Меню

Дайджест моніторингової служби БФ "Право на захист"

October 12, 2026

Евакуація та переміщення

У вересні переміщення населення залишалося нерівномірним: у приймаючих регіонах переважала самоевакуація, а у прифронтових тривали організовані й обов’язкові евакуації. Найчастіше люди прибували з Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Сумської, Харківської та Херсонської областей. Серед них переважали:

• люди старшого віку;
• маломобільні особи;
• сім’ї з дітьми.

Порівняно із серпнем географія переміщень суттєво не змінилася, проте більш помітними стали організовані евакуації вразливих категорій населення та повторні переїзди через безпекові ризики й труднощі з житлом.

У західних областях — Волинській, Львівській та Тернопільській — прибуття було помірним. Більші потоки зосереджувалися в міських громадах Львівщини.

У Дрогобицькій ТГ кількість ВПО в активному реєстрі сягнула 8 009 осіб, на початку вересня зафіксували 68 нових прибуттів. У Моршинській ТГ зареєстрували 31 новоприбулу особу. Водночас реєстраційні дані не завжди відповідають фактичній кількості жителів: у Любешевській ТГ із 732 зареєстрованих ВПО фактично проживає 202 особи. Поряд із самостійними переїздами відбувається евакуація людей, які потребують додаткової підтримки.

На Тернопільщину продовжують прибувати вразливі домогосподарства із Сумської та Запорізької областей, а до Бориславської ТГ евакуювали 12 людей із Краматорська й Слов’янська, які прикуті до ліжка й потребують сторонньої допомоги. Можливості довгострокового поселення й надалі обмежені, що зумовлено високою вартістю оренди житла поблизу великих міст.

В Івано-Франківській, Чернівецькій та Хмельницькій областях також відбувалися як самостійні прибуття, так і організована евакуація. Водночас труднощі із житлом, а саме висока орендна плата або брак житла для найму, спричиняли подальші переїзди. В Івано-Франківській ТГ за вересень зареєстрували 334 ВПО, а відтік оцінили у 200 осіб: люди переважно переїжджають до інших громад області через труднощі з пошуком житла й високу вартість його оренди. Ще 11 евакуйованих осіб організовано розмістили в Коломиї, Обельниці й Бурштині, проте місткість місць тимчасового проживання (МТП) залишається критично обмеженою. У Чернівецькій ТГ кількість первинних реєстрацій зменшилася з 166 у серпні до 131 у вересні.

У центральних і північних регіонах — Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській та Київській областях, а також у місті Києві — переважає самостійне переміщення, поряд із яким відбувається організована евакуація вразливих категорій людей.

На Вінниччині найбільше новоприбулих зафіксували в Бершадській і Ладижинській ТГ, де організовано розміщували евакуйованих із Донецької та Херсонської областей — по 35 осіб.

На Черкащині найбільші прибуття припали на Золотоніську (51 особа) і Балакліївську (46 осіб) ТГ, а окремі групи евакуйованих розмістили в Мехедівці, Дашуківці й Шубиних Ставах.

У Кіровоградській області до Олександрійської ТГ лише за останній тиждень вересня прибули орієнтовно 60 осіб, до Знам’янської — 59 осіб, а до Побузької евакуаційним потягом доставили 10 осіб.

До Житомира протягом місяця прибули 72 ВПО, ще 24 особи — евакуаційним потягом до Бердичівського району.

У Києві й області поряд із новими прибуттями фіксують повторні переміщення. У Голосіївському районі за місяць зареєстрували 400 осіб, із яких лише приблизно 10% перемістилися вперше з районів активних бойових дій. До Бориспільської ТГ прибули 104 ВПО, до Вишгородської — 70, до Білоцерківської — 54. Висока вартість оренди поблизу столиці й надалі стримує нові прибуття та спонукає до повторних переїздів.

У прифронтових регіонах — Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях організована і обов’язкова евакуація поєднується із самостійними виїздами й повторними переїздами, а протягом вересня розширилася географія населених пунктів, охоплених евакуаційними заходами.

На Дніпропетровщині евакуація та відтік населення найбільше зосереджувалися в Синельниківському районі. З 8 вересня у Слов’янській ТГ евакуацію поширили на Зоряне й Маліївське.

На Донеччині 25 вересня ухвалили рішення про обов’язкову евакуацію родин із дітьми із Суханівки. Від початку місяця звідти евакуювали 213 людей, зокрема 8 дітей.

На Запоріжжі найінтенсивніший відтік зафіксували в Кушугумській та Комишуваській ТГ, де тривала обов’язкова евакуація.

Важливою ланкою евакуації залишаються транзитні центри, хоча кількість людей, які пройшли через них, зменшилася порівняно із серпнем. Через Харків у вересні пройшли 3709 осіб проти 4320 у серпні, через Лозову — 5087 проти 5794, через Слов’янськ — 917 проти 1217.

Водночас зберігаються труднощі з:

• розміщенням маломобільних людей, осіб із тваринами або без документів;
• забезпеченням водою;
• подальшим транспортуванням.

Через Павлоград пройшли 3409 осіб, через Волоське — 479, через Запоріжжя — 598. У населених пунктах цих областей переважають люди, які евакуювалися самостійно. Частина прибулих до Волоського продовжувала шлях евакуаційним потягом до Львова. Окремим викликом є безпека самих евакуаційних пунктів.

Соціальні послуги й виплати

У вересні доступ до соціальних послуг обмежували:

• кадровий дефіцит;
• транспортні бар’єри та недостатня доступність банківської інфраструктури;
• припинення виїзних приймань і закриття державних службових установ у прифронтових громадах.

Приймання заяв на зимову допомогу збільшило навантаження на відповідальні служби, проте частина вразливих домогосподарств залишилася поза програмою. Мобільні сервіси й місцеві програми частково компенсували ці обмеження, однак доступність допомоги й надалі різнилася від громади до громади.

У західних областях — Волинській, Львівській та Тернопільській — прибуття евакуйованих людей старшого віку й маломобільних осіб супроводжувалося потребою в сторонньому догляді.

Актуальною залишалася потреба в підтримці людей, які постраждали від домашнього насильства. У Ковельській громаді на Волині мобільні соціально-психологічні бригади надавали їм, зокрема ВПО, кризові консультації та соціальний супровід. Водночас подальшу допомогу обмежує брак спеціалізованих послуг у віддалених селах і місць для тривалого безпечного проживання.

Територіальні відмінності простежуються й у доступі до медичних послуг: у Ковелі ВПО можуть отримувати консультації вузьких спеціалістів без укладання нової декларації із сімейним лікарем, тоді як у сільських громадах Львівщини доступ до медичних послуг обмежений, оскільки бракує лікарів і аптечних пунктів.

В Івано-Франківській, Чернівецькій та Хмельницькій областях місцеві програми забезпечують фінансову підтримку ВПО, проте отримання допомоги й послуг супроводжується адміністративними й ресурсними обмеженнями.

На Буковині в Чагорській громаді вісім сімей ВПО отримали грошову допомогу, а у Ванчиковецькій громаді схвалили орієнтовно 10 звернень щодо її надання. Водночас у Неполоковецькій громаді юристам передали справу щодо вимоги Пенсійного фонду України (ПФУ) повернути 120 000 грн автоматично виплаченої допомоги.

Доступ до соціальних послуг на Буковині обмежують:

• кадровий дефіцит у Тарашанській громаді;
• нестачею вільних місць у МТП у Романківцях.

У Витвицькій громаді на Івано-Франківщині ПФУ відхилив заяву ВПО на отримання статусу жителяі гірського населеного пункту й відповідних пільг. 

На Хмельниччині окремою проблемою є забезпечення опалювальними засобами: програми Солобковецької та Волочиської громад не передбачають зимової допомоги.

У центральних і північних регіонах — Вінницькій, Черкаській, Житомирській, Київській та Кіровоградській областях — розвиток місцевих програм підтримки поєднується з обмеженнями доступу до окремих послуг.

На Вінниччині Турбівська громада затвердила програми соціальної підтримки на 2027–2029 роки, які охоплюють ВПО, а Жмеринська громада запровадила послугу раннього втручання для дітей із труднощами розвитку.

В Олександрії на Кіровоградщині центр «SVOIПоруч Костянтинівка» надає консультації щодо документів і виплат. Долинська громада за програмою «Хліб-Турботи» передбачила щотижневу видачу хліба жителям сільської місцевості віком від 60 років й особам з інвалідністю І–ІІ груп, включно з ВПО.

На Черкащині Іркліївська громада прийняла релокований Центр безпеки громадян Шахівської сільради Донецької області. Водночас надання підтримки не всюди відповідає наявним потребам: у Вороновицькій громаді на Вінниччині зросла кількість звернень щодо паливних субсидій, хоча місцева програма не передбачає пільгового придбання палива, а у Звягельському районі Житомирщини щомісячне приймання громадян ПФУ не охоплює усіх заявників.

На Київщині не повідомлялося про системні перебої у виплатах, однак у Чабанах приймання громадян постійно переривається через повітряні тривоги й технічні збої. В Ірпені на Київщині стало відомо про обмеження щодо поховання ВПО, які проживають у громаді менше ніж два роки.

У прифронтових регіонах — Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях — безпекові ризики й скорочення персоналу впливають на роботу установ і на безперервність надання допомоги. На Донеччині у Слов’янську призупинили виїзне надання адміністративних послуг і надання послуги «догляд вдома» в окремих районах, а в Новодонецькій громаді центр надання адміністративних послуг і орган соціального захисту запровадили дистанційний формат роботи.

У Краматорську через виїзд соціальних працівників до більш безпечних регіонів скоротилася кількість персоналу територіального центру. Отримувачів послуг попередили про можливе припинення регулярних відвідувань. Кадровий дефіцит впливає на послугу «догляду вдома» і на Дніпропетровщині: у Вільному Губиниської громади обидві посади соціальних робітників вакантні, тому послугу не надають.

В області також прийняли заяви на зимову допомогу для домогосподарств, проте Богданівська й Піщанська громади виявилися не охопленими цією програмою, а частина вразливих категорій населення Апостолівської громади не відповідає її критеріям. У Могилівській громаді щонайменше три сім’ї повідомили про затримку або брак щомісячних виплат для одиноких матерів, тоді як виплати на дітей продовжують надходити. ПФУ пояснив це програмним збоєм.

На Запоріжжі у Вільнянській і Павлівській громадах, попри незафіксовані системні затримки виплат, доступ до послуг обмежують транспортні бар’єри: у Широківській громаді очікування соціального таксі може тривати кілька тижнів, а в Михайло-Лукашівській громаді безоплатні спеціалізовані перевезення взагалі припинилися.

Житлові й майнові питання

У вересні доступ до житла для ВПО обмежувався через:

• нестачу придатних об’єктів;
• високі ціни;
• неоформлені права власності.

Як і в серпні, придбання сільських будинків за постановою КМУ № 751 просувалося нерівномірно: створення комісій не завжди завершувалося придбанням житла. Паралельно громади ремонтували й розширювали житловий фонд, однак місцеве населення найбільше тривожили:

• проблеми з опаленням;
• непомірні витрати на комунальні послуги;
• брак особистого простору.

У західних областях — Волинській, Львівській та Тернопільській — доступ ВПО до житла залишається обмеженим. Зокрема, на Волині й Львівщині зберігається зафіксована в серпні нестача муніципального житлового фонду. Водночас громади вживають заходів для його розширення.

У Стрию на Львівщині за адвокаційної підтримки БФ «Право на захист» міська рада затвердила Положення про фонд тимчасового житла відповідно до постанови КМУ № 495 і сформувала чергу, проте новий об’єкт на 16 осіб не покриває поточного попиту.

На Волині Вишнівська громада завершила придбання будинку в Глинянці для передання до комунальної власності, а Ратнівська громада реконструювала колишню школу у Височному для розміщення 60 ВПО. Вартість проєкту становить 4,8 млн грн. Придбання сільського житла за постановою КМУ № 751 стримують:

• високі ціни;
• потреба в капітальному ремонті;
• неоформлені права власності.

В Івано-Франківській, Чернівецькій та Хмельницькій областях придбання житла для ВПО ускладнюють:

• високі ціни;
• незадовільний стан будинків;
• неоформлені права власності.

Попри ці бар’єри, на Івано-Франківщині за постановою КМУ № 751 створили 52 комісії, які розглянули 36 об’єктів, а у Волочиській громаді на Хмельниччині відібрали 14 придатних будинків; дві сім’ї вже обрали житло. Водночас введення будинку на 200 ВПО у Вікнянській громаді Чернівецької області затрималося через технічні недоліки.

Незважаючи на розширення житлового фонду, проблема завищених цін на оренду житла залишалася актуальною, особливо перед початком опалювального сезону. У Тлумачі на Івано-Франківщині жителі повідомили про непосильні зимові комунальні витрати, а в Кам’янці-Подільському на Хмельниччині підвищення плати відклали до отримання роз’яснень ПФУ щодо компенсації за постановою КМУ № 616. У Чернівцях стало відомо про труднощі з реалізацією пріоритетного права осіб з інвалідністю І групи на резервування коштів за житловими сертифікатами. До опрацювання цих випадків залучили юристів БФ «Право на захист».

У центральних і північних регіонах — Вінницькій, Черкаській, Житомирській, Київській та Кіровоградській областях — триває розширення житлового фонду для ВПО, проте зберігаються серпневі труднощі з придбанням і підготовкою житла до заселення. Реалізація постанови КМУ № 751 супроводжується проблемами з оцінюванням й оформленням об’єктів, тому в Джуринській громаді на Вінниччині фахівці БФ «Право на захист» надали юридичну й адвокаційну підтримку.

Водночас Багачевська громада на Черкащині включила до фонду тимчасового житла 7 квартир, які перейшли в комунальну власність як відмерла спадщина. У них вже заселили сім’ї ВПО.

У Гостомелі на Київщині тривають роботи з будівництва житлового комплексу, а в Підвисоцькій громаді на Кіровоградщині продовжують розпочату в серпні реконструкцію МТП на 80 осіб з облаштуванням безбар’єрного доступу.

Завершення окремих проєктів затрималося через нестачу фінансування та працівників: у Малині на Житомирщині ремонт триває понад 5 місяців. Навіть наявне житло не завжди є придатним для поселення.

У Тульчинській громаді на Вінниччині заселення єдиного будинку фонду є неможливим через відключені комунальні послуги, а в МТП Черкащини виявили проблеми з опаленням і брак особистого простору в кімнатах спільного проживання.

Для людей, які орендують житло в Ірпені й Березані на Київщині, неофіційна оренда обмежує доступ до програми «Прихисток» та орендної субсидії.

У прифронтових регіонах — Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях — доступ до житла, як і в серпні, обмежений через:

• руйнування;
• дефіцит придатних об’єктів;
• адміністративні бар’єри.

У Криворізькому районі Дніпропетровської області діють 14 МТП, у яких залишається 178 вільних місць, а в Новій Надії на Дніпропетровщині завершення ремонту МТП на 30 осіб перенесли із серпня на кінець вересня. Придбання сільського житла за постановою КМУ № 751 стримують:

• ціни;
• технічний стан будинків;
• неоформлені права власності.

Царичанська громада на Дніпропетровщині повідомила про потребу в роз’ясненнях щодо врахування наявної житлової черги.

У Запорізькій області у Вільнянській громаді фонд тимчасового житла не був створений, тоді як у Кушугумській та Комишуваській громадах значні руйнування зумовили потребу в матеріалах для термінового ремонту перед зимою.

У Ясногірці на Донеччині до 400 приватних будинків класифікують як зруйновані. За повідомленням місцевого керівника, із 21 серпня виплати за пошкоджене житло на територіях активних бойових дій призупинили, тоді як компенсація за повністю зруйноване житло збереглася.