Зробити пожертву
Укр / Eng
27.01.21

Яка різниця між статусами шукача захисту та особи, яка потребує додаткового захисту? Як оскаржити рішення про відмову у визнанні біженцем? Які права має людина, яку визнано особою без громадянства? Як підтвердити належність до громадянства України?

Вичерпні відповіді на ці та інші запитання відтепер можна знайти у брошурі «Правовий захист шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства в Україні». Її розробила команда БФ «Право на захист» спеціально для юристів та адвокатів, які працюють або починають працювати зі справами шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства.

Брошура допоможе систематизувати знання та навички у сфері захисту прав вищеперерахованих категорій населення. На сторінках посібника кожен правозахисник знайде для себе практичну інформацію, яку необхідно знати в разі надання юридичної допомоги клієнтам. Брошура має два розділи з відповідними підрозділами.

Розробники сподіваються, що інформація, зібрана в цій брошурі, буде корисною та цікавою для користування!

Переглянути брошуру можна тут.

27.01.21

Пропонуємо до вашої уваги звіт «Постанова КМУ #767: виклики та перешкоди для участі у програмі», підготовлений БФ «Право на захист».

Звіт ґрунтується на результатах опитування щодо намірів, викликів та перешкод, пов’язаних із участю в програмі грошової компенсації (допомоги) постраждалим за зруйноване (пошкоджене) житло відповідно до Постанови КМУ №767. Додаткова інформація була зібрана під час численних моніторингових візитів до населених пунктів Донецької та Луганської областей, які відбувалися у жовтні-грудні. 

Загалом було зібрано інформацію щодо 826 житлових об’єктів: 325 зруйнованих та 501 пошкоджено. 

Звіт Постанова КМУ 767 виклики та перешкоди для участі у програмі

Також наші моніторингові та юридичні команди, беручі участь в деяких засіданнях комісій з розгляду відповідних питань у якості спостерігачів чи їх членів, мали змогу безпосередньо отримати інформацію щодо реалізації програми. Фокусуючись на досвіді учасників, цей звіт доповнює опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців (UNHCR) в листопаді 2020 року, присвячене аспектам роботи таких комісій, яке теж базувалося на спостереженнях БФ «Право на захист» та інших НУО, що брали участь в їх роботі. 

БФ «Право на захист» ініціював дослідження, щоб зрозуміти відповідність програми потребам людей, які є її цільовою аудиторією, а також для того, щоб виявити потенційні підводні камені. Ми вирішили звернутися до тих із наших бенефіціарів, які належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), людей, яких торкнувся конфлікт, та які, за повідомленнями, стикалися з проблемою зруйнованого чи пошкодженого житла. Також було опитано потенційних вигодонабувачів, про яких вже було відомо моніторам та тих, кого виявили під час польових візитів. Інтерв’ю були проведені у період з жовтня по листопад в Донецькій та Луганській областях телефоном або під час очних зустрічей. Наприкінці опитування деякі випадки були переадресовані до правової команди БФ «Право на захист» для подальшого супроводу. Таким чином, наша команда не тільки зібрала дані, але й оперативно надала допомогу тим, хто виявив бажання взяти участь в програмі, проте через деякі причини стикнувся зі складнощами в процесі. 

Звіт доступний українською та англійською мовами.

26.01.21

Україна є державою-підписантом Конвенції про статус біженців ООН. Стаття 33 цього документа забороняє висилати або повертати біженців до кордонів країни, де їхньому життю чи свободі загрожуватиме небезпека через їхню расу, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи або політичні переконання. Цей принцип також відображений і в національному законодавстві України, зокрема, в Кримінальному процесуальному кодексі в розділі щодо екстрадиції.

 В Україні заборонено:

  • висилати;
  • екстрадувати;
  • примусово повертати не тільки визнаних біженців, а й осіб, які звернулися за міжнародним захистом.

Якщо інша держава звертається до України з офіційним запитом на видачу, то обов’язково проводиться екстрадиційна перевірка.  Повинно бути встановлено чи немає обставин, що перешкоджають видачі людини.

Якщо людина звернулася в Україні в міграційну службу із заявою на підтвердження статусу біженця або оскарженням негативного рішення за цією заявою, то цей факт повинен бути встановлений під час екстрадиційної перевірки. В такому випадку міграційна процедура буде основним аргументом для того, щоб не здійснювати екстрадицію.

Процедура екстрадиції складається з декількох етапів:

  • офіційне звернення до України іншої держави;
  • екстрадиційна перевірка;
  • прийняття рішення за запитом про видачу (яке може бути оскаржене в суді);
  • екстрадиція/видача особи іншій державі.

Складність процедури вимагає кваліфікованої правової допомоги.

Якщо ви є шукачем захисту і маєте  обґрунтовані побоювання, що вас можуть видати іншій країні, обов’язково повідомте про це своєму юристу. У разі початку процедури екстрадиції, правова допомога є вкрай необхідною.

По темі:

Більше корисної та актуальної інформації

 читайте на сторінці бота Refugee Helper 


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

22.01.21

20 мільйонів гривень – у 2020, та 114 мільйонів – у 2021 році. Саме стільки грошей закладено в державному бюджеті на виплату компенсацій людям, чиї житлові будинки чи квартири були зруйновані внаслідок конфлікту на сході України. Серед тих, кому призначили компенсацію, є дев’ять клієнтів БФ «Право на захист». 

Рішення щодо виплати компенсації ухвалюються спеціально створеними комісіями. До їхнього складу входять представники обласної державної адміністрації та громадських організацій. Упродовж грудня відбулося вісім засідань таких комісій: три – в Луганській області та п’ять – у Донецькій. За їхніми результатами надання компенсації схвалено у 33 справах на Луганщині та 47 – на Донеччині.

Найбільшою перешкодою для отримання компенсації стала проблема з документами, що посвідчують право власності. Багато людей потребували консультацій саме з цього питання. Крім того, задля отримання компенсації особа повинна відмовитися від права власності на зруйноване житло, водночас постраждалі часто не бажали цього робити через недовіру до держави, і як наслідок відмовились від участі в процедурі компенсації.

Для того, аби здійснювати моніторинг роботи місцевих комісій, збирати і передавати дані обласному управлінню житлово-комунального господарства та Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, на рівні районних рад створюють органи контролю, наприклад, таку створили при Волноваській РДА. Районні комісії надають допомогу обласним та національним органам влади лише в тому випадку, якщо в останніх немає можливості звернутися до місцевих комісій.

З міркувань безпеки комісії не змогли відвідати деякі райони Південного, Мар’їнки, Красногорівки, Авдіївки, Опитного, Водяного, Пісків, Тарамчука та Березового Донецької області та деяких районів Золотого-4 Луганської області та провести там обстеження зруйнованого житла. У деяких випадках, наприклад, у Мар’їнці, керівництво Операції Об’єднаних сил (ООС) відмовило в наданні дозволу на проведення обстеження, водночас, в інших випадках, наприклад, щодо Березового, рішення Командувача об’єднаних сил все ще очікується.

———–

Упродовж грудня адвокати БФ «Право на захист» супроводжували  49 судових справ щодо доступу до належного житла, землі та власності. 7 справ позитивно вирішені судами першої інстанції та одна справа – негативно, 7 позитивних рішень набули законної сили. В одній справі було ухвалене рішення апеляційного суду (негативне) – воно також набрало чинності. Ще 36 справ розглядаються в судах першої інстанції, 4 справи – в апеляційних судах. 

Крім того, за останній місяць 2020 року команда БФ «Право на захист» супроводжувала 54 стратегічних судових справ: 39 справ щодо компенсації за зруйноване та пошкоджене житло в національних судах, 14 справ у ЄСПЛ та одну справу – про стягнення компенсації за будинок, який був знищений під час пожежі.

У судах першої інстанції супроводжено 33 справи, в одній із них ухвалено позитивне рішення. Також у судах першої інстанції розглядаються ще дві справи про примусове виконання позитивних рішень (про компенсацію за зруйноване житло) апеляційного суду. У апеляційних судах розглядалися три справи, у двох із них винесені позитивні рішення.  2 справи розглядалися у Верховному Суді. Ще 14 справ розглядаються в Європейському суді з прав людини. У дев’яти з них скарги ґрунтуються на тому, що часткова компенсація (30 000 – 100 000 грн), яку присудив Верховний Суд, є неадекватною, а національні суди не захищали право позивача на мирне володіння своїм майном. Порушено три справи щодо відсутності доступу до майна на тимчасово окупованій території.

21.01.21

При розгляді справи в суді ми завжди сподіваємося, що буде верховенство права, справедливість, але, на жаль, не завжди це є так… Схожа ситуація трапилася і зі справою нашого бенефіціара про вилучення грошей на КПВВ за перевищення встановленого граничного розміру. Дві судові інстанції, численні клопотання та майже півроку захисту інтересів у суді – а люди то просто їхали на лікування онкозахворювання…

Наш бенефіціар – чоловік, громадянин України. Зі своєю дружиною та 4 дітьми він мешкає в Харцизьку, що на тимчасово окупованій території. Справжнім ударом для чоловіка було те, що у дружини виявили онкологію. Лікували спочатку в Донецьку, потім виїжджали до Азербайджану. У Донецьку була проведена операція, і після виписки з медзакладу дружині порадили пройти терапевтичне радіологічне лікування в Дніпрі. На тимчасово окупованій території необхідні методики лікування онкозахворювань і умови такого лікування просто відсутні. У зв’язку з неможливістю вільного перетину лінії розмежування через карантин було оформлено письмове запрошення у спеціалізовану лікарню в Дніпрі. Додатково було вказано, що жінку будуть супроводжувати чоловік та її брат, оскільки самостійно вона подорожувати не може. Відтак дозвіл на перетин лінії розмежування було отримано, гроші зібрано – час рушати на підконтрольну уряду України територію.

Стоп: онкозахворювання почекає

10 серпня 2020 року сім’я у складі трьох осіб на власному авто виїхала з Харцизька в напрямку Дніпра через КПВВ “Новотроїцьке”. З собою вони мали гроші, необхідні для лікування жінки. Сума не перевищувала дозволений ліміт на 3-х осіб. Оскільки всі їхали разом, то і гроші були в сумці у голови сім’ї – нашого бенефіціара. Згодом на КПВВ “Новотроїцьке” на них чекала тотальна перевірка машини та документів. Наш бенефіціар показав усю суму грошей та виписки з лікарні, які підтверджують мету подорожі. Але працівник Державної фіскальної служби України склав протокол про адміністративне правопорушення за незаконне переміщення грошових коштів з перевищенням встановленого граничного розміру. І пояснення, що ця сума на всіх трьох осіб у машині, що сім’я їде на складне лікування до Дніпра – не допомогли чоловіку відстояти свої права. Було вилучено всі наявні гроші. За словами людей в них залишилося десь 250 грн. Сім’я почала терміново шукати гроші серед знайомих, аби таки поїхати до Дніпра. Дякуючи небайдужим землякам, гроші вдалося зібрати.

Свідками історії родини на КПВВ стали монітори БФ “Право на захист”, які й порадили людям звернутися для захисту інтересів до офісу організації у Дніпрі.

Судові баталії

Невдовзі чоловік та брат дружини відвідали офіс БФ “Право на захист” у Дніпрі. Вони розповіли про інцидент, деталі та надали медичні документи. Наші колеги зробили численні адвокатські запити та зібрали всі документи, необхідні для захисту інтересів у суді.

“Під час ознайомлення з матеріалами справи була виявлена ​​цікава особливість. Контрольний талон, оформлений при в’їзді клієнта (ред. – голови сім’ї) з членами родини на КПВВ, мав виправлення. Цифра «3», яка свідчила про кількість осіб у машині, була виправлена ​​на «1». Хтось навмисно намагався створити видимість в’їзду клієнта на територію КПВВ самостійно. У протоколі про адміністративне правопорушення також вказувалося, що клієнт рухався з тимчасово окупованої території в машині один”, – розповідає Вячеслав Стасюк, адвокат дніпровського офісу БФ “Право на захист”.

Відтак адвокат підготував письмове клопотання про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, адже клієнт перетинав лінію розмежування в супроводі своєї дружини і її брата, гроші були спільні, а сума не перевищувала ліміт на 3-х осіб. Але міський суд визнав клієнта винним у порушенні положень частини 1 статті 204-3 КУпАП, наклав штраф і конфіскував вилучені грошові кошти сім’ї. 

Після ознайомлення з текстом рішення адвокат підготував апеляційну скаргу та наголосив, що у справі є докази про невинуватість клієнта в порушенні закону. 18 січня 2021 року відбулося чергове засідання Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь). Як свідки до суду були запрошені два монітори БФ “Право на захист”, які безпосередньо спілкувалися з усіма трьома членами родини під час їхнього перетину 10 серпня 2020 року. Факт того, що в машині було три особи, а не одна, як це зазначено в талоні, – було доведено і враховано суддею.

“Ми пройшли дві інстанції – перша інстанція, де було прийнято негативне рішення, і апеляція, яка виправила суддівську помилку суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції скасована, а провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях клієнта складу адміністративного правопорушення”, – коментує Сергій Галемський, адвокат маріупольського офісу БФ “Право на захист”.

Апеляційний суд встановив, що клієнта було притягнуто до адміністративної відповідальності необгрунтовано, та зобов’язав повернути чоловіку всі вилучені на КПВВ гроші.

19.01.21

Як зменшити шанси виникнення надзвичайних ситуацій на сході України?

Про це знають у Консорціумі ЗР, який було створено у 2019 році.

До нього входять українські та міжнародні неурядові організації ACTED, IMPACT Initiatives, БФ «Право на захист», Товариств за підтримки Данського, Австрійського, та Українського Червоного Хреста, та фінансується в рамках проєкту Європейського Союзу «Зниження ризику стихійних лих у Східній Україні».

Настав час підвести підсумки роботи Консорціуму зменшення ризиків та оглянути основні досягнення!

Натисніть для завантаження інформаційного бюлетеня Консорціуму ЗР зі зниження ризиків у форматі .pdf українською

18.01.21

15 січня відбулась робоча зустріч, на якій були розглянуті нововведення у постанові Кабінету Міністрів України про «Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб».

У спільній роботі взяли участь фахівці військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк, консультанти Східного регіонального представництва Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ),  а також наші колеги з Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Під час зустрічі були обговорені питання щодо скасування вимог строку перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб (ВПО), уточнені формулювання щодо сімей ВПО з дітьми, а також обговорено можливість затвердження додаткових загальних критеріїв пріоритетності надання житла для ВПО.

зустріч discussion

Дякуємо нашим партнерам та колегам за продуктивну зустріч!

15.01.21

Коли ви подаєте заяву в міграційну службу щодо визнання біженцем, ви маєте бути готові надати докази, що підтверджують ваші побоювання за своє життя внаслідок переслідувань в країні вашого походження. В той же час, радимо такі докази вказувати у заяві в якості додатків, щоб вони не були втрачені, а також, щоб у разі відмови міграційної служби визнати вас біженцем, ви могли у подальшому підтвердити, що намагалися довести наявність конвенційних ознак.

Основним доказом у суді буде ваш протокол співбесіди з міграційною службою. Тому слід перевіряти, щоб всі надані вами пояснення під час співбесіди були записані чітко та детально.

В міграційну службу або суд можна подати такі докази:

  • інформація щодо країни походження;
  • письмові докази (листи від правозахисних організацій, характеристики, свідоцтва, і т. п.);
  • фотографії;
  • відео-, аудіозаписи мітингів, демонстрацій, записи з радіо;
  • відеорепортажі журналістів, блогерів, і т. п. ;
  • скріншоти сторінок з соціальних мереж;
  • показання свідків;
  • інші наявні у вас докази.

Зверніть увагу, що одним з найважливіших доказів є інформація щодо країни походження заявника. Вона повинна бути актуальною, релевантною, надійною, збалансованою, точною та відповідати дійсності.

Що може бути включеним до інформації про країну походження?

  • Звіти міжнародних правозахисних організацій;
  • Звіти урядових і неурядових організацій;
  • Витяги з законодавства країни походження заявника;
  • Матеріали ЗМІ;
  • Наукові статті.

Де можна знайти цю інформацію:


Більше інформації читайте на сторінці бота Refugee Helper 

15.01.21

Сьогодні зранку у медпункт на КПВВ «Новотроїцьке» доставили 25 безкоштовних тестів на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2. Про це повідомляють з місця наші колеги – спостерігачі БФ «Право на захист». 

«Медпункт на КПВВ працює до 14:30 – його працівники залежать від розкладу руху транспорту. Відтак ті, хто приїжджатиме на КПВВ після 14:30 і без смартфона, автоматично мають їхати на обсервацію до смт Гостре, – говорить Катерина Рачинська, наш монітор. – До того ж ми з’ясували, що упродовж години тест зможуть зробити лише двом особам. Виходить, тільки 10-11 осіб на день можна буде безоплатно протестувати на антиген коронавірусу».

Сам механізм припинення самоізоляції за оновленими правилами не опрацьований. За нашою інформацією, зараз розроблюється алгоритм дій працівників пунктів тестування у випадку виявлення позитивних результатів експрес-тесту та алгоритм роботи з тими, хто з технічних причин не може встановити додаток «Вдома».

Ірина Пецко, правова аналітикиня благодійного фонду «Право на захист», наголошує: «Зараз допрацьовується механізм припинення самоізоляції на підставі  експрес-тесту, але людям все одно доведеться встановлювати додаток «Вдома». За логікою постанови КМУ №9 від 05.01.2021 року, додаток мають встановлювати всі, хто перетинає КПВВ (крім тих, в кого немає смартфона), а здавати чи не здавати тест – вибір людини. Тож все мало бути так: додаток «Вдома» + негативний тест = зняття з самоізоляції; «Вдома» + позитивний тест = продовження самоізоляції до завершення 14 днів або негативного ПЛР-тесту; немає телефона + негативний тест = людина їде додому (але цей етап ще не відпрацьований на практиці); немає телефона + позитивний тест = обсервація».

Об 11:20 на КПВВ з боку НПУТ прибула жінка з дитиною. Вона мала додаток «Вдома», першою здала безкоштовний тест, а за 20 хвилин отримала негативний результат. Жінку пропустили, але їй таки доведеться чекати на повідомлення в додатку про зняття самоізоляції, допоки не налагодять новий механізм.  

Складніше ситуація у чоловіка, який намагався перетнути лінію розмежування без смартфона. У Держприкордонслужбі кажуть, що не отримували вказівок на пропуск людей без додатку «Вдома», отже зогляду на поточні умови, навіть негативний результат тесту не допоміг би йому уникнути обсервації.

Ми моніторимо ситуацію – і повідомлятимемо про зміни. Слідкуйте за інформацією на нашій сторінці.