Зробити пожертву
Укр / Eng
18.02.21

17 лютого в межах конференції «Зменшимо загрозу: екологічні та техногенні ризики на сході України» представники БФ «Право на захист» провели тематичну панель «Моніторинг ризиків  надзвичайних ситуацій як основа ризик-орієнтованого підходу».  

Її учасники – голова підкомітету ВР з питань екологічної політики природокористування  Верховної Ради України, головний спеціаліст відділу моніторингу та обліку надзвичайних ситуацій ДСНС України, представник відділу моніторингу Департаменту екології Донецької ОДА та головний еколог м. Торецьк. Під час дискусії були обговорені проблеми, які існують у сфері моніторингу довкілля та питання законодавчого регулювання цього напряму діяльності.  Під час заходу також було презентовано результати дослідження, що було проведено БФ ”Право на захист” стосовно рівня обізнаності населення в окремих населених пунктах Донеччини  щодо екологічних і промислових ризиків. 

Тема моніторингу недарма була вибрана як стартова для другого дня конференції, який передбачав сесійні обговорення окремих аспектів теми запобігання екологічним ризикам та катастрофам. Адже моніторинг – це основа ризик-орієнтованого підходу, це шанс передбачити та запобігти серйозним екологічним катастрофам. “Як зауважив мій колега Артем Кренбок, якщо говорити медичними термінами,  моніторинг – це діагностика захворювання.  Якщо ми не маємо даних щодо стану організму, ми не можемо назначити лікування,” – зазначила модератор заходу, правовий аналітик БФ “Право на захист” Анастасія Бондаренко. Відсутність загальнодержавної системи моніторингу ризиків: як техногенних, так і екологічних, брак інформації щодо загального стану довкілля унеможливлює повноцінне та ефективне використання ризик-орієнтованого підходу. 

Як зазначила Анастасії Бондаренко, ще в 1998 році в Україні була запущена система моніторингу довкілля, яка вже має реалізовуватися, проте наразі функціонують лише окремі її елементи. “У нас здійснюється моніторинг поверхневих вод, у деяких містах – моніторинг повітря, але ці елементи не дають можливості створити повноцінну картину того, що саме у нас відбувається з довкіллям, – наголосила Анастасія Бондаренко. – У нас не здійснюється моніторинг техногенних ризиків. Ми знаємо, що Донецька і Луганська області найбільш завантажені техногенними об’єктами, але можемо лише здогадуватись, що на них відбувається, адже у нас діє мораторій на перевірку підприємств».

Підтвердила цю тезу і  Леся Василенко, народна депутатка, голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.  «В Україні діє дещо застаріла система оцінювання ризиків, і ризик-орієнтований підхід не лежить в основі тлумачення поняття “екологічна безпека”. За чинним законодавством, екологічна безпека тлумачиться як чинник, який впливає на добробут і життя людини, і це правда. Але треба враховувати, що світ рухається вперед і ми разом з усім світом переживаємо наслідки процесу зміни клімату, тож уже замало думати про довкілля лише як про середовище, в якому перебуває людина, необхідне для її добробуту і життєдіяльності». 

Зараз на базі Міністерства із захисту довкілля триває дискусія щодо розроблення державної концепції адаптації до змін клімату. Як наголосила пані Василенко, в цій концепції закладається ризик-орієнтований підхід до того, як екологічна безпека визначатиметься через призму ризиків. «Ми з вами дискутували минулого року – і я вже можу сказати, що на її основі ми рекомендуватимемо уряду і Верховній Раді розглянути можливість внесення зміни в закон, які знімуть обмеження щодо моніторингу і контролю на територіях, де ведуться бойові дії» – зазначила народна депутатка.

На необхідності внесення змін до державної системи моніторингу довкілля наголосив і Петро Кропотов, головний спеціаліст відділу моніторингу, обліку надзвичайних ситуацій та пожеж, Апарат ДСНС України.  Він зауважив, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, у нас створена і функціонує єдина державна система цивільного захисту. Одна з її підсистем називається “Моніторинг навколишнього природного середовища”, відповідальним за неї є Міністерство довкілля. Саме її представники здійснюють гідрологічний моніторинг і моніторинг атмосферного повітря, проте цей чинний механізм давно потребує перегляду.

 “У січні 2014 року уряд ухвалив концепцію управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, згодом був прийнятий план її реалізації. ДСНС з іншими центральними органами, Національною академією наук здійснювали виконання цих заходів, – розповів пан Кропотов. – Ми розробили основний документ, який мав би бути затверджений, – Положення про організацію управління ризиками, але спершу треба внести зміни до Кодексу цивільного захисту. Водночас ДСНС реформується і ми переходимо до ризик-орієнтованого підходу в питаннях здійснення державного нагляду і контролю”. 

 Такі ж заходи, спрямовані на суб’єкти, які можуть становити потенційну екологічну загрозу, реалізують і інші наглядові органи. І це правильно, адже на думку представника ДСНС, за ризик має платити той, хто його створює: тобто якщо суб’єкт створює ризик, він має платити за те, щоб його мінімізувати, а держава має контролювати це. “ДСНС також розробила проєкт постанови “Про функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”, – сказав Петро Кропотов. – Ми також певний час працювали над створенням Центру моніторингу надзвичайних ситуацій, проте події на сході перекроїли всі державні витрати. Тож зараз розглядаємо можливість проведення  моніторингу і прогнозуванням Державним Центром управління надзвичайних ситуацій.  Проте і він потребує модернізації».

За словами керівника відділу регуляторної політики та екологічної експертизи Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА Владислава Алєксєєва, система моніторингу довкілля, яка діє зараз в Донецькій області, наразі являє собою відкриту інформаційну систему.  Пріоритетами її функціонування є захист життєво важливих екологічних інтересів людини й суспільства. “До її складу входять 7 стаціонарних постів і 2 пересувні лабораторії із моніторингу та контролю стану атмосферного повітря, 50 компактних станцій якості повітря на межі санітарно-захисних зон,” – зазначив пан Алєксєєв. 

Про незначні, але  покращення в царині моніторингу стану довкілля в  Донецькі області розповіла і Ганна Черкасова, головний спеціаліст-еколог загального відділу ЖКГ ВЦА м. Торецьк. «Донецька область зробила великий крок уперед у цьому напрямі. Ми маємо датчики, які працюють в онлайн-режимі. Тому зараз населення має широкий доступ до всіх даних моніторингу, цього раніше не було ніколи. Раніше були лише поодинокі запити й звернення, а зараз люди у будь-який час доби можуть зайти на сайт і побачити реальну картину”.  Крім того, нещодавно в Торецьку розробили додаток “Смарт Місто”, завдяки якому всі охочі мають доступ до інформації, яка постійно оновлюється та поставити запитання профільним спеціалістам. “Водночас у нас є серйозні проблеми, які заважають нам впровадити нам захист довкілля в необхідному обсязі: це і несистемність законодавства (бо постанови можуть суперечити одна одній чи виключати одна одну, або мати дуже загальний характер); і перетин повноважень різних органів і служб”, – повідомила пані Черкасова.

Крім того, залишається невирішеним питання місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що робить неможливим компенсацію збитків, які наносяться довкіллю. Проблемою на місцях лишається і відсутність  профільних фахівців. “Моніторинг для мене як для еколога – великий крок, але мені хотілося б зрозуміти: якщо є моніторинг, ми повинні мати інструменти реагування на ситуації, якщо є програми, то має бути передбачене фінансування, якщо є аварії і є шкода довкіллю, ми повинні визначати винних і відшкодовувати збитки, якщо інспекція не може приїхати до нас, то мають повноваження передаватися на місця”, – підкреслила Ганна Черкасова.