Меню

Дайджест моніторингової служби БФ "Право на захист"_серпень 2026

September 10, 2026

Евакуація та переміщення

Упродовж серпня до західних областей і надалі прибували ВПО здебільшого через погіршення безпекової ситуації на сході й півдні, а також через побоювання щодо зимових вимкнень електроенергії.

Найбільше новоприбулих зафіксували в Стрийській ТГ — 101 особа, тоді як Луцька ТГ прийняла близько 60 осіб протягом місяця; менші потоки спостерігали в Трускавецькій, Бережанській, Бориславській та Моршинській ТГ. У сільських громадах Волинської, Львівської та Тернопільської областей кількість ВПО залишалася стабільною або скорочувалася порівняно з піком 2022 року. Показовий приклад — у Любешівській ТГ із 723 зареєстрованих ВПО фактично проживають лише 190 осіб через сезонну трудову міграцію.

Центральні й північні регіони фіксували переважно самостійне й помірне переміщення. Виняток — Київ й область, де кількість новоприбулих ВПО стабільно зростає головним чином за рахунок людей з Донецької, Сумської, Запорізької та Дніпропетровської областей. У районах Києва приріст за останні місяці становив від кількох сотень осіб. Зокрема, у Дніпровському районі зареєстрували 471 нооприбулу особу за місяць,й а в Голосіївському в липні — 570.

У Житомирській області переміщення були помірні й переважно повторні. У Чернігівській області міграція мала здебільшого сезонний та стабільний характер, тоді як у прикордонній Кам'янській Слободі близько 80% населення виїхало з 2022 року через регулярні обстріли. Станом на серпень там залишалося 190 жителів. Водночас фіксували поодинокі випадки повернення пенсіонерів, яким не вдалося облаштуватися в Києві чи Чернігові.

У Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях переміщення тримається на помірному, переважно індивідуальному рівні. У Хмельницькій області найбльіше новоприбулих осіб зафіксували в Городоцькій (26), Хмельницькій (24) і Славутській (18) ТГ. В останній із 1 800 зареєстрованих ВПО фактично проживають близько 900. У Вінницькій області люди самостійно евакуюються переважно з Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. Найбільші потоки спостерігалися в Агрономічній (20), Гніванській та Теплицькій (по 17) ТГ. Черкаська область продовжує приймати ВПО завдяки самостійному переміщенню. 34 особи прийняла Смілянська ТГ, 30–50 щомісяця —  Жашківська ТГ, а самі Черкаси — вже близько 30 000 ВПО. У Кіровоградській області найбільший приплив зафіксували в Знам'янській ТГ — 72 особи.

У Івано-Франківській та Чернівецькій областях переміщення поєднує організовану евакуацію із самостійним прибуттям. У Чернівецькій області в серпні прибув евакуаційний потяг із 19 людьми, серед яких було четверо маломобільних осіб, яких розмістили в Герцаївській лікарні. Кількість первинних звернень щодо реєстрації ВПО в Чернівецькій ТГ була 94 в липні й зросла до 166 у серпні переважно за рахунок людей з Донецької, Запорізької та Сумської областей. Також зафіксували 7 випадків повернення родин із Німеччини й США.

У Донецькій та Сумській областях ситуація й надалі була зумовленою безпековими обставинами. У Краматорській ТГ розширили примусову евакуацію родин із дітьми з найбільш небезпечних ділянок. У Сумській області основним пунктом виїзду залишаються Суми.

Найінтенсивнішим у серпні залишалося переміщення в Дніпропетровській та Запорізькій областях. Це пов'язано з розширенням примусової евакуації. У Синельниківському районі запровадили обов'язкову евакуацію дітей із низки населених пунктів Миколаївської, Української та Петропавлівської ТГ. Частину установ і служб релокували до Синельникового й Дніпра. У Нікопольському районі організовану евакуацію з Вищетарасівки завершили. Офіційними маршрутами скористалися лише 33 особи, тоді як 491 особа залишилася, попри небезпечні умови. У Запоріжжі триває вторинне переміщення.

Упродовж серпня транзитні центри й евакуаційні пункти продовжували відігравати ключову роль у прийманні й перенаправленні евакуйованого населення. Через транзитний центр за серпень пройшло:

• 4 320 осіб у Харкові переважно з Куп'янського й Богодухівського районів;
• 5 794 — у Лозовій здебільшого з Краматорська й Слов'янська.

Основні труднощі в харківському транзитному центрі — брак місць для маломобільних осіб й обмеження щодо реєстрації родин із понад 5 осіб для отримання готівкової допомоги. Тимчасові евакуаційні пункти в Краматорську й Слов'янську обслужили близько 1 500 і 1 217 осіб відповідно. Це більше, ніж у липні.

Соціальні послуги й виплати

У західних областях доступ до соціальних послуг і надалі обмежували кадровий дефіцит, слабке транспортне сполучення та відсутність відділень ПФУ й банківської інфраструктури в сільській місцевості.

У Тернопільській області кадровий дефіцит призвів до зростання скарг на порушення строків оформлення довідок ВПО. В Івано-Франківській області (Ворохтянська й Кутська ТГ) бар’єром залишається невключення ВПО до переліку пільгових категорій. На Хмельниччині, де зареєстровано близько 56 000 ВПО, попри відкриття 19 нових центрів стійкості, все ще бракує кваліфікованих кадрів, а фізична доступність окремих об'єктів залишається низькою.

У Чернівецькій області найгостріше відчувалися кадрові й фінансові обмеження в сфері догляду вдома. Через звільнення двох фахівців соціальної роботи в Топорівській ТГ отримувачі допомоги майже місяць залишалися без догляду. У Недобоївській ТГ один соціальний працівник обслуговує 10 отримувачів послуг. Водночас окремі громади продовжують розвивати інфраструктуру: Сторожинецька ТГ отримала грант ПРООН на створення соціального таксі, а Кадубовецька готує проєкт зі встановлення ліфта в закладі стаціонарного догляду.

Вінницька й Полтавська області також мають затримки виплат і брак кадрів. Так, у Тульчинській ТГ, з огляду на зростання кількості звернень, збільшили фінансування програми «Турбота» на 800 тис. грн. А от у Козельщинській, Кобеляцькій, Оржицькій та Глобинській ТГ Полтавщини виплати затримують до трьох місяців і бракує працівників для надання послуг догляду вдома.

У Київській та Чернігівській областях доступ до соціальних послуг поступово розширюється, хоча окремі громади все ще стикаються з адміністративними й кадровими обмеженнями.

Заклад підтримки людей старшого віку у Ворзелі прийняв 56 нових мешканців за програмою «гроші йдуть за людиною». У Терешанському ж старостинському окрузі реєстрація ВПО взагалі не здійснюється — немає доступу до відповідних реєстрів. На Чернігівщині поряд із позитивними прикладами (наприклад, програма «Точка опори» допомогла зберегти 229 робочих місць) зберігаються і локальні кадрові проблеми: звільнення єдиного соціального працівника в Кисилівській ТГ фактично зупинило надання соціальної підтримки в громаді.

У Дніпропетровській області доступ до державних послуг дедалі більше обмежують безпекова ситуація та релокація установ. У сільських старостинських округах Саївка й Шестірня немає ні банків, ні банкоматів, а пошта приїжджає лише раз на тиждень.

У Донецькій та Сумській областях доступ до базових адміністративних і соціальних послуг і надалі суттєво залежить від безпекової ситуації. У Донецькій області стабільно працюють лише три відділення ДМС — у Слов'янську, Краматорську й Олександрівці, тоді як приймання заяв на громадянство й статус біженця призупинено. Фахівець із соціального захисту в Новодонецькій ТГ через погіршення безпеки відвідує жителів лише раз на тиждень. У Сумській області основні бар'єри — фізична недоступність установ і безпекові ризики.

У Харківській області доступ до соціальних послуг обмежують одразу кілька факторів — безпекові ризики, кадровий дефіцит і транспортні проблеми.

У Салтівському районі Харкова своєчасне оновлення даних для отримання виплат ускладнюють:

• великі черги;
• запис приблизно на місяць наперед;
• закриття установ під час повітряних тривог.

Виїзна робота у віддалених селах Зміївської ТГ суттєво обмежена через брак транспорту, а соціальні працівники Донецької ТГ Ізюмського району працюють у режимі перевантаження — мають по 18–20 отримувачів на одного фахівця, що вдвічі перевищує норматив.

Житлові й майнові питання

У західних областях доступ до житла для ВПО залишався обмеженим через:

• високу вартість орендної плати;
• недостатній муніципальний житловий фонд;
• складнощі з реалізацією державних програм.

Жителі Нововолинської, Луцької та Сокільницької ТГ Волинської й Львівської областей практично не мають доступу до муніципального житла й змушені орендувати його. Водночас громади мають різні підходи до державних механізмів підтримки: Забродівська ТГ, наприклад, купує приватні будинки, а Литовезька — переобладнує під квартирний будинок колишній дитячий садок. У Бродівській та Тростянецькій ТГ, навпаки, житловий фонд для ВПО взагалі не створювали. За оцінкою органів місцевого самоврядування, потреби в цьому немає.

У Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях програма викупу сільського житла для ВПО реалізується нерівномірно через:

• високі ціни;
• невідповідність житла технічним вимогам;
• неврегульовані права власності.

У Теофіпольській ТГ Хмельниччини зареєстрували 6 заявок від ВПО й ідентифікували 6 потенційних будинків, тоді як Полонська й Городоцька ТГ не планують участі через дороге житло й проблеми з оформленням права власності.

У Вінницькій області вже проводять огляди об'єктів, проте у Воронівецькій та Ольгопільській ТГ до 90% сільських будинків не мають оформлених прав власності, що фактично закриває їм шлях до участі в програмі.

У Теофіпольській ТГ Хмельниччини зареєстрували 6 заявок від ВПО й ідентифікували 6 потенційних будинків, тоді як Полонська й Городоцька ТГ не планують участі через дороге житло й проблеми з оформленням права власності.

У Вінницькій області вже проводять огляди об'єктів, проте у Воронівецькій та Ольгопільській ТГ до 90% сільських будинків не мають оформлених прав власності, що фактично закриває їм шлях до участі в програмі.

В Івано-Франківській та Чернівецькій областях громади продовжували формувати тимчасовий житловий фонд і використовувати державні програми, однак їх реалізація супроводжувалася практичними й фінансовими обмеженнями.

У Більшівцівській ТГ за підтримки БФ «Право на захист» затвердили Положення про тимчасовий житловий фонд. У Бурштинській — переобладнують під житло колишній ФАП. У Чернівецькій області Веренчанська ТГ виявила 6 придатних будинків для участі в державній програмі, однак у Сторожинецькій та Кельменецькій ТГ ВПО не виявляли зацікавленості через брак права власності на запропоноване житло. Перед опалювальним сезоном:

• у низці ЦКП фіксують проблеми з опаленням й енергозабезпеченням;
• в одному з чернівецьких центрів комунальних послуг (ЦКП) жителі скаржаться на високі комунальні платежі й перенаселеність.

У Київській та Житомирській областях громади використовували різні механізми розширення житлового фонду — від будівництва й реконструкції до ремонту пунктів тимчасового розміщення.

У Гостомельській ТГ за підтримки JICA збудували два енергоефективні житлові об'єкти для медичних працівників-ВПО, тоді як у Ржищівській — реконструюють два гуртожитки під житло для ВПО. У Житомирській області Курненська ТГ отримала грант у розмірі 1,8 млн грн на ремонт пункту тимчасового розміщення, а в межах державної програми з житла для ВПО виявили 3 придатні будинки. У Поліській ТГ житловий фонд уже створено, але наявний пункт тимчасового розміщення не функціонує, оскільки бракує коштів на його ремонт.

У Чернігівській та Полтавській областях громади мають окремі резерви для розміщення ВПО, хоча їх використання обмежують або технічний стан об'єктів, або недостатній попит.

У Дніпропетровській та Запорізькій областях доступ до житла для ВПО лишається особливо складним — придатного сільського житла обмаль, а обстріли продовжують руйнувати наявний житловий фонд. У Софіївській, Підгородненській та Карпівській ТГ, а також у Сурсько-Михайлівському старостинському окрузі є придатні за програмою об'єкти, які або розташовані надто далеко, або мають вартість, яка перевищує встановлений ліміт.

У Донецькій області житлові й майнові питання надалі були тісно пов’язані з:

• безпековою ситуацією;
• масштабними руйнуваннями;
• адміністративними обмеженнями.

В Олександрівській ТГ Краматорського району більше не працює державний реєстратор. Це обмежує можливості орієнтовно 1 044 постраждалих осіб оформити майнові документи й отримати доступ до механізмів державної компенсації.