Support Us

Довгострокові рішення для ВПО починаються з системних змін: підсумки Форуму БФ «Право на захист» у Києві

June 10, 2026

Після вимушеного переміщення життя людини не зупиняється. Вона потребує дому, роботи, соціальної підтримки та можливості будувати майбутнє. Однак жодне окреме рішення не здатне повернути відчуття стабільності. Саме тому сьогодні Україні потрібні не просто тимчасові заходи реагування, а цілісна система довгострокових рішень.

Про це говорили учасники дводенного Форуму «Розбудова систем задля досягнення довгострокових рішень для ВПО» 3-4 червня у Києві. Захід організував БФ «Право на захист» за підтримки Aгентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Участь у дискусіях взяли представники органів державної влади, місцевого самоврядування, міжнародних організацій та громадянського суспільства, зокрема представники Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, УВКБ ООН, обласних військових адміністрацій, благодійних та громадських організацій.

У фокусі першого дня Форуму — практичні рішення для громад у сферах житла, компенсацій за знищене та пошкоджене житло, соціального захисту зайнятості та соціальної згуртованості. Представники громад працювали у фасилітованих групах, аналізували виклики, з якими стикаються громади та ВПО, а також напрацьовували практичні моделі довгострокових рішень.

Під час відкриття Форуму заступниця Представниці УВКБ ООН в Україні Ніна Майя Шрепфер наголосила, що для мільйонів людей, які були змушені залишити свої домівки, довгострокові рішення мають означати не лише формальну підтримку, а можливість повернути відчуття нормальності та дати змогу почати життя заново у більш безпечному місці.

За її словами, однією з ключових проблем залишається секторальний підхід, коли житлові, соціальні, освітні рішення чи рішення щодо зайнятості розглядаються окремо одне від одного, хоча в реальному житті всі ці потреби тісно взаємопов’язані.

Ніна Майя Шрепфер

заступниця Представниці УВКБ ООН в Україні

«Очевидно, що людина з інвалідністю, яка пережила переміщення, потребує доступного житла, підтримки, мобільності, інтеграції у сфері зайнятості. І все це має працювати разом як єдине рішення. Саме тому ми маємо залишити позаду це секторальне мислення»

Президент БФ «Право на захист» Олександр Галкін наголосив на необхідності комплексного підходу до підтримки людей, які постраждали внаслідок війни. 

Олександр Галкін

Президент БФ «Право на захист» 

«Для людини шлях до нового життя не закінчується в момент евакуації чи переїзду. Навпаки — після транзитного центру все лише починається: пошук житла, роботи, нових зв’язків та відчуття безпеки. Саме тому нам важливо разом із громадами, державою та громадським сектором шукати рішення, які допоможуть людям не просто пережити переміщення, а й знайти своє місце в новій громаді та відчути стабільність»

Другий день Форуму був присвячений питанням державної політики, законодавства, координації та інституційної архітектури. У межах панельних дискусій учасники обговорили, як забезпечити комплексний підхід до довгострокових рішень, поєднуючи інструменти забезпечення житлом , соціального захисту, зайнятості та соціальної згуртованості.

Під час першої панельної дискусії «Забезпечення комплексного підходу до довгострокових рішень за допомогою інституційної структури, координації та законодавства, політики та стратегії, що ґрунтуються на даних» експерти та експертки акцентували на різних довгострокових рішеннях для ВПО та як перетворити їх в єдину працюючу для людини систему. Заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний зазначив, що наявна система не містить всіх необхідних даних про історію конкретної людини, однак саме вони є ключовими для розуміння її потреб. 

«Сьогодні підхід до системи обліку внутрішньо переміщених осіб має бути переглянутий, бо чинна система залишається досить обмеженою. Є люди, які неодноразово зазнавали внутрішнього переміщення, однак у чинній системі дуже важко відстежити всю історію змін у житті людини, визначити її актуальні потреби. Фактично це просто такий реєстраційний журнал, до якого  вноситься базова інформація про людину.Ми хочемо це змінити — перейти до системи, яка дозволяє бачити повну картину шляху людини: від моменту евакуації до адаптації та інтеграції на новому місці. Це дуже важливо для формування адресної політики соціального захисту. В цьому процесі будуть задіяні не тільки міністерства, значна частина роботи має бути виконана  органами місцевого самоврядування», — зазначив він.

Заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська окремо наголосила, що Україна сьогодні створює систему соціального житла практично з нуля. Тому особливо важливо будувати її не через окремі пілотні проєкти , а на основі зрозумілої та спільної стратегії. 

«Соціальне житло важливе не лише як відповідь на потреби внутрішньо переміщених осіб. Його очікують і органи місцевого самоврядування, адже для громад це можливість відновити спроможність формувати, утримувати та управляти муніципальним житловим фондом. Такий інструмент дозволить громадам не просто реагувати на житлову кризу, спричинену війною, а й пропонувати системні і довгострокові рішення для їхніх жителів», — зазначила Наталія Козловська. 

Директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Богдан Матвійчук зазначив, що тепер людину будуть оцінювати не «за записом у трудовій книжці», а за її кваліфікацією.  

«Нещодавно ми  почали перехід від підходу, заснованого на понятті професії, до підходу, що ґрунтується на кваліфікаціях — радянський рудимент, коли людей оцінювали за записом у трудовій книжці, який відходить у минуле. Тепер визначальною є кваліфікація: що людина вже вміє робити, яких навичок або знань їй бракує, де потрібне донавчання, перенавчання, підвищення кваліфікації. Саме такий підхід дозволить обʼєктивно оцінити потенціал людини, підібрати роботу, яка відповідатиме її фактичним спроможностям, досвіду та потребам ринку праці», - зазначив він.

Друга панельна дискусія Форуму — «Як забезпечується інтеграція або реінтеграція ВПО» — була присвячена практичному досвіду громад, державних інституцій та неурядових організацій у створенні умов для довгострокових рішень. Учасники обговорили результати вже впроваджених інструментів , ключові виклики та підходи, які допомагають внутрішньо переміщеним особам не лише отримати підтримку, а й інтегруватися в приймаючій громаді.

Однією з ключових тем стала необхідність відмови від вузького підходу, що базується виключно на статусі внутрішньо переміщеної особи та перехід до рішень, що враховують реальні потреби людини.

Зокрема, проєктна менеджерка БФ «Рокада» Алла Красовська звернула увагу на те, що чинні механізми підтримки не враховують реальні потреби людей, їхні життєві обставини та спроможності. 

«Особливо актуальним це стає в контексті обговорення повернення українців з-за кордону. У такому випадку постає питання: чи розглядатимемо ми цих людей у межах стратегії щодо ВПО? Це ще раз підтверджує, що підхід, заснований на потребах людей  повинен бути пріоритетним.Громади мають мати можливість надавати підтримку всім, хто її потребує, залежно від конкретної життєвої ситуації людини», — зазначила Алла Красовська.

Начальниця Управління у справах реінтеграції, соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб Полтавської ОВА Ольга Саєнко наголосила, що ключовою умовою успішної інтеграції залишається доступ до житла.

«Внутрішньо переміщені особи залишаються в нас у Полтавській області, тому що вони для нас не внутрішньо переміщені особи, а наші жителі, і вони це відчувають. Я вважаю, що основним інтеграції буде житло. Тому що, маючи своє житло, внутрішньо переміщена особа буде планувати і зайнятість, буде впевнена, що діти зі школи чи дитячого садка повертаються до власного дому, і залишатиметься в тому регіоні, в якому перебуває», —  пояснила Ольга Саєнко.

Програмна директорка БФ «Право на захист» Надія Ковальчук акцентувала увагу на необхідності системних рішень для людей, які роками залишаються у місцях тимчасового проживання.

Надія Ковальчук 

Програмна директорка БФ «Право на захист»

«Уряд має формувати рішення для виходу людей із місць тимчасового проживання. Досвід Боснії і Герцеговини показує, що наслідки війни можуть зберігатися десятиліттями: навіть через 30 років після завершення конфлікту в країні залишаються десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб. Це створює ризик тривалої ізоляції людей та ускладнює їхню інтеграцію в громади. Тому необхідно впроваджувати рішення, які допоможуть українцям повернутися до нормального життя та повноцінно інтегруватися в громадах, де вони проживають»

Окрему увагу під час другого дня Форуму приділили питанням підтримки ВПО старшого віку. У межах тематичних воркшопів учасники працювали над практичними рішеннями у сферах житла, соціального захисту та доступу до базових послуг для людей, які часто стикаються з додатковими бар’єрами через вік, стан здоров’я або соціальну ізоляцію.У подальшому із зібраної інформації планується сформувати матрицю довгострокових рішень, окреслити необхідні зміни на національному та місцевому рівнях, напрацювати практичні рекомендації для органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародних партнерів і донорів.

Також у межах Форуму працювала імерсивна станція, яка дозволяла учасникам пройти шлях людини, змушеної залишити свій дім через війну. Через аудіоісторії та інтерактивні сценарії вони знайомилися з реальними викликами ВПО та рішеннями, необхідними для відновлення стабільності — від житла й зайнятості до соціального захисту та отримання компенсації за зруйноване житло.

Після завершення сценарію учасники могли дізнатися, яку підтримку отримала людина від БФ «Право на захист» та як це вплинуло на її подальше життя. 

Представлена інсталяція нагадувала, що за кожним рішенням, статистикою чи програмою стоять реальні люди, їхні історії та життєві вибори.

Нагадаємо, Форум «Розбудова систем задля досягнення довгострокових рішень для ВПО» проходив 3-4 червня 2026 року у Києві.

Переглянути повну трансляцію події можна тут.