Пішли з життя без документів: чому заявники за визнанням ОБГ не мають доступу до медичних послуг

Наталії було всього 39. Онкологічне захворювання було виявлене відносно нещодавно – на початку 2021 року, однак через відсутність документів, що посвідчують особу, вона не могла отримати життєво необхідного лікування: ані пройти курс хімієтерапії, ані зробити операцію. 

Недокументовані особи й навіть люди, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, не мають права на безоплатне лікування в межах програми медичних гарантій. Наталю декілька разів госпіталізували з невідкладними станами, проте належного лікування вона так і не отримала, попри те, що в серпні 2021 року з допомогою адвоката БФ «Право на захист» звернулась за визнанням особою без громадянства. 

Навесні, не дочекавшись процедури визначення безгромадянства, у віці 69 років помер Володимир Коган. Адвокатка БФ «Право на захист» з 2018 року допомагала чоловіку в оформленні громадянства України, однак підтвердити належність до громадянства так і не вдалось – правовий зв'язок з державою було втрачено. Чоловік багато років страждав через втрату зору та інші захворювання, а лікування не отримував через відсутність паспорту. Своїх коштів на лікування він не мав. Чоловік записався на зустріч для подання заяви про визнання особою без громадянства, проте так і не встиг отримати відповідний документ.

Нещодавно, у віці 59 років померла жінка, бенефіціар БФ «Право на захист». Більше 20-ти років вона чекала на впровадження процедури визнання ОБГ, проживаючи без документів, тому що жодна країна не визнавала її громадянкою. Тривалий час жінка страждала на цукровий діабет, однак отримати медичну допомогу та належне обстеження не могла через відсутність документів. В травні 2021 року жінка мала вже необхідний пакет документів для звернення за визнанням особою без громадянства, однак так і не змогла скористатись довгоочікуваною процедурою.

Через відсутність громадянства в Україні проживають тисячі людей, в яких немає документів, що посвідчують особу. 

З квітня 2021 року в Україні запроваджено процедуру визначення безгромадянства. Особи, у яких немає документів нарешті отримали можливість почати життя без жодних перепон. 

За результатами торішнього опитування бенефіціарів БФ «Право на захист» без громадянства та з невизначеним громадянством, 17% з них мають серйозні хронічні захворювання або інвалідність. Ці люди не мають права на безоплатне лікування, на безоплатне обстеження, на встановлення інвалідності, на вакцинацію, на будь-які безоплатні медичні послуги в межах програми медичних гарантій.

Чому заявники за визнанням особою без громадянства не можуть безоплатно лікуватись?

Отримати безоплатну медичну допомогу в межах програми медичних гарантій можуть тільки громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, а також біженці та особи, які потребують додаткового захисту. 

Це стосується наступних видів медичної допомоги: 

  • екстреної медичної допомоги;
  • первинної медичної допомоги; 
  • вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги; 
  • третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; 
  • паліативної медичної допомоги;
  • медичної реабілітації; 
  • медичної допомоги дітям до 16 років;
  • медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. 

Особи з неврегульованим правовим статусом, особи з невизначеним громадянством та інші недокументовані категорії населення не мають доступу до безоплатної медичної допомоги. Такі люди можуть розраховувати тільки на екстрену медичну допомогу і з наступним відшкодуванням вартості наданих послуг. Це ж стосується і людей, які подали заяву про визнання особою без громадянства, і навіть осіб без громадянства, документованих посвідкою на тимчасове проживання. 

За результатами дослідження, про яке йдеться у звіті «Права особи, яку визнано особою без громадянства в Україні та особи, яка звернулась про визнання особою без громадянства», БФ «Право на захист» дійшов висновку про необхідність внесення змін до статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з метою забезпечення повної оплати коштом Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням всіх видів медичної допомоги  особам, які звернулись про визнання особою без громадянства та особам, визнаних особами без громадянства. 

Слід відзначити, що Стратегія у сфері прав людини в контексті впровадження процедури визнання особою без громадянства ставить завданням забезпечити можливість реалізації особами, які подали заяву про визнання особою без громадянства, права на працю, охорону здоров’я та соціальний захист. Реалізація цього завдання неможлива без внесення вказаних вище змін до законодавства про фінансові гарантії медичного обслуговування населення. Однак, відповідні заходи, запропоновані громадськістю, на жаль, не були включені до Плану дій Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023.

Відповідно до Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року, договірні Держави надають особам без громадянства, які законно перебувають на їхній території, таке ж становище, як і громадянам, стосовно соціального забезпечення (законоположень, що стосуються зайнятості, нещасних випадків на роботі, професійних захворювань, материнства, хвороб, інвалідності, старості, смерті, безробіття, сімейних обов'язків та інших випадків, які відповідно до внутрішніх законів чи інших нормативних актів належать до сфери дії системи соціального забезпечення). 

БФ «Право на захист» неодноразово висловлював позицію щодо вразливості недокументованих осіб, які мають складнощі з підтвердженням громадянства або громадянство яких невизначене, зокрема інформував Міністерство охорони здоров’я України та Національну службу здоров’я України про стан дотримання прав вказаних категорій осіб та просив відкрити відповідний діалог. Тому питання щодо законодавчого забезпечення доступу цих груп осіб до медичних послуг залишається відкритим. 

«Недокументовані особи без громадянства роками страждають через повну відсутність доступу до медичного обстеження і лікування. Людина не має права на безоплатну медичну допомогу і після звернення за визнанням особою без громадянства, та навіть після визнання такою й аж до моменту отримання посвідки на постійне проживання. Задля дотримання Україною міжнародних зобов'язань, законотворці мають переглянути законодавство про фінансові гарантії медичного обслуговування населення і забезпечити людям належний захист.»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: