Зробити пожертву
Укр / Eng
22.10.20

Для більшості постраждалих внаслідок збройного конфлікту на Сході України, питання даху над головою лишається одним з найактуальніших. Його вдається вирішити далеко не всім — попри всі діючі для цієї категорії громадян державні програми. Тож не дивно, що дуже часто саме с цією проблемою звертаються люди до наших спеціалістів.

З цією проблемою на початку вересня до нас на гарячу лінію БФ «Право на захист» звернувся чоловік та розповів свою історію. Вже 6 років поспіль він, разом зі своєю сім’єю, намагається стати на соціальний квартирний облік як внутрішньо переміщені особи (ВПО).
Чоловіка звуть Федір Богданович (ім’я змінене).

Відразу після початку конфлікту у 2014 році разом зі своєю сім’єю він переїхав з Волноваського району Донецької області до Івано-Франківська.

Пан Федір розповів, що він, його мати та сестра неодноразовов зверталися до органів місцевого самоврядування та надавали документи для взяття їх на соціальний квартирний облік, адже їхнє житло залишилось на тимчасово окупованій території (далі — ТОТ). Іншого вони не мають. Не зважаючи на ці факти, вони постійно отримували відмову з різною аргументацією. Підставою для відмови останнього разу була відсутність наявності у членів сім’ї документу, який підтверджував, що житло на Донеччині, власниками якого вони є, було зруйноване – і вже непридатне для проживання.

04.09.2020 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. № 776 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682». Зокрема, постановою було передбачено виключний перелік документів, які мають надати внутрішньо переміщені особи для взяття їх на соціальний квартирний облік. Важливим нововведенням законодавчого акту стало те, що переселенці, які мають у власності житло в ТОТ не мають надавати жодних актів щодо стану відповідного майна, адже цей стан неможливо підтвердити.
Також раніше, до внесення змін до вищезазначеної постанови, внутрішньо переміщені особи (далі – ВПО) для взяття на соціальний квартирний облік були зобов’язані надавати довідку про місце проживання та склад сім’ї, яка надавалась лише у разі реєстрації місця проживання таких осіб за відповідною адресою, що підтверджувалось відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті громадянина України.

Такі вимоги були серйозною перешкодою для ВПО, оскільки здійснити реєстрацію місця проживання за законом можливо лише за згодою власника нерухомості, на що переселенці розраховувати не могли.
Ураховуючи той факт, що будинок, який належить членам сім’ї Федора Богдановича, знаходиться у с. Пікузи Волноваського району, а село з 2014 року знаходиться під окупацією, потреби про надання акту щодо технічного стану житла не було.
Пан Федір звернувся по допомогу до юристів благодійного фонду «Право на захист». Результати спільної роботи не забарились — люди були взяті на соціальний квартирний облік.

«Дуже радий, що звернувся до вас за допомогою, — зазначив Федор Богданович. – Я думав, що нас з мамою та сестрою вже ніколи не поставлять на облік, щоб отримати принаймні якесь житло на заміну рідній хаті в Пікузах, яку вже, напевне, обжили «асвабадітєлі»…»

Сьогодні сім’я мешкає у рідних. Сподіваємося, що згодом вони отримають соціальне житло від держави.

22.10.20

Бенефіціар cлов’янського офісу БФ «Право на захист» разом із адвокатом організації подолав важкий та довгий шлях до оформлення паспорта громадянина України вперше: поновлення втрачених документів, суди, підтвердження громадянства. Лишався фінальний крок — для оформлення паспорта чоловіку треба було звернутися до Державної міграційної сужби (ДМС) у м. Бахмуті та надати всі зібрані упродовж двох років документи.

Але за кілька днів до визначеної дати, напередодні вихідних, із 66-річним чоловіком сталася біда — у нього перестала функціонувати одна нога, відтак він втратив можливість пересуватися самостійно навіть із палицею. Спеціальних засобів наш бенефіціар не мав, а придбати або отримати допомогу безкоштовно не міг через відсутність паспорта. Отже, уже з понеділка адвокату довелося шукати способи доставити чоловіка з міста Часів Яр (Бахмутськго району) до Бахмута та допомогти піднятися на третій поверх відділу ДМС, не обладнаного для відвідування маломобільних людей та людей із інвалідністю. Зважаючи на ситуацію з CoVID-19, було важко знайти транспорт для перевезення чоловіка, адже більшість організацій зараз не здійснює соціальний супровід власним транспортом. На пошуки витратили майже два дні.

На запит про допомогу відгукнулися в ГО «Проліска», які через CoVID-19 тимчасово не здійснюють перевезення, проте розшукали волонтера, який і відвіз чоловіка до Бахмутського ДМС. Також відгукнувся сусід нашого бенефіціара, який попри робочий день супроводив його від квартири до ДМС та у зворотному напрямку. За три тижні чоловіку знову доведеться відвідати ДМС і невідомо, з якими труднощами він матиме справу наступного разу.

Сьогодні жоден із відділів ДМС на півночі Донецької області, з якими доводилося працювати представникам БФ «Право на захист», не обладнаний належним чином або не обладнаний взагалі для відвідування особами з інвалідністю або маломобильними людьми. Деякі територіальні відділи розташовані на другому або навіть на третьому поверсі будівель, а отже люди іноді взагалі не можуть отримати такі необхідні послуги.

20.10.20

Громадянам України, у тому числі й тим, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), має виплачуватися належна їм пенсія. Це право регулюється статтею 46 Конституції України. Однак, вже протягом багатьох років питання виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам та мешканцям ТОТ залишається найбільш проблемним та дискусійним. Ми вирішили поспілкуватися з Анастасією Одінцовою, правовим аналітиком БФ “Право на захист”, аби докладно розібратися в історії цієї проблеми та шляхах вирішення.

Анастасіє, у якому зараз стані знаходиться питання виплати пенсій для переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій?

Зараз  це питання знаходиться в підвішеному стані, оскільки всі пенсійні виплати для переселенців регулюються підзаконними актами. Це по суті є порушенням Конституції України, за якою пенсії  мають регулюватися виключно на законодавчому рівні. Інше питання – виплата пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Воно взагалі залишається не врегульованим. Усіх пенсіонерів з ТОТ змушують брати довідки внутрішньо переміщених осіб, що по суті є своєрідним обманом. Всі розуміють, що ці громадяни не є внутрішньо переміщеними особами, тому що фактично проживають на тимчасово окупованій території. Але зрештою вони мають повне право отримувати свою пенсію.

Загалом, скільки часу вже триває ця проблема? І чи були якісь кроки від держави для поліпшення ситуації з виплатою пенсій?

Це сталося моменту окупації територій України. Тобто з 2014 року. По суті ми розуміємо, що на початку конфлікту можливо й потрібно було врегулювати питання пенсій підзаконними нормативними актами для  швидкого реагування та захисту громадян, які перемістилися. Але на сьогодні ми бачимо, що це явище не тимчасове і врегульовувати його й далі підзаконними актами немає сенсу. Все має бути врегульовано на законодавчому рівні. Для цього раніше й був підготовлений законопроєкт 6692. Але два роки він просто пролежав у Верховній Раді й так і не розглядався депутатами. А після того, як Верховна Рада була розпущена і відбулися вибори, цей законопроєкт було перереєстровано під номером 2083-Д та доопрацьовано Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Новий законопроєкт був розглянутий Верховною Радою в першому читанні, але у зв’язку з появою зауважень від Міністерства фінансів України його було повернуто на доопрацювання для подальшого повторного розгляду.

Тобто, якщо питання виплати пенсій буде врегульовано на законодавчому рівні, це допоможе ситуації зрушити з місця?

Так. Тільки на підставі внесення змін до законів, ми можемо змінювати профільні підзаконні нормативні акти, які регулюють виплату пенсій станом на сьогодні. Ці акти по суті мають змінюватися на підставі і на виконання законів України. Підміна понять і передача виключно в руки Кабінету Міністрів питання врегулювання виплати пенсій – це неправильно. Державний бюджет затверджує Верховна Рада і, відповідно, вона й має вирішувати, як і за якими правилам повинна виплачуватися пенсія. Оскільки під ці пенсії і під це законодавство має закладатися відповідний бюджет. 

Що саме має бути врегульовано на законодавчому рівні?

По-перше, пенсії для внутрішньо переміщених осіб, які вже інтегрувалися в місцевих громадах. Ці громадяни мають повне право отримувати пенсії за загальним порядком, як інші мешканці громади. Однак, їм все одно  потрібно проходити постійну фізичну ідентифікацію в Ощадному банку України і оформлювати пенсії виключно в цьому банку. Це по суті є дискримінаційною умовою для отримання пенсійних виплат.

По-друге, це пенсії для громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Тут питання широше і дискусійне. Для цих громадян дійсно потрібна ідентифікація, оскільки в нас немає точної статистичної інформації скільки людей, наприклад, померло на ТОТ. Однак, треба вже просто сказати: так, у нас є громадяни, які проживають на ТОТ, і ми зобов’язані виплачувати їм зароблену ними пенсію без отримання довідки ВПО. Адже це взагалі викривлює дані про кількість  внутрішньо переміщених осіб і розуміння потреб, які необхідно задовольнити. Сьогодні держава, коли закриває на ці моменти очі, то створює  борг перед своїми громадянами і цей борг з кожним роком росте. 

Ми знаємо, що ви є членом громадської ради при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. 13 жовтня там відбулися комітетські слухання, де якраз і розглядалося питання реформування системи пенсійного забезпечення. Яку рекомендацію ви внесли до розгляду?

Найголовніше – це включити рекомендацію для Верховної Ради України щодо прискорення розгляду проєкту закону про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію 2083-Д. Я знаю, що незабаром будуть погоджені вже кінцеві рекомендації комітетських слухань, і ми будемо наполягати на тому, щоб нашу рекомендацію було обов’язково включено. Рекомендації профільного комітету – це найголовніше для розгляду цього законопроєкту. Без цього його може спіткати така сама доля, як і попереднього законопроєкту, який просто пролежав у Верховній Раді.

Яка позиція БФ “Право на захист” щодо питання виплати пенсій переселенцям та мешканцям ТОТ?

На сьогодні, як і вже багато років від початку конфлікту, ми наполягаємо на тому, щоб Верховною Радою був прийнятий відповідний законопроєкт. А вже після його затвердження, має бути розроблено спеціальний порядок для виплат пенсій громадянам, які проживають на ТОТ. Зі свого боку ми готові  допомогти при підготовці спеціальних підзаконних нормативних актів, які мають врегульовувати питання пенсій. Закривати очі і просто відкладати це питання на потім вже немає часу і можливості!

16.10.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за вересень 2020 року, підготовлений БФ «Право на захист». Він ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. 

Тенденції та динаміка: 

  • Цього місяця можна було здійснити перетин лінії розмежування лише через два КПВВ. Це призвело до значного зменшення кількості перетинів порівняно з періодом до введення карантинних обмежень. Кількість перетинів залишається приблизно однаковою: близько 81 000 в серпні та 86 000 у вересні.  
  • Зміни в правилах перетину лінії розмежування та перевезення товарів були внесені наприкінці вересня де-факто владою Луганської області: Жителі НПУТ в Луганській області тепер можуть перетинати КПВВ «Станиця Луганська» у напрямку до ПУТ і назад тільки один раз на місяць. Правила НПУТ щодо перевезення товарів через КПВВ тепер схожі з правилами ПУТ. Були визначені три різні категорії товарів: дозволені без обмеження, дозволені з обмеженням, заборонені. Перевезення товарів в комерційних цілях заборонене. 
  • З 18 вересня люди більше не ночують у наметах ДСНС на КПВВ «Новотроїцьке». З ініціативи Донецької облдержадміністрації людям, які очікували можливості перетину в наметі ДСНС, пропонують відправлятися на нічліг в Соціально-психологічний реабілітаційний центр в Дружківці. 
  • Щодня, до 10 осіб залишалися на ніч під навісом в нейтральній зоні на КПВВ «Станиця Луганська»: де-факто влада не дозволила їм повернутися додому на НПУТ через те, що вони не мали підтвердження своєї прописки. Пізніше декому з них вдалося надати платіжні квитанції з ЖЕКу, які підтверджували їхнє місце проживання на НПУТ. 
  • Люди продовжують стикатися з труднощами щодо процедури перетину лінії розмежування на КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська» через проблеми з додатком «Дій вдома». Іноді додаток перевантажено, і користувачам пропонується активувати його пізніше. Крім того, після введення номера мобільного телефону інколи з’являється вікно помилки. Смартфони, з операційною системою, старішою ніж Android 4.4, не підтримували цей додаток. 
  • Щонайменше 400 осіб отримали допомогу від моніторів БФ «Право на захист» у розв’язані проблеми зі встановленням «Дій вдома». Крім того, монітори ПнЗ надали допомогу приблизно 200 людям щодо отримання квитка, необхідного для перетину лінії розмежування від Координаційної групи. 
  • Протягом вересня 16 147 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». 

Документ можна завантажити англійською й українською

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації. 

12.10.20

І. Доступне житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає забезпечення переселенців житлом шляхом надання державної підтримки у вигляді сплати державою 50% вартості будівництва (придбання) житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту з можливістю отримання переселенцем додаткового кредитування в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки.

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:
1) не мають та не мали у власності протягом останніх 3 років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085;
2) мають офіційний середньомісячний грошовий дохід, який разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не перевищує 3-кратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні за даними Держстату;
3) раніше не отримували державну підтримку для будівництва (придбання) доступного житла.

3. Куди звертатись:

До регіонального управління Держмолодьжитла за місцем проживання, визначеним у довідці про взяття на облік ВПО.

4. Перелік необхідних документів:

заява про надання державної підтримки;
копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;
– у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях);
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;
– довідку про перебування на квартирному обліку (для внутрішньо переміщених осіб — копію довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданих на ім’я заявника та членів сім’ї громадянина);
– документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);
письмова згода кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);
документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;
письмові пояснення щодо наявних розбіжностей між відомостями, що надаються заявником, та інформацією/витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
додатково (за наявності підстав):
– акт технічного стану житла — для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції;
– нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій в разі подання документів уповноваженою особою;
– для отримання підтримки на новозбудоване житло — лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема коштом державної підтримки (затвердженої форми), з доданими до нього завіреними копіями документів, що підтверджують відповідність Забудовника критеріям для участі у програмі.

ІІ. Кредит під 3%

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання переселенцям на строк до 20 років (але не більше ніж до досягнення позичальником пенсійного віку) пільгового державного кредиту для придбання квартири в багатоквартирному житловому будинку або одноквартирного житлового будинку за умови, що таке житло прийнято в експлуатацію не більше ніж 25 років тому чи реконструйовано не більше ніж 15 років тому, з відсотковою ставкою в розмірі 3% річних.

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:

  1. у кандидата та у членів його сім’ї не має та не було у власності з 27 квітня 2014 року до моменту подання заяви про намір отримати кредит іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085, або житлова площа становить не більше 13,65 м² на одну особу;
  2. такі особи мають офіційний дохід і є платоспроможними (залишок середньомісячного доходу кандидата та повнолітніх членів сім’ї за умови сплати щомісячного платежу за кредитом, не буде менше прожиткового мінімуму на кожного члена сім’ї);
  3. кандидати не отримували за рахунок бюджетних коштів іншої державної підтримки, компенсації або кредиту на будівництво (придбання) житла;
  4. повнолітні особи-заявники не досягли пенсійного віку.

3. Куди звертатись: 

До регіонального управління Держмолодьжитла за місцем знаходження житла, на придбання якого планується отримати пільговий державний кредит.

4. Перелік необхідних документів:

заява про надання кредиту;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;

– у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство заявника, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідка про реєстрацію місця проживання, видана органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (не подається особами, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій території);

– копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;

документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї кандидата, а також інші документи, що підтверджують доходи кандидата та членів його сім’ї);

письмова згода кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту щодо включення їх у розрахунок кредиту (у довільній формі);

документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які разом з ним проживають або зареєстровані (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження);

попередній договір про придбання житла (інші документи, що підтверджують зобов’язання або намір власника житла (продавця) укласти з кандидатом договір про придбання житла); 

– акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням АТО, складений відповідно до вимог чинного законодавства (за наявності);

копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданих на ім’я заявника та  членів його сім’ї;

– у разі подання документів уповноваженою особою — нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій.

ІІІ. Грошова компенсація для ВПО, які є учасниками АТО, на придбання житла

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для ВПО, які брали безпосередню участь в АТО.

2. Умови участі у програмі:

Для участі у програмі допускаються ВПО за умови, що вони:

  • брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
  • визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 ч. 2 ст. 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • не менш як рік перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області;
  • перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов;
  • не володіють та не володіли протягом останніх п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації, майновими правами чи правом власності на нерухоме майно, що відповідає житловим нормам, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення АТО або заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ);
  • раніше не отримували жиле приміщення або грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення.

3. Куди звертатись: 

До органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку. 

4. Перелік необхідних документів:

заява про призначення грошової компенсації;

копія документа, що посвідчує внутрішньо переміщену особу, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

– у разі подання документів законним представником — документи, що посвідчують особи тих, від чийого імені подається заява, а також документ, яким надано повноваження законному представникові представляти таких осіб, оформлений відповідно до законодавства;

– для осіб з інвалідністю внаслідок війни та для учасників бойових дій — копія посвідчення встановленого зразка;

– для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 ч. 1 ст.  6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за встановленими формами;

для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 11 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за встановленими формами, та документа військово-лікарської комісії, в якому визначено причинний зв’язок отриманих захворювань, поранень, контузій і каліцтв (свідоцтва про хворобу, довідки, витягу з протоколу, акта медичного огляду, постанови тощо);

для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 12-14 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки керівника АТЦ при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 685.

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та кожного із членів її сім’ї.

IV. Власний дім

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, у тому числі ВПО, на строк до 20 років, але не більш як до досягнення позичальником пенсійного віку, а молодим сім’ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) — до 30 років. Кредит надається під 3% річних, однак від сплати відсотків звільняються:

  • позичальник, який має трьох і більше дітей (у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням), — з дати подання копії підтвердних документів; 
  • позичальники, які є військовослужбовцями, подружжя, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, — з початку й до закінчення особливого періоду; 
  • позичальники, які є резервістами, військовозобов’язаними, подружжя, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, — з моменту призову під час мобілізації й до закінчення проходження військової служби в особливий період.

2. Умови участі у програмі:

Для участі у програмі допускаються ВПО за умови, що вони:

  • можуть підтвердити свою платоспроможність, яка передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням процентів залишок середньомісячного доходу позичальника та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум, визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї;
  • мають зареєстроване місце проживання на території села або розглядають варіант переселення для постійного проживання у сільську місцевість та реєстрацію місця проживання там;
  • працюють на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, в особистих селянських господарствах, що функціонують у сільській місцевості та розташовані в межах району проживання чи суміжних районах;
  • раніше не отримували кредит за цією програмою.

3. Куди звертатись: 

До фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Програма діє не у всіх областях України.

4. Перелік необхідних документів:

– заява про надання кредиту;

– клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;

– копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України заявника;

– у разі відсутності у документі, що посвідчує особу, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях АРК, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);

документи, необхідні для визначення рівня платоспроможності заявника (довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї, одержані за попередні шість місяців, та/або довідку, видану органом місцевого самоврядування, про ведення особистого селянського господарства);

– інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;

копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);

проєктна документація або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім придбання житла);

документи, що підтверджують працевлаштування в сільській місцевості;

заява власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених з позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (у разі придбання житла);

документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 ч. 1 ст. 6 та абз. 4 п. 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (у разі наявності);

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

V. Соціальне житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання в порядку черговості на певний строк органами місцевого самоврядування особам, які перебувають на соціальному квартирному обліку, у тому числі ВПО, у платне користування на підставі договору найму житла із житлового фонду соціального призначення.

2. Умови участі у програмі:

Право на отримання мають ВПО за умови, що вони перебувають на соціальному квартирному обліку та не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення АТО та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

3. Куди звертатись: 

До органу місцевого самоврядування, який відповідальний за соціальний квартирний облік.

4. Перелік необхідних документів:

заява про взяття на соціальний квартирний облік;

довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (бездомні особи замість зазначеної довідки подають довідку про прийняття на обслуговування в заклад для бездомних осіб);

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, — копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним, з пред’явленням оригіналів таких документів;

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян), з пред’явленням оригіналів;

– копії документів, що підтверджують право громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї на надання пільг під час взяття на облік;

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного члена сім’ї (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

довідки про доходи громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї за попередній рік;

відомості про вартість майна, що перебуває у власності громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік (крім вартості майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, розміщене на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), а також на майно, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування);

– до заяви про взяття на облік, у разі наявності у громадянина, який подає заяву, або членів його сім’ї житла, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення (розмежування), додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення;

– у разі подання документів уповноваженою особою — нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій.

До заяви про взяття на облік дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа, крім зазначених документів, додаються:

– копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;

– довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.

VІ. Тимчасове житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає безоплатне надання у тимчасове користування з оплатою житлово-комунальних та інших послуг житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання ВПО за місцем їх фактичного проживання/перебуванняв межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, у розмірі не менш як 6 м².  

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь у програмі мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:

1) у заявника та будь-кого з членів сім’ї немає у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, АР Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, у районі проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях, або таке житло зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії РФ що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення;

2) заявник перебуває на обліку громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання;

3) сукупний дохід сім’ї заявника є недостатнім для придбання або найму іншого жилого приміщення.

3. Куди звертатись: 

До центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – військово-цивільної адміністрації в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому заявник та члени його сім’ї перебувають на обліку.

4. Перелік необхідних документів:

заява про взяття на облік із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї;

– копія документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;

– у разі подання заяви уповноваженим представником – нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій;

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);

акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), якщо житло заявника зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;

копію реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів та зборів і мають відмітку в паспорті);

копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам тимчасового житла.

Завантажити файл із переліком програм можна за посиланням.

08.10.20

Громадські організації, які опікуються постраждалими внаслідок конфлікту на сході та забезпечують рівний доступ до можливостей за допомоги розробки та впровадження електронних інструментів, представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства цифрової трансформації України презентували чат-бот «Юридичний порадник для ВПО».

Він працюватиме на платформі найпопулярніших в Україні месенджерів Viber та Telegram, що дозволить згаданій категорії громадян кваліфіковану мати доступ до  безоплатної юридичної допомоги 24/7. Чат-бот є спільним продуктом швейцарсько-української Програми EGAP та юридичної команди БФ “Право на захист”.

“Фонд Східна Європа останні декілька років займається цифровізацією послуг і інструментів електронної демократії, які існують в Україні. Для нас не є менш важливим питання ВПО і моменти, які ми хотіли вирішити у даному проєкті також стосуються усіх категорій які проживають і тут, і на непідконтрольних територіях” розповів модератор заходу Сергій Карелін, який представляє Програму EGAP та є координатором компоненту “Е-демократія”.

Проблема доступу до актуальної правової інформації для ВПО та мешканців тимчасово непідконтрольних територій лишається гостро-актуальною. Особливо, зважаючи на кількість громадян, які мають потребу у доступі до юридичної інформації, але не завжди мають можливість її отримати. Як зазначив заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Снавер Сейтхалілєв, сьогодні в Україні близько 1,5 млн ВПО. Ще понад 6 млн громадян мешкають на  непідконтрольній території. Останні часто не мають доступу до сайтів держструктур та держорганів України, оскільки вони блокуються. “Мінреінтеграції спільно з партнерами робить все можливе, аби завдяки сучасним інструментам комунікації люди могли оперативно та безкоштовно отримати необхідну юридичну допомогу. Я дуже вдячний Програмі EGAP та команді фонду «Право на захист», які реалізували цей чат-бот», зауважив він. 

Новітні технології та їхня імплементація в роботу держорганів один з пріоритетних напрямів роботи і для Міністерства цифрової трансформації України. Завдання Мінцифри – оцифрувати всі послуги, які існують у державі, і зробити користування ними зручним, розповів Валерій Штаба, головний спеціаліст відділу супроводу проєктів цифрової трансформації департаменту координації проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України. – Щоб люди не стояли в чергах і могли використовувати цифрові технології для доступу до ресурсів держави. Чат-бот – це чудова річ, тому що це – інклюзія. Вона дозволяє включати представників різних соціальних груп до загального тренду руху нашої країни”.

“Юридичний порадник для ВПО” акумулював в собі багаторічні напрацювання юридичної команди БФ ”Право на захист”. Спеціалісти цієї організації надають юридичну допомогу  людям,  постраждалими внаслідок конфлікту на сході, з 2014 року. Координаторка з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало зауважила: “Варто відзначити, що карантинні заходи стали каталізатором подій (запуску чат-ботів ред.), бо багато хто з наших клієнтів залишився вдома, хтось залишився на непідконтрольній території. Сучасні ж технології дали змогу використовувати онлайн засоби навіть у період пандемії коронавірусу, без загроз для життя та здоров’я громадян”. 

За словами Дар’ї Лисенко, проектної менеджерки, юристки БФ ”Право на захист” чат-бот “Юридичний порадник для ВПО” це більше ніж просто енциклопедія, в якій можна знайти інформацію, важливу для осіб, які постраждали від конфлікту. “Ми планували зробили його саме помічником у розв’язанні багатьох питань, з якими щодня доводиться мати справу переселенцям, мешканцям лінії розмежування та окупованих територій, наголосила Дар’я Лисенко. Саме тому у чат-боті окрім рекомендацій, як діяти у тих чи інших випадках, також можна знайти зразки необхідних процесуальних та інших документів, контакти державних установ та організацій, інтерактивні мапи, інфографіки та корисні посилання. До того ж працює такий порадник 24 години на добу 7 днів на тиждень без будь-яких обмежень”.

“Я побачив що ця ідея (створення чат-боту – ред.) абсолютно жива, вона має право на життя і вона повинна підтримуватися. Саме тому Швейцарська конфедерація любить такі проєкти коли люди, виключені із процесів, все ж таки мають доступність до своїх прав. І вони будуть знати тепер, як це реалізовувати” – підкреслив Сергій Карелін, координатор компоненту “Е-демократія” Програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією.

Натиснувши на посилання нижче чи зіскананувавши QR-код, ви можете перейти у зручний месенжер для отримання юридичної допомоги будь-де та у зручний для вас час. VIBER: https://bit.ly/2SEi4la TELEGRAM: https://bit.ly/34DuRtp

01.10.20

Від початку збройного конфлікту на сході України сотні тисяч українських громадян – внутрішньо переміщених осіб – змушені були покинути домівки. Зі спливом часу проблема із забезпечення житлом переселенців залишається актуальною. Про це свідчать і представлені на державному рівні звіти, і результати досліджень гуманітарних організацій, у тому числі проведеного БО «Благодійний фонд «Право на захист» моніторингу.

Згідно з даними моніторингу, найбільш проблематичними питаннями для переселенців є відсутність власного житла, оплата комунальних послуг, умови проживання, оплата оренди житла. Частина внутрішньо переміщених осіб досі вимушена проживати у місцях компактного проживання, у тому числі модульних містечках, які або непридатні для тривалого перебування, або строк придатності яких уже давно вийшов. Враховуючи фінансову неспроможність, такі переселенці фактично не можуть вирішити своє житлове питання ніяк інакше, ніж за підтримки державних органів та органів місцевого самоврядування. З іншого боку, такої підтримки потребують і внутрішньо переміщені особи, які орендують житло, та розглядають варіант придбання або будівництва будинку чи квартири для повноцінної інтеграції у громаду, однак не мають для цього достатніх коштів. При цьому можна констатувати, що невеликий розмір щорічного державного фінансування не здатний компенсувати потребу у забезпеченні житлом.

Разом з цим можна відмітити і позитивні кроки: розроблення окремих правових механізмів, що покликані унормувати та спростити процедури щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб; ініціативність приймаючих громад, які реалізують відповідні місцеві програми та заходи; підтримку міжнародної спільноти, організацій, котрі надають всебічну фінансову та організаційну підтримку з питань вирішення житлових проблем переселенців.

Матеріал, який ми презентуємо, розроблений в рамках Програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у межах проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», що впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

Цей пакет зразкових (модельних) документів містить різноманітні варіанти та зразки правового урегулювання забезпечення житлових прав ВПО та має на меті полегшити процес розробки відповідної документальної бази у будь-якій громаді, яка має намір реалізовувати житлові програми та сприяти вирішенню житлових проблем переселенців.

Пакет модельних документів розроблений з урахуванням кращих практик та напрацювань, які уже існують у окремих громадах, а також базується на досвіді та підходах інших країн. Пакет модельних документів має загальний характер та підготовлений з урахуванням можливості його адаптації для подальшого використання відповідно до індивідуальних потреб кожної окремої громади.

ЗАВАНТАЖИТИ документ можна за посиланням.

Документ розроблено БО «Благодійний фонд «Право на захист» на замовлення Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) у рамках програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка виконується у відповідності з Проектом «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», що фінансується з грантових коштів Уряду Німеччини, наданих через KfW.

01.10.20

Триває реалізація програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування» за підтримки Українського фонду соціальних інвестицій. В її межах спеціалісти БФ «Право на захист» вже організували серію зустрічей-презентацій з представниками місцевої влади в регіонах, де мешкає велика кількість переселенців зі сходу. Спочатку такі заходи відбулися в Дніпрі та Запоріжжі, а 29 та 30 вересня — в Сєвєродонецьку та Харкові.

Що було презентовано?

Головною метою заходів стала презентація збірки зразкових документів для створення різних фондів житла для внутрішньо переміщених осіб. Ці документи мають полегшити процес розробки документальної бази для створення та легалізації фондів житла.

Традиційно на початку заходів учасникам розповідали про мету та особливості проєкту.  Так під час презентацій у Харкові та Сєвєродонецьку з  програмою «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування» представників місцевої влади ознайомила Олена Приходько, консультант із судового провадження БФ «Право на захист». Друга частина заходів стосувалася саме інформації щодо створення місцевої цільової програми забезпечення ВПО житлом. Учасники встигли розглянути також деталі Порядків надання в користування ВПО житлових приміщень з житлового фонду соціального призначення, а також забезпечення ВПО житлом на умовах фінансового лізингу.

Обмін досвідом у Сєвєродонецьку

На презентації в Сєвєродонецьку, яка відбулася 29 вересня, серед учасників були представники військово-цивільної адміністрації міста та спеціалісти Кремінської районної ради. Крім отриманих знань учасники встигли обговорити ряд проблемних запитань, з якими вони стикаються на практиці. Мова йшла про практичні аспекти застосування чинного законодавства в питанні житла та труднощі, які виникають під час розподілення житлової площі серед осіб. 

Загалом ситуація з забезпечення ВПО житлом у Сєвєродонецьку залишається гострою. Як відзначила Олена Грекова, керівниця Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист», в сільськогосподарську частину Луганської області перемістилася велика кількість людей разом з вишами, державними установами та органами влади. “Водночас житлового фонду немає. Навіть винайняти квартири в Сєвєродонецьку це той ще квест. Проте, є будівлі, які можуть бути відремонтовані для проживання. Є ресурси для пошуку можливості будівництва, але не завжди є правові знання, як це зробити. То ж пошук розв’язання житлових проблем, розвитку соціального потенціалу населення громади, зміцнення співпраці між органами влади, громадою та бізнесом, пошук способів ефективного використання ресурсів це першочергове завдання на сьогодні”, — наголосила пані Олена.

Жвава дискусія в Харкові

Своєю чергою днем пізніше — 30 вересня — презентація збірки зразкових документів відбулася й в Харкові. До неї долучилися представники Ізюмської та Чугуївської міських рад.  Під час заходу виникла жвава дискусія стосовно положень чинного законодавства щодо формування фонду житла для тимчасового проживання та надання в тимчасове користування житлових приміщень з фонду житла. Так, представники Ізюмської міської ради поділилися власним досвідом та розповіли учасникам про ті проблеми, з якими вони стикалися під час проживання осіб у тимчасовому житлі. Крім того, під час презентації активно обговорювалися й практичні аспекти формування фонду для тимчасового проживання та взяття на облік ВПО для надання житла.

Питання забезпечення ВПО житлом у Харківській області є актуальним через географічну близькість регіону до зони проведення ООС. Станом на вересень 2020 року в області зареєстровано 135 тисяч вимушено переміщених осіб. Як зауважила Олена Приходько, найголовніша проблема для цих людей — це житлова. “Її розв’язання надасть змогу запобігти вимушеному поверненню ВПО на попереднє місце проживання. Це може трапитися через неспроможність сплатити вартість забезпечення житлом власними силами, — підкреслила пані Олена. — Необхідна активізація спільних зусиль громад, органів місцевого самоврядування та організацій, які опікуються захистом прав ВПО. Злагодженість дій надасть можливість забезпечити ВПО житлом”.

Матеріал підготовлено в межах програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

Раніше на вебсайті Фонду повідомлялося про початок реалізації програми «Правова підтримка ВПО та органів

місцевого самоврядування» спільно з Українським фондом соціальних інвестицій та організацію перших заходів у містах України.

28.09.20

Фото з архіву БФ «Право на захист»

2 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 767, якою затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. На компенсаційні виплати у державному бюджеті у 2020 році для Донецької та Луганської областей передбачено 20 млн грн.   

Безперечно, цей механізм є довгоочікуваним та важливим, оскільки у людей, житло яких було зруйноване, вперше з’явилася можливість отримати належні компенсації від держави.  

Детальніше про те, як отримати компенсацію за зруйноване житло читайте у нашому новому матеріалі.

І етап

1. Постраждалі (власники зруйнованого або пошкодженого житла, внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації) подають до органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій (ОМС/ВЦА) за місцем розташування житла:

  • заяву про проведення обстеження житла (форма згідно з Додатком 2 до Постанови);
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України;
  • нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності в постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла,

Окремий пакет документів на кожен окремий об’єкт житла

2. ОМС/ВЦА приймають рішення про проведення обстеження житла протягом 5 календарних днів із моменту надходження заяви. Обстеження проводиться комісіями з обстеження житла, заявник або його представник може брати участь в обстеженні, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.

3. Обстеження житла в строк не більше 30 календарних днів із моменту прийняття відповідного рішення. У разі, якщо доступ до житлового об’єкту обмежений або ускладнений, Комісія з обстеження проводить обстеження на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил. У разі відмови Командувача надати такий дозвіл строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача або зняття встановлених обмежень.

4. Комісія складає акт обстеження житла у двох примірниках із зазначенням стану житла: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло є пошкодженим, зазначається чи воно придатне або непридатне для проживання.

5. Протягом 3 робочих днів із моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав ОМС або ВЦА видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Перед тим, як подати документи для отримання компенсації постраждалий повинен:

  • зареєструвати припинення права власності (для реєстрації припинення права власності до державного реєстратора необхідно подати правовстановлюючі документи та акт обстеження, складений Комісією з обстеження житла);
  • забезпечити наявність банківського рахунку (реквізити банківської картки/карткового рахунка в банку, на яку/який буде перераховуватися компенсація).

ІІ етап

1. Постраждалі, їхні законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності подають до ОМС/ВЦА:

  • заяву в довільній формі про виплату грошової компенсації, у якій зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших ОМС/ВЦА;
  • копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію акта обстеження житла;
  • інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням.

Спосіб подання документів:

  • особисто або через представника;
  • за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення);
  • через центр надання адміністративних послуг (у разі наявності).

2. ОМС/ВЦА формує та затверджує щомісяця до 5 числа списки постраждалих, які надсилає разом із наданими постраждалими документами департаментам соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

3. Комісія з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації постраждалим приймає рішення про надання або відмову в наданні грошової компенсації (протягом 10 робочих днів із моменту отримання списку постраждалих; строк може бути одноразово продовжений не більш, як на 30 календарних днів).

4. Протягом 3 робочих днів із дати прийняття комісією рішень про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або про відмову в наданні грошової компенсації із зазначенням підстав відмови департаменти соціального захисту населення надсилають копії рішень постраждалим та ОМС/ВЦА.

Підстави для відмови в наданні грошової компенсації:

  • встановлення обставин, які свідчать про подання постраждалим документів, що містять недостовірну інформацію;
  • повторного подання заяви постраждалим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію або який уже включений у подання до Мінреінтеграції;
  • реєстрація постраждалим права власності на житло після моменту його руйнації, за винятком отримання житла в спадщину (крім випадку спадкування житла, яке було придбано спадкодавцем у зруйнованому стані, або отримання спадкодавцем за життя грошової компенсації за зруйноване житло), а також, за винятком, якщо постраждалий був зазначений, як власник житла під час першої реєстрації права власності.

5. Комісії формують узагальнений список постраждалих за результатами прийнятих рішень.

6. Не пізніше, ніж через 5 робочих днів із моменту отримання узагальненого списку постраждалих департаменти соціального захисту населення затверджують та надсилають на погодження до Мінреінтеграції подання, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої прийнято рішення.

7. Пропорційно кількості постраждалих Мінреінтеграції розподіляє бюджетні кошти за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв, виплачується грошова компенсація.

8. Виплата грошової компенсації здійснюється департаментами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації протягом 5 робочих днів із моменту надходження бюджетних коштів.

Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).


ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

«Гаряча лінія» БФ «Право на захист»: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

Автор фото в буклеті KutsVG/Depositphotos.com