Представники БФ «Право на захист» взяли участь у засіданні робочої групи Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини

22 грудня відбулося установче засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України, під головуванням Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

На засіданні робочої групи були присутні народні депутати, представники профільних міністерств, міжнародних, громадських та благодійних організацій.

 Від БФ «Право на захист» взяли участь координаторка напрямку адвокації Ксенія Гедз і правова аналітикиня Галина Усова.

На засіданні робочої групи обговорювали національні й міжнародні механізми обліку, документування та відшкодування шкоди особам, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України, їхня взаємодія з Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, створеним Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи про створення Розширеної часткової угоди стосовно реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року (далі — Міжнародний реєстр збитків) і шляхи впровадження й удосконалення наявних компенсаційних механізмів.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України презентувало результати реалізації Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від  23 лютого 2023 року № 2923-IX (далі — Закон) і впровадження підзаконних нормативно-правових актів на його виконання.

Так, загалом позитивно відзначено  дії влади щодо запровадження національних механізмів компенсації  за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.

Основними викликами в реалізації такого компенсаційного механізму Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України визначено відсутність документів, що підтверджують право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та проблеми в діяльності комісій з розгляду питань щодо надання компенсації на місцевому рівні.

Адвокаційна координаторка Ксенія Гедз наголосила на проблемі застосування неоднакового підходу до встановлення до встановлення максимального розміру компенсації за пошкоджене житло та неможливість для осіб, які отримали компенсацію за пошкоджене майно в межах 200 тис. грн, претендувати на отримання додаткової частини компенсації, незважаючи на те, що обсяг пошкодження перевищує вказану вище суму, навіть якщо на сьогодні максимальний розмір компенсації становить 350 тис. грн та 500 тис. грн. в залежності від типу обʼєкта.

Так, сума компенсації за одні й ті самі пошкодження змінювалась на різних етапах впровадження компенсаційного механізму, що суперечить принципам правової визначеності, легітимних очікувань та соціальної справедливості.

Міністерство юстиції України презентувало стан реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», акцентуючи увагу на змінах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2023 року № 1256 щодо оновленої системи класифікації шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Вказані зміни зумовлені створенням міжнародного компенсаційного механізму та пропонують класифікації категорій шкоди та збитків з метою їх можливого врахування під час створення правил та положень, що регулюють роботу Міжнародного реєстру збитків.  

Окрім того, учасниками обговорювалися  можливі шляхи впровадження Міжнародного реєстру збитків до національної системи реєстрів та їх синхронізації.

Так, Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, створюється як платформа для міжурядової співпраці, яка діє в інституційних межах Ради Європи та має статус юридичної особи, відповідних учасників, Раду й Секретаріат.

Наразі напрацьовується нормативна база для функціонування цього реєстру, порядок оформлення та способи подання заяв і доказів, що підтверджують завдану шкоду й збитки.

Також Міністерство юстиції України повідомило про початок спільної роботи з Міністерством цифрової трансформації України над механізмом подання заяв до Міжнародного реєстру збитків, який би передбачав узгодження даних з національними реєстрами через застосунок «Дія».

Міністерство соціальної політики України окреслило необхідність запровадження Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі — Реєстр), створення якого передбачено проектом Закону України «Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (реєстр. № 10256 від 13 листопада 2023 року) (далі — проект Закону).

Вказаний  Реєстр охоплює різні випадки завдання та засади визначення шкоди життю та здоровʼю, зокрема й немайнову шкоду, повʼязану з втратою доступу до послуг, доходу та засобів до існування, емоційним напруженням, дискомфортом тощо.  

Учасники робочої групи звернули увагу Міністерства соціальної політики України на необхідність доопрацювання вказаного законопроєкту в частині впровадження механізмів соціальної підтримки постраждалого населення.

Ксенія Гедз в контексті створення Реєстру наголосила на доцільності забезпечення синхронізації Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з існуючими національними реєстрами, які вже обліковують деякі категорії постраждалих осіб та створення єдиної методології збору даних про завдану шкоду та збитки. Тому інформація про постраждалих осіб, яка вже наявна в національних реєстрах, має автоматично передаватися до Реєстру без додаткового звернення заявників. Такі дії дозволять уникнути дублювання та повторної травматизації постраждалих осіб. 

Окрім зазначеного, на засіданні обговорювали переваги й недоліки проекту Закону України «Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації» (реєстр. № 10132 від 09.10.2023) і ключові виклики, пов’язані з упровадженням системи комплексних репарацій і шляхів їх вирішення.

Ураховуючи викладене, такий багаторівневий формат взаємодії є необхідним і дієвим інструментом для конструктивного діалогу між усіма зацікавленими суб'єктами для напрацювання ефективних і комплексних механізмів відшкодування шкоди особам, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України.