Раніше, без паспорта, я навіть не могла купити квиток на поїзд!

Цивільне населення потерпає від наслідків конфлікту на Сході України. Ті, хто наважився стати переселенцями, на мирній території стикаються з проблемами початку нового життя. Щодня вони вирішують нелегкі завдання: пошук житла, роботи, влаштування дітей у школи й садочки. Та значно більше в цій ситуації страждають особи, які втратили або ніколи не мали документів. Вони не можуть орендувати житло, влаштуватися на роботу, отримати соціальні виплати. Роми часто є серед таких груп населення, і проблема відсутності паспорта громадянина України є доволі розповсюдженою серед них. От і пані Наталя, яка належить до ромської етнічної групи, вже 27 років не має паспорта громадянина України, бо не було підтвердження її громадянства. Ще за часів Радянського Союзу вона втратила основний документ і досі не змогла отримати новий. «Більшість опитаних ромів зневірилася, втратила надію, що може змінити своє становище. Тому люди не звертаються до державних органів по допомогу», – розповідає Руслан Беретелі, регіональний юрисконсульт БФ «Право на захист», який працював зі справою пані Наталі. «Найбільшу недовіру роми виказують до лікарів, представників поліції, сільських рад та до працівників служб соціального захисту. Хоча з цими людьми вони зустрічаються найчастіше», – продовжує він. Із проханням допомогти пані Наталі до БФ «Право на захист» звернулася начальниця Мар’їнського районного відділу Державної міграційної служби. Після вивчення документів, спеціалісти благодійного фонду подали  до установ та організацій запити, на основі яких склали заяву про встановлення факту проживання жінки на території України станом на 1991 рік. Пані Наталю в суді представляв Леонід Серафимович, адвокат БФ «Право на захист». Після отримання рішення суду, очікування довідки про приналежність до громадянства України, виготовлення паспорта, – після більш ніж року роботи – держава прийняла ще одного громадянина. Важко передати всю радість пані Наталі, яка, тільки-но отримавши паспорт, вже почала планувати своє життя. «А раніше, без паспорта, я навіть не могла купити квиток на поїзд!», – крізь сльози радості каже жінка.