Зробити пожертву
Укр / Eng
23.06.22

Анастасії Григорівні – 72 роки. Війна застала її сім’ю у Запоріжжі, тож було прийнято рішення евакуюватися: Анастасія Григорівна разом із чоловіком, донькою та онуком знайшли прихисток у Чернівцях. Розгублена, налякана, стривожена – попри це, літня жінка мужньо тримається та підбадьорює своїх близьких, ставши для них справжньою опорою.

На жаль, незабаром після переїзду Анастасії Григорівні й самій стала потрібна допомога: у нашої героїні з’явилася необхідність у терміновій медичній підтримці. Річ у тім, що жінка має захворювання суглобів та пересувається за допомогою ходунків, відтак, потребує постійного спостереження та своєчасної підтримки здоров’я. Без цього людина з подібним діагнозом ризикує повністю втратити можливість самостійно рухатися.

До того ж жінка стикнулася також із неабиякими додатковими проблемами: у новому місті пошук лікаря, який міг би допомогти, став справжнім викликом, а поїздка до лікарні – серйознішою задачею, ніж могло б здатися на перший погляд. Водії таксі відмовили в транспортуванні через те, що в їхньому авто не було достатньо місця для перевезення ходунків.

Саме тому питання якнайшвидшого призначення візиту до лікаря надзвичайно гостро стало для близьких Анастасії Григорівни: на щастя, на допомогу прийшла мобільна група психосоціальної підтримки у Чернівцях.

Наші колеги терміново розпочали пошук фахових лікарів для Анастасії Григорівни: отримавши позитивний результат – надали послугу з транспортування та супроводу жінки до консультаційного відділення лікарні. Після огляду пацієнтці було призначено обстеження, за результатами якого лікар матиме змогу скласти для неї дієву схему лікування.

“Рух – це незалежність та важлива складова нашого життя. Анастасія Григорівна – дуже життєрадісна та активна жінка, і ми сподіваємося, що наша допомога стала в нагоді та буде вагомим внеском на шляху до її здоров’я”, – каже Наталія Ікім, соціальна працівниця БФ “Право на захист”.

Нагадаємо, що мобільні групи діють в рамках проєкту БФ “Право на захист” у партнерстві з ACTED Ukraine «Підвищення cтійкості та спроможності до подолання труднощів найбільш вразливими домогосподарствами, що постраждали від конфлікту на Сході України».

07.02.22

Прокинутися зранку, заварити каву та дізнатися, що ти помер! На щастя, тільки згідно з документами. З такою дивною і водночас моторошною проблемою до Благодійного фонду «Право на захист» звернувся Денис у листопаді минулого року.

Передмова: Як Денис дізнався про факт власної смерті

Денис пояснив, що мешкає на території тимчасово окупованого Донецька. Розповів, що з колишньою дружиною в нього триває спір щодо його участі у вихованні їх спільної дитини, і тому він періодично моніторив веб-портал «Судова влада України» задля розуміння, які нові справи були ініційовані проти нього. Таким чином, несподівано для себе з’ясував, що колишня дружина звернулася до одного з районних судів м. Маріуполя із заявою щодо визнання факту його смерті. Мотиви такого вчинку колишньої дружини Денису невідомі, але він вважає, що це було зроблено лише для того, щоб у неї з’явилася можливість вільно перетинати з дитиною державний кордон України в будь-якому напрямку. Ось, що Денис розповів адвокату фонду:

«Ви навіть собі не уявляєте, як я був вражений. 5 листопада рано вранці я прокинувся, заварив запашну каву та вирішив перевірити, чи є якась нова цікава для мене інформація на веб-порталі судової влади України. Моя колишня дружина до цього часу через свого адвоката вже двічі зверталася до різних судів України з різними позовами. Один стосувався розірвання нашого шлюбу, другий – надання дозволу на перетин кордону нашій дитині без мого дозволу. Усі справи були вже розглянуті. Я давно планував подивитися на цьому веб-порталі, чи є якась нова інформація. І ось я заходжу на веб-портал до пошукової системи, вводжу дані про себе і бачу, що є нова справа, по якій 3 вересня 2021 року прийняте рішення про встановлення факту моєї смерті. Перша думка: «Дениска, невже це ти помер?!» 

Як довести, що ти не помер, якщо документи говорять інше?!

Зважаючи на те, що в Дениса був наявний кваліфікований цифровий підпис, він мав змогу зареєструватися в підсистемі «Електронний Суд» та отримав можливість ознайомитися з судовим рішенням. Він переконався, що воно дійсно ухвалене і стосувалося визнання факту саме його нібито смерті. Також Денис отримав можливість ознайомитися з усіма додатками, тобто копіями документів, які долучалися його колишньою дружиною до заяви про встановлення факту смерті. 

Денис надав усі наявні в нього матеріали та інформацію, які стосувалися цього комічно-кримінального питання, яке, втім, суттєво могло вплинути на можливість реалізації чоловіком повного обсягу його прав та інтересів. Бо якщо факт його смерті був вже зареєстрований в органах реєстрації актів цивільного стану, а як з’ясувалося пізніше, так і було, то такі обставини могли суттєво негативно вплинути на життя Дениса: для будь-яких правовідносин з іншими людьми чи державними органами він юридично не існував!

Регіональний адвокат Благодійного фонду «Право на Захист» Вячеслав Стасюк узгодив з Денисом перелік підготовчих дій. Після цього Денис, знаходячись у місті Донецьку, почав з’ясовувати, як могли бути видані його колишній дружині лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причину смерті, свідоцтво про смерть. Денис шляхом звернення із запитами до місцевих медичних установ та де-факто органів реєстрації актів цивільного стану з’ясував, що всі документи, копії яких колишня дружина надала до суду задля встановлення та доведення факту його смерті, дійсно оформлювалися на тимчасово окупованій території, але оформлювалися різними установами та щодо факту смерті інших дійсно померлих осіб.

Після отримання від Дениса всіх підтверджуючих документів та оригіналу угоди про надання йому правової допомоги, Вячеслав Стасюк  приступив до підготовки апеляційної скарги на рішення суду.

12 січня 2022 року Донецький апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу по справі, ухвалив постанову, якою задовольнив апеляційну скаргу, рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 вересня 2021 року скасував, а заяву колишньої дружини Дениса про встановлення факту його смерті залишив без задоволення.

Юридичний коментар адвоката БФ «Право на захист» Вячеслава Стасюка

Фахівці юристи та багато інших звичайних громадян знають, що ще в 2016 році законодавці та органи державної виконавчої влади спробували максимально спростити процедуру встановлення фактів смерті чи народження на тимчасово окупованих територіях України; зокрема була максимально спрощена сама процедура судового розгляду таких справ та їх виконання, навіть не потрібно чекати набрання судовими рішеннями законної сили, щоб отримати в органах реєстрації актів цивільного стану відповідних свідоцтв про смерть чи народження.

Але приклад Дениса яскраво свідчить про те, що потрібно уважно вивчати документи, які подаються до суду, навіть якщо це робить адвокат, який представляє певну особу. Можливо все ж таки настав час для того, щоб узагальнити судову практику та чітко визначити перелік доказів, на підставі яких можна приймати рішення по таких категоріях справ, зокрема  фотознімки з кладовища чи можливо свідоцтва про поховання.

04.02.22

Уявіть, раптом ви опинились в іноземній країні. Ви не розумієте мову, не маєте знайомих чи родичів. Про влаштування на якусь роботу можна тільки мріяти. Щоб не померти з голоду,  ви маєте жебракувати або красти їжу, ночувати де вийде. 

Саме ці відчуття має особа без паспорта. А якщо вона відбувала покарання, то, найчастіше, суспільство від неї відвертається. Фактично, такі люди стоять на межі виживання та йдуть на повторні злочини. 

Майже в такій ситуації опинився Віктор. Він відбував покарання на території Росії. Після звільнення втратив усі документи та був депортований в Україну. Не маючи надії, чоловік звернувся до наших колег із проєкту допомоги особам без громадянства.

Адвокат БФ «Право на захист» Любов Ткаченко почала роботу з Віктором із співбесіди. Вона запропонувала чоловікові розповісти про себе: де народився, в якій школі навчався, де отримував перший паспорт та інші документи, де працював, як потрапив в Росію та за ґрати, де відбував покарання. Ці дані потрібні адвокату для надсилання адвокатських запитів, щоб підтвердити відомості, надані  Віктором. Перший результат не забарився – Віктор отримав свідоцтво про народження!

Далі наша колега направила запит до консульства України в Росії, щоб підтвердити належність Віктора до громадянства України. В грудні 2021 року всі документи, що мала адвокат,  були подані в міграційну службу для отримання паспорту.

А на початку лютого Віктор вже отримав такий омріяний паспорт громадянина України! Відтепер у його очах  сяє вогник надії. Чоловік вміє виготовляти меблі, робити всі види ремонтних робіт у приміщенні. А з паспортом він зможе влаштуватися на роботу офіційно, жити в гідних умовах та ніколи не повернеться до старого життя.  

Історія Віктора та, взагалі, кожного із тих, хто звертається по допомогу до нашого фонду – це не тільки складна юридична задача, а й життєва історія українців, що віддзеркалює сучасну історію України та її проблеми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

03.02.22

Наш регіональний юрист Беретелі Руслан поділився цікавим досвідом роботи над складною справи родини ВПО, які перемістилися з тимчасово окупованих територій.


Над справою працювали одразу декілька офісів Благодійного фонду «Право на захист».

Руслан Беретелі про становище та права ромської спільноти в Україні

«З початком нового року потроху закриваємо справи, що перейшли «у спадок» із минулого. Зараз працюємо над оформленням паспорта літньому чоловіку, який загубив його, приїхавши вирішувати справи щодо своєї пенсії, а також над отриманням опіки над малолітньою дитиною для багатодітної родини з Красногорівки. Та є одна справа, яку вже завершили успішно, і це дає надію на не менш продуктивний та багатий на перемоги рік. Бо все ж таки, завдяки подібним справам не тільки люди отримують вкрай важливу допомогу, а й у нас з’являється підґрунтя для роздумів щодо правозастосовної практики»,


розповідає Руслан.

З проблемою в постановці на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) в інтересах свого неповнолітнього сина, що є дитиною з інвалідністю, нещодавно звернулась жінка, яка переїхала з Донецька до Маріуполя. Її також цікавило отримання відповідної довідки.

Відсутність відповідного статусу могла стати не аби якою перешкодою при проходженні необхідних медичних обстежень для підтвердження інвалідності дитини і отримання необхідного медичного та санаторного лікування на території, підконтрольній уряду України. Син нашої клієнтки, після багатьох років лікування, лише нещодавно почав самостійно ходити. До того ж, ця дитина з обмеженими можливостями не єдина в сім’ї.

Основним «каменем спотикання» для державних службовців було те, що хлопець після отримання паспорту громадянина України, не мав реєстрації за місцем проживання в своєму місті на окупованій території, – відповідно, не мав можливості довести, що він з початку збройного конфлікту постійно проживав на непідконтрольній території та виїхав звідти лише у жовтні 2021р. Зазначимо, що мама та молодший син мали реєстрацію і отримали довідки ВПО, а старший син, який постійно жив разом із ними, не мав, і, відповідно, залишився без довідки.

На прийомі у фахівця одного з місцевих підрозділів служби соціального захисту населення дитині усно, в категоричній формі, було надано відмову у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб, бо «не побачили» доказів постійного проживання на НКУУТ. Хоча повинні були взяти документи до роботи, після чого керівник у 15-ти денний термін має прийняти обґрунтоване законне рішення відповідно до наявних у заявника документів, що підтверджують проживання на окупованій території.

За телефонами гарячої лінії родина звернулась по допомогу до Маріупольського офісу БФ «Право на захист». Хлопця з мамою запросили на особистий прийом, де після ґрунтовного аналізу ситуації адвокат Галемський Сергій (Сергей Галемский) надав змістовну консультацію, та розпочався процес надання безпосередньо правничої допомоги. 

Юристка Ірина Ніколенко склала заяву до УСЗН, надала перелік необхідних документів та склала запити до відповідних інстанцій на підтвердження правової позиції у справі нашого бенефіціара.

Ситуацію додатково ускладнювала ще й та обставина, що більшість документів на підтвердження постійного проживання на НКУУТ, були видані владою ОРДЛО та до уваги при прийнятті рішення не брались.

На щоденній нараді фахівців Маріупольського та Курахівського офісів з’ясували, що і у колег, які обслуговують Мар’їнський, Покровський та де-які інші райони Донецької області, теж виникають аналогічні ситуації, тож вирішили обговорити цю проблему безпосередньо з керівництвом Департаменту соціального захисту населення Донецької області.

Отримати статус ВПО для дитини з інвалідністю. Історія сім’ї з ТОТ

На нараді, яка пройшла з використанням засобів відеозв’язку, юрист Курахівського офісу Беретелі Руслан обговорив з керівництвом Департаменту соціального захисту  Донецької області це питання на предмет розробки методичних рекомендацій для практичного використання на місцях. За результатами наради дійшли спільної думки, що потрібен усталений алгоритм у підходах для вирішення подібних ситуацій.

Начальник відділу ВПО ДСЗН зв’язався з колегами з департаменту освіти, які підтвердили наявність інформації в електронних реєстрах, що наш хлопець навчався у донецькій школі ще до початку конфлікту, тобто постійно там проживав. Ця інформація та відомості, що містились у наданих родиною документах, стали достатньою підставою для прийняти рішення на користь бенефіціара.

Отримання довідки ВПО відкриває шлях і до матеріальної підтримки державою тих, хто цього конче потребує.

Дякуємо керівництву Департаменту соціального захисту населення Донецької області за оперативність та відсутність зайвої бюрократії.

Отримати статус ВПО для дитини з інвалідністю. Історія сім’ї з ТОТ

Дякуємо колегам за наполегливість,
оперативність та добре серце!

28.01.22

У грудні до Благодійного фонду «Право на Захист» звернулися мешканці міста Золоте-1 (шахта «Карбоніт») Сєвєродонецького району Луганської області із проханням про допомогу.

Соціальний стоматкабінет єдиний у Золотому та прилеглих селах

Стурбовані жителі висловили занепокоєння щодо закриття  стоматологічного кабінету в Амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №1 м. Золоте (вул. Медична, 11). Стоматологічний кабінет обслуговує мешканців декількох населених пунктів:  Золоте-1, Золоте-2, Золоте-3, Золоте-4, Катеринівки, інших сіл та селищ міського типу уздовж лінії розмежування. 

Спеціалісти «Право на Захист» консультують
мешканців Золотого

За їхніми словами, стоматолог Нейман Раїса Лукінічна лікувала не одне покоління мешканців і ніколи не залишалася осторонь людської біди. Крім того, до неї часто звертаються соціально незахищені верстви населення: пенсіонери, особи з інвалідністю, матері-одиначки і не тільки. Дістатися до іншого населеного пункту та отримати послуги приватних стоматологічних кабінетів у більшості з них не має змоги – ані фізичної, ані фінансової.

Перемовини з Гірською ВЦА

Консультант з соціальних питань Благодійного фонду «Право на захист» Дмитро Щербаков та консультант по роботі з громадами Наталія Зигула провели зустріч з населенням Золотого-1, після чого звернулися до Голови Гірської ВЦА Бабченко Олексія з проханням врегулювати питання та залишити стоматолога в амбулаторії.

Стоматологічний кабінет, Амбулаторія
загальної практики-сімейної медицини №1 м. Золоте

Подяка від жителів – найцінніша нагорода

Днями нам стало відомо, що голова Гірської ВЦА ухвалив рішення залишити кабінет. Лікар-стоматолог Раїса Лукінічна підтвердила, що кабінет, який вже був опечатаний, знову відкрили, і тепер вона продовжує приймати пацієнтів. А мешканці Золотого, Золотого-1, -2, -3, -4, Катеринівки, Оріхового, Новотошківського надіслали подяку на адресу Благодійного фонду:

«Висловлюємо вам свою повагу та щиру вдячність за турботу про проблеми жителів нашого регіону, які опинилися в скрутній ситуації в зв’язку з проведенням бойових дій. З вашою допомогою ми разом відстояли наш стоматологічний кабінет. У наш нелегкий час, коли все більше людей потребують турботи, важко знайти людину, здатну приймати чужі проблеми, як свої. Є люди, яким сміливо можна доручити свою справу. Дякуємо вам за працю, за витрачені зусилля! Успіхів і всіх благ!»

Від команди Благодійного фонду «Право на захист» висловлюємо щиру подяку Голові Гірської ВЦА – Олексію Бабченко та мешканцям Золотого за плідну співпрацю та активну громадянську позицію.

Наші фахівці і надалі залучатимуться до розв’язання проблемних питань громади, аби допомогти покращити доступ до медичних послуг мешканцям населеного пункту та прилеглих територій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

26.01.22

Благодійний фонд «Право на захист» допомагає не тільки переселенцям,
що звернулися по юридичну допомогу, але й громадам.

Зустріч з представниками громади

Сьогодні пройшла онлайн-зустріч з представниками Гірської ВЦА, яка має намір покращити якість медичних послуг у своїй громаді. За словами Яни Омельченко, т.в.о. керівника Гірського центру первинної медико-санітарної допомоги, існуюче медичне обладнання у лікарні давно вийшло з ладу. Наприклад, рентген-апарат працює з 70-х років минулого століття. Будівля медзакладу також давно потребує ремонту, тому кошти дуже потрібні громаді.

З цією метою представники Гірської ВЦА виявили бажання долучитись до обговорення порядку участі у Програмі з відновлення України. Програма передбачає надання субвенцій з державного бюджету для реалізації проектів соціального спрямування для Донецької та Луганської областей у зоні до 25 км від лінії розмежування. Джерелом формування субвенції є кошти позики Європейського інвестиційного банку.

Чому звернулися по допомогу?

Громадам потрібно в короткі строки подати заявку щодо участі із загальною кошторисною вартістю проектів будівництва. Керівництво ВЦА зіткнулося зі складнощами у підготовці пакету документів, тож звернулося по допомогу до БФ «Право на захист», який вже має досвід роботи з громадами у вирішенні подібних питань.

В межах проєкту Access за підтримки УВКБ ООН ми надали загальну консультацію Гірській ВЦА щодо можливостей залучення додаткових коштів для підтримки медичної сфери у громаді. Крім того, юристи фонду відповіли на запитання заступниці голови із соціальних питань Інни Деміденко щодо особливостей складання проєктно-кошторисної документації. Зі свого боку, ми також наполягаємо на необхідності звернення представників ВЦА до Міністерства розвитку громад та територій України із проханням продовжити строк подання пропозиції для участі у програмі,

– відзначила Яніна Ребенкова, спеціалістка з питань розвитку громад «Право на захист»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

25.01.22

З порушенням прав людини, які є основними та закріплені на міжнародному рівні, юристи «Право на захист» зустрічаються щодня. Так само, як і люди стикаються з такими порушеннями, незалежно від місця проживання, національності та релігії.

Сьогодні ми розповімо історію тендітної та замріяної Ліди (ім’я змінено), яка приїхала з Ірану до України на навчання.

Дівчина вперше побачила світ та зрозуміла, що європейський світогляд їй ближче, що вона не хоче бути «проданою» своєму майбутньому чоловіку, а хоче сама обирати свій шлях. Але що робити молодій дівчині з далекої ісламської країни, яка відреклася від свого Бога, адже за це на батьківщині карають смертю? Шукати захисту в тій країні, в якій вона бачить своє майбутнє.

Однак, як виявилося, віднайти захист та притулок в Україні не так просто.

Протягом року дівчина ходила до територіального органу Державної міграційної служби для оформлення статусу біженця або особи, що потребує додаткового захисту, але знову і знову зустрічалася з новою перешкодою. Не допомагала ні бездоганно заповнена заява, ні нотаріальний переклад паспорту та інших документів, ні її спроби отримати підтверджувальні  документи з університету.

Раз за разом вона отримувала нову рекомендацію щось виправити в її заяві, донести документи, переробити фото тощо. І щоразу, виходячи з міграційної служби, вона плакала та вже хотіла опустити руки і в розпачі звернулася до Благодійного Фонду «Право на захист».

Коли рідна країна не дозволяє вірити по іншому. Історія Ліди, шукачки захисту з Ірану

«Ми надали Ліді усі необхідні консультації та допомогли зібрати весь пакет документів. З нашою правовою та моральною підтримкою молодій іранській дівчині вдалося подати заяву. Тепер вона документована Довідкою про звернення за захистом в Україні. Перший крок зроблено. І для Ліди – це величезний крок уперед після року поневірянь. А ми зі свого боку готуємося продовжувати вести її справу, в тому числі, і в суді»,

– зазначила юристка Благодійного Фонду «Право на захист» Олена Ричко.

Проєкт «Правова допомога біженцям та шукачам захисту» реалізується БФ «Право на захист»
за фінансової підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Якщо Вам необхідна правова допомога, звертайтеся до нашого Фонду за номерами гарячої лінії.
Всі послуги, які надає БФ «Право на захист» є безоплатними.

  • ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

    19.01.22

    Що робити, якщо в рідній країні ти став чужаком і тобі погрожують політичною розправою? – Тікати. Саме так і вимушена була вчинити громадянка Білорусі пані Наталя (ім’я змінено), яка у серпні 2020 року прибула до України через політично обумовлений тиск з боку білоруських органів влади.

    Спасінням для неї було отримання статусу біженця в Україні. Жінка звернулася по допомогу до Благодійного фонду
    «Право на захист», де отримала правову консультацію. 

    Юристи організації допомогли Наталі заповнити всі необхідні документи та подати їх до міграційної служби.

    Олександра Журко

    «Заявниця отримала всю необхідну інформацію про процедуру визнання біженцем в Україні та допомогу у заповненні документів і долученні доказів. У зв’язку з карантинними обмеженнями їй не вдалося звернутися до міграційної служби у встановлений законом термін, але завдяки її наполегливості, а також консультаціям юристів Фонду міграційна служба прийняла заяву пані Наталі в останній день її законного перебування на території України»,

    – зазначила Олександра Журко, менеджерка проєкту «Правова допомога біженцям та шукачам захисту» БФ «Право на захист»

    Зрештою, заява пані Наталі була задоволена і міграційна служба приняла рішення про визнання її біженцем в Україні. 

    Це результат кропіткої праці пані Наталі та юристів БФ «Право на захист», які поруч із нею пройшли цей непростий шлях.


    Проєкт «Правова допомога біженцям та шукачам захисту» реалізується БФ «Право на захист»
    за фінансової підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

    Якщо Вам необхідна правова допомога, звертайтеся до нашого Фонду за номерами гарячої лінії.
    Всі послуги, які надає БФ «Право на захист» є безоплатними.

  • ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

    13.01.22

    Вже тривалий час ми підтримуємо громади на лінії розмежування. Так, вчора наші колеги – регіональний юрист Євген Максименко та спеціаліст із суспільно-політичних питань Кетеван Казановська, взяли участь у засіданні робочої групи з визначення потреб населення Світлодарської міської територіальної громади в соціальних послугах.

    Голова робочої групи – заступниця керівника Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Тетяна Єрохіна, висловила подяку БФ «Право на захист»  за розробку Соціального паспорту Світлодарської громади та правову допомогу під час реорганізації комунальної установи «Бахмутський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» у «Центр надання соціальних послуг»  Світлодарської ВЦА. Все – в рамках проекту «Підтримка територіальних громад на лінії зіткнення в реорганізації соціальних та адміністративних послуг соціального характеру відповідно до децентралізації», що ми реалізуємо за підтримки УВКБ ООН в Донецькій та Луганській областях.

    Також під час зустрічі відбулось обговорення нормативної бази щодо організації роботи в громаді з надання соціальних послуг, Положення про робочу групу та плану роботи на 2022 рік, механізму взаємодії структурних підрозділів Світлодарської ВЦА із суб’єктами надання соціальних послуг, громадськими та неурядовими організаціями в процесі визначення потреб населення в соціальних послугах.

    ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: