Борюсь за кожного

Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО* проводить свої засідання з грудня 2018 року. За цей час, попри купу перешкод і всіляких казусів, цією комісією було розглянуто 148 заяв, по ним ухвалено 134 позитивних рішень, 12 відмов. Деякі з заяв було відкладено у зв’язку з очікуванням відсутніх документів. 

Як стало зрозуміло протягом цього періоду, очевидним позитивним моментом з точку зору ефективності роботи цієї структури стала присутність в комісії представників громадських організацій. Тих, які щодня опікуються питаннями людей, що постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході нашої країни. Ці активісти дуже добре знають не фактологічну, а “людську” сторону питання. Як членкиня цієї комісії я підходжу до розгляду кожної справи з усією відповідальністю, бо розумію, що йдеться не про сухі факти і  стоси паперів, а про життя та реальні долі українців. 

Я досі пам’ятаю одну із заяв. До комісії звернулась опікунка на користь своєї онуки. По цій справі у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (так званий витяг ЄРДР) було зазначено наступне: “під час артобстрілу снаряд влучив в школу, громадянка ХХХ отримала поранення, 2 особи загинуло”.  Але читаєш і розумієш, що ті дві загиблі особи —  це мама дівчинки і її братик. Ось чому документи подає опікун. І в цей момент ти наче опиняєшся серед руїн школи й розумієш, скільки життів і доль зруйнувала ця війна. Єдине, чим ти можеш їм зараз допомогти, це уважно ознайомлюватись з цими документами —  і боротись за кожного з тих, хто звернувся по допомогу. 

Пам'ятним для мене стало і засідання комісії, на якому розбирали заяви подружжя. Було зрозуміло, що їм буде надано відмову, оскільки за документами неможливо було встановити, на якій території стався факт отримання поранення**. Після моніторингу цієї ситуації в медіа вдалось з’ясувати, що подружжя отримало поранення під час евакуації з населеного пункту, де вони проживали. Туди зайшли бойовики, але дали можливість покинути селище тим, хто не хоче залишатися. Подружжя і ще кілька осіб сіли автомобіль і рушили в сторону підконтрольної території, однак виявилось, що зі сторони бойовиків то не був жест доброї волі, а пастка: авто було заміноване. На момент, коли автомобіль під’їхав до блокпосту українських військових, стався вибух.

Ці дані були озвучені мною під час засідання міжвідомчої комісії і після жвавої дискусії було вирішено надати позитивне рішення по цій заяві, оскільки територія блокпосту, де стоять військові, хоч і не входить в перелік населених пунктів підконтрольних уряду України, але фактично є підконтрольною саме Україні. Тож фактично був створений прецедент в розгляді справ і ідентичні справи тепер отримують теж позитивні рішення.

Звичайно, позитивом би було, якби наші громадяни не опинялись в таких небезпечних і жахливих ситуаціях, але, на жаль, окупація і військовий конфлікт завжди йде рука об руку з жертвами і втратами. Обов’язок держави — надати соціальний захист постраждалим від цього конфлікту. Це на сьогоднішній день і забезпечується завдяки Міжвідомчій комісії, до якої вже варто подати документи, якщо ви отримали інвалідність внаслідок збройного конфлікту… Ми будемо боротись за кожного!

Анастасія Одінцова

Юристка з адвокації

БФ «Право на захист»

Які потрібно зібрати документи та куди їх надсилати ви можете ознайомитись за посиланням 

Читайте також: