість компенсації також визначатиметься Урядом. Так само, законопроєкт не надає чіткого розуміння процедур розгляду документів та надання компенсації, окреслюючи тільки загальні кроки, та не наводить підстав, з яких в наданні компенсації може бути відмовлено (до яких слід віднести, наприклад, встановлення фактів надання недостовірної інформації заявником). Тож, за відсутності такого чіткого регулювання окремих питань, на сьогоднішній день важко спрогнозувати всі аспекти функціонування встановлених законопроєктом механізмів та їх можливі недоліки.

***

Таким чином, можна дійти висновку, що законопроєкт потребує значного доопрацювання до другого читання – як в суто технічних питаннях, так і більш концептуально. Зважаючи на важливість регульованих ним питань, ми сподіваємось, що законодавець приділить достатню увагу його положенням, аби забезпечити дієвий та справедливий механізм захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії РФ.

Аналіз підготовлено експертами громадських правозахисних та благодійних організацій: 

ГО «Донбас СОС»,

ГО «Крим СОС»,

БФ «Право на Захист»,

БФ «Восток-СОС»,

ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»,

БФ «Stabilization Support Services»,

ГО «Центр прав людини ZMINA»,

ГО «Кримська правозахисна група».

07.04.22

Лазебній Марині Володимирівні

Міністру соціальної політики України

Верещук Ірині Андріївні

Віце-прем’єр-міністру ‒ Міністру з питань 

реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Федорову Михайлу Альбертовичу

Міністру цифрової трансформації України

ЗВЕРНЕННЯ


Ми, представники Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих внаслідок широкомасштабної збройної агресії проти України, висловлюємо вам свою повагу та звертаємося до вас з приводу необхідності належного забезпечення можливості отримання довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та допомоги на проживання таким особам. 

20 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 332, якою було внесено зміни до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а також передбачено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Вітаючи такі кроки Уряду, варто зазначити, що практична реалізація певних положень зазначених Порядків є ускладненою. Це завдає додаткових труднощів тим людям, які найбільше постраждали від війни, а тому потребує нагального вирішення.   

У пунктах 3 та 6 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам закріплено, що така допомога може бути оформлена за допомогою мобільного додатку Дія і буде надана, починаючи з березня 2022 року, тим ВПО, які звернулися за її наданням до 14 квітня 2022 року.

Слід принагідно зазначити, що передбачена можливість подання  заяви про взяття на облік ВПО за допомогою мобільного додатку Дія. Знаходження на такому обліку є, відповідно, передумовою для отримання вищезгаданої виплати.

Однак, станом на 06 квітня 2022 року обидві вказані функції в мобільному додатку Дія не є доступними. Так само немає інформації про те, коли ці сервіси можуть бути доступні нашим співгромадянам. 

Як результат, десятки тисяч людей по всій України не можуть стати на облік ВПО і отримати відповідну допомогу на проживання у зв’язку з навантаженням на органи, які здійснюють таку реєстрацію. В окремих регіонах звернутися для взяття на облік до ЦНАПів можна лише у травні, бо вони перевантажені. За наявною інформацією, отримання довідки через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради є також утрудненим. Складнощі виникають зокрема щодо роботи з Єдиною інформаційною базою даних про ВПО, наявності профільних фахівців тощо. Тому, люди, які втікли від війни, змушені стояти в багатогодинних щоденних повсюдних чергах, щоб мати можливість отримати довідку про взяття на облік ВПО та в подальшому фінансову допомогу. 

Відтак, з урахуванням незабезпечення з боку держави можливості вчасного взяття на облік ВПО та оформлення допомоги на їхнє проживання в Дії, а також з метою належного дотримання прав ВПО, строк для звернення за отриманням допомоги на проживання за березень 2022 року має бути продовжено щонайменше до 30 квітня 2022 року.

Тому ми звертаємося до вас із проханням: 

  1. невідкладно вжити всіх можливих заходів для оперативного запуску та належного функціонування єдиного державного вебпорталу електронних послуг “Портал Дія” в частині взяття на облік ВПО та подання заяви на отримання допомоги на їхнє проживання;
  1. забезпечити можливість отримання допомоги на проживання ВПО за березень 2022 року тим особам, які звернулися за її наданням щонайменше до 30 квітня 2022 року.

БО “БФ “Право на захист”

Центр прав людини ZMINA

БО “БФ Восток SOS”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

15.03.22

На гарячу лінію БФ «Право на захист» надходить багато питань щодо отримання статусу внутрішньо-переміщеної особи (ВПО). Багато людей вимушені були покинути свої домівки, міста з початком війни, та перемістилися в центральні та західні регіони країни в пошуках безпеки. Попри це, при зверненні до органів соціального захисту щодо отримання статусу ВПО, люди отримували відмову через те, що їх міста не містяться у Переліку, затвердженому Розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 р.

Наразі Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 269 усунула цей недолік. Уряд затвердив новий перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”.

Що таке “ВПО”?

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі закон) та Постановою КМУ № 509 від 01 жовтня 2014 року (далі постанова № 509) було визначено поняття внутрішньо переміщеної особи, порядок обліку таких осіб та визначені додаткові гарантії дотримання їх прав.

Відповідно до ст. 1 Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до п. 2 Постанови № 509, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Підтвердженням статусу внутрішньо переміщеної особи є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – довідка ВПО), яка діє безстроково і видається органами соціального захисту населення.

Отже, кожна особа, для отримання статусу ВПО, залишивши своє місце проживання та звернувшись до органу соціального захисту за новим місцем проживання, повинна довести, що вона проживала на тій території України, яка стала небезпечною для подальшого проживання внаслідок військових дій або надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру.

Зміни в законодавстві щодо статусу ВПО

Закон та Постанова № 509 не містить переліку населених пунктів, на яких діють обставини, що змушують людей покинути своє місце проживання, але на практиці, довідку ВПО видавали тим, хто мав зареєстроване місце проживання в населеному пункті який міститься в Переліку затвердженому Розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 р. “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» або чиє житло було зруйновано внаслідок бойових дій, і якщо особа не могла підтвердити документально факт проживання в такому населеному пункті (згідно Переліку) то їй відмовляли органи соціального захисту у постановці на облік та видачі довідки ВПО відповідно.

Наразі у зв’язку із активними бойовими діями величезна кількість людей шукають притулок в більш безпечних областях України, залишаючи свої домівки. Очевидно такі особи вимушено покидають свої місця проживання, але адреси населених пунктів їх проживання не містяться в Переліку і органи соціального захисту посилаючись на це, вимушені були відмовляти становити цих внутрішньо переміщених осіб на облік.

Хто тепер може отримати статус ВПО?

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 269 усунула цей пробіл, і тепер на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”. (Волинська область, Донецька область, Житомирська область, Запорізька область, Київська область, м. Київ, Луганська область, Миколаївська область, Одеська область, Сумська область, Харківська область, Херсонська область, Чернігівська область).


Згідно зі змінами у Розпорядженні КМ № 213-р від 11.03.2022 у перелік включено також Дніпропетровську область.

Особи, які переселились з вищевказаних областей можуть звернутись за отриманням довідки за фактичним місцем свого проживання до ЦНАПу або виконкому сільської, селищної, міської ради або за наявності технічної можливості через портал державних електронних сервісів «ДІЯ».

Слід зазначити, що особи які вже мали довідку ВПО і змінили місце проживання, можуть отримати нову довідку із зазначенням нового місця проживання. Для цього достатньо звернутись до органу соціального захисту населення, ЦНАПу, виконкому місцевих, сільських, селищних рад з відповідно заявою.

За рішенням Кабінету Міністрів України може встановлюватись компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися під час дії воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг.

15.02.22

Пропонуємо до вашої уваги звіт про умови перетину КПВВ та МПП за січень 2022 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій та Луганській областях, а також на міжнародних/міждержавних пунктах пропуску (МПП) «Мілове» та «Гоптівка». Метою опитування є збір інформації про складнощі та проблеми з якими стикаються громадяни під час перетину пропускних пунктів, що знаходяться на лінії розмежування та на кордоні з РФ.

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.      

ПЕРЕТИН ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ.

Огляд та результати опитування на КПВВ у січні 2022 року

  • Як і в попередні місяці, перетин лінії розмежування залишався можливим лише через два із семи пунктів в’їзду-виїзду: КПВВ «Новотроїцьке» у Донецькій області та КПВВ «Станиця Луганська» в Луганській області.94 відсотки всіх людей, які перетнинали КПВВ в обох напрямках у січні, зробили це через КПВВ «Станиця Луганська». Це пов’язано з тим, що КПВВ «Новотроїцьке» працює лише два дні на тиждень з додатковими дозволами, які вимагає де факто влада для перетину.
ЗВІТ: "Опитування громадян про умови перетину КПВВ та МПП". Січень 2022
  • У січні 2022 року спостерігається зменшення кількості перетинів. Схожа динаміка була і у січні 2021 року. Низька кількість перетинів ймовірніше пов’язана із зимовими святами.
  • 24 січня 2022 року веб-сайт СБУ для отримання дозволів був оновлений та готовий до реєстрації нових користувачів. З листопада 2021 року люди без попередньої реєстрації на сайті СБУ не могли зареєструватися для отримання дозволів на перетин лінії розмежування.
  • Відновлення роботи сайту СБУ та скасування від  29 грудня 2021 вимоги встановлювати застосунок «Вдома» року для людей, які перетинають КПВВ до ПУТ, помітно полегшили процес перетину та зробили його менш напруженим.
  • Вакцинація від COVID-19 стала однією з причин перетину КПВВ з лютого 2021 року. 21 січня 2022 на КПВВ «Новотроїцьке» запрацював центр вакцинації. Таким чином, люди, які перетинають лінію розмежування, можуть пройти вакцинацію в обох відкритих КПВВ безкоштовно.

В ОБХІД ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ.

Огляд та результати опитування на МПП у січні 2022

  • У січні команда БФ «Право на захист» виявила, що деякі громадяни не поінформовані про те, що застосунок «Вдома» досі потрібно встановлювати при перетині МПП. На МПП «Гоптівка» для того, щоб уникнути обсервації або інших заходів, деякі громадяни робили платний ПЛР-тест у нейтральній зоні. Однак, 28 відсотків опитаних на МПП «Гоптівка» та «Мілове» були особами у віці 60+, які часто стикаються зі складнощами у встановленні застосунку або сплаті за тести на COVID-19. Таким чином, з МПП «Мілове» 15 осіб похилого віку було спрямовано на обсервацію. УВКБ ООН та БФ «Право на захист» будуть шукати шляхи для кращого поширення інформації щодо існуючих вимог.
  • У січні більшість респондентів складали жителі Донецької НПУТ (51 відсотків), порівняно з 16 відсотками жителів Луганської НПУТ. Більш того, третій місяць поспіль серед респондентів на МПП «Гоптівка» немає жителів Луганської НПУТ. Значніша кількість мешканців Донецької НПУТ пов’язана з тим, що КПВВ «Новотроїцьке» у Донецькій області відкрите лише два дні на тиждень.
  • За підтримки УВКБ ООН завершено будівництво приймальних та санітарних приміщень для людей, які перетинають кордон через МПП «Мілове».
ЗВІТ: "Опитування громадян про умови перетину КПВВ та МПП". Січень 2022
R2P logo Ukrainian

Звіт доступний для завантаження

українською та

англійською

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях, а з серпня 2021 року також на МПП «Мілове» у Луганській області та МПП «Гоптівка» у Харківській області.

Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проєкту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування та державного кордону через КПВВ та МПП. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

15.02.22

Соціальні послуги за децентралізацією мають бути максимально близько до людей, які отримують ці послуги, тобто в громадах. Процес передачі повноважень з надання соціальних послуг на місця є не простим, у громад виникає безліч запитань і складнощів. Щоб допомогти ОТГ, ми тривалий час надаємо їм свою експертну підтримку.

У 2021 році в рамках проєкту «Підтримка територіальних громад на лінії зіткнення в реорганізації соціальних та адміністративних послуг соціального характеру відповідно до децентралізації» було проведено попередні консультації, зустрічі з громадами щодо виявлення проблем з доступом до соціальних послуг та шляхів їх вирішення.

Заходи були спрямовані на реалізацію та підтримку змін в управлінні, що випливають із процесу децентралізації, та посилюють при цьому органи місцевого самоврядування, відповідальність та потенціал реагування в координації з учасниками процесу розвитку. Реалізація ініціатив у громадах є логічним продовженням системної роботи з експертної підтримки громад щодо налагодження системи соціальних послуг в цільових громадах. 

У 2022 році, БФ «Право на захист» підтримує ініціативи у сфері розвитку громад, спрямовані на покращення доступу до  соціальних послуг. 

захист

«У цьому році ми зможемо допомогти громадам покращити доступ до соціальних послуг більш матеріально. В рамках проєкту передбачено реалізацію 5 ініціатив у кожній громаді, бюджет кожної ініціативи в сумі еквівалента до 5 тисяч доларів США в гривнях. Також планується забезпечення соціальних працівників планшетами, ноутбуками, спецодягом, щоб вони були більш впізнавані й люди в громаді їх бачили»,


говорить Володимир Олексенко, координатор з питань захисту прав ВПО БФ «Право на захист». 

Нещодавно ми провели зустрічі зі всіма громадами – учасниками проєкту на сході України. Ми обговорили не лише результати торішньої роботи, а й окреслили майбутні плани спільної взаємодії, розповідає Олег Любімов, координатор з питань децентралізації БФ «Право на захист».

захист

«Працівники та керівники ВЦА чим далі, тим більше відчувають свою відповідальність за виконання тих повноважень, що на них покладені. І, разом з тим, вони відчувають нестачу певних кваліфікаційних, спеціальних, експертних навичок. Ми бачимо, що вони потребують допомоги спеціалістів, в тому числі й наших. Тому завдання фонду допомогти їм організувати саму систему надання якісних соціальних послуг. Щоб не просто давали допомогу окремій людині, а й всім тим категоріям населення, які цього потребують»,


– додав Олег Любімов.

Всього участь у проєкті беруть п’ять громад. На Донеччині це Мар’їнська, Світлодарська, Сартанська ОТГ, на Луганщині – Гірська та Нижньотеплівська ОТГ

захист

«На Луганщині ми спеціально обрали ті громади, де не пройшли вибори, де раніше не було районних центрів. В цих громадах від самого початку не було мережі надання соціальних послуг. Вони повинні були починати все з нуля»,


– уточнила Олена Грекова, керівниця сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Так, за допомогою фахівців БФ «Право на захист», наприклад,  у Світлодарській ВЦА вже створено Управління соціального захисту населення, реформовано Центр соціального обслуговування. У Нижньотеплівській сільській об’єднаній територіальній громаді – відділ соціального захисту та Центр надання соціальних послуг. Працівники ОТГ потребували допомоги в оформленні правових та організаційних документів.

«Далі планується проведення роботи щодо визначення потреб громади в соціальних послугах, це новий напрямок роботи. На підставі цієї інформації громади можуть подати заявки на субвенції для розвитку цих соціальних послуг, а також визначатися з подальшими напрямками діяльності в розширенні нових»,


– розповіла Наталія Губарєва, регіональний юрист БФ «Право на захист».
захист

Під час зустрічей наші фахівці також розповіли керівництву громад про  найбільш значущі інструменти фінансової підтримки у 2022 році від уряду України.  

«Ми не мали віри у свої сили, що ми знайдемо кошти, що ми знайдемо фахівців, без допомоги фонду нам було б важко зробити навіть перший крок  – ту саму реєстрацію відділу соціального захисту та Центру надання соц.послуг. Ми дуже вдячні, бо саме ви відкрили нам очі, що ми можемо робити, ви нам надали впевненості, що ми зможемо. Бо сам в полі не воїн. А головне, ви нам дійсно дали дуже дієві інструменти!»,


– поділилася враженнями від співпраці Аліна Губар, заступниця керівника Нижньотеплівської сільської ВЦА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

  1. Допомагаємо громадам з оформленням документів для участі у держпрограмах
  2. Соціальні послуги та добробут. Як Фонд допомагає визначати потреби населення громад на лінії розмежування
  3. Розвиток громад – розвиток України. Як Фонд допомагає ОТГ та ВЦА вздовж лінії розмежування будувати систему надання соціальних послуг