Зробити пожертву
Укр / Eng
02.08.21

Василь Артемович – ВПО з інвалідністю 1-ї групи, він майже нічого не бачить. У своєму рідному місті Луганськ він відчував все на дотик, знав кількість кроків до улюбленого парку, аптеки, лікарні. Але 7 років тому, 5 серпня 2014 року, йому довелося виїхати з Луганська, залишивши свій дім. Виїхати без надії на швидке повернення, виїхати та вчитися жити на новому місці, звикати до нових вулиць, до нового помешкання. 

Спочатку пан Василь проживав протягом року в Павлограді. В листопаді 2015 року він оселився в модульному містечку у Нікополі, згодом поселившись у гуртожиток. Але прийшов лютий 2021 року і цей гуртожиток було виведено з експлуатації в лютому 2021 року. Знову невідомість та передчуття нової втрати, адже помешкання в гуртожитку за п’ять років вже встигло стати чимось дуже схожим на дім, рідний дім.

Дізнавшись від Олени Пазенко, монітора Дніпровського офісу БФ «Право на захист» про можливість переселення до м.Кам’янське, де Український фонд соціальних інвестицій (УФСІ) та місцева влада реконструювали будинок під комфортабельні квартири для внутрішньо переміщених осіб, Василь Артемович отримав надію на нове житло, яке могло б стати йому домівкою. 

Завдячуючи Євгену Романію, директору Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради, який надав транспорт, Василь Артемович та ще троє переселенців поїхали до Кам’янського, щоб побачити помешкання, бо якось не вірилося, що його десь може чекати новий дім. 

Переїзд до Кам’янського був досить довготривалим, передували місяці очікування і переживань, але на щастя, то вже все позаду. Попереду довге життя в новій квартирі.

The story of resettlement. He finally found his new home in Kamyanske

Олена Суха, монітор БФ «Право на захист», яка супроводжувала пана Василя в Кам’янському відзначає:

«Кам’янська громада – приклад небайдужого та людяного ставлення до людей. Адже в перший день, як тільки Василь Артемович отримав ключі від однокімнатної квартири, до нього вже завітали соціальні працівниці Кам’янського територіального центру соціального обслуговування, щоб з перших кроків в новій громаді людина відчувала, що про неї  турбуються.»

Василь Артемович віруюча людина, тому в своїх словах подяки, завжди повторює, що  монітори Дніпровського офісу «Право на захист» його янголи-охоронці, які в скрутну годину перенаправляли його на гуманітарну допомогу від УВКБ ООН, взимку поштою надсилали теплі речі від волонтерів, а коли він залишився без житла, скерували його до Кам’янського, де він знайшов свою нову домівку і людей, поруч з якими почуває себе впевнено та затишно.

The story of resettlement. He finally found his new home in Kamyanske

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

30.07.21

Пропонуємо Вашій увазі короткий освітній відеокурс «Гуманітарні стандарти захисту: проблеми та можливості», розроблений командою БФ «Право на захист». В створенні цього курсу брали участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування з Донецької та Луганської областей.

Мета відеокурсу – комплексно поглянути на процеси реагування, перспективи підвищення ефективності роботи органів влади, використовуючи у роботі гуманітарні принципи та міжнародні стандарти захисту в умовах надзвичайної ситуації.

Для кого розроблений цей курс?

Для представників органів влади, сферою відповідальності яких є попередження, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, а також для тих, хто опікується допомогою вразливим соціальним групам. Крім того, цей курс може бути корисним для представників НУО, в тому числі міжнародних, залучених до гуманітарного реагування. Волонтери та активні громадяни, пройшовши цей курс, зможуть оновити свої знання та навички у сфері захисту.

У відеокурсі згадана методологія зональної оцінки ризиків – детальніше про неї можна дізнатись за посиланням.

БФ «Право на захист» презентував освітній відеокурс та програму з практичного застосування гуманітарних стандартів захисту

Для кращого розуміння теми також долучаємо програму тренінгу з практики застосування принципів захисту.

Українською

Англійською

Міжнародні документи та додаткові матеріали для вивчення теми

Відеокурс та програму тренінгу було розроблено без мети комерційного використання, виключно в освітніх цілях, з використанням змісту наступних документів:

Висловлення вдячності

БФ «Право на захист» висловлює щиру вдячність за допомогу в підготовці цього відеокурсу людям, які займаються захистом у контексті своєї професійної діяльності на державній службі, у якості волонтерів та в громадських організаціях.

Серед них:

Погорєлова Марина Анатоліївна

Заступник Директора Бахмутського міського Центру соціальних служб – Начальник служби соціальної роботи в громаді

Червона Галина Володимирівна

Фахівець із соціальної роботи Бахмутського міського Центру соціальних служб

Неледва Інна Сергіївна

Начальник відділу прийому громадян управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації

Кукурян Світлана Миколаївна

Старша медична сестра КНП «Світлодарська багатопрофільна лікарня планового лікування Бахмутської районної ради»

Решевська Віра Олександрівна

Директор Бахмутського міського Центру соціальних служб

Тутова Надія Олексіївна

Керівник апарату Бахмутської районної державної адміністрації

Антипенко Наталя Валеріївна

Начальник управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області

Білоногова Віра Григорівна

ГО «Діти війни та трудового фронту»

Дякуємо також небайдужим мешканцям громад вздовж лінії розмежування:

Лісогурській Валентині Вікторівні

Раєнко Катерині Олексіївні 

Ярошевець Катерині 


Даний відеопродукт став можливим завдяки значній підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст лежить на БФ «Право на захист» і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

#ProtectionMainstreaming #BHA #3PConsortium

27.07.21

Ця історія почалася у травні 2021. Спершу цей випадок здався настільки складним, що надати необхідну допомогу просто неможливо…

Але ми вистояли та змогли допомогти цій маленькій родині впоратися з труднощами, з якими їм довелося зіткнутися!      

До БФ «Право на захист» звернулась Наталія, 27-ми річна вагітна жінка, яка перебувала у складних життєвих обставинах у зв’язку з тим, що в неї були відсутні будь-які документи, які посвідчують її особу.

Історія жінки дуже тяжка. Наталія – сирота, має інвалідність. Її батьки померли ще коли вона була маленькою. Під опіку її разом з сестрою взяла тітка. Всі вони разом проживали в одному з населених пунктів біля міста Волноваха.

Зі слів жінки, тітка часто ображала її. Одного дня, Наталії увірвався терпець: вона зібрала всі свої документи та пішла з дому. Декілька днів та ночей вона ночувала на зупинках, де у неї вкрали документи. Прихистив дівчину місцевий житель Волновахи, який проживав вдвох зі своєю матір’ю.

На обліку у жіночій консультації вагітна не перебувала. Жінка розуміла, що строк вже дуже великий й скоро народжувати, але через відсутність документів вона не в змозі буде зареєструвати свою дитинку та оформити необхідну соціальну допомогу… 

Хвилюючись за долю своєї майбутньої дитини, жінка почала шукати всі можливі способи, аби відновити документи. Одного дня, Наталія звернулася по допомогу до працівників благодійного фонду «Право на захист».

Зробити все можливе і неможливе заради власної дитинки. Історія Наталії Trying to do everything possible and impossible for a child. Natalia's story

У травні вона народила донечку. Співробітники Фонду допомогли жінці відновити втрачені документи. На свій день народження вона отримала новий паспорт, а через декілька днів – дублікат картки платника податків (ІПН). 

Не гаючи часу, було оформлене свідоцтво про народження донечки у Волноваському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану. 

У Центрі надання адміністративних послуг при Волноваській районній державній адміністрації було оформлено державну допомогу при народженні дитини, допомогу матері-одиначці, сім’ям з дітьми, а також отримано «пакунок малюка» – одноразову натуральну допомогу. 

Для отримання державної допомоги також були відкриті рахунки в відділенні банку. Від центру соціальних служб мати з дитинкою отримала підгузки та дитячу ковдру, засоби гігієни, постільну білизну, одяг для матері та дитини, харчі.

​Соціальні працівники допомогли матері з дитиною укласти договір з сімейним лікарем, й відтепер маленька дитинка перебуває під наглядом педіатра.

​Під час одного з відвідувань родини з’ясувалося, що літня жінка, яка проживає в будинку разом із родиною, має серйозне захворювання й потребує  лікування. Працівниками БФ «Право на захист»  терміново було перенаправлено жінку до лікарні, де її негайно оформили у хірургічне відділення. На даний час жінка почувається краще, отримує кваліфіковану медичну допомогу.

Ми дуже раді, що змогли допомогти цій родині. Наталії та її донечці ми бажаємо більше ніколи не потрапляти в таку складну життєву ситуацію!

БФ «Право на захист» висловлює свою щиру вдячність за співпрацю у розв’язанні проблем цієї сім’ї співробітникам Волноваського районного відділу державної міграційної служби, Центру надання адміністративних послуг, Відділу реєстрації актів цивільного стану, Центру соціальних служб.

#InvestInHumanity #UkraineHumanitarianFund

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

16.07.21

Любов Іванівна — пенсіонерка, переселенка, тендітна жінка, якій особисто довелося пережити всі жахи 2014 року.

Родом жінка з Донецька, її житло знаходиться в районі Донецького аеропорту. У 2014 році, зібравши найнеобхідніше, жінка виїхала в Дніпро, де прожила до грудня 2018 року в орендованій квартирі.

Історія переселення: Любов Іванівна знайшла нову домівку в Жовтих Водах

У грудні 2018 року жінка переїхала до гуртожитку у Вільногірську, тому що ціни за комунальні послуги там були більш помірні. Але вже в лютому 2021 року мешканці гуртожитку отримали повідомлення про виселення через проблеми з протипожежною безпекою.

Дізнавшись про можливе виселення ВПО з гуртожитку, монітори нашого Фонду надали інформацію про можливі варіанти для переселення в межах Дніпропетровської області. Але людям, які вже один раз втратили свій дім та облаштувалися на новому місці, не хотілося покидати Вільногірськ. З 16-ти мешканців гуртожитку тільки Любов Іванівна наважилася на переїзд до міста Жовті Води, яке радо зустріло її.

Монітор Фонду Олена Пазенко надала супровід Любові Іванівні в новому місті: 

«Коли людина приїздить в інше місто — це вже для неї певний стрес. І ми намагаємося бути поряд, щоб допомогти максимально швидко й продуктивно відвідати всі установи та зібрати необхідні документи. А завдяки начальниці відділу молоді та спорту Жовтоводської міської ради Олені Лауді та головній спеціалістці відділу Людмилі Шкуренко нам вдається все зробити протягом одного дня: і гуртожиток оглянути, і в лікарні дозвіл на заселення отримати, і довідку ВПО зробити. Кажуть, що непросто бути емпатом, коли ти щодня стикаєшся з проблемами десятків людей, але працівникам Жовтоводської міської ради це вдається. Щиро дякую за нашу співпрацю!».

Сьогодні Любов Іванівна обживається в гуртожитку педагогічного коледжу, де було відремонтовано та умебльовано 4-й поверх для комфортного проживання ВПО.

Маленькі громади з великим серцем. Історія Девладівської ОТГ

«У кінці 2020 року під час спільної зустрічі представники cлов’янського офісу УВКБ ООН наголосили на тому, що варто спрямовувати зусилля на допомогу з переселенням та вирішенням житлових питань ВПО. У нашій роботі ми стикаємося з тим, що багато людей, отримавши інформацію про наявні об’єкти для переселення, потребують нашого супроводу.

Сьогодні з невирішеними житловими питаннями лишаються найбільш незахищені: особи з інвалідністю, літні люди, одинокі мами з дітьми. Навіть переселяючи людей в межах області, нам доводиться їх зустрічати на вокзалі нових міст та супроводжувати до ОМС, УСЗН та в ЦНАПи. Самостійно людина просто не встигне зробити все це протягом дня, а залишитися та винаймати житло подобово не всі можуть собі дозволити.

Саме тут потрібна допомога наших моніторів та їхня тісна співпраця з органами місцевого самоврядування, які завжди йдуть на зустріч. І яскравим прикладом такої співпраці є Жовтоводська громада», 

— зазначає Мирослава Сущенко, керівниця дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

15.07.21

Остап народився на теренах України у Луганській області у 1986 році. Ще в дитинстві з родиною переїхав до міста Дебальцеве, Донецької області. Там же він ріс, навчався, познайомився з майбутньою дружиною. За сімейними обставинами, він зміг подати документи на отримання паспорта громадянина України лише у 2014 році. В той момент, коли потрібно було йти за готовим документом почалась війна

Остап з сім‘єю в буквальному сенсі цього слова тікали, залишивши у Донецькій області майже все, що мали – майно, гроші, документи. Згодом він з дружиною переїхав до Тернопільської області. У 2017 році в них народився син. Через відсутність документів Остап не мав змоги офіційно стати чоловіком та засвідчити батьківство. Це, в додаток, суттєво ускладнювало можливості для заробітку гроші на потреби сім‘ї.

Увесь цей час Остап намагався отримати паспорт громадянина України. Після лічених відмов, у 2020 році він звернувся до БФ «Право на захист». З того часу почалися нескінченні дзвінки, поїздки в Державну міграційну службу, звернення, заяви та, на жаль, скарги. 

У лютому 2021 року, міграційна служба нарешті погодилась провести ідентифікацію та підтвердити особу нашого бенефіціара. Проте, громадянство так і залишилося не визнаним. У травні 2021 року, після двох днів переговорів з органами ДМС, було подано документи на визнання особою без громадянства. 

Не дивлячись на три офіційні та десятки неофіційних відмов у видачі паспорту громадянина України, під час подачі документів на статус ОБГ, представники ДМС наполегливо стверджували, що ці дії не мають сенсу, адже особа є громадянином України. 

Що ж, результати цих тверджень ми дізнаємося лише з часом. Водночас, незалежно від результатів розгляду, Остап тепер нарешті зможе отримати документ, що посвідчує особу та відкриває двері до нового життя. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

14.07.21

Світлана народилася в Росії у 1991 році під час розпаду СРСР. Події того часу ще довго впливали на життя дівчини. Коли їй було два рочки, мати перевезла дівчину до України та покинула тут на самоті. Світланою опікувалася чужа жінка, яка змогла стати для неї рідною бабусею. На жаль, опікунство офіційно вона не оформила. Це стало однією із причин початку пекла, до якого потрапила Світлана по досягненню шістнадцятирічного віку. 

У видачі паспорта громадянина України Світлані відмовили. Протягом майже 15 років дівчина виборювала своє право бути частиною цього світу, право мати освіту, працювати, право бути дружиною, мамою. За цей час вона неодноразово зверталася до органів міграційної служби, аби отримати громадянство України. Натомість були лише одні відмови, усні та письмові, або прохання почекати, прийти пізніше, або не до них… За ці роки Світлана вийшла заміж (неофіційно) та народила двох чудових діточок. Через брак документів у Світлани вони з чоловіком були змушені через суд доводити батьківство.

У 2020 році Світлана звернулася по допомогу до БФ «Право на захист». На жінку та адвоката чекали декілька місяців звернень, скарг, постійних переговорів… І ось, навесні 2021 року, Світлана змогла подати заяву на отримання статусу особи без громадянства після того як в Україні нарешті запрацювала процедура визнання особою без громадянства.

Тим не менш, це тільки початок — попереду пояснення, виклики, запити. Проте, це вже великий крок до майбутнього. Майбутнього для світлої, доброї дівчини та її родини, майбутнього в країні, яка стала для неї рідною майже з народження. Країні, яка нарешті помітила Світлану та інших осіб без громадянства!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

09.07.21

Президенту України

Володимиру Зеленському

Шановний Володимире Олександровичу!

Ми, Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту і дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали у зв’язку із збройним конфліктом, звертаємося до Вас з проханням невідкладного підписання законопроєкту №5478  “Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї”, прийнятого Верховною Радою України 29 червня 2021 року.

З березня 2020 року окупаційні адміністрації, прикриваючись боротьбою з COVID-19, ввели штучні обмеження на перетин КПВВ через лінію зіткнення, розташовану в межах Луганської та Донецької областей, а також через адміністративний кордон Херсонської області та АР Крим та м. Севастополь. 

У зв’язку з цим, громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях втратили можливість підтримувати постійний зв’язок з підконтрольними українському уряду територіями. Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України, кількість перетинів через КПВВ знизилась у 35 разів порівняно із показниками, які існували до введення карантинних заходів з боку окупаційних адміністрацій. 

Єдиною можливістю збереження соціальних зв’язків, звернення за адміністративними, соціальними, медичними та іншими послугами для громадян України залишається подорож з тимчасово окупованих територій через територію Російської Федерації, що на сьогодні визнається адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 1700 до 5100 грн). 

Особливо критичною є ситуація у період триваючої вступної кампанії, де діти прямують з тимчасово окупованих територій до підконтрольної території, щоб вступити до закладів вищої освіти, і вкрай важливо, щоб першою зустріччю з представниками української держави для дитини не було складання протоколу про адміністративне правопорушення. 

Така ситуація потребує невідкладного вирішення. 29 червня Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону №5478. Цей проєкт передбачає незастосування до мешканців тимчасово окупованих територій штрафних санкцій за порушення з підстав гуманітарного характеру порядку в’їзду-виїзду з/до окупованих територій в умовах блокування перетину КПВВ зі сторони окупаційної влади. Наразі цей Закон очікує на підпис Президента України

Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту і дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали у зв’язку із збройним конфліктом, підтримує законопроєкт №5478 від 11.05.2021 “Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї” та звертається із проханням невідкладного підписання даного Закону з метою підтримки соціальних зв’язків з громадянами, які проживають на тимчасово окупованих територіях, задоволення невідкладних гуманітарних потреб. 

09 липня 2021 року

Громадська Організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Центр прав людини ZMINA

ГО “Донбас СОС”

БФ “Восток SOS”

БФ “Право на захист”

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

ГО «КримСОС» 


07.07.21

У 2015 році Юлія зі своїми 5-річними синами-двійнятками переїхала з Донецька в модульне містечко Нікополя. Це була її друга спроба порятунку себе і своїх дітей, коли вже стало зрозуміло, що війна на сході України затягнеться надовго.

Рік прожитий під обстрілами, безсонні ночі та прокидання від розірваних снарядів тепер здаються в далекому минулому, але не забуваються… Ще досі діти здригаються, почувши вибухи петард чи святкових салютів. 

Сьогодні ж Юлія та її сини пакують валізи, щоб переїхати з модульного містечка Нікополя до двокімнатної квартири в місті Кам’янське. І звісно ж з ними поїде в новеньке помешкання чорнявий красень, кіт Луї.

Наталя Юхименко, комендант модульного містечка Нікополя, опікується родиною від початку їхнього переміщення до міста:

«Юлія дуже світла людина та неймовірна мама! Вона все робить заради своїх дітей. Мені шкода, що Юлія переїжджає до Кам’янського, але водночас дуже радію за неї, бо вона так мріяла про власний дім!».

До Кам’янського Юлія регулярно їздила у лікарню з одним зі своїх синів, що має інвалідність. Тож дізнавшись від Олени Пазенко, монітора БФ «Право на захист», про реконструйований УФСІ багатоквартирний будинок для ВПО в Кам’янському, Юлія вирішила переїхати до цього міста, аби подати документи на отримання соціального житла.  

Завдяки наданому моніторами дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист» супроводу та небайдужому ставленню голови житлової комісії Кам’янської міської ради Альони Скали, мрія Юлії та її синів стала реальністю.

Жінка ледь стримує сльози радості: «Мрії здійснюються! Але я ще досі не можу повірити, що ми з дітьми отримали справжню квартиру! Дякую УФСІ що будуєте для переселенців! Дякую небайдужій громаді Кам’янського, яка приймає нас! Безмежно дякую БФ «Право на захист» за здійснення мрії!».

Мирослава Сущенко, керівниця дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист» зазначає:

«Щирі слова подяки від наших підопічних – це для нас дуже цінно, а відчувати свою причетність до здійснення їхніх мрій – дорогого вартує! І саме це відчуття надає сенсу нашій роботі!».

На фото – Юлія та монітор БФ «Право на захист» Олена Пазенко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

06.07.21

2 липня відбувся круглий стіл на тему реагування на виклики у сфері внутрішнього переміщення у контексті перехідного правосуддя. Захід організовано спільно БФ «Право на захист» та Консорціумом правової допомоги Грузії (LAG Consortium), за підтримки Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ/ОБСЄ). 

Учасники заходу обговорили практики, які застосовуються в Україні та Грузії для відшкодування шкоди за порушення прав людини внаслідок збройного конфлікту. Зокрема, під час обговорень експерти приділили особливу увагу розгляду успішних та невдалих практик забезпечення реалізації прав ВПО в межах процесів перехідного правосуддя в Україні та Грузії.

Грузинські колеги поділилися досвідом впровадження довготривалих рішень для ВПО, зокрема тих, що спрямовані на вирішення житлових питань та забезпечення соціального захисту. 

Своєю чергою українські колеги окреслили питання врегулювання репарацій в проєктах та чинних нормативно-правових актах у сфері перехідного правосуддя, а також поділилися практикою запровадження механізмів компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок збройного конфлікту в Україні.

«Правові рамки процесу перехідного правосуддя в Україні продовжують формуватися. У цьому контексті досвід Грузії в питаннях відшкодування шкоди за порушення прав людини може бути цінним як для розробки, так і для ефективної імплементації національних механізмів перехідного правосуддя!»

– зазначає Ярослава Юдіна, стратегічна юристка БФ «Право на захист»
Круглий стіл «Відповіді на виклики у сфері внутрішнього переміщення в рамках процесу перехідного правосуддя: порівняльне дослідження Грузії та України»

Протягом останніх років БФ «Право на захист» успішно допомагає ВПО та особам, постраждалим від збройного конфлікту, в отриманні відшкодування за порушення їх прав. Станом на червень 2021 року юристи БФ «Право на захист» допомогли бенефіціарам отримати 1 млн 574 тис. грн компенсацій за знищення житла внаслідок військових дій.

Проведений захід є частиною реалізації проєкту Бюро демократичних інститутів та прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ/ОБСЄ) «Просування людського виміру безпеки в Україні». Результатом спільного проєкту стануть напрацювання взаємних рекомендацій, які сприятимуть посиленню забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в межах процесу перехідного правосуддя в Україні, а також запобіганню порушенням прав ВПО в Грузії.

Доступний запис трансляції круглого столу

Transitional Justice Response to Internal Displacement and Implementation of IDPs’ rights: Comparative Study of Georgia and Ukraine

💬 Круглий стіл на тему «Відповіді на виклики у сфері внутрішнього переміщення в рамках процесу перехідного правосуддя: порівняльне дослідження Грузії та України»

Posted by Право на захист on Friday, July 2, 2021

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: