Меню

Чи має держава компенсувати знищене житло, якщо воно було зруйноване до 24 лютого 2022 року?

22 вересня 2026

У 2023 році до юристів Фонду звернувся пан Юрій Воробйов — власник приватного будинку в місті Горлівка Донецької області. 11 лютого 2015 року його будинок був зруйнований унаслідок артилерійського обстрілу. Факт руйнування зафіксували відповідним актом, за фактом чого органи Служби безпеки України розпочали кримінальне провадження.

Проте протягом тривалого часу в Україні не існувало ефективного механізму, який дозволяв би власникам зруйнованого житла отримати компенсацію за шкоду, завдану внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Після початку повномасштабного вторгнення держава створила нову систему компенсації за пошкоджене й знищене нерухоме майно. Йдеться, зокрема, про Закон України № 2923-IX від 23 лютого 2023 року.

Однак цей Закон встановив чіткі часові й територіальні межі свого застосування. Він визначає механізм компенсації за майно, пошкоджене або знищене з 24 лютого 2022 року, й прямо встановлює, що його дія щодо надання компенсації не поширюється на нерухоме майно, яке станом на 24 лютого 2022 року було розташоване на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

Для захисту свого права Юрій Воробйов звернувся до національних судів із вимогою визнати за ним право на компенсацію за знищене житло. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні його вимог. Верховний Суд залишив судові рішення без змін.

Тож положення Закону, які виключали власників майна на окупованих територіях до 24 лютого 2022 р. і житла, зруйнованого до 24.02.2022 р., стали предметом конституційного розгляду в справі Юрія Воробйова. 

Таким чином, виникла правова ситуація, за якої дві категорії громадян України, які втратили житло внаслідок однієї й тієї самої збройної агресії, опинилися в принципово різному становищі. Власник житла, знищеного з 24 лютого 2022 року, за певних умов може отримати державну компенсацію. Водночас власник житла, зруйнованого внаслідок бойових дій у 2014–2015 рр. на території, яка вже перебувала під окупацією, такого права за чинним законодавством не має.

Тому юристи вирішили звернутися до Конституційного Суду України (КСУ) з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі положення першого й другого абзаців преамбули Закону № 2923-IX.

9 вересня 2026 року Другий сенат КСУ  розглянув справу за конституційною скаргою Юрія Воробйова у відкритій частині пленарного засідання в формі письмового провадження.

Ця справа має значення не лише для одного заявника. Вона стосується всіх громадян України, чиє житло було знищене внаслідок російської агресії до 24 лютого 2022 року або на територіях, які на цю дату вже перебували під тимчасовою окупацією. КСУ має дати відповідь на принципове питання: чи відповідає Конституції ситуація, коли держава створила компенсаторний механізм, але значну категорію громадян, які зазнали аналогічної шкоди внаслідок агресії, залишила за межами цього механізму.

Ця справа також важлива з погляду міжнародних стандартів захисту права власності. Позбавлення ефективної можливості отримати відшкодування за знищене житло й різне ставлення до осіб, які перебувають у порівнюваному становищі, потребують оцінювання не лише крізь призму статей 24, 41 і 47 Конституції України, а й у контексті статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції та її статті 14.

Станом на сьогодні остаточного рішення КСУ в цій справі немає. Ми очікуємо на правову позицію Суду, яка може визначити подальший підхід держави до компенсації знищеного житла, втраченого внаслідок російської агресії у 2014–2021 рр.