Зробити пожертву
Укр / Eng
11.10.21

З червня 2021 по лютий 2022 року благодійний фонд «Право на захист», за підтримки уряду Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, реалізовує проєкт «Підвищення рівня самозабезпечення та працездатності вразливих категорій населення в Приазовському регіоні України». Цей проєкт спрямований на посилення можливостей вразливих категорій на ринку праці та у самозайнятості і має на меті покращити навички, впевненість та можливості саморозвитку бенефіціарів проєкту. Проєкт охоплює Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Мангуш, Приморськ та Токмак.

На ранніх етапах проєкту було відібрано 126 учасників та учасниць, котрі проживають у цих населених пунктах та належать до вразливих категорій населення. Зокрема, 113 із 126 бенефіціарів проєкту є жінками, 56 – внутрішньо переміщеними особами. 42 бенефіціарів є безробітними, а 23 доглядають дітей або дорослих. 24 належать до категорії самотніх матерів/батьків, а 18 мають троє чи більше неповнолітніх дітей. 21 бенефіціар є людиною з інвалідністю, а 9 мають дитину з інвалідністю. 19 бенефіціарів є особами у віці 50+, а 3 – у віці 18–23 роки. При цьому, із 126 учасників та учасниць проєкту, 18 мають один із виділених статусів вразливості, 41 людина має два статуси, 48 – три статуси. 19 бенефіціарів мають чотири і більше вразливостей.

Для оцінки потреб бенефіціарів, які долучаться до навчання та отримають консультування в рамках проєкту БФ «Право на захист», у період 15 липня – 27 липня 2021 року, було проведено розширене опитування. У цьому звіті представлені результати опитування та рекомендації щодо роботи з бенефіціарами.

ЗВІТ ДОСТУПНИЙ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ У ФОРМАТІ .PDF

R2P logo Ukrainian

Проєкт «Підвищення рівня самозабезпечення та працездатності вразливих категорій населення в Приазовському регіоні України» працює на довгострокові рішення проблем зайнятості, економічної інтеграції та добробуту бенефіціарів. У рамках проєкту кваліфіковані тренерки та тренери проведуть інтенсивне навчання цифровим та фінансовим навичкам. Іншим акцентом проєкту є м’які навички зайнятості: комунікаційні, організаційні, навички планування та тайм­ менеджменту. Також бенефіціари ознайомляться з можливостями та отримають навички самостійного навчання, пошуку роботи та інших видів зайнятості, у тому числі за допомогою онлайн­ інструментів. Консультантки проєкту запропонують бенефіціарам групові та індивідуальні консультації щодо розвитку кар’єри та самозайнятості.

Оскільки проєкт також націлений на сталі рішення та захищеність вразливих категорій населення, котрі проживають у регіоні, бенефіціари ознайомляться зі своїми правами та механізмами їхнього колективного і індивідуального захисту. У рамках проєкту вони матимуть можливість отримати групові та індивідуальні юридичні консультації щодо найму та самозайнятості. Підтримка GIZ, партнерство з іншими громадськими організаціями і державними службами, кваліфікована команда проєкту, комплексний підхід та орієнтація на сталі рішення – все це дає змогу розраховувати на довгострокові позитивні зрушення для бенефіціарів проєкту та їхніх сімей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

08.10.21

Наталії було всього 39. Онкологічне захворювання було виявлене відносно нещодавно – на початку 2021 року, однак через відсутність документів, що посвідчують особу, вона не могла отримати життєво необхідного лікування: ані пройти курс хімієтерапії, ані зробити операцію. 

Недокументовані особи й навіть люди, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, не мають права на безоплатне лікування в межах програми медичних гарантій. Наталю декілька разів госпіталізували з невідкладними станами, проте належного лікування вона так і не отримала, попри те, що в серпні 2021 року з допомогою адвоката БФ «Право на захист» звернулась за визнанням особою без громадянства. 

Навесні, не дочекавшись процедури визначення безгромадянства, у віці 69 років помер Володимир Коган. Адвокатка БФ «Право на захист» з 2018 року допомагала чоловіку в оформленні громадянства України, однак підтвердити належність до громадянства так і не вдалось – правовий зв’язок з державою було втрачено. Чоловік багато років страждав через втрату зору та інші захворювання, а лікування не отримував через відсутність паспорту. Своїх коштів на лікування він не мав. Чоловік записався на зустріч для подання заяви про визнання особою без громадянства, проте так і не встиг отримати відповідний документ.

Нещодавно, у віці 59 років померла жінка, бенефіціар БФ «Право на захист». Більше 20-ти років вона чекала на впровадження процедури визнання ОБГ, проживаючи без документів, тому що жодна країна не визнавала її громадянкою. Тривалий час жінка страждала на цукровий діабет, однак отримати медичну допомогу та належне обстеження не могла через відсутність документів. В травні 2021 року жінка мала вже необхідний пакет документів для звернення за визнанням особою без громадянства, однак так і не змогла скористатись довгоочікуваною процедурою.

Через відсутність громадянства в Україні проживають тисячі людей, в яких немає документів, що посвідчують особу. 

З квітня 2021 року в Україні запроваджено процедуру визначення безгромадянства. Особи, у яких немає документів нарешті отримали можливість почати життя без жодних перепон. 

За результатами торішнього опитування бенефіціарів БФ «Право на захист» без громадянства та з невизначеним громадянством, 17% з них мають серйозні хронічні захворювання або інвалідність. Ці люди не мають права на безоплатне лікування, на безоплатне обстеження, на встановлення інвалідності, на вакцинацію, на будь-які безоплатні медичні послуги в межах програми медичних гарантій.

Stateless Children in Ukraine. Why and How? Як в Україні народжуються діти без громадянства?

Чому заявники за визнанням особою без громадянства не можуть безоплатно лікуватись?

Отримати безоплатну медичну допомогу в межах програми медичних гарантій можуть тільки громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, а також біженці та особи, які потребують додаткового захисту. 

Це стосується наступних видів медичної допомоги: 

  • екстреної медичної допомоги;
  • первинної медичної допомоги; 
  • вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги; 
  • третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; 
  • паліативної медичної допомоги;
  • медичної реабілітації; 
  • медичної допомоги дітям до 16 років;
  • медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. 

Особи з неврегульованим правовим статусом, особи з невизначеним громадянством та інші недокументовані категорії населення не мають доступу до безоплатної медичної допомоги. Такі люди можуть розраховувати тільки на екстрену медичну допомогу і з наступним відшкодуванням вартості наданих послуг. Це ж стосується і людей, які подали заяву про визнання особою без громадянства, і навіть осіб без громадянства, документованих посвідкою на тимчасове проживання. 

За результатами дослідження, про яке йдеться у звіті «Права особи, яку визнано особою без громадянства в Україні та особи, яка звернулась про визнання особою без громадянства», БФ «Право на захист» дійшов висновку про необхідність внесення змін до статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з метою забезпечення повної оплати коштом Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням всіх видів медичної допомоги  особам, які звернулись про визнання особою без громадянства та особам, визнаних особами без громадянства. 

Слід відзначити, що Стратегія у сфері прав людини в контексті впровадження процедури визнання особою без громадянства ставить завданням забезпечити можливість реалізації особами, які подали заяву про визнання особою без громадянства, права на працю, охорону здоров’я та соціальний захист. Реалізація цього завдання неможлива без внесення вказаних вище змін до законодавства про фінансові гарантії медичного обслуговування населення. Однак, відповідні заходи, запропоновані громадськістю, на жаль, не були включені до Плану дій Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023.

Відповідно до Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року, договірні Держави надають особам без громадянства, які законно перебувають на їхній території, таке ж становище, як і громадянам, стосовно соціального забезпечення (законоположень, що стосуються зайнятості, нещасних випадків на роботі, професійних захворювань, материнства, хвороб, інвалідності, старості, смерті, безробіття, сімейних обов’язків та інших випадків, які відповідно до внутрішніх законів чи інших нормативних актів належать до сфери дії системи соціального забезпечення). 

БФ «Право на захист» неодноразово висловлював позицію щодо вразливості недокументованих осіб, які мають складнощі з підтвердженням громадянства або громадянство яких невизначене, зокрема інформував Міністерство охорони здоров’я України та Національну службу здоров’я України про стан дотримання прав вказаних категорій осіб та просив відкрити відповідний діалог. Тому питання щодо законодавчого забезпечення доступу цих груп осіб до медичних послуг залишається відкритим. 

R2P logo Ukrainian

«Недокументовані особи без громадянства роками страждають через повну відсутність доступу до медичного обстеження і лікування. Людина не має права на безоплатну медичну допомогу і після звернення за визнанням особою без громадянства, та навіть після визнання такою й аж до моменту отримання посвідки на постійне проживання. Задля дотримання Україною міжнародних зобов’язань, законотворці мають переглянути законодавство про фінансові гарантії медичного обслуговування населення і забезпечити людям належний захист.»

– зазначає Ксенія Карагяур, правова аналітикиня БФ «Право на захист».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

06.10.21

Особи без громадянства потребують особливого захисту, рівних з усіма прав, свобод, та й загалом мати можливість реалізувати ці права. І це все більш ніж реально втілити «тут і зараз» через процедуру визнання особою без громадянства (ОБГ), яка не так давно почала діяти в Україні.

Саме тому, наші колеги у співпраці з Державною міграційною службою України продовжують проводити тематичні дискусії у зв’язку з впровадженням цієї процедури в Україні. Сьогоднішній круглий стіл відбувся у м. Слов’янськ. Учасники у змішаному офлайново-онлайновому форматі обмінялися досвідом у поданні/прийнятті заяв про визнання особою без громадянства (ОБГ) та проговорили можливі шляхи взаємодії у цьому напрямку.

До заходу долучилися наші колеги Софія Кордонець, Ксенія Карагяур, Наталія Толбатова та Наталія Іщенко, а також представники органів та підрозділів Міграційної служби в Донецькій області.

Зокрема, учасники обговорили особливо складні справи осіб з невизначеним громадянством та шляхи їх вирішення, особливості супроводу недокументованих неповнолітніх осіб, а також окреслили шляхи взаємодії з метою інформування осіб, які не мають паспортного документа через відсутність громадянства. Такий формат сприяє налагодженню ефективного діалогу та напрацюванню робочих відносин.

Нагадаємо, що вже другий круглий стіл, який проводиться БФ «Право на захист» з представниками органів міграційної служби. Попередній захід відбувся у Харкові з представниками підрозділів області. А вже завтра у Сєвєродонецьку колеги зустрінуться з представниками органів та підрозділів Державної міграційної служби Луганської області.

Фонд щиро дякує всім учасникам за чудову дискусію та активну участь! Сподіваємося, що такі заходи не лише відбуватимуться частіше, а й принесуть плідні результати та дадуть можливість недокументованим особам та особам без громадянства нарешті отримати визнання!


З квітня 2021 року в Україні запроваджено процедуру визнання особою без громадянства. Розгляд заяв про визнання особою без громадянства покладений на Державну міграційну службу, заяву можна подати в орган або підрозділ ДМС за місцем фактичного проживання особи.

КОРИСНІ ТЕМАТИЧНІ МАТЕРІАЛИ:

Проєкт «Правова допомога особам без громадянства в Україні» реалізується за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

06.10.21

Як важливо зустрічатися з колегами та мати можливість обговорити нагальні питання за «круглим столом»!

Ми раді, що днями в Луцьку продовжили щорічну традицію збиратися з представниками державних органів влади, які працюють із шукачами захисту, затриманими на кордоні й розміщеними до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

На круглому столі разом з нашими колегами були представники Державної міграційної служби України , Державної прикордонної служби України, Пункту тимчасового перебування іноземців, судді Ківерцівського районного суду Волинської області за сприяння Національної школи суддів України та адвокатів центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги Ківерцівського бюро правової допомоги та Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Під час пандемії ми всі зустрічалися онлайн, тому круглий стіл є саме платформою для живого обговорення, можливості поділитися особистим досвідом та навіть розв’язати окремі питання щодо співпраці.

Так, цьогоріч представник Волинського пункту розповів про те, як в умовах пандемії їм вдалося не допустити жодного випадку хвороби на своїй території серед затриманих. Лейтенант Луцького прикордонного загону поділився досвідом наших закордонних сусідів із Польщі та порівняв його з українськими реаліями. Суддя Ківерцівського районного суду висловився щодо особливостей розгляду справ про затримання та продовження строків перебування в ПТПІ щодо шукачів захисту та поділився своєю різноманітною судовою практикою. Адвокати центрів також надали цікаву інформацію стосовно представлення інтересів бенефіціарів ПНЗ в судах по справах щодо затримання та видворення.

Такі круглі столи (і цей в першу чергу) насправді створюють простір для спілкування, обміну думками та вирішення багатьох питань. Тож ми вдячні всім, хто долучився до заходу та, передусім, до діалогу!

Круглий стіл «Права шукачів захисту та ОБГ, які були затримані та розміщені в ПТПІ»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

05.10.21

Як і велика частина наших співвітчизників-переселенців, які проживали на Донеччині та Луганщині, Лідія була вимушена покинути рідну Горлівку в 2014 році через початок бойових дій. Опинитися за сотні кілометрів від свого дому – це нелегке випробування, особливо для людини, якій вже за 60.

Спочатку жінка мешкала в модульному містечку в Кривому Розі. Через важкі умови проживання (влітку температура повітря перевищувала 38 градусів), жінка вимушена була знову шукати собі новий дім. Так вона й познайомилася з місцевою командою БФ «Право на захист».

У 2016 році монітор фонду Олена Пазенко допомогла Лідії переселитися до гуртожитку в смт Софіївка. Там жінка проживала наступні три роки. Але скромної пенсії не вистачало, аби сплачувати високу вартість комунальних послуг. Лідія вимушена була повернутися до модульного містечка. Згодом жінка намагалася знайти житло в містах Покров та Жовті Води, але всі ці спроби виявилися марними.

Проте Лідія не зневірилася й одного разу наша колега запропонувала податися на отримання тимчасового житла в гуртожитку в Кривому Розі. Перший поверх будівлі було реконструйовано завдяки зусиллям Український фонд соціальних інвестицій – УФСІ та місцевої влади.

До відкриття місця компактного проживання (МКП) лишався тиждень. Жінці ще потрібно було зібрати пакет документів, а багато переселенців вже їх здали – спершу здавалося, що нема на що сподіватися. Однак, завдяки допомозі наших колег, всі необхідні документи було зібрано та подано протягом одного дня.

Маленькі громади з великим серцем. Історія Девладівської ОТГ

«Заяви від переселенців на отримання тимчасового житла розглядає комісія, яка визначає пріоритетність за допомогою бальної системи. Пані Лідія була затверджена комісією та отримала 1-кімнатну квартиру в гуртожитку квартирного типу. Тож наголошуємо, що будь-хто з внутрішньо переміщених осіб має право подати документи та стати на чергу на отримання тимчасового житла, навіть якщо відомо, що кількість людей в черзі перевищує кількість квартир»,

– зазначає керівниця Дніпровсько-Запорізького офісу БФ «Право на захист» Мирослава Сущенко.

Наша колега Олена Пазенко з теплом розповідає про нещодавню зустріч з Лідією:

«Нещодавно, під час моніторингового візиту до МКП, ми розговорилися з пані Лідією про її бездоганну українську мову і…з’ясувалося, що її доньки закінчили факультет української філології, а старший брат пані Лідії – відомий український поет Леонід Талалай, твори якого вивчають в школі. Пані Лідія – світла людина і дуже скромна! Я дуже радію, що наші зусилля були не марними, радію, що бачу, як сяють її очі – такі моменти дають надію, що згодом кожна людина, яка вимушена була покинути домівку, обов’язково матиме свій дім!»

Сьогодні Лідія нарешті щаслива та звикає до життя у своїй новій домівці.

Ми щиро раді, що ця історія обернулася успіхом. Бажаємо Лідії більше ніколи не відчувати жодного дискомфорту в житті, а відчувати лише тепло, радість та щастя. Та дякуємо міській владі Кривого Рогу та Українському фонду соціальних інвестицій за допомогу у втіленні мрії Лідії в життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

05.10.21

На засіданнях Комітету міністрів Ради Європи (далі – КМРЄ), що відбулись 14-16 вересня 2021 року у Страсбурзі, було вчергове розглянуто питання виконання нашою державою рішень у групах справ «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04),  «Жовнер проти України» (заява № 56848/00) та «Бурмич та інші проти України» (заява № 46852/13). 

За результатами розгляду КМРЄ було прийнято рішення, основні пункти якого можна коротко викласти таким чином:

  • Уряду України нагадали про його обов’язок повністю вирішити багатогранну проблему невиконання або затримок у виконанні рішень національних судів, а також про обов’язок України виконувати рішення Європейського суду з прав людини відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас КМРЄ зауважив, що наразі Уряд далекий від належного виконання зазначеного обов’язку;
  • КМРЄ було зауважено про виконання Україною індивідуальних заходів  у 18 справах з групи Жовнер/Іванов, та знято з контролю ці справи відповідною резолюцією; при цьому Уряд України має надати інформацію щодо виконання інших 31 рішень з цієї групи;
  • КМРЄ висловив занепокоєння відсутністю прогресу у виконанні Національної стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року (далі – Національна стратегія) та Плану дій, які, у свою чергу, не передбачають необхідних для вирішення проблеми бюджетних асигнувань.
  • КМРЄ було зазначено, що реформування інституту приватних виконавців не вирішує проблем виконання рішень національних судів.
  • КМРЄ висловив зацікавленість конституційним поданням Верховного Суду до Конституційного Суду України (затверджене Постановою Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року) щодо перевірки на конституційність законів про мораторій та їхню відповідність критеріям верховенства права. 
  • КМРЄ закликав Уряд нарешті створити систему обліку даних, яка б відображала ситуацію щодо виконання рішень національних судів, винесених проти держави.
  • зазначено про необхідність втілювати пакет законодавчих та інституційних реформ, викладених в Національній стратегії та в Плані дій, а також виділити достатньо бюджетних асигнувань.
  • КМРЄ доручив Секретаріату підготувати до наступного розгляду групи справ детальний меморандум щодо питань фінансових та бюджетних асигнувань  для забезпечення автоматичного виконання рішень і щодо питань мораторію, які перешкоджають виконанню рішень, винесених не на користь державних підприємств. 

Також, з огляду на нагальну необхідність вирішити термінову проблему, КМРЄ закликав Уряд України до 1 січня 2022 року надати інформацію щодо зазначених пунктів, зокрема щодо прогресу у запровадженні необхідного пакету реформ, а також вирішив продовжити розгляд цих груп справ на засіданні в березні 2022 року. Також доручив Секретаріату підготувати проєкт проміжної резолюції для розгляду на засіданні у випадку, якщо отримана інформація не демонструватиме певного прогресу, зокрема в імплементації Національної стратегії та Плану дій. 

Так, відповідно до Правила 16 Регламенту Комітету Міністрів у процесі контролю за виконанням постанови чи умов дружнього врегулювання Комітет Міністрів може приймати проміжні резолюції, у тому числі з тим, щоб надати інформацію про хід процесу виконання чи, якщо необхідно, висловити занепокоєння  і/або надати пропозиції щодо виконання.

У зазначених групах справ КМРЄ виніс вже 8 проміжних резолюцій. Остання така резолюція була в жовтні 2020 року, у якій зазначено, що Україна не виконала своїх зобов’язань і не досягла прогресу у виконанні рішень ЄСПЛ до визначеного строку, зокрема у справі «Бурмич та інші проти України» (докладніше про неї ми писали тут).

Існують занепокоєння, що в березні 2022 року Україну знову очікує негативна проміжна резолюція. Уряд не встигне за такий короткий строк кардинально змінити ситуацію в нормативно-правовій та інституційній сферах.    

Однак суттєві зміни можуть бути досягнуті принаймні в одному з аспектів. Найближчі місяці розглядатиметься Закон України «Про державний бюджет на 2022 рік», і важливою буде та кількість бюджетних коштів, яка буде закладена на покриття заборгованості за рішеннями національних судів, у тому числі у соціальній сфері. Водночас, з огляду на пандемію та економічну кризу, якій вона сприяє, буде надто сміливим прогнозувати закладення значних бюджетних асигнувань на такі цілі. 

З огляду на зазначене, БФ “Право на захист”  закликає державні органи до рішучих та скоординованих дій з вирішення системної проблеми невиконання рішень національних судів і вітатиме всі ефективні кроки держави, здійснені в цьому напрямку.

R2P logo Ukrainian

Ярослава Зволінська,

Стратегічний юрист БФ “Право на захист”


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

04.10.21

Внаслідок обмежень на перетин лінії розмежування через КПВВ, тисячі людей були позбавлені можливості реалізації основних потреб: отримувати пенсії та соціальні виплати, свідоцтва про народження та смерть, відвідувати членів сім’ї та підтримувати з ними зв’язок, мати доступ до власного майна, або ж взагалі не мати доступу до свого постійного місця проживання.

Тож багато мешканців непідконтрольної уряду України території (НПУТ) наважуються їхати на підконтрольну територію через Російську Федерацію, перетинаючи російсько-український кордон через міжнародні контрольні пункти пропуску «Мілове» та «Гоптівка». Така поїздка, звісно, займає більше часу ніж перетин лінії розмежування, потребує додаткових витрат на транспорт та у багатьох випадках – сплати штрафу за незаконний перетин кордону.

contact line розмежування

Команда БФ «Право на захист» спільно з УВКБ ООН підготували звіт «В обхід лінії розмежування» за червень-серпень 2021 року. Він ґрунтується на інформації щодо умов перетину кордону та труднощів,
з якими стикалися мешканці НПУТ.

Звіт базується на результатах моніторингу перетинів мешканців непідконтрольної території через Міжнародні пункти перетину кордону (МПП) з Російською Федерацією «Мілове» та «Гоптівка». Звіт містить статистичні дані, юридичний аналіз, огляд умов перетину МПП та рекомендації.

Звіт доступний для завантаження

українською та англійською мовами.

УВКБ ООН та БФ «Право на захист» вдячні за щедру підтримку, надану донорами, включно з Європейською Комісією з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту (ECHO); Урядів Канади, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Кореї, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки (PRM), а також кожній особі, яка жертвує кошти через інші приватні асоціації УВКБ ООН, такі як «España con ACNUR» (Іспанія) та «UNO Flüchtlingshilfe» (Німеччина). Цей звіт базується на інформації, зібраній БФ Право на захист на двох МПП, статистиці від ДПСУ та спостережень протягом моніторингових візитів з червня по серпень 2021 р.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

01.10.21

Цей звіт містить результати спостереження на всіх семи контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду (КППВ) і опитування, проведеного на двох з них (КППВ «Новотроїцьке» в Донецькій області та КППВ «Станиця Луганська» в Луганській області) у першій половині 2021 року. Крім того, у звіті також містяться деякі попередні спостереження на міжнародних прикордонних пунктах пропуску (МПП) з квітня по червень 2021 року.

СТИСЛИЙ ОГЛЯД:

  • Кількість людей, що перетинають лінію розмежування, продовжувала зменшуватися у 2021 році. Згідно зі статистикою Державної прикордонної служби України (ДПСУ) 4, в першій половині 2019 року кількість перетинів становила 6 589 000, а у 2020 році 2 656 000 перетинів, в той час як в 2021 році було здійснено тільки 274 000 перетинів.
  • У першій половині 2019 та 2020 років, отримання пенсії або соціальних виплат та проблеми, пов’язані з готівкою, були найбільш часто згадуваними причинами, через які жителі НПУТ перетинали лінію розмежування, в той час як у 2021 році відвідування родичів було найбільш поширеною причиною. До введення карантинних обмежень, довгі черги були головною причиною занепокоєння серед респондентів на всіх КПВВ. Проте, оскільки перетин лінії розмежування був можливим лише на двох КПВВ, більшість респондентів назвали можливі проблеми з перепусткою в якості основної причини свого занепокоєння у 2021 році.
  • У першій половині 2021 року УВКБ ООН надавало підтримку організаціям, що сприяють перетину КПВВ. Наприклад, щонайменше 6 500 людей отримали допомогу від моніторів БФ «Право на захист» в установці і запуску додатку для мобільних телефонів «Вдома», а близько 1 200 осіб отримали допомогу від БФ «Право на захист» в отриманні дозволів на перетин від Координаційної групи.
  • Крім того, 29 918 вразливим літнім людям була надана транспортна підтримка на КПВВ «Станиця Луганська» за допомогою електромобіля НУО «Проліска»
  • Завдяки відділу адвокації БФ «Право на захист» 22 березня 2021 до Постанови № 1236 щодо протидії COVID‑19 були внесені поправки, які значно полегшили процедуру перетину для іноземців. Тому, тим з них, хто має постійне місце проживання в Україні, поліс страхування при перетині лінії розмежування до ПУТ не потрібен.
  • Монітори БФ «Право на захист» повідомили про людину, яка померла на «нульовому» блокпості на КПВВ «Станиця Луганська» у 2021 року. Попередня причина смерті була пов’язана з сердечним захворюванням.
  • Більше – у повній версії звіту.

Піврічний звіт доступний 

українською та англійською мовами

R2P logo Ukrainian

Опитування є частиною моніторингу з порушень прав постраждалого від конфлікту населення в рамках проекту: «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Мета опитування – дослідити причини та проблеми осіб, які подорожують між непідконтрольною уряду України території (НПУТ) та підконтрольною уряду України території (ПУТ), а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії розмежування через КПВВ в період карантину. Більше статистичних даних можна знайти на онлайн-платформі опитування на КПВВ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

30.09.21

В рамках проєкту «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» співробітники БФ «Право на захист» продовжують надавати юридичну допомогу та консультації об‘єднаним територіальним громадам (ОТГ). Нещодавно колеги побували на сході України з робочими візитами, зустрілися з представниками громад-учасниць проєкту на місцях та презентували перші напрацювання та результати спільної роботи.

Весною 2021 року Фонд розпочав активну співпрацю з новими об’єднаними територіальними об’єднаннями, що були утворені в рамках процесу децентралізації. Це новий досвід для України, який, відповідно, супроводжується не лише необхідними інноваціями, а й безліччю проблем, в особливості на сході України та поблизу лінії розмежування. Саме тому, БФ «Право на захист» розпочав роботу з п’ятьма територіальними громадами, з яких три – з Донеччини (Сартанська, Мар’їнська та Світлодарська), та дві – з Луганщини (Гірська й Нижньотеплівська). 

Минулого тижня колеги презентували  учасникам перші результати – проєкти соціальних паспортів громад та результати ґрунтовного дослідження, яке було проведене влітку цього року. Методом анкетування та фокус-груп, було зібрано інформацію щодо реального стану речей у системі надання соціальних послуг у громаді, а також про потреби людей, які живуть у вищезазначених громадах. Було проаналізовано отримані результати, які були обговорені під час зустрічей з представниками громад. Надалі ці дані допоможуть створити та підтримувати систему надання соціальних послуг.

Олег Любімов

«Це лише перші кроки. Далі має бути створена система комунальних закладів, які надають соціальні послуги, а також організовані структурні підрозділи, які будуть не лише відповідати за надання соціальних послуг у громадах, а й проводити повноцінний моніторинг та оцінювання якості наданих мешканцям послуг»,

– зазначив координатор з питань децентралізації БФ «Право на захист», Олег Любімов.

Сьогодні ми вже маємо низку результатів спільної роботи з громадами. Так, окрім розроблених соціальних паспортів громад у Гірському, наші працівники допомогли внести до реєстру надавачів соціальних послуг новостворений комунальний заклад Гірської міської ВЦА, а в Мар’їнці надали методичну допомогу для підготовки проєктної заявки на участь у грантовому конкурсі УВКБ ООН. 

Допомога громадам. Як БФ «Право на захист» допомагає ОТГ створювати ефективну систему надання соціальних послуг Helping the communities. How R2P helps ATCs create an effective system for providing the social services

Також під час однієї з зустрічей було обговорено реорганізацію Бахмутського територіального центру соціального обслуговування, який перейшов на баланс Світлодарської міської ВЦА. У Нижньотеплівській ОТГ ми обговорили варіанти надання соціальних послуг у громаді як на засадах міжмуніципального співробітництва, так і шляхом створення власного комунального закладу Центру надання соціальних послуг.

Юристи фонду також проконсультували керівництво громад щодо фінансового забезпечення системи надання соціальних послуг. Колеги розповіли про різноманітні субвенції, які надаються місцевим бюджетам із державного, як на підтримку громад в цілому, так і на підтримку розвитку соціальних послуг.

Допомога громадам. Як БФ «Право на захист» допомагає ОТГ створювати ефективну систему надання соціальних послуг Helping the communities. How R2P helps ATCs create an effective system for providing the social services

Та попереду ще дуже багато роботи. Але водночас сподіваємося, що ця робота стане плідною. 

Проєкт «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: