Тюрма за незаконний перетин українського кордону: хто може постраждати

8 листопада 2018

Київ – Президент Петро Порошенко 7 листопада підписав закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону – до восьми років позбавлення волі. Верховна Рада ухвалила його ще в середині жовтня після палких дебатів і попри критику правозахисників. Радіо Свобода зібрало різні погляди щодо того, що саме зміниться і для кого. За перетин українського кордону поза офіційними пунктами пропуску або без відповідних документів законопроект 7017 передбачає до трьох років позбавлення волі. Відповідно до опублікованого на сайті Верховної Ради тексту, ця норма починає діяти, якщо перетин кордону відбувається з метою заподіяння шкоди інтересам України або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками силових відомств держави-агресора. Якщо правопорушення відбувається повторно або групою осіб санкція стає жорсткішою – від 3 до 5 років, а якщо при цьому застосовується насильство – від 5 до 8 років. Раніше за незаконний перетин кордону в Україні передбачалась тільки адміністративна відповідальність, а цього недостатньо, пояснює депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко, який входить до профільного для згаданого законопроекту парламентського комітету щодо правоохоронної діяльності. Тому він згадану ініціативу сприймає прихильно. «Якщо ви хочете приїхати в Україну з миром, то їдьте у контрольно-пропускний пункт, покажіть ваші документи і будьте здорові на території нашої держави. Якщо ж людина незаконно перетнула кордон, була затримана на території України, і немає підтвердження законності перетину нею кордону, то вона буде нести кримінальну відповідальність», – зазначає депутат. Водночас, коли законопроект розглядали у другому читанні, у багатьох депутатів були до нього зауваження. Зокрема, критично висловлювався і пропонував правки позафракційний депутат Юрій Левченко. На його переконання, потрібно було запровадити кримінальну відповідальність за будь-який незаконний перетин кордону, встановивши відповідну градацію тяжкості правопорушення. Натомість ухвалений документ Левченко називає «позитивною бутафорією». «Цей законопроект – і в першому, і в другому читанні після правок – прописаний так, що ніхто жодного покарання не понесе. Тому що там прописане оціночне судження, що кримінальну відповідальність тільки ті особи несуть, які перетнули незаконно кордон з метою заподіяння певної шкоди інтересам України. А це означає, що жоден суд нікого не притягне до кримінальної відповідальності, бо неможливо довести в суді, яка у кого в голові була думка», – зауважує депутат. Норму про «мету заподіяти шкоду інтересам України» критикують і правозахисники. Справа в тому, що норма про адміністративну відповідальність за незаконний перетин кордону продовжуватиме діяти паралельно, при чому – формулювання обох статей майже однакові, пояснює адвокаційна координаторка благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач. «Єдиною ознакою, яка буде відрізняти адміністративне правопорушення від кримінального, є мета цього правопорушення. І тут виникає питання, як будуть кваліфікувати наші правоохоронні органи дії особи, як будуть доводити мету її дій», – каже вона. Хто потрапляє під загрозу на практиці? Є три групи осіб, до яких можуть застосувати кримінальну відповідальність: громадяни або піддані держави-агресора, особи, яким заборонили в’їзд в Україну, а також інші особи, які діють з метою заподіяти шкоду інтересам України. До третьої групи цілком можуть потрапити жителі непідконтрольних Києву територій, припускає Дарина Толкач. «Скажімо, у Луганській області є тільки один пункт пропуску через лінію розмежування у Станиці Луганській – і він піший. І ті особи, які обмежені у можливості пересуватися, фактично не можуть подолати цей шлях. Для того, щоб потрапити на підконтрольну Україні територію автомобілями через контрольний пункт пропуску «Мілове» (розташований на українсько-російському кордоні – ред.), що фактично означає незаконний перетин українського кордону з боку Росії (тому що перед тим треба виїхати в Росію через неконтрольовану ділянку кордону – ред.)», – каже вона. Навіть зараз, за її словами, щодо людей, які в’їжджають через Мілове, складають протоколи про адміністративне правопорушення. Це саме стосується і Криму: якщо встановлять, що людина в’їжджає на територію півострова (наприклад, через Керченський міст) саме з метою заподіяння негативних наслідків інтересам України або вона є російським військовим чи силовиком, зауважує Толкач. «На сьогоднішній день я б кваліфікувала це питання все ж як адміністративне правопорушення. Але, зважаючи на додаткові правові норми, що регулюють статус анексованого Криму, там є додаткові санкції, пов’язані із визнанням особи персоною нон-ґрата і так далі», – зазначає вона. Окрім того, за словами експерта, під загрозою опиняються шукачі притулку в Україні. Зокрема, йдеться про вихідців із Росії та пострадянських країн, змушених покинути батьківщину через політичні переслідування, говорить вона. «Здебільшого перетин кордону відбувається саме на незаконній підставі, тому що люди у досить складній ситуації змушені миттєво ухвалити рішення покинути країну походження і не встигають оформити відповідним чином документи. І якщо людина, перетинаючи кордон з метою отримання міжнародного захисту, підпадатиме під кримінальну відповідальність, це фактично позбавлятиме людину можливості отримати такий захист, тому що наявність кримінального переслідування є підставою для відмови у наданні такого захисту. Така правова колізія», – зауважує Толкач. За словами юриста, ініціатори законопроекту запевняли, що він буде застосовуватися до російських військових і найманців. Але, на її думку, питання порушення державного суверенітету регулюється також іншими нормативно-правовими актами, тому окремо цю норму створювати було недоцільно. Між тим, визнає Дарина Толкач, згаданий документ підписали буквально щойно, тому про практику його застосування поки що рано говорити. Радіо Свобода