Зробити пожертву
Укр / Eng
09.06.16

Співробітники Маріупільського офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), монітори Ольга Невідома та Віта Кулініч провели серію юридичних консультацій з ВПО у містах Курахове та Вугледар.

Переселенці отримали відповіді на найбільш актуальні питання, що стосуються не проставлення штампів на довідках ВПО, отримання спадщини на неконтрольованій Урядом України території, справ щодо земельних паїв, отримання свідоцтва про народження та ін.

Юридичні консультації були проведені спільно з Олегом Батюком, адвокатом та директором Центру надання безкоштовної правової допомоги, у рамках діючого Меморандуму про співпрацю.

За словами Володимира Олексенко, керівника Маріупольського офісу проекту, зустрічі з ВПО задля надання безкоштовних юридичних консультацій є регулярними та проводяться навіть у найвіддаленіших куточках на півдні Донецької області, щоб усі переселенці, яким потрібна юридична допомога, мали змогу її отримати.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3450,3449,3448″]

08.06.16

Сьогодні Уряд розгляне проекти змін до двох постанов, які стосуються переселенців.

Як зазначалося раніше, Кабмін має намір внести зміни до сумнозвісної Постанови №509. Але крім неї у порядку денному значиться розгляд проекту ще однієї постанови: “​Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”.

В цьому проекті Уряд зберігає практично всі ті процедури, які практикує щодо ВПО і нині: призупинення, перевірки мобільними групами (разом з Нацполіцією і СБУ).

До того ж вводяться і інші новели: комісії, які прийматимуть рішення про призначення чи непризначення внутрішньо переміщеним особам пенсій та соціальних виплат, перевірки їх місць проживання.

Що також важливо – акт не проходив громадського обговорення і, з точки зору Мінсоцполітики, не потребує такого обговорення. Проте, акт прямо вплине на життєво важливі інтереси громадян, а відповідно обов’язково має пройти громадське обговорення.

Адвокаційна команда БФ «Право на захист» зробила детальний аналіз зазначеної постанови

08.06.16

Позиція громадських організацій стосовно пропозицій Уряду щодо нового порядку здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам

8 червня Кабінет Міністрів України затвердив зміни до двох постанов у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб:

1) Зміни до Постанови Уряду № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», яких очікувала  громадськість та внутрішньо переміщені особи;

2) Зміни до Постанови Уряду № 637 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Зокрема, прийнято зміни до Постанови №509 лише в одному пакеті з проектом змін до Постанови Уряду №637. Така позиція суперечить очікуванням громадськості та внутрішньо переміщених осіб, адже нашою вимогою є прийняття саме проекту змін до Постанови № 509 без жодних прив’язок до інших нормативно-правових актів.

Ознайомившись з новим проектом Постанови № 637, а також проектами новостворених Порядків відновлення соціальних виплат та контролю за такими виплатами, громадськість наголошує на  введенні в дію, шляхом ухвалення порядків в запропонованих редакціях, нових дискримінаційних процесів щодо ВПО:

  1. Крім того, що прив’язка соцвиплат до чинності довідки ВПО та монополія Ощадбанку як єдиного уповноваженого банку для отримання пенсійних та інших видів допомоги залишається, додатково було розроблено два порядки призначення видів соціальної допомоги ВПО та контролю за їх виплатою. Це говорить продовження посиленого контролю Уряду за переселенцями та фінансуванням призначених їм допомоги.
  2. Викликає стурбованість пункт щодо припинення соцвиплат у разі непроходження фізичної ідентифікації особи. На практиці будуть відбуватись негативні явища і ситуація може бути ще гіршою, ніж у випадку з «непроставленням» штампів Державної Міграційної Служби на довідках ВПО. При відсутності за місцем проживання особи їй надаватимуться 3 дні на повідомлення органу соцзахисту про своє проживання за фактичною адресою. Також передбачена можливість запитів до прикордонників для отримання інформації про перетин особою лінії розмежування.

Це порушує право на свободу пересування особи.

  1. У Порядку відновлення виплат (проекті) визначено, що при переоформленні соцвиплат органи соцзахисту матимуть можливість з власної ініціативи проводити «перевірку достовірності інформації щодо фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, яку вона вказала у заяві». Такий порядок є однією з альтернатив штампам ДМС і це яскравий показник посиленого контролю та втручання в особисте життя.
  2. Знову ж таки декларується обов’язок в 10-денний строк письмово повідомляти про зміну фактичного місця проживання/перебування структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання / перебування.
  3. Змінами передбачається, що наслідком розгляду подання заяви на продовження/відновлення соцвиплат є Акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Далі Комісія прийматиме рішення щодо призначення (відновлення) або відмову в призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення їх виплати, в тому числі, з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Для пенсіонерів, наприклад, такий механізм буде мати катастрофічні наслідки для їх фізичного та психічного здоров’я в першу чергу.

  1. Причиною припинення соцвиплат, окрім передбачених законодавством, може бути також фізична відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування, вказаним у заяві про призначення (відновлення) виплат; дані Мінфіну за результатами верифікації; скасування довідки ВПО; подання Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Нацполіції, ДМС, Мінфіну тощо. Це – порушення прав на соцзахист, дискримінація. Подібними діями влада себе дискредитує як суб”єкт держуправління. Наслідками може бути гуманітарна катастрофа.
  2. У випадку припинення таких виплат уповноважений орган повідомлятиме лише орган соцзахисту, а не людину напряму.
  3. У Порядку контролю за виплатами вказано, що перевірки за місцем фактичного проживання відбуватимуться раз на 6 місяців. До того ж, у проекті визначений цілий перелік підстав для додаткової перевірки. А створення мобільних груп, що утворюються із представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Нацполіції та Пенсійного фонду, майже дублює Постанову №79, якою ще у 2015 році було встановлено перевірку місця проживання осіб та яка повинна була втратити чинність після вступу в дію у січні 2016 змін до ЗУ “Про забезпечення прав і свобод ВПО” (Закон), якими ліквідувалася необхідність штампів ДМС на довідках та відповідних перевірок ВПО.
  1. При не підтвердженні проживання за зазначеною соцзахисту адресою переселенцям, згідно до проектів, припиняють дію довідки та призупиняють соцвиплати до винесення остаточного рішення комісією. Тобто, ще до прийняття остаточного рішення припиняється нарахування коштів людям.
  2. Поновлення виплат буде можливим знову ж таки, лише колегіально за рішенням комісії. Громадськість має підозри, що компенсацій за безвиплатний період, скоріше за все, на практиці не буде. Цікаво також те, що тим ВПО, кому саме скасували дію довідки (ст. 12 Закону), відновлюватимуть соцвплати не раніше, ніж через 6 місяців з моменту їх припинення (наприклад, це стосуватиметься осіб, що повернулись на постійне місце проживання на непідконтрольній території, та згодом вимушені були повернутись на підконтрольну внаслідок ескалації конфлікту).
  1. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики

Пунктом 12 цього Порядку вказано, що в обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян; життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; стосуються витрачання бюджетних коштів. Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Громадське обговорення вказаного проекту акту НЕ проводилось. Більше того, у пояснювальній записці до проекту акту вказано, що він не потребує обговорення з громадськістю.

Вказаний проект акту стосується життя близько 2 млн. громадян України і безпосередньо впливає на їхні життєво важливі інтереси, а тому вочевидь потребує обговорення з громадськістю і консультацій із самими ВПО.

Висновок: у випадку затвердження проекту змін до Постанови №637 і доданих до неї Порядків в існуючому форматі, наслідками будуть:

  • порушення не лише спеціального законодавства, але норм Конституції України, міжнародного права та в цілому фундаментальних принципів права та правової держави;
  • нівелювання принципу пріоритетності та невідчуджуваності прав людини;
  • обмеження у засобах для існування найбільш вразливих категорій громадян;
  • посилення недовіри до Уряду та держави загалом як з боку громадян, так з боку громадського сектору і міжнародних/іноземних партнерів;
  • послаблення іміджу України як європейської демократичної держави на міжнародній арені.

Ми не виступаємо проти запровадження державних механізмів контролю за використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на виплату деяких видів цільової соціальної допомоги, але ми не згодні із запропонованим алгоритмом перевірки всіх без виключення переміщених громадян, а особливо отримувачів пенсій. Ми вбачаємо необхідність в створенні саме демократичного та гуманного  механізму, який б не порушував права людини, та готові долучитись до його розробки.

З огляду на вище зазначене, ПРОСИМО:

  1. Затвердити зміни до Постанови №509 в окремому вигляді без прив’язки до інших проектів.
  2. Не затверджувати проект змін до Постанови №637 в запропонованому форматі.
  3. Сприяти доопрацюванню змін шляхом створення робочої групи за участю громадських та міжнародних організацій (з обов’язковим проведенням консультацій із громадськістю).

 

З повагою

 

ГО “КримSOS”

БФ “Восток-SOS”

ГО “Донбас СОС”

Інститут суспільно-економічних досліджень

Донецька обласна організація “Комітет виборців України”

Благодійний фонд “Право на захист”

Ресурсний центр допомоги переселенцям

07.06.16

Анна Букрєєва, юрист Слов’янського офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців, провела у м. Торецьк групову правову сесію з внутрішньо переміщеними особами.

Під час сесії на тему «Відстоювання свого права на отримання виплат та пенсій без штампа ДМС в судовому порядку» ВПО був роз’яснений алгоритм дій з приводу поновлення соціальних виплат/пенсій, можливість та порядок оскарження дій органів УПСЗН та УПФУ, а також можливість захисту порушених прав у судовому порядку.

07.06.16

У м. Бердянськ відбулася групова юридична консультація для ВПО. Захід був організований співробітниками Запорізького офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців, адвокатом Вадимом Стремоуховим та моніторами Наталею Кузьменко, Анною Бутенко і Віталієм Кудринським.

«Маючи перелік найбільш актуальних питань від ВПО, я зміг заздалегідь підготувати консультації, в тому числі у письмовому вигляді, – розповів Вадим Стремоухов. – Зазначу, що письмовий варіант містив тези правового роз’яснення відповідного питання та витяг з нормативно-правового акту, який регулює ці правові відношення».

Загалом групова юридична консультація, у якій крім переселенців прийняли участь члени Громадської організації «Об’єднання вимушених переселенців «Балто», тривала майже три з половиною години.

ВПО щиро дякували за надані консультації та можливість отримання відповідей на хвилюючі їх питання.

07.06.16

7 червня в Києві активісти організацій, які займаються захистом прав внутрішньо переміщених осіб: БФ «Восток-SOS», ГО «Донбас СОС», ГО «КримSOS», БФ «Право на захист», Інститут суспільно-економічних досліджень, ДОО «Комітет виборців Україна» провели прес-конференцію під відкритим небом «Гройсман, не треба штампувати переселенців!» з вимогою до Кабміну на найближчому засіданні Уряду прийняти зміни до Постанови № 509, привівши його у відповідність до Закону.

«Результати моніторингів, які проводить БФ «Право на захист» доводять, що внаслідок неузгодженості нормативно-правових актів та нескоординованості діяльності органів державної влади, переважна більшість внутрішньо переміщених осіб зіткнулися з призупиненням їм соціальних виплат, що критично вплинуло на рівень їхнього життя», – зазначає Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист».

Минуло п’ять місяців з моменту підписання Президентом змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», – змін, спрямованих на поліпшення становища переселенців. Однак, з січня Уряд не може узгодити зміни до постанов, якими забезпечується виконання цього Закону.

«В Уряді кажуть, що немає особливої ​​проблеми з переселенцями. А ми говоримо, що чиновники не хочуть бачити проблему і визнавати свої помилки. Журналісти запитують, чому ж переселенці мовчать і їх зовсім не чути? А ми говоримо, що не треба змушувати голодного і немічного кричати. Треба відкрити свої вуха і душі. Якщо нічого не змінити, то такими темпами ми скоро будемо мати всі підстави, щоб називати бездіяльність Кабінету міністрів України і нещасливу 509 постанову новим Голодомором-2016. Адже теж збіг обставин – верифікація та зміни в Закон про права переселенців. А в підсумку сотні тисяч людей залишилися на межі виживання у своїй рідній країні», – заявляє Тетяна Дурнєва, виконавчий директор Донецького Комітету виборців, експерт з питань ВПО Інституту суспільно-економічних досліджень.

Всі п’ять місяців через невідповідність Закону та підзаконних актів, небажання виконавчих органів влади дотримуватися Закону, тисячі переселенців не можуть отримати свої пенсії і соціальні виплати. Причина проста: для отримання пенсії або допомоги вимагають штамп, який, відповідно до Закону, не може поставити жоден орган влади, проте «непроштампований» переселенець позбавляється права на всі виплати і отримання адміністративних послуг. В умовах вимушеного переміщення, необхідності оренди житла на комерційній основі і відсутності роботи для багатьох переселенців, пенсії і соціальні виплати – важливе джерело доходу, а іноді – єдиний спосіб вижити.

«Сьогодні немає місця дискусії, докладає Уряд достатньо зусиль для допомоги людям, постраждалим в конфлікті чи ні. Щоб зрозуміти, чи готова Україна прийняти Євро 2012 досить було уявити дорогу туриста від вокзалу до стадіону, де в проміжку він їде на транспорті, поселяється в готель і збирається перекусити. Так і в питаннях внутрішнього переміщення, виконавчі органи влади повинні представити дорогу переселенця з Луганська до Києва, які на його шляху виникають перешкоди в перетині лінії розмежування, пошуку житла, школи для дитини, як вирішуються питання відновлення документів та оформлення виплат. Якщо таких умов немає, то держава повинна їх створювати, як будувала готелю або дороги, або навіть цілі стадіони до Євро 2012. Так, це може коштувати дорого і змінювати звичний уклад життя, але хіба люди, які втекли від війни, не зробили те ж саме?», – зазначає Олександра Дворецька, координаторка Благодійного фонду «Восток-SOS».

Активісти прийняли естафету акцій переселенців, що проходили в регіонах 6 червня, і звернулися до Кабміну з вимогою прийняти на найближчому засіданні Уряду 8 червня правки до Постанови №509, які приведуть у відповідність Закон і підзаконні нормативні акти і забезпечать виконання Закону.

«Внаслідок окупації Криму і збройної агресії на Донбасі з боку РФ, в Україні сьогодні офіційно зареєстровано близько 1 млн 800 тисяч внутрішньо переміщених осіб. У більшості – це громадяни нашої країни, які володіють конституційними правами і свободами на рівних засадах з громадянами з інших регіонів України. Борючись за прийняття змін до Закону про переселенців, усі ми також боролися за недискримінацію переміщених осіб і проти антибюрократичних адміністративних механізмів. Через півроку ми бачимо, що норми закону не виконуються. Люди місяцями обмежені в пенсіях та інших соціальних виплатах через відсутність як єдиної державної стратегії забезпечення прав ВПО, так і узгодженості у здійсненні тактичних дій влади. Це страшна тенденція, яка веде до гуманітарної катастрофи. Тому зміни в 509 Постанову, на яких акцентує увагу громадськість, необхідно вносити в терміновому порядку», – підкреслює Таміла Ташева, координатор ГО «КримSOS».

06.06.16

У Краматорську, біля Донецької обласної державної адміністрації, зібралися близько 100 ВПО.

Переселенці, серед яких багато жінок з маленькими дітьми, прийшли з вимогами привести постанови Кабінету Міністрів України № 505 та №509 у відповідність із законодавством, відновити виплати ВПО і виплатити всі існуючі заборгованості.

Нагадаємо, з січня цього року уряд так і не привів у відповідність із Законом України постанову Кабміну №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”.

УПСЗН і Пенсійний фонд не визнають дійсними довідки переселенців без штампа Міграційної служби, яка з 13 січня 2016 року, керуючись законом, не проставляє штампи на довідках.

У результаті сотні тисяч ВПО протягом довгих місяців залишаються без песій та інших соціальних виплат і знаходяться на межі виживання.

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3403,3404,3405,3406,3407″]

06.06.16

Співробітники Слов’янского офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців, Єлізавета Гончарова та Ганна Букреєва провели групову правову сесію із переселенцями, що мешкають у селі Серебрянка Бахмутського району.

Бажаючих взяти участь у дискусії щодо припинення виплат адресної допомоги за постановою КМУ №505 і пенсій внутрішньо переміщеним особам у зв’язку з відсутністю штампа ДМС на довідках ВПО, було багато. Село постраждало за час бойових дій, але представники гуманітарних чи правозахисних організацій приїздять сюди дуже рідко, через значну віддаленість Серебрянки від міста.

Переселенці, серед яких було багато людей похилого віку, розповіли про проблеми з оформленням виплат адресної допомоги, соціальних виплат та пенсій за довідками ВПО, на яких немає штампів ДМС та охоче вислухали запропоновані юристами можливі шляхи їх вирішення.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3413,3412″]

02.06.16

2 червня БФ “Право на захист” на базі Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України презентував Моніторинговий звіт щодо призупинення дії довідок ВПО, соціальних виплат та пенсій у п’яти східних областях.

“Призупинення виплат торкнулося найбільш незахищених людей, які вже так багато пережили і втратили, і були змушені рятуватися від конфлікту. Для багатьох переселенців соціальні виплати – єдине джерело доходу, що рятує їх від злиднів, – зазначила Анна Річ, Координатор кластера з питань захисту. – Кластер з питань захисту закликає забезпечити переселенцям доступ до соціальних виплат і пенсій нарівні з усіма громадянами України”.

Олександр Галкін, директор БФ “Право на захист”, наголосив: “Те, що зараз відбувається із призупиненням виплат, можна прирівняти до гуманітарної катастрофи. І дуже важливо говорити про це та наводити статистичні дані. Чим більше такої інформації дійде до влади, тим більших змін ми можемо очікувати”.

Правовий аналітик БФ “Право на захист” Олена Виноградова презентувала результати моніторингу. Згідно з результатами моніторингу, 88 % опитаних ВПО вказали, що постійно проживають на підконтрольній території; 78,5 % загальної кількості опитаних ВПО постійно проживають за адресами, вказаними в їхніх довідках, дещо менше 10 % – не за адресою реєстрації, вказаною у довідці, але в населеному пункті, в якому її отримували. 85 % переселенців, які вказали постійним місцем проживання підконтрольну територію, зазначили, що призупинення соціальних виплат та пенсій вплинуло на них суттєво або критично. “Можна констатувати дуже велику кількість випадків призупинення довідок і соціальних виплат переміщеним особам, які постійно проживають на КУУТ (особливо помітно це проявилось у Дніпропетровській та Харківській областях), а отже фактично є постраждалими від кампанії Мінсоцполітики щодо призупинення довідок і соціальних виплат ВПО на підставі списків СБУ”, – підвела підсумок О. Виноградова. “Також результати моніторингу свідчать про те, що ті особи, які мають довідку про взяття на облік ВПО і вказали, що не проживають постійно на КУУТ, отримують цю довідку лише з метою забезпечення можливості отримання пенсії як єдиного або основного джерела доходу”, – додала вона.

“Звіт БФ “Право на захист” показав, наскільки розкоординованими були дії центральних та місцевих органів влади”, – підкреслила Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Жанна Лук’яненко. На її думку, відсутність такої координації – це головна причина кризи, що виникла.

Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука повідомив, що вчора відбулося засідання РНБО, на якому органам влади було доручено протягом 10 днів узгодити проект змін до постанови Кабінету Міністрів України № 509 з метою приведення її у відповідність із Законом України “Про забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб”.

У своєму виступі Андрій Рязанцев, Начальник управління та моніторингу виплат Мінфіну, підкреслив, що припинення соціальних виплат органами Мінсоцполітики не мають нічого спільного з верифікацією, яку проводить Мінфін. За його словами, верифікація сама по собі не тягне за собою припинення виплат.

Моніторинг проводився з 14 березня по 01 квітня на території Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької та Дніпропетровської областей у рамках проекту “Адвокація та правова допомога ВПО”, що реалізується БФ “Право на захист” за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Загалом було опитано 2770 осіб, відвідано 125 управлінь праці та соціального захисту населення (УПСЗН), 109 управлінь Пенсійного фонду України (ПФУ), 95 територіальних підрозділів Державної міграційної служби (ДМС).

01.06.16

“Людина без адреси підозрілалюдина з двома адресами – тим більше”

Д.Б. Шоу

Починаючи з лютого 2016 року громадськість та переміщене в наслідок конфлікту на Донбасі та окупації Криму населення, спостерігають наслідки “посилення контролю” з боку держави за процедурою взяття на облік переміщених осіб та нарахування належних соціальних виплат. Що це за явище “посилення контролю”? Службою безпеки України було направлено до  управлінь соціального захисту населення на місцях (УПСЗН), які ведуть облік переміщених, списки осіб, законність виплат яким має бути перевірена. Підстави, на яких переміщені особи потрапили до зазначених списків відповідними державними органами чітко не пояснюються.

Основною причиною зазначених перевірок стала підозра, що частина переміщених осіб  на справді не є такими та  продовжують проживати на тимчасово непідконтрольній території України. Тобто, постало питання чи дійсно проживають переселенці за адресами, які вони повідомляли при реєстрації. Всупереч законам України, УПСЗН стихійно почали скасовувати довідки внутрішньо переміщених осіб за вказаними списками. Скасована ж довідка для переселенця має тяжкі наслідки, адже без неї неможливо отримати жодну соціальну допомогу або пенсію, припиняються і виплати щомісячної адресної допомоги.

Це стало ударом для громадян, які не мають іншого доходу. Переміщені пенсіонери опинились у надскрутній ситуації, без коштів лишились і особи з інвалідністю, і молоді матері, і люди, які мають тяжкі хвороби або потребують серйозної медичної допомоги, інші вразливі категорії переміщеного населення.


Подружжя пенсіонерів, будинок яких було зруйновано в Пісках, перемістилися на підконтрольну частину Донецькій області. Чоловік жінки, яка звернулась до юристів «Право на Захист» захворів та опинився в лікарні. На лікування було витрачено всі гроші, однак, в березні пенсій подружжя не отримало.


Через неузгодженість роботи центральних органів виконавчої влади, невідповідність підзаконних актів законам України, відсутність діалогу та порозуміння між ключовими державними агенціями та невизначенність державної політики щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб, найбільш вразливі категорії з їх числа наражаються на перешкоди в отриманні соціального захисту.

Проблема полягає у тому, що переміщена особа може отримати належні їй соціальні виплати, наприклад, пенсію або допомогу одинокій матері (батьку) чи пенсію по інвалідності, тільки після взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи. Зазначені виплати ніяк не пов’язані з фактом вимушеного переміщення, люди їх отримували до початку подій на Донбасі та в Криму, на законних підставах. Спеціально передбаченою для ВПО допомогою, що надається на підставі факту переміщення та взяття на облік є щомісячна адресна допомога, яка для дітей та пенсіонерів складає 884 грн., а для дорослих працездатних осіб – 442 грн., для людей з інвалідністю – 1130 грн.

БФ “Право на захист”, що надає правову допомогу ВПО, провів дослідження призупинення дії довідок переміщених осіб, їх соціальних виплат та пенсій в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Моніторинг виявив, що з початку “посилення контролю” більше сотні тисяч переміщених осіб у п’яти східних областях постраждали в результаті скасування довідок та призупинення пенсійних та соціальних виплат.


Жінка виїхала з трьома онуками до підконтрольної частини Донецької області, також не отримала пенсії в березні. Один з онуків має інвалідність дитинства. Жінка винаймає житло, і має сплатити за нього кошти, яких немає.


Слід відзначити, що законодавством України не передбачено “призупинення” або припинення пенсії громадянину у зв’язку з проведенням перевірки законності її нарахування або перевіркою фактичного місця проживання громадянина. Відсутній у свою чергу і порядок відновлення таких виплат, регіональні управління Пенсійного фонду в східній Україні кожен по-своєму бачить відновлення пенсій.

Внутрішньо переміщені особи здебільшого зрозуміли, що потрапили “до списку”, коли їм своєчасно не надійшли кошти. Внаслідок зупинення пенсій та соціальних виплат, що було зроблено без жодного попередження, переміщені особи лишились в абсолютно безпорадному стані.


В Харківській області подружжя пенсіонерів-переселенців опинились під загрозою виселення з квартири, бо господар житла не хоче зв’язуватися з проблемними квартирантами. До квартири приходили інспектори УПСЗН з метою підтвердження факту проживання, однак виплати пенсії все одно не відновили.


За дослідженнями міжнародних та національних неурядових організацій більшість переміщених осіб орендують приватне житло, при цьому переважно без оформлення договору оренди. Таким чином, закони України не захищають переміщених осіб від виселення фактичними орендодавцями, що у свою чергу поглиблює житлову проблему переселенців та загострює їх дискримінацію в українському суспільстві.

Не є таємницею, що орендодавці та роботодавці упереджено ставляться до людей з Донецькою, Луганською або кримською ”пропискою“, як і до людей, які її взагалі не мають.

Так звані “списки СБУ”, як бачимо, зачепили багатьох переміщених людей, незалежно від місця їхнього проживання чи будь-яких інших характеристик. Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи стоїть наразі в центрі проблеми. Ця реєстрація відрізняється від того, що ми звикли називати “пропискою”. Першочергово вона передбачала наявність в довідці переселенця відмітки про підтвердження адреси, яку він вказав в якості місця фактичного проживання (оренда, родичі, місця компактного проживання ВПО) або для листування.

Відмітку ставили територіальні підрозділи міграційної служби (ДМС), однак ця інформація не вносилась до Єдиного державного демографічного реєстру України. Тому переміщені люди здебільшого мали звичайну реєстрацію місця проживання в паспорті та відмітку про реєстрацію місця проживання переселенця в довідці. При цьому підрозділи міграційної служби були уповноважені перевіряти місце проживання громадян і, в разі його не підтвердження, ініціювати перед УПСЗН зняття переселенця з обліку. Окрім того, кожен переселенець мав відвідувати орган ДМС кожні 6 місяців та підтверджувати своє місце проживання.

У січні цього року набули чинності зміни до законодавства України, якими Державну міграційну службу України позбавлено повноважень контролювати місце проживання переселенців та скасовано принизливу процедуру підтвердження місця проживання. Попри ці позитивні зміни неприведення підзаконних актів у відповідність із законом призвело до критичного становища: органи ДМС більше не проставляють відмітки у довідки осіб, а органи УПСЗН та Пенсійного фонду не призначають людям пенсії та соціальні допомоги і вважають недійсними довідки без штампу органу ДМС.

Управління соціального захисту населення, які відповідають за призначення щомісячної адресної допомоги та управління Пенсійного фонду, які уповноважені призначати пенсії, схильні посилатися на правову колізію між Законом України та підзаконним актом (мова йде про постанову Уряду України № 509 від 01.10.2014), висловлюючи палку надію на швидкі зміни до підзаконного акту. Проте для кожного юриста є очевидним, що жодної правової колізії тут немає, оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж підзаконний акт. Більше того ДМС України більше не має повноважень в частині реєстрації місця проживання, оскільки їх у квітні цього року передано органам самоврядування.

Ця казусна ситуація є актуальною та дивовижним чином співпала з “посиленням контролю” та “списками СБУ”, про що йшлося вище.


У Запорізькій області подружжя похилого віку в березні не отримало пенсії та соціальних виплат. Нещодавно жінка домоглася поновлення виплати адресної допомоги, але цих грошей не вистачає, оскільки в чоловіка інвалідність та він потребує догляду. Відмітку про реєстрацію місця проживання ніхто не проставляє. Управління Пенсійного фонду просить зачекати, поки питання буде вирішено на законодавчому рівні. Сім’я вже третій місяць не отримує пенсії і опинилася у дуже скрутному становищі.


У Донецькій області переселенка із Горлівки зареєстрована за адресою Торецького УПСЗН. В березні цього року стару довідку в неї забрали – видали нову, без відмітки ДМС. Три місяці вона не отримує пенсію. Жінці довелось продати власну куртку для того, щоб доїхати до УПСЗН.


Однією з причин запроваджених перевірок місць фактичного проживання переселенців, як зазначалось Міністерством соціальної політики України та Службою безпеки України, було припущення, що сотні або, навіть, тисячі переселенців були зареєстровані за однією адресою, наприклад за адресою відповідних УПСЗН або ДМС, як у наведеному випадку.

Власне, реєстрація за адресою УПСЗН або органу ДМС була прямо дозволена Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” у 2015 році. Але, якщо цієї норми немає у 2016 році, то чому б не назвати це злочином? Шахрайством, наприклад?

З точки зору міжнародних стандартів прав людини обов’язок забезпечувати належний механізм виконання законів лягає на Державу. Неприпустимо перекладати на громадян відповідальність за недоліки в роботі державного механізму.


Для осіб з інвалідністю та особливими потребами відновити право на пенсію та соціальний захист є ще складнішим. Наприклад, дідусь 79 років, має приходити процедуру відновлення власної пенсії. Відмітки ДМС в довідці він не має, пенсію не отримує з березня. Дідусь хворіє та потребує догляду.


У Донецькій області жінка доглядає за батьками-пенсіонерами, один з них у лікарні на стаціонарному лікуванні. Для відновлення пенсії їм необхідно перереєструвати місце проживання, однак це можна зробити тільки за умови присутності осіб.  У Харківській області сім’я пенсіонерів-переселенців – чоловік, дружина з інвалідністю ІІ групи та старенькі батьки дружини вже 3 місяці не отримують виплат адресної допомоги через відсутність штампу ДМС на довідці.


Важливо нагадати, що статус переміщеної особи – не клеймо. Вразливість цих людей має лишатись стимулом для належної підтримки з боку держави, що здійснюється органами державної влади. Неналежна увага до переміщеного населення, а то й необґрунтовані підозри, здатні негативно вплинути на стан українського суспільства та викликати критику суб’єктів міжнародного співтовариства, перед якими Україна взяла зобов’язання дотримуватись прав людини.