Зробити пожертву
Укр / Eng
01.06.20

Починаючи з 22 березня 2020 року, в Україні запроваджено карантинні обмежувальні заходи, спрямовані на протидію поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ці обмеження, зокрема, передбачали часткове припинення пропуску осіб через КПВВ на лінії розмежування й адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями. Перші обмеження щодо перетину почали діяти з 7 березня для КПВВ на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Утім, уже 16 березня, відповідно до наказу командувача Об’єднаних сил, було запроваджено обмеження щодо перетину лінії розмежування на КПВВ з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а з 22 березня перетин лінії розмежування було фактично припинено в обох напрямках, почав діяти наказ командувача ООС «Про повне припинення перетину на невизначений строк».

З 11 травня в Україні відбувається поетапне зняття карантинних заходів. Проте, відповідно до плану зняття обмежень, оприлюдненого у квітні прем’єр-міністром України, відсутня інформація про відкриття КПВВ. Така ситуація створює уявлення про тимчасово окуповані території України як території, що не лежать у полі зору й уваги уряду України.

Публікуємо позицію Коаліції щодо зняття карантинних обмежень на перетин КПВВ на межі тимчасово окупованих територій. Рекомендації напрацьовані експертами громадських організацій, які входять до неформальної Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих від конфлікту.

Документ доступний українською та англійською мовами.

29.05.20

Надія (ім’я змінене) народилася та мешкала в Криму, де у 2006 році отримала паспорт громадянки України. Жінка мешкала у Джанкойському районі разом зі старенькою матір’ю, працювала, а в 2005 народила доньку. Вісім років по тому, у 2013, познайомилася з чоловіком, який запропонував їй поїхати з ним до м. Алчевська Луганської області. Вона погодилась.

В Алчевську знайшла роботу, уклала шлюб. Наступним кроком планувала забрати до себе доньку. Та раптом чоловік помер. Грошей Надії ледь вистачало на їжу, а ще почався військовий конфлікт. Тож навесні 2014 року жінка виїхала з Алчевська до с.Войтового Станично-Луганського району. Там знайшла роботу й тимчасове житло.

Та от халепа: паспорт громадянки України, виданий в Криму, трудову книжку та свідоцтво про шлюб Надія загубила. На руках залишилося тільки свідоцтво про її народження.

Відтоді жінка неодноразово зверталася до районного підрозділу Державної Міграційної служби (ДМС) із проханням відновити втрачений паспорт, але завжди отримувала усну відмову. У ДММ Надії пропонували надати документ, який посвідчує її особу з фотокарткою, або привести двох свідків (родичів або сусідів за пропискою), які б підтвердили її особу. Ні документів, ані вказаних свідків у жінки не було. На підтвердження громадянства жінці запропонували надати документи, які б підтвердили її проживання на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991. Надати такі документи вона не могла, оскільки в цей час мешкала в Криму, а отже документи залишилися на тимчасово окупованій території.

Жінка опинилася під ризиком безгромадянства. Вона була в розпачі і, за її власними словами, не почувалася людиною. Без документів Надія не могла працевлаштуватися, отримати гуманітарну допомогу. Їй доводилося підпрацьовувати на городах в односельців, допомагати в господарстві, аби отримати хоча б їжу. До того ж вона довго не могла відвідати доньку, яка увесь час залишилася зі старенькою бабусею в Криму.

Минуло п’ять років з моменту втрати паспорта і жінка звернулася по допомогу до БФ «Право на захист». Адвокат Сергій Михайлов допоміг Надії поновити свідоцтво про шлюб та знайти необхідну інформацію й документи, які посприяли швидкому отриманню паспорта.

Жінка отримала омріяний документ цього травня року в м. Сєвєродонецьку.

Нещодавно Лариса дізналася, що її матір померла, а дочку забрали до дитячого будинку. Дитину вже вдочерили інші люди і зв’язок із нею обірвався. Зараз жінка намагається зробити все, щоб виїхати до Криму і зустрітися з донькою.

25.05.20

Маємо хороші новини: нещодавно БФ «Право на захист» підписав Меморандум про співпрацю з Програмою «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що реалізується Фондом Східна Європа та Фондом Innovabridge у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується Швейцарською агенцією розвитку і співробітництва. Метою спільної роботи є покращення доступу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до кваліфікованої безоплатної допомоги.

Ми вже розпочали реалізацію спільного проєкту та саме зараз працюємо над розробкою чат-бота «Юридичний порадник для ВПО» на базі платформи Viber. Це означає, що вже зовсім скоро отримати кваліфіковану юридичну допомогу та відповіді на правові запитання переселенці зможуть ще швидше та в зручному для себе форматі в будь-якому куточку країни. Навіть якщо не мають можливості зателефонувати на «гарячу лінію» БФ «Право на захист» або звернутися в один із офісів організації.

«Ми очікуємо, що завдяки цьомму проєкту внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають на непідконтрольних територіях, зможуть отримати відповіді на більшість гострих запитань із життєвих ситуацій, з якими вони стикаються, – зазначив Координатор компоненту «Е-демократія» Програми EGAP Сергій Карелін. – Окремо, ми хочемо попередити маніпуляції на непідконтрольних територіях офіційними роз’ясненнями щодо оновлення законодавства або заяв політиків, задля уникнення розповсюдження фейків».

Для БФ «Право на захист» така співпраця — це можливість запропонувати людям ще один зручний канал отримання потрібної інформації та допомоги 24/7.

«Наші юристи вже багато років надають кваліфіковану юридичну допомогу внутрішньо переміщеним особам. І ми, як ніхто інший, знаємо наскільки важливо мати можливість вчасно отримати відповіді на свої запитання, розуміти, куди звернутися чи що робити в тій чи іншій ситуації, — прокоментував Президент БФ «Право на захист» Олександр Галкін. – І розуміємо, що не завжди люди мають можливість завітати на прийом до наших офісів чи навіть зателефонувати на номер нашої «гарячої лінії». Саме тому ми стільки надій покладаємо на новітні технології, які дозволяють забезпечувати нашим клієнтам доступ до перевіреної інформації в будь-який момент. Наразі ми вже маємо подібний інструмент на базі соціальної мережі Facebook, але розуміємо, що є певна категорія бенефіціарів, яка потребує допомоги, проте не користується цим майданчиком. Тож ми сподіваємося, що новий чат-бот дозволить і їм за потреби отримувати юридичні поради швидко та зручно».

Тож найближчим часом чекайте на новини щодо нашого чат-бота! 

22.05.20

Сьогодні ми пропонуємо до вашої уваги дайджест БФ «Право на захист» за січень – квітень 2020 року. У ньому наведена інформація про кількість і тематику звернень громадян до нашої організації на КПВВ, гарячу лінію, чат-бот, а також про роботу організації в межах проєкту «Адвокація, захист і правова допомога внутрішньо переміщеним особам».

Документ доступний українською і англійською мовами.

15.05.20

Прем’єр-міністру України 

Шмигалю Д.А.

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Ми, громадські  організації, що опікуються питаннями захисту прав людини, звертаємося до Вас з приводу формування Програми діяльності Уряду та плану заходів з її реалізації. 

7 травня 2020 року Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку було прийнято рішення щодо направлення на доопрацювання проєкту Програми діяльності Уряду, затвердженої 2 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України. Також проєкт Програми не був підтриманий й іншими парламентськими Комітетами, зокрема й Комітетом ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ми, як представники правозахисних організацій, не могли не звернути увагу на те, що в Програмі діяльності Уряду України питання захисту прав людини та основоположних свобод не знайшли належного місця. Номінальну згадку необхідності вирішення системних проблем у сфері захисту прав і свобод людини у передостанньому підпункті останнього пункту Програми неможливо вважати належним для програми діяльності уряду сучасної демократичної країни.

Ми розуміємо всю складність поточної ситуації. Пандемія COVID-19, економічний спад, світова фінансова криза, війна з Росією та багато інших проблем знаходяться у фокусі уваги Кабінету Міністрів. Втім, нехтування питанням розбудови державної політики щодо забезпечення прав людини та основних свобод у стратегічному документі може призвести до тяжких наслідків для всієї країни.

Права людини мають бути змістоутворюючим базовим елементом для всієї діяльності Уряду. Це відповідає Конституції України: відповідно до статті 3, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. На жаль, в Програмі діяльності Уряду цієї базової складової немає. Це неодмінно відобразиться і на роботі міністерств, і на реалізації базового документу – Національної стратегії в сфері прав людини.

Ця Стратегія спрямована на вдосконалення діяльності держави щодо утвердження та забезпечення прав  людини та основоположних свобод, створення дієвого механізму їхнього захисту в Україні та вирішення системних проблем. Стратегія також сприяє виконанню Україною своїх зобов’язань у сфері реалізації Цілей сталого розвитку ООН, щодо чого наша держава звітуватиме цього року. Стратегія та План дій до неї сприяли і тому, що Україна тримала на порядку денному і виконання своїх зобов’язань за різноманітними угодами в сфері захисту прав людини. На Кабінет Міністрів покладається обов’язок напрацювання Плану дій на її виконання. Зокрема, Міністерство юстиції України відповідає за збір та аналіз інформації від органів державної влади щодо виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, організацію публічного звітування про її виконання, доопрацювання з урахуванням результатів такого обговорення. 

Тому ми, громадські  організації, що опікуються питаннями захисту прав людини, звертаємося до Вас із проханням при доопрацюванні Програми діяльності і розробці Плану дій Уряду, що міститиме конкретні індикатори досягнення успіху в різних сферах, включити тематику прав людини в пріоритети своєї роботи та роботи Міністерства юстиції України. Це важливо для того, щоб захист прав людини в Україні не залишився лише на папері, не відбувався за залишковим принципом, а став справжньою основою роботи Уряду. Ми переконані, що Міністерство юстиції має відігравати провідну роль в імплементації цієї державної політики через регулярне звітування Уряду про реалізацію Національної стратегії в сфері прав людини та інформування громадськості про дії, вчинені Урядом для покращення ситуації з правами людини в Україні. 

Центр прав людини ZMINA

Кримська правозахисна група

Український Рух Пацифістів

Центр громадянських свобод

Правозахисний ЛГБТ-Центр “Наш світ”

ГО Центр “Соціальна Дія”

БФ “Право на захист”

ГО “КримСОС”

Освітній дім прав людини – Чернігів

ГО “Точка опори ЮА”

ГО “Асоціація “Жінки в медіа”

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

ГО “Україна без тортур”

БФ “Восток SOS”

ГС “Фундація Відкритий Діалог”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Асоціація ЛГБТ “ЛІГА”

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Харківський інститут соціальних досліджень

Проєкт “Без кордонів”

14.05.20

Пропонуємо до вашої уваги звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ». Він ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ у квітні, а також інформації з відкритих джерел. Попри роботу КПВВ в обмеженому режимі та призупинення опитування цивільних осіб, працівники БФ «Право на захист» продовжували виїзди на всі КПВВ та за можливості надавали допомогу людям, які не могли перетнути лінію розмежування.

ГОЛОВНЕ:

  • КПВВ продовжують працювати в обмеженому режимі у зв’язку з карантином. Наразі перетин через КПВВ вимагає спеціального дозволу з обох сторін. Однак, навіть після отримання дозволу на перетин лінії розмежування з одного боку, інша сторона може не надати згоди. Працівники ДПСУ можуть дозволити перетин лінії розмежування у термінових випадках і тільки за рішенням штабу ООС. Тому люди вимушені були подавати заявки та чекати рішення. Відомо про більш ніж 10 випадків, коли люди отримували дозвіл на перетин КПВВ на стороні КУУТ, але були вимушені повернутися, тому що їм не надали дозволу на перетин на боці НКУУТ.
  • Карантин, спрямований на припинення поширення COVID-19, став пасткою для тисяч внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, які мають прописку на одному боці лінії розмежування, але фактично проживають на іншому боці. До закриття КПВВ тисячі людей похилого віку кожного дня приїжджали на КУУТ задля отримання  соціальних виплат.  Тим часом, жителі НКУУТ, які перебувають у карантині протягом останніх 45 днів, не мають доступу до різних державних послуг та власних коштів.
  • Протягом квітня було виявлено понад 200 осіб, які намагалися перетнути лінію розмежування на п’яти КПВВ. У більшості випадків, дозвіл не був наданий, навіть попри те, що частина людей мала поважні причини для перетину. Зокрема, ПнЗ спостерігав випадки, коли батьки були  розлучені зі своїми дітьми через різну реєстрацію за місцем проживання або коли люди подорожували з метою медичного лікування або відвідування похорону.
  • 16 квітня на КПВВ «Майорське» відбувся обмін полоненими між українським урядом і НКУУТ. 20 осіб були повернуті на НКУУТ в обмін на 14 осіб, повернутих на КУУТ; ще 4 людини відмовилися повертатися на НКУУТ. Громадяни, що повернулися на КУУТ, були поміщені на двотижневу самоізоляцію.

Більше інформації знайдете у звіті. Він доступний українською та англійською мовами.

07.05.20

З 25 березня по 22 квітня БФ “Право на захист” проводив дистанційний моніторинг держорганів і органів місцевої влади в телефонному режимі. В ході моніторингу вивчалася особливості їхньої роботи під час карантину, а також обмеження в доступі до продуктів, медицини та транспортних послуг. До моніторингу була включена й робота Ощадбанку, Укрпошти, Бюро вторинної правової допомоги. 

Було опитано: 914 держорганів і органів місцевої влади (739 держорганів і 175 органів місцевої влади). 

Територія моніторингу: 5 областей України (Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська).

Опитування було розпочато 25.03 до введення додаткових карантинних обмежень: обов’язкового носіння маски в громадських місцях і заборони на відвідування органів соціального захисту.

Обмеження в роботі держорганів і органів місцевої влади

Більшість як держорганів, так і органів місцевої влади у зв’язку з карантином ввели обмеження прийому: за кількістю відвідувачів, які можуть одночасно перебувати в приміщенні, вимога носити маску, скорочення годин роботи (в т.ч. за рахунок виділення часу на дезінфекцію приміщень), прийом тільки за попередньою домовленістю. Деякі держоргани здійснюють прийом тільки з певних питань:

  • УПФУ (лише виплата недоотриманої пенсії й виплата допомоги на поховання);
  • ДМС (лише оформлення документів за гострої необхідності: у разі втрати/крадіжки паспорта, для термінового виїзду за кордон на лікування і т.д.);
  • РАЦС (лише видача свідоцтв про народження і смерть). 

212 держорганів і 32 органи місцевої влади – повністю скасували прийом громадян на час карантину.

Послуги з оформлення документів

У більшості установах і органах залишилася можливість оформити будь-які документи (460 установ і 97 органів місцевої влади). В той самий час у 223 установах і 64 місцевих радах можна оформити лише деякі документи, у 49 установах і 11 місцевих радах оформлення документів на час карантину зупинено. Крім фізичного візиту, документи здебільшого можна подати в електронному вигляді або залишити в спеціальних скриньках для прийому документів на вході. Також тверді копії документів можна відправити Укрпоштою.

Дистанційний зв’язок

716 держорганів (96,9%) надають можливість зв’язатися з ними дистанційно телефоном або за допомогою електронних засобів зв’язку в деяких випадках. Укрпошта та УПФУ мають мобільні додатки. Деякі установи мають функцію зв’язку через вебпортал, Skype/Viber/Telegram. Дистанційно зв’язатися можна з усіма органами місцевої влади, крім сільради Красногоровки Ясинуватського району Донецької області.

Можливість домашніх візитів до маломобільних людей

Було опитано 439 установ (УСЗН, УПФУ, Ощадбанк, терцентр, Укрпошта). Відтак деякі установи продовжують виїжджати додому (151), а інші зупинили такі виїзди на час карантину (249). 17 установ продовжують приймати заяви, але здійснювати домашні візити будуть тільки після закінчення карантину.

Наявність мобільних офісів

Серед 739 опитаних держорганів мобільні офіси мають 155 установ. Але більшість з них на час карантину зупинили виїзди: 111 органів, що становить 71,6% від кількості тих, у кого вони є, в той час як продовжують виїзний прийом лише 44 установи (28,4%). Органам місцевої влади це питання не ставилося.

Обізнаність про зміни в законодавстві щодо відстрочки фізичної ідентифікації та автоматичного продовження соціальних виплат

Питання змін вивчалося серед 293 представників УСЗН, УПФУ та Ощадбанку. Переважна більшість респондентів обізнана про такі зміни (275 осіб або 93,8%), однак 36 з них не отримувала відповідних роз’яснень. 8 респондентів було проінформовано про ці зміни, а 10 не надано відповіді на запитання.

Способи інформування про обмеження

Переважна більшість опитаних органів місцевої влади інформує населення про обмеження, пов’язані з карантином. Найбільш поширеним є розміщення оголошень на приміщеннях і дошках оголошень, публікації на офіційних сайтах та офіційних сторінках органів у соціальних мережах, оголошення на місцевому радіо або телебаченні, оголошення через гучномовець на автотранспорті. Крім того, деякі дзвонили мешканцям або здійснювали розсилку смс-повідомлень на їхні мобільні телефони. У деяких населених пунктах в громадських місцях розповсюджувалися відповідні листівки та плакати. 10 органів місцевої влади на момент опитування не здійснювали інформування про обмеження, пов’язані з карантином.

Наявність й види допомоги населенню у зв’язку з карантином

Під допомогою мається на увазі адресна доставка продуктів і ліків, прийом лікаря у себе вдома, можливість індивідуального транспортування за гострої потреби. Відтак 79 органів місцевої влади зазначили, що надають таку допомогу (45,1%); у 89 громадах (50,8%) допомога, пов’язана з карантином, – відсутня. Допомога переважно надається особам вразливих категорій: маломобільним людям, людям похилого віку, людям з важкими захворюваннями й/або інвалідністю, матерям-одиночкам, багатодітним сім’ям, сім’ям у складних життєвих обставинах. Однак в 4 населених пунктах Донецької області (Мангуші, Зайцевому, Красногорівці Ясинуватського району і Дронівці), а також в Саксагані та Гречаних Подах Дніпропетровської області респонденти відзначили можливість надання такої допомоги всім місцевим мешканцям за зверненням.

Заборона на штрафні санкції

172 представники органів місцевої влади зі 175 опитаних обізнані про те, що на час карантину заборонено застосовувати штрафні санкції в разі оплати не в повному обсязі/несвоєчасної оплати комунальних послуг, а також про заборону примусового виселення громадян у разі несплати таких послуг. Інформація щодо обізнаності органів в 3 населених пунктах – відсутня.

Робота місцевого транспорту

З 18 березня введено обмеження на транспортне сполучення: відбулося скасування міжміських та міжобласних рейсів, включаючи соціальні автобуси, а кількість пасажирів міського транспорту було обмежено до 10 осіб. Однак в 5 населених пунктах Донецької області (Донське, Талаківка, Залізне, Верхньоторецьке, Сартана) респонденти відзначили, що транспортне сполучення з обласним/районним центром лише скорочено, але не скасовано повністю. У Гречаних Подах Дніпропетровської області такий транспорт також функціонує, однак лише для працівників підприємств в Кривому Розі за спеціальними перепустками.

Доступ до медицини

Карантин ускладнив доступ до медичних послуг приблизно в половині населених пунктах, де проводилося дослідження (90 населених пунктах або 51,4% у всіх 5 областях). Основна причина – відсутність транспортного сполучення. Крім того, респонденти зазначали такі причини: обмеження/скасування прийому відвідувачів через карантин, підвищений попит на послуги та нестача персоналу, скасування планової роботи в деяких лікарнях (флюорографія, планові операції, профілактичні щеплення та ін.).

Ускладнився доступ й до медикаментів, медичних товарів та засобів індивідуального захисту (маски, рукавички, антисептики). Такі складнощі відзначили в 137 населених пунктах (78,2% від загальної кількості опитаних органів місцевої влади). Як і у випадку з доступом до медичних послуг, доступ до медикаментів і медичних товарів ускладнюється з огляду на скасування транспортного сполучення. Крім цього, спостерігається дефіцит ліків і медичних товарів, а також нестача засобів індивідуального захисту.

Доступ до харчових продуктів

У більшості населених пунктах не спостерігалося складнощів із доступом до харчових продуктів і гігієнічних товарів у зв’язку з карантином. Про це повідомили представники 136 органів місцевої влади, що становить 77,7%, в той час як певні складнощі відчули лише в 38 населених пунктах (21,7%).

Повна версія моніторингового звіту доступна за посиланням російською та англійською.

06.05.20

Чи є пандемія коронавірусу приводом для скорочення фінансування одних програм та збільшення інших? Які зміни відбулися в головному кошторисі держави? Чи збільшили фінансування медицини для боротьби з пандемією?

Аналітики БФ «Право на захист» провели детальний аналіз змін до бюджету. Із ним ви можете ознайомитися за посиланням.

30.04.20

На базі соціальної мережі Facebook розпочав свою роботу чат-бот Refugee Helper від БФ “Право на захист”. Цей інструмент покликаний спростити надання юридичної інформації для такої категорії клієнтів Фонду як біженці та шукачі захисту в Україні. Крім того, чат-бот має сприяти росту рівня обізнаності цих людей щодо їх прав та обов’язків під час перебування тут, а також подальшої інтеграції до українського суспільства.

Чат-бот було розроблено в тестовому форматі у грудні 2019 року під час правового хакатону Access to Justice Hackathon у Києві.

Як зауважила Світлана Бутенко, старший юрист БФ “Право на захист” та одна з авторів чат-боту, ідея надання первинних юридичних консультацій в онлайн-форматі виникла в організації давно. “Потрібно зважати на специфіку життєвих обставин, в яких опиняються наші бенефіціари, — зазначила Світлана Бутенко. — Це люди, які можуть потребувати допомоги юриста в будь-який час: під час перетину кордону або вночі під час незаконного затримання. Багато з них ще не володіють українською мовою, тож порозумітися з контролюючими органами чи приймаючою громадою буває важко. Саме тому для нас було дуже важливо, використовуючи сучасні технології, створити собі помічника, який був би доступний з будь-якої точки земної кулі в будь-який час. Крім того, його поради мали бути зрозумілою потенційному користувачеві мовою”.

Сервіс Refugee Helper працює у Facebook 24/7: у будь-який момент користувачі можуть отримати безоплатні юридичні поради та відповіді на найбільш розповсюджені питання. Наприклад, з його допомогою можна дізнатися, як подати заяву на статус біженця, що робити у разі відмови, як поводити себе при перевірці документів на вулиці, де знайти житло та як влаштуватися на роботу, а також багато інших порад.

Одним з найважчих завдань для розробників стала адаптація інформації та юридичної термінології. “Звісно, ми з самого початку розуміли, що маємо надавати інформацію максимально просто та зрозуміло — так, аби людина могла одразу скористатися допомогою, — розповіла Світлана Бутенко. — Саме тому ми передбачили можливість завантаження документів, які можуть знадобитися користувачеві, додали до матеріалів лінки на заклади, державні установи та організації, які можуть допомогти, якщо людина опинилась у скруті”.

Ми розуміємо, що чат-бот як інструмент не зможе замінити спеціалістів БФ ”Право на захист”, саме тому в разі, якщо запропонованої інформації користувачеві виявиться замало для розв’язання проблеми, він чи вона завжди можуть звернутися за номерами гарячої лінії проєкту:

Київ: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62

Харків: +38 094 811 17 64

Львів: +38 093 023 08 55

В екстрених випадках Viber/WhatsApp: +38 093 038 95 62

23.04.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Дослідження умов доступу до медичної допомоги на КПВВ». В основу звіту покладено результати комплексного дослідження ситуації з доступом до медичної допомоги, актуальні потреби та виклики, з якими стикаються ті, хто перетинає КПВВ, а також медичні служби та державні органи, задіяні в процесі надання первинної медичної допомоги.

  • Дослідження охоплювало весь 2018 та дев’ять місяців 2019 року. 
  • В межах дослідження було проведено порівняльний аналіз статистичних даних щодо частоти звернень за екстреною медичною допомогою (надалі – ЕМД) на КПВВ та МКПП, порядку надання такої допомоги на КПВВ і МКПП та чинників, які впливають на частоту звернень за медичною допомогою. 
  • Об’єктом дослідження є вивчення доступу до медичної допомоги на КПВВ «Станиця Луганська», «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». 
  • Метою дослідження є визначення доцільності застосування єдиних процедур надання ЕМД на КПВВ та МКПП, а також окреслення заходів, які можуть зменшити кількість летальних випадків на КПВВ. 

Звіт доступний українською та англійською мовами.

Дослідження здійснювалося в рамках проекту «Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню Східної України», який реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Європейської комісії в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського союзу в межах консорціуму ACCESS.