Зробити пожертву
Укр / Eng
26.02.20

12 лютого 2020 року Верховний Суд підтвердив право на спадкування страхових виплат, які мешканець тимчасово окупованої території не отримав за життя (справа №642/6946/18).

КОНТЕКСТ ПРОБЛЕМИ

Влітку 2014 року уряд припинив всі бюджетні виплати на територіях, які перебували  під контролем незаконних збройних формувань в окремих районах Донецької та Луганської області.  07.11.2014 р. була прийнята відповідна Постанова КМУ №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», яка постфактум надала такому припиненню нормативне обґрунтування. Водночас мешканцям непідконтрольної території запропонували отримувати соціальні виплати й пенсії на підконтрольних уряду України територіях. У 2016 році Кабінет Міністрів України запровадив низку жорстких обмежень: постійне проживання отримувачів коштів на контрольованих територіях (з відповідними перевірками органами соцзахисту), можливість отримання їх виключно на рахунок в «Ощадбанку», фізична ідентифікація у відділеннях «Ощадбанку» тощо. Ці обмеження були запроваджені постановами №365 від 08.06.2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», №637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними  постановами №167 від 14.03.2016 р., №365 від 08.06.2016 р. тощо). Національні і міжнародні правозахисні організації, ООН, Рада Європи засудили ці обмеження, згодом частина їх була скасована в судах (зокрема, щодо необхідності проходити регулярні перевірки для отримання пенсії).
Однак і через майже 6 років з втрати Україною контролю над частиною території, влада не запропонувала механізмів отримання соціальних виплат і пенсій без здійснення внутрішнього переміщення. У владі не почули відповідних закликів представників громадянського суспільства, а парламент відхилив розроблені законопроєкти.
За підсумками 2016 року Пенсійний Фонд України (ПФУ) відзвітував про «економію коштів Пенсійного фонду на суму 13,5 млрд грн. Ця економія – кошти, які внаслідок спільних дій органів Фонду та правоохоронців не потрапили у вигляді безпідставних пенсійних виплат до терористів з так званих «ДНР/ЛНР». Водночас Управління ООН з захисту прав людини повідомило, що станом на початок 2017 року на неконтрольованих територіях без пенсійних виплат залишились близько 160 тисяч осіб, які не змогли жодного разу виїхати на контрольовані території для отримання належних їм пенсійних виплат. Очевидно, що так звана «економія», яку забезпечив ПФУ – це невиплачені кошти, які рано чи пізно треба буде виплатити згаданим мешканцям тимчасово окупованих територій.
Станом на початок 2020 року заборгованість держави перед пенсіонерами, які фізично не можуть переміститися на контрольовані території, а також внутрішньо переміщеними особами, становила майже  115,4 млрд грн
Статистика щодо стану заборгованості зі страхових виплат взагалі відсутня у відкритих джерелах.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Спадкодавець (померла особа) перебувала на обліку та отримувала щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області (надалі – відділення ФСС), розташованому на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Із 1 липня 2014 року спадкодавцю було припинено нарахування та відповідні виплати. На момент смерті у вересні 2016 року заборгованість ФСС перед спадкодавцем становила 58 249,12 грн (за текстом судового рішення сума дещо різниться, можливо, через технічні помилки).
19 вересня 2018 року спадкоємець отримала свідоцтво про право на спадщину, у тому числі на зазначені страхові виплати, після чого звернулася до УВДФСС України у Луганській області із заявою про перерахування на її рахунок недоотриманої страхової виплати на загальну суму 58 249,42 грн.
Відділення ФСС подало позов до суду з вимогою визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині включення до нього зазначеної суми страхової виплати. Позиція відділення ФСС полягала в тому, що спадкодавець за життя із заявою за новим місцем знаходження відділення Фонду не зверталася, не скористалися своїм правом на отримання призначених страхових виплат, відтак страхові виплати на загальну суму 56 285 грн не можуть входити до складу спадщини, оскільки за життя у спадкодавця не виникло права на ці виплати. Законодавством не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим, які не перемістилися з тимчасово окупованої території.

ПОЗИЦІЯ СУДІВ

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов з підстав, на які посилався позивач (відділення ФСС). Представник відповідача (спадкоємця) звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, який скасував попередні рішення судів і відмовив у задоволенні позову, ставши на бік спадоємця.

З-поміж підстав такого рішення Верховного Суду особливої уваги заслуговують такі аргументи:

1. До жодного із законів, що регулюють спірні правовідносини, не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність в особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.

2. Постановами Кабінету Міністрів України № 531, 637 та 595 встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам. Зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної владиВказані підзаконні акти не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Вони не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади.

3. Ненадання особі, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території з заявою про нарахування виплат, не є підставою для невиплати страхових платежів, оскільки таке право закріплене за особою положеннями відповідного закону, і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.

4. Проаналізовані судом положення законодавства свідчать про те, що спадкодавець мала право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території, а тому спадкоємець, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом.

Крім того, Верховний Суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у схожій справі №243/3505/16-ц, яку ми аналізували раніше.

НАСЛІДКИ

Верховний Суд укотре став на захист незахищених мешканців тимчасово окупованих територій, які мають законне право на отримання страхових виплат. Хочеться сподіватися на те, що подібна судова практика призведе до відсутності спорів між отримувачами страхових виплат або їхніми спадкоємцями та фондом соціального страхування у майбутньому.
БФ «Право на захист» і десятки тисяч пенсіонерів, які не мають можливості переселитися на підконтрольну уряду України територію, очікують на аналогічну правову позицію у справах щодо отримання пенсій мешканцями тимчасово окупованих територій незалежно від того, чи реєструвалися вони у якості внутрішньо переміщених осіб.
Варто пам’ятати, що правова держава, якою себе декларує Україна, має запровадити дієвий законодавчий механізм відновлення прав своїх громадян на отримання належних їм виплат (як соціальних, так і пенсійних), як того вимагають Конституція і  закони України, а не направляти кожного постраждалого до суду заради миттєвої «економії».

Олег Тарасенко,
Адвокат, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»