Кредити ВПО, учасникам проведення АТО та/або ООС на придбання житла: огляд основних змін

Зміст:

28 жовтня 2021 р. Урядом було внесено зміни [1] до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла (далі – «Порядок»), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 980 від 27 листопада 2019 р. [2] .

Внесені зміни вже набули чинності і передбачають, серед іншого, таке:

Об’єкт кредитування

Зміни до Порядку торкаються, зокрема, визначення терміну «об’єкт кредитування». Наразі він означатиме квартиру у багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок за умови, що такий багатоквартирний або одноквартирний житловий будинок прийнято в експлуатацію не більше ніж 35 років (раніше – 25 років) тому чи реконструйовано не більше ніж 25 років (раніше – 15 років) тому. Тож, фактично такі зміни призводять до розширення кола об’єктів, які можуть бути об’єктами кредитування згідно з Порядком.

Особи, яким не може бути наданий кредит

Обмеження щодо кола осіб, яким не може бути надана позика згідно з Порядком, були передбачені ним і раніше. Попередня редакція Порядку передбачала, що визначені ним умови надання не поширювались на осіб, які за рахунок бюджетних коштів отримали державну підтримку або грошову компенсацію, або позики на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла. Наразі відповідні положення було додатково доопрацьовано.

Тож, тепер п. 7 Порядку передбачає, що кредит не може бути наданий особам, які або члени сім’ї яких за рахунок бюджетних коштів отримали державну підтримку/грошову компенсацію/кредити на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла.

При цьому, дія вказаного п. 7 не поширюється на випадки, коли за рахунок державної підтримки/грошової компенсації/позики на пільгових умовах збудовано/будувалося або придбано житло, яке розташоване на території, що є тимчасово окупованою відповідно до Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» [3], «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» [4] та/або на території населених пунктів, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 7 листопада 2014 р. [5]

Підстави для реєстрації кандидатів

Оскільки Порядок поширюється на дві категорії осіб, а саме на: (і) внутрішньо переміщених осіб (далі – «ВПО») та (іі) учасників проведення АТО та/або ООС, раніше він передбачав, що у разі, коли на кандидата одночасно поширюється і дія Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» і дія відповідних положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особа мала обрати одну з підстав реєстрації кандидатом.

Зараз, згідно з новими положеннями п. 11 Порядку, в такому випадку кандидат може обрати одну або обидві підстави для реєстрації. При цьому, для реєстрації кандидатом за обома підставами особа має подати дві окремі заяви про намір отримати позику, а після його отримання кандидат автоматично виключається з іншого реєстру, про що у реєстрі робиться позначення «виключено з реєстру».

Запрошення кандидатів для подання документів

Згідно з новими положеннями п. 8 Порядку, запрошення кандидатів до фінансової установи (нагадуємо, що під цим терміном Порядок розуміє Держмолодьжитло та/або його регіональні управління) для подання документів на отримання кредиту здійснюється у межах наявних на рахунку коштів відповідно до затвердженого розподілу на встановлений період, про що робиться оголошення на офіційному веб-сайті фінансової установи.

Як свідчить практика, такі запрошення і раніше вже публікувались на сайтах відповідних регіональних управлінь Держмолодьжитла.

Неподання кандидатом необхідних документів

Як і раніше, Порядок передбачає, що в разі неподання кандидатом до фінансової установи заяви про надання позики та відповідних документів, визначених Порядком, фінансовою установою складається акт про неявку особи та неподання заяви про надання кредиту (далі – «акт»). Зараз такі положення було додатково розширено.

Протягом одного календарного року з дня складення акта фінансовою установою не будуть розглядатися документи кандидата на отримання кредиту та не пропонуватиметься кредит. Якщо факт неявки кандидата буде зафіксовано вдруге, він втрачає право на отримання кредиту за своїм порядковим номером кандидата у реєстрі.

Однак, на жаль, Порядок містить норми, які суперечать наведеним вище новим положенням. Так, абзацом одинадцятим п. 11 Порядку досі передбачено, що «після надходження … складеного в установленому порядку акта в той же робочий день у реєстрі робиться відповідне позначення «виключено з реєстру». Питання, чи можна ці норми трактувати як такі, що відносяться виключно до повторно складеного акту, на даний момент залишається відкритим. Скоріш за все, виправлення цієї суперечності та деяких інших протиріч, про які йтиметься нижче, вимагатиме додаткового внесення змін до Порядку.

Відмова від отримання кредиту та втрата права на його отримання

Згідно з Порядком, кандидат і раніше міг подати заяву про відмову від отримання кредиту.  В такому разі після надходження заяви про відмову від отримання позики до фінансової установи або складеного в установленому порядку акта в той же робочий день у реєстрі мало бути зроблено відповідне позначення «виключено з реєстру».

Ці положення і наразі залишаються в тексті пункту 11 Порядку і продовжують діяти.

Водночас, зараз вказаний пункт 11 було доповнено новими положеннями, згідно з якими кандидат має право один раз подати заяву про відмову від отримання кредиту на один календарний рік. Протягом такого календарного року фінансовою установою не розглядаються документи кандидата на отримання кредиту та не пропонується кредит. Якщо кандидат відмовляється від надання кредиту вдруге, він втрачає право на його отримання за своїм порядковим номером кандидата у реєстрі.

Крім цього, якщо кандидат один раз подав заяву про відмову від отримання, а наступного разу не подав до фінансової установи заяви про надання кредиту з відповідними документами, фінансовою установою складається акт про втрату права кандидата на отримання кредиту за своїм порядковим номером кандидата у реєстрі. Однак слід звернути увагу на те, що такі положення дещо суперечать наведеним вище нормам п. 11 про виключення особи з реєстру в той же день після надходження заяви про відмову від отримання кредиту. Тож, це питання потребуватиме наступного з’ясування та аналізу.

Нові положення п. 11 також визначають ряд випадків, коли в реєстрі в той же день робиться щодо особи позначення «виключено з реєстру». При цьому, викликає велике питання той факт, що до них відносяться випадки, передбачені абзацом дванадцятим п. 11 Порядку, яким визначено, що кандидат має право один раз подати заяву про відмову від отримання кредиту на один календарний рік, і протягом такого календарного року фінансовою установою не розглядаються документи кандидата на отримання кредиту та не пропонується кредит.

Виходячи з наведеного формулювання, можна було б припустити, що надалі, після закінчення цього періоду, кандидат все ж таки повинен був би залишатись в реєстрі і йому могла би бути запропонована позика. На користь такого підходу свідчить і інформація, розміщена на сайті Луганського Регіонального управління Держмолодьжитла, яка вказує, що кандидат «може один раз відмовитись від отримання кредиту, з причин особистого характеру (написати заяву на відмову) ….. В цьому випадку кандидат втрачає право на отримання кредиту на один календарний рік, при цьому номер в реєстрі зберігається.  Якщо вдруге, то кандидат втрачає своє право на отримання кредиту за реєстраційним номером, про що робиться відмітка в реєстрі.» [6]  Водночас, незрозумілим тоді залишається співвідношення такого підходу Держмолодьжитла зі старими, але досі діючими положеннями п. 11, про те, що після надходження заяви про відмову від отримання кредиту до фінансової установи або складеного в установленому порядку акта в той же робочий день у реєстрі мало бути зроблено відповідне позначення «виключено з реєстру».

Тож, з огляду на це, правильне тлумачення та застосування зазначених вище та інших положень Порядку щодо виключення з реєстру потребуватиме додаткових роз’яснень з боку Мінрегіону, як головного розпорядника коштів відповідної бюджетної програми для здійснення такого кредитування, та Держмолодьжитла. Хоча наразі видається, що для врегулювання цих питань знадобиться якнайшвидше внесення додаткових змін до Порядку.

При цьому слід зазначити, що, в будь-якому випадку, у подальшому кандидат, якого виключено з реєстру, може повторно зареєструватися в реєстрі, однак при цьому його попередній порядковий номер у реєстрі не зберігається.

Схвалення переліку одержувачів кредиту

Певних змін зазнали і положення п. 13 Порядку. Як і раніше, він передбачає, що розгляд пропозицій щодо формування переліку осіб, які у поточному році отримають позику, на відповідність вимогам Порядку здійснюється комісією, склад якої затверджується Мінрегіоном (далі – «комісія»).

Водночас, згідно з абзацом другим п. 13 Порядку, комісія за результатами розгляду наданої фінансовою установою інформації про перелік зареєстрованих кандидатів, що розрахунково (в межах наявних коштів) можуть бути включені до переліку одержувачів кредиту, із зазначенням пільгової категорії, розміру позики та даних про об’єкт, що придбавається, схвалює перелік одержувачів та розмір кредиту, який надається у поточному році за рахунок бюджетних коштів. Перелік одержувачів формується з урахуванням черговості згідно з реєстрами фінансової установи.

Таким чином, наразі Порядок прямо пов’язує перелік одержувачів кредитів з сумами коштів, наявних для їх надання .

[1] Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла» № 1111 від 28 жовтня 2021 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1111-2021-%D0%BF#n2

[2] Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 980 від 27 листопада 2019 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980-2019-%D0%BF#Text

[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text

[4] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19#n2

[5] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n318

[6] Зміни до Порядку пільгового кредитування учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб:  https://lg.molod-kredit.gov.ua/novyny/zminy-do-poriadku-pilhovoho-kredytuvannia-uchasnykiv-ato-oos-ta-vnutrishno-peremishchenykh-osib

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: