Зробити пожертву
Укр / Eng
12.05.22

Ми підготували корисний матеріал про документи, що підтверджують спеціальні статуси іноземців та осіб без громадянства в Україні. Їх слід враховувати під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Завантажити матеріал можете за посиланням:

04.02.22

Уявіть, раптом ви опинились в іноземній країні. Ви не розумієте мову, не маєте знайомих чи родичів. Про влаштування на якусь роботу можна тільки мріяти. Щоб не померти з голоду,  ви маєте жебракувати або красти їжу, ночувати де вийде. 

Саме ці відчуття має особа без паспорта. А якщо вона відбувала покарання, то, найчастіше, суспільство від неї відвертається. Фактично, такі люди стоять на межі виживання та йдуть на повторні злочини. 

Майже в такій ситуації опинився Віктор. Він відбував покарання на території Росії. Після звільнення втратив усі документи та був депортований в Україну. Не маючи надії, чоловік звернувся до наших колег із проєкту допомоги особам без громадянства.

Адвокат БФ «Право на захист» Любов Ткаченко почала роботу з Віктором із співбесіди. Вона запропонувала чоловікові розповісти про себе: де народився, в якій школі навчався, де отримував перший паспорт та інші документи, де працював, як потрапив в Росію та за ґрати, де відбував покарання. Ці дані потрібні адвокату для надсилання адвокатських запитів, щоб підтвердити відомості, надані  Віктором. Перший результат не забарився – Віктор отримав свідоцтво про народження!

Далі наша колега направила запит до консульства України в Росії, щоб підтвердити належність Віктора до громадянства України. В грудні 2021 року всі документи, що мала адвокат,  були подані в міграційну службу для отримання паспорту.

А на початку лютого Віктор вже отримав такий омріяний паспорт громадянина України! Відтепер у його очах  сяє вогник надії. Чоловік вміє виготовляти меблі, робити всі види ремонтних робіт у приміщенні. А з паспортом він зможе влаштуватися на роботу офіційно, жити в гідних умовах та ніколи не повернеться до старого життя.  

Історія Віктора та, взагалі, кожного із тих, хто звертається по допомогу до нашого фонду – це не тільки складна юридична задача, а й життєва історія українців, що віддзеркалює сучасну історію України та її проблеми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

28.01.22

Армен прийшов до Харківського офісу БФ «Право на захист» восени 2020 року. В його очах вже давно згасла надія, адже вже багато років він намагався отримати паспорт або ж бодай якийсь документ, що посвідчує його особу та статус. Чоловік укладав угоди з кількома адвокатами – та все марно. Коли він вже остаточно зневірився, співробітники Державної міграційної служби порадили йому звернутися до нашого Фонду.

Життя без паспорта та будь-яких документів

Життєва історія Армена яскрава та непроста. Вірменин за національністю, він народився у 1958 році в Азербайджанській республіці. Там виріс, закінчив школу, отримав паспорт громадянина СРСР, та був закликаний до лав Радянської Армії. Службу проходив у Житомирській області, відтоді закохався в Україну, з якою згодом пов’язав життя. Після Армії працював в Азербайджані, потім закінчив Харківське пожежно-технічне училище у 1985 році. Через три роки одружився, на світ з’явилась донечка… Але у 1990 році через етнополітичний конфлікт родина змушена була тікати зі своєї домівки та, після ряду переїздів, у січні 1991 року оселилась у Харкові.

Довгий час Армен жив із паспортом громадянина СРСР. Його дружина та донька отримали громадянство України та паспорти, народився син… Але Армен не встиг отримати паспорт громадянина України, яким себе завжди вважав, – на початку 2000-х років усі його документи було викрадено. І ось уже близько 20 років Армен живе без документів.

Юристи фонду беруться за роботу

Проаналізувавши фактичні життєві обставини, описані Арменом, адвокат БФ «Право на захист» Желанова Оксана дійшла висновку, що встановити належність Армена до громадянства України технічної можливості не має. Відтак, чоловік є особою без громадянства та має шанс набути громадянства України за територіальним походженням за ознакою постійного проживання в Україні до 24.08 1991 року.

Оскільки станом на день звернення Армена до БФ «Право на захист» процедура документування осіб без громадянства в Україні ще не працювала, було прийнято рішення використати час очікування процедури та підготувати Арменові підстави для набуття громадянства України за територіальним походженням. Зробивши ряд адвокатських запитів та зібравши необхідні докази, адвокат підготувала заяву до суду про встановлення факту проживання Армена на території України до 24.08.1991 року. У травні 2021 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова цей факт було встановлено. 

Процедура документування осіб без громадянства дала надію

Коли ж нарешті затверджена Постановою КМУ № 317 процедура документування осіб без громадянства запрацювала на повну силу, спеціалісти Новобаварського відділу у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області успішно прийняли від Армена заяву про визнання його особою без громадянства. 

Попереду ще довгий шлях: для міграційної служби – наповнений кропіткою працею, для Армена – очікуванням. Але Армен, який тримає перший, отриманий в Україні офіційний документ, вже бачить світло попереду і сподівається, що до кінця року триматиме в руках омріяний паспорт країни, яка прихистила його родину та яку він вже багато років вважає рідною – України.

Ми ж супроводжуватимемо його на цьому непростому шляху аж до здійснення мрії, та висловлюємо щиру подяку Новобаварському відділу у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області (Ірині Калині та Тетяні Коробковій) та ГУ ДМСУ в Харківській області (Наталії Кушнір) за високу компетентність та людиноцентрований підхід до вирішення питання безгромадянства.

20 років без документів. Історія Армена

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

21.01.22

30 вересня Європейський суд з прав людини виніс рішення за заявою пана Шойго, поданою у 2013 році. Обставини ж, що стали предметом розгляду, мали місце у 2011-2012 роках – 10 років тому. 

1 листопада 2011 року 26-річного пана Шойго без документів затримано під час спроби перетину державного кордону між Україною та Молдовою. 4 листопада Державна прикордонна служба ініціювала в суді затримання чоловіка з метою його ідентифікації та видворення. 

Пан Шойго народився у 1985 році в Якутській Автономній Радянській Соціалістичній Республіці в наметі з оленячої шкіри (чум) на території, розташованій приблизно за 400 км від міста Мирний, за Полярним колом. Його народження не було зафіксовано жодним документом, а тому спроби документуватись в РФ були марними.

Видворення чоловіка за відсутності документа, що підтверджував громадянство, було неможливим. Однак, пан Шойго сприймався судом як громадянин РФ і 4 листопада 2011 року прийнято рішення про його затримання до 12 місяців з метою подальшого видворення до РФ. 

11 листопада 2011 року пан Шойго був поміщений до Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (далі – ПТПІ).  Однак, запит до консульства РФ з метою документування «громадянина РФ» паспортом зроблено тільки 25 вересня 2012 року – через 11 місяців після затримання чоловіка. 1 листопада 2012 року чоловіка було звільнено (12 місяців був максимальний строк тримання). 

Рішення про затримання було оскаржене паном Шойго у 2012 році, однак, в апеляційній інстанції порушення права на свободу та особисту недоторканість не встановлено, касаційна інстанція ж відмовила у відкритті провадження з формальних підстав…. Відповідь від консульства РФ надійшла після звільнення чоловіка, в ній повідомлялось, що визначити чи є він громадянином РФ неможливо…

ЯКІ ПОЛОЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ ПОРУШЕНО?

Частина перша статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що «нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:….f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в’їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.»

Позиція ЄСПЛ щодо статті 5 Конвенції пункту f) міститься в рішенні у справі KHAMROEV AND OTHERS v. UKRAINE, зокрема Суд вважає, що пункт (f) частини першої статті 5 не вимагає, щоб необхідність тримання під вартою була доведеною, наприклад, щоб запобігти особі вчинити злочин або втекти. Однак, позбавлення волі згідно з другою частиною пункту (f) буде виправданим лише тоді, коли триває процедура видворення або екстрадиції. Якщо таке провадження не розпочато своєчасно, тримання під вартою перестає бути припустимим відповідно до пункту 1 (f) статті 5.

Уряд стверджував, що в судовому порядку було встановлено наявність підстав для видворення пана Шойго, однак, не надав пояснень щодо причин несвоєчасної спроби ідентифікації пана Шойго. Із практики ЄСПЛ виходить, що якщо під час затримання процедура видворення не здійснюється органами влади з належною ретельністю, то така мета не виправдовує затримання, а тому позбавлення волі в цьому випадку стає свавільним. Тому Суд встановив порушення частини першої статті 5 Конвенції, пункт f).

Частиною четвертою статті 5 Конвенції передбачено, що «кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.»

Пан Шойго на момент затримання та суду в листопаді 2011 року не мав освіти, тим більше юридичної, і не міг самостійно оскаржити рішення про затримання на території України. З кваліфікованими адвокатами (БФ «Право на захист») він зустрівся тільки в липні 2012 року, після чого йому й було надано правову допомогу для оскарження рішення про затримання. Однак, в апеляційній інстанції суд не став на його сторону, а в розгляді касаційної скарги йому було відмовлено.

Окрім того, до 2017 року в законодавстві України була відсутня будь-яка інша процедура, за якою би був можливий перегляд законності затримання на підставі обставин, які виникли після прийняття першочергового рішення про затримання. З цього приводу ЄСПЛ зазначав у справі Azimov v. Russia, що тримання під вартою відповідно до пункту 1 (f) статті 5 триває, як правило, протягом значного періоду і залежить від обставин, які можуть змінюватися з часом.

Таким чином, пан Шойго не мав можливості своєчасно оскаржити рішення про своє затримання. Керуючись цими міркуваннями, Європейський суд з прав людини встановив порушення частини четвертої статті 5 Конвенції. 

Частиною п’ятою статті 5 Конвенції передбачено, що «кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.» На жаль, як зазначалось вище, судова система у справі пана Шойго не продемонструвала свою ефективність. 

Зокрема ЄСПЛ, вже не вперше відзначив, що в українському законодавстві відсутня реальна можливість отримати компенсацію у справах, коли Судом встановлено порушення статті 5 Конвенції. Рішенням ЄСПЛ встановлено порушення частини п’ятої статті 5 Конвенції і зобов’язано Державу сплатити пану Шойго 2000 євро для відшкодування моральної шкоди. 

ЩО ЗМІНИЛОСЬ ЗА 10 РОКІВ? ВИПАДКИ ЗАТРИМАННЯ ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА 

Пройшло 10 років з моменту затримання пана Шойго та поміщення його до ПТПІ. На жаль і нині команда БФ «Право на захист» спостерігає випадки затримання осіб, країни походження яких відмовляють в документуванні та не розглядають їх своїми громадянами.  

У 2020 році БФ «Право на захист» надавав юридичну допомогу декільком особам з невизначеним громадянством, поміщеним до ПТПІ. Щодо цих людей було ініційовано продовження терміну затримання, незважаючи на наявність відомостей про відсутність в них громадянства, випадки описані у звіті коаліції неурядових організацій «Дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства». Двоє з них після звільнення звернулись за визнанням особою без громадянства відповідно до статті 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Цікаво, що обидва тривалий час живуть в Україні, мають сім’ї, дітей, однак не мали змоги документуватись через відсутність громадянства.

Одна із ситуацій наразі є предметом розгляду ЄСПЛ у справі № 883/21 Vukolov v. Ukraine, заяву про порушення статей 5-1 (f), 8 Конвенції було подано в кінці 2020 року. Чоловік був затриманий в результаті операції «Мігрант» в жовтні 2019 року, поміщений до ПТПІ 7 листопада 2019 року, а звільнений 7 листопада 2020 року. Посольством Молдови надано відповідь ще в листопаді 2019 року (!) , що паспортом такий чоловік не був документований, інформація про наявність в нього відповідного громадянства відсутня. Після березня 2020 року міграційна служба не вживала зусиль з метою ідентифікації та видворення чоловіка до країни походження, зокрема через карантинні обмеження.

В цьому контексті продовження строку тримання чоловіка з 5 травня 2020 року ще на півроку – до 7 листопада 2020 року, не зумовлено тим, що людину намагаються ідентифікувати та видворити. Справа ускладнена непослідовністю міграційної служби та подальшою спробою ініціювати реадмісію чоловіка, в той час як затриманий він був з іншою метою. 

Дивує і те, що відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є незначними, а тому не підлягають розгляду в касаційній інстанції, через що пану Вуколову і було відмовлено у відкритті касаційного провадження

Незважаючи на те, що чинне законодавство передбачає перегляд наявності підстав для продовження затримання особи в ПТПІ кожні півроку, все ще допускається непропорційно тривале затримання осіб; відсутність в них громадянства піддається сумніву; порядок оскарження продовження строку затримання і досі не здатний забезпечити провадження, в ході якого суд без зволікання встановить законність затримання.

ЧИ ЗАРАДИТЬ ПРОЦЕДУРА ВИЗНАННЯ ОСОБОЮ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА?

До моменту створення процедури визначення безгромадянства в Україні відсутнім був алгоритм документування осіб, які не мають паспортного документа через те, що не розглядаються громадянами будь-якої країни. Такі особи сприймались правоохоронними органами як іноземці, які не мають підстав для перебування на території України та підлягають видворенню. 

З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» 16.06.2020 року у недокументованих осіб без громадянства з’явилась можливість отримати офіційний статус ОБГ та документ, який посвідчує особу. За законом кожна особа, яка не може отримати паспортний документ через відсутність в неї громадянства, має право подати заяву про визнання її особою без громадянства (далі – ОБГ). За результатами розгляду заяви приймається рішення про визнання її ОБГ, або про відмову у визнання ОБГ. Визнану ОБГ документують посвідкою на тимчасове проживання в Україні.

Процедура визначена «Порядком розгляду заяв про визнання особою без громадянства», затвердженим постановою Уряду «Деякі питання визнання особою без громадянства» №317 від 24.03.2021 року.  Під час процедури досліджуються та перевіряються факти життя людини, відсутність громадянства країн, до яких людина має відношення. Замість притягнення особи до адміністративної відповідальності і безрезультатного затримання ставиться питання про встановлення її безгромадянства. 

Вже під час запровадження процедури навесні цього року чоловік без громадянства ризикував бути затриманим з метою ідентифікації і видворення.  Грузія не визнає його своїм громадянином, однак у січні 2021 року територіальним підрозділом ДМС щодо нього було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження. Суд в першій інстанції скасував це рішення, апеляційний ж суд підтримав сторону міграційної служби, лишивши в силі рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни «особи без громадянства Грузії».

Оскільки повертатися чоловікові було нікуди і він не міг це зробити без документів, йому загрожувало затримання з метою ідентифікації та видворення за межі території України. Державна міграційна служба на звернення адвоката надала рекомендацію звернутися із заявою про визнання особою без громадянства, проте постанова Уряду «Про деякі питання визнання особою без громадянства» від 24 березня 2021 року набрала чинності аж у квітні 2021 року і стала ефективною аж у травні 2021 року. 

На щастя, чоловік встиг подати заяву про визнання особою без громадянства, а позов щодо примусового видворення міграційною службою не був поданий. Чоловіка не затримали для ідентифікації, він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування на території України, під час процедури він тимчасово перебуває на території України на законних підставах.

Отже, процедура визнання особою без громадянства може бути реальною альтернативою затриманню ОБГ без паспортного документу. Однак, для попередження таких затримань, про порядок звернення за визнанням ОБГ мають бути поінформовані працівники відомств, уповноважених ініціювати рішення про затримання недокументованих осіб, таких як Державна міграційна служба України, Державна прикордонна служба України та Служба безпеки України. А для уникнення таких термінів як «особа без громадянства Грузії» і належної оцінки обставин людини, щодо якої порушене питання про примусове повернення або примусове видворення, з оновленим законодавством мають бути ознайомлені судді адміністративних судів. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

14.01.22

19 грудня 2021 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб1 (далі – Закон). 

1.Закон вніс зміни до Закону України “Про громадянство України”, направлені на спрощення набуття та прийняття до громадянства України для громадян держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, які зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, 2 а також їх дітей; осіб, які проходять (проходили) військову службу за контрактом у Збройних Силах України; осіб, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України; 3 осіб, які мають визначні заслуги перед Україною; осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; 4 деяких інших категорій осіб. 5

Серед змін:

  • Стаття 9 Закону дозволяє замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подати декларацію про відмову від іноземного громадянства для цих осіб. Подання такої декларації звільняє заявників від зобов’язання в подальшому подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. 
  • Закон дозволяє декларацію подати замість зобов’язання припинити іноземне громадянство і особам, які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт яких припинено (розірвано), та звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами “а”, “б” пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (набуття громадянства України за територіальною ознакою, прийняття до громадянства України, поновлення в громадянстві України).
  • Законом покладено на центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері підготовку у порядку, встановленому Президентом України, подання на ім’я Президента України, про те, що особа має визначні заслуги або про те, що прийняття особи до громадянства України становить державний інтерес для України.

Відповідно до пункту 49 “Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень” для прийняття до громадянства України особа має подати разом з документами подання на ім’я Президента України, центрального органу виконавчої влади України про те, що особа має визначні заслуги перед Україною. Проте Закон досі не зобов’язував центральні органи виконавчої влади надавати такі подання, більше того, навіть не мав згадки про нього.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

 2.Законом доповнено статтю 8 Закону України “Про громадянство України”, надавши можливість набути громадянство України за територіальним походженням особам, прадід чи прабаба яких народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України». 

Так само прадіда чи прабабу додано до переліку родичів, які народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу держав-попередників України. Окрім того, за територіальною ознакою набути громадянство України зможе тепер  і дитина, прадід чи прабаба народилися чи постійно проживали на вищевказаних територіях.

Такий підхід збільшить кількість осіб, які мають право набути громадянство України за територіальним походженням.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

3. Із запровадженням в Україні в 2021 році процедури визнання особою без громадянства (далі – ОБГ) виникла необхідність врегулювати процедуру натуралізації осіб без громадянства після їх визнання. Раніше стаття 9 Закону України “Про громадянство України” не визначала вимог до прийняття до громадянства України для ОБГ, визнаних в установленому порядку в Україні. Так, умова про безперервне проживання на території України протягом останніх 5 років, поширювалась на таких осіб. Незрозумілим було з якого моменту цей строк мав бути врахованим, беручи до уваги особливості правового статусу особи без громадянства, визнаної в Україні. 6

Законом було визначено, що для ОБГ строк безперервного проживання на законних підставах на території України має становити останні три роки на дату подання такої заяви з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства. 

На кінець 2021 року 7 отримувачів допомоги БФ “Право на захист” було визнано особами без громадянства з 94 (заяви про визнання ОБГ яких подано до Державної міграційної служби). Таким чином, ці особи зможуть звернутися про прийняття до громадянства України вже наприкінці 2024 року, якщо вони не мають інших підстав для набуття громадянства України.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

4. Законом передбачені випадки, коли особа не має права набути громадянство України за територіальною ознакою. Як і при прийнятті до громадянства України, набути громадянство не може особа, яка: 1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид; 2) засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; 3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Також, набути громадянство за статтею 8 Закону України “Про громадянство України” не може особа, якій було відмовлено в оформленні набуття громадянства за статтею 21 цього Закону – тобто внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, а відтепер ще й невиконання зобов’язання, взятого особою у зобов’язанні припинити іноземне громадянство, в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Аналогічні обмеження встановлені і щодо поновлення в громадянстві України (стаття 10 Закону України “Про громадянство України”).

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання


5. Законом підстави для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України поширено на статті 7 (набуття громадянства України за народженням), 8 (набуття громадянства України за територіальною ознакою), 10 (поновлення у громадянстві України), 11 (набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення), 12 (набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки…), 13 (набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України), 15 (Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства) Закону України “Про громадянство України”. 

Раніше це стосувалось тільки статей 8 та 10 вказаного Закону, таким чином кількість підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства суттєво збільшена. Наслідком скасування рішення про оформлення набуття громадянства є вилучення паспорту громадянина України і фактична втрата громадянства України. 

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

6. У саму статтю 21 Закону України “Про громадянство України” додано нову підставу для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України – невиконання зобов’язання, взятого особою у зобов’язанні припинити іноземне громадянство, в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Невиконання даного зобов’язання призводить до скасування рішення про оформлення набуття громадянства, тепер відповідно до Закону. Раніше ця норма була тільки в “Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень”. Також, висока вартість 7 оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) тепер не вважається поважною причиною у випадку неподання документа про припинення іноземного громадянства.  

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

7. Є ряд цікавих змін про нові повноваження центральних органів виконавчої влади, наприклад:

  • Державна міграційна служба України (ДМСУ), Міністерство закордонних справ України, консульства та посольства отримали право для цілей підтвердження інформації і в межах повноважень отримувати інформацію з автоматизованих систем, реєстрів і банків даних органів влади та місцевого самоврядування  і навіть підприємств, установ та організацій, а також звертатись із запитами до компетентних органів інших держав та міжнародних організацій. Ці повноваження, в разі їх належного застосування, здатні суттєво спростити процедуру встановлення особи під час документування паспортом громадянина України, переклавши частину цього тягаря від заявників на Державу. 8
  • Змінами до статей 24 та 25 Закону уповноважено Державну міграційну службу України (а також Міністерство закордонних справ України, посольства і консульства за кордоном) вести облік осіб, щодо яких прийнято рішення про встановлення належності до громадянства України; осіб, щодо яких здійснюється провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та деяких інших категорій. Облік таких категорій осіб надасть можливість зрозуміти кількість заявників у межах країни, яким вдалось оформити громадянство України за статтею 3 Закону. 
  • ДМСУ отримала ще одне цікаве повноваження: проведення за заявою осіб, які перебувають на території України на законних підставах, перевірки їх належності до громадянства України. Відповідно до “Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень” перевірка належності до громадянства України стосується осіб, які перебувають за кордоном і в яких відсутні документи, що підтверджують громадянство України, або якщо виникла необхідність перевірки факту перебування таких осіб у громадянстві України. Тобто Порядок наразі не передбачає звернення про перевірку належності до громадянства України для іноземців або ОБГ, які перебувають на території України. Відповідно, для забезпечення такої можливості до Порядку або інших нормативних актів мають бути внесені відповідні зміни також. 

Перевірка належності до громадянства України може проводитись і в рамках процедури визнання особою без громадянства у випадках, коли з’ясовано обставини, що можуть свідчити про належність до громадянства України. Відповідно до “Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства”, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 317 “Деякі питання визнання особою без громадянства” в такому випадку запит з копіями матеріалів справи надсилається структурному підрозділу ДМС, до компетенції якого належать питання громадянства України, тобто особа самостійно не має звертатися із заявою про перевірку її належності до громадянства України. 

Тож, скоріше за все, ці зміни торкнуться саме Указу Президента України, яким затверджено вказаний вище порядок. Законом пропонується Президентові України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, та постановлено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з привести свої нормативно-правові акти у відповідність із новим Законом та прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону; а також забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

В будь-якому разі, нове повноваження стосується тільки осіб, які перебувають на території України на законних підставах. Натомість, поширеною проблемою документування є якраз невизначений правовий статус людини і неможливість встановлення особи людини. Детальніше про проблематику підтвердження належності до громадянства України в матеріалі БФ “Право на захист”.

Іншою невирішеною проблемою Закону України “Про громадянство України” лишається ризики безгромадянства дітей, народжених на території України, батьки яких є іноземцями або особами без громадянства (що пов’язано з недосконалістю статті 7 Закону). Детальніше проблему описано в альтернативному проміжному звіті в межах Універсального періодичного огляду (УПО) «Дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства», підготовленому коаліцією неурядових організацій, які опікуються правами відповідних категорій осіб: БФ «Право назахист», БФ «РОКАДА», ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» та «Регіон Карпат» (NEEKA).

Через залежність набуття громадянства за народженням дитиною, яка інакше лишиться без громадянства, від правового статусу її батьків на момент народження  під ризиком безгромадянства опиняються і діти шукачів захисту, які народились на території України. Детальніше про проблему в нашому матеріалі.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Notes:

  1. 1.На час реєстрації законопроекту в Верховній Раді України назва документу була іншою: “щодо спрощеного набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України”.

    Його основною метою є, як визначає пояснювальна записка, реалізація Указу Президента України від 13 серпня 2019 року № 594/2019 «Питання спрощення набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, та громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання».

    Указ Президента України № 594/2019 вніс зміни до “Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень”, який затверджено Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215 “Питання організації виконання Закону України “Про громадянство України”, які мали на меті спростити:

    • набуття громадянства України за територіальною ознакою громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, а також їх дітьми; 
    • прийняття до громадянства України вказаних осіб та їх дітей;  поновлення у громадянстві України вказаних осіб та їх дітей; 
    • також для вказаних осіб – спрощення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком після досягнення дитиною повноліття визнано громадянином України;
    • прийняття до громадянства України осіб, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України; 
    • прийняття до громадянства України особи, яка має визначні заслуги перед Україною, або особи, прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України.
    • 2.Переслідування за Законом України “Про громадянство України” має бути підтвердженим довідкою Міністерства закордонних справ України, посольства чи консульської установи України, виданою у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, про те, що особа зазнала у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що виявилися у здійсненні ним діяльності, спрямованої на захист національних інтересів України;

    • 3.Відповідно до Закону України “Про державні нагороди України” державними нагородами є: звання Герой України; орден; медаль; відзнака “Іменна вогнепальна зброя”; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака.

    • 4. Зі змісту Закону та Указу №594/2019 вбачаєтся, що до осіб, які мають визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України відносяться особи, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та/або брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

    • Це іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам

      Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення,

      або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання.

    • 6. За Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” особи, визнані ОБГ, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах, на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України. Натомість відповідно до Закону України “Про громадянство України” безперервним проживанням вважається проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік – 180 днів.

    • 7. Досі якщо вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищувала половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України, це вважалось незалежною від особи причиною неотримання такого документу.
    • 8.Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, зокрема затвердженим Порядком передбачено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні. Детальніше про процедуру та останні зміни до процедури встановлення особи у матеріалі БФ “Право на захист”.
10.01.22

Інакше як «надскладною» не назвеш ситуацію, коли людина не визнана громадянином жодної країни в світі, не має документів і навіть перебування її на території України є незаконним, незважаючи на те, що вона давно пустила тут коріння та вважає країну за рідну. Проте адвокати та юристи благодійного фонду «Право на захист» не бояться «складних випадків» та не відмовляють у допомозі жодному бенефіціару.

За минулий рік спеціалісти Благодійного фонду допомогли 94 людям звернутись до Державна міграційна служба України за визнанням особою без громадянства, і робота з ними триває, адже це лише перший крок у складній та довготривалій процедурі. Тим не менш, ці люди тепер перебувають на території України легально та мають хоч якісь документи.

Statelessness: Ukraine became the 21st country in the world and the 15th in Europe to establish a separate Stateless Determination Procedure (SDP) Без громадянства: Україна cтала 21-ю країною в світі і 15-ю — в Європі, яка має окрему процедуру визнання ОБГ

«Наш проєкт спрямований на подолання безгромадянства. Тобто подання до ДМС – це тільки початок довгого шляху, який розпочинає з нашою допомогою людина. Сім наших бенефіціарів вже отримали статус особи без громадянства та документовані посвідками на тимчасове проживання в Україні. Наступні кроки – отримання посвідки на постійне проживання та в перспективі – набуття громадянства України, тож вони продовжують співпрацювати з нами, і ми супроводжуватимемо їхні справи й надалі»,

– говорить Софія Кордонець, керівниця проєкту «Правова допомога особам без громадянства» БФ «Право на захист».

Розгляд подання на отримання статусу особи без громадянства триває 6 місяців та може бути продовжений до 12 місяців. Результатом має стати набуття статусу особи без громадянства або відмова в ньому.

Процедура в України відносно нова (Постанова Кабміну набула чинності тільки в квітні 2021 року), тож поки що не було прецедентів відмови у визнанні особою без громадянства, так само як і випадків начислення штрафу за нелегальне знаходження на території України. 

status Як звернутися з заявою про визнання особою без громадянства?

Усього в межах України підрозділами Державної міграційної служби станом на кінець 2021 року прийнято 728 заяв про визнання особою без громадянства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

06.01.22

Новорічні дива трапляються! І дуже приємно, що іноді причетними до їх справдження стають спеціалісти Благодійного фонду «Право на захист». Історію одного такого дива розповімо сьогодні – це історія Бориса, який у 25 років, нарешті, отримав омріяний паспорт громадянина України.

Без родини і без документів

Борис народився та виріс в Криму. Коли хлопцеві було 16 років, його батьки вирішили пожити нарізно, внаслідок чого батько взяв сина та поїхав до Полтавської області – на роботу та проживання. Там же батько планував вперше документувати сина паспортом громадянина України.

Однак, сталося так, що наприкінці квітня 2013 року батько раптово помер, залишивши хлопця без документів та можливості повернутися до матері, сестри та брата в Крим.

Залишившись сам-самісінький, Борис неодноразово звертався до органів міграційної служби щодо отримання паспорту громадянина України, але у прийомі йому відмовляли, посилаючись на те, що особу його встановити вкрай важко, адже він все своє життя провів у Криму, який зараз тимчасово не підконтрольний Урядові України; вимагали присутності матері, яка навідріз відмовлялася приїхати. Та й до його громадянства також були неабиякі питання…

Нове життя

За цей час хлопець подорослішав, переїхав до Харкова, де знайшов роботу, закохався та став жити фактичним шлюбом з коханою дівчиною. Після чергового переїзду Борис знову звернувся до міграційної служби – Холодногірського відділу ДМС у м. Харкові, співробітники якого рекомендували йому звернутися до Благодійного фонду «Право на захист».

Після бесіди з хлопцем адвокат фонду зробила ряд запитів, підготувала всі необхідні документи, разом з Борисом знайшла та підготувала свідків для проведення процедури встановлення особи, виявила можливість та разом з т.в.о. начальника Холодногірського відділу ДМС у м. Харкові Коваленко Марією підтвердила належність Бориса до громадянства України.

Далі залишилося лише чекати схвалення ГУ ДМСУ в Харківській області. 

Паспорт «під ялиноньку»

А тим часом кохана народила Борису сина, про якого він так мріяв та бажав бути його батьком також і за документами. 

І ось – сталося диво: через кілька днів після народження малюка Борис отримав свій перший – такий омріяний – паспорт!

Новорічне диво для Бориса: отримати паспорт та офіційно стати батьком

Вітаючи хлопця з такими значними приємними змінами в житті, адвокат БФ «Право на захист» Оксана Желанова пояснила, де та в якому порядку молоді батьки можуть зареєструвати народження сина та яким чином Борис може бути записаний батьком дитини (і що наразі це можливо, адже у Бориса є паспорт!).

Наступного дня щасливий Борис повідомив, що їм все вдалося – народження сина зареєстрували, отримали свідоцтво про народження, в якому батьком зазначено громадянина України Бориса.

БФ «Право на захист» бажає малюку і його завзятим батькам здоров`я, молодій родині – щастя, а нам усім – віри в дива: адже вони трапляються!!!

Одночасно висловлюємо щиру подяку співробітникам Холодногірського відділу у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області – за небайдужість та незмінну готовність допомагати людям; та керівництву ГУ ДМСУ в Харківській області – за високу компетентність та мудру кадрову політику.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

22.12.21

За оцінками УВКБ ООН, близько 69400 дітей, народжених на непідконтрольних уряду України районах Донецької та Луганської областей, ще не отримали свідоцтва про народження в Україні державного зразка. 

Про це та інші проблеми, пов’язані з реєстрацією народжень та смертей на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей і в Криму, говорили на круглому столі, організованому Агентством у справах біженців (УВКБ ООН), Благодійним фондом «Право на захист» та громадською організацією «Десяте квітня».

Громадянство поза контролем. Круглий стіл про нагальні проблеми з реєстрацією фактів народження та смерті на ТОТ

У заході взяли участь особисто або онлайн представники компетентних центральних та місцевих органів влади, комітету Верховної Ради України з прав людини, представники суддівського корпусу, відповідальних державних установ, офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, а також міжнародних та національних неурядових організацій, які опікуються правами мешканців тимчасово окупованих територій (далі – ТОТ). 

Незареєстроване народження особи в подальшому призводить до ускладнень при підтвердженні громадянства України, можливо, до втрати громадянства взагалі. Забезпечення доступу до правосуддя, до адміністративних та інших державних послуг для мешканців ОРДЛО та ТОТ АРК є важливою складовою реінтеграції окупованих територій. 

Благодійний фонд «Право на захист» підготував інформаційну довідку щодо стану доступу мешканців ТОТ, зокрема Донецької та Луганської областей, до комплексної послуги єМалятко. З червня 2021 року особи, які проживають на ТОТ, можуть за наявності електронного підпису (ЕПЦ/КЕП) не виїжджаючи з непідконтрольних територій встановити факт народження дитини в «Електронному суді» та звернутись на порталі «Дія» за послугою єМалятко, що дозволить здійснити реєстрацію народження дитини. 

Громадянство поза контролем. Круглий стіл про нагальні проблеми з реєстрацією фактів народження та смерті на ТОТ

«Хоча десятки таких заяв про встановлення фактів народження на ТОТ розглядаються в системі «Електронний суд» в Донецькій та Луганській областях, там зареєстровано народження тільки 6 дітей в межах даної процедури. За послугою єМалятко на підставі судового рішення про встановлення факту народження на ТОТ, наразі звернулось більше 30 заявників в межах всієї країни»,

– зазначила правовий аналітик Благодійного фонду «Право на захист» Ксенія Карагяур.

На круглому столі також обговорили шляхи вирішення таких проблем, як неінформованість населення та відсутність можливості отримати ЕЦП/КЕП та відсутність обліку ефективності процедури (Електронний суд та єМалятко) для мешканців ТОТ.

ГО «Десяте квітня» презентували результати дослідження щодо доступу до правосуддя для мешканців ТОТ Автономної Республіки Крим. Зокрема, основними складнощами при зверненні кримчан до суду із заявою про встановлення факту народження або смерті на ТОТ, респонденти вказали затягування справ і допущення помилок в судовому рішенні (з 177 респондентів, які звертались з питань встановлення фактів народження/смерті – 26 та 14 відповідно). 

Громадянство поза контролем. Круглий стіл про нагальні проблеми з реєстрацією фактів народження та смерті на ТОТ

Складність сучасної процедури реєстрації народження на ТОТ викликана необхідністю спочатку встановити факт, який має юридичне значення, в судовому порядку. Зусилля, направлені на спрощення існуючої процедури, зокрема запровадження адміністративної процедури (без встановлення факту в судовому порядку), докладаються експертним середовищем з початку конфлікту, питання вкотре обговорюється на найвищому рівні. 

Проєкт «Правова допомога особам без громадянства в Україні» реалізується за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

21.12.21

Біля КПП «Гоптівка» гірко плакала втомлена жінка похилого віку. Коли нашій колезі, монітору Валерії Самарській нарешті вдалося її заспокоїти, вона розповіла сумну історію…

Любові Володимирівні 70 років, проживає вона на тимчасово непідконтрольній Україні території. Через помилку пенсійного фонду вона змушена була терміново приїхати до Києва, звідти – в Харків. Витративши на поїздку практично всю місячну пенсію, жінка поспішала потрапити додому.  Їхати вирішила через КПП «Гоптівка», де, як їй казали знайомі, менші черги. 

У метушні пані Любов загубила паспорт для виїзду за кордон. Тому, коли її побачила монітор нашого фонду, жінка була в повному відчаї. Пані Любов не мала жодного уявлення, куди їй звернутися, що робити та як дістатися додому. Наша колега заспокоїла жінку та почала активно діяти.

Завдяки злагодженій співпраці монітора Валерії Самарської з адвокатом проекту з надання правової допомоги особам без громадянства та під ризиком безгромадянства Оксаною Желановою та керівництвом Холодногірського відділу міграційної служби (в особі Марії Коваленко), жінка подала заяву про втрату паспорту та заяву на отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Громадянство жінки було підтверджено та терміново проведено всі необхідні процедури. 

Втратила паспорт намагаючись відновити пенсійні виплати. Історія Любові Володимирівни

Тож, незабаром, пані Любов зможе отримати паспорт. Сподіваємось, її привабливе обличчя знову сяятиме спокійною посмішкою. Успіхів Вам!

БФ «Право на захист» висловлює щиру подяку керівництву Холодногірського відділу у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області за сумлінне виконання вимог чинного законодавства та своїх посадових обов`язків. Також дякуємо керівництву Міграційна служба Харківської області – за результативну співпрацю на царині допомоги людям.

Проєкт «Правова допомога особам без громадянства в Україні» реалізується за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: