Зробити пожертву
Укр / Eng
01.06.20

Починаючи з 22 березня 2020 року, в Україні запроваджено карантинні обмежувальні заходи, спрямовані на протидію поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ці обмеження, зокрема, передбачали часткове припинення пропуску осіб через КПВВ на лінії розмежування й адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями. Перші обмеження щодо перетину почали діяти з 7 березня для КПВВ на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Утім, уже 16 березня, відповідно до наказу командувача Об’єднаних сил, було запроваджено обмеження щодо перетину лінії розмежування на КПВВ з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а з 22 березня перетин лінії розмежування було фактично припинено в обох напрямках, почав діяти наказ командувача ООС «Про повне припинення перетину на невизначений строк».

З 11 травня в Україні відбувається поетапне зняття карантинних заходів. Проте, відповідно до плану зняття обмежень, оприлюдненого у квітні прем’єр-міністром України, відсутня інформація про відкриття КПВВ. Така ситуація створює уявлення про тимчасово окуповані території України як території, що не лежать у полі зору й уваги уряду України.

Публікуємо позицію Коаліції щодо зняття карантинних обмежень на перетин КПВВ на межі тимчасово окупованих територій. Рекомендації напрацьовані експертами громадських організацій, які входять до неформальної Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих від конфлікту.

Документ доступний українською та англійською мовами.

18.03.20

За даними Держмолодьжитла, у рамках програми “Доступне житло” за останні два роки вдалося забезпечити житлом менш як дві тисячі сімей. Відтак рівень фінансування у десятки разів менший від наявної потреби.

Наш правовий аналітик Еліна Шишкіна разом із командою телеканалу ICTV розбиралася у питанні доступу до житлових програм для ВПО. Власне житло: міф чи реальність? Дивимося репортаж нижче. 

04.03.20

Піти до РАЦСу, одержати відмову, звернутись до суду, дочекатись позитивного рішення, і врешті-решт отримати свідоцтво. Сьогодні саме так виглядає процедура отримання свідоцтва про народження дитини для батьків з тимчасово окупованої території України. Цю складну процедуру можна значно полегшити.
Дивимось повний сюжет від Новости Донбасса з коментарями нашої юристки Daria Lysenko.

19.02.20

“Рішеннями Європейського суду з прав людини вже давно було встановлено, що пенсійні виплати є власністю людини. Їх виплата не може припинятися за рішенням держави в будь-яких випадках, які не регулюються нормами міжнародного права”, — прокоментувала Дарина Толкач, координатор з адвокації БФ “Право на захист”, у статті від Новости Донбасса.

Про всю біль ситуації та маніпуляції із законопроєктом №2083-д, і головне — а що ж далі, читаємо за посиланням.

18.02.20

Український уряд з 1 березня планує запустити телеканал для окупованих територій. Свою оцінку цій ініціативі дала наш правовий аналітик Еліна Шишкіна для Украина.Комментарии. Читаємо за посиланням.

27.03.19

В Бахмуті з 2014-2015 років працюють кілька правозахисних організацій, які допомагають переселенцям та місцевим із юридичними питаннями. Роблять це безкоштовно. Допомагають, як скласти заяви, так і відстоювати свої права в суді. З однією із представниць таких організацій ми поспілкувались детальніше. Ганна Букрєєва розповіла про те, як працює система АРКАН, через яку позбавляють виплат переселенців, та в яких ситуаціях юристи можуть допомогти відновити пенсії.

Анна Сердюк: На хвилі Вільного радіо час інтерв’ю. В студії для вас працює Анна Сердюк. І сьогодні наша тема – система АРКАН. Ми спілкуємось з Ганною Букрєєвою, молодшим стратегічним юристом благодійного фонду “Право на захист”. Ця організація активно працює в Донецькій та Луганській областях та допомагає переселенцям в юридичних питаннях. Ганно, розкажіть, будь ласка,  яким колом питань ви займаєтесь ? Хто до вас звертається?

Ганна Букрєєва:“Право на захист” – це неурядова організація, яка працює в партнерстві з агентством ООН у справах біженців. Працюємо ми з внутрішньо переміщеними особами, особами, які постраждали від конфлікту. Також, в нас є проекти, які працюють з біженцями, шукачами притулку, особами без громадянства та трудовими мігрантами.

Анна Сердюк: Якщо говорити про тему, яку ми обрали сьогодні: умовно – це АРКАН. Одна з дуже таких гучних систем, що працює і б’є по людям з тимчасово окупованої території. Що це за система? Чи можемо ми уявити скільки в ній людей і хто її взагалі контролює?

Ганна Букрєєва: АРКАН – це дуже болюча тема для багатьох людей, які звертаються до нас за телефонами, на facebook-сторінку та на контрольно-пропускних пунктах. АРКАН – це система контролю перетину лінії розмежування людьми, вантажу та грузів. Розпорядником системи АРКАН є адміністрація Державної прикордонної служби України. До АРКАНу має доступ служби безпосередньо Державна прикордонна служба, Служба безпеки України, Пенсійний фонд, Мінсоцполітики та деякі державні установи.

Анна Сердюк: Як взагалі людина туди потрапляє? Це ті, хто просто перетнув кордон, чи є якісь критерії?

Ганна Букрєєва: Як правило, так. До АРКАНу потрапляють люди, які перетинають державний кордон. Тому що це програма, яка працює в Державній прикордонній службі. Сам АРКАН – це програма не нова. Програма у нас працює приблизно з 2008 року, є положення, яке затверджує роботу інформаційної телекомунікаційної системи, як такової АРКАН, від 3 квітня 2008 року.

Анна Сердюк: Якщо говорити про цю систему, як вона працює на наших нинішніх КПВВ? Хто до неї потрапляє? Які це наслідки для цієї людини потім спричиняє, яка перетинає лінію розмежування з нашого боку і їде в бік непідконтрольної території ?

Ганна Букрєєва: Так, з АРКАНом виникає дуже багато питань. І, в основному, це люди, які перетинають контрольно-пропускний пункт. Незалежно з якого боку. АРКАН – це дуже чутлива система. Дані, які вносяться, вносяться латиницею. Тому зайвий пробіл, апостроф або неправильний переклад співробітником Державної прикордонної служби може спричинити до того, що це буде інша людина. Букреєва – Букреїва, “и” – “ї”, і так далі. Що ще може бути? До АРКАНу потрапляють також люди, які перемістились ще до початку активної фази боєвих дій, тобто до початку 2014-2015 років. Або люди, які перетинали державний кордон через Російську Федерацію.

Анна Сердюк: Якщо людина, наприклад, з Бахмута поїхала в Донецьк і повернулась за два дні, це якось може вплинути на її пенсію?

Ганна Букрєєва: Так, звичайно може. Як показує практика, немає системи отримання так званих списків системи АРКАН. Тому потрапляють туди люди: які вже тут знаходяться; які постійно перетинають, не порушуючи законодавство, впродовж там 60 днів лінії розмежування; і також існує практика, коли одна і та ж сама людина кожного місяця потрапляє до так званих списків.

Анна Сердюк: З ваших саме спостережень, наскільки ця система ефективно працює, враховуючи оці недоліки? Є теж якісь плюси, які вона надає, чому вона все ж зберігається?

Ганна Букрєєва: Звичайно, як будь-яка система, не можна казати, що вона взагалі дуже погана та вона не працює. Система була розроблена для запобігання та недопущення в’їзду-виїзду в Україну-з України осіб, яким заборонено в’їзд, особам, які ухиляються від кримінальної відповідальності, від відбування кримінального покарання.

Анна Сердюк: Якщо говорити про тих хто вже в цих списках і вони навіть цього не знали (вони приїхали вже за своєю пенсією, там є частина людей, що постійно їздять лише за нею, і вони розуміють, що в них вже немає доступу). Що їм робити? Наскільки це правомірно?

Ганна Букрєєва: Таких людей називають дуже образливим, поганим словом “пенсійні туристи”. Ми такий термін не вживаємо в своїй роботі. Як правило, вони дізнаються про це, коли не отримують свою пенсію в призначений законодавством час. Тобто, в кожної людини є дати, в які вона може отримувати свої виплати.  Тому вони першочергово йдуть куди? Йдуть в пенсійний фонд, УСЗ-енів, і стоять величезні черги. Якщо ви знаєте, то в Маріуполі це займають черги о 4 ранку, в Бахмуті також такі випадки існують.

Ганна Букрєєва: Як правило, це коли існують зміни в законодавстві, або якась байка з’являється. Стосовно, наприклад, “72 години на контрольованій території треба знаходитись”, тоді збільшується кількість дзвінків на гарячу лінію у нас і в принципі кількість звернень в офіси.

Анна Сердюк: Остання така байка яка була? І що доводилось спростовувати?

Ганна Букрєєва: Ну, влітку було найбільш обговорюване питання – це те, що людині необхідно знаходитись на підконтрольній території 72 години. Це було масово. Коли ми запитували людей на контрольно-пропускних пунктах, зокрема “Майорське”, та за телефонами: “Де ви таку інформацію почули?”. Хто казав в УСЗН-і (управлінні соціального захисту населення, – ред.), хто казав в пенсійному фонді, хто казав ми прочитали на сайті. Але жодного підтвердження цієї інформації ми не знайшли.

Анна Сердюк: Як зараз взагалі контролюється те, що людині можуть скасувати виплати пенсії? Чим це зараз регламентується? Чи це лише потрапляння в АРКАН?

Ганна Букрєєва: Була постанова №136 Міністерства фінансів України про верифікацію та щоб мати доступ до персональних даних внутрішньо переміщених осіб. Однак, ми маємо рішення Конституційного суду про заборону це робити, і визнання таких дій неконституційними. Також ми знаємо, що були списки СБУ. Це просто списки, як наголошують в СБУ, та ми мали таку справу в суді, коли ми запитували інформацію “Що ж це за списки?Дайте нам роз’яснення”. Це просто перелік прізвищ, імен, по-батькові. Тобто це не є офіційним документом, це не є підстава для позбавлення людини, громадянина України, пенсії, яка є її майном.

Анна Сердюк: Куди в Бахмуті йти людині, яка приїхала за виплатами, але дізналась, що їх заблоковано?

Ганна Букрєєва: Людина має право вибирати куди йому йти. Це можуть бути органи соціального захисту населення, це може бути пенсійний фонд, а більш навчені гіркою долею люди, йдуть одразу до правозахисників.

Анна Сердюк: До правозахисників не всі пенсіонери знають як саме і куди звернутись. Де можна пошукати їх контакти? Можливо на КПВВ? Якщо так, то на яких пунктах і в кого їх питати?

Ганна Букрєєва: Звичайно, ми роздаємо наші контакти, наші візитівки на контрольно-пропускних пунктах. Під час правових сесій, які проводять наші юристи, під час моніторингових візитів, які здійснюють наші монітори. Також у нас є сайтФБ-сторінка, сторінка в телеграмі, і в нас є офіси по Україні. Також, є номери інформаційної гарячої лінії, за якою людина може також проконсультуватися. Вона потрапляє одразу на операторів гарячої лінії, які вислуховують людину, і якщо це просте питання – вони надають їм консультацію з приводу того, які документи потрібно, куди можна звернутися, як встановлювати факт народження чи смерті. Судовий збір сплачується — не сплачується, в якому розмірі — це більш складне питання, людину переадресовують на юриста.

Анна Сердюк: Займаються допомогою в цьому питанні які волонтерські групи, можливо юристи? Кого шукати? Можливо, крім вас, когось із ваших партнерів?

Ганна Букрєєва: Якщо казати про Бахмут, то тут є Бюро безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції. Воно знаходиться по вулиці Василя Першина, також в нас є працюють колеги з Донбас SOS, в них є номери гарячої лінії.

Анна Сердюк: Якщо пенсіонер розуміє, що йому потрібно судитися, наскільки часто взагалі вирішують йти до суду? чи можливо іноді можна вирішити більш лояльно: просто нагадати що не можна так робити, бо я був, де я був, бо я мав право і це можна довести без суд?

Ганна Букрєєва: Так, звичайно все залежить від готовності пенсіонера судитися або не судитися. Використовувати свої права або чекати виплати пенсії, так можливо і не дочекавшись. Першочергово людина може звернутись до УСЗНів. Контроль за переселенцями було скасовано, однак не скасовано акт обстеження. тому переселенець приходить до УСЗН, складається акт обстеження. Були випадки, коли акти складалися в управлінні соціального захисту, були випадки з практики, коли все ж таки соціальний інспектор виходить додому. На адресу, яка зазначена в довідці ВПО та складає акт там. Однакового тлумачення, навіть після роз’яснення, у Мінсоцполітики і УСЗН немає на сьогодні на жаль. І вони чекають змін в законодавстві так само, як і ми. Якщо акт складено, тоді УСЗН виносить рішення. Якщо рішення позитивне – воно надсилаєтся до пенсійного фонду. Якщо ПФУ отримає позитивне рішення, звичайно вони відновлюють виплати пенсії. Однак не відновлює заборгованості. Тобто, вони поточну виплату пенсії продовжують. Для отримання заборгованості людина все ж таки повинна звернутися до суду.

Анна Сердюк: Скільки може тривати суд? Наскільки це дорого? Можливо, не всі пенсіонери готові судитися саме через гроші, які вони можуть витратити на суди.

Ганна Букрєєва: Якщо людина все ж таки налаштована, то можна написати клопотання про позбавлення сплати судового збору. Людина бере документи, тобто: виписка за податкової, персоніфікація з пенсійного фонду, інформація з пенсійного фонду про перенарахування пенсії, виписка з ощадбанку про те, що їй не нарахована пенсія і ми додаємо цей пакет документів до цієї заяви. В Донецькій області, як правило, суди йдуть на зустріч переселенцям і задовольняють позови.

Анна Сердюк: Скільки це приблизно по грошах і, якщо відмовлять, хто має за це сплачувати? Наприклад, чи ми можемо розраховувати на те, що коли ми вже виграємо справу, то це все одно сплатить пенсійний фонд?

Ганна Букрєєва: Ну, як правило, йдуть на зустріч переселенцям. Вони задовольняють клопотання про позбавлення судового збору. Якщо, звичайно, особа не хоче нічого робити, не може надати жодної інформації, тоді звичайно можливо тільки сподіватися. Але ми з юристами розуміємо, що суд приймає рішення на підставі документів, а не на підставі наших слів. Бувають також випадки, коли суди відмовляють. Тоді оплата судового збору лягає на бюджет, на плечі пенсійного фонду України.

Анна Сердюк: Наскільки часто суд ухвалює рішення на користь пенсіонерів?

Ганна Букрєєва: Як правило, це 90% справ.

Анна Сердюк: Це якщо мало документів було можуть відхиляти?

Ганна Букрєєва: Все залежить знову ж таки від специфіки регіонів. В якому регіоні України ми судимося, в якому офісі. Тобто практика по офісам не одноманітна. Однак, все ж таки більшість –  це 90% позитивних рішень.

Анна Сердюк: Скільки тривають такі суди?

Ганна Букрєєва: Після змін в законодавстві такі суди тривають не довго. У нас є зразкова справа про відновлення виплат пенсії пенсіонерці ВПО, яку позбавили пенсії на підставі списків СБУ так званих, і тому розгляд справи відбувається у спрощеному провадженні. Це звичайно пришвидшує отримання позитивного рішення. Були випадки, коли рішення першої інстанції було отримано за 3 тижні, що в принципі швидко.Тобто це не пів року, а це було раніше в середньому від місяця до двух.

Анна Сердюк: Цей час потрібно знаходитись тут, на контрольованій території?

Ганна Букрєєва: Ну, ми все ж таки на цьому не наполягаємо тому що у нас є закони України. Відповідно до законів України, які ніхто не скасовував, внутрішньо переміщені особи та мешканці неконтрольованої території – це громадяни України, які можуть вільно пересуватися в межах України та за її межами.

Анна Сердюк: Тобто можна повернутись додому і їздити тільки на засудові засідання?

Ганна Букрєєва: Я скажу так, що навіть на судові засідання не вимагають присутності пенсіонера. Тому що це спрощене проваждення, це письмове провадження. Якщо ми представляємо інтереси переміщеної особи, наші адвокати, ми підписуємо адвокатську угоду, і замість людини йде в суди адвокат.

Анна Сердюк: І це для неї нічого не коштує?

Ганна Букрєєва: Послуги благодійного фонду “Право на захист” надаються на безоплатній основі.

Анна Сердюк: Якщо ми говоримо про те з чим до вас можна прийти, які документи потрібно мати людині? Їй відмовили, вона от зараз тут, в Бахмуті, наприклад, або в якомусь місті де ви є (також я бачу офіси в Сєвєродонецьку, Слов’янську, Харкові, Маріуполі, Курахово).

Ганна Букрєєва: Якщо люди телефонують, приходять на прийом, ми радимо при собі мати звичайно копію паспорта, або паспорт громадянина України, довідку внутрішньо переміщеної особи, пенсійне посвідчення або електронне пенсійне посвідчення, і якщо особа зверталася до пенсійного фонду і отримала відповідь-відмову, відповідь про отримання пенсії, тоді також її принести. Якщо ні, тоді ми розказуємо як це робити. Тобто, людина це може зробити сама або за допомогою наших адвокатів, шляхом надсилання адвокатських запитів до установ.

Анна Сердюк: Дякую вам за детальне пояснення. На цьому ми завершимо наше інтерв’ю. Я нагадаю, що цього разу в студії ми говорили про систему АРКАН та юристів-благодійників в Бахмуті із Ганною Букрєєвою, молодшим стратегічним юристом благодійного фонду “Право на захист”. 

Джерело публікації – Вільне радіо. Інтерв’ю можна знайти за посиланням.

11.12.18

Компенсировать ущерб за поврежденное или разрушенное в ходе боевых действий жилье, расположенное на подконтрольной украинской власти территории Донбасса, должна Украина. Такое мнение в  комментарии «Донецким новостям» высказала правовой аналитик Благотворительного фонда «Право на защиту» («Право на захист») Элина Шишкина.

Что касается поврежденного или разрушенного имущества на временно неподконтрольной части Донбасса, то здесь можно говорить об ответственности по компенсации со стороны России. «Закон о реинтеграции Донбасса (№ 2268) имеет четкую территориальную направленность – он касается временно оккупированных территорий. И по этому закону РФ признана не только государством-агрессором, но и ответственным за любой ущерб, нанесенный государству Украина», – отметила аналитик.

Соответственно, закон № 2268 трудно применить к подконтрольным территориям. Элина Шишкинанапомнила, что вопрос о компенсации за разрушенные дома, расположенные с украинской стороны, до сих пор не урегулирован на законодательном уровне. В данном случае используются положения действующих законов в сфере борьбы с терроризмом.

«Но по большому счету Украина также имеет обязательства перед собственными гражданами, поскольку в свое время не защитила их от войны. Такие ее обязательства, прежде всего, выписаны в Руководящих принципах по вопросам о перемещении лиц внутри страны* и Принципах Пинейро*. Однако эти документы не являются международными договорами и действие ст. 9 Конституции Украины на них не распространяется», – подчеркнула юрист.

«С другой стороны, практика Европейского суда по правам человека выводит позитивные обязательства государств-участников Европейской конвенции по правам человека по возмещению вреда за поврежденное или разрушенное имущество в результате войны. По нашему мнению, исходя из положений Европейской конвенции по правам человека и практики Европейского суда по правам человека, Украина имеет обязательства возмещать причиненный ущерб», – резюмировала Шишкина.

* «Руководящие принципы по вопросу о перемещении лиц внутри страны» – составлены Представителем Генерального секретаря ООН по вопросу о внутренне перемещенных лицах, приняты в 1998 году. «Руководящие принципы» затрагивают особые потребности перемещенных внутри страны лиц во всем мире, определяют права и гарантии, которые касаются защиты лиц от насильственных перемещений и предоставления им защиты и помощи во время перемещений, а также во время возвращения или переселения и реинтеграции.

** В 2005 г. Подкомиссия ООН по защите и поощрению прав человека приняла т.н. Принципы Пинейро – международные принципы по возвращению жилища и имущества беженцам и перемещенным внутри страны лицам. Чтобы упростить применение этих Принципов, УВКБ ООН издало руководство по их осуществлению – «Руководство по вопросу о восстановлении жилья и собственности для беженцев и внутренне перемещенных лиц: Осуществление «Принципов Пинейро»».

 

Донецкие новости

03.12.18
Уряд всіляко прагне економити гроші пенсійного фонду і робить це, в першу чергу, коштом тих, хто втратив все, бо тікав від війни – переселенців. Майже 200 тисяч жителів Донеччини та Луганщини не отримують виплат ще з 2014 року. Позбавляють зароблених пенсій і тих, хто знайшов прихисток на мирній території. Історія однієї з пенсіонерок, яким заморозили пенсію, – в сюжеті на 24 каналі.

З весни 2018 жінка не отримує пенсії. Чому її позбавили заробленого – не розуміє. Каже, непідконтрольну територію відвідувала, але була там менш ніж місяць, тоді як закон дозволяє удвічі більше. Розв’язати проблему намагалася в органах соціального захисту та пенсійному фонді. У знайомих пенсіонерів-переселенців, розповідає Раїда, така ж ситуація. Люди переконані: пенсійний фонд просто порожній.

Поспілкуватися з його представниками нам не вдалося. На запит у фонді відповіли: “У жовтні 2018 виплата пенсій проведена 523 тисячам ВПО (внутрішньо переміщених осіб – 24 канал)”. Тож виходить, що пенсії таки виплачують, але чомусь не всім. Пенсіонери називають таку державну політику геноцидом.

Призупинення виплат здійснюють на підставі даних системи “Аркан”, що фіксує перетин лінії розмежування. Та це незаконно –каже народний депутат Наталія Веселова, що сама є переселенкою.

61 мільярд гривень перед ВПО та громадянами, які проживають на окупованій території – це економія. Просто в звіті пенсійного фонду так було записано,
– повідомила народний депутат, голова підкомітету Ради з питань соціальних гарантій Наталія Веселова.

Проблеми, каже, розпочалися ще у 2015, коли 365 постановою прив’язали виплату пенсії до довідки внутрішньо переміщеної особи, а мали б – до паспорта. Деякі депутати хочуть це змінити. У законопроекті, що поки очікує розгляду, запропонований механізм, що має усунути проблему пенсійного забезпечення на окупованих територіях. Адже 200 тисяч українців, які там проживають, не отримали жодної виплати з 2014.

Що таке “Аркан”? Це інтегрована міжвідомча автоматизована система обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон. Відповідальні за роботу системи – адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна фіскальна служба, Міністерство закордонних справ України, Міністерство праці та соціальної політики України.

Та позицію профільного міністерства озвучив Андрій Рева, міністр соціальної політики: “Відповідальність за те, що відбувається на окупованій території, несе окупант”. Тож аби отримати зароблене зневірені пенсіонери звертаються по допомогу до правозахисників.

Якщо вам припинили виплачувати пенсію, ви маєте одразу звернутися до управління соціального захисту, написати заяву на відновлення пенсій і на виплату заборгованості. А якщо минуло 30 днів з дня написання заяви і не відбувається ніяких дій, ви маєте право подати скаргу,
– розтлумачила правовий аналітик фонду “Право на захист” Анастасія Одінцова.

Зараз фахівці фонду розглядають півтисячі справ щодо незаконного скасування пенсій. Всього їх в Україні біля чотирьох тисяч. Такі позови, кажуть юристи, зазвичай задовольняють. Вперше рішення на користь переселенки ухвалив Верховний суд і це пришвидшило розгляд інших подібних справ у судах перших інстанцій. А їх, схоже, ще буде чимало.

“Відповідно до даних пенсійного фонду, фінансування на наступний рік з бюджету пенсій ВПО передбачено лише для 470 тисяч осіб. А їх 700 тисяч”, – додала Одінцова. Таке ставлення до своїх громадян, за словами Наталії Веселової, може обернутися для України величезними витратами: “Якщо країна не може їм забезпечити їх права, передбачені конституцією, то тут вже стає на захист Європейський суд з прав людини”.

Те, що припиняти виплати на підставі даних з “Аркану” незаконно вже визнали у прикордонному відомстві. Мінсоцполітики та Пенсійний фонд з прикордонниками погодилися. Тож, можливо, списки перевірять, а виплати нарешті відновлять.

Автор: Марина Молька

24 канал

19.11.18

В Пенсионном фонде Украины (ПФУ) продолжат руководствоваться действующими нормативными актами Кабинета министров в вопросе восстановления пенсий переселенцам и выплате долгов за прошлый период, несмотря на решение Верховного суда по образцовому делу. Как сообщают «Донецкие новости», об этом в ходе международной конференции «Выплата пенсий внутренне перемещенным лицам в Украине: как реализовать конституционное право на пенсию?» заявила заместитель главы ПФУ Ирина Ковпашко.

Адвокационный координатор Благотворительного фонда «Право на защиту» Дарина Толкач напомнила, что верховенство закона и Конституции Украины устанавливает не суд, а сама Конституция, поэтому Верховный суд, принимая решение по Образцовому делу о том, что прекращение выплат пенсий переселенцам незаконно, подтвердил, что закон имеет высшую силу над подзаконными актами Кабинета министров.

«По логике государственной политики по результату данного решения должна была произойти гармонизация нормативных актов, которые противоречат Конституции и законам Украины. Очень ждем, что этот процесс завершится, и мы перестанем сталкиваться на системной основе с реальными нарушениями закона и Конституции в отношении ВПЛ», – отметила Толкач.

Правозащитница задала вопрос заместителю главы Пенсионного фонда Украины Ирине Ковпашко, как ПФУ выполняет решение Верховного суда по Образцовому делу по другим решениям судов, которые имеют такие же признаки и обстоятельства, поскольку, несмотря на выигранные суды, переселенцы столкнулись с другой проблемой – это выполнение решений судов по типовым делам и возврат долгов по невыплаченным пенсиям и соцвыплатам, которые были прекращены незаконно.

«Мы получили огромное количество мотиваций и пояснений, почему сейчас не могут быть выполнены решения судов, что должна быть какая-то отдельная процедура. Постановлением №335 предусмотрено создание отдельной процедуры выплаты долгов, но оно вступило в силу уже на момент рассмотрения Образцового дела, поэтому все те дела, которые находились в судах разных инстанций, фактически не подпадают под действие этого постановления. Почему тогда не выполняются решения судов по типовым делам и не выплачивается задолженность по пенсиям?», – спросила адвокат представителя Пенсионного фонда Украины.

Заместитель главы ПФУ Ирина Ковпашко сообщила, что ПФУ «учитывает» решение Верховного суда по Образцовому делу. «Решение суда выполняется в рамках возложенных обязательств. Если суд определяет порядок, в том числе выплаты пенсий за прошлый период, то такие решения суда выполняются именно по такому порядку. Если же особый порядок выплаты не установлен судом, то применяется порядок, который действует во время выполнения решения суда. Сейчас это позиция, которой придерживаются органы Пенсионного фонда», – заявила Ковпашко.

«Порядок выполнения судебных решений бывает добровольный, когда органы Пенсионного фонда его выполняют, и принудительный – через исполнительную службу. Других вариантов у нас нет», – подчеркнула замглавы ПФУ.

В ходе пресс-конференции замминистра социальной политики Украины Николая Шамбира спросили, когда же в правительстве утвердят механизм выплат «замороженных» пенсий переселенцам, на что он сообщил, что новое постановление Кабинета министров еще обрабатывается.

Напомним, переселенцы за последние два года подали около 4 тыс. исков против ПФУ. Тот, в свою очередь, выплатил 9 млн 328 тыс. грн судебных сборов. Заместитель представителя Управления Верховного комиссара ООН по делам беженцев рассказала, что международные организации тратят огромные деньги на юридическую поддержку переселенцев, которые в судах отстаивают свои права на пенсию и соцвыплаты, на эту систему уходят и деньги из госбюджета Украины. Она подчеркнула, что украинские власти должны безотлагательно решить вопрос выплат пенсий переселенцам и жителям неподконтрольных территорий Донбасса.

«Донецкие новости»

09.11.18

Київ – Президент Петро Порошенко 7 листопада підписав закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону – до восьми років позбавлення волі. Верховна Рада ухвалила його ще в середині жовтня після палких дебатів і попри критику правозахисників. Радіо Свобода зібрало різні погляди щодо того, що саме зміниться і для кого.

За перетин українського кордону поза офіційними пунктами пропуску або без відповідних документів законопроект 7017 передбачає до трьох років позбавлення волі.

Відповідно до опублікованого на сайті Верховної Ради тексту, ця норма починає діяти, якщо перетин кордону відбувається з метою заподіяння шкоди інтересам України або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками силових відомств держави-агресора.

Якщо правопорушення відбувається повторно або групою осіб санкція стає жорсткішою – від 3 до 5 років, а якщо при цьому застосовується насильство – від 5 до 8 років.

Раніше за незаконний перетин кордону в Україні передбачалась тільки адміністративна відповідальність, а цього недостатньо, пояснює депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко, який входить до профільного для згаданого законопроекту парламентського комітету щодо правоохоронної діяльності. Тому він згадану ініціативу сприймає прихильно.

«Якщо ви хочете приїхати в Україну з миром, то їдьте у контрольно-пропускний пункт, покажіть ваші документи і будьте здорові на території нашої держави. Якщо ж людина незаконно перетнула кордон, була затримана на території України, і немає підтвердження законності перетину нею кордону, то вона буде нести кримінальну відповідальність», – зазначає депутат.

Водночас, коли законопроект розглядали у другому читанні, у багатьох депутатів були до нього зауваження. Зокрема, критично висловлювався і пропонував правки позафракційний депутат Юрій Левченко.

На його переконання, потрібно було запровадити кримінальну відповідальність за будь-який незаконний перетин кордону, встановивши відповідну градацію тяжкості правопорушення. Натомість ухвалений документ Левченко називає «позитивною бутафорією».

«Цей законопроект – і в першому, і в другому читанні після правок – прописаний так, що ніхто жодного покарання не понесе. Тому що там прописане оціночне судження, що кримінальну відповідальність тільки ті особи несуть, які перетнули незаконно кордон з метою заподіяння певної шкоди інтересам України. А це означає, що жоден суд нікого не притягне до кримінальної відповідальності, бо неможливо довести в суді, яка у кого в голові була думка», – зауважує депутат.

Норму про «мету заподіяти шкоду інтересам України» критикують і правозахисники. Справа в тому, що норма про адміністративну відповідальність за незаконний перетин кордону продовжуватиме діяти паралельно, при чому – формулювання обох статей майже однакові, пояснює адвокаційна координаторка благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач.

«Єдиною ознакою, яка буде відрізняти адміністративне правопорушення від кримінального, є мета цього правопорушення. І тут виникає питання, як будуть кваліфікувати наші правоохоронні органи дії особи, як будуть доводити мету її дій», – каже вона.

Хто потрапляє під загрозу на практиці?

Є три групи осіб, до яких можуть застосувати кримінальну відповідальність: громадяни або піддані держави-агресора, особи, яким заборонили в’їзд в Україну, а також інші особи, які діють з метою заподіяти шкоду інтересам України.

До третьої групи цілком можуть потрапити жителі непідконтрольних Києву територій, припускає Дарина Толкач.

«Скажімо, у Луганській області є тільки один пункт пропуску через лінію розмежування у Станиці Луганській – і він піший. І ті особи, які обмежені у можливості пересуватися, фактично не можуть подолати цей шлях. Для того, щоб потрапити на підконтрольну Україні територію автомобілями через контрольний пункт пропуску «Мілове» (розташований на українсько-російському кордоні – ред.), що фактично означає незаконний перетин українського кордону з боку Росії (тому що перед тим треба виїхати в Росію через неконтрольовану ділянку кордону – ред.)», – каже вона.

Навіть зараз, за її словами, щодо людей, які в’їжджають через Мілове, складають протоколи про адміністративне правопорушення.

Це саме стосується і Криму: якщо встановлять, що людина в’їжджає на територію півострова (наприклад, через Керченський міст) саме з метою заподіяння негативних наслідків інтересам України або вона є російським військовим чи силовиком, зауважує Толкач.

«На сьогоднішній день я б кваліфікувала це питання все ж як адміністративне правопорушення. Але, зважаючи на додаткові правові норми, що регулюють статус анексованого Криму, там є додаткові санкції, пов’язані із визнанням особи персоною нон-ґрата і так далі», – зазначає вона.

Окрім того, за словами експерта, під загрозою опиняються шукачі притулку в Україні. Зокрема, йдеться про вихідців із Росії та пострадянських країн, змушених покинути батьківщину через політичні переслідування, говорить вона.

«Здебільшого перетин кордону відбувається саме на незаконній підставі, тому що люди у досить складній ситуації змушені миттєво ухвалити рішення покинути країну походження і не встигають оформити відповідним чином документи. І якщо людина, перетинаючи кордон з метою отримання міжнародного захисту, підпадатиме під кримінальну відповідальність, це фактично позбавлятиме людину можливості отримати такий захист, тому що наявність кримінального переслідування є підставою для відмови у наданні такого захисту. Така правова колізія», – зауважує Толкач.

За словами юриста, ініціатори законопроекту запевняли, що він буде застосовуватися до російських військових і найманців. Але, на її думку, питання порушення державного суверенітету регулюється також іншими нормативно-правовими актами, тому окремо цю норму створювати було недоцільно. Між тим, визнає Дарина Толкач, згаданий документ підписали буквально щойно, тому про практику його застосування поки що рано говорити.

Радіо Свобода