Зробити пожертву
Укр / Eng
22.10.20

Нещодавно благодійний фонд “Право на захист” розпочав новий онлайн-курс “Вебінари: поради правозахисникам”. Його програма складається з п’яти модулів та розрахована на представників неурядових громадських організацій, студентських юридичних клінік, центрів та бюро безоплатної правової допомоги.

Через пандемію коронавірусної інфекції у спеціалістів організації виникла нагальна потреба знайти нові шляхи для повноцінної роботи в умовах карантину. Тож команди офісів Фонду успішно опановували можливості, які надає Інтернет для дистанційної роботи.

«Ще на початку карантину стало зрозуміло, що потреба в нашій підтримці у людей не зникла, а подекуди й збільшилась через нові проблеми та карантинні обмеження. Але бенефіціари не могли завітати до наших офісів, тож ми вирішили прийти до них за допомогою технологій — зокрема, вебінарів»

— зазначила наша колега Анна Букрєєва.

Ідея створення онлайн-курсу “Вебінари: поради правозахисникам” виникла після того, як комунікація з бенефіціарами була переведена в дистанційний режим. Успішно випробувавши можливості платформ для трансляцій та відеоконференцій, разом з партнером Фонд почав розробку курсу для громадських організацій, спеціалістів систем БПД, студентів юридичних клінік.

Навчальний курс впроваджується у межах проєкту “Підтримка переходу компетенції з надання послуг з правової допомоги до місцевих надавачів таких послуг та підвищення їхнього потенціалу” за підтримки Норвезької ради у справах біженців в Україні та Міністерства закордонних справ Норвегії.

20.10.20

Цієї осені Департамент з питань виконання рішень ЄСПЛ Комітету Міністрів Ради Європи у своєму останньому інформаційному бюлетені по Україні окремо зазначив про повторюване порушення Україною прав шукачів захисту. Та попри своє негативне забарвлення ця новина має позитивні моменти. Як зазначають юристи БФ “Право на захист”, така оцінка має спонукати відповідні державні органи та структури до перегляду підходу щодо низки міграційних процесів та сприяти покращенню ситуації з дотриманням прав людини в Україні.

Зазначений Департамент вказав на відсутність в Україні ефективного засобу правового захисту з автоматичним призупиняючим ефектом для оскарження рішення про відмову шукачу захисту в перетинанні державного кордону.

Відмови в перетинанні кордону мають місце навіть щодо тих шукачів захисту, які можуть бути підданими катуванням, нелюдському і такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню, а тому відсутність такого ефективного засобу правового захисту порушує ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у поєднанні зі ст. 13.

Такого висновку Департамент дійшов в результаті аналізу тих рішень, які знаходяться у процесі виконання.

Серед цих рішень – три ініційовані та підтримувані БФ «Право на захист»:

  • M.S. V. SLOVAKIA AND UKRAINE (17189/11, остаточне рішення винесено 11/09/2020);
  • NUR AHMED AND OTHERS v. Ukraine (42779/12, остаточне рішення винесено 18/06/2020);
  • NUR AND OTHERS v. Ukraine (77647/11, остаточне рішення винесено 16/07/2020).

Про що ці справи?

У цих справах ЄСПЛ констатував з боку України незаконне позбавлення свободи шукачів захисту, неналежне дослідження ризиків бути підданим катуванню, такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню у країні їх походження.

У справі «NUR AHMED AND OTHERS v. Ukraine (42779/12)» йшлося про затримання 9 громадян Сомалі. Щодо 8 з них затримання було не задокументоване взагалі. Перебування ще 4 громадян в Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства не мало законних правових підстав, а процедура оскарження факту позбавлення свободи щодо 5 з них тривала неспіврозмірно довго.

“Правову допомогу, у тому числі оскарження незаконних дій міліції (ситуація мала місце ще до її реформування), органів Державної міграційної служби, судів у цій справі надавали юристи представництва міжнародної організації HIAS в Україні. На той момент БФ “Право на захист” ще працювало як складова цієї організації. Коли всі національні засоби правового захисту були вичерпані, адвокат Галина Бочева звернулася в інтересах шукачів захисту до ЄСПЛ.

Через велику завантаженість ЄСПЛ розглядав цю справу близько 8 років, а рішення виніс у 2020 році, де визнав порушення Україною ч.1 та ч.4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тобто права на свободу та особисту недоторканність шукачів захисту”, – коментує Світлана Бутенко, старший юрист з питань стратегічного судочинства БФ “Право на захист”.

Що позитивного ми бачимо в цій новині?

Констатація конкретної проблеми Департаментом з питань виконання рішень ЄСПЛ – це конкретна вказівка органам державної влади про необхідність її вирішення, у тому числі в ході виконання вказаних рішень.

Слід зазначити, що виконання рішень ЄСПЛ вимагає від держави не лише вжити заходів індивідуального характеру, як-то виплати справедливої сатисфакції, присудженої судом, однак також виконання заходів загального характеру через зміни законодавства, судової практики тощо.

“Проблема доступу до міжнародного захисту в Україні залишається актуальною й сьогодні. Шукачі захисту стикаються з численними перепонами на шляху до біженської процедури. Як і 8 років тому у випадку, якщо шукач захисту отримує на кордоні рішення про відмову в перетинанні, захистити таку людину національними засобами фактично неможливо, оскільки попри всі оскарження, її повертають додому. У ситуації пошуку притулку це найстрашніший розвиток подій, оскільки в країні походження на неї можуть чекати катування, загальнопоширене насильство, нелюдське і таке, що принижує гідність поводження чи покарання”, – зазначає Світлана Бутенко, старший юрист з питань стратегічного судочинства БФ “Право на захист”.

Тож, БФ “Право на захист” закликає органи державної влади України прислухатися до рекомендацій Департаменту і якомога швидше запустити ефективний засіб правового захисту, який надавав би можливість оскаржити рішення про відмову шукачу захисту в перетинанні кордону та одночасно призупиняв дію цієї відмови.

20.10.20

Громадянам України, у тому числі й тим, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), має виплачуватися належна їм пенсія. Це право регулюється статтею 46 Конституції України. Однак, вже протягом багатьох років питання виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам та мешканцям ТОТ залишається найбільш проблемним та дискусійним. Ми вирішили поспілкуватися з Анастасією Одінцовою, правовим аналітиком БФ “Право на захист”, аби докладно розібратися в історії цієї проблеми та шляхах вирішення.

Анастасіє, у якому зараз стані знаходиться питання виплати пенсій для переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій?

Зараз  це питання знаходиться в підвішеному стані, оскільки всі пенсійні виплати для переселенців регулюються підзаконними актами. Це по суті є порушенням Конституції України, за якою пенсії  мають регулюватися виключно на законодавчому рівні. Інше питання – виплата пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Воно взагалі залишається не врегульованим. Усіх пенсіонерів з ТОТ змушують брати довідки внутрішньо переміщених осіб, що по суті є своєрідним обманом. Всі розуміють, що ці громадяни не є внутрішньо переміщеними особами, тому що фактично проживають на тимчасово окупованій території. Але зрештою вони мають повне право отримувати свою пенсію.

Загалом, скільки часу вже триває ця проблема? І чи були якісь кроки від держави для поліпшення ситуації з виплатою пенсій?

Це сталося моменту окупації територій України. Тобто з 2014 року. По суті ми розуміємо, що на початку конфлікту можливо й потрібно було врегулювати питання пенсій підзаконними нормативними актами для  швидкого реагування та захисту громадян, які перемістилися. Але на сьогодні ми бачимо, що це явище не тимчасове і врегульовувати його й далі підзаконними актами немає сенсу. Все має бути врегульовано на законодавчому рівні. Для цього раніше й був підготовлений законопроєкт 6692. Але два роки він просто пролежав у Верховній Раді й так і не розглядався депутатами. А після того, як Верховна Рада була розпущена і відбулися вибори, цей законопроєкт було перереєстровано під номером 2083-Д та доопрацьовано Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Новий законопроєкт був розглянутий Верховною Радою в першому читанні, але у зв’язку з появою зауважень від Міністерства фінансів України його було повернуто на доопрацювання для подальшого повторного розгляду.

Тобто, якщо питання виплати пенсій буде врегульовано на законодавчому рівні, це допоможе ситуації зрушити з місця?

Так. Тільки на підставі внесення змін до законів, ми можемо змінювати профільні підзаконні нормативні акти, які регулюють виплату пенсій станом на сьогодні. Ці акти по суті мають змінюватися на підставі і на виконання законів України. Підміна понять і передача виключно в руки Кабінету Міністрів питання врегулювання виплати пенсій – це неправильно. Державний бюджет затверджує Верховна Рада і, відповідно, вона й має вирішувати, як і за якими правилам повинна виплачуватися пенсія. Оскільки під ці пенсії і під це законодавство має закладатися відповідний бюджет. 

Що саме має бути врегульовано на законодавчому рівні?

По-перше, пенсії для внутрішньо переміщених осіб, які вже інтегрувалися в місцевих громадах. Ці громадяни мають повне право отримувати пенсії за загальним порядком, як інші мешканці громади. Однак, їм все одно  потрібно проходити постійну фізичну ідентифікацію в Ощадному банку України і оформлювати пенсії виключно в цьому банку. Це по суті є дискримінаційною умовою для отримання пенсійних виплат.

По-друге, це пенсії для громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Тут питання широше і дискусійне. Для цих громадян дійсно потрібна ідентифікація, оскільки в нас немає точної статистичної інформації скільки людей, наприклад, померло на ТОТ. Однак, треба вже просто сказати: так, у нас є громадяни, які проживають на ТОТ, і ми зобов’язані виплачувати їм зароблену ними пенсію без отримання довідки ВПО. Адже це взагалі викривлює дані про кількість  внутрішньо переміщених осіб і розуміння потреб, які необхідно задовольнити. Сьогодні держава, коли закриває на ці моменти очі, то створює  борг перед своїми громадянами і цей борг з кожним роком росте. 

Ми знаємо, що ви є членом громадської ради при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. 13 жовтня там відбулися комітетські слухання, де якраз і розглядалося питання реформування системи пенсійного забезпечення. Яку рекомендацію ви внесли до розгляду?

Найголовніше – це включити рекомендацію для Верховної Ради України щодо прискорення розгляду проєкту закону про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію 2083-Д. Я знаю, що незабаром будуть погоджені вже кінцеві рекомендації комітетських слухань, і ми будемо наполягати на тому, щоб нашу рекомендацію було обов’язково включено. Рекомендації профільного комітету – це найголовніше для розгляду цього законопроєкту. Без цього його може спіткати така сама доля, як і попереднього законопроєкту, який просто пролежав у Верховній Раді.

Яка позиція БФ “Право на захист” щодо питання виплати пенсій переселенцям та мешканцям ТОТ?

На сьогодні, як і вже багато років від початку конфлікту, ми наполягаємо на тому, щоб Верховною Радою був прийнятий відповідний законопроєкт. А вже після його затвердження, має бути розроблено спеціальний порядок для виплат пенсій громадянам, які проживають на ТОТ. Зі свого боку ми готові  допомогти при підготовці спеціальних підзаконних нормативних актів, які мають врегульовувати питання пенсій. Закривати очі і просто відкладати це питання на потім вже немає часу і можливості!

19.10.20

18 жовтня 2020 року повинен був бути введений в дію Закон, яким встановлено процедуру визнання особою без громадянства в Україні. Цей документ став результатом тривалої роботи представників профільних громадських та міжнародних організацій. Однак, на сьогодні він лишається не дієвим, зокрема через відсутність нормативно врегульованого порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства.

Процедура визнання особою без громадянства надасть людям, які не мають громадянства жодної з країн та документів, які посвідчують особу, можливість: бути офіційно визнаними особами без громадянства; отримати документ, який посвідчує особу; відновити доступ до повноцінного життя та до всіх видів послуг; реалізувати свої права та свободи на території України. 

Закон набув чинності 18 липня 2020 року та мав бути введений в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, тобто у неділю, 18 жовтня 2020 року. 

Однак, запровадження прописаної в цьому законі процедури можливе було тільки після приведення Урядом та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом. Власне на що і відводилось три місяці. 

У серпні-вересні 2020 року Державна міграційна служба України ознайомилась з закордонним досвідом, підготувала проєкт постанови Кабінету Міністрів України  «Деякі питання визнання особою без громадянства» та організувала громадські обговорення проєкту. Однак, Урядом досі не прийнято необхідних підзаконних актів, які мають фактично впровадити процедуру.

“Не маючи будь-якого іншого виходу, тисячі людей в Україні чекають на процедуру, оскільки жодна з держав не визнає їх своїми громадянами. Особи без громадянства в Україні – люди без документів, які посвідчують особу, та без можливості жити звичайним життям. Команда БФ «Право на захист» вже доклала зусиль до важливих законодавчих зрушень і продовжує працювати в напрямку створення механізму визнання особою без громадянства в Україні. Процедура зробить можливим виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо осіб без громадянства”, – зазначила Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ «Право на захист».

А тому відкритими залишаються питання: коли довгоочікуваний Закон буде введено в дію? Коли людина, яку жодна держава не визнає своїм громадянином, матиме змогу офіційно звернутись до органів влади України? 

За оцінками Агенції ООН у справах біженців (УВКБ ООН), в Україні близько 35 000 осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства. Через відсутність документів, які посвідчують особу, вони не в змозі реалізувати права і свободи людини на території України. Втрата громадянства частіше за все пов’язана з наслідками розпаду СРСР та міграцією людей в цей період або пізніше. 

16.10.20

З 19 по 23 жовтня 2020 року київський офіс БФ «Право на захист» буде працювати в обмеженому режимі.

Юридичні консультації будуть надаватися клієнтам у повному обсязі в режимі онлайн за допомогою сервісів ZOOM, Viber, Skype. Для відвідувачів офіс буде закритий. Призначені на цей тиждень інтерв’ю та консультації будуть проведені в режимі онлайн.

Ви можете зв’язатися з нами за наступними номерами:

  • Для шукачів захисту: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62 (пишіть нам на Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62)
  • Для осіб без громадянства: +38 093 039 00 71, +38 093 038 90 31

Слідкуйте за оновленнями та будьте здорові!

13.10.20

13 жовтня 1989 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у своїй резолюції закликала всі країни світу до дій щодо сприяння протидії ризикам, пов’язаним з небезпекою, яку становлять природні явища, такі як пожежі, шторми, повені. Велика частина цих явищ пов’язані саме зі змінами в навколишньому середовищі, які у свою чергу у більшій мірі пов’язані саме з діяльністю людини.

За останній рік в Україні сталась велика кількість як стихійних природних лих, так і спричинених діяльністю людини. Серед них – піщана буря на Київщині у квітні, величезні паводки на заході у червні та пожежі на Луганщині у цьому місяці. Ці та інші катастрофи завдали серйозного удару по українській економіці, екології та добробуті населення, адже у зв’язку з цим деякі люди навіть залишилися без даху над головою.

Проте є катастрофи, яким ми можемо запобігти. Саме тому, ООН та інші міжнародні організації завжди зауважують на важливості створення безпечних умов для громадян та зниження можливих ризиків шляхом розбудови інфраструктури та вирішення гуманітарних питань до того як можливе лихо станеться, а також, відповідно, чіткого планування на випадок надзвичайних ситуацій.
Сьогоднішній день є нагадуванням для урядів світу про важливість завжди прораховувати ризикові сценарії, аби не допускати ані людських жертв, ані серйозних економічних втрат.

В цей день, Благодійний фонд «Право на захист» закликає громадян до участі у процесах управління задля спільного вирішення нагальних проблем!

12.10.20

І. Доступне житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає забезпечення переселенців житлом шляхом надання державної підтримки у вигляді сплати державою 50% вартості будівництва (придбання) житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту з можливістю отримання переселенцем додаткового кредитування в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки.

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:
1) не мають та не мали у власності протягом останніх 3 років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085;
2) мають офіційний середньомісячний грошовий дохід, який разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не перевищує 3-кратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні за даними Держстату;
3) раніше не отримували державну підтримку для будівництва (придбання) доступного житла.

3. Куди звертатись:

До регіонального управління Держмолодьжитла за місцем проживання, визначеним у довідці про взяття на облік ВПО.

4. Перелік необхідних документів:

заява про надання державної підтримки;
копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;
– у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях);
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;
– довідку про перебування на квартирному обліку (для внутрішньо переміщених осіб — копію довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданих на ім’я заявника та членів сім’ї громадянина);
– документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);
письмова згода кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);
документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;
письмові пояснення щодо наявних розбіжностей між відомостями, що надаються заявником, та інформацією/витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
додатково (за наявності підстав):
– акт технічного стану житла — для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції;
– нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій в разі подання документів уповноваженою особою;
– для отримання підтримки на новозбудоване житло — лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема коштом державної підтримки (затвердженої форми), з доданими до нього завіреними копіями документів, що підтверджують відповідність Забудовника критеріям для участі у програмі.

ІІ. Кредит під 3%

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання переселенцям на строк до 20 років (але не більше ніж до досягнення позичальником пенсійного віку) пільгового державного кредиту для придбання квартири в багатоквартирному житловому будинку або одноквартирного житлового будинку за умови, що таке житло прийнято в експлуатацію не більше ніж 25 років тому чи реконструйовано не більше ніж 15 років тому, з відсотковою ставкою в розмірі 3% річних.

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:

  1. у кандидата та у членів його сім’ї не має та не було у власності з 27 квітня 2014 року до моменту подання заяви про намір отримати кредит іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085, або житлова площа становить не більше 13,65 м² на одну особу;
  2. такі особи мають офіційний дохід і є платоспроможними (залишок середньомісячного доходу кандидата та повнолітніх членів сім’ї за умови сплати щомісячного платежу за кредитом, не буде менше прожиткового мінімуму на кожного члена сім’ї);
  3. кандидати не отримували за рахунок бюджетних коштів іншої державної підтримки, компенсації або кредиту на будівництво (придбання) житла;
  4. повнолітні особи-заявники не досягли пенсійного віку.

3. Куди звертатись: 

До регіонального управління Держмолодьжитла за місцем знаходження житла, на придбання якого планується отримати пільговий державний кредит.

4. Перелік необхідних документів:

заява про надання кредиту;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;

– у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство заявника, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідка про реєстрацію місця проживання, видана органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (не подається особами, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій території);

– копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;

документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї кандидата, а також інші документи, що підтверджують доходи кандидата та членів його сім’ї);

письмова згода кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту щодо включення їх у розрахунок кредиту (у довільній формі);

документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які разом з ним проживають або зареєстровані (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження);

попередній договір про придбання житла (інші документи, що підтверджують зобов’язання або намір власника житла (продавця) укласти з кандидатом договір про придбання житла); 

– акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням АТО, складений відповідно до вимог чинного законодавства (за наявності);

копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданих на ім’я заявника та  членів його сім’ї;

– у разі подання документів уповноваженою особою — нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій.

ІІІ. Грошова компенсація для ВПО, які є учасниками АТО, на придбання житла

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для ВПО, які брали безпосередню участь в АТО.

2. Умови участі у програмі:

Для участі у програмі допускаються ВПО за умови, що вони:

  • брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
  • визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 ч. 2 ст. 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • не менш як рік перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області;
  • перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов;
  • не володіють та не володіли протягом останніх п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації, майновими правами чи правом власності на нерухоме майно, що відповідає житловим нормам, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення АТО або заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ);
  • раніше не отримували жиле приміщення або грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення.

3. Куди звертатись: 

До органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку. 

4. Перелік необхідних документів:

заява про призначення грошової компенсації;

копія документа, що посвідчує внутрішньо переміщену особу, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

– у разі подання документів законним представником — документи, що посвідчують особи тих, від чийого імені подається заява, а також документ, яким надано повноваження законному представникові представляти таких осіб, оформлений відповідно до законодавства;

– для осіб з інвалідністю внаслідок війни та для учасників бойових дій — копія посвідчення встановленого зразка;

– для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 ч. 1 ст.  6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за встановленими формами;

для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 11 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за встановленими формами, та документа військово-лікарської комісії, в якому визначено причинний зв’язок отриманих захворювань, поранень, контузій і каліцтв (свідоцтва про хворобу, довідки, витягу з протоколу, акта медичного огляду, постанови тощо);

для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 12-14 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки керівника АТЦ при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 685.

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та кожного із членів її сім’ї.

IV. Власний дім

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, у тому числі ВПО, на строк до 20 років, але не більш як до досягнення позичальником пенсійного віку, а молодим сім’ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) — до 30 років. Кредит надається під 3% річних, однак від сплати відсотків звільняються:

  • позичальник, який має трьох і більше дітей (у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням), — з дати подання копії підтвердних документів; 
  • позичальники, які є військовослужбовцями, подружжя, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, — з початку й до закінчення особливого періоду; 
  • позичальники, які є резервістами, військовозобов’язаними, подружжя, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, — з моменту призову під час мобілізації й до закінчення проходження військової служби в особливий період.

2. Умови участі у програмі:

Для участі у програмі допускаються ВПО за умови, що вони:

  • можуть підтвердити свою платоспроможність, яка передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням процентів залишок середньомісячного доходу позичальника та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум, визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї;
  • мають зареєстроване місце проживання на території села або розглядають варіант переселення для постійного проживання у сільську місцевість та реєстрацію місця проживання там;
  • працюють на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, в особистих селянських господарствах, що функціонують у сільській місцевості та розташовані в межах району проживання чи суміжних районах;
  • раніше не отримували кредит за цією програмою.

3. Куди звертатись: 

До фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Програма діє не у всіх областях України.

4. Перелік необхідних документів:

– заява про надання кредиту;

– клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;

– копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України заявника;

– у разі відсутності у документі, що посвідчує особу, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях АРК, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);

документи, необхідні для визначення рівня платоспроможності заявника (довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї, одержані за попередні шість місяців, та/або довідку, видану органом місцевого самоврядування, про ведення особистого селянського господарства);

– інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;

копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);

проєктна документація або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім придбання житла);

документи, що підтверджують працевлаштування в сільській місцевості;

заява власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених з позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (у разі придбання житла);

документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 ч. 1 ст. 6 та абз. 4 п. 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (у разі наявності);

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

V. Соціальне житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання в порядку черговості на певний строк органами місцевого самоврядування особам, які перебувають на соціальному квартирному обліку, у тому числі ВПО, у платне користування на підставі договору найму житла із житлового фонду соціального призначення.

2. Умови участі у програмі:

Право на отримання мають ВПО за умови, що вони перебувають на соціальному квартирному обліку та не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення АТО та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

3. Куди звертатись: 

До органу місцевого самоврядування, який відповідальний за соціальний квартирний облік.

4. Перелік необхідних документів:

заява про взяття на соціальний квартирний облік;

довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (бездомні особи замість зазначеної довідки подають довідку про прийняття на обслуговування в заклад для бездомних осіб);

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, — копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним, з пред’явленням оригіналів таких документів;

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян), з пред’явленням оригіналів;

– копії документів, що підтверджують право громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї на надання пільг під час взяття на облік;

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного члена сім’ї (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

довідки про доходи громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї за попередній рік;

відомості про вартість майна, що перебуває у власності громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік (крім вартості майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, розміщене на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), а також на майно, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування);

– до заяви про взяття на облік, у разі наявності у громадянина, який подає заяву, або членів його сім’ї житла, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення (розмежування), додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення;

– у разі подання документів уповноваженою особою — нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій.

До заяви про взяття на облік дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа, крім зазначених документів, додаються:

– копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;

– довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.

VІ. Тимчасове житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає безоплатне надання у тимчасове користування з оплатою житлово-комунальних та інших послуг житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання ВПО за місцем їх фактичного проживання/перебуванняв межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, у розмірі не менш як 6 м².  

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь у програмі мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:

1) у заявника та будь-кого з членів сім’ї немає у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, АР Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, у районі проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях, або таке житло зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії РФ що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення;

2) заявник перебуває на обліку громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання;

3) сукупний дохід сім’ї заявника є недостатнім для придбання або найму іншого жилого приміщення.

3. Куди звертатись: 

До центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – військово-цивільної адміністрації в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому заявник та члени його сім’ї перебувають на обліку.

4. Перелік необхідних документів:

заява про взяття на облік із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї;

– копія документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;

– у разі подання заяви уповноваженим представником – нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій;

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);

акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), якщо житло заявника зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;

копію реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів та зборів і мають відмітку в паспорті);

копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам тимчасового житла.

Завантажити файл із переліком програм можна за посиланням.

12.10.20

Уважаемые клиенты!

С 12.10.2020 года киевский офис БФ «Право на защиту» прекращает прием клиентов до 16.10.2020 года включительно по причине случаев подтвержденного COVID-2019 у сотрудников офиса.

ОФИС ЗАКРЫТ ДЛЯ ПОСЕТИТЕЛЕЙ!Назначенные на эту неделю интервью и консультации будут переведены в режим онлайн с помощью ZOOM, Viber, Skype.

Связаться с нами можно по телефонам: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

Пишите нам в Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62

Контактные номера для лиц без гражданства: 093 039 00 71; 093 038 90 31. Следите за объявлениями и будьте здоровы!

Dear Clients!

From 12.10.2020, Right to Protection office in Kyiv forced to be closed until 16.10.2020 inclusive in connection with cases of confirmed COVID-2019 among office staff. OFFICE IS CLOSED TO VISITORS! Interviews and consultations scheduled for this week will be transferred online using the ZOOM, Viber, Skype service.

You can contact us at the following phones: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

Write to us on Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62Stay tuned for ads and be healthy

اعتبارًا من 12/10/2020 ، تم إغلاق مكتب  “الحق في الدفاع”  في كييف حتى 16/10/2020 بسبب حالات مؤكدة 

بين موظفي المكتب COVID-2019  

المكتب مغلق أمام الزوار

سيتم المقابلات والاستشارات المقررة عبر الإنترنت لهذا الأسبوع 

يمكنك الاتصال بنا عن طريق الهواتف التالية

                                                                                                                                             +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

اكتب إلينا على 

Viber ، WhatsApp:  38 093038 95 62

08.10.20

Громадські організації, які опікуються постраждалими внаслідок конфлікту на сході та забезпечують рівний доступ до можливостей за допомоги розробки та впровадження електронних інструментів, представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства цифрової трансформації України презентували чат-бот «Юридичний порадник для ВПО».

Він працюватиме на платформі найпопулярніших в Україні месенджерів Viber та Telegram, що дозволить згаданій категорії громадян кваліфіковану мати доступ до  безоплатної юридичної допомоги 24/7. Чат-бот є спільним продуктом швейцарсько-української Програми EGAP та юридичної команди БФ “Право на захист”.

“Фонд Східна Європа останні декілька років займається цифровізацією послуг і інструментів електронної демократії, які існують в Україні. Для нас не є менш важливим питання ВПО і моменти, які ми хотіли вирішити у даному проєкті також стосуються усіх категорій які проживають і тут, і на непідконтрольних територіях” розповів модератор заходу Сергій Карелін, який представляє Програму EGAP та є координатором компоненту “Е-демократія”.

Проблема доступу до актуальної правової інформації для ВПО та мешканців тимчасово непідконтрольних територій лишається гостро-актуальною. Особливо, зважаючи на кількість громадян, які мають потребу у доступі до юридичної інформації, але не завжди мають можливість її отримати. Як зазначив заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Снавер Сейтхалілєв, сьогодні в Україні близько 1,5 млн ВПО. Ще понад 6 млн громадян мешкають на  непідконтрольній території. Останні часто не мають доступу до сайтів держструктур та держорганів України, оскільки вони блокуються. “Мінреінтеграції спільно з партнерами робить все можливе, аби завдяки сучасним інструментам комунікації люди могли оперативно та безкоштовно отримати необхідну юридичну допомогу. Я дуже вдячний Програмі EGAP та команді фонду «Право на захист», які реалізували цей чат-бот», зауважив він. 

Новітні технології та їхня імплементація в роботу держорганів один з пріоритетних напрямів роботи і для Міністерства цифрової трансформації України. Завдання Мінцифри – оцифрувати всі послуги, які існують у державі, і зробити користування ними зручним, розповів Валерій Штаба, головний спеціаліст відділу супроводу проєктів цифрової трансформації департаменту координації проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України. – Щоб люди не стояли в чергах і могли використовувати цифрові технології для доступу до ресурсів держави. Чат-бот – це чудова річ, тому що це – інклюзія. Вона дозволяє включати представників різних соціальних груп до загального тренду руху нашої країни”.

“Юридичний порадник для ВПО” акумулював в собі багаторічні напрацювання юридичної команди БФ ”Право на захист”. Спеціалісти цієї організації надають юридичну допомогу  людям,  постраждалими внаслідок конфлікту на сході, з 2014 року. Координаторка з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало зауважила: “Варто відзначити, що карантинні заходи стали каталізатором подій (запуску чат-ботів ред.), бо багато хто з наших клієнтів залишився вдома, хтось залишився на непідконтрольній території. Сучасні ж технології дали змогу використовувати онлайн засоби навіть у період пандемії коронавірусу, без загроз для життя та здоров’я громадян”. 

За словами Дар’ї Лисенко, проектної менеджерки, юристки БФ ”Право на захист” чат-бот “Юридичний порадник для ВПО” це більше ніж просто енциклопедія, в якій можна знайти інформацію, важливу для осіб, які постраждали від конфлікту. “Ми планували зробили його саме помічником у розв’язанні багатьох питань, з якими щодня доводиться мати справу переселенцям, мешканцям лінії розмежування та окупованих територій, наголосила Дар’я Лисенко. Саме тому у чат-боті окрім рекомендацій, як діяти у тих чи інших випадках, також можна знайти зразки необхідних процесуальних та інших документів, контакти державних установ та організацій, інтерактивні мапи, інфографіки та корисні посилання. До того ж працює такий порадник 24 години на добу 7 днів на тиждень без будь-яких обмежень”.

“Я побачив що ця ідея (створення чат-боту – ред.) абсолютно жива, вона має право на життя і вона повинна підтримуватися. Саме тому Швейцарська конфедерація любить такі проєкти коли люди, виключені із процесів, все ж таки мають доступність до своїх прав. І вони будуть знати тепер, як це реалізовувати” – підкреслив Сергій Карелін, координатор компоненту “Е-демократія” Програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією.

Натиснувши на посилання нижче чи зіскананувавши QR-код, ви можете перейти у зручний месенжер для отримання юридичної допомоги будь-де та у зручний для вас час. VIBER: https://bit.ly/2SEi4la TELEGRAM: https://bit.ly/34DuRtp