Зробити пожертву
Укр / Eng
21.01.21

При розгляді справи в суді ми завжди сподіваємося, що буде верховенство права, справедливість, але, на жаль, не завжди це є так… Схожа ситуація трапилася і зі справою нашого бенефіціара про вилучення грошей на КПВВ за перевищення встановленого граничного розміру. Дві судові інстанції, численні клопотання та майже півроку захисту інтересів у суді – а люди то просто їхали на лікування онкозахворювання…

Наш бенефіціар – чоловік, громадянин України. Зі своєю дружиною та 4 дітьми він мешкає в Харцизьку, що на тимчасово окупованій території. Справжнім ударом для чоловіка було те, що у дружини виявили онкологію. Лікували спочатку в Донецьку, потім виїжджали до Азербайджану. У Донецьку була проведена операція, і після виписки з медзакладу дружині порадили пройти терапевтичне радіологічне лікування в Дніпрі. На тимчасово окупованій території необхідні методики лікування онкозахворювань і умови такого лікування просто відсутні. У зв’язку з неможливістю вільного перетину лінії розмежування через карантин було оформлено письмове запрошення у спеціалізовану лікарню в Дніпрі. Додатково було вказано, що жінку будуть супроводжувати чоловік та її брат, оскільки самостійно вона подорожувати не може. Відтак дозвіл на перетин лінії розмежування було отримано, гроші зібрано – час рушати на підконтрольну уряду України територію.

Стоп: онкозахворювання почекає

10 серпня 2020 року сім’я у складі трьох осіб на власному авто виїхала з Харцизька в напрямку Дніпра через КПВВ “Новотроїцьке”. З собою вони мали гроші, необхідні для лікування жінки. Сума не перевищувала дозволений ліміт на 3-х осіб. Оскільки всі їхали разом, то і гроші були в сумці у голови сім’ї – нашого бенефіціара. Згодом на КПВВ “Новотроїцьке” на них чекала тотальна перевірка машини та документів. Наш бенефіціар показав усю суму грошей та виписки з лікарні, які підтверджують мету подорожі. Але працівник Державної фіскальної служби України склав протокол про адміністративне правопорушення за незаконне переміщення грошових коштів з перевищенням встановленого граничного розміру. І пояснення, що ця сума на всіх трьох осіб у машині, що сім’я їде на складне лікування до Дніпра – не допомогли чоловіку відстояти свої права. Було вилучено всі наявні гроші. За словами людей в них залишилося десь 250 грн. Сім’я почала терміново шукати гроші серед знайомих, аби таки поїхати до Дніпра. Дякуючи небайдужим землякам, гроші вдалося зібрати.

Свідками історії родини на КПВВ стали монітори БФ “Право на захист”, які й порадили людям звернутися для захисту інтересів до офісу організації у Дніпрі.

Судові баталії

Невдовзі чоловік та брат дружини відвідали офіс БФ “Право на захист” у Дніпрі. Вони розповіли про інцидент, деталі та надали медичні документи. Наші колеги зробили численні адвокатські запити та зібрали всі документи, необхідні для захисту інтересів у суді.

“Під час ознайомлення з матеріалами справи була виявлена ​​цікава особливість. Контрольний талон, оформлений при в’їзді клієнта (ред. – голови сім’ї) з членами родини на КПВВ, мав виправлення. Цифра «3», яка свідчила про кількість осіб у машині, була виправлена ​​на «1». Хтось навмисно намагався створити видимість в’їзду клієнта на територію КПВВ самостійно. У протоколі про адміністративне правопорушення також вказувалося, що клієнт рухався з тимчасово окупованої території в машині один”, – розповідає Вячеслав Стасюк, адвокат дніпровського офісу БФ “Право на захист”.

Відтак адвокат підготував письмове клопотання про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, адже клієнт перетинав лінію розмежування в супроводі своєї дружини і її брата, гроші були спільні, а сума не перевищувала ліміт на 3-х осіб. Але міський суд визнав клієнта винним у порушенні положень частини 1 статті 204-3 КУпАП, наклав штраф і конфіскував вилучені грошові кошти сім’ї. 

Після ознайомлення з текстом рішення адвокат підготував апеляційну скаргу та наголосив, що у справі є докази про невинуватість клієнта в порушенні закону. 18 січня 2021 року відбулося чергове засідання Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь). Як свідки до суду були запрошені два монітори БФ “Право на захист”, які безпосередньо спілкувалися з усіма трьома членами родини під час їхнього перетину 10 серпня 2020 року. Факт того, що в машині було три особи, а не одна, як це зазначено в талоні, – було доведено і враховано суддею.

“Ми пройшли дві інстанції – перша інстанція, де було прийнято негативне рішення, і апеляція, яка виправила суддівську помилку суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції скасована, а провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях клієнта складу адміністративного правопорушення”, – коментує Сергій Галемський, адвокат маріупольського офісу БФ “Право на захист”.

Апеляційний суд встановив, що клієнта було притягнуто до адміністративної відповідальності необгрунтовано, та зобов’язав повернути чоловіку всі вилучені на КПВВ гроші.

06.01.21

З самого народження Леонід проживав на території України. В 90-х роках він втратив єдиний паспорт, який він мав – громадянина СРСР. Через відсутність потреби чоловік не подумав про те, щоб вчасно відновити документи та отримати український паспорт. 

Але у 2019 році проблема застала Леоніда зненацька – йому поставили невтішний діагноз, терміново було потрібно проводити операцію та лікування, які є неможливими без документів. Чоловік звернувся до міграційної служби для отримання паспорту громадянина України. В результаті перевірки йому було відмовлено на підставі неможливості встановити його громадянство. Леоніду порекомендували звернутися до БФ «Право на захист» для отримання правової допомоги.

Адвокатом нашого Фонду було зроблено ряд запитів, підготовлено та подано до суду заяву про встановлення факту проживання Леоніда на території України в період проголошення незалежності. За результатами непростого судового розгляду, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова факт проживання було встановлено. У вересні 2020 року було зібрано всі необхідні документи та розпочато процедуру встановлення належності Леоніда до громадянства України.

1 грудня Леонід отримав довідку про реєстрацію громадянином України. Одразу після цього він подав всі необхідні для отримання паспорта громадянина України документи до Холодногірського РВ ГУ ДМСУ в Харківській області.

Завдяки співпраці ГУ ДМСУ в Харківській області з БФ «Право на захист», професійній та оперативній роботі співробітників служби, зокрема в.о. начальника Холодногірського районного у м. Харкові відділу ГУ ДМСУ в Харківській області Коваленко М.В., новий 2021 рік Леонід зустрів вже у статусі громадянина України. Тепер чоловік нарешті може отримати належне лікування, оформити інвалідність, відкрити власний банківський рахунок, реалізувати свої громадянські та політичні права. Ось такий чудовий подарунок отримав Леонід під Новий рік.

Паспорт на Новий рік New Year Passport

«Якоїсь миті, повністю зневірившись, я навіть був готовий прожити все життя без паспорта, хоча насправді я мріяв про те, аби колись отримати його. Новий рік – час здійснення бажань! Я знову повірив в диво!»

– сказав Леонід.

05.01.21

Ще вчора Михайлу довелося виїхати з рідної країни Таджикистан через загрозу життю та здоров’ю, а вже сьогодні він володіє трьома кафе власної мережі Mazza_cafe_halal у містах Ірпінь та Буча.

Саме тут готують традиційні страви східних країн. В кафе кожен може пригоститися пловом, чебуреками, донер-кебабом та іншими відомими смаколиками цієї кухні.

Mazza_cafe_halal - a successful business В минулому - біженець з Таджикистану, а сьогодні - успішний бізнесмен

Успіх у його справі — результат кропіткої праці та постійного розвитку. Як розповідає сам Михайло, почати йому допоміг грант для розвитку бізнесу від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/UNHCR).

Раніше, Михайло у якості експерта взяв участь у тренінгу «Як заробити та реалізувати себе в Україні», організованому БФ «Право на захист» для бенефіціарів, де поділився своїм досвідом успішної інтеграції в Україні. Ми, зі свого боку, вирішили поїхати в місто Ірпінь та завітати до кафе пана Михайла й поспілкувалися з ним детальніше про його досвід та шлях до успіху.

Детальніше — у нашому відео:

31.12.20

Через низку життєвих обставин Олександр залишився без дому. Він втратив майже все: сім’ю, надію на майбутнє, здоров’я. Єдине, що в нього було це старий радянський паспорт, який сьогодні абсолютно нічого не вартує, оскільки такої країни вже давно не існує на політичній карті світу.

Донедавна Олександр проживав у складському приміщенні. Крім того, в нього були серйозні порушення зору.

Олександр звернувся до нас за допомогою, щоб оновити свої документи та отримати паспорт громадянина України, якого у нього ніколи не було. З допомогою адвоката з Сєвєродонецького офісу Благодійного фонду «Право на захист» було зібрано всі необхідні документи. Департамент Державної міграційної служби України зареєстрував Олександра громадянином України навіть без необхідності судового розгляду.

Отримавши паспорт, Олександр зміг оселитися в гуртожитку та отримати вкрай необхідну медичну допомогу. Нарешті, Олександр проведе цю зиму у теплі.

Олександр нарешті отримав паспорт громадянина України Olexandr finally received the passport of a citizen of Ukraine
29.12.20

У грудні 2020 року нарешті здійснилось те, про що все життя мріяв наш бенефіціар Михайло — він отримав паспорт громадянина України. 

Два з половиною роки адвокати БФ «Право на захист» активно працювали задля того, аби чоловік зміг отримати паспорт. Процес був досить складним: судові засідання, адвокатські запити, співпраця з органами РАЦС та ДМС. Але результат цього довгого шляху – успіх!

Пан Михайло народився в Білоруській РСР, де він у 16 років отримав паспорт. У 1988 році чоловік переїхав на постійне проживання до Української РСР до міста Краматорськ Донецької області, де жив та працював все своє життя. 

Хоча наш бенефіціар був працевлаштований, факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року було доволі важко довести в суді. Представник ДМС наполягав допиті хоча б одного свідка, який міг би підтвердити факт проживання чоловіка на території України. На щастя, такий свідок знайшовся та погодився приїхати на судове засідання. За результатом розгляду справи суд задовольнив заяву та встановив юридичний факт проживання Михайла на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Але далі виникла інша проблема – карантин. Через впроваджені у зв’язку з ним обмеження Михайло 9 місяців не міг отримати документи підтвердження громадянства: на початку 2020 року чоловік звернувся до Бахмутського міського відділу ДМС із заявою про встановлення належності до громадянства України і отримав довідку про реєстрацію громадянином України лише у вересні. 

З отриманою довідкою чоловік нарешті мав змогу звернутися до відділу ДМС за отриманням паспорта, але зіткнувся зі складнощами через відсутність належних умов для осіб з обмеженими фізичними можливостями. 2-го грудня, Михайло у супроводі монітора БФ «Право на захист» отримав свій паспорт.

Михайло отримав паспорт  Mykhailo received a passport of a citizen of Ukraine

Казати про те, що паспорт це найважливіший документ у житті будь-якої людини це, напевне, зайве. Але для пана Михайла це – життєво необхідний документ. Без паспорта він не міг звернутися за медичною допомогою та оформити пенсію, не дивлячись на те, що його трудовий стаж – 20 років. Нарешті, пан Михайло відчує, що таке бути громадянином та мати рівні з усіма іншими можливості та права!

09.12.20

Проблема відсутності громадянства може спіткати будь-кого. Це може статися в результаті пожежі, стихійного лиха або навіть шахрайства. А хтось може стати жертвою бюрократичної помилки, що сталась після падіння радянської влади.

Історія бенефіціарки БФ «Право на захист» пані Олени почалася багато років тому. Жінка народилась та все життя проживала на території України. Раніше вона мала радянський паспорт. 

Протягом певного періоду в Олени не було офіційної «прописки». Коли жінка працювала на заводі в Харкові, вона не мала власного житла та не змогла одразу отримати кімнату в гуртожитку. Цей період припав саме на 1991 рік, а громадянами України вважаються особи, які офіційно проживали на території України 24 серпня та/або 13 листопада 1991 року, факт чого підтверджується, зокрема, наявністю прописки. Не зважаючи на те, що Олена була офіційно працевлаштована, вона багато років не могла довести свою належність до громадянства України.

Співробітники Державної міграційної служби України порадили жінці звернутися по допомогу до офісу БФ «Право на захист» у м. Харків. Було зроблено ряд адвокатських запитів та підготовлено заяву до суду. У ході розгляду справи адвокат благодійного фонду представляв інтереси пані Олени в суді та довів факт її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Завдяки високій компетентності та оперативності керівництва Харківського районного відділу ГУ ДМСУ в Харківській області в особі Дмитра Колесника та Лілії Міщенко, було проведено процедуру встановлення особи Олени, а також зібрано та підготовлено необхідні документи для оформлення паспорта.

«Нарешті я відчуваю себе повноцінною людиною — громадянином своєї держави, в якій живу від народження. Я щаслива!»,

— не приховуючи сліз радості говорить Олена, отримавши український паспорт, про який вона мріяла майже 30 років.

Тепер, Олена нарешті має можливість повноцінно реалізовувати всі свої права, що забезпечені Конституцією та Законами України: офіційно працювати, отримувати медичну та соціальну допомогу, купувати майно та нерухомість, користуватися землею, а також насолоджуватися повноправною належністю до громадянства своєї Батьківщини.

30.11.20

26 листопада 2020 року Благодійним фондом «Право на захист», що є виконавчим партнером Агентства ООН у справах біженців в Україні, була проведена Школа з міграційного права в онлайн-форматі.

Студенти юридичних факультетів зі всієї України мали можливість долучилися до заходу, під час якого вони були ознайомлені з такими поняттями як «шукач захисту», «визнаний біженець», «особа, яка потребує додаткового захисту в Україні» та «особа без громадянства», а також отримали інформацію щодо законодавства України, яким регулюється статус таких осіб в Україні.

Учасники та учасниці Міграційної школи також мали можливість поспілкуватися із представниками шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства в Україні в форматі «Жива книга», почути їх особисті історії, а також ознайомитися із проблемами та складнощами, з якими вони найчастіше стикаються.

«Основною метою Міграційної школи було надання студентству теоретичної та практичної інформації щодо захисту прав визнаних біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства в Україні, а також ознайомлення їх з практикою розгляду справ шукачів захисту в ЄСПЛ. Всі учасниці та учасники були активними та ставили багато запитань до наших юристів, а також висловили побажання щодо проведення Міграційної школи частіше»,

– підсумувала юристка БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко

Наш фонд висловлює щиру вдячність всім студентам та студенткам, які долучилися до онлайн Школи!

Доступний 3-х годинний запис події

23.11.20

27 березня 2020 року вступили в дію обмеження, в результаті яких кордони та КПВВ в Україні були зачинені для перетину, через що велика частина людей, які з тих чи інших причин мали потребу у регулярному перетині пунктів в’їзду-виїзду, опинилися у пастці: вони не мали можливості перетнути кордон в той чи інший бік, відповідно, не могли повернутися додому. 

Історія нашої клієнтки Валентини це кричущий приклад порушення прав людини. Адвокати Благодійного фонду “Право на захист” доклали чимало зусиль, аби допомогли жінці отримати відшкодування за моральну шкоду внаслідок протиправних дій, через які позивачка не мала можливості перетнути КПВВ. Апеляцію по її позову було задоволено 16 листопада 2020 року, рішення суду є остаточним. 

Детальніше про цю історію – у відео нижче:

20.11.20

«Я досі не можу повірити, що це правда,»

– говорить Люба, міцно тримаючи в руках такий омріяний паспорт громадянина України

Любі – 37 років. Народилась і зростала вона в багатодітній родині ромської етнічної приналежності. Родина жила скрутно і часто переїздила з місця на місце, оселившись згодом на постійне місце проживання у Нововодолазькому районі Харківської області. Коли Люба підросла, то її, згідно з ромською традицією, віддали заміж. Документів у жінки не було, тому що її батьки цим питанням не займалися. Люба народила п’ятьох дітей, однак двох старших відібрали через відсутність документів у жінки.

Плани жінки на життя різко змінилися, коли несподівано для всіх згорів батьківський будинок. Не витримавши такого удару, батько Люби помер від серцевого нападу. Жінка була змушена повернутися до Харківської області для підтримки матері. Весь цей час Люба намагалася отримати паспорт. Вона неодноразово зверталася до місцевого «паспортного столу», але результату не було.

Про історію Люби наші колеги дізналися від партнерської благодійної організації ВБФ «Деполь Україна». Її представники звернулися до Харківського офісу БФ «Право на захист» із проханням допомогти жінці отримати паспорт.

Адвокат нашого Фонду зробив ряд запитів, які допомогли зібрати всі необхідні документи для з’ясування громадянства Люби. Відповідно до чинного законодавства встановлення громадянства жінки залежало від місця проживання її та/або її батьків. Аби підтвердити факт проживання родини у рідному селі в 1991 році, було зроблено відповідний запит до сільської ради. Після цього було підтверджено громадянство батьків Люби та узгоджено з керівництвом ДМС України в Харківській області можливість встановлення особи за допомогою лише одного свідка. Ним стала рідна сестра жінки – Рая, яка приїхала з Кіровоградської області з тримісячною дитиною, аби допомогти сестрі з документуванням. Однак у свідоцтвах про народження сестер було знайдено розбіжності, які адвокату довелося виправляти. Завдяки допомозі працівників Холодногірського районного ДРАЦС (м. Харків) документи було приведено до ладу в найкоротші терміни.

Врешті решт ГУ ДМСУ в Харківській області надало висновок про встановлення особи Люби, а також документування її паспортом громадянина України вперше. І ось, напередодні свого 38-річчя, найзаповітніша мрія Люби – отримала свій перший паспорт – нарешті здійснилась.

На черзі діти Люби та її наймолодша сестра, у справі якої Харківський апеляційний суд виніс позитивне рішення. Але це вже зовсім інша історія.