Чи абсолютне право на застосування зброї цивільними особами під час воєнного стану?

На початку березня Верховною Радою України було прийнято закон “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”, яким передбачається право цивільних осіб на участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації, в тому числі шляхом отримання у користування вогнепальної зброї та її використання проти окупантів, або використання власної зброї. Що це означає, хто та за яких обставин може застосовувати зброю, дослідили юристи БФ “Право на захист”. 

Застосування зброї цивільними особами

1. Стаття 2 зазначеного закону передбачає, що застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої відповідно до Закону, здійснюється аналогічно застосуванню зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 

Нормативно правовим актом, до якого відсилає вказана норма, є Порядок застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 р. № 828. 

Відповідно до положень цього порядку, зброю можна застосовувати для:

  • відбиття нападу або попередження загрози нападу на об’єкти, що охороняються;
  • звільнення заручників та/або військовополонених, захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
  • знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
  • захисту цивільних осіб та/або цивільних об’єктів від нападу;
  • запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
  • припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
  • припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
  • припинення дій осіб, які становлять або можуть становити небезпеку особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або іншим особам.

Застосування зброї та норми міжнародного гуманітарного права

При цьому застосовувати зброю можна лише з дотриманням принципів, що ґрунтуються на загальновизнаних нормах міжнародного гуманітарного права: неминучості - застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли це є абсолютно очевидним та необхідним; військової необхідності - застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли іншими способами реалізувати право на самооборону та/або виконати поставлені завдання неможливо; пропорційності - застосування зброї та/або бойової техніки тією мірою, якою це необхідно для досягнення мети самооборони та/або виконання поставлених завдань, якщо це не завдасть стороннім особам і цивільним об’єктам надмірної шкоди порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами.

Застосування зброї та/або бойової техніки повинно здійснюватися таким чином, щоб завдати мінімальної шкоди в кожній конкретній ситуації.

При цьому застосування цивільними особами летальної зброї та/або бойової техніки дозволяється лише для самооборони, а також з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Тобто летальна зброя цивільним особам видається державою з конкретною метою, а не для того щоб цивільні особи були просто озброєними та використовували таку зброю на свій розсуд, зокрема для самооборони від мародерів тощо.

У разі коли летальне застосування зброї та/або бойової техніки є неминучим, потрібно вжити заходів до:

  • збереження людського життя, мінімізації можливості поранення цивільних осіб;
  • надання медичної допомоги та за можливості евакуації поранених осіб у найкоротший строк.

Тобто, особи, які отримали зброю, відповідно до закону, повинні розуміти, що використовувати її можна виключно для здійснення відсічі збройній агресії та проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України! Будь-які інші випадки застосування зброї, не охоплені вищезазначеним порядком, можуть мати негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин. 

Зазначене підтверджується і відповідними змінами, внесеними до Кримінального кодексу України. Так, п. 22 розділу 2 Прикінцевих і перехідних положень кодексу встановлює, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"

2. Ще одним важливим моментом є те, що згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, цивільна особа, яка бажає отримати та використовувати зброю, повинна розуміти, що з моменту, коли вона почне відкрито носити зброю під час кожного воєнного зіткнення та в той час,  коли вона перебуває на виду у противника в ході розгортання бойових дій, така особа буде вважатись не цивільною особою, а комбатантом, тобто особою, на яку може здійснюватись напад противником. Тобто перед тим, як отримати та використати зброю, варто зважити всі наслідки, до яких це може привести.

3. Згідно зі ст. Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”, особам, які отримали зброю відповідно до норм цього закону, повинні протягом 10 днів здати її і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

В іншому випадку цивільні особи нестимуть кримінальну відповідальність.