Зробити пожертву
Укр / Eng
05.10.21

Як і велика частина наших співвітчизників-переселенців, які проживали на Донеччині та Луганщині, Лідія була вимушена покинути рідну Горлівку в 2014 році через початок бойових дій. Опинитися за сотні кілометрів від свого дому – це нелегке випробування, особливо для людини, якій вже за 60.

Спочатку жінка мешкала в модульному містечку в Кривому Розі. Через важкі умови проживання (влітку температура повітря перевищувала 38 градусів), жінка вимушена була знову шукати собі новий дім. Так вона й познайомилася з місцевою командою БФ «Право на захист».

У 2016 році монітор фонду Олена Пазенко допомогла Лідії переселитися до гуртожитку в смт Софіївка. Там жінка проживала наступні три роки. Але скромної пенсії не вистачало, аби сплачувати високу вартість комунальних послуг. Лідія вимушена була повернутися до модульного містечка. Згодом жінка намагалася знайти житло в містах Покров та Жовті Води, але всі ці спроби виявилися марними.

Проте Лідія не зневірилася й одного разу наша колега запропонувала податися на отримання тимчасового житла в гуртожитку в Кривому Розі. Перший поверх будівлі було реконструйовано завдяки зусиллям Український фонд соціальних інвестицій – УФСІ та місцевої влади.

До відкриття місця компактного проживання (МКП) лишався тиждень. Жінці ще потрібно було зібрати пакет документів, а багато переселенців вже їх здали – спершу здавалося, що нема на що сподіватися. Однак, завдяки допомозі наших колег, всі необхідні документи було зібрано та подано протягом одного дня.

Маленькі громади з великим серцем. Історія Девладівської ОТГ

«Заяви від переселенців на отримання тимчасового житла розглядає комісія, яка визначає пріоритетність за допомогою бальної системи. Пані Лідія була затверджена комісією та отримала 1-кімнатну квартиру в гуртожитку квартирного типу. Тож наголошуємо, що будь-хто з внутрішньо переміщених осіб має право подати документи та стати на чергу на отримання тимчасового житла, навіть якщо відомо, що кількість людей в черзі перевищує кількість квартир»,

– зазначає керівниця Дніпровсько-Запорізького офісу БФ «Право на захист» Мирослава Сущенко.

Наша колега Олена Пазенко з теплом розповідає про нещодавню зустріч з Лідією:

«Нещодавно, під час моніторингового візиту до МКП, ми розговорилися з пані Лідією про її бездоганну українську мову і…з’ясувалося, що її доньки закінчили факультет української філології, а старший брат пані Лідії – відомий український поет Леонід Талалай, твори якого вивчають в школі. Пані Лідія – світла людина і дуже скромна! Я дуже радію, що наші зусилля були не марними, радію, що бачу, як сяють її очі – такі моменти дають надію, що згодом кожна людина, яка вимушена була покинути домівку, обов’язково матиме свій дім!»

Сьогодні Лідія нарешті щаслива та звикає до життя у своїй новій домівці.

Ми щиро раді, що ця історія обернулася успіхом. Бажаємо Лідії більше ніколи не відчувати жодного дискомфорту в житті, а відчувати лише тепло, радість та щастя. Та дякуємо міській владі Кривого Рогу та Українському фонду соціальних інвестицій за допомогу у втіленні мрії Лідії в життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

30.09.21

В рамках проєкту «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» співробітники БФ «Право на захист» продовжують надавати юридичну допомогу та консультації об‘єднаним територіальним громадам (ОТГ). Нещодавно колеги побували на сході України з робочими візитами, зустрілися з представниками громад-учасниць проєкту на місцях та презентували перші напрацювання та результати спільної роботи.

Весною 2021 року Фонд розпочав активну співпрацю з новими об’єднаними територіальними об’єднаннями, що були утворені в рамках процесу децентралізації. Це новий досвід для України, який, відповідно, супроводжується не лише необхідними інноваціями, а й безліччю проблем, в особливості на сході України та поблизу лінії розмежування. Саме тому, БФ «Право на захист» розпочав роботу з п’ятьма територіальними громадами, з яких три – з Донеччини (Сартанська, Мар’їнська та Світлодарська), та дві – з Луганщини (Гірська й Нижньотеплівська). 

Минулого тижня колеги презентували  учасникам перші результати – проєкти соціальних паспортів громад та результати ґрунтовного дослідження, яке було проведене влітку цього року. Методом анкетування та фокус-груп, було зібрано інформацію щодо реального стану речей у системі надання соціальних послуг у громаді, а також про потреби людей, які живуть у вищезазначених громадах. Було проаналізовано отримані результати, які були обговорені під час зустрічей з представниками громад. Надалі ці дані допоможуть створити та підтримувати систему надання соціальних послуг.

Олег Любімов

«Це лише перші кроки. Далі має бути створена система комунальних закладів, які надають соціальні послуги, а також організовані структурні підрозділи, які будуть не лише відповідати за надання соціальних послуг у громадах, а й проводити повноцінний моніторинг та оцінювання якості наданих мешканцям послуг»,

– зазначив координатор з питань децентралізації БФ «Право на захист», Олег Любімов.

Сьогодні ми вже маємо низку результатів спільної роботи з громадами. Так, окрім розроблених соціальних паспортів громад у Гірському, наші працівники допомогли внести до реєстру надавачів соціальних послуг новостворений комунальний заклад Гірської міської ВЦА, а в Мар’їнці надали методичну допомогу для підготовки проєктної заявки на участь у грантовому конкурсі УВКБ ООН. 

Допомога громадам. Як БФ «Право на захист» допомагає ОТГ створювати ефективну систему надання соціальних послуг Helping the communities. How R2P helps ATCs create an effective system for providing the social services

Також під час однієї з зустрічей було обговорено реорганізацію Бахмутського територіального центру соціального обслуговування, який перейшов на баланс Світлодарської міської ВЦА. У Нижньотеплівській ОТГ ми обговорили варіанти надання соціальних послуг у громаді як на засадах міжмуніципального співробітництва, так і шляхом створення власного комунального закладу Центру надання соціальних послуг.

Юристи фонду також проконсультували керівництво громад щодо фінансового забезпечення системи надання соціальних послуг. Колеги розповіли про різноманітні субвенції, які надаються місцевим бюджетам із державного, як на підтримку громад в цілому, так і на підтримку розвитку соціальних послуг.

Допомога громадам. Як БФ «Право на захист» допомагає ОТГ створювати ефективну систему надання соціальних послуг Helping the communities. How R2P helps ATCs create an effective system for providing the social services

Та попереду ще дуже багато роботи. Але водночас сподіваємося, що ця робота стане плідною. 

Проєкт «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

28.09.21

Цього тижня наші колеги мали можливість поспілкуватися з біженками із різних країн світу. В рамках нового проєкту підтримки та створення самостійних біженських спільнот, співробітники БФ «Право на захист» у Харкові долучилися до дуже цікавого та інтерактивного формату.

Минулого місяця наші колеги вже проводили ознайомчі зустрічі та спілкувалися про серйозні та важливі речі з представницями жіночої спільноти біженок з Афганістану, Ірану, Судану та Камеруну. Але цього разу ми перейшли на абсолютно новий формат взаємодії – первинна мобілізація.

На нашу думку, у неформальній атмосфері, під час цікавого майстер-класу та зі смачною їжею набагато простіше згуртувати невелику групу людей та залучити їх до наступних рішучих кроків у майбутньому.

Отже, що ж ми робили? Юристки БФ «Право на захист» разом із жіночою спільнотою біженок відвідали в Харкові майстер-клас із ліпки глиною, а потім поїли смачної піци неподалік. Метою саме майстер-класу було показати дівчатам, що серйозні питання стосовно розбудови власних громад, підготовки проєктів і розв’язання колективних проблем можливо (і потрібно!) обговорювати під час дружньої зустрічі та невимушеного спілкування.

Неформальна комунікація – ключ до нових ідей. Як Фонд допомагає біженським спільнотам знайти себе в Україні

Саме в такі моменти, коли ви, наприклад, показуєте один одному готові вироби з кераміки, що зробили своїми руками, або ж насолоджуєтесь смачним шматочком піци, на думку приходять чудові ідеї!

Неформальна комунікація – ключ до нових ідей. Як Фонд допомагає біженським спільнотам знайти себе в Україні

Так сталося і цього разу. Наші дівчата – біженки з різних країн, зрозуміли, що хотіли б і надалі так спілкуватися та об’єднатися заради спільної мети. Наступного разу вони вже самостійно, без допомоги Фонду, організують схожу зустріч і насолоджуватимуться дружнім спілкуванням, вигадуючи круті ідеї, що наблизить їхню спільноту до реалізації якогось невеличкого, але водночас важливого проєкту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

24.09.21

Сьогодні, 24 вересня вже другий день поспіль у Страсбурзі проходить міжнародна конференція на тему «Безгромадянство та право на громадянство в Європі: прогрес, виклики та можливості», яка організується УВКБ ООН та Радою Європи. У конференції беруть участь більш ніж 120 осіб, серед яких представники державних установ, міжнародних та громадських організацій, науковці, а також особи без громадянства.

Під час конференції учасниками були обговорені питання щодо впровадження, реалізації та доступу до процедури визнання особою без громадянства, доступу до громадянства та перешкоди, що виникають при підтвердженні/ набутті громадянства. Також увагу приділили й питанню безгромадянства серед дітей та уникненню нових випадків безгромадянства. Кожен мав змогу виступити, поділитися своїм досвідом, викликами з якими довелося зіткнутися, а також рекомендаціями із подолання перешкод під час роботи з особами без громадянства.

Міжнародна конференція: «Безгромадянство та право на громадянство в Європі: прогрес, виклики та можливості»

Україну на цій конференції представляє менеджерка проєкту з надання правової допомоги особам без громадянства БФ «Право на захист» Софія Кордонець. Сьогодні наша колега розповість про досвід команди Фонду, про співпрацю з Державною міграційною службою України та іншими державними органами у контексті допомоги недокументованим особам, а також про перші досягнення та виклики під час впровадження та реалізації процедури визнання особою без громадянства (ОБГ) в Україні.

Нашу країну неодноразово згадували у позитивному контексті як країну, яка нещодавно запровадила процедуру із визнання особою без громадянства – експерти відзначають, що саме українське законодавство в цій сфері є одним з найкращих в Європі.

Україна є підписантом двох конвенції ООН щодо безгромадянства «Про статус осіб без громадянства» 1954 року, «Про скорочення безгромадянства» 1961 року, а також взяла на себе зобов’язання щодо реалізації цілей сталого розвитку до 2030 року, до яких також входять і цілі, пов‘язані з подоланням безгромадянства. В Україні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) реалізує Всесвітній план із подолання безгромадянства #IBelong.

Безгромадянство – це проблема, яка є актуальною для кожної країни світу, хоча право на громадянство передбачено у декількох міжнародних актах та договорах, громадянство ж розглядається як перша умова доступу до соціальних та економічних прав людини.

Причини безгромадянства різноманітні, серед яких, наприклад: конфлікти та прогалини у законах про громадянство, правонаступництво держав при розпаді, вимушене переміщення, історичну та сучасну міграцію, структурні проблеми реєстрації народження, доступ до громадянства та пов’язану з ним адміністративну практику.

Statelessness: Ukraine became the 21st country in the world and the 15th in Europe to establish a separate Stateless Determination Procedure (SDP) Без громадянства: Україна cтала 21-ю країною в світі і 15-ю — в Європі, яка має окрему процедуру визнання ОБГ

«Ця конференція – унікальний шанс зустрітися найкращими експертами та колегами у сфері подолання безгромадянства в Європі, а також отримати можливість обмінятися досвідом щодо шляхів вирішення проблемних ситуацій та впливу на подальше скорочення безгромадянства. Така дискусія неймовірно надихає, дає безліч ідей та корисної інформації для подальшої роботи. Одна з учасниць конференції, яка є особою без громадянства, сказала дуже важливі слова: «Для того, щоб досягти своєї мети, я мушу постійно бігти, в той час коли всі інші люди – йдуть до неї». Я ж вважаю, що ми повинні бігти всі разом, і тільки так зможемо досягти спільної мети.»

– розповідає Софія Кордонець, менеджерка проєкту БФ «Право на захист»

Учасники підсумували результати конференції та визначили подальші кроки та пріоритети у питанні подолання безгромадянства в Європі:

  • розповсюдження інформації щодо осіб без громадянства (ОБГ), їх статусу та можливостей вирішення ситуації;
  • подальша робота з органами державної влади задля доступу до процедури визнання ОБГ;
  • подальша робота з органами державної влади та законодавством задля усунення перешкод у доступі до громадянства;
  • робота із законодавством задля кращого доступу ОБГ до базових соціальних та економічних прав.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

23.09.21

СЛОВНИК 

Наступні терміни вживатимуться в цьому огляді в такому значені: 

  • внутрішньо переміщена особа або ВПО – громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • Комісія  житлова комісія з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам. Комісія утворюється органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності – військово-цивільною адміністрацією, з метою ведення обліку та визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ВПО; 
  • КМУ – Кабінет Міністрів України.

Зверніть увагу!

Визначення деяких термінів наведені в інших розділах цього огляду, де це є більш доречним.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ЗАКОНОДАВСТВО 

Питання надання ВПО тимчасового житла регулюються наступними законодавчими актами: 

  1. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» № 422 від 31 березня 2004 р. (далі  – «Постанова № 422»). 

Порядок надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджений Постановою № 422, встановлює можливість надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання.

Ознайомитись з Постановою № 422 можна за посиланням: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/422-2004-%D0%BF#Text

  • Постанова КМУ «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» № 582 від 26 червня 2019 р. (далі  – «Постанова № 582») та затверджені нею порядки: 
  • Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – «Порядок надання тимчасового житла»). Саме він визначає механізм та умови надання тимчасового житла ВПО, перелік необхідних для цього документів, а також встановлює ряд інших умов, пов’язаних з отриманням, вселенням до такого житла та користування ним. 
  • Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, який визначає умови формування фондів житла для тимчасового проживання ВПО, які не мають або втратили житло чи можливість користування ним.

Ознайомитись з Постановою № 582 можна за посиланням: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#Text

  1. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання» № 98 від 14 травня 2004 р. (далі – «Наказ № 98»). Серед іншого, ним затверджено форму договору найму житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання, за якою укладаються відповідні договори користування тимчасовим житлом з ВПО.

Ознайомитись з Наказом № 98 можна за посиланням: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04#Text

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ТА
ОСНОВНІ ПРАВИЛА

Можливість отримання внутрішньо переміщеними особами житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання з’явилась в 2018 році із внесенням відповідних змін до порядків, затверджених Постановою № 422. На сьогодні, згідно з їх положеннями, такі приміщення надаються ВПО, як і деяким іншим категоріям осіб, які втратили або були вимушені залишити своє житло, за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій. Ними також передбачено умови та загальний механізм отримання такого житла.

Водночас, внутрішньо переміщеним особам обов’язково необхідно звернути увагу на п. 3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого Постановою № 422. Він передбачає, що надання ВПО житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до цього порядку, затвердженого Постановою № 422, за винятком особливостей, визначених Порядком надання тимчасового житла (тобто Порядком надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженим Постановою № 582).  

Тож, для ВПО це означитиме необхідність користуватись саме Порядком надання тимчасового житла, ретельно ознайомившись з його положеннями. Саме згідно зі встановленими ним правилами внутрішньо переміщені особи повинні будуть стати на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, про що йтиметься далі, та, виходячи з передбачених ним умов, уповноважені органи оцінюватимуть необхідність ВПО/членів її сім’ї в отриманні житла. 

Зверніть увагу!

Для отримання житлових приміщень в тимчасове користування керуйтесь нормами Порядку надання тимчасового житла, затвердженого Постановою № 582! Детально ознайомтесь з його вимогами та дотримуйтесь встановлених ним правил!

Відповідно до п. 1 Порядку надання тимчасового житла, внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ВПО за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі – «Єдина інформаційна база»). Таким чином, місце розташування тимчасового житла, яке може бути надано ВПО/членам їх сімей, безпосередньо пов’язано з територією обслуговування органів, в яких вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі. 

Якщо ж ВПО матиме бажання отримати тимчасове житло в іншій адміністративно-територіальній одиниці (районі, місті без поділу на райони, районі в місті, селищі, селі), така особа спочатку повинна буде змінити своє місце проживання/перебування та, у зв’язку з цим, звернутись за видачею нової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до відповідного органу за місцем фактичного проживання. Раніше видана довідка буде вилучена, а відповідні зміни про це будуть також внесені до Єдиної інформаційної бази.  

Одразу після цього ВПО матиме можливість розпочати процес отримання тимчасового житла. Вимоги, згідно з якими ВПО мали спочатку протягом року проживати у певній адміністративно-територіальній одиниці і перебувати там на обліку в Єдиній інформаційні базі, були скасовані наприкінці 2020 року і більше не діють!

Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб мають сім’ї ВПО з дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку з числа внутрішньо переміщених осіб.

Потреба в житлових приміщеннях визначається у розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.

Слід також пам’ятати, що ВПО, яким надане житлове приміщення з таких фондів, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати його для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування відповідним приміщенням.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

МЕХАНІЗМ НАДАННЯ ТИМЧАСОВОГО ЖИТЛА 

Крок 1. Заява про взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання 

Для початку ВПО необхідно стати на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі – «облік»).  

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Умови взяття на облік 

На облік ВПО береться лише за таких умов: 

  1. за умови відсутності в неї та будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях;
  2. у разі наявності у власності ВПО або членів її сім’ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж вказані в підпункті 1 вище, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири). 

    Такий акт складається комісією, що утворена районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі утворення) ради, за встановленою законодавством формою [1].
Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Документи для взяття на обік 

Для взяття на облік ВПО подає заяву (за  формою, встановленою Додатком 1 до Порядку надання тимчасового житла, з підписами всіх повнолітніх членів сім’ї) та визначені ним документи до: 

  • відповідного центру надання адміністративних послуг або 
  • відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі відсутності – військово-цивільної адміністрації (далі – “уповноважені органи”)

1.Форма акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) наведена в додатку до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ № 505 від 1 жовтня 2014 р. 

З текстом відповідної постанови та формою акту можна ознайомитись за посиланням:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF#n160


у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі. 

Взяття на облік може здійснюватися за заявою представників, уповноважених ВПО, на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

Згідно з п. 8 Порядку надання тимчасового житла, до заяви додаються такі документи: 

  1. копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У разі подання заяви уповноваженим представником ВПО пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;

  1. копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
  2. акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за наявності умов, визначених абзацом другим пункту 2 Порядку надання тимчасового житла (див. підпункт 2 зазначених вище умов взяття ВПО на облік);
  3. копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
  4. довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;
  5. копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
  6. копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. 

Особі, яка подала заяву про взяття на облік, уповноваженим органом, що здійснює взяття на облік, видається опис документів, в якому зазначається інформація про дату подання та реєстрації заяви, реєстраційний номер заяви та перелік документів, доданих до заяви, за підписом посадової особи, яка їх прийняла.

Зверніть увагу!

Перебування ВПО на такому обліку не є підставою для відмови в подальшому взятті відповідної особи на (а) соціальний квартирний облік, (б) облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, (в) облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством, (г) інші види обліку для отримання житла. Так само, якщо ВПО вже перебуває на будь-якому з таких видів обліку, взяття її на облік відповідно до Порядку надання тимчасового житла не є підставою для зняття її з інших видів обліку!

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 2. Висновок Комісії щодо взяття на облік 

Заяву та подані ВПО документи розглядає Комісія, яка затверджує висновок щодо питання взяття особи на облік. Він містить рекомендації про взяття ВПО на облік або обґрунтовану відмову в цьому. 

ВПО/члени їх сімей, щодо яких вирішується питання про взяття на облік, мають право бути присутніми на засіданні Комісії!

Протягом 10 днів з дня його затвердження висновок Комісії подається на розгляд уповноваженому органу.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 3. Рішення про взяття на облік (відмову у взятті на облік)

Уповноважений орган приймає рішення про взяття ВПО на облік (відмову у взятті на облік) протягом 30 календарних днів з дня подання висновку Комісії щодо такої особи. 

Не пізніше семи робочих днів з дня прийняття рішення про взяття на облік або відмову у взятті на облік уповноважений орган надсилає ВПО поштовим відправленням повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, дати і номера рішення або підстави для відмови у взятті на облік.

Підставами для відмови у взятті ВПО на облік є:

  • неподання необхідного пакета документів, зазначених у пункті 8 Порядку надання тимчасового житла;
  • подання документів, що містять недостовірні відомості.

Рішення про відмову у взятті на облік повинне містити підстави для такої відмови з обов’язковим посиланням на пункт 20 Порядку надання тимчасового житла, що містить їх перелік, та може бути оскаржено в судовому порядку.

Зверніть увагу!

В деяких випадках ВПО можуть бути в подальшому зняті з обліку. Так, згідно з п. 20 Порядку надання тимчасового житла, підставами для зняття ВПО з обліку є:

  • заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
  • зміна особою місця проживання;
  • скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
  • неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
  • подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік.

Рішення про зняття з обліку повинне містити підстави для зняття з обліку з обов’язковим посиланням на пункт 20 Порядку надання тимчасового житла. Таке рішення може бути оскаржено в судовому порядку.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 4. Засідання Комісії з питання надання житла

Протягом п’яти робочих днів з дня надходження до відповідних фондів житла житлових приміщень, придатних для надання у тимчасове користування ВПО та членам їх сімей, Комісія повинна провести засідання з питання надання житла внутрішньо переміщеним особам. При цьому, на ньому мають право бути присутніми ВПО та члени їх сімей, щодо яких вирішується питання про розподіл житлових приміщень. 

На такому засіданні Комісія затверджує висновок, що містить рекомендації про надання житлових приміщень ВПО та членам їх сімей за результатами нарахованих балів за бальною системою оцінювання потреби у житлі, встановленою Порядком надання тимчасового житла, про яку більш детально йтиметься далі (див. Розділ «Бальна система оцінювання потреби у житлі ВПО»).

У висновку обов’язково має бути зазначений перелік ВПО і членів їх сімей, яким надаються житлові приміщення, та підстави їх надання, адреса житлового приміщення, що надається, його загальна та житлова площі, кількість кімнат.

Висновок оформляється протоколом засідання Комісії та передається на розгляд уповноваженого органу протягом десяти днів з дня його затвердження Комісією. 

Зверніть увагу!

У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, ВПО зобов’язана протягом семи робочих днів повідомити Комісії про такі зміни!

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 5. Рішення про надання житла 

Протягом 30 календарних днів з дня отримання висновку Комісії уповноважений орган приймає рішення про надання або відмову у наданні ВПО та членам їх сімей житлових приміщень.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 6. Ордер на вселення в житлове приміщення

На підставі рішення про надання ВПО і членам їх сімей житлових приміщень уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення. Ордер видається за формою, встановленою Додатком 2 до Порядку надання тимчасового житла. 

Ордер вручається (і) внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий, або (іі) уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

У разі коли ВПО або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а ВПО – на вселення в житлове приміщення. Це також є однією з підстав для зняття ВПО з обліку. Однак це не позбавляє таку особу права повторно звернутися для взяття на облік. Крім цього, в такому випадку Комісія проводить засідання з питання надання житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.  

Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

Зверніть увагу!

Рішення про надання житла ВПО і членам їх сімей може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, які не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

Крок 7. Укладення договору та вселення в житлове приміщення

Користування житловими приміщеннями здійснюється на підставі договору за формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу № 98 від 14 травня 2004 р. [2] (далі – «договір користування»).

Договір користування укладається після видачі ордера між уповноваженим органом (або уповноваженою ним особою) та ВПО, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення і користування ним на договірних умовах. Після вселення в житлове приміщення ВПО здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із ВПО. Такі особи набувають рівних із ВПО прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.

Крім цього, під час вселення/виселення ВПО в/із житлове/житлового приміщення складається акт стану житлового приміщення та приймання-передачі житлового приміщення з описом (за наявності майна) житлового приміщення, твердого інвентарю, меблів та м’якого інвентарю, що здається в наймання, та його обладнання. Відповідний акт складається за формою згідно з Додатком 3 до Порядку надання тимчасового житла. 

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

БАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ПОТРЕБИ У ЖИТЛІ ВПО

Пріоритетність надання ВПО житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб визначається за кількістю балів, що набере ВПО/сім’я, виходячи зі


2.Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання» № 98 від 14.05.2004 р.  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04#Text


встановлених Порядком надання тимчасового житла критеріїв та передбаченої для них кількості балів. 

Критерії поділяються на такі: 

  1. пріоритетні критерії, які нараховуються на сім’ю за найвищим показником. Якщо сім’я відповідає декільком пріоритетним критеріям, то бали за ними один до одного не додаються. В цьому випадку обирається критерій з найвищим балом.  

До пріоритетних Порядок надання тимчасового житла відносить такі критерії: 

  • сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
  • сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
  • сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
  • сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
  • сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали. 
  1. загальні критерії, бали за якими нараховуються за наявності підстав. Бали за такими критеріями можуть додаватись один до одного в разі наявності відповідних підстав. 

До загальних критеріїв Порядок надання тимчасового житла, серед іншого, відносить такі: 

  • сім’ї з дітьми, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) під час проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, – 3 бали на сім’ю;
  • сім’ї осіб, визначених абзацами четвертим – восьмим, шістнадцятим – двадцять другим пункту 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є ВПО, – 2 бали на сім’ю; 
  • наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
  • неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали сім’ю;
  • сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
  • особи з інвалідністю I та II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
  • сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2 – 2 бали на сім’ю;
  • сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до затвердженої Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги [3], менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю;
  • особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та

3. Методика обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 486/202/524/455/3370 від 15.11.2001 р.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02#n18


  • стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, – 1 бал за одну нагороду. 

Перелік загальних критеріїв, що містить перелічені вище та інші встановлені законодавством загальні критерії і бали, що їм відповідають, встановлений п. 25 Порядку надання тимчасового житла. Крім цього, важливо пам’ятати, що рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.Зверніть увагу! Термін “сім’я” вживається у значенні, наведеному в статті 3 Сімейного кодексу України [4].

У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована згідно зі встановленим порядком раніше за часом.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

СТРОК КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ 

Житлові приміщення надаються ВПО та членам їх сімей у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями ВПО зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ

В разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо ВПО не набула іншого місця проживання, внутрішньо переміщена особа не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування має подати заяву уповноваженому органові про продовження строку надання житлового приміщення. До заяви додаються документи, передбачені п. 8 Порядку надання тимчасового житла (див. Крок 1 вище).

Комісія зобов’язана розглянути таку заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявника про зроблений нею висновок.

Висновок Комісії надається уповноваженому органу, який, на підставі такого висновку, не пізніше закінчення строку дії договору користування житловим приміщенням приймає рішення про продовження строку надання житлового приміщення ВПО.

Зверніть увагу!

У разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.

Уповноважений орган за 14 робочих днів до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає ВПО про необхідність звільнення такого житла.


4.Згідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім’ї має одинока особа (ч. 3 ст. 3 Сімейного кодексу України).

Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text


Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

УМОВИ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ

Як зазначалось вище, внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування!

ВПО та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.  

ВПО зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами. Перелік таких житлово-комунальних та інших послуг, а також умови їх оплати визначаються договором користування. Обов’язок внесення плати за житлово-комунальні та інші послуги виникає з дня підписання договору користування між ВПО та уповноваженим органом (або уповноваженою ним особою). Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ДОСТРОКОВЕ ПРИПИНЕННЯ НАДАННЯ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ 

В ряді випадків Комісія може прийняти рішення про дострокове припинення надання ВПО житлового приміщення. Згідно з п. 45 Порядку надання тимчасового житла, підставами для цього є: 

  • отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
  • скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
  • подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання ВПО житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • систематичне порушення ВПО та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • приведення ВПО та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у непридатний для його використання стан;
  • порушення умов договору користування після застосування до ВПО заходу впливу, визначеного Порядком надання тимчасового житла (див. Розділ «Заходи впливу» нижче);
  • непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування, що підтверджується інформацією про повернення ВПО на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон, отриманою від МВС,  Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади;
  • інші підстави, встановлені законом.
Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ЗАХОДИ ВПЛИВУ

Згідно з п. 46 Порядку надання тимчасового житла, порушення ВПО умов договору користування тягне за собою: 

  • письмове попередження про порушення умов договору користування;
  • розгляд Комісією питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
  • подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.

Зверніть увагу!

Примусове виселення ВПО та членів її сім’ї із житлових приміщень відповідного фонду житла здійснюється лише на підставі рішення суду.

Тимчасове житло для ВПО: умови та механізм надання

ФОРМУВАННЯ ФОНДІВ ЖИТЛА 

Фонди житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, які не мають або втратили житло (можливість користування житлом) формуються органами місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – відповідними військово-цивільними адміністраціями.

Житлові приміщення з відповідних фондів повинні відповідати санітарним і технічним вимогам та розташовуватися в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті, селища, села) за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Зверніть увагу!

Житлові приміщення з таких фондів не підлягають приватизації, обміну та поділу, наданню їх в піднаймання або не використовуються для вселення до них інших осіб!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

14.09.21

Нещодавно співробітники БФ «Право на захист» провели серію вебінарів
про створення резюме та канали для пошуку роботи.

До заходу долучилися бенефіціари з 6 міст Приазов’я (Приморськ, Мелітополь, Бердянськ, Маріуполь, Мангуш, Токмак).  

Під час вебінару, кар’єрні консультанти Фонду поділилися секретами створення дійсно ефективного резюме, яке буде давати максимально точне розуміння про навички кандидатів під час подання заяв на вакансії, а також збільшить шанси отримати роботу. В додаток, колеги розповіли й про найпопулярніші в Україні майданчики для пошуку роботи. Учасники мали можливість поспілкуватися зі спікерами та поставити важливі для них питання. Зокрема, практичною частиною освітнього заходу стало створення ключових розділів резюме та індивідуальні консультації.

Вебінари проведено за підтримки федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини в рамках проєкту «Підвищення рівня самозабезпечення та працездатності вразливих категорій населення в Приазовському регіоні України».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

31.08.21

У квітні 2016 року селище Зайцеве на Донеччині потрапило під обстріл. Будинки селян постраждали, або ж взагалі були зруйновані. До БФ «Право на захист» за правовою допомогою звернувся власник одного зі зруйнованих будинків у Зайцевому.

Відповідно до Постанови № 767 від 02.09.2020 року власники зруйнованих будинків  мають право на отримання грошової компенсації. Однією з умов отримання такої компенсації є наявність зареєстрованого права власності на майно, зафіксованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Не зважаючи на наявність документів на будинок, бенефіціару було відмовлено в державній реєстрації права власності. Все через те, що первинна реєстрація була проведена Бюро технічної інвентаризації у місті Горлівка. За справу взялась юридична команда Бахмутського офісу БФ «Право на захист», яка, зокрема, займається наданням безоплатної правової допомоги та судовим представництвом бенефіціарів у справах щодо захисту права власності. 

1 квітня рішенням Артемівського міськрайонного суду було визнано право власності на будинок по вул. Лєскова (така назва вулиці визначалася в правовстановлюючих документах). Однак, зареєструвати право власності за рішенням суду бенефіціару не вдалось, оскільки в Державному реєстрі назва вулиці зазначена як «вулиця Лєскова Н.С».

Назва вулиці – важлива. Історія як БФ «Право на захист» допоміг бенефіціару відстояти право власності та отримати компенсацію за зруйноване житло

Адвокат бенефіціара звернулась до ДП «Інформаційні системи» та з’ясувала, що підставою внесення змін в назві вулиці є відповідне рішення органу місцевого самоврядування. Оскільки вулиця Лєскова знаходиться на території ВЦА смт. Зайцеве, адвокат звернулася до керівника ВЦА, який прийняв розпорядження «Про перейменування назв вулиць смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області», де назву вулиці  «Лєскова Н.С.» змінено на вулицю  «Лєскова».

Наразі в Державному реєстрі назва вулиці зазначена як «Лєскова», що дозволяє бенефіціару зареєструвати право власності та отримати компенсацію за зруйнований будинок. 

Ця важлива перемога дозволяє усім іншим мешканцям цієї вулиці правильно здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке перебуває у їхній власності.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

17.08.21

Ілля народився у 1955 році в селі Красні Четаї. Там чоловік провів все своє дитинство, навчався у школі, закінчив 10 класів. Після закінчення школи, Ілля 2 роки проходив службу в армії в м. Североморськ. Чоловік отримав середню спеціальну освіту, закінчивши сільськогосподарське професійне училище в м. Ядрин, Чуваська Республіка. 

У 1976 році Ілля вперше отримав паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року. Його повернення з армії чекала дівчина, яка в майбутньому стала його дружиною. У сім‘ї народилося двоє хлопців. Все своє життя чоловік тяжко працював та ніколи не соромився своєї роботи, оскільки майже 17 років офіційно працював вальником лісу на сезонних роботах протягом 4-6 місяців в м. Яйва, Пермської області, аби мати можливість прогодувати сім’ю.  

У 1988 році родина виїхала в Республіку Молдову, де вони проживали до 1998 року. Вирішуючи приїхати в Україну, де у чоловіка мешкають його рідні сестри, в дорозі у них викрадають всі документи, які були в сумці. В результаті, в Іллі залишилося лише свідоцтво про народження.

Відтак, приїхавши до України у 1998 році, Ілля мав при собі лише свідоцтво про народження, яке зберігає до теперішнього часу, оскільки крім цього документу в нього нічого не має. Більше ніж 20 років чоловік мешкає в Дніпропетровській області у селі Зеленодольськ Апостолівського району. Він неодноразово намагався відновити втрачені документи, оскільки через їх відсутність не мав змоги офіційно працювати, отримувати належну медичну допомогу та заробляти собі на пенсію. На превеликий жаль, свого житла у чоловіка немає, йому доводиться мешкати у підвальному приміщенні будинку, де йому допомагають сусіди, а він, в знак поваги та подяки, використовує свої майстерні навички для ремонту або відновлення побутових предметів.

Завдяки допомозі Зеленодольської міської ради та за участі спеціалістки з соціальних питань І категорії Фандюшиної Тетяни Григорівни, в лютому 2021 року цей чоловік нарешті отримав шанс на нове життя: наша колега Олена Пазенко, монітор БФ «Право на захист» розповіла про його історію та, зібравши швидко інформацію, передала справу до Харківського офісу БФ «Право на захист». Після цього над справою почав працювати юрист Фонду з питань громадянства Дмитро Ганич.

Вже у серпні 2021 року, завдяки спільним зусиллям благодійного фонду «Право на захист», Зеленодольської міської ради та Апостолівського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, Ілля нарешті зміг звернутися із заявою про визнання особою без громадянства.

Not just the stolen documents, but a stolen normal life. Story of Ilya Вкрали документи, а разом з ними й звичне життя. Історія Іллі

На час розгляду заяви він отримав довідку про звернення за визнанням особою без громадянства: те, наскільки щасливим він був в той момент складно передати текстом, адже ця довідка надавала йому право на тимчасове перебування на території України на законних підставах. Але його мрією насправді є не просто право законно перебувати на українській землі, але й стати громадянином, оскільки він понад 20 років свого життя віддав саме Україні.

Так, це лише перші кроки та перший документ. Після двадцятирічного очікування, Ілля все ж з оптимізмом дивиться у майбутнє та сподівається, що українська держава нарешті визнає його.

БФ «Право на захист» висловлює свою щиру вдячність за співпрацю задля допомоги цьому самотньому чоловіку співробітникам Апостолівського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, Зеленодольській міській раді та Спеціалістці з соціальних питань І категорії Фандюшиній Тетяні.

Not just the stolen documents, but a stolen normal life. Story of Ilya Вкрали документи, а разом з ними й звичне життя. Історія Іллі

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

12.08.21

Світлана народилась в Україні у 1960-х роках та мешкала тут майже все своє життя. Протягом кількох років, у 1980-х Світлана мешкала на території сучасної РФ, проте з 1990 року вона проживала виключно на території України. У жінки був паспорт колишнього СРСР. Нині його було втрачено. 

Після розпаду СРСР, Світлана неодноразово намагалась отримати паспорт, проте зробити це самотужки їй так і не вдалось, оскільки вона не могла підтвердити належність до громадянства України.

Жінка вирішила звернутися до офісу БФ «Право на захист» в м. Слов‘янськ наприкінці 2019 року. Адвокатка Наталія Іщенко спрямувала до суду заяву про встановлення факту постійного проживання Світлани в Україні станом на 24 серпня 1991 року. Жінка також мала свідків, які могли підтвердити у суді факт її проживання на території України з 1990 року. Проте, у листопаді 2020 року, суд відмовив у встановленні відповідного факту, попри наявність всіх необхідних доказів.

У зв’язку з тим, що в той період в Україні була відсутня процедура визнання особою без громадянства, Світлана залишилась особою з невизначеним громадянством, оскільки як РФ, так і Україна не визнають її своєю громадянкою. 

16 квітня 2021 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України про деякі питання визнання особою без громадянства: нарешті Світлана отримала можливість звернутися до територіального відділу ДМС та подати заяву про визнання її особою без громадянства. 

За участю адвоката БФ «Право на захист» та у супроводі спеціаліста з моніторингу, Світлана наприкінці липня отримала довідку про звернення за визнанням особою без громадянства. Відтепер, Світлана має право мешкати на території України на законних підставах. В майбутньому, у разі позитивного рішення, Світлана зможе отримати громадянство України.

To be born in Ukraine and become stateless.  The story of Svitlana Народитись в Україні та залишитися без громадянства. Історія Світлани

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: